Постановление ВСУ по пересмотру о юрисдикции хозяйственных судов на рассмотрение споров с уполномоченными лицами Фонда в банках на стадии ликвидации


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

6 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      0
    • Нет
      5
    • Затрудняюсь ответить
      1
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      5
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

А як Вам це..)))

Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ                                                  

У  Х  В  А  Л  А            

20 вересня 2016 року                                                                                      м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача                Кривенди О.В.,

суддів:                                        Коротких О.А., Терлецького О.О., -

 

розглянувши заяву представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа Фонду) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 17 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 червня 2016 року ці судові рішення залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, уповноважена особа Фонду через представника звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві представник уповноваженої особи Фонду посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положеньЗакону України від 23 лютого    2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статей 203-205, 215 Цивільного кодексу України.

На обґрунтування заяви додано низку рішень Вищого адміністративного суду України від 12 травня та 2 червня 2016 року та постанову Верховного Суду України від 15 червня 2016 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та процесуального права при оскарженні судового рішення, яке прийнято з порушенням встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті ж самі норми матеріального права, та не свідчить про порушення встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено конкретними фактичними обставинами, які були встановлені судом під час розгляду цієї справи.

Так, згідно з оскаржуваною ухвалою Вищий адміністративний суд України виходив із того, що уповноваженою особою Фонду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що банк уклав правочин з позивачем, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, тобто що укладений ОСОБА_3 правочин носить ознаки нікчемності або визнаний недійсним в судовому порядку, і в повідомленні позивачу про нікчемність правочину від 27 серпня 2015 року відсутня конкретна підстава для визнання договору банківського вкладу (депозиту) від            20 січня 2015 року № 013-19500-200115 нікчемним.

Що стосується доводів заяви з приводу порушення встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, на підтвердження чого долучено копію постанови Верховного Суду України від 15 червня 2016 року, то в цій справі суд послався на правову позицію, викладену в постанові від 16 лютого 2016 року (№ 21-4846а16) про підвідомчість судам господарської юрисдикції спору між управлінням Пенсійного фонду України та банком, у якого є обов'язок щодо перерахування бюджетних коштів за вимогою пенсійного органу, оскільки банк не виконав свій обов'язок щодо перерахування на рахунок пенсійного органу коштів зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції відчуження легкових автомобілів протягом трьох операційних днів. Тобто це рішення ухвалено у спорі щодо правовідносин, які не є подібними.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість заяви, поданої представником уповноваженої особи Фонду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

 

у х в а л и л а:

 

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про зобов'язання вчинити дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда          

Судді:                                                                                                О.А. Коротких

                                                                                                                                                   О.О. Терлецький

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

я так понимаю, что задача ВСУ в теме гарантирования вкладов сводится к одному:  запутать вкладчиков как можно больше и не дать им защитить свои права нигде, ни в какой юрисдикции

фонд гарантирования пора уже ликвидировать, вместе с неконституционным законом времен Януковича 2012 года о системе гарантирования вкладов

понятно, что рассматривать споры они не могут, потому что придётся тогда массово удовлетворять иски к Фонду, поэтому и придумали всю эту байду с запутыванием юрисдикций

с другой стороны, в заключениях ВСУ от 16.02.2016, от 15.06.2016 действительно есть правильное и рациональное зерно: Фонд не имеет полномочий рассматривать дела о банкротстве (ликвидации, прекращении юридического лица) в отношении банков, потому что по закону такие дела отнесены исключительно к компетенции суда (а именно суда хозяйственной юрисдикции), а в соответствии с неконституционным и хамским законом о СГВ именно Фонд решает эти вопросы во внесудебном (квазисудебном) порядке, причём крайне непрозрачно, коррупциогенно и с массовым нарушением прав клиентов банков (юрлиц и физлиц)

кроме того, Фонд присвоил себе и другие судебные полномочия — признавать правочины недействительными (ничтожными), а это тоже узурпация судебной власти, нарушение Конституции и Европейской Конвенции

надо с этим что-то делать

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...