"Альфа-банк"-отмена решения третейского суда


Recommended Posts

Скажите .а каким боком прицепить ипотеку к"защите прав потребителей"?

На сайте ТС в комментарии Головы ТС АУБ, ссылается на Узагальнення судовой практики...см http\www.scourt.gov.ua," Как сказано в этом «Узагальненні» «застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тПро розгляд позовів громадян-споживачів до банків та позовів банків до громадян - споживачів у третейському суді.И там же:

Як відомо з 12.03.2011 року введено у дію Закон України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейськими судам» № 2983-У1 від 03.02.2011 року. Цім законом з компетенції третейських судів виключені спори щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

У зв’язку з цим виникло питання у якому порядку повинні розглядатися позови громадян споживачів за договорами, у яких сторони передбачили розгляд спорів у третейському суді?

Для відповіді на ці запитання, на наш погляд, необхідно керуватися вимогами ст.27 Закону України «Про третейські суди» з якою вбачається, що у випадку наявності між сторонами домовленості про розгляд спорів у третейському суді питання компетенції третейського суду розглядати конкретний спір повинен вирішувати саме третейський суд

Таким чином, за наявності між сторонами третейського застереження громадяни - споживачі, які вважають свої права споживачів порушеними, також повинні звертатися до третейського суду . У цьому випадку третейським судом відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про третейські суди» буде розглядатися питання про компетенцію третейського суду розглядати поданий до суду конкретний позов громадянина - споживача, а саме: чи є переданий на розгляд третейського суду спір за поданим позовом спором щодо захисту прав споживачів чи ні . У випадку коли третейський суд прийде до висновку, що спір стосується захисту прав споживачів , цей спір не підлягає розгляду у третейському суді , позивач може звернутися за розглядом позову до державного суду.

За відсутністю законодавчого критерію розмежування спорів щодо захисту прав споживачів від інших спорів третейський суд повинен керуватися доказами такого порушення наданими позивачами з урахуванням правової позиції щодо ознак спорів щодо захисту прав споживачів , яка викладена у Узагальненні ВСУ судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 7.10.2010.

З цього узагальнення ВСУ випливає , що не всі позови подані громадянами-споживачами є позовами про захист їх прав.

Вочевидь також, що позови банків до громадян – споживачів або інших позичальників банку , пов’язані з виконання ними кредитних договорів не відносяться до позовів щодо захисту прав споживачів , тому що вони подаються банками до споживачів-позичальників на захист своїх прав за кредитними договорами або договорами забезпечення.

Зараз у більшості випадків суди за наявності третейського застереження та заперечень відповідача щодо розгляду справи у державному суді залишають такі справи без розгляду с посиланням на п.6 ч.1 ст.207 ЦПК ( див., наприклад, Ухвалу ВСУ від 24.03.2011 р.) або на п.5 ч.1 ст.80 ГПК ( див. Постанову ВГСУ від 15.06.2010 р. та Постанову ВСУ від 21.02.2011 р. у справі № 1/6 пд).

На наш погляд, такі справи повинні залишатися без розгляду також і на підставі ст. 27 Закону «Про третейські суди» , на яку є посилання у деяких рішеннях суду (див, наприклад Постанову ВГСУ від 23.02.2011 р. у справі № 3/126/10 ). Теоретично обґрунтування цієї підстави залишення справи без розгляду міститься і у наукових публікаціях ( див, наприклад, У.Воробель «Договір про передачу спору на вирішення до третейського суду як підстава залишення заяви без розгляду» –Підприємство,господарство право № 5 , 2011 р, що додається та науково-практичний коментар Закону України «Про третейські суди» за загальною редакцією Ю.В. Білоусова та П.В. Куфтирєва. Видавництво «Правова єдність», 2008 р.) .

Державним судам надано право здійснювати контроль за належним застосуванням права третейського суду визначати свою компетенцію у розгляді конкретного спору. Відповідно до ч.3 ст. 51 , ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» державні суди мають право скасовувати рішення третейського суду або відмовляти у видачі виконавчих документів на рішення третейського суду у випадку коли справа, у якій прийнято рішення третейського суду , не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Прикріпленні файли

2011-07-07 ому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування».

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 369
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Сегодня получили копии Решений третейского суда(заёмщик и поручитель),в которых отсутствуют подписи судьи в 2-х местах:рядом со штампом "Згідно з оригіналом" и в конце Решения.Есть только подпись Председателя Третейского суда Филимонова.В добавок к этому-последняя страница с подписью Филимонова и отсутствующей подписью судьи оформлена вообще без какого-либо текста,правда хоть круглая печать есть.Не правда ли смешно.Возникает вопрос:имеет ли законную силу такое Решение и если да,то является ли отсутствие подписи судьи весомым основанием для обжалования? И может ли Новозаводской суд признать это как незначительный недостаток для последующего устранения.Последний вопрос может и глупый,но зная нашу судебную х... систему.

У кого есть нормативка по таким нарушениям судебного делопроизводства-скиньте пожалуйста.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Скажите .а каким боком прицепить ипотеку к"защите прав потребителей"?

На сайте ТС в комментарии Головы ТС АУБ, ссылается на Узагальнення судовой практики...см http\www.scourt.gov.ua," Как сказано в этом «Узагальненні» «застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тПро розгляд позовів громадян-споживачів до банків та позовів банків до громадян - споживачів у третейському суді.И там же:

Як відомо з 12.03.2011 року введено у дію Закон України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейськими судам» № 2983-У1 від 03.02.2011 року. Цім законом з компетенції третейських судів виключені спори щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

У зв’язку з цим виникло питання у якому порядку повинні розглядатися позови громадян споживачів за договорами, у яких сторони передбачили розгляд спорів у третейському суді?

Для відповіді на ці запитання, на наш погляд, необхідно керуватися вимогами ст.27 Закону України «Про третейські суди» з якою вбачається, що у випадку наявності між сторонами домовленості про розгляд спорів у третейському суді питання компетенції третейського суду розглядати конкретний спір повинен вирішувати саме третейський суд

Таким чином, за наявності між сторонами третейського застереження громадяни - споживачі, які вважають свої права споживачів порушеними, також повинні звертатися до третейського суду . У цьому випадку третейським судом відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про третейські суди» буде розглядатися питання про компетенцію третейського суду розглядати поданий до суду конкретний позов громадянина - споживача, а саме: чи є переданий на розгляд третейського суду спір за поданим позовом спором щодо захисту прав споживачів чи ні . У випадку коли третейський суд прийде до висновку, що спір стосується захисту прав споживачів , цей спір не підлягає розгляду у третейському суді , позивач може звернутися за розглядом позову до державного суду.

За відсутністю законодавчого критерію розмежування спорів щодо захисту прав споживачів від інших спорів третейський суд повинен керуватися доказами такого порушення наданими позивачами з урахуванням правової позиції щодо ознак спорів щодо захисту прав споживачів , яка викладена у Узагальненні ВСУ судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 7.10.2010.

З цього узагальнення ВСУ випливає , що не всі позови подані громадянами-споживачами є позовами про захист їх прав.

Вочевидь також, що позови банків до громадян – споживачів або інших позичальників банку , пов’язані з виконання ними кредитних договорів не відносяться до позовів щодо захисту прав споживачів , тому що вони подаються банками до споживачів-позичальників на захист своїх прав за кредитними договорами або договорами забезпечення.

Зараз у більшості випадків суди за наявності третейського застереження та заперечень відповідача щодо розгляду справи у державному суді залишають такі справи без розгляду с посиланням на п.6 ч.1 ст.207 ЦПК ( див., наприклад, Ухвалу ВСУ від 24.03.2011 р.) або на п.5 ч.1 ст.80 ГПК ( див. Постанову ВГСУ від 15.06.2010 р. та Постанову ВСУ від 21.02.2011 р. у справі № 1/6 пд).

На наш погляд, такі справи повинні залишатися без розгляду також і на підставі ст. 27 Закону «Про третейські суди» , на яку є посилання у деяких рішеннях суду (див, наприклад Постанову ВГСУ від 23.02.2011 р. у справі № 3/126/10 ). Теоретично обґрунтування цієї підстави залишення справи без розгляду міститься і у наукових публікаціях ( див, наприклад, У.Воробель «Договір про передачу спору на вирішення до третейського суду як підстава залишення заяви без розгляду» –Підприємство,господарство право № 5 , 2011 р, що додається та науково-практичний коментар Закону України «Про третейські суди» за загальною редакцією Ю.В. Білоусова та П.В. Куфтирєва. Видавництво «Правова єдність», 2008 р.) .

Державним судам надано право здійснювати контроль за належним застосуванням права третейського суду визначати свою компетенцію у розгляді конкретного спору. Відповідно до ч.3 ст. 51 , ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» державні суди мають право скасовувати рішення третейського суду або відмовляти у видачі виконавчих документів на рішення третейського суду у випадку коли справа, у якій прийнято рішення третейського суду , не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Прикріпленні файли

2011-07-07 ому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування».

Берете Закон Украины "О защите прав потребителей" и прямо по пунктам о несправедливых условиях. И при ссылке на этот закон у суда уже не будет оснований передавать дело в третейский суд. Можете также приостановить и это производство в связи с рассмотрением конституционным судом дела http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/147292 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 42 Конституції України, пункту 23 статті 1, абзацу другого частини четвертої статті 11, абзацу другого частини сьомої статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів“
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сегодня получили копии Решений третейского суда(заёмщик и поручитель),в которых отсутствуют подписи судьи в 2-х местах:рядом со штампом "Згідно з оригіналом" и в конце Решения.Есть только подпись Председателя Третейского суда Филимонова.В добавок к этому-последняя страница с подписью Филимонова и отсутствующей подписью судьи оформлена вообще без какого-либо текста,правда хоть круглая печать есть.Не правда ли смешно.Возникает вопрос:имеет ли законную силу такое Решение и если да,то является ли отсутствие подписи судьи весомым основанием для обжалования? И может ли Новозаводской суд признать это как незначительный недостаток для последующего устранения.Последний вопрос может и глупый,но зная нашу судебную х... систему.

У кого есть нормативка по таким нарушениям судебного делопроизводства-скиньте пожалуйста.

Это не будет основанием. Именно так и оформляются решения суда.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это не будет основанием. Именно так и оформляются решения суда.

Как же тогда быть?Копия должна один в один соответствовать оригиналу,о чём свидетельствует штамп "Згiдно з оригiналом".Или судья не хочет брать на себя ответственность за неверное решение? Могу ли я подать заяву в Прокуратуру на Голову Третейського суду за халатность-ставит подписиь непонятно подчем,ведь он не был на заседании и должен отталкиваться от подписи судьи,которой нет!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как же тогда быть?Копия должна один в один соответствовать оригиналу,о чём свидетельствует штамп "Згiдно з оригiналом".Или судья не хочет брать на себя ответственность за неверное решение? Могу ли я подать заяву в Прокуратуру на Голову Третейського суду за халатность-ставит подписиь непонятно подчем,ведь он не был на заседании и должен отталкиваться от подписи судьи,которой нет!!!

Такие правила судейского деловодства. Оригинал с подписью судьи находится в материалах дела и он изготавливается в одном экземпляре. Вам отправили копию решения заверенного надлежащим образом. Вы можете написать заявление в прокуратуру, но это ничего не даст.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Такие правила судейского деловодства. Оригинал с подписью судьи находится в материалах дела и он изготавливается в одном экземпляре. Вам отправили копию решения заверенного надлежащим образом. Вы можете написать заявление в прокуратуру, но это ничего не даст.

Это касается всего судейского делопроизводства или третейского в частности?

Непонятно тогда,почему на копиях в 2-х местах существует графа на наличие подписи судьи.Если согласно оригиналу,то согласно оригиналу,исходя из штампа в конце Решения,но перед подписями ответственных лиц,т.е. подписи не аналогичны оригиналу.ИМХО.

Уважаемый Антирейд,извините за настойчивость,просто Вы видите ситуацию как юрист,а я как простой обыватель.Просто должна существовать какая-то нормативка,регулирующая этот вопрос заверения копий в судебном делопроизводстве.Я гуглил пол-дня-не нашёл.В Регламенте Третейского суда тоже ничего подобного нет-просто скопирован ЗУ "О третейских судах" и всё.Ну не могут же судьи и канцелярия заниматься отсебятиной.

И касается это только Решений?Мне пришла копия Ухвалы из райсуда-там подпись судьи есть.

Также не могу понять наличие только граф для подписей на одном листе вообще без текста.Существуют общие требования к любому делопроизводству(у меня мама вела делопроизводство 10 лет,к сожалению нет нормативки)-должно быть минимум от 1/5 до 1/3(в зависимости от отрасли) текста на последнем листе перед подписями.

Спасибо за внимание к моему вопросу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это касается всего судейского делопроизводства или третейского в частности?

Непонятно тогда,почему на копиях в 2-х местах существует графа на наличие подписи судьи.Если согласно оригиналу,то согласно оригиналу,исходя из штампа в конце Решения,но перед подписями ответственных лиц,т.е. подписи не аналогичны оригиналу.ИМХО.

Уважаемый Антирейд,извините за настойчивость,просто Вы видите ситуацию как юрист,а я как простой обыватель.Просто должна существовать какая-то нормативка,регулирующая этот вопрос заверения копий в судебном делопроизводстве.Я гуглил пол-дня-не нашёл.В Регламенте Третейского суда тоже ничего подобного нет-просто скопирован ЗУ "О третейских судах" и всё.Ну не могут же судьи и канцелярия заниматься отсебятиной.

И касается это только Решений?Мне пришла копия Ухвалы из райсуда-там подпись судьи есть.

Также не могу понять наличие только граф для подписей на одном листе вообще без текста.Существуют общие требования к любому делопроизводству(у меня мама вела делопроизводство 10 лет,к сожалению нет нормативки)-должно быть минимум от 1/5 до 1/3(в зависимости от отрасли) текста на последнем листе перед подписями.

Спасибо за внимание к моему вопросу.

Вы не там капаете. Вот нормативка:

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про доступ до судових рішень» http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3262-15

Решение изготавливается в единственном экземпляре, а Вам направляется копия. На копии присутствует подпись секретаря, печать суда и надпись о соответствии оригиналу. Это общие нормы установленные процессуальным законодательством. Вы можете проверить наличие подписи на оригинале решения обратившись в суд с заявлением об ознакомлении с материалами дела. И только в том случае, если на оригинале отсутствует рподпись, Вы можете говорить о не законности судебного решения.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы не там капаете. Вот нормативка:

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про доступ до судових рішень» http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3262-15

Решение изготавливается в единственном экземпляре, а Вам направляется копия. На копии присутствует подпись секретаря, печать суда и надпись о соответствии оригиналу. Это общие нормы установленные процессуальным законодательством. Вы можете проверить наличие подписи на оригинале решения обратившись в суд с заявлением об ознакомлении с материалами дела. И только в том случае, если на оригинале отсутствует рподпись, Вы можете говорить о не законности судебного решения.

Теперь понял.Большое спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Скажите .а каким боком прицепить ипотеку к"защите прав потребителей"?

Ипотеку к Защите прав потребителей цеплять не нужно

ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Ст. 109, ч. 5 ст. 110 ЦПК України - споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження банка, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору.

Таким чином, обмежується не лише право Позичальника, як споживача на захист прав виключно судом, а обмежується й право на вибір суду, який є більш зручним для захисту інтересів Позичальника, як споживача та право Позичальника, як споживача не сплачувати судовий збір за захист своїх інтересів у суді.

Третейська угода за своєю суттю є правочином, на неї розповсюджуються загальні вимоги, які ставляться до правочинів.

Незважаючи на принцип свободи договору та на можливість заключати кредитний договір, в тому числі третейське застереження на власних умовах і на власний ризик, третейська угода має укладатися в межах встановлених законом, не порушувати вимоги закону та не порушувати права громадян.

Дана третейська угода порушує право Позичальника на захист його прав виключно судами України, що є неприпустимим.

В Узагальненнях Верховного Суду України від 11.02.2009 «Про Практику застосування судами Закону України «Про третейські суди»» вказано наступне:

« згідно з п. 7 ст. 6 Закону N 1701-IV третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України. Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується "судом", "у судовому порядку", "на підставі рішення суду" тощо, слід вважати, що йдеться про державні суди. Отже, відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах. Таким чином, виключно державними судами розглядаються справи щодо землі (відповідно до положень Земельного кодексу України (далі - ЗК), зокрема ч. 2 ст. 158 ЗК, за якою виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей); щодо визнання правочину дійсним або недійсним (відповідно до положень ЦК (зокрема, ч. 2 ст. 218, ч. 3 ст. 215 та ін.); щодо житла (відповідно до положень Житлового кодексу України (зокрема ст. 109 цього Кодексу); щодо самочинного будівництва (відповідно до положень ЦК (зокрема, ст. 376) тощо. Керуючись цим, при розгляді справ про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду щодо таких питань, суди мають відмовляти у видачі виконавчого документа на рішення третейського суду на підставі п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону N 1701-IV.»

Дані положення ще раз підтверджують, що захист прав споживачів це виключна компетенція судів України.

Если вы подаете на недействительность ДОГОВОРА ипотеки, то это исключительная компетенция общих судов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У кого есть данное письмо: http://antiraid.com.ua/news/10213-vssu-dov...orku-v-nem.html

или Постановление ВСУ?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У кого есть данное письмо: http://antiraid.com.ua/news/10213-vssu-dov...orku-v-nem.html

или Постановление ВСУ?

http://www.sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html

____26.06.doc

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как это применимо к кредитным договорам?

это ссылка адрессованая y.voronizhskiy, на его вопрос, где был взят данный документ...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Является ли весомым аргументом в оспаривании третейской оговорки отсутствие на руках Регламента Третейского суда,который является неотъемлемой частью третейского соглашения и по логике должен был выдаваться на руки вместе с кредитным договором при оформлении кредита.Ведь решения карманного Третейского суда при Альфе базируются как раз в основном на Регламенте,которого я на бумаге и в глаза то не видал.

Ну и с предметом спора тоже интересно.Тут ВСУ на удивление последователен-наперёд уж никак нельзя предугадать предмет спора,поэтому возник спор-будьте добры обе стороны договора оформляйте между собой третейское соглашение и добро пожаловать в Третейский суд.Весьма логично. ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

СТАТТЯ 6.

ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

6.1. Всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв’язку з укладенням та виконанням положень цього Договору вирішуються шляхом переговорів між Сторонами на рівні їх уповноважених представників.

6.2. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону „Про третейські суди”, домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатолiвною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Бiлоконем Юрiєм Миколайовичем у порядку черговості. Вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

1. Вариантов рассмотрения НЕ в третейском суде, хотя законом эти случаи предусмотрены, в договоре даже не упоминается. А ведь не все случаи подведомствены третейскому суду.

2. Вообще статья 5 интересно звучит:

Стаття 5. Право передачі спору на розгляд третейського суду

Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Нигде не звучит слов - "повинен бути переданий до третейського суда", а всего лишь "может быть", а может и не быть.

3. У нас в ипотечном договоре прописано, что споры по залогу рассматриваются в третейке, хотя имущественные споры там не рассматриваются - значит пункт договора недействительный.

4. А вот и про регламент:

Розділ II. ТРЕТЕЙСЬКА УГОДА

Стаття 12. Види і форма третейської угоди

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Кстати, вот у нас прикол - третейка вынесла решение - взыскать.

Только вот письмо о назначении заседания выслали нам 29го июня. А само заседание - 30 июня на 10:30. Попробуй успей.

Стаття 39. Участь та права сторін у засіданні третейського суду

Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Или вот ещё:

Стаття 25. Склад витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом

1) гонорари третейських суддів;

и т.д.

У нас насчитали 11690 грн. Не кисло так "наработали".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Является ли весомым аргументом в оспаривании третейской оговорки отсутствие на руках Регламента Третейского суда,который является неотъемлемой частью третейского соглашения и по логике должен был выдаваться на руки вместе с кредитным договором при оформлении кредита.Ведь решения карманного Третейского суда при Альфе базируются как раз в основном на Регламенте,которого я на бумаге и в глаза то не видал.

Ну и с предметом спора тоже интересно.Тут ВСУ на удивление последователен-наперёд уж никак нельзя предугадать предмет спора,поэтому возник спор-будьте добры обе стороны договора оформляйте между собой третейское соглашение и добро пожаловать в Третейский суд.Весьма логично. ;)

По сложившейся практике отсутствие регламента не является каким-либо аргументом тем более в Новозаводском суде Черигова

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По сложившейся практике отсутствие регламента не является каким-либо аргументом тем более в Новозаводском суде Черигова

Просто интересно,как Новозаводской "сносит" положение ст.12 ЗУ " О ТС" касаемо понятия неід`ємна частина .Я думаю,что на это нужно бить вплоть до Верховного Суда,который,мягко говоря,не очень жалует третейские суды.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Просто интересно,как Новозаводской "сносит" положение ст.12 ЗУ " О ТС" касаемо понятия неід`ємна частина .Я думаю,что на это нужно бить вплоть до Верховного Суда,который,мягко говоря,не очень жалует третейские суды.

Я скажу, так в Чернигове и в Новозаводском и в апелляции все архибеспредельно.

Я оспаривал определение о выдаче исполнительного листа на решение ТС на том основании, что в Районном суде я просил остановить производство в связи с производством по недействительности пункта о третейской оговорки, а суд на мое ходатайство не отреагировал.

Коллегия полчаса спорила, но решалово Альфа Банка взяло свое.

На кассацию человек не решился.

Если кто решится пойти таким путем, вплоть до кассации, буду рад помочь.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я скажу, так в Чернигове и в Новозаводском и в апелляции все архибеспредельно.

Я оспаривал определение о выдаче исполнительного листа на решение ТС на том основании, что в Районном суде я просил остановить производство в связи с производством по недействительности пункта о третейской оговорки, а суд на мое ходатайство не отреагировал.

Коллегия полчаса спорила, но решалово Альфа Банка взяло свое.

На кассацию человек не решился.

Если кто решится пойти таким путем, вплоть до кассации, буду рад помочь.

У меня приостановили по выдаче исполнительного до решения вопроса по недействительности решения третейского суда.

Касательно регламента, если не ошибаюсь, было даже решение Верховного суда. На днях постараюсь найти.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня приостановили по выдаче исполнительного до решения вопроса по недействительности решения третейского суда.

Касательно регламента, если не ошибаюсь, было даже решение Верховного суда. На днях постараюсь найти.

Очень интересно, можете сбросить на почту определение об остановке производства Новозаводского суда г. Чернигова.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень интересно, можете сбросить на почту определение об остановке производства Новозаводского суда г. Чернигова.

Как получу на руки определение - сброшу

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как получу на руки определение - сброшу

по почте или в суде будете получать?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 months later...

Я скажу, так в Чернигове и в Новозаводском и в апелляции все архибеспредельно.

Я оспаривал определение о выдаче исполнительного листа на решение ТС на том основании, что в Районном суде я просил остановить производство в связи с производством по недействительности пункта о третейской оговорки, а суд на мое ходатайство не отреагировал.

Коллегия полчаса спорила, но решалово Альфа Банка взяло свое.

На кассацию человек не решился.

Если кто решится пойти таким путем, вплоть до кассации, буду рад помочь.

А Вы оспаривали определение о выдаче исполнительного листа до внесения изменений в Гражданский процессуальный кодекс или после.

Просто определение о выдаче исполнительного листа сейчас не оспаривается.

Я немножко в растерянности, так как о решении третейского суда и выдаче исполнительного листа узнали только от исполнителя.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...