Решение Хозяйственного суда Киев о взыскании с Платинум банка депозита

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

 

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

24.12.2015Справа №910/30487/15

 

За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС УКРАЇНА»

 

До Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»

 

Про стягнення 250 000 000, 00 грн.

 

Суддя Борисенко І.І.

 

Представники:

 

Від позивача: Гладун А. І. - за дов.;

Від відповідача: Гамей В.В. - за дов.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього на свою користь заборгованість за Генеральним договором депозитної лінії №500.004.26053 від 10 жовтня 2014 року, загальна сума якої становить 250 000 000, 00 грн., яка складається з:

 

 - заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року у розмірі 100 000 000, 00 грн.;

 

 - заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року у розмірі 70 000 000, 00 грн.;

 

 - заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11 грудня 2014 року у розмірі 80 000 000, 00 грн.

 

15.12.2015р. відповідач через загальний відділ діловодства господарського суду подав суду відзив, відповідно до якого просив суд в межах строків, визначених процесуальним законодавством, надати стронам у справі час для врегулювання спору у позасудовому порядку або підготувати спільну заяву про затвердження мирової угоди.

 

Позивач заперечив проти клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи та зазначив, що Позивачем не розглядається питання щодо укладання з відповідачем мирової угоди.

 

Суд вважав за доцільне оголосити в судовому засіданні перерву до 24.12.2015р. для надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом.

 

В судовому засіданні 24.12.2015р. Відповідач проти суми заборгованості не заперечив, повідомив суд що на даний час між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов щодо укладання мирової угоди.

 

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

10 жовтня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «МТС УКРАЇНА» (далі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (далі - Відповідач), був укладений Генеральний договір депозитної лінії №500.004.26053 (надалі - Генеральний договір).

 

Умовами Генерального договору Позивач та Відповідач передбачили, що Позивач відкриває вкладний (депозитний) рахунок для розміщення та обліку грошових коштів Позивача, внесених на умовах, що визначаються при внесенні вкладу на вкладний (депозитний) рахунок, про що укладається окремий договір строкового банківського вкладу (депозиту), який після набуття чинності є невід'ємною частиною даного договору.

 

На підставі Генерального договору Позивач вніс перший вклад, сума якого у відповідності до п. 3.1. Генерального договору становила 1 000, 00 грн. Дата повернення першого вкладу - 09 жовтня 2015 року.

 

Судом встановлено, що в подальшому між Позивачем та Відповідачем, в рамках Генерального договору було укладено ряд договорів строкового банківського вкладу (депозиту), які є невід'ємною частиною Генерального договору:

 

- Договір №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року (надалі - Депозитний договір №1);

 

- Договір №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року (надалі - Депозитний договір №2);

 

- Договір №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11 грудня 2014 року (надалі - Депозитний договір №3)

 

Умовами Депозитного договору №1 було передбачено, що Позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу у розмірі 100 000 000, 00 грн., зі сплатою Відповідачем процентної ставки у розмірі 21, 5 % річних, зі строком повернення вкладу 10 грудня 2014 року. В подальшому умовами договору в частині строку повернення вкладу неодноразово змінювались шляхом укладання додаткових договорів та були остаточно погоджені сторонами 31 липня 2015 року шляхом укладання Додаткового договору до Договору №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року, яким було визначено, що датою повернення вкладу є 30 вересня 2015 року.

 

Умовами Депозитного договору №2 було передбачено, що Позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу у розмірі 70 000 000, 00 грн., зі сплатою Відповідачем процентної ставки у розмірі 22 % річних, зі строком повернення вкладу 02 лютого 2015 року. В подальшому умовами договору в частині строку повернення вкладу неодноразово змінювались шляхом укладання додаткових договорів та були остаточно погоджені сторонами 31 липня 2015 року шляхом укладання Додаткового договору до Договору №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року, яким було визначено, що датою повернення вкладу є 30 вересня 2015 року.

 

Умовами Депозитного договору №3 було передбачено, що Позивач розміщає на вкладному рахунку суму вкладу у розмірі 80 000 000, 00 грн., зі сплатою Відповідачем процентної ставки у розмірі 23 % річних, зі строком повернення вкладу, з урахуванням усіх змін та доповнень, 31 липня 2015 року.

 

Матеріалами справи підтверджено, що факт розміщення Позивачем грошових коштів за Депозитним договором №1 у розмірі 100 000 000, 00 грн. підтверджується платіжним дорученням №9900200001 від 10 жовтня 2014 року, за Депозитним договором №2 у розмірі 70 000 000, 00 грн. - платіжним дорученням №0010228664 від 01 жовтня 2014 року та за Депозитним договором №3 у розмірі 80 000 000, 00 грн. - платіжним дорученням №0010238955 від 11 грудня 2014 року та платіжним дорученням №0010238954 від 11 грудня 2015 року.

