Постановление КААС об отмене перерегистрации ипотеки со Сведбанка на Дельта банк

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа: № 826/22237/15

 

Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

(вступна та резолютивна частини)

 

10 березня 2016 року м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

 

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у справі адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування запису, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

Колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні оголосити вступну та резолютивну частини постанови відклавши на п'ять днів її виготовлення у повному обсязі.

 

Керуючись ст. ст. 2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

 

П О С Т А Н О В И Л А:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

 

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування запису задовольнити.

 

Визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7743169) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 .

 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

 

Головуючий суддя Мельничук В.П. 

Судді: Грищенко Т.М. 

Мацедонська В.Е. 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56484034

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Державний герб України

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

м. Київ

 

28 грудня 2015 року

 

№ 826/22237/15

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу 

 

за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»

 

про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії

 

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича (далі по тексу - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Дельта Банк» (далі по тексу - третя особа), в якому просила скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7743169) про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15.11.2012 12:53:44 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.

 

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/22237/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19 жовтня 2015 року.

 

В судовому засіданні 19 жовтня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник третьої особи проти позову заперечив. Відповідач участі уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

 

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

 

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

 

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (позичальник) та ВАТ «Сведбанк» (банк) укладено кредитний договір від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027 (на купівлю житлової нерухомості), за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 164000 доларів США на строк по 14 серпня 2038 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних.

 

Одночасно, між ВАТ «Сведбанк» та позивачем був укладений іпотечний договір № 2632/0808/45-027-Z-1 (на купівлю житлової нерухомості), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за №8800, в забезпечення належного виконання Позивачем вимог ВАТ «Сведбанк» за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027.

 

На забезпечення виконання основного зобов'язання позивач передав в іпотеку ВАТ «Сведбанк» належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

 

Так, 14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за №8801 накладена заборона відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, до припинення договору іпотеки.

 

В подальшому, між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027.

 

На підставі зазначеного, 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк», за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.

 

Позивач посилаючись на протиправність оскаржуваного запису про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15.11.2012 12:53:44 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем, як такого, що порушує права та законні інтереси позивача, звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

 

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

 

Згідно статті 24 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

 

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

 

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

 

Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.

 

Відповідно до статті 25 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосантом), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосата) та передачі оригіналу заставної. Передача заставної не потребує згоди іпотекодавця або боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

 

У передавальному написі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові та адреса фізичної особи або найменування та адреса юридичної особи, якій передається заставна. Передавальний напис підписується зазначеним у заставній іпотекодержателем, а якщо цей напис не перший - власником заставної, зазначеним у попередньому індосаменті. Індосант - юридична особа засвідчує підпис уповноваженої особи печаткою.

 

У тексті передавального напису можуть вказуватися умови, за яких здійснюється передача заставної. Написи на заставній, що забороняють її наступну передачу, є недійсними.

 

У разі недостатності на заставній місця для передавальних написів або інших необхідних відміток до заставної прикріплюється додатковий лист, написи на якому виконуються таким чином, щоб вони починалися на заставній і закінчувалися на цьому листі. Всі аркуші заставної складають єдине ціле, вони повинні бути пронумеровані і скріплені печаткою нотаріуса. Окремі аркуші заставної не мають юридичної сили.

 

Індосант зобов'язаний у п'ятиденний строк письмово повідомити боржника про передачу заставної індосату та всіма доступними засобами не припустити виконання основного зобов'язання боржником на свою користь. У разі невиконання цього обов'язку індосантом передача заставної є дійсною, а індосат має право вимагати від індосанта відшкодування завданих збитків.

 

Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, індосант зобов'язаний передати індосату копії документів, що підтверджують отримані платежі та реєстр отриманих платежів за заставною.

 

Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням. Передача заставної не вимагає державної реєстрації. Проте на розсуд індосата передача заставної може бути зареєстрована у встановленому законом порядку.

 

Індосант несе відповідальність перед індосатом за достовірність відомостей, що містяться у заставній, та дійсність заставної, але індосант, якщо інше не передбачене умовами індосаменту, не відповідає за виконання іпотекодавцем чи боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимог за заставною.

 

За фактом передачі заставної індосант засвідчує індосату, що на момент передачі заставної боржник продовжує належним чином виконувати основне зобов'язання і він здійснив відповідно до умов заставної всі платежі, належні до сплати до дати передачі заставної, якщо індосат не був письмово повідомлений індосантом про інше. Індосант несе відповідальність перед індосатом за будь-які збитки, завдані внаслідок невиконання цієї умови.

 

Боржник може відмовитись здійснювати платежі за заставною на користь індосата, який добросовісно набув заставну шляхом здійснення платежу індосанту і не знав про недостовірність відомостей, що містяться в заставній, або про недійсність заставної чи про інші заперечення боржника щодо здійснення платежів за заставною, тільки у разі належного виконання боржником основного зобов'язання або якщо заставна була видана під впливом обману, насильства, погрози чи зловмисної домовленості сторін. Інші обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні платежів за заставною.

 

До отримання письмового повідомлення від індосанта про передачу заставної боржник може продовжувати здійснювати платежі на користь індосанта. У цьому разі боржник не несе відповідальності перед індосатом за здійснення таких платежів індосанту (стаття 26 Закону України «Про іпотеку»).

 

У свою чергу, на момент укладання договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027, був чинним Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений Постановою КМУ від 31 березня 2004 року №410 (далі по тексту - Порядок) , п.1 якого передбачено, що державна реєстрація іпотек здійснюється, зокрема, з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки.

 

Державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру (п.4 Порядку).

 

Одним з розділів Порядку визначено процедуру державної реєстрації відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.

 

Так, відповідно до п.17 Порядку внесення змін і додаткових відомостей до запису здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи.

 

Пунктом 18 Порядку встановлено, що у повідомленні зазначаються: дата державної реєстрації відомостей; порядковий номер запису; підстава внесення відомостей (повідомлення іпотекодержателя чи рішення суду); відомості про реєстратора.

 

Також, відповідно до п.19 Порядку додатково в повідомленні зазначаються відомості:

 

1) про державну реєстрацію змін умов обтяження нерухомого майна іпотекою - відповідні зміни і додаткові відомості до запису, внесення яких передбачено пунктом 8 цього Порядку;

 

2) про відступлення прав за іпотечним договором:

 

про особу, на користь якої здійснено відступлення прав за іпотечним договором; про договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором;

 

3) про передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної:

 

передбачені підпунктом 1 пункту 8 цього Порядку та про особу, якій передається заставна; дата передачі заставної; дата анулювання заставної; дата видачі дубліката; дата видачі нової заставної.

 

З наведеного можна дійти висновку, що чинним законодавством передбачено відомості, які повинні бути зазначені в повідомленні в будь-якому випадку (п.18 Порядку), а також відомості, зазначення яких залежить від характеру внесених відомостей (змін) (п.19).

 

Так, з матеріалів справи вбачається, що Приватним нотаріусом було зареєстровано зміни обтяження нерухомого майна іпотекою, а саме: відступлення права вимоги за іпотечним договором.

 

Тому враховуючи наведене та положення п.19 Порядку, суд приходить до висновку, що окрім відомостей, які мають бути обов'язково зазначені (п.18 Порядку), в повідомленні необхідно додатково зазначити відомості про відступлення прав за іпотечним договором, а саме: про особу, на користь якої здійснено відступлення прав за іпотечним договором та про договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором.

 

З аналізу Повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою вбачається, що останнє містить всі необхідні реквізити, передбачені, як п.18 Порядку, так і п.19, зокрема, відомості про особу, на користь якої здійснено відступлення прав за іпотечним договором; про договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором.

 

У свою чергу, щодо посилань позивача на ч.1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої, заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію, суд зазначає наступне.

 

Частиною 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

 

Відповідно до п.2 Порядку реєстратори - це державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

 

Державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором (п.5 Порядку).

 

Тобто, наведеними приписами регулюється порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, відповідно до якого факт вчинення нотаріальної дії має місце лише при реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна (а не при внесенні змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно). Нотаріус як спеціальний суб'єкт, не може проводити державну реєстрацію речових прав на об'єкти нерухомого майна без вчинення нотаріальної дії.

 

Порядок внесення змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно зазначеною нормою не врегульовано.

 

Відтак, враховуючи, що під час розгляду справи, судом встановлена правомірність відступлення прав від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» за договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027, з урахуванням процедури повідомлення про таке відступлення позивачу, заміна іпотекодержателя приватним нотаріусом, який не посвідчував договір іпотеки, не порушує права боржника та як наслідок не є підставою для скасування запису про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15.11.2012 12:53:44 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

 

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає правомірним рішення відповідача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

 

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

 

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

 

Суддя К.Ю. Гарник

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/54752394

[ANTIRAID]

Посмотрим устоит ли это постановление в ВАСУ. Ну и если кто-то найдет полный текст, прошу разместить.

[Obelix]

Думаю, что ВАСУ напишет про то, что киевский нотар имел право регить ипотеку, т.к. Свед и Дельта имеют регистрацию в Киеве.

Если же он поддержит КААС, то через полгода вся ипотека Дельты уйдет из под влияния ФГВФЛ.

Полагаю, ВАСУ такого не допустит.

 

НО если допустит - это будет прецедент со всеми вытекающими ))

[у.zaporozhskiy]

нотариально действия

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56484021

 

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   826/22237/15                                          Головуючий у 1-й інстанції:  Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач:  Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2016 року                                                                                                 м. Київ

                Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                             Головуючого-судді:              Мельничука В.П.        

                                                    суддів:               Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,    

                                                    

                          при секретарі:               Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу                                        ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування запису, -

                                                   В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування запису. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає протиправним запис відповідача про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15.11.2012 року 12:53:44, як такий, що порушує права та законні інтереси позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню.  

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем (позичальник) та ВАТ «Сведбанк» (банк) укладено кредитний договір від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027 (на купівлю житлової нерухомості), за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 164000,00 доларів США на строк по 14 серпня 2038 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних.

Одночасно, між ВАТ «Сведбанк» та позивачем був укладений іпотечний договір № 2632/0808/45-027-Z-1 (на купівлю житлової нерухомості), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за № 8800, в забезпечення належного виконання Позивачем вимог ВАТ «Сведбанк» за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027.

На забезпечення виконання основного зобов'язання позивач передала в іпотеку ВАТ «Сведбанк» належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2.

14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за № 8801 накладена заборона відчуження квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, до припинення договору іпотеки.

В подальшому, між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027.

На підставі зазначеного, 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем, прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк», за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.

Не  погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.

  Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що в спірних правовідносинах приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович діяв як державний реєстратор.

З огляду на вказане, колегія суддів зауважує про наступне.

З набранням чинності 01 січня 2013 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» нотаріуси виконують функцію не тільки посвідчення прав та фактів, що мають юридичне значення, а й проводять державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Для нормативного регулювання нотаріальної діяльності Законом України від 04.07.2012 року № 5037-IV Закон України «Про нотаріат» було доповнено ст. 46-1 та визначено, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і який має печатку такого реєстратора. Під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва нотаріус має доступ та користується Державним    реєстром речових прав на нерухоме майно.  

Крім того, зміни були внесені до окремих положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Коло повноважень нотаріусів, як державних реєстраторів, визначено ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Таким чином, з 01 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які полягають у тому, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Забезпечення нотаріусом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за нотаріально посвідченим правочином, виданим свідоцтвом здійснюється шляхом реєстрації нотаріусом в єдиних та державних реєстрах відомостей про посвідчений ним правочин чи видане свідоцтво і подання заяви та всіх документів, необхідних для державної реєстрації речових прав та їх обтяжень.

Отже, законодавець наділив нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, які виникають у результаті нотаріальних дій, а саме: нотаріус здійснює державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких була проведена раніше, тобто до 1 січня 2013 року, а також здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в результаті нотаріальної дії з такими об'єктами. Також нотаріусу безпосередньо при вчиненні нотаріальної дії надана можливість отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до змісту зазначеного вище закону такі повноваження надаються нотаріусу як спеціальному суб'єкту лише з 01 січня 2013 року.

Однак, спірна реєстраційна дія вчинена відповідачем 15 листопада 2012 року, тобто до набуття ним таких повноважень.

Відповідно до частини другої       статті 19 Конституції України       органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що спірний запис відповідача про зміну умов обтяження предмету іпотеки відповідачем було вчинено останнім з перевищенням власних повноважень та поза межами наявної у нього компетенції.

Крім цього, порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено Розділом IV Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 15 вказаного Закону Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 57 вказаного Порядку державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видача нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передача заставної, видача дубліката заставної проводяться відповідно до вимог Закону, цього Порядку та з урахуванням особливостей, зазначених у цьому розділі.

Пунктом 59 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою заявник подає органові державної реєстрації прав документи, що зазначені в пунктах 27 і 28 цього Порядку.

За змістом вказаних пунктів документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав копії документів, що зазначені у пункті 9 цього Порядку.

У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи.

У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє.

У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо особи, яку вона представляє.

Таким чином відповідно до пп. 16 п. 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують перехід інших речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону.

Крім цього, статтею 24 Закону України «Про іпотеку» визначено порядок відступлення прав за іпотечним договором.

За змістом вказаної правової норми відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Виходячи з системного аналізу вказаних нормативних документі, колегія суддів зазначає, що документом, що підтверджує перехід речового права на нерухоме майно, в спірній ситуації має бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до договору іпотеки № 2632/0808/45-027-Z-1 від 14 серпня 2008 року.

Однак, згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с. 28-36) спірний реєстраційний запис вчинено відповідачем на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», 1306, 25.05.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку що зазначений договір купівлі-продажу, не є документом в розумінні пп. 16 п. 27 Порядку, на підставі якого можливо вчиняти реєстрацію обтяження, оскільки вказаний договір не підтверджує перехід речового права - іпотеки - на спірне майно до іншої особи.

  Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

  Сторонами вказаний обов'язок не виконано, суду не надано належних та допустимих доказів.

  Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що поданий третьою особою в справі відповідачу договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25.05.2012 року не є підставою згідно норм діючого законодавств України для здійснення останнім спірної реєстраційної дії, оскільки підставою для цього може бути лише правочин, що підтверджує перехід права іпотеки до іншої особи.

  При цьому колегією суддів не було встановлено з матеріалів справи наявності підстав для здійснення відповідачем спірної реєстраційної дії.

Крім того, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає необхідним вийти за межі позовних вимог задовольнивши позовні вимоги шляхом визнання спірного реєстраційного запису протиправним для повного захисту прав позивача з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи, що предметом оскарження у даному спорі є індивідуальний акт, наслідком задоволення позовних вимог за правилами Кодексу адміністративного судочинства може бути лише визнання такого акту протиправним.

  Таким чином, колегія суддів вважає, що спірний реєстраційний запис відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а позов таким, що підлягає задоволенню.

  Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є безпідставними.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

  Керуючись ст. ст. 2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

                                       П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015  року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування запису задовольнити.

  Визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7743169) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, внесений 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем .

  Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

       Головуючий-суддя:                                                             В.П. Мельничук

       Судді:                                                                                    Т.М. Грищенко

                                                                                                      В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 15.03.2016 року.

Головуючий суддя                                                                                                           Мельничук В.П.

          

Судді:                                                                                                                                        Грищенко Т.М.

                                                                                                                                                         Мацедонська В.Е.

                                                                                                                                                      
 

[west11]

И тимчасова адміністрація і замена іпотекодержателя... Трещит по швам "дело" Дельта банка

[IVANOVA]

Вот только не пойму, почему нотариус до 01.01.2013 не мав повноважень,

если 08.08.2012 року ст. 9 ЗУ "про держ. реєстрацію речових прав та їх обт." уже дополнили нотариусом, як спеціальним суб,єктом?

[у.zaporozhskiy]

В 04.05.2016 в 12:08, IVANOVA сказал:

Вот только не пойму, почему нотариус до 01.01.2013 не мав повноважень,

если 08.08.2012 року ст. 9 ЗУ "про держ. реєстрацію речових прав та їх обт." уже дополнили нотариусом, як спеціальним суб,єктом?

А когда это изменение набрало силу?

[у.zaporozhskiy]

В 03.05.2016 в 16:55, west11 сказал:

И тимчасова адміністрація і замена іпотекодержателя... Трещит по швам "дело" Дельта банка

 

В 04.05.2016 в 12:08, IVANOVA сказал:

Вот только не пойму, почему нотариус до 01.01.2013 не мав повноважень,

если 08.08.2012 року ст. 9 ЗУ "про держ. реєстрацію речових прав та їх обт." уже дополнили нотариусом, як спеціальним суб,єктом?

 

[IVANOVA]

Вот еще одно постановление в деле по иску к нотариусу КМНО Кондратюку В.С.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/61225869

---

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

09 вересня 2016 року           м. Київ          справа № 826/19091/15

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом          ОСОБА_1

до                    Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»

про                    визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

 

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

 

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом про:

- визнання дій Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича (далі - Приватний нотаріус КМНО Контдратюк В.С., відповідач) щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, про заміну умов обтяження іпотекою квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними;

- зобов'язання Приватного нотаріуса КМНО Контдратюка В.С. скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, від 19.11.2012 21:45:05, про заміну умов обтяження іпотекою квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 10 вересня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», третя особа).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем неправомірно внесено до Державного реєстру іпотек запис, яким змінено попереднього іпотекодержателя (ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») на нового (ПАТ «Дельта Банк»), якого ОСОБА_1 не визнає як нового кредитора.

Крім того, на переконання позивача, відповідач незаконно провів заміну іпотекодержателя, оскільки договір іпотеки посвідчував Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бурзагли І.І.

До того ж, ані відповідачем, ані ПАТ «Дельта Банк» на надано доказів звернення до нотаріуса, який посвідчував договір іпотеки та немає підтверджень того, що попередній нотаріус (Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бурзагли І.І.) на той час (19.11.2012) не мав можливості внести зміни до Державного реєстру іпотек.

Такі дії Приватного нотаріуса КМНО Контдратюка В.С. позивач вважає неправомірними та вважає, що єдиним вірним, належним та правильно обраним способом захисту буде скасування запису, внесеного відповідачем до Державного реєстру іпотек.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Приватний нотаріус КМНО Контдратюк В.С. своїми правами на подання заперечень проти адміністративного позову, пояснень, передбаченими статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.

В судове засідання відповідач та/або його представник не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника ПАТ «Дельта Банк» надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких останній вказує на відсутність порушеного права, а отже, й невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством.

Як наслідок, є всі підстави для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 02.12.2015 відповідача та/або його представника, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2.

Як встановлено судом, 16 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 0703/0408/71-068 (далі - Договір № 0703/0408/71-068), відповідно до якого ВАТ «Сведбанк» надав позивачу кредит.

В якості забезпечення Кредитного договору № 0703/0408/71-068 від 16.04.2008, в цей же день між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № 0703/0408/71-068-Z-1 (далі - Договір № 0703/0408/71-068-Z-1), по умовам якого позивач передав в іпотеку ВАТ «Сведбанк» наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки): квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бурзагли І.І. за реєстровим № 5735.

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк») (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, по умовам якого Продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за № № 1306, 1307.

Таким чином, відповідно до умов вказаного договору, ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі й по договору від 16.04.2008 № 0703/0408/71-068.

В подальшому, 19.11.2012 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем зареєстровано обтяження в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, згідно якого іпотекодержателем належного позивачу на праві приватної власності майна (житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3) зазначено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

Про внесення вищевказаного запису до реєстру, позивачу стало відомо 29.07.2015, після отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер 41419631.

Незгода позивача з діями відповідача щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек про заміну умов обтяження іпотекою квартири та необхідність в зобов'язанні відповідача вчинити певні дії обумовили позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення їх представників, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (далі - Закон № 898-IV) та іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд зазначає наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).

За приписами статті 1 Закону № 898-IV (в редакції чинній в момент виникнення спірних відносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 898-IV).

У той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою (ч. 2 ст. 4 Закону № 898-IV).

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV (у редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

В статті 9 названого закону визначено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Аналіз зазначеного вище дає суду підстави дійти висновку, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, 19.11.2012 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем внесені зміни до Державного реєстру іпотек шляхом заміни іпотекодержателя нерухомого майна: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер обтяження: 7028717).

Отже викладене свідчить, що відповідні нотаріальні дії та державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена різними нотаріусами та в різний час.

Суд зазначає, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04.07.2012 № 5037-VI до Закону № 1952-IVбуло внесено відповідні зміни, які набрали чинності 08.08.2012.

Зокрема, частина 5 ст. 3 Закону № 1952-IV стала передбачати, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 вказаного Закону державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Також, ч. 1 ст. 16 Закону № 1952-IV було доповнено нормою, відповідно до якої, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

Суд погоджується з доводами третьої особи, що на час укладання правочину 25.05.2012 відповідні зміни внесені не були, втім, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 частину першустатті 58 Конституції України про дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Вказане свідчить, що відповідач під час проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, яка оскаржуються у даній адміністративній справі, мав керуватися законом, який діяв на час проведення такої реєстраційної дії, тобто нормами Закону № 1952-IV із внесеними до нього змінами Законом № 5037-VI, а відтак, за вказаних обставин відповідні доводи третьої особи прийняті до уваги бути не можуть.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне відмітити, що у відповідача станом на час вчинення ним реєстраційних дій (19.11.2012) були відсутні повноваження для вчинення реєстрації обтяження згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 в контексті Закону № 1952-IV.

Поряд з цим, відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Виходячи з системного аналізу встановлених обставин, матеріалів справи, приписів норм законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та норм діючих, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 повністю задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, про заміну умов обтяження іпотекою квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними.

3. Зобов'язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, від 19.11.2012 21:45:05, про заміну умов обтяження іпотекою квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                І.М. Погрібніченко

[west11]

Задумался над вопросом о последствиях замены ипотекодержателя на Сведбанк, какие перспективы это дает для ипотекодателя ? Может кто-то знает что сейчас происходит со Сведбанком ?

[ZimZim]

Сведбанк (Киев) переименовался в «Омега Банк» http://vkurse.ua/business/pereimenovalsya-v-omega-bank.html

Омега, в свою очередь находится на ликвидации http://finance.obozrevatel.com/business-and-finance/19370-fond-garantirovaniya-na-god-prodlil-likvidatsiyu-odnogo-iz-lopnuvshih-bankov.htm

 

[west11]

Спасибо за информацию. А вот позитив от последствий такого хорошего решения, пока остается под вопросом... Поменять іпотекодержатля в реєстре с Дельта на Омега интересно, во всяком случае Дельта не сможет претендовать на недвижимость - предмет ипотеки, но:

1. восстановитися ли автоматически в реестре прежний ипотекодержатель ? Думаю, что нет...

2. Появляется ли шанс вывести недвижимость из под ипотеки ?.

[alexburko]

На месте банка (актуального ипотекодержателя) я бы подал иск о признании ипотечного договора действительным... Естественно, в качестве обеспечения иска наложил бы арест. Что тогда?

[west11]

1 час назад, alexburko сказал:

На месте банка (актуального ипотекодержателя) я бы подал иск о признании ипотечного договора действительным... Естественно, в качестве обеспечения иска наложил бы арест. Что тогда?

немного не по сути вопроса, ну тогда: "вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню".

 

[alexburko]

Нив коем случае, смотрите Пленум и ГК. Если одна сторона уклоняется от нотариального удостоверения сделки ( в данном случае должник), то можно признать сделку действительной.

[west11]

19 минут назад, alexburko сказал:

Нив коем случае, смотрите Пленум и ГК. Если одна сторона уклоняется от нотариального удостоверения сделки ( в данном случае должник), то можно признать сделку действительной.

может быть Вы имеете в виду это :

Донедавна суди визнавали угоди купівлі–продажу нерухомого майна, укладені в простій письмовій формі, дійсними та закріплювали право власності на нерухомість за покупцем, спираючись на ч. 2 статті 220 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Бо у ній передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Однак в постанові від 19 червня 2013 року свою позицію з приводу даного питання висловив Верховний Суд України (ВСУ), в якій зазначив, що, застосовуючи ч.2 статті 220 ЦКУ необхідно звертати увагу на письмові докази, які свідчать про домовленість сторін, щодо всіх істотних умов договору, а також на докази ухилення іншої сторони від нотаріального посвідчення договору. На думку ВСУ, все-таки дане положення не може бути застосоване до відносин, пов’язаних із нерухомим майном, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, або (і) державній реєстрації, є укладеним з моменту такого посвідчення чи (іі) реєстрації.

Отже, обов’язковою умовою договору купівлі-продажу нерухомого майна є не тільки нотаріальне посвідчення, а й державна реєстрація, тому договори купівлі продажу нерухомого майна укладені в простій письмовій формі не можуть  визнаватися дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦКУ, а отже відсутні передумови для визнання за покупцями права власності на спірне нерухоме майно.

 

[alexburko]

то купля-продажа, а то ипотека, и то банк...

[west11]

7 минут назад, alexburko сказал:

то купля-продажа, а то ипотека, и то банк...

ключевым словом здесь "БАНК" ?

[alexburko]

а шо ж !

[west11]

И снова пробую вернуть сообщество к вопросу о последствиях такого судебного решения, а может у кого-то уже появились светлые мысли:

1. восстановитися ли автоматически в реестре прежний ипотекодержатель ? Думаю, что нет...

2. Появляется ли шанс вывести недвижимость из под ипотеки ?.

[babaika]

22 часа назад, west11 сказал:

может быть Вы имеете в виду это :

Донедавна суди визнавали угоди купівлі–продажу нерухомого майна, укладені в простій письмовій формі, дійсними та закріплювали право власності на нерухомість за покупцем, спираючись на ч. 2 статті 220 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Бо у ній передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

 

Однак в постанові від 19 червня 2013 року свою позицію з приводу даного питання висловив Верховний Суд України (ВСУ), в якій зазначив, що, застосовуючи ч.2 статті 220 ЦКУ необхідно звертати увагу на письмові докази, які свідчать про домовленість сторін, щодо всіх істотних умов договору, а також на докази ухилення іншої сторони від нотаріального посвідчення договору. На думку ВСУ, все-таки дане положення не може бути застосоване до відносин, пов’язаних із нерухомим майном, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, або (і) державній реєстрації, є укладеним з моменту такого посвідчення чи (іі) реєстрації.

 

Отже, обов’язковою умовою договору купівлі-продажу нерухомого майна є не тільки нотаріальне посвідчення, а й державна реєстрація, тому договори купівлі продажу нерухомого майна укладені в простій письмовій формі не можуть  визнаватися дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦКУ, а отже відсутні передумови для визнання за покупцями права власності на спірне нерухоме майно.

 

 

Откуда это?, дайте ссылку.

[майор Пронин]

7 часов назад, west11 сказал:

1. восстановитися ли автоматически в реестре прежний ипотекодержатель ? Думаю, что нет...

2. Появляется ли шанс вывести недвижимость из под ипотеки ?.

С первым, согласен, автоматически, да и не автоматически ничего не произойдет, а по поводу второго, по моему шансов нет. ст. 23 ЗУ "Об ипотеке". Я не могу понять, а какую цель преследовал истец обращаясь в суд с таким иском?

[майор Пронин]

2 часа назад, babaika сказал:

Откуда это?, дайте ссылку.

А что Вас смущает?

[babaika]

12 минут назад, майор Пронин сказал:

А что Вас смущает?

Имею намерение изучить. Возникают различные мысли....., нужно вникнуть глубже..

[майор Пронин]

18 минут назад, babaika сказал:

Имею намерение изучить. Возникают различные мысли....., нужно вникнуть глубже..

Я тоже сначала смутился, а потом понял ВСУ прав только по ст. 220 ГК невозможно признать действительность договора купли продажи недвижимости. Здесь скорей всего необходимо применить ч. 8 ст. 8 ГПК ч. 2 ст. 215 и ч.2 ст. 220 ГК, но нужно подумать