ANTIRAID

Постановление ВСУ по пересмотру о недействительности договора переуступки права требования в случае покупки долга не финансовым учреждением

Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Любая точка зрения имеет право на существования, если хотите без анализа и "в лоб" настаивать на своей позиции, вряд ли кто-то Вам поможет. Просто "в догонку", если "все предельно просто", то лично я не увидел ни одного аргумента этой простоты... Критерий истины - практика. Есть ли хоть одно судебное решение по таким основаниям ? Я не знаю, а негативная практика есть.

Та настойчивость, с которой некоторые участники форума пробуют убедить в свое правоте, лишь подтверждает мою гипотезу, о том, что велико желание воспользоваться ПРОСТОЙ схемой визнання догов. факторинга недийсним.

Если вся аргументация построена на общих фразах и ссылках на общеизвестность и "само-собой разумеемость" возникают серъезные опасения, что Вас ждет большое разочарование в суде.

Пример с банком без лицензии явно ущербный - в Декрете о валютном регулировании содержится императивная норма о запрете на такие действия. Сомневаетесь ? Предлагаю построить доказування в судебном споре на этом примере о банке без валютной лицензии, а портом расскажете чем закончилось. Может быть стоит привести в качестве доказательства пример с офшорами президента ?

Веским аргументом, в первую очередь при защите Вашей позиции в суде, было бы приведение такой нормы Закона, НПА, который прямо запрещает ОТП Факторам оставаться субъектом к которому ПЕРЕШЛО право требования после отказа ОТП Фака от статуса фин. установы. УВЫ, пока что никто таких доказательств не привел. Стратегия выдавать желаемое за действительное, кто же против ?  ОТП Факторы только порадуются такому оппоненту. :)

 

Справа № 461/4267/15                 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.  

Провадження № 22-ц/783/600/16             Доповідач в 2-й інстанції:  Левик  Я. А.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

           головуючого-судді: Левика Я.А.,

           суддів: Бакуса В.Я., Бермеса І.В.,

           секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ТзОВ «Кей-Колект» - Блажевського П.І., представника відповідача ПАТ «УкрСиббанк» - Бондаренка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р., за участю третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним договору факторингу, встановлення нікчемності іпотечних договорів, застосування наслідків недійсності нікчемного договору, зобов'язання приватного нотаріуса до вчинення дій, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р., за участю третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним договору факторингу, встановлення нікчемності іпотечних договорів, застосування наслідків недійсності нікчемного договору, зобов'язання приватного нотаріуса до вчинення дій - відмовлено.

     Дане рішення оскаржила ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає рішення необґрунтованим, таким, що прийняте без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що посилання суду на те, що позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про порушення прав та інтересів ОСОБА_2 при укладенні між ПАТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» оспорюваного договору факторингу є помилковим, оскільки на даний час ТзОВ «Кей-Колект» заявляє кредиторські вимоги до ОСОБА_2, що стверджується копіями повідомлень-вимог долучених до матеріалів справи. Зазначає, що судом не надано жодної оцінки тому факту, що кредитна угода укладалась одночасно з укладенням договору купівлі-продажу житлової квартири, з метою придбання якої і отримувався кредит, а тому логічним є висновок, що в момент укладення іпотечних договорів та договору купівлі-продажу житлової квартири, фізично неможливо одночасно зареєструвати за даною адресою нових власників та членів їх сімей. Крім цього, зазначає, що майнові права дітей ОСОБА_2 по відношенню до житлової квартири АДРЕСА_1 виникли одночасно з її придбанням позивачем та вже існували на момент підписання іпотечних договорів, що було відомо і Банку, тому згода органу опіки та піклування на укладення таких договорів була обов'язковою. Також, на їх думку, строк давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину складає десять років. Також, судом не надано оцінки жодному із доказів наданих представником позивача на підтвердження вимог.

В судове засідання окрім представника позивача та представників відповідачів ТзОВ «Кейколект» та ПАТ «УкрСиббанк» решта особи, що беруть участь у справі (їх представники) не з'явилися. Однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що такі особи належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України та те, що інтереси позивача у судовому засіданні захищала представник.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, представників відповідачів - в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 322242575125145161077,1080 ЦК України, ст.ст. 45 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»ст. 177 СК Українист. 17 Закону України «Про охорону дитинства» та відмовляючи в задоволені позову, виходив з того, що будь-яких обмежень та застережень щодо особи боржника (юридична чи фізична особа) при відступленні права грошової вимоги при укладенні договорів факторингу ЦК України, який має вищу юридичну силу не містить, а також позивачем не надано жодного доказу того, що договір факторингу, укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Кей-колект» порушує його права або інтереси. При укладенні договору факторингу відповідачами було додержано вимоги чинного законодавства України, зокрема, щодо форми і змісту укладання договору факторингу, а також не було порушено положень ст. 1077 ЦК України. Крім цього, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б слугували підставою для визнання договорів іпотеки нікчемними. Окрім наведеного, оскільки немає підстав для встановлення нікчемності іпотечних договорів, відтак немає і правових підстав для застосування наслідків недійсності таких та задоволення вимоги про зобов'язання приватного нотаріуса виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів щодо державної реєстрації заборони відчуження нерухомого майна за оспорюваними договорами іпотеки.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, дійсним обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають.

Що стосується вимог про встановлення нікчемності іпотечних договорів укладених 16.10.2006 року та 1.10.2007 року між позивачем та ПАТ «Укрсиббанк», застосування наслідків недійсності нікчемних договорів, зобов'язання приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяка Ю.Р. виключити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про державну заборону відчуження нерухомого майна за згаданими договорами іпотеки, то колегія суддів вважає такі необґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають, однак з інших підстав ніж вказано судом першої інстанції.

Так, як вбачається із матеріалів справи (позовної заяви Т.1 а.с. 1-5, заяви-клопотання, якою уточнено позовні Т.1 а.с. 95-96), пояснень представника позивача у суді апеляційної інстанції, - позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з даним позовом, зокрема, і з згаданими позовними вимогами в своїх інтересах. Вважає, що такі вимоги повинні бути задоволені, оскільки при укладенні між нею та ПАТ «Укрсиббанк» вказаних договорів іпотеки був відсутній дозвіл органу опіки та піклування на укладення таких, що повинен був бути наданий, оскільки у квартирі, яка передана за такими договорами в іпотеку проживали, тобто мали право на користування такою її малолітні діти.

Однак, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ж ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зважаючи на вказані вимоги закону, а також ст.ст. 1101160 ЦПК України особа, що звернулась до суду в межах заявлених вимог повинна довести порушення, невизнання чи оспорення відповідачами саме своїх законних прав, свобод чи інтересів, зважаючи на те, що вона звернулась саме за захистом таких.

Враховуючи вказане, позивачу, при заявленні таких позовних вимог, зважаючи на підстави позову у цій частині слід було б довести як укладенням договорів іпотеки без дозволу органу опіки та піклування порушено саме її права, свободи чи інтереси та які саме.

Однак позивачем цього не доведено. Доказів що свідчили б про порушення її прав при укладенні таких договорів без дозволу органу опіки та піклування не представлено та доводів про це не наведено. Клопотань про витребування таких доказів не заявлено та відповідно таких судом не здобуто.

Доводи про те, що такими договорами, на думку, позивача порушуються права та інтереси дітей, що мали право на проживання у квартирі, що передана в іпотеку, жодним чином не свідчить про порушення прав позивача, що звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, а не згаданих дітей.

Зважаючи на вказане позов у цій частині до задоволення не підлягає та такий слід відхилити однак з інших правових підстав ніж вказано судом першої інстанції.

Зважаючи на відмову у задоволенні даних вимог позову за безпідставністю суд не вирішує питання про застосування строку позовної давності, про застосування якого за цими вимогами, заявлено відповідачами у суді першої інстанції.

Що стосується вимоги про визнання оспорюваного договору факторингу недійсним, то така, в частині відступлення Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» прав вимог до ОСОБА_2 за кредитними договорами №11058049000 від 16.10.2006 року та №11226229000 від 1.10.2007 року, на думку колегії суддів, є підставною та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових послуг належать операції з факторингу.

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Згідно з п. 13 Положення "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг", затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Як вбачається із матеріалів справи та сторонами не спростовано, - 16.10.2006 року за №11058049000 та 1.10.2007 року за №11226229000 між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено кредитні договори (Т.1 а.с. 130-138, 212-221, Т.2 а.с. 50-53) за якими Банк надав, а позивач отримала 25000 та 53900 доларів США відповідно кредитних коштів.

Згідно оспорюваного договору факторингу №1 від 12.12.2011 року, укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» (договір з додатками та акт приймання-передачі Т.1 а.с. 6-13, 111-116, 174-176, 211 Т.2 а.с. 56-59), право вимоги за такими кредитними договорами передано ТзОВ «Кей-Колект», яке, згідно чинного на час укладення договору, Статуту (Т.2 а.с. 160-180) даних ЄДРПОУ (Т.2 а.с. 79-82) та листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №2410/11-6 від 29.03.2016 року Т.2 а.с. 193-195, свідоцтва з додатком про реєстрацію фінансової установи від 8.12.2011 року Т.2 а. 212, 213), вправі була надавати фінансові послуги з факторингу.

Однак як вбачається із даних списку небанківських фінансових установ, національного оператору поштового зв'язку (з переліком валютних операцій), які отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій (Т.2 а.с. 214-243) у такому відсутній відповідач ТзОВ «Кейколект» та даних про отримання ними згаданої генеральної ліцензії - немає.

Крім цього, згідно п.п. 1.2 Розпорядження від 3 квітня 2009 року № 231, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг", що було чинним на час укладення спірного договору факторингу до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

Жодних даних про те, що у період дії вказаного розпорядження у ТзОВ «Факторинг» було наявним право на придбання прав вимоги відступлення до фізичних осіб, не суб'єктів господарювання, якою є позивач - немає, про вказане доводів ні представником ТзОВ, ані представником Банку не наведено.

Пояснення представника Товариства про те, що законом, який має вищу юридичну силу таких обмежень не встановлено не слід вважати обґрунтованими, оскільки дія підзаконного нормативно-правого акту на час укладення договору не була припинена та такий жодним чином вимогам закону не суперечить, а лише конкретизує механізм його застосування у певній частині.

Враховуючи вказане, а саме відсутність у ТзОВ «Факторинг» генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, а також те, що позичальник за договором кредиту є фізичною особою не суб'єктом господарювання, Банк не вправі був укладати спірний договір у частині передачі прав вимоги до позивача за валютними кредитними договорами, а про передачу саме таких вимог за валютними договорами, укладеними між Банком та позивачем йдеться у повідомленнях-вимогах ТзОВ «Кей-Колект» позивачу про погашення заборгованості за такими договорами кредиту (повідомлення Т.1 а.с. 116, 17). Згідно таких повідомлень борг позивача за кредитними договорами становить на 15.01.2015 року 34209,37 доларів США та 81077,22 доларів США відповідно.

Зважаючи на вказане, слід вважати, що договір факторингу у вказаній частині суперечить вимогам закону та підлягає визнанню недійсним, чим слід задовольнити вказану позовну вимогу частково.

    Вказане відповідає та не суперечить, також, ст.ст. 1921931077-1086 ЦК України, «Положенню про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», затвердженому Постановою НБ України N 297 від 09.08.2002 р та Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, в редакціях на час укладення спірного договору.

Що стосується доводів відповідачів про те, що таким договором не порушено прав позивача та він такої не стосується оскільки вона не є стороною договору, то колегія суддів вважає такі безпідставними. Так, перехід прав вимоги до позивача за вказаним договором, що суперечить вимогам закону впливає на її права та інтереси, оскільки по-перше до ТзОВ, яка не є банківською установою із відповідним статусом, правомочностями, обмеженнями, повноваженнями, тощо та із якою позивач не перебувала у договірних чи будь-яких інших стосунках та такого наміру не мала, переходить право вимоги до позивача, а по-друге така отримує право вимоги до позивача, яке за законом їй передане бути не може та відповідно без законних підстав вправі набувати грошові кошти позивача за таким договором.

Щодо строку давності за вказаною вимогою, то слід вказати, що такий позивачем не пропущено, оскільки вона, не будучи стороною договору, про такий дізналась у лютому 2015 року із вказаних вище листів вимог ТзОВ про намір звернути стягнення на предмет іпотеки (Т.1 а.с. 16, 17).

Враховуючи вказане дану позовну вимогу слід визнати у вказаній частині обґрунтованою та таку задовольнити частково.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід визнати обґрунтованою частково та частково задовольнити.

Рішення ж суду слід скасувати та ухвалити нове, яким позов - задовольнити частково. Визнати недійсним оспорюваний договір факторингу в частині відступлення ПАТ «Укрсиббанк» ТзОВ «Кейколект» прав вимог до позивача за кредитними договорами №11058049000 від 16.10.2006 року та №11226229000 від 1.10.2007 року.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Відповідно до заявлених та задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги слід розподілити судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303304307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1-4, 313314 ч.2, 316317319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 30 жовтня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р., за участю третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним договору факторингу, встановлення нікчемності іпотечних договорів, застосування наслідків недійсності нікчемного договору, зобов'язання приватного нотаріуса до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір факторингу №1 від 12.12.2011 року, укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» в частині відступлення Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кейколект» прав вимог до ОСОБА_2 за кредитними договорами №11058049000 від 16.10.2006 року та №11226229000 від 1.10.2007 року.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з ПАТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» на користь ОСОБА_2 по 121,8 грн. судового збору за подання позову у суд першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 4384,8 грн. недоплаченого судового збору за подання позову у суд першої інстанції.

Стягнути ПАТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» на користь ОСОБА_2 по 133,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :                                                                                         Я.А. Левик

                        

Судді:                                                                                          В.Я. Бакус

                                                                                                                 І.В. Бермес

http://reyestr.court.gov.ua/Review/57114436

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

С интересной стороны подошли к этому вопросу:

 

Однак як вбачається із даних списку небанківських фінансових установ, національного оператору поштового зв'язку (з переліком валютних операцій), які отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій (Т.2 а.с. 214-243) у такому відсутній відповідач ТзОВ «Кейколект» та даних про отримання ними згаданої генеральної ліцензії - немає.

 

Крім цього, згідно п.п. 1.2 Розпорядження від 3 квітня 2009 року № 231, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг", що було чинним на час укладення спірного договору факторингу до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

Жодних даних про те, що у період дії вказаного розпорядження у ТзОВ «Факторинг» було наявним право на придбання прав вимоги відступлення до фізичних осіб, не суб'єктів господарювання, якою є позивач - немає, про вказане доводів ні представником ТзОВ, ані представником Банку не наведено.

 

Пояснення представника Товариства про те, що законом, який має вищу юридичну силу таких обмежень не встановлено не слід вважати обґрунтованими, оскільки дія підзаконного нормативно-правого акту на час укладення договору не була припинена та такий жодним чином вимогам закону не суперечить, а лише конкретизує механізм його застосування у певній частині.

 

Враховуючи вказане, а саме відсутність у ТзОВ «Факторинг» генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, а також те, що позичальник за договором кредиту є фізичною особою не суб'єктом господарювання, Банк не вправі був укладати спірний договір у частині передачі прав вимоги до позивача за валютними кредитними договорами, а про передачу саме таких вимог за валютними договорами, укладеними між Банком та позивачем йдеться у повідомленнях-вимогах ТзОВ «Кей-Колект» позивачу про погашення заборгованості за такими договорами кредиту (повідомлення Т.1 а.с. 116, 17). Згідно таких повідомлень борг позивача за кредитними договорами становить на 15.01.2015 року 34209,37 доларів США та 81077,22 доларів США відповідно.

Зважаючи на вказане, слід вважати, що договір факторингу у вказаній частині суперечить вимогам закону та підлягає визнанню недійсним, чим слід задовольнити вказану позовну вимогу частково.

    

Вказане відповідає та не суперечить, також, ст.ст. 1921931077-1086 ЦК України, «Положенню про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», затвердженому Постановою НБ України N 297 від 09.08.2002 р та Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, в редакціях на час укладення спірного договору.

 

Що стосується доводів відповідачів про те, що таким договором не порушено прав позивача та він такої не стосується оскільки вона не є стороною договору, то колегія суддів вважає такі безпідставними. Так, перехід прав вимоги до позивача за вказаним договором, що суперечить вимогам закону впливає на її права та інтереси, оскільки по-перше до ТзОВ, яка не є банківською установою із відповідним статусом, правомочностями, обмеженнями, повноваженнями, тощо та із якою позивач не перебувала у договірних чи будь-яких інших стосунках та такого наміру не мала, переходить право вимоги до позивача, а по-друге така отримує право вимоги до позивача, яке за законом їй передане бути не може та відповідно без законних підстав вправі набувати грошові кошти позивача за таким договором.

 

 

Теперь ждем ВССУ.

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Справа № 461/4267/15                 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.  

Провадження № 22-ц/783/600/16             Доповідач в 2-й інстанції:  Левик  Я. А.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

           головуючого-судді: Левика Я.А.,

           суддів: Бакуса В.Я., Бермеса І.В.,

           секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ТзОВ «Кей-Колект» - Блажевського П.І., представника відповідача ПАТ «УкрСиббанк» - Бондаренка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р., за участю третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним договору факторингу, встановлення нікчемності іпотечних договорів, застосування наслідків недійсності нікчемного договору, зобов'язання приватного нотаріуса до вчинення дій, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Ю.Р., за участю третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним договору факторингу, встановлення нікчемності іпотечних договорів, застосування наслідків недійсності нікчемного договору, зобов'язання приватного нотаріуса до вчинення дій - відмовлено.

 

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, дійсним обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають.

Що стосується вимоги про визнання оспорюваного договору факторингу недійсним, то така, в частині відступлення Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» прав вимог до ОСОБА_2 за кредитними договорами №11058049000 від 16.10.2006 року та №11226229000 від 1.10.2007 року, на думку колегії суддів, є підставною та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових послуг належать операції з факторингу.

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Згідно з п. 13 Положення "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг", затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Однак як вбачається із даних списку небанківських фінансових установ, національного оператору поштового зв'язку (з переліком валютних операцій), які отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій (Т.2 а.с. 214-243) у такому відсутній відповідач ТзОВ «Кейколект» та даних про отримання ними згаданої генеральної ліцензії - немає.

Крім цього, згідно п.п. 1.2 Розпорядження від 3 квітня 2009 року № 231, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг", що було чинним на час укладення спірного договору факторингу до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

Жодних даних про те, що у період дії вказаного розпорядження у ТзОВ «Факторинг» було наявним право на придбання прав вимоги відступлення до фізичних осіб, не суб'єктів господарювання, якою є позивач - немає, про вказане доводів ні представником ТзОВ, ані представником Банку не наведено.

Пояснення представника Товариства про те, що законом, який має вищу юридичну силу таких обмежень не встановлено не слід вважати обґрунтованими, оскільки дія підзаконного нормативно-правого акту на час укладення договору не була припинена та такий жодним чином вимогам закону не суперечить, а лише конкретизує механізм його застосування у певній частині.

Враховуючи вказане, а саме відсутність у ТзОВ «Факторинг» генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, а також те, що позичальник за договором кредиту є фізичною особою не суб'єктом господарювання, Банк не вправі був укладати спірний договір у частині передачі прав вимоги до позивача за валютними кредитними договорами, а про передачу саме таких вимог за валютними договорами, укладеними між Банком та позивачем йдеться у повідомленнях-вимогах ТзОВ «Кей-Колект» позивачу про погашення заборгованості за такими договорами кредиту (повідомлення Т.1 а.с. 116, 17). Згідно таких повідомлень борг позивача за кредитними договорами становить на 15.01.2015 року 34209,37 доларів США та 81077,22 доларів США відповідно.

Зважаючи на вказане, слід вважати, що договір факторингу у вказаній частині суперечить вимогам закону та підлягає визнанню недійсним, чим слід задовольнити вказану позовну вимогу частково.

    Вказане відповідає та не суперечить, також, ст.ст. 1921931077-1086 ЦК України, «Положенню про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», затвердженому Постановою НБ України N 297 від 09.08.2002 р та Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, в редакціях на час укладення спірного договору.

Що стосується доводів відповідачів про те, що таким договором не порушено прав позивача та він такої не стосується оскільки вона не є стороною договору, то колегія суддів вважає такі безпідставними. Так, перехід прав вимоги до позивача за вказаним договором, що суперечить вимогам закону впливає на її права та інтереси, оскільки по-перше до ТзОВ, яка не є банківською установою із відповідним статусом, правомочностями, обмеженнями, повноваженнями, тощо та із якою позивач не перебувала у договірних чи будь-яких інших стосунках та такого наміру не мала, переходить право вимоги до позивача, а по-друге така отримує право вимоги до позивача, яке за законом їй передане бути не може та відповідно без законних підстав вправі набувати грошові кошти позивача за таким договором.

Щодо строку давності за вказаною вимогою, то слід вказати, що такий позивачем не пропущено, оскільки вона, не будучи стороною договору, про такий дізналась у лютому 2015 року із вказаних вище листів вимог ТзОВ про намір звернути стягнення на предмет іпотеки (Т.1 а.с. 16, 17).Решение прекрасное

Прекрасное решение ! Молодец представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ! Респект Апеляційному суду Львівської області - розібрався у справі !!!  Маю надію підтримати цю тенденцію. Хоть в решении и была ссылка на ст. 512 ЦКУ, я бы конкретизировал: "ч. 3 ст. 512 ЦК України, згідно з якою: «Кредитор у зобов'язанні не може бути  замінений,  якщо  це встановлено договором або законом»". Есть повод обратить внимание на підстави з яких Апеляційний суд законно, мотивовано та обгрунтовано скасував пробанківський брєд 1-ої інстанції...  Відсутня така підстава, як втрата фактором статуса фін. установи !

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

До речі, % ОТП ф. не нараховували. Сума стягнення була та, яка передалась по договору. 

 

Ну вот это кстати, очень важный момент в этом деле... Но бывает и по другому... 

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сравнение не совсем корректное, но могу ответить (возразить) так:

- нашему президенту конституция запрещает заниматься бизнесом (у человека уже нет водительского удостоверения) и дабы не попасть под "прес" он передает управление свого бизнеса в офшор "пупкину" (т.е. продолжает ехать в своем авто, но за рулем уже другой). Вопрос: нарушает президент закон или нет?

 

С ОТП факторинг почти тоже самое - пока ничего не предпринимает, остается в рамках закона, а если начинает делать "телодвижения" как фин.установа, не являясь оным, то...что?...

на 100% согласна

Share this post


Link to post
Share on other sites

на 100% согласна

договоренность есть согласие при полном непротивлении сторон - как-то так у Остапа Бендера в "12 стульях". Было бы полезно, если бы мотивы согласия стали доступны для всеобщего обозрения :-) Боюсь показаться надоедливым, но убеждать суд одним лишь согласием вряд ли получится :)

Посмотрите сообщение #53 - суд прямо указал на основания для признания догов. факторинга недействительным.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Шановні юристи! ЯКЩО ТОВ ОТПФактор Не Э финустановою,  Якщо ВІН викупив мій борг у Банка, а тепер він має право  грошової вимоги  як НЕ фінустанова  чи НІ????Поясніть будь ласка ЗРОЗУМІЛО І ДОСТУПНО!

 

 

 

 

 

Об исключении информации об ОБЩЕСТВЕ С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" из Государственного реестра финансовых учреждений и аннулировании свидетельства о регистрации финансового учреждения

Национальная комиссия; осуществляющая государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг
Распоряжение от 20.08.2015 № 2023
 

?email=smetana.1954%40mail.ru&e=14772474

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 20.08.2015 р. N 2023

Про виключення інформації про ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи

За результатами розгляду заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" про виключення інформації про фінансову установу з Державного реєстру фінансових установ від 03.08.2015 N 1798 (вх. від 04.08.2015 N 3084/ФК) (далі - заява) і документів, доданих до неї, відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"підпунктів 89 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 N 1070, та на підставі пунктів 46 розділу XVIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 N 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за N 797/8118, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, постановила:

1. Виключити інформацію про ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" (місцезнаходження: 03680, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 28-д; код за ЄДРПОУ 36789421) (далі - Товариство) з Державного реєстру фінансових установ на підставі поданої заяви.

2. Анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК N 241 та додаток до нього від 03.12.2009, видані Товариству.

 

 

 


 

 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
16 часов назад, Polina Smetana) сказал:

Якщо ВІН викупив мій борг у Банка, а тепер він має право  грошової вимоги  як НЕ фінустанова

Саме так, на мою думку, ОТП Факторинг має право грошової вимоги вже не перебуваючи у статусі фін. установи. Нібито все просто, особливо не має що пояснювати.

Share this post


Link to post
Share on other sites
8 часов назад, west11 сказал:

Саме так, на мою думку, ОТП Факторинг має право грошової вимоги вже не перебуваючи у статусі фін. установи. Нібито все просто, особливо не має що пояснювати.

Поделитесь своими размышлениями.

Почему считаете что ОТП Факторинг має право грошової вимоги вже не перебуваючи у статусі фін. установи.?

На чем основано Ваше мнение?

Share this post


Link to post
Share on other sites

такий висновок можна зробити швидше ніж здається, якщо піти від зворотнього, тобто, а чому Ви вважаєте, що не може мати право грошової вимоги ?

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 часа назад, west11 сказал:

такий висновок можна зробити швидше ніж здається, якщо піти від зворотнього, тобто, а чому Ви вважаєте, що не може мати право грошової вимоги ?

Понятно (очередная болтология). Из вашего сообщения можно сделать вывод о том, что у вас нет аргументов в пользу своей же точки зрения/мнения.

Вы пишите о том, что :

22 часа назад, west11 сказал:

Саме так, на мою думку, ОТП Факторинг має право грошової вимоги вже не перебуваючи у статусі фін. установи. Нібито все просто, особливо не має що пояснювати.

...утверждаете, что все просто и понятно....?!

Мне например совершенно не понятно на основании чего можно делать такие выводы.

Прошу подсказать, разъяснить если конечно не трудно. Заранее благодарю.

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 hour ago, babaika said:

Понятно (очередная болтология). Из вашего сообщения можно сделать вывод о том, что у вас нет аргументов в пользу своей же точки зрения/мнения.

Вы пишите о том, что :

...утверждаете, что все просто и понятно....?!

Мне например совершенно не понятно на основании чего можно делать такие выводы.

Прошу подсказать, разъяснить если конечно не трудно. Заранее благодарю.

Почему затихла ЄТА ветка.... ОТПБанк продал много долгов  ОТПФактору( сам себе) Почему юристи Не копают Законодательство в плане доказательств , что Фактор, не есть финустановой , а значит НЕ может біть ФАКТОРОМ

" За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. "" Теперь нужно искать связь с ЗУ " ПРО ФНПОСЛУГИ...

УУв. ЮРИСТЫ! Почему ВЫ стали менее активны..?? Вы заметили как  мало среди ВАС  стало простых граждан( в сравнении с 2011-2014 годами..), нуждающихся в вашей помощи...Лента превратилась в дискуссию по судпрактике..Но и на этом БОЛЬШОЕ вам спасибо!  Но ...

Нам  НЕ юристам очень сложно осваивать юрпрактику судебніх тяжб, даже тяжело читать. ваши дискусии , иногда  и не понимаешь О ЧЕМ ВЫ пишете??.Мі ждем от ВАС советов и поддержки...

 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вот именно. И очень хотелось бы получить ответ на вопрос на основании чего  ОТП Факторинг має право грошової вимоги вже не перебуваючи у статусі фін. установи.  ?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Бабайка, вы в очередной раз пробуете паразитировать на чужих разработках, кроме этого, примитивные подколки "вам нечего сказать" не достигнут цели, считаю, что рассчитывать на то, что кто-то будет работать за вас, профессионального юриста, не стоит. Думаю лишним напоминать вам , что на форуме никто вам не обязан,  это право каждого участника форума высказать свое мнение, но не обязанность. Заметил за вами, что вопросы интересующие других участников, далеко не всегда находят у вас отклик, поэтому ...освобождаю вас от моей болтологии. Поразите форум СВОИМИ мыслями о которых я вам предлагал выше. Предложите свою позицию на Форум по этому вопросу и тогда сообща обговорим ее, иначе получается , что вы не согласны о мной, но ПОЧЕМУ не сгласны, никто не видит ...повторюсь, еще раз - хитрить не стоит.

Share this post


Link to post
Share on other sites
57 минут назад, west11 сказал:

Бабайка, вы в очередной раз пробуете паразитировать на чужих разработках, кроме этого, примитивные подколки "вам нечего сказать" не достигнут цели, считаю, что рассчитывать на то, что кто-то будет работать за вас, профессионального юриста, не стоит. Думаю лишним напоминать вам , что на форуме никто вам не обязан,  это право каждого участника форума высказать свое мнение, но не обязанность. Заметил за вами, что вопросы интересующие других участников, далеко не всегда находят у вас отклик, поэтому ...освобождаю вас от моей болтологии. Поразите форум СВОИМИ мыслями о которых я вам предлагал выше. Предложите свою позицию на Форум по этому вопросу и тогда сообща обговорим ее, иначе получается , что вы не согласны о мной, но ПОЧЕМУ не сгласны, никто не видит ...повторюсь, еще раз - хитрить не стоит.

Понятно.  Вместо внятного ответа очередные выпады и переход на личности.

Одним словом  вы так и не объяснили почему ОТП Факторинг має право грошової вимоги вже не перебуваючи у статусі фін. установи.  Я так думаю, что вы не знаете ответ, но это уже не имеет ни какого смысла. Ваше мнение уже почитали...))))

Share this post


Link to post
Share on other sites

Может кто ещё сможет обоснованно дать ответь на основании чего  ОТП Факторинг має право грошової вимоги вже не перебуваючи у статусі фін. установи. 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 часа назад, babaika сказал:

Я так думаю, что вы не знаете ответ, но это уже не имеет ни какого смысла. Ваше мнение уже почитали..

Главное в том, что "ВАШЕ мнение никто не почитал". Вам уже не раз предлагалось изложить свою позицию, - почему "ОТП Факторинг" НЕ МОЖЕТ иметь "права грошової вимоги", - в ответ тишина ! А это значит одно, и Вы не пробуете даже отрицать это -  пытаясь за чужой счет получить готовенькое, у Вас самого нет нкакого мнения, и не единой наработки по этому вопросу. Вот и ждете , что кто-то будет, под видом навязанной Вами дискуссии (реагируя на примитивные выпады: " у вас нет мнения" или "вы не можете объяснить" или "вы не знаете ответ" и.т.д.), разжевывать Вам проблему, которая, и это уже очевидно, Вам самому не под силу, но признать это не хватает смелости. Пробую Вам напомнить, здесь не университет и никто, ничего вам объяснять НЕ ДОЛЖЕН. Хотите узнать мое мнение - изложите свою позицию и дайте обоснование, если сочту, что вы работали над темой и готовы глубоко обсуждать - поговорим обстоятельно. А пока Вы пускаетесь на тактические хитрости с одним намерением - чужими руками загребать жар... Ничего не получится :-) 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Прочувствованная и весьма содержательная речь…)))

Что вы можете по сути самого вопроса сказать?

Share this post


Link to post
Share on other sites
On 22.10.2016 at 9:38 PM, west11 said:

WEST11!  НЕУЖЕЛИ ТАК ТРУДНО ЧТО_ТО НАПИСАТЬ??? Или только за деньги??? А где же братство??? Интересно где бы был ПУТИН, если бы наши ребята, сидя в холодных блиндажах, так рассуждали как ВЫ!

Я уже писала, что ВЫ юристы, превратились в адвокатов для зарабатывания ДЕНЕГ и только ..Если мы, простые граждане задаем вопросы, вы даже Не реагируете.., а зачем?? .Ведь нынче ИНФО стоит ДОРОГО.!!. Например  ознакомиться с суд.делом  заемщика стоит  от 600 гривен, а  конкретного ОТВЕТА-00 .! И никого  Не волнует материальные возможности валютных  рабов  , отсуствие  знаний и многое другое.              И неудивительно что  ОДНИ  сейчас сидят в холодных блиндажах,умирают за РОДИНУ, за то, что бы у НАС с вами  в домах был МИР и тепло, что бы наши дети и внуки  были сыты и спокойно спали в теплых квартирах, а другие  ЖАДНИЧАЮТ поделиться опытом, советом, суд решением и т.д с ТЕМИ, кто НЕ имеет знаний, не имеет достаточно денег, что бы заплатить ВАМ - опытным адвокатам....Читаешь ВАШИ длинные нотации и ДИВУ даешься.. Пока ВЫ ЭТО писали, могли бы написать ПАРУ ссылок на буквы ЗАКОНА..и ВАМ  бы зачет от ОТЦА НЕБЕСНОГО, так как  любая помощь- это БЛАГО для ближнего!

Потому МЫ так и живем в НАШЕМ государстве....

 

 

On 22.10.2016 at 9:38 PM, west11 said:

Главное в том, что "ВАШЕ мнение никто не почитал". Вам уже не раз предлагалось изложить свою позицию, - почему "ОТП Факторинг" НЕ МОЖЕТ иметь "права грошової вимоги", - в ответ тишина ! А это значит одно, и Вы не пробуете даже отрицать это -  пытаясь за чужой счет получить готовенькое, у Вас самого нет нкакого мнения, и не единой наработки по этому вопросу. Вот и ждете , что кто-то будет, под видом навязанной Вами дискуссии (реагируя на примитивные выпады: " у вас нет мнения" или "вы не можете объяснить" или "вы не знаете ответ" и.т.д.), разжевывать Вам проблему, которая, и это уже очевидно, Вам самому не под силу, но признать это не хватает смелости. Пробую Вам напомнить, здесь не университет и никто, ничего вам объяснять НЕ ДОЛЖЕН. Хотите узнать мое мнение - изложите свою позицию и дайте обоснование, если сочту, что вы работали над темой и готовы глубоко обсуждать - поговорим обстоятельно. А пока Вы пускаетесь на тактические хитрости с одним намерением - чужими руками загребать жар... Ничего не получится :-) 

ВОТ ПРОЧЛА ТАКУЮ ИНФОРМАЦИЮ ( нашла на форуме, выложил ОДИН щедрый человек.который делится ТЕМ, что имеет..), предлагаю обсудить.:.

 Які ж вимоги за кредитним договором можуть бути переданими банком кожному із цих двох так би мовити "різновидів" факторів (банківська установа та просто факторингова "компанія"), щоб можна було зробити висновок про дійсність такого договору факторингу?

    В  постанові ВГСУ від 13.10.2005 р. № 14/113 суд вказав, що договір відступлення прав вимоги є по суті договором факторингу. В цій постанові суд, посилаючись на статтю 1079 «Сторони у договорі факторингу» ЦК України, вказав також, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

    Про це йдеться в самому першому листі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.10.2003 р. № 347/07/1-3/1 (далі по тексту – ДК ринків фінансових послуг).

    Згідно зі ст. 1079 нового ЦК клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, а фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

    Тобто з 1 січня 2004 року юридичні особи, які не мають статусу фінансової установи за Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), втрачають можливість виступати в якості фактора за договором факторингу.

    Згідно зі ст. 2 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. №1775-III, діяльність з надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню в порядку, передбаченому законом, що регулює відносини у цій галузі. Ним і є Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-II» (далі по тексту – Закон про фінпослуги). Однак не будь-яка діяльність з надання фінансових послуг, перелік яких визначено у ст. 4 цього закону, підлягає ліцензуванню.

           II.            Що ж являє собою факторинг як фінансова послуга та які  послуги можуть стати предметом надання їх саме фінансовою установою, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції?

   Згідно з пунктом 11 статті 4 названого Закону про фінпослуги фінансовими послугами є операції з фінансовими активами, що здійснюються на користь третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (стаття 1 названого Закону).

     До фінансових активів належать грошові кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, які не є цінними паперами.

Водночас стаття 4 цього Закону називає фінансовими наступні послуги:

* випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їхнє обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

* довірче управління фінансовими активами;

* діяльність з обміну валют;

* залучення фінансових активів із зобов'язанням про їхнє подальше повернення;

* фінансовий лізинг;

* надання позик, зокрема на умовах фінансового кредиту;

* надання гарантій та поручництв;

* переказ грошей;

* послуги в галузі страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

* торгівля цінними паперами;

* факторинг;

* інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про фінпослуги.

     Можна зробити висновок, що діяльність фінансових установ, які здійснюють факторингові операції, не підлягає ліцензуванню, оскільки факторинг не входить до переліку ліцензованих видів діяльності, наведений у ст. 34 Закону про фінпослуги.

    Однак стаття 34 цього Закону передбачає обов'язкове ліцензування операцій надання таких фінансових послуг:

* страхова діяльність;

* діяльність з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;

* надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

* діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

   Якщо для фінансових установ факторингові операції не підлягають ліцензуванню, то для банків,оскільки факторинг, згідно зі статтею 47 «Види діяльності банку» Закону «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-III, є банківською операцією ( частина 10 цієї статті) така діяльність здійснюється з врахуванням того, що банк має відповідну банківську ліцензію, чого товариство мати не може..

    Лише банк, складаючи із якимсь іншим банком (як зі своїм клієнтом) договір факторингу,виступаючи в ньому фактором, може отримати від такого свого банку-клієнта право на повний спектр вимог за кредитним договором, бо він має на те банківську ліцензію, яка надає йому право на здійснення кредитних операцій, а у випадку факторингу на їх продовження.

  •     В той же час саме товариство ліцензії щодо надання таких фінансових послуг не має, через що йому по договору факторингу може бути переданим лише право вимоги на отримання від боржника банку лише якоїсь фіксованої суми грошей (зрозуміло, що лише в нашій національній валюті – ГРИВНІ, а в договорі мова ведеться про іноземну валюту), а не «права вимоги за кредитними договорами», бо товариство не є банківською установою, хоча і було створеним та зареєстрованим як фінансова установа.

   Цей недолік договору факторингу робить його недійсним. Головні правові норми імперативного характеру, закладені в статті глави 73 «ФАКТОРИНГ» ЦК України, цього не конкретизують. Лише проаналізувавши всі правові норми в їх контекстуальному зв’язку із самими нормами, закладеними в статті 1077 та 1079 цієї глави, можна дійти законного висновку.

         III.            В договорі факторингу є ще один суттєвий недолік.

      За статтею  1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

    Правову суть самого факторингу закладено у фразу « фінансування під відступлення права грошової вимоги». Правове тлумачення самого поняття "ФАКТОРИНГ" полягає в тому, що це не просто передача, а придбання фактором права на стягнення боргів, на перепродаж товарів і послуг з подальшим отриманням платежів по них. При цьому йдеться, як правило, про короткострокові вимоги.

    Згідно визначенням міжнародної Конвенції УНІДРУА (1988 рік) під факторингом можуть розумітися:

1. купівля покупцем («фактором») вимоги («факторинг без регресу»);

2. купівля покупцем («фактором») вимоги, що супроводжується поручительством продавця («клієнта») за виконання боржником свого обов’язку («факторинг з регресом»);

3. купівля покупцем («фактором») вимоги без повідомлення боржника, що поєднується з договором комісії, за яким продавець вимоги («клієнт») зобов’язується вчиняти від свого імені дії, спрямовані на одержання коштів за проданою вимогою, та перераховувати їх фактору («прихований факторинг»);

4. надання кредитором кредиту позичальнику під забезпечення виконання зобов’язання заставою грошової вимоги до третьої особи;

5. надання повіреним чи комісіонером («фактором») довірителю чи комітенту («клієнту») послуг (як-от: ведення обліку заборгованості, ведення переговорів, виставлення претензій, пред’явлення позовів, представництво в суді, пред’явлення виконавчих листів чи інших виконавчих документів до виконання тощо), спрямованих на одержання заборгованості з боржника.

   Чи є в договорі факторингу, складеному банком із товариством, хоча б одна умова, яка відповідала хоча б чомусь одному, про що йдеться в Конвенції?

Немає..!!!, бо саме про те, що фактор купив у свого клієнта право якоїсь вимоги від його боржника взагалі не ведеться. Тому самий головний недолік договору, слід визначити так: В договорі факторингу товариства із банком умова фінансування фактором свого клієнта за передачу ним права вимоги фактично не оговорена ні в предметі договору (стаття 1), ні в правах та обов’язках сторін (стаття 2), а замість неї в нього вписано лише умова статті 5, яка стосується фінансової сторони в договірних умовах.

===========================================================

Буду ВДЯЧНА, шановни ЮРИСТИ-адвокати, як що ПРОКОМЕНТУЄТЕ!! А як що ця інформація для ВАС цікава  і  ВИ  ЇЇ проаналізуєте як ФАХІВЦІ та застосуєте на користь ВАШИХ клієнтів, то  буду щаслива, що комусь через ВАС ждопоможу,,, може БОГ дасть і мені хтось допоможе..Дякую і сподіваюсь на порозуміння..

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
10 часов назад, Polina Smetana) сказал:

НЕУЖЕЛИ ТАК ТРУДНО ЧТО_ТО НАПИСАТЬ???

Ув. Полина, написать не трудно, проблема в другом  - трудно прочитать. В этой ветке я уже изложил СВОЮ позицию, Почему бы Вам не попробовать это прочитать и разобраться, что вам подходит, а что нет ? Мне кажется Вы злоупотребляете понятиями и хотите,чтобы Вашей проблемой, со всеми ее особенностями, обстоятельствами, не видя документов и не зная деталей, занимались персонально, при чем, независимо от того, интересна эта тема собеседнику или нет. Почему-то Вы считаете это чуть ли не долгом каждого юриста на этом форуме. Ваш пост подсказывает мне, что Вам трудно разобраться со всеми юридическими нюансами, но выход есть - идти к юристу (по аналогии - к врачу, если человек заболел), который будет изучать ВАШУ ПЕРСОНАЛЬНУЮ проблему. Вы требуете чтобы Вас научили, но на Форуме Вас не научать юриспруденции, как и не научат медицине, строительству, управлению самолетом,  прыжкам с парашютом  и т.д..   Есть сложные темы, в т.ч. и для юристов, но Вам кажется, что если есть Форум, то,можно получить (или требовать) готовые ответы на ВСЕ вопросы, увы, это не так, и это не повод обвинять всех и вся в том, что "я не могу решить юридическую задачу". 

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites
11 hours ago, west11 said:

Ув. Полина, написать не трудно, проблема в другом  - трудно прочитать. В этой ветке я уже изложил СВОЮ позицию, Почему бы Вам не попробовать это прочитать и разобраться, что вам подходит, а что нет ? Мне кажется Вы злоупотребляете понятиями и хотите,чтобы Вашей проблемой, со всеми ее особенностями, обстоятельствами, не видя документов и не зная деталей, занимались персонально, при чем, независимо от того, интересна эта тема собеседнику или нет. Почему-то Вы считаете это чуть ли не долгом каждого юриста на этом форуме. Ваш пост подсказывает мне, что Вам трудно разобраться со всеми юридическими нюансами, но выход есть - идти к юристу (по аналогии - к врачу, если человек заболел), который будет изучать ВАШУ ПЕРСОНАЛЬНУЮ проблему. Вы требуете чтобы Вас научили, но на Форуме Вас не научать юриспруденции, как и не научат медицине, строительству, управлению самолетом,  прыжкам с парашютом  и т.д..   Есть сложные темы, в т.ч. и для юристов, но Вам кажется, что если есть Форум, то,можно получить (или требовать) готовые ответы на ВСЕ вопросы, увы, это не так, и это не повод обвинять всех и вся в том, что "я не могу решить юридическую задачу". 

Ув. ВЕСТ! С одной стороны  ВЫ ПРАВЫ! Но с другой стороны ФОРУМ  создан не только для юристов  но и для простых граждан! Или может я НЕ туда попала?? Может ЭТО только для ВАС_ юристов, для обмена опытом?? Может поэтому здесь так редко стали встречаться   вопросы и коментарии  простых   граждан, попавших в ситуацию судебных тяжб?? Я заходила на форум, что бы  научиться ( читая) понимать суть судебного решения или других инфоматериалов .

Например

http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_1066398.html

13жовтня2005р. №14/113                                                                                    

ВГСУ

головуючого

М. Остапенка,

 

 Згідно з положеннями ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другій стороні (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) Поняття факторингу, як фінансування під відступлення права грошової вимоги, визначається також Законами УкраїниПро банки і банківську діяльність”, “Про податок на додану вартість”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

    Відповідно до положень ст. 5 Закону УкраїниПро фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугфінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особамисубєктами підприємницької діяльності (далісубєкти підприємницької діяльності).

==============================================

 

https://buhgalter911.com/news/news-109128.html

Неправильный субъектный состав договора факторинга - основание для признания его недействительным

15.06.14

 215 6 Печатать

   Лист МДЗ від 04.11.2013 № 14656/6/99-99-19-03-02-15
   
   Міндоходів указало на те що, кваліфікувати угоду як договір факторингу або як переуступлення права вимоги можливо лише при дослідженні всіх умов договору та господарських операцій (первинних документів, що підтверджують їх здійснення) при його виконанні.
   
   Наслідком нехтування цієї умови може бути визнання відповідного договору недійсним у судовому порядку. Наприклад, у разі укладання договору факторингу між особами, які не є фінустановами.
   

   Адже статтею 1079 Цивільного кодексу України визначено обмежене коло осіб, які можуть бути факторами за договором. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
   
   Саме ж зобов’язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов’язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
   
   Наостанок міністерство зазначило, що наразі проводиться аналіз судової практики із цього питання, яка нині є. За результатами проведеного аналізу буде прийнято рішення щодо видачі узагальнюючої податкової консультації.

 

По материалам Головбух 24 https://buhgalter911.com/news/news-109128.html

------------------------------------------------------------------------------------------------

Share this post


Link to post
Share on other sites
15 часов назад, Polina Smetana) сказал:

КАК понять ЭТОТ текст на простом языке??

Как письмо, которое не имеет никакой юридической силы.

В момент заключения ОТП фак имело статут финучреждения.

Сейчас не имеет, по моему мнению не имеет права и требовать взыскание задолженности по кредитному договору, право требование по которому получено на основании договора факторинга, но судебной практикой это не подтверждено.

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

При новом рассмотрении Киевский апелляционный хозяйственный суд и Высший хозяйственный суд признали переуступку недействительной в связи с наличием дисконта: 

Кроме того ВХСУ со ссылкой на решения ЕСПЧ указал на возможность рассмотрения этого дела в исковом порядке не смотря на обязательность его рассмотрения судом в производстве которого находится дело о банкротстве.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...