 

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

 

Аналогічні умови щодо обов'язку Відповідача повернути суму вкладу у визначений договором строк містяться у Генеральному договорі та депозитних договорах №1, №2 та №3, які є невід'ємною частиною Генерального договору.

 

Так, у п. 2.2 Депозитних договорів №1, №2, №3 передбачено, що після закінчення строку зберігання вкладу, Відповідач повертає Позивачу суму вкладу на поточний рахунок вкладника №26008439864 у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК «АВАЛЬ» у м. Києві.

 

Також п. 2.4.4 Генерального договору Відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити збереження та повернення вкладів та нарахованих процентів у відповідності з умовами укладених договорів строкових банківських вкладів (депозитів).

 

Однак, судом встановлено, що Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання в частині повернення вкладів.

 

Так, 09 жовтня 2015 року Відповідач повернув Позивачу суму вкладу, що була внесена Позивачем на підставі Генерального договору, у розмірі 1 000, 00 грн., що підтверджується відповідною випискою з рахунку Позивача, належна копія якої знаходиться в матеріалах справи.

 

06 жовтня 2015 року Позивач звертався до Відповідача з письмовим зверненням, відповідно до якого просив Відповідача виконати умови взятих на останнього зобов'язань в частині повернення грошових вкладів та повідомив Відповідача про відмову від пролонгації укладених раніше депозитних договорів.

 

Проте, претензію Позивача Відповідачем було залишено без виконання, станом на дату звернення Позивача до суду з позовною заявою заборгованість за депозитними договорами Відповідачем не погашено.

 

Станом на дату звернення з позовною заявою загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Генеральним договором становить 250 000 000, 00 грн., з яких:

 

- заборгованість за депозитним договором №1 складає 100 000 000, 00 грн.;

 

- заборгованість за депозитним договором №2 складає 70 000 000, 00 грн.;

 

- заборгованість за депозитним договором №3 складає 80 000 000, 00 грн.;

 

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

 

Генеральний договір депозитної лінії №500.004.26053 від 10 жовтня 2014 року та Договори строкового банківського вкладу (депозиту), які є невід'ємною частиною Генерального договору, а саме: Договір №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року; Договір №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року та Договір №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11 грудня 2014 року, укладені між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договорами банківського вкладу (депозиту) та є підставами для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

 

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

 

Частиною 1 статті 1058 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

 

Відносини банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положенням про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цим Кодексом або не випливає із суті договору банківського вкладу.

 

Стаття 1060 Цивільного кодексу України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого Договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

 

Частиною 1 статті 1061 Цивільного кодексу України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

 

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

 

Згідно частини 3 статті 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

 

Абзацом 12 статті 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІП «Про банки і банківську діяльність», визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

 

Відповідно до статті 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. 

 

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

 

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

 

Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

Матеріали справи свідчать, що Позивач правомірно звернувся до Відповідача 06 жовтня 2015 року із письмовим зверненням про повернення суми депозиту (вкладу) в загальному розмірі 250 000 000, 00 грн., яке було прийнято Відповідачем 06.10.2015р., про що свідчить штемпель відділення №12 ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» в м. Києві. 

 

Проте, всупереч умовам Договору, Відповідач свого обов'язку щодо повернення суми депозиту (вкладу) в розмірі 250 000 000, 00 грн. не виконав, а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

 

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

 

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

 

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

 

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

 

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

 

В И Р І Ш И В:

 

 Позов задовольнити повністю.

 

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (03680, м. Київ, вул. Амосова, 12; Код: 33308489) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС УКРАЇНА» (01601, м. Миколаїв, вул. Лейпцизька, 15; Код: 14333937) заборгованість за Генеральним договором депозитної лінії №500.004.26053 від 10 жовтня 2014 року, загальна сума якої становить 250 000 000 (двісті п'ятдесят мільйонів) грн. 00 коп., яка складається з заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10 жовтня 2014 року у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) грн. 00 коп.; заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01 грудня 2014 року у розмірі 70 000 000 (сімдесят мільйонів) грн. 00 коп.; заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11 грудня 2014 року у розмірі 80 000 000 (вісімдесят мільйонів) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 182 700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

 

 Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

 

 Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

 

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

 

 Повне рішення складено: 31.12.2015р.

 

Суддя І.І.Борисенко

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54781548

 

[0720]

остается только невыясненным, почему истец не заявил требования о выплате процентов, пени и ответственность по ст.625

[ANTIRAID]

остается только невыясненным, почему истец не заявил требования о выплате процентов, пени и ответственность по ст.625

Думаю проценты им платили вовремя.