Приват купил судью?


Recommended Posts

7 минут назад, primys13 сказал:

2 года и никаких результатов.Вообще никаких.

Проведите другую экспертизу или в независимой экспертизе или у Бокариуса...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

6 minutes ago, Bolt said:

Можете подать в суд на него, можете вызвать в суд для дачи пояснений...

Вызвать в суд...Это нужно в письменной форме написать для суда?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

8 минут назад, primys13 сказал:

Вызвать в суд...Это нужно в письменной форме написать для суда?

Да подать клопотання в суд о вызове эксперта...

Стаття 53. Експерт

1. Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

2. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

3. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності - роз'яснити його.

4. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою.

5. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками цивільного процесу, за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.

6. Експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями.

8. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

9. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи, експерт зобов'язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

10. Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;

2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків;

3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання;

4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;

5) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;

6) користуватися іншими правами, встановленими Законом України "Про судову експертизу".

11. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

12. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.

13. За завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 минуты назад, primys13 сказал:

Ага.Спасибо.Хотя-бы что-то.

Стаття 147. Проведення експертизи та висновок експерта

1. Експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду.

2. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання.

3. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

4. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

5. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.

6. Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

7. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

19 минут назад, Bolt сказал:

Проведите другую экспертизу или в независимой экспертизе или у Бокариуса...

Стаття 150. Додаткова і повторна експертиза

1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

2. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

М-да...Понятно.Спасибо.

Ещё один вопрос.Очень важный.Что такое "подпись физического лица"? Есть какие-то законы? Что это такое? Подпись в паспорте,например...Спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

37 minutes ago, Vasil said:

Это Запорожье? Я же писал, что не ждите там правды. Зато недорого. У меня было 4000. 

Причём тут это? Там совсем другая суть.Экспертиза сделала запрос в суд о том,что нужен почерк,а не подписи,а судья был в это время в отпуске.Не дождавшись образцов почерка,они сделали экспертизу по тому,что было(подписи).Всё.Не доделали.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, Vasil сказал:

Что условий предоплаты таких нет. 

То есть...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 13.11.2017 в 23:24, Bolt сказал:

То есть...

То есть я не обязан был платить, пока не дали оригинал. Кроме этого, если бы я не заплатил, было бы заседание суда относительно оплаты. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 часа назад, Vasil сказал:

То есть я не обязан был платить, пока не дали оригинал.

Ну это естественно... 

2 часа назад, Vasil сказал:

Кроме этого, если бы я не заплатил, было бы заседание суда относительно оплаты. 

Кто Вам такое сказал, про заседание, это не дело суда...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Нужна помощь по другому вопросу.Просматривая всё дело,заметил,что банк подшил в дело(уже в апелляции) к снимку с карточкой,на которой не видно номера,объяснение,что есть докази,что мол в такое-то время я получил карточку №.....Хорошо.Но...через несколько страниц снова такое-же "поснення",но уже с другим номером карточки.При этом по распечатки такого номера вообще нет и не было никогда.Судя по номеру-это вообще депозитная или другая...Короче,они точно,я так понимаю,не знают номера или вешают мне чужую,или туда перевели ту сумму,которую я не получал.Не ясно.И это всё без моего ведома подклеили в дело.Сейчас идёт экспертиза,дело по сути ещё не рассматривалось.Что делать с этими "типа доказами".Писать что-то или подождать конца экспертизы подделанного договора.Или устно достаточно сказать? Опять-же когда...Спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 hour ago, primys13 said:

Нужна помощь по другому вопросу.Просматривая всё дело,заметил,что банк подшил в дело(уже в апелляции) к снимку с карточкой,на которой не видно номера,объяснение,что есть докази,что мол в такое-то время я получил карточку №.....Хорошо.Но...через несколько страниц снова такое-же "поснення",но уже с другим номером карточки.При этом по распечатки такого номера вообще нет и не было никогда.Судя по номеру-это вообще депозитная или другая...Короче,они точно,я так понимаю,не знают номера или вешают мне чужую,или туда перевели ту сумму,которую я не получал.Не ясно.И это всё без моего ведома подклеили в дело.Сейчас идёт экспертиза,дело по сути ещё не рассматривалось.Что делать с этими "типа доказами".Писать что-то или подождать конца экспертизы подделанного договора.Или устно достаточно сказать? Опять-же когда...Спасибо.

Так рассмотрение в апелляции или в первой инстанции?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

13 часов назад, primys13 сказал:

Нужна помощь по другому вопросу.Просматривая всё дело,заметил,что банк подшил в дело(уже в апелляции) к снимку с карточкой,на которой не видно номера,объяснение,что есть докази,что мол в такое-то время я получил карточку №.....Хорошо.Но...через несколько страниц снова такое-же "поснення",но уже с другим номером карточки.При этом по распечатки такого номера вообще нет и не было никогда.Судя по номеру-это вообще депозитная или другая...Короче,они точно,я так понимаю,не знают номера или вешают мне чужую,или туда перевели ту сумму,которую я не получал.Не ясно.И это всё без моего ведома подклеили в дело.Сейчас идёт экспертиза,дело по сути ещё не рассматривалось.Что делать с этими "типа доказами".Писать что-то или подождать конца экспертизы подделанного договора.Или устно достаточно сказать? Опять-же когда...Спасибо.

Подавайте заяву про фальшивость письменного доказательства...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

8 hours ago, Bolt said:

Подавайте заяву про фальшивость письменного доказательства...

Не понятно.Можно чуть подробнее.Спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, primys13 сказал:

Не понятно.Можно чуть подробнее.Спасибо.

Взято из Гугла :

§ 6. Розгляд судом заяв про фальшивість доказів

 

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірнос­ті або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. Відповідно до ч. 4 ст. 188 ЦПК з метою з’ясування відомостей, що містяться в матеріалах звуко- і відеозапису, а також у зв’язку з над­ходженням заяви про їх фальшивість судом може бути залучено спе­ціаліста або призначено експертизу. Таким чином, заява про фальши­вість може бути подана лише відносно двох видів доказів: письмового і речового.

За змістом ч. 2 ст. 185 ЦПК заяву про сумнів з приводу достовір­ності або про фальшивість може бути подано будь-якою особою, яка бере участь у справі, а також відносно будь-якого документа, наданого як письмовий доказ. При цьому слід виходити з того, що згідно зі ст. 64 ЦПК письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, лис­тування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Заяву про сумнів у достовірності доказу або про його фальшивість може бути подано лише в судовому засіданні (а саме при дослідженні письмових або речових доказів) відносно документа, який уже зна­ходиться у справі, тобто доданий з позовом або з іншими доказами, або відносно документа, який лише подається особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення з ним судом та учасниками процесу. При цьому особа, яка заявляє спір про фальшивість доказу, повинна чітко зазначити, в чому саме виявляється сумнів у достовірності доказу або його фальшивість, оскільки безпідставне заявлення такого спору є зло­вживанням своїми процесуальними правами (ч. 3 ст. 27 ЦПК). Заява може бути зроблена усно в ході розгляду справи, або письмово. У пер­шому випадку усна заява про фальшивість доказу заноситься до жур­налу судового засідання, а письмова заява — залучається до матеріалів справи. ЦПК не встановлює відповідальності осіб, які заявили бездо­казовий спір щодо фальшивості доказу.

Можливі різні форми підробки офіційного письмового доказу: зміна дати, підробка підпису, зміна частини змісту, складання докумен­та в цілому від імені організації чи особи, які в дійсності його не ви­давали, підробка штампа, печатки, виправлення цифр тощо.

У судовій практиці трапляються випадки, коли предметом підроб­ки виступають і приватні документи, наприклад, підроблювалися ді­лові папери, особисті листи, заяви, письмові пояснення, в яких визна­ється наявність певного матеріально-правового зобов’язання або фак­ту, який має юридичні наслідки. Наприклад, до суду можуть додавати­ся підроблені письмові заяви (або розписки) особи, яка померла, що вона продала свою власність (нерухомість) позивачу при розгляді справи про визнання права власності.

За змістом ч. 2 ст. 185 ЦПК у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які подали документ, відносно якого заявлено спір про його фальшивість або сумнів у достовірності, не має права забрати доказ назад. Вони лише мають право просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. На цю специфі­ку звернув увагу М. К. Треушніков, який зазначив, що у цивільному процесі в осіб, які беруть участь у справі, немає повного права розпо­ряджатися доказами, що характерно для процесу деяких інших зару­біжних країн згідно з принципом диспозитивності. Тому «просити виключити» не означає «забрати доказ назад»[2].

На практиці можлива ситуація, коли заява про фальшивість доку­мента подається у судовому засіданні при обговоренні клопотання іншого учасника процесу про залучення документа до матеріалів спра­ви і його дослідження у засіданні. ЦПК не забороняє особі, яка заявляє таке клопотання, «зняти» це клопотання і забрати документ назад без його залучення до матеріалів справи до позитивного вирішення цього клопотання судом.

Суди не можуть вільно трактувати положення ч. 2 ст. 185 ЦПК про виключення документа, відносно якого подано заяву про фальшивість, із числа доказів. Це буде суперечити як принципам законності, змагаль­ності, так і нормам матеріального права, що регулюють, наприклад, форми правочинів і, відповідно, допустимість засобів доказування. Тому судді відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК мають роз’яснювати особам, які беруть участь у справі, наслідки вчинення або невчинення процесуаль­них дій і сприяти здійсненню їