Мошенническим образом созданный долг по кредитной карте Приватбанка


Recommended Posts

Добрый вечер! В конце декабря 2015 г. у меня с кредитной карты мошеннически увели около 16000 грн. Приватбанк средства не возвращает на карту, т.к. считает, что я передала мошеннику информацию. Заведено уголовное дело в полиции. Но в полиции тормозятся, говорят, что такие дела глухие. Но Приватбанк повесил эту сумму, да еще и проценты будуть капать на меня. Что посоветуете?

Link to comment
Share on other sites

1. Поменять пин-код на карте, а лучше и саму карту, а старую заблокировать, т.к. кроме пин-кода на ней есть и другие данные, которые стали известны мошенникам и позволяют далее пользоваться картой, например, через интернет, либо воссоздать её клон..

2. Если есть возможноть финансовая, то по договоренности (без этого думаю могут быть негативные варианты) с Банком погасить задолженность, чтобы не капали проценты, пеня, штрафы и т.п.

3. Читать скурпулезно договор и анализировать факты событий. Возможно Вы найдете факты вашей невиновности. Здесь важно, на мой взгляд, как были сняты деньги, когда, возможно кем, где были вы и карта физически в это время. Например, дегьги сняли в банкомате в Киеве, а вы в это время были в Одессе и тоже пользовались этой же картой. Но в целом у Банка в такой ситуации все "тузы" в кармане.

Link to comment
Share on other sites

Платить по процентам и возвращать долг, а параллельно оспаривать и судиться. В противном случае можете  попасть в еще большую халепу и быть в большем проигрыше. 

Link to comment
Share on other sites

Платить по процентам и возвращать долг, а параллельно оспаривать и судиться. В противном случае можете  попасть в еще большую халепу и быть в большем проигрыше. 

Бесперспективный путь.

Либо гасить.

Либо судиться.

А загасить и потом доказывать, что ты просто так вернул деньги, которые не брал, как минимум будет вызывать у судьи большие вопросы.

В каком еще более большом проигрыше можно быть?

В рамках судебного производства истребовать у суда данные, как и куда переводились деньги, с помощью интернет банкинга.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Добрый вечер! В конце декабря 2015 г. у меня с кредитной карты мошеннически увели около 16000 грн. Приватбанк средства не возвращает на карту, т.к. считает, что я передала мошеннику информацию. Заведено уголовное дело в полиции. Но в полиции тормозятся, говорят, что такие дела глухие. Но Приватбанк повесил эту сумму, да еще и проценты будуть капать на меня. Что посоветуете?

Каким образом увели?

через интернет или снимали наличку?

Link to comment
Share on other sites

Платить по процентам и возвращать долг, а параллельно оспаривать и судиться. В противном случае можете  попасть в еще большую халепу и быть в большем проигрыше. 

Полностью поддерживаю: 4. параллельно оспаривать и судиться

Link to comment
Share on other sites

...В каком еще более большом проигрыше можно быть?..

Как в каком? Банк насчитает за период немалых денег, и это будет не 16т., а уже ....

Поэтому я и предложил погасить при возможности, но по договоренности с Банком, т.е. при подписание некоевого документа, что типа "погашаю, но не согласна с долгом". Это кстати может быть для начала просто письмо завизированное в Банке со вторым экземпляром для себя. Это хоть что-то. А просто судится и тянуть время, когда у банка все "козыря" на руках - вот это безссмысленно. Т.е. я бы сначала "задницу свою прикрыл", а потом бы добивался правды.

Вы ведь не будете спорить, что у нас в стране это может занять не один год и кончится не чем, а по финансам ещё + расходы на СС и адвоката.

Link to comment
Share on other sites

Как в каком? Банк насчитает за период немалых денег, и это будет не 16т., а уже ....

Поэтому я и предложил погасить при возможности, но по договоренности с Банком, т.е. при подписание некоевого документа, что типа "погашаю, но не согласна с долгом". Это кстати может быть для начала просто письмо завизированное в Банке со вторым экземпляром для себя. Это хоть что-то. А просто судится и тянуть время, когда у банка все "козыря" на руках - вот это безссмысленно. Т.е. я бы сначала "задницу свою прикрыл", а потом бы добивался правды.

Вы ведь не будете спорить, что у нас в стране это может занять не один год и кончится не чем, а по финансам ещё + расходы на СС и адвоката.

У каждого свой выбор, но если загасите, то можете уже не думать о судебной тяжбе.

Пару раз так просили вернуть уплаченное по незаконно повышенным процентам (в случае, когда кредит был закрыт).

Суды послали в сад.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Обратите внимание на вот этот закон. Он регулирует порядок проведения электронных платежей, использование электронных платежных средств (например, карточек).

 

Кроме этого в Уголовном кодексе существует кроме мошенничества еще и специальная статья, которая предусматривает ответственность за незаконные действия в том числе и с платежными картами и иными средствами доступа к банковским счетам. Я бы вам посоветовал обратиться в полицию с заявлением о возбуждении уголовного дела не только по мошенничеству, но и по этой статье, так как она является более подходящей в данном случае.  Они уже там разберутся, как правильно квалифицировать, это их забота. Уголовное дело полиция обязана возбудить в течение суток с момента подачи такого заявления.

 

 

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14/print1449563954115138

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

Про платіжні системи та переказ коштів в Україні

 

 

14.16. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

 

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

 

 

14.17. Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян.

 

Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу встановлені пунктом 37.2 статті 37 цього Закону.

 

 

Стаття 32. Відповідальність банків при здійсненні переказу

 

32.1. Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

 

 

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

 

32.8. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

 

 

37.2. На час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев'яносто календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

 

 

 

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

 

            Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення

1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або їх використання чи збут, а також неправомірний випуск або використання електронних грошей -

карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 190. Шахрайство

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Link to comment
Share on other sites

Я считаю, что платить не стоит, ибо если после этого пытаться отсудить деньги, банкеры (особенно если в доле с мошенниками или сами таковы) будут громко утверждать, что заемщик с подельниками или без попытался развести банк, а потом разуверился в перспективе и на всяк случай включил заднюю. И судьи, учитывая их близкие отношения с банками, с большой вероятностью примут сторону банка.

 

Каким образом, при каких обстоятельствах мошенникам удалось увести деньги? Банковские сотрудники на подозрении?

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Я считаю, что платить не стоит, ибо если после этого пытаться отсудить деньги, банкеры (особенно если в доле с мошенниками или сами таковы) будут громко утверждать, что заемщик с подельниками или без попытался развести банк, а потом разуверился в перспективе и на всяк случай включил заднюю. И судьи, учитывая их близкие отношения с банками, с большой вероятностью примут сторону банка.

 

Каким образом, при каких обстоятельствах мошенникам удалось увести деньги? Банковские сотрудники на подозрении?

Я тоже думаю, что у банка супер отношения с судом, и поэтому шанс выиграть в этой ситуации малы, а значит долг за период спора увеличится в несколько раз.

 

Ну, допустим человек не гасит долг, а завели уголовное дело, и он добросовестно ждет когда его расследуют и передадут в суд. И если случится чудо, что он выиграет в 1-ой инстанции, а ответчик не будет дальше пробоваться (что мало вероятно), то ЧТО?

Объясните мне - что будет с долгом, если будет доказано, что какой-то чел (неважно установили его личность, нашли его или нет) стащил деньги с карты? И что далее? Долг по карте, что спишут?

Как по мне то долг будет расти пока его не погасят. Разборки  заемщика с мошенником, а не банком, это отдельная история, которая неизвестно когда и чем кончится.

Поправьте меня если где-то ошибаюсь, т.к. слава Богу пока именно с таким не сталкивался.

Link to comment
Share on other sites

Платить по процентам и возвращать долг, а параллельно оспаривать и судиться. В противном случае можете  попасть в еще большую халепу и быть в большем проигрыше. 

 

То есть советуете признать этот долг... Очень умно...)

Link to comment
Share on other sites

Полностью поддерживаю: 4. параллельно оспаривать и судиться

 

Но предварительно признав долг, а потом любой судья у Вас спросит, а почему же Вы если считаете, что ничего не брали и не должны платили эти деньги... будет очень удивлён и будет прав... ну и конечно присудит всё остальное, так как сами признали своими действиями этот долг за собой... то есть взяли его на себя добровольно...

Link to comment
Share on other sites

Обратите внимание на вот этот закон. Он регулирует порядок проведения электронных платежей, использование электронных платежных средств (например, карточек).

 

Кроме этого в Уголовном кодексе существует кроме мошенничества еще и специальная статья, которая предусматривает ответственность за незаконные действия в том числе и с платежными картами и иными средствами доступа к банковским счетам. Я бы вам посоветовал обратиться в полицию с заявлением о возбуждении уголовного дела не только по мошенничеству, но и по этой статье, так как она является более подходящей в данном случае.  Они уже там разберутся, как правильно квалифицировать, это их забота. Уголовное дело полиция обязана возбудить в течение суток с момента подачи такого заявления.

 

 

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14/print1449563954115138

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

Про платіжні системи та переказ коштів в Україні

 

 

14.16. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

 

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

 

 

14.17. Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян.

 

Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу встановлені пунктом 37.2 статті 37 цього Закону.

 

 

Стаття 32. Відповідальність банків при здійсненні переказу

 

32.1. Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

 

 

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

 

32.8. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

 

 

37.2. На час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев'яносто календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

 

 

 

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

 

            Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення

1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або їх використання чи збут, а також неправомірний випуск або використання електронних грошей -

карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 190. Шахрайство

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

 

Визнати дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в частині невиконання банківських послуг при користуванні платіжною карткою кредиткою «Універсальна» № 4149 4378 1095 2166, виданої на ім'я ОСОБА_1 - неправомірними.

Визнати транзакції щодо переказу 21 квітня 2015 року коштів у сумі 5257,2 та 4311, 84 грн. з кредитної картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № 4149 4378 1095 2166, виданої на імя ОСОБА_1 - нечинними.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) кошти в сумі 9569,04 грн., а також нараховані на суму боргу відсотки, штраф і пеню, шляхом відновлення їх на картковому рахунку.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=549&page=7#entry159984

Link to comment
Share on other sites

 

Визнати дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в частині невиконання банківських послуг при користуванні платіжною карткою кредиткою «Універсальна» № 4149 4378 1095 2166, виданої на ім'я ОСОБА_1 - неправомірними.

Визнати транзакції щодо переказу 21 квітня 2015 року коштів у сумі 5257,2 та 4311, 84 грн. з кредитної картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № 4149 4378 1095 2166, виданої на імя ОСОБА_1 - нечинними.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) кошти в сумі 9569,04 грн., а також нараховані на суму боргу відсотки, штраф і пеню, шляхом відновлення їх на картковому рахунку.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=549&page=7#entry159984

 

это ж надо, что "бан животворящий" с пользователем (аффтором #14) делает  :rolleyes:

Чьотко, по делу, и даже бэз упоминаний "пэрвава рашкиного канала".  ;)  Неужто и паспорт рашкинский сдал?

Link to comment
Share on other sites

Спасибо всем, кто откликнулся. Пострадала я по схеме  олх-приват-юр лицо. Схема оказалась всем известной, только я о ней узнала уже после. Да, у меня есть сомнения о причастности сотрудников банка, т.к. звонившие сказали мне зайти в Приват-24, я зайшла и они зашли (ведь при этом, в чем себя сейчас очень корю, я дала им пароль к логину, а логин они мой знали, т.к. это номер телефона). Я понимаю, что это грубейшая моя ошибка. Но, с другой стороны, как смогла система безопасности банка пропустить, что через один акаунт входят с разных устройств и, скорее всего, с разных IP-адресов? Т.е. система безопасности это пропустила? Затем мне звонившие сказали, что проведут конвертацию моих счетов (а у меня зарплатный карт-счет и кредитный), и затем - все ляжет на свои места, включая ту сумму, что я ожидала от продажи товара на олх. Я, конечно, понимаю что все это со стороны очень глупо звучит, но как мне потом сказали, работал хороший психолог, который убедил меня в правильности действий. В итоге затем у меня был заблокирован мой финансовый номер телефона, а смс шли (через переадресацию, которую а затем выявила установленную на моей симке) на их номер телефона. Вот так и произошло мошенничество... Повторяю, я никоим образом не снимаю своей вины, но слишком как-то как по маслу все происходило. Я сразу дала заявление в Приват, они мне сказали, что средства ушли через Portmone. Я звонила в службу поддержки Portmone, они мне сначала вроде сказали, что средства якобы зависли, но проверив - сказали что ушли. На вопрос, куда ушли - ответили, что это только по запросу или банка, или полиции. Я сразу же, в течение часа дала заявление в полицию, затем в киберполицию. Я им говорила, что нужно проверить мои звонки по Киевстар, но там пока глухо. Была и в Киевстар, там действительно обнаружили у меня и блокировку входящей информации, и переадресацию на телефон, начинающийся на 056... Я писала в Приватбанк, где указывала, что первопричиной стало параллельный доступ к моему Приват-24 с двух разных устройств, но они это отрицают. Кстати, я написала в Приват уже не только заказным письмом, а через прохождение верификации в отделении Приватбанка в моем городе, где просила анулировать этот долг, указав вышеуказанную причину. Ответ - отказ. Также я обратилась в Приватбанк с претензием, что он не выдает мне, как своему клиенту, информацию по совершенным транзакциям (они мне отказывали в этом, ссылаясь, что это банковская тайна), аргументировав это следующим: - згідно Закону України “Про банки і банківську діяльність” (від 07.12.2000 № 2121-III), статті 62 Порядок розкриття банківської таємниці: Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи;…”.

- згідно Цивільного Кодексу України статті 1076:  “Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам.”,

- згідно  Закону   України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" статті 9, п.9.6: "Учасники   платіжних  систем (тобто банк)  зобов'язані  забезпечити надання  інформації  про  надання  послуг  з  переказу  коштів для захисту прав споживачів таких послуг (тобто мені)".  - это выписка из моей претензии.    Они - пока мне не ответили. Хотя по электронной почте пришло письмо, где мне снова пишут про отказ в ануляции долга и ставят штамп "банківська таємниця"  Хотя следователь уже вроде взял решение суда и будет отправлять на банк запрос....   Но, в общем, на мой взгляд, банк уклоняется от своих прямых обязанностей перед клиентом выдать полные сведения о движении средств на его счетах  (ведь в выданной мне справке указано просто: перевод с личной карты. Все - а куда, никакой информации). Почему?! Почему он мне не дает информацию, куда ушли мои деньги? Ccылается, будто это банківська таємниця. Но как может быть тайна от своего клиента?       В общем, спасибо всем за рекомендации. Если будут еще советы, то буду благодарна. Конечно, я понимаю, что есть моя вина...

Link to comment
Share on other sites

Спасибо всем, кто откликнулся. Пострадала я по схеме  олх-приват-юр лицо. Схема оказалась всем известной....

 

Такую аферу прокрутить без помощи сотрудников банка и оператора мобильной связи очень тяжело.

 

Добросовестный следак реально сможет раскрыть такое преступление. Платить - упаси Господь!

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Скажите, а можно ли подать на банк в суд иск о защите прав потребителя банковских услуг с претензией в отношении того, что банк не выполняет прямые обязанности перед клиентом в вопросе простого доступа к информации о транзакциях со счета клиента? Ведь банк мне в этом отказывает. И тем самым еще и тормозит следствие... Ведь я до сих пор не имею информации, куда ушли деньги. Банк говорит, что это банкивська теэмниця, и только по запросу полиции даст информацию. Следователь мой говорит, что, по его опыту, банк в лучшем случае через 180 дней присылает в таких вопросах ответ, а сам ответ не несет никакой информации (т.е. там только данные на клиента, паспортные и т.д., а по транзакциям дает информацию, какую выдал он мне, где указано просто: перевод с личной карты).

Link to comment
Share on other sites

Скажите, а можно ли подать на банк в суд иск о защите прав потребителя банковских услуг с претензией в отношении того, что банк не выполняет прямые обязанности перед клиентом в вопросе простого доступа к информации о транзакциях со счета клиента? Ведь банк мне в этом отказывает. И тем самым еще и тормозит следствие... Ведь я до сих пор не имею информации, куда ушли деньги. Банк говорит, что это банкивська теэмниця, и только по запросу полиции даст информацию. Следователь мой говорит, что, по его опыту, банк в лучшем случае через 180 дней присылает в таких вопросах ответ, а сам ответ не несет никакой информации (т.е. там только данные на клиента, паспортные и т.д., а по транзакциям дает информацию, какую выдал он мне, где указано просто: перевод с личной карты).

 

В суд можно подать любой позов на любого, если считаете, что нарушены Ваши права, нет никаких ограничений... Выиграть или нет это уже второй вопрос и он будет ясен уже в процессе рассмотрения Вашегопозова в судебном заседании...

Link to comment
Share on other sites

Обратите внимание на вот этот закон. Он регулирует порядок проведения электронных платежей, использование электронных платежных средств (например, карточек).

 

Кроме этого в Уголовном кодексе существует кроме мошенничества еще и специальная статья, которая предусматривает ответственность за незаконные действия в том числе и с платежными картами и иными средствами доступа к банковским счетам. Я бы вам посоветовал обратиться в полицию с заявлением о возбуждении уголовного дела не только по мошенничеству, но и по этой статье, так как она является более подходящей в данном случае.  Они уже там разберутся, как правильно квалифицировать, это их забота. Уголовное дело полиция обязана возбудить в течение суток с момента подачи такого заявления.

 

 

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14/print1449563954115138

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

Про платіжні системи та переказ коштів в Україні

 

 

14.16. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

 

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

 

 

14.17. Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян.

 

Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу встановлені пунктом 37.2 статті 37 цього Закону.

 

 

Стаття 32. Відповідальність банків при здійсненні переказу

 

32.1. Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

 

 

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

 

32.8. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

 

 

37.2. На час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев'яносто календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

 

 

 

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

 

            Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення

1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або їх використання чи збут, а також неправомірний випуск або використання електронних грошей -

карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 190. Шахрайство

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

А Вы сами хоть раз подавали подобное заявление?

Расскажите о результатах.

Покажите документы, которые подтверждают, что после подачи такого заявления, милиция/полиция  хоть что-то сделала: установила, что деньги были украдены, установила, кто это сделал, в следствии чего банк больше не имел претензий к человеку.

Link to comment
Share on other sites

Я тоже думаю, что у банка супер отношения с судом, и поэтому шанс выиграть в этой ситуации малы, а значит долг за период спора увеличится в несколько раз.

 

Ну, допустим человек не гасит долг, а завели уголовное дело, и он добросовестно ждет когда его расследуют и передадут в суд. И если случится чудо, что он выиграет в 1-ой инстанции, а ответчик не будет дальше пробоваться (что мало вероятно), то ЧТО?

Объясните мне - что будет с долгом, если будет доказано, что какой-то чел (неважно установили его личность, нашли его или нет) стащил деньги с карты? И что далее? Долг по карте, что спишут?

Как по мне то долг будет расти пока его не погасят. Разборки  заемщика с мошенником, а не банком, это отдельная история, которая неизвестно когда и чем кончится.

Поправьте меня если где-то ошибаюсь, т.к. слава Богу пока именно с таким не сталкивался.

Если будет приговор суда, которой вступит в законную силу, то это уже проблемы банка по взысканию этой задолженности с осужденного.

В данной ситуации, любое взыскание задолженности с первичного держателя карты незаконно, так как отсутствует состав деликта.

 

Как указано в сообщении № 136: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=549&page=7#entry159984

можно признать действия неправомерными и просить вернуть деньги на карту.

Может быть несколько вариантов, как поступить с долгом в таком случае.

Но более правильно отбиваться от возможного взыскания, а не признавать действия неправомерными, как мне кажется.

Link to comment
Share on other sites

Спасибо всем, кто откликнулся. Пострадала я по схеме  олх-приват-юр лицо. Схема оказалась всем известной, только я о ней узнала уже после. Да, у меня есть сомнения о причастности сотрудников банка, т.к. звонившие сказали мне зайти в Приват-24, я зайшла и они зашли (ведь при этом, в чем себя сейчас очень корю, я дала им пароль к логину, а логин они мой знали, т.к. это номер телефона). Я понимаю, что это грубейшая моя ошибка. Но, с другой стороны, как смогла система безопасности банка пропустить, что через один акаунт входят с разных устройств и, скорее всего, с разных IP-адресов? Т.е. система безопасности это пропустила? Затем мне звонившие сказали, что проведут конвертацию моих счетов (а у меня зарплатный карт-счет и кредитный), и затем - все ляжет на свои места, включая ту сумму, что я ожидала от продажи товара на олх. Я, конечно, понимаю что все это со стороны очень глупо звучит, но как мне потом сказали, работал хороший психолог, который убедил меня в правильности действий. В итоге затем у меня был заблокирован мой финансовый номер телефона, а смс шли (через переадресацию, которую а затем выявила установленную на моей симке) на их номер телефона. Вот так и произошло мошенничество... Повторяю, я никоим образом не снимаю своей вины, но слишком как-то как по маслу все происходило. Я сразу дала заявление в Приват, они мне сказали, что средства ушли через Portmone. Я звонила в службу поддержки Portmone, они мне сначала вроде сказали, что средства якобы зависли, но проверив - сказали что ушли. На вопрос, куда ушли - ответили, что это только по запросу или банка, или полиции. Я сразу же, в течение часа дала заявление в полицию, затем в киберполицию. Я им говорила, что нужно проверить мои звонки по Киевстар, но там пока глухо. Была и в Киевстар, там действительно обнаружили у меня и блокировку входящей информации, и переадресацию на телефон, начинающийся на 056... Я писала в Приватбанк, где указывала, что первопричиной стало параллельный доступ к моему Приват-24 с двух разных устройств, но они это отрицают. Кстати, я написала в Приват уже не только заказным письмом, а через прохождение верификации в отделении Приватбанка в моем городе, где просила анулировать этот долг, указав вышеуказанную причину. Ответ - отказ. Также я обратилась в Приватбанк с претензием, что он не выдает мне, как своему клиенту, информацию по совершенным транзакциям (они мне отказывали в этом, ссылаясь, что это банковская тайна), аргументировав это следующим: - згідно Закону України “Про банки і банківську діяльність” (від 07.12.2000 № 2121-III), статті 62 Порядок розкриття банківської таємниці: Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи;…”.

- згідно Цивільного Кодексу України статті 1076:  “Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам.”,

- згідно  Закону   України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" статті 9, п.9.6: "Учасники   платіжних  систем (тобто банк)  зобов'язані  забезпечити надання  інформації  про  надання  послуг  з  переказу  коштів для захисту прав споживачів таких послуг (тобто мені)".  - это выписка из моей претензии.    Они - пока мне не ответили. Хотя по электронной почте пришло письмо, где мне снова пишут про отказ в ануляции долга и ставят штамп "банківська таємниця"  Хотя следователь уже вроде взял решение суда и будет отправлять на банк запрос....   Но, в общем, на мой взгляд, банк уклоняется от своих прямых обязанностей перед клиентом выдать полные сведения о движении средств на его счетах  (ведь в выданной мне справке указано просто: перевод с личной карты. Все - а куда, никакой информации). Почему?! Почему он мне не дает информацию, куда ушли мои деньги? Ccылается, будто это банківська таємниця. Но как может быть тайна от своего клиента?       В общем, спасибо всем за рекомендации. Если будут еще советы, то буду благодарна. Конечно, я понимаю, что есть моя вина...

 

У Вас предоплатная форма телефонной связи или контракт?

Каким образом была установлена переадерсация на Вашем номере?

Кто санкционировал?

Я так понимаю, не Вы единственная.

Банка работала интересная,

056 это номер Днепра, тоесть как бы это сделали не веселые сотрудники Привата.

Link to comment
Share on other sites

Такую аферу прокрутить без помощи сотрудников банка и оператора мобильной связи очень тяжело.

 

Добросовестный следак реально сможет раскрыть такое преступление. Платить - упаси Господь!

Проблема в том, что кто будет в этом заинтересован?

Следователь полиции у которого в производстве 200 дел?

Сомнительно.

 

При этом, в Ваших словах есть рациональное зерно.

Нужно писать и полностью контролировать, что и как сделано в рамках уголовного производства.

Повторюсь, этот случай был не единственным, поэтому, думаю, что круг пострадавших довольно обширен.

Link to comment
Share on other sites

Скажите, а можно ли подать на банк в суд иск о защите прав потребителя банковских услуг с претензией в отношении того, что банк не выполняет прямые обязанности перед клиентом в вопросе простого доступа к информации о транзакциях со счета клиента? Ведь банк мне в этом отказывает. И тем самым еще и тормозит следствие... Ведь я до сих пор не имею информации, куда ушли деньги. Банк говорит, что это банкивська теэмниця, и только по запросу полиции даст информацию. Следователь мой говорит, что, по его опыту, банк в лучшем случае через 180 дней присылает в таких вопросах ответ, а сам ответ не несет никакой информации (т.е. там только данные на клиента, паспортные и т.д., а по транзакциям дает информацию, какую выдал он мне, где указано просто: перевод с личной карты).

1. Такой иск выиграть можно, но проще информацию получить в порядке истребовнаия доказательств.

 

2. Следствие должно обратиться с официальным запросом, если ему будет отказано, то оно имеет право получить временый доступ к документам.

 

3. Возвращаемся к вопросу, что Вы должны забрасывать следователя заявлениями и ходатайствами с просьбами осуществить определенные процессуальные действия, тогда будет какой-то толк.

Если и в таком случае следователь будет бездействовать, необходимо оспаривать его бездействие.

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show