Постановление ВСУ по пересмотру о юрисдикции хозяйственных судов на рассмотрение споров с уполномоченными лицами Фонда в банках на стадии ликвидации

[ANTIRAID]

Державний герб України

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Панталієнка П.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_9 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Комерційний банк «Український фінансовий світ» ОСОБА_10 (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії (рішення) уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору № 45049 банківського вкладу (депозиту) «Планер», укладеного між позивачем та Банком 7 липня 2014 pоку (далі - договір № 45049), та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, нікчемними правочинами;

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача як вкладника за договором № 45049 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду включити позивача як вкладника за договором № 45049 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що в уповноваженої особи Фонду не було правових підстав для визнання договору № 45049 нікчемним, а отже, відповідачі, на порушення норм чинного законодавства, не включили позивача до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між ОСОБА_9 і Банком укладений договір № 45049, відповідно до якого Банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 11 500 доларів США у тимчасове користування на строк до 8 серпня 2014 року та зобов'язується сплачувати відсотки за його користування у розмірі 8 % річних.

Згідно з платіжним дорученням від 7 липня 2014 року № TR.59348.20939.3 Банк прийняв на користь ОСОБА_9 як вкладника грошові кошти в сумі 11 500 доларів США на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1, який був відкритий відповідно до пункту 2.1.1 вказаного вище договору.

На підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «УФС» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекцієя Фонду прийняла рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_10

Постановою Правління НБУ від 10 листопда 2014 року № 717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Банк.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 жовтня 2014 року № 119 розпочато процедуру ліквідації Банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено ОСОБА_10 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам Банку, для отримання коштів вкладники з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_9 звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою від 26 листопада 2014 року про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.

За результатами розгляду заяви відповідач у листі від 2 грудня 2014 року № 001/453 повідомив, що договір № 45049 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) та статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, у задоволенні позоних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 квітня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статтті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 на вказані судові рішення.

Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції фактично погодився із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на те, що під час перевірки робочою комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених Банком, встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок дроблення грошового вкладу іншого клієнта, який складав 110 600 доларів США. Вказані обставини свідчать про те, що позивач не вносив готівки до каси, операції виконувались за домовленістю вкладника, який подрібнював свій вклад, з працівниками банку. Робоча комісія дійшла висновку, що вказані дії відбувались з метою отримати кошти не від Банку і не за рахунок Банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без жодних законних на те підстав. За результатами роботи вказаної комісії 10 листопада 2014 року складено протокол засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів, яким запропоновано уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього протоколу. З урахуванням висновків комісії та рішення виконавчої дирекції Фонду від 18 листопада 2014 року № 237/14 уповноважена особа Фонду наказом від 18 листопада 2014 року № 6 визнала нікчемними правочини (договори) згідно з переліком.

18 січня 2016 року представник позивача звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС. У заяві просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції й ухвалити нове рішення - про задоволення позоних вимог.

На обґрунтування заяви додано копії судових рішень Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня, 3, 10 листопада, 17, 18, 24 грудня 2015 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 204, 205, 228 ЦК, статей 27, 38, 48 Закону № 4452-VІ, пункту 2.9 розділу IV «Касові операції банків (філій відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 1 червня 2011 року № 174, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У постанові від 22 жовтня 2015 року Вищий адміністративний суд України вказав на те, що з урахуванням необхідності поновлення порушеного права позивача як вкладника, що має право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд, встановивши порушення його прав та протиправність дій відповідача, повинен був вийти за межі позовних вимог та частково їх задовольнити, обравши такий спосіб захисту порушеного права, який би гарантував поновлення порушеного права позивача. При цьому зауважив, що позовні вимоги про зобов'язання Фонду відшкодувати ОСОБА_3 кошти у розмірі 187 000 грн за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу від 7 липня 2014 року № 45029, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», є передчасними з огляду на те, що законодавством передбачено процедуру повернення таких коштів, а позивача навіть не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

У постановах від 3 листопада та 17 грудня 2015 року Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи щодо невключення позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та зобов'язання включити позивачів до вказаного переліку. Також вказав про наявні підстави зобов'язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку ОСОБА_10 подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та погодився із позовними вимогами про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зобов'язання уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за відсутності при цьому у Фонду альтернативної поведінки.

У постановах від 10 листопада, 18 грудня, 24 грудня 2015 року суд касаційної інстанції дійшов, зокрема, висновку, що за відсутності підстав нікчемності правочину уповноважена особа Фонду ОСОБА_10 зобов'язаний був надати до Фонду інформацію щодо вкладників - позивачів, стосовно яких необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Фонду відшкодувати грошову суму за її вкладом, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що така вимога є передчасною з урахуванням того, що чинним законодавством України визначена відповідна процедура виплати таких грошових коштів.

Також заначив, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та з урахуванням процедури, визначеної законодавством України, яка повинна бути здійснена з метою реального повернення грошових коштів за вкладом, касаційний суд зазначив, що слід зобов'язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Банку за рахунок Фонду.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палатою в господарських справах Верховного Суду України на спільному засіданні вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у спорі цієї ж категорії і у постанові від 16 лютого 2016 року (справа № 21-4846а15) вказала, що виходячи із системного аналізу частини третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 1 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність», пункту шостого статті 2 Закону № 4452-VI та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

При цьому абзацом другим частини другої статті 215 ЦК передбачено, що у випадках, встановлених ЦК, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що Банк знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним. 

За таких обставин, на думку колегії суддів, спір, що виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до вимог статті 243 КАС за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право у разі неправильного застосування судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судові рішення і закрити провадження у справі.

З урахуванням викладеного порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та закриття провадження у справі. 

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах

п о с т а н о в и л а: 

Заяву представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року скасувати, провадження в адміністративній справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий П.В. ПанталієнкоСудді:О.Ф. Волков О.А. КороткихМ.І. Гриців О.В. Кривенда В.Л. МаринченкоІ.Л. Самсін О.О. Терлецький

Постанова ВСУ від 15.06.2016 року по справі № 21-286а16 або №826/20410/14 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58986596

[ANTIRAID]

В данном решении ВСУ установил, что все споры возникающие на стадии ликвидации банка в связи с признанием его неплатежеспособным, включая споры о признании противоправными действия (решения) уполномоченного лица Фонда о признании договора банковского вклада ничтожным, неправомерности действий уполномоченного лица Фонда гарантирования вкладов физлиц, обязательств включить вкладчика в перечень вкладчиков, которые имеют право на возмещение средств по вкладам за счет Фонда подведомственны исключительно Хозяйственным судам. При этом не важно, что истцом является физическое лицо.

Данная позиция ВСУ довольно спорная, однако она позволит вкладчикам защитить свои права. Ведь сроки в течении которых истцы, чьи права нарушенные незаконными действиями уполномоченных лиц Фонда в данном случае составляют 3 года, а не 6 месяцев, как в административном процессе. Таким образом вкладчики фактически получили второй шанс вернуть принадлежащие им деньги из ликвидируемых банков, путем признания неправомерными действий уполномоченных лиц Фонда и обязательстве включить их в перечень для выплаты вкладов оставшихся в ликвидируемых банках.

Кроме того суды предыдущих инстанций абсурдно указали, что Фонд осуществляет выплаты а счет государственных средств, а не средств коммерческих банков.

 

[0720]

это уже вторая такая постанова, первая была от 16.02.2016 в деле № 826/2043/15 (производство ВСУ № 21-4846а15)

[ANTIRAID]

Но суды не все так считают и не принимают позицию ВСУ. Все зависит от суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/58952831

 

[0720]

хозяйственный суд всё равно производство не откроет, хоть ты режь его

а то что КААС очень сильно дружит с Фондом грабування -- так это не новость ни разу, я постоянно вижу такое: ОАСК принимает законное решение, нежелательное для Фонда, а потом КААС его сносит

и таких случаев не один и не два..

[0720]

Вообще-то теперь, учитывая ситуацию с банком Михайловский и судебной реформой в действии — ситуация аховая:

1) Фонд грабування окончательно пошёл вразнос, зарегистрировал в конторе Паши-юриста (называть этот бордель министерством юстиции было бы некорректно) Порядок № 826 от 26.05.2016 "Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення", который противоречит Закону о системе грабування, который был принят с грубейшими нарушениями нормотворческой процедуры, и который позволяет Фонду не выплачивать вклады до года с момента ликвидации;

2) нарушения прав вкладчиков банка Михайловский — массовые (касаются десятков тысяч граждан) и грубейшие (нарушаются не только общие нормы законодательства и конституционные нормы, но даже и нормы специального для Фонда закона "О системе грабування"), вкладчикам вполне официально заявлено, что их вклады будут проверяться в течение шести месяцев, хотя профильным законом о системе грабування проверки могут проводиться только во время временной администрации, а проведение таких проверок во время ликвидации — не предусмотрено;

3) на данный момент вопрос подсудности подобных споров — не решён; административные суды вопреки позициям ВСУ охотно принимают такие иски к рассмотрению, но чаще всего занимают позицию Фонда и оправдывают нарушение Фондом прав вкладчиков, — что полностью обессмысливает подачу такого иска; в то же время хозяйственные суды по таким искам производство не открывают, либо открывают неохотно, после чего попросту саботируют рассмотрение, что естественно в силу ч.8 ст. 36 ЗУ о системе грабування;  гражданские суды такие иски рассматривают, но при другой формулировке исковых требований (следует формулировать иск как о возмещении ущерба, нанесенного противоправными действиями (бездействием) Фонда Грабування), но и эти суды часто проявляют сервильность и отказывают в удовлетворении иска по надуманным основаниям — чаще всего не утруждаются мотивировками и пишут, что истец не доказал нарушение своих прав;

4) ВСУ морозится, но зато при каждом обращении не забывает сдирать судебный сбор; при этом самому ВСУ до ликвидации остался месяц с хвостиком, поэтому они могут себе позволить уже вообще всё что угодно — отвечать за бардак в правоприменении они явно не собираются;

5) мадам Лутковская вообще не отвечает на обращения;

6) ЕСПЧ дело хорошее, но уж очень долгое.

Что делать будем, коллеги? Ке фер? Фер-то ке?

[west11]

"В лоб" не получится, надо хорошо проанализировать, не может быть, чтобы не было слабых мест у этой компашки

[ADVOCATE.KIEV]

У ВСУ взагалі дах поїхав....

Пишуть що попало і не думають про наслідки.... у судах  адмін. Сотні тисяч справ По яким заплачені судові збори і послуги адвокатів, тепер що все нанівець всі справи закривати потрібно. А як же узагальнення інформаційні листи васу що справі належать до адміністративної юрисдикції. Хто відповідати буде  ,як завжди вкладник? ( А постанова взагалі з бухти барахти, системний аналіз....вони зробили. ... робите висновок так пишіть зрозуміло чітко і логічно, спростовуючи положення того що фонд і його працівник виконують владні повноваження, адже цим вони і займаються тільки людина наділена владою може забирати депозити.

Одним словом розганяти ці суди потрібно не для людей вони створені, але нажаль люди вимушені їх утримувати цих ....

[ADVOCATE.KIEV]

20 minutes ago, ADVOCATE.KIEV said:

У ВСУ взагалі дах поїхав....

Пишуть що попало і не думають про наслідки.... у судах  адмін. Сотні тисяч справ По яким заплачені судові збори і послуги адвокатів, тепер що все нанівець всі справи закривати потрібно. А як же узагальнення інформаційні листи васу що справі належать до адміністративної юрисдикції. Хто відповідати буде  ,як завжди вкладник? ( А постанова взагалі з бухти барахти, системний аналіз....вони зробили. ... робите висновок так пишіть зрозуміло чітко і логічно, спростовуючи положення того що фонд і його працівник виконують владні повноваження, адже цим вони і займаються тільки людина наділена владою може забирати депозити.

Одним словом розганяти ці суди потрібно не для людей вони створені, але нажаль люди вимушені їх утримувати цих ....

Потрібно в процес. Законодавстві прописати, що висновки всу не застосовуються до справ, які порушені до таких висновків, А то юридичної стабільності взагалі не має. Починаєш судитися По одному закону поки дійдеш до касації всу придумає свій закон...який все зводить нанівець і не лізе ні в які ворота.

і як це людині пояснити у якої на рівні держави гопстопом забрали гроші.

[0720]

а який сенс судитися з Фондом Грабування в адмінці, якщо судді там захищають Фонд та замість нього старанно збирають докази про правомірність його дій та рішень? 

я згоден з ВСУ в тому, що треба витягувати ці справи з адміністративних судів, бо представники Фонду в ці суди вже ногою двері відкривають

проте, я не згоден з  ВСУ в тому, що витягувати ці справи потрібно саме в господарський суд, вважаю що такі спори є приватно-правовими і мають розглядатися за правилами ЦПК

водночас, правовий статус Фонду Грабування підлягає уточненню, бо він наразі не риба не м'ясо, не орган влади чи управління, одночасно є суб'єктом і приватного, і публічного права, нікому фактично не підзвітний, і до того ж привласнив собі дуже широкі повноваження — виконавчі, правотворчі і навіть квазисудові, як ми зараз бачимо на прикладі банку Михайлівський

 

 

[Bolt]

0720, полностью с Вами согласен...

[ADVOCATE.KIEV]

Шановні засновники, справа наразі не в Михайлівському,хоча людей там і кинули потрібно розбиратися окремо. Справа в юридичній визначеності, люди роками судилися з урахуванням роз'яснень та інформаційних листів, атеперер їх послали... 

Що стосується господарського судочинства практики не має все вилами По воді писано, А в адмінці , ВАСУ очевидно був на стороні кинутих вкладників. Проаналізуйте практику, госп. Суд під питанням не меншим А навіть більшим. ...

У мене позиція, що фонд це публічне право, хоча і квазі...

[0720]

15 minutes ago, ADVOCATE.KIEV said:

Шановні засновники, справа наразі не в Михайлівському,хоча людей там і кинули потрібно розбиратися окремо. Справа в юридичній визначеності, люди роками судилися з урахуванням роз'яснень та інформаційних листів, атеперер їх послали... 

Що стосується господарського судочинства практики не має все вилами По воді писано, А в адмінці , ВАСУ очевидно був на стороні кинутих вкладників. Проаналізуйте практику, госп. Суд під питанням не меншим А навіть більшим. ...

У мене позиція, що фонд це публічне право, хоча і квазі...

ВАСУ далеко не завжди на боці кинутих вкладників, практика неоднозначна, і тільки в мене є кілька програних у ВАСУ справ, касації відхилені з надуманих підстав і на користь Фонду

ВАСУ був на користь вкладників лише в справах по Дельті, УФС та Міському Комерційному, бо була політична вказівка не душити вкладників по цим банкам, там НБУ і Фонд дуже накосячили і не хотіли щоб це повипливало в судах

а навзагал — адмінсуди дуже сприятливо ставляться до Фонду, і ще більш сприятливо — до НБУ, у випадку з Михайлівським позиція НБУ навіть важніша за позицію Фонда (бо Фонд змушений діяти за вказівками НБУ, навіть в порушення закону)

господарські суди це дійсно маячня, нема чого там шукати, ну і не будуть вони ці справи розглядати

на мою думку, це суто цивільна юрисдикція, характер відносин приватно-правовий, треба витягувати все це до райсудів, — бо в адмінці Фонд за допомогою НБУ вкладників розчавить, адмінсуди  ніколи "не помічають" грубих порушень закону з боку Фонду, якщо на це є вказівки виконавчої влади

навять якщо в першій інстанції суд і стане на бік вкладника, його "поправлять" в апеляції або вже в ВАСУ

ви як хочете, а на мою думку,райсуди на місцях більше заслуговують на довіру, — аніж ОАСК, КААС та ВАСУ, які у спорах з Фондом та НБУ фактично здійснюють не правосуддя, а охоронну функцію

 

[ADVOCATE.KIEV]

Справа в тому, що коментуємо позицію ВСУ, який сказав розмито, що це підсудність господарська, як ви хочете витягнути в суди загальної юрисдикції і скільки це часу займе?ХОча із загальними судами погоджуюсь, вони хоч здається як і не спеціалізовані проте проявляють більшу компетентність та людяність, навіть якщо взяти приклад апеляції щодо стягнення із власників проблемного банку шкоди По депозиту... Мабутьці,  суди менш корупційні і більше розуміють людей, тому що є ближчими до них.... 

[0720]

в постанові від 16.02.2016 ВСУ не вказував безпосередньо на господарську підсудність, зазначив лише що це не адмінстративна підсудність, і це було дуже слушно

однак в постанові від 15.06.2016 ВСУ вказав вже прямо на господарську, і це трохи ускладнює витягування в цивільну

однак не перешкоджає все ж таки

пропоную заявляти цивільний позов до Фонду про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями — на підставі  ст.ст. 22,23, 1166,1167, 1174, 1175 ЦК в загальному випадку, а в разі оскарження так званих "повідомлень про нікчемність" — також і на підставі ст.21 ЦК

звертаю увагу, що вимоги про відшкодування підлягають розгляду в порядку не адміністративного, а цивільного судочинства і на підставі ч.2 ст.21 КАС (якщо вони заявлені окремо від адміністративного позову про визнання протиправними рішень чи дій СВП), при цьому попереднє визнання протиправності адміністративним судом — не вимагається, цивільний суд сам і встановить протиправність (або встановить правомірність, і тоді відмовить у позові)

в цивільному суді в порівнянні з адміністративним головний мінус це презумпция доказування, проте оскільки адмінсуди все одно не дуже застосовують ч.2 ст.71 КАС і самі збирають докази на підтвердження правомірності дій Фонду — то й біс з нею, з такою недоробленою презумпцією, Фонд вже стільки накосячив, що довести протиправність буде не так уж і важко

зате якщо відповідач СВП, то довести треба лише тріаду — наявність шкоди, протиправність дій чи рішень відповідача, та причинно-наслідковий зв'язок між ними, а четвертий компонент (вину в заподіянні) доказувати не треба

втім, цивілістична вина все одно презюмується, так що це не дуже дорогий подарунок..


 

[ADVOCATE.KIEV]

Те що потрібно відразу просити стягнення із фонду погоджуюсь, так як УО працівник фонду, А відповідальність за беспредел працівника несе роботодавець. Тим більше, що дієвим захистом буде саме отримання належного відшкодування.

Думаю потрібно просити визнати договір дійсним і як наслідок стягнення відшкодування.

Щодо правової кваліфікації права на отримання відшкодування як завданої шкоди поки що не впевнений.

Що стосується всу, можна спробувати кваліфікувати їх висновок що підсудність господарська у випадку якщо це стосується реєстрів включення чи не включення, А що стосується визнання договору дійсним і стягнення відшкодування це цивільний процес, хоча це тільки думка.

[0720]

7 hours ago, ADVOCATE.KIEV said:

Те що потрібно відразу просити стягнення із фонду погоджуюсь, так як УО працівник фонду, А відповідальність за беспредел працівника несе роботодавець. Тим більше, що дієвим захистом буде саме отримання належного відшкодування.

Думаю потрібно просити визнати договір дійсним і як наслідок стягнення відшкодування.

Щодо правової кваліфікації права на отримання відшкодування як завданої шкоди поки що не впевнений.

Що стосується всу, можна спробувати кваліфікувати їх висновок що підсудність господарська у випадку якщо це стосується реєстрів включення чи не включення, А що стосується визнання договору дійсним і стягнення відшкодування це цивільний процес, хоча це тільки думка.

не треба просити визнати договір дійсним, він і так дійсний, в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК)

правовий акт про визнання його недійсним -- відсутній, відтак немає предмета оскарження за ст.21 ЦК

предметом позова слід заявляти відшкодування шкоди, завданої протиправними діями Фонду

це вам не адміністративний суд, -- в цивільному суді слід діяти як цивіліст

то ж складайте шаблон позову, Арсене

якщо буде потрібна моя методична допомога — звертайтеся тут чи у фейсбуці, або можемо зустрітися десь у Києві

[ADVOCATE.KIEV]

В принципі, щодо стягнення невиплаченого відшкодування безпосередньо із фонду, мИнаючи непотрібні процедури скоріше погоджуюся.

Добре, будемо мудрувати бо в госп. Суд не сильно хочеться йти да й вони на нас там сильно не чекають.)

Дякую за допомогу!

[ADVOCATE.KIEV]

ЩОДО ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА.

 

Єдиний унікальний номер 725/2977/16-ц

Номер провадження 2/725/600/16  

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     26.07.2016  року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко  І.  В., при секретарі Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Бакн «Фінанси і Кредит» Чернявської Олени Степанівни, ПАТ «Бакн «Фінанси і Кредит» про визнання особи вкладником банку та включення до списку вкладників, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3 звернулася до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вказаним вище позовом. Зазначає, що між нею та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 21 було укладено 12.02.2014 р. договір-заяву № 336235/2168/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 6 міс. в національній валюті, у відповідності до умов якого позивач мав внести на депозитний рахунок № НОМЕР_2 суму 216 678,52 грн., а відповідач, АТ «Банк «Фінанси та Кредит», мав нараховувати та виплачувати проценти за ставкою 22% річних.

Вказує, що незважаючи на закінчення строку дії договору, відповідач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не повернув всю належну їй суму депозиту.

Оскільки у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» введено тимчасову адміністрацію, вона 26 листопада 2015 року звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Чернявської О.С. із заявою про включення до реєстру вкладників АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Постановою Правління НБУ від 17 грудня 2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку.

Разом з тим, із листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 18 грудня 2015 р. їй стало відомо про те, що відомості відносно нього відсутні у базі даних вкладників АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Зазначає, що фактично їй було відмовлено в отриманні гарантованої суми відшкодування та не було включено до реєстру вкладників АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

У зв'язку із вищевикладеним, просила суд визнати ОСОБА_1 вкладником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до договору-заяви № 336235/2168/6-14 від 12.02.2014 р. про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 6 міс. в національній валюті на суму 179 590,28 грн. та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», що має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 179 590,28 грн. за договором-заявою № 336235/2168/6-14 від 12.02.2014 р. про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 6 міс. в національній валюті.

В судове засідання представник позивача не з'явився та надав суду заяву, в якій просить суд справу розглянути в його відсутності.

В судове засідання відповідачі не з'явилися, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, суд про причини неявки не повідомили. Разом з тим від відповідачів надійшли письмові заперечення проти позову. Внаслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу за їх відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача надав суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовних вимог.

Судом встановлено, що між позивачем, ОСОБА_1, та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 21 було укладено 12.02.2014 р. договір-заяву № 336235/2168/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 6 міс. в національній валюті, у відповідності до умов якого позивач мав внести на депозитний рахунок № НОМЕР_2 суму 216 678,52 грн., а відповідач, АТ «Банк «Фінанси та Кредит», мав нараховувати та виплачувати проценти за ставкою 22% річних /а.с.6/.

На виконання зазначеного договору позивачем були внесені грошові кошти у сумі 216 678,52 грн. /а.с.7/

По закінченню строку дії договору банком позивачу було повернуто 12.08.2014 р. грошові кошти в сумі 37 088,24 грн. із зазначеного рахунку /а.с.8/. Решта суми депозиту, а саме 179 590,28 грн., позивачу повернуто не було.

17.09.2015 року рішенням дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за №171 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було введено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Чернявську Олену Степанівну.

26.11.2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Чернявської О.С. із заявою про включення до реєстру вкладників АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Листом від 18.12.2015 р. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» повідомила, що відомості про вклад ОСОБА_1 не містяться у базі даних вкладників АТ «Банк «Фінанси та Кредит», і запропонувала позивачу для включення до списку вкладників звертатися до суду /а.с.9-10/.

В подальшому, відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 18 грудня 2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит». Повноваження ліквідатора делеговано відповідачу, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідатору АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявській Олені Степанівні.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною першою ст.1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Згідно зі ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Фактично позивачу було відмовлено в отриманні гарантованої суми відшкодування. Внаслідок бездіяльності відповідача позивача не було включено до реєстру вкладників AT «Банк «Фінанси та Кредит».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктом 1.4 Положення № 516 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно п.1.17 розділу IV Інструкції про касові операції у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року №174 (далі Інструкція №174), за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) на паперовому носії, який видається клієнту. За операціями з видачі готівки із застосуванням банкомата формується і роздруковується чек банкомата на вимогу клієнта.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Підтвердженням факту укладання договору-заяви № 336235/2168/6-14 від 12.02.2014 року, підписаного позивачем та уповноваженою особою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є як сам договір, так і квитанція №9 від 12.02.2014 р. Таким чином, ОСОБА_1 є вкладником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно договору-заяви № 336235/2168/6-14 від 12.02.2014 року та відповідної квитанції про внесення коштів на депозит.

За таких обставин, суд не приймає до уваги заперечення відповідачів щодо відсутності у позивача належного платіжного документа щодо внесення ним на депозитний рахунок 179 590,28 грн., так як таким документом є засвідчена працівником та печаткою банку квитанція.

Крім того, наявність у позивача належного договору депозиту та платіжного документу про внесення вкладу в установу банку станом на 12.02.2014 р. свідчать про те, що ОСОБА_1 була вкладником ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" станом на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, а отже й в цій частині заперечення відповідачів є необґрунтованими.

З урахуванням умов укладеного сторонами договору, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було зобов'язано повернути позивачу 179 590,28 грн. (216 678,52 грн. внесених коштів - 37 088,24 грн. виплачених коштів).

Порядок відшкодування вкладів вкладникам банків врегульовано Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. за №4452-VI.

Згідно з п.16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 17 ст.2 Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс-15.

Згідно ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Уповноважена особа Фонду відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Відповідно до ст. 27 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", -протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно п.2.6. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку протягом процедури ліквідації неплатоспроможного банку може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно зменшення (збільшення) належних їм сум відшкодування у межах гарантованої суми, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати, зміну особи вкладника та інформацію зі зміненими реквізитами вкладників.

Враховуючи, що всупереч вимог закону відомості про особу позивача -вкладника AT «Банк «Фінанси та Кредит» із сумами банківських вкладів за договором № 336235/2168/6-14 від 12.02.2014 р. не було включено до реєстру, належним способом захисту порушеного права в рамках подібних правовідносин, є саме зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідатора AT «Банк «Фінанси та Кредит» подати додаткову інформацію про вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування, в разі встановлення судом під час розгляду справи факту необґрунтованості не включення окремого вкладника банку до переліку вкладників.

Суд вважає безпідставними твердження відповідачів про те, що даний спір підлягає розгляду в судах в порядку не цивільного, а адміністративного судочинства.

Так, Колегія Судової палати в адміністративних справах і Судової палатою в господарських справах Верховного Суду України на спільному засіданні вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у спорі цієї ж категорії і у постанові від 16 лютого 2016 року (справа № 21-4846а15) вказала, що виходячи із системного аналізу частини третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" статті 1 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність», пункту шостого статті 2 Закону № 4452-VI та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічну позицію висловила Судова палата в адміністративних справах Верховного суду України в постанові від 15 червня 2016 року по справі № 826/20410/14.

Крім того, суд вважає, що правові відносини між сторонами ґрунтуються в першу чергу на цивільно-правових відносинах договору банківського вкладу (депозиту), а отже й зазначений спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи в судовому засіданні суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 15-16, 629,631, 1058-1064 ЦК України, ст.ст. 1-2, 26-27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 3-5, 32, 38, 57-61, 64, 88, 113, 130,197, 208-209, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294-295 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вкладником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до договору-заяви № 336235/2168/6-14 від 12.02.2014 р. про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 6 міс. в національній валюті на суму 179 590,28 грн.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», що має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 179 590,28 грн. за договором-заявою № 336235/2168/6-14 від 12.02.2014 р. про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 6 міс. в національній валюті.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. А у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

 

Щодо ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА

   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59204463

ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58493406

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59163173

 

Здається ВСУ замість правової визначеності створив протилежне..., проте стало більше варіантів дій

[0720]

ну а я ж вам вже давно казав, Арсене — треба позиватись до Фонду в цивільному судi

 

[ADVOCATE.KIEV]

В 29.07.2016 в 17:02, ADVOCATE.KIEV сказал:

У ВСУ взагалі дах поїхав....

Пишуть що попало і не думають про наслідки.... у судах  адмін. Сотні тисяч справ По яким заплачені судові збори і послуги адвокатів, тепер що все нанівець всі справи закривати потрібно. А як же узагальнення інформаційні листи васу що справі належать до адміністративної юрисдикції. Хто відповідати буде  ,як завжди вкладник? ( А постанова взагалі з бухти барахти, системний аналіз....вони зробили. ... робите висновок так пишіть зрозуміло чітко і логічно, спростовуючи положення того що фонд і його працівник виконують владні повноваження, адже цим вони і займаються тільки людина наділена владою може забирати депозити.

Одним словом розганяти ці суди потрібно не для людей вони створені, але нажаль люди вимушені їх утримувати цих

....Добрый день, коллеги! А как на счет практики взыскания с фонда 3% годовых + инфляции + убытков в размере учетной ставки нбу с фонда за несвоевременную выплату возмещения по вине фонда и их. Так званых работников? Думаю подать иск после выплаты с задержкой в 1,5 года та думаю яка юрисдикция?

Дякую наперед за думки)

[ADVOCATE.KIEV]

 

 

[ADVOCATE.KIEV]

Юристи, адвокати потрібно розбиратися.....!!!

[ADVOCATE.KIEV]

Мовчання або признак не розуміння або признак погодження....)

[0720]

1 hour ago, ADVOCATE.KIEV said:

On 29.07.2016 at 5:02 PM, ADVOCATE.KIEV said:

....Добрый день, коллеги! А как на счет практики взыскания с фонда 3% годовых + инфляции + убытков в размере учетной ставки нбу с фонда за несвоевременную выплату возмещения по вине фонда и их. Так званых работников? Думаю подать иск после выплаты с задержкой в 1,5 года та думаю яка юрисдикция?

Дякую наперед за думки)

взыскание ущерба с Фонда (в том числе и по ст.625, и убытки, и даже моральна шкода) — это всё в порядке гражданского судопроизводства, если истец физлицо, или в порядке хозяйственного судопроизводства если истец юрлицо

даже нормы КАС в этом случае отправляют истца в гражданский суд (ч.2 ст.21 КАС), кроме случаев когда такое требование о возмещении заявляется сразу же в административном иске (что, конечно, же, допустимо, но стратегически неверно)