ВіЕйБі Банк звертає стягення на предмет іпотеки

[ДВ1975]

Шановні форумчани! Допоможіть визначитися з правовою позицією у справі за позовом ВіЕйБі Банк до фізичної особи про зверенння стягнення на предмет іпотеки.

Фабула справи: в 2007 році фізична особа уклала кредитний договір (КД) з Банком на купівлю однокімнатної квартири. Кредит в іноземній валюті, відсоткова ставка за КД 13%. Квартиру придбали за кредитні кошти та проживають в ній всією родиною, більше нерухомого майна не мають. в 2007 році уклали іпотечний договір, предмет іпотеки - куплена за кредитні кошти квартира. Кредит сплачували до 2014 року, далі вже не тянули. В 2015 році Банк звернувся до Позичальника з позовом про зверенння стягення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності  (відповідне застереження є в іпотечному договорі). До позову додані крім копій кредитного та іпотечного договорів, додаткові угоди до КД: 1. Графік погашення заборгованості від 2007 року, 2. Збільшення % ставки до 16 % від 2008 року, 3. Збільшення % ставки до 16,5 % від 2008 року. Позичальник стверджує, що не укладав та не підписував вказаних вище додаткових угод до КД. У справі призначили судову почеркознавчу експертизу, очікуємо результатів.

Крім того, Банк подав "Уточнену позовну заяву" та просить стягнути з Позичальника заборгованість за КД, при цьому, я так розумію, не відмовляється від попередніх вимог про зверення стягнення на предмет іпотеки.

Питання:

1. Якщо експерт встановить, що Позичальник не підписував додаткових угод до КД, чи є у мене правова перспектива стверджувати про неукладеність КД та заявляти зустрічний позов про стягнення коштів (розмір яких становить різницю між отриманими та повернутими коштами), неправомірно отриманих Банком, оскільки сума, яка повернута Банку Позичальником є більшою ніж сума отримана Позичальником у якості кредиту?

2. Якщо я не помиляюсь, ВСУ вказував на недопустимість одночасного стягнення заборгованості за кредитом та зверненням стягнення на предмет іпотеки, оскільки відбувається подвійне стягнення, що не допустимо. Як на Вашу думку, заперечувати: 1. Стверджувати, що Банк змінив позовні вимоги, тобто замість звернення стягнення на предмет іпотеки, просить стягнути кошти. 2. Стверджувати, що Банк не може одночасно заявляти такі вимоги, суд при цьому повинен встановити дійсну заборгованість, зазначивши про це в мотивувальній частині рішення та в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки. Чи є якісь інші варіанти?

Дуже дякую за поради! Якщо є судова практика з цього питання, також буду вдячним!

[у.zaporozhskiy]

В 22.05.2016 в 11:23, ДВ1975 сказал:

Шановні форумчани! Допоможіть визначитися з правовою позицією у справі за позовом ВіЕйБі Банк до фізичної особи про зверенння стягнення на предмет іпотеки.

Фабула справи: в 2007 році фізична особа уклала кредитний договір (КД) з Банком на купівлю однокімнатної квартири. Кредит в іноземній валюті, відсоткова ставка за КД 13%. Квартиру придбали за кредитні кошти та проживають в ній всією родиною, більше нерухомого майна не мають. в 2007 році уклали іпотечний договір, предмет іпотеки - куплена за кредитні кошти квартира. Кредит сплачували до 2014 року, далі вже не тянули. В 2015 році Банк звернувся до Позичальника з позовом про зверенння стягення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності  (відповідне застереження є в іпотечному договорі). До позову додані крім копій кредитного та іпотечного договорів, додаткові угоди до КД: 1. Графік погашення заборгованості від 2007 року, 2. Збільшення % ставки до 16 % від 2008 року, 3. Збільшення % ставки до 16,5 % від 2008 року. Позичальник стверджує, що не укладав та не підписував вказаних вище додаткових угод до КД. У справі призначили судову почеркознавчу експертизу, очікуємо результатів.

Крім того, Банк подав "Уточнену позовну заяву" та просить стягнути з Позичальника заборгованість за КД, при цьому, я так розумію, не відмовляється від попередніх вимог про зверення стягнення на предмет іпотеки.

Питання:

1. Якщо експерт встановить, що Позичальник не підписував додаткових угод до КД, чи є у мене правова перспектива стверджувати про неукладеність КД та заявляти зустрічний позов про стягнення коштів (розмір яких становить різницю між отриманими та повернутими коштами), неправомірно отриманих Банком, оскільки сума, яка повернута Банку Позичальником є більшою ніж сума отримана Позичальником у якості кредиту?

2. Якщо я не помиляюсь, ВСУ вказував на недопустимість одночасного стягнення заборгованості за кредитом та зверненням стягнення на предмет іпотеки, оскільки відбувається подвійне стягнення, що не допустимо. Як на Вашу думку, заперечувати: 1. Стверджувати, що Банк змінив позовні вимоги, тобто замість звернення стягнення на предмет іпотеки, просить стягнути кошти. 2. Стверджувати, що Банк не може одночасно заявляти такі вимоги, суд при цьому повинен встановити дійсну заборгованість, зазначивши про це в мотивувальній частині рішення та в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки. Чи є якісь інші варіанти?

Дуже дякую за поради! Якщо є судова практика з цього питання, також буду вдячним!

 Все допсоглашения подписаны?

1. Банк просто пересчитает задолженность и принесен новый рассчет.

По поводу незаключенности к.д. шансов нет.

Или Вы хотите сказать, что благодаря выводу экспертизы у заемщика перед банком останется лишь незначительная задолженность по телу кредита?

п..с если экспертиза установит отсутствие подписи заемщика, то необходимо, как по мне, заявить иск о недействительности допсоглашений, в рамках производства по нему истребовать вывод экспертизы, получить решение о недействительности, после чего продолжать рассмотрение по взысканию.

 

2. Заемщик и ипотекодатель одно лицо?

или ипотекодателями были все члены семьи?

Если одно лицо, то можно использовать, но это, если не ошибаюсь позиция пленума ВССУ, а не позиция в Постановлении ВСУ.

[ДВ1975]

Як стверджує Позичальник він допки не підписував.

Допки це графік погашення кредиту: суми поверення, строки; збільшення відсоткової ставки. Я хочу сказати, якщо експерт встановить, що підпис на допках виконано не Позичальником, а іншою особою, то можна стверджувати про неукладеність КД між Банком та позичальником, оскільки сторони не домовилися про суми, які підлягають поверенню та строки, а це є суттєвими умовами КД.

При відсутності підпису сторони на КД, на мою думку, не можна стверджувати про недійсність КД, оскільки він є неукладеним, десь бачив практику. Тому і хочу довести про неукладеність КД через недосягнення згоди по суттєвим умовам КД, а саме, сумам повернення кредиту, %, строкам, графіку та таке інше.

2. Позичальник та іпотекодавець одна й та сама особа. Іпотекодавчем був лише позичальник.

[ДВ1975]

2 hours ago, y.voronizhskiy said:

Или Вы хотите сказать, что благодаря выводу экспертизы у заемщика перед банком останется лишь незначительная задолженность по телу кредита?

На мій погляд, якщо суд встановить факт неукладеності КД (тобто відсутність договірних зобов"язань), через недосягнення згоди по всім суттєвим умовам КД, то можна стверджувати, що Банк повинен повернути Позичальнику різницю між отриманими та повернутими коштами, на підставі ст. 1212 ЦК, на вказане, доречі, вказував ВСУ у справі № 6-88цс13

[ДВ1975]

2 hours ago, y.voronizhskiy said:

Все допсоглашения подписаны?

Позичальник стверджує, що підписав лише КД, в якому передбачено, що графік підписується доп угодою, яку, у нашому випадку, Позичальник не підписував.

[у.zaporozhskiy]

4 часа назад, ДВ1975 сказал:

Як стверджує Позичальник він допки не підписував.

Допки це графік погашення кредиту: суми поверення, строки; збільшення відсоткової ставки. Я хочу сказати, якщо експерт встановить, що підпис на допках виконано не Позичальником, а іншою особою, то можна стверджувати про неукладеність КД між Банком та позичальником, оскільки сторони не домовилися про суми, які підлягають поверенню та строки, а це є суттєвими умовами КД.

При відсутності підпису сторони на КД, на мою думку, не можна стверджувати про недійсність КД, оскільки він є неукладеним, десь бачив практику. Тому і хочу довести про неукладеність КД через недосягнення згоди по суттєвим умовам КД, а саме, сумам повернення кредиту, %, строкам, графіку та таке інше.

2. Позичальник та іпотекодавець одна й та сама особа. Іпотекодавчем був лише позичальник.

1. Как вариант, необходимо пробовать.

Для поиска практики есть реестр, ее поиск - это долгое и нудное занятие.

Если найдете, что-то интересное, то выкладывайте ссылки.

п.с. Было одно определение ВССУ, если не ошибаюсь, при котором посчитали, что в связи с отсутствием графика и по совокупности других обстоятельств договор должен быть признан недействительным.

[у.zaporozhskiy]

4 часа назад, ДВ1975 сказал:

На мій погляд, якщо суд встановить факт неукладеності КД (тобто відсутність договірних зобов"язань), через недосягнення згоди по всім суттєвим умовам КД, то можна стверджувати, що Банк повинен повернути Позичальнику різницю між отриманими та повернутими коштами, на підставі ст. 1212 ЦК, на вказане, доречі, вказував ВСУ у справі № 6-88цс13

Тут вопрос в установлении факта незаключенности, а не применение норм по ст. 1212 ЦК.

[ДВ1975]

Если установить только факт не заключенности КД, то это не приведёт к полноценной защите нарушенного права заемщика - возврата необоснованно полученных Банком средств, поэтому я рассматриваю возможность взыскать  с Банка указанные средства. На мой взгляд в мотивации иска доказать факт не заключенности КД, а вот в просительной части просить взыскать разницу на основании статьи 1212 ГКУ, что скажите ?

[ДВ1975]

Если "нарою" что-то интересное, обязательно сброшу ссылку 

[у.zaporozhskiy]

11 часов назад, ДВ1975 сказал:

Если установить только факт не заключенности КД, то это не приведёт к полноценной защите нарушенного права заемщика - возврата необоснованно полученных Банком средств, поэтому я рассматриваю возможность взыскать  с Банка указанные средства. На мой взгляд в мотивации иска доказать факт не заключенности КД, а вот в просительной части просить взыскать разницу на основании статьи 1212 ГКУ, что скажите ?

Сначала незаключенность потом все остальное.

И в рамках отдельного производства, а не встречного иска.

Доказано практикой.

[ДВ1975]

4 hours ago, y.voronizhskiy said:

Доказано практикой.

Можно ссылку на практику.

Такого способа защиты права как признание договора не заключенным нет. По Вашей логике, мне остается только возражать против иска Банка, что не решит мою проблему. В лучшем случае суд откажет в иске Банку, а ипотека останется, а я хочу одновременно доказать о незаключенности КД, признать ипотечный договор недействительным и решить вопрос о взыскании неправомерно полученный денежных средств.   

[ДВ1975]

Изучив разъяснения кассационных инстанций, пришел к выводу, что в моем случае признать КД не заключенным нельзя, поскольку он Банком выполнен, а заемщиком частично выполнен. Остается признание договора недействительным, поскольку не соответствует нормам Постановления НБУ № 168

[ДВ1975]

Вот еще: Постановление Верховного Суда Украины по делу № 6-16цс15:

в кредитному договорі, який оформлений заявкою, указано, що позичальник ознайомився та згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, однак такі умови не містять підпису позичальника (відповідача у справі), а в матеріалах справи не має будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи кредитний договір, який оформлений заявкою. У зв’язку із викладеним, Верховний Суд України визнав доводи позичальника про його необізнаність про Умови кредитування, у зв’язку із не ознайомленням, обґрунтованими.

Отже я можу зробити висновок, підписання позичальником кредитного договору де є посилання, що він ознайомленний з умовами кредитування, без надання Умов кредитування з особистим підписом позичальника, не свідчить про обзнаність такого позичальника про умови кредитування, а це, в свою чергу ,може бути підставою для визнання КД недійсним, оскільки відповідно до положень Постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Пленуму Верховного Суду України: ВСУ зазначив, що згідно ст.ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити не тільки нормам Цивільного кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України, міжнародним договором, а й актам Президента України,  постановам Кабінету Міністрів України,  актам інших  органів  державної влади України (Постанові Правління НБУ № 168 від 10.05.2007), органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в  межах,  встановлених  Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім  актів  цивільного законодавства,  нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України

 

[batyshka]

може допоможе описував тут: апеляція відмовила банку у зверненні стягнення. рішення викладу пізніше як з'явиться.

[ДВ1975]

10 hours ago, batyshka said:

може допоможе описував тут: апеляція відмовила банку у зверненні стягнення. рішення викладу пізніше як з'явиться.

Дякую!!!

[batyshka]

Тут рішення та пояснення до нього. Вивчайте

[ДВ1975]

On 13.06.2016 at 0:31 PM, batyshka said:

Тут рішення та пояснення до нього. Вивчайте

Дуже дякую! Нарешті в ВСУ почали уважно читати ЗУ "Про іпотеку"

[у.zaporozhskiy]

В 13.06.2016 в 12:31, batyshka сказал:

Тут рішення та пояснення до нього. Вивчайте

Ccылка на Ваше фото это хорошо, а можно ли ссылку на реестр?

[у.zaporozhskiy]

В 07.06.2016 в 00:32, batyshka сказал:

може допоможе описував тут: апеляція відмовила банку у зверненні стягнення. рішення викладу пізніше як з'явиться.

Підстави, якщо можна більш конкретно.

[batyshka]

в публікації є посилання на рішення

[у.zaporozhskiy]

В 23.05.2016 в 22:10, ДВ1975 сказал:

Если "нарою" что-то интересное, обязательно сброшу ссылку 

Нашли что-то интересное?

[у.zaporozhskiy]

В 21.06.2016 в 23:58, batyshka сказал:

в публікації є посилання на рішення

Крім того, можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851 цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковою для усіх судів України.

 

Виходячи із позовних вимог банку який, відповідно до вимог статті 11 ЦПК України просив визнати за ними право власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договорами іпотеки, у позові слід відмовити, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права вланості на предмет іпотеки і рахунок виконакння забезпечених іпотекою зобов»язань є позасудовим способом врегулювання такого питання, що випливає як з вимог ст.ст. 37,39 Закону України «Про іпотеку», так і і договорів іпотеки, укладених між сторонами.

Отже, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, зазначено, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, оскліьки це є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Хорошее решение.

[у.zaporozhskiy]

Постанова Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851 цс15:

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1D9803D54E22904AC2257F8D0045EBA9

НА форуме:

 

[ДВ1975]

10 hours ago, y.voronizhskiy said:

Постанова Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851 цс15:

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1D9803D54E22904AC2257F8D0045EBA9

НА форуме:

Дякую за рішення! Я теж на нього звернув увагу. Але у мене запитання: як узгоджується правова позиція викладена у справі № 6-1851цс15 - щодо не можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності в судовому порядку та правова позиція ВСУ у справі № 6-124цс13 про можливість звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності в судовому порядку?

 

[ДВ1975]

Чи можливо в даному випадку казати про те, що ВСУ змінив свою правову позицію і нарешті, уважно почитавши ЗУ Про іпотеку, дійшов до висновку, що такий спосіб звернення стягнення як визнання права власності на предмет іпотеки можливий лише в позасудовій процедурі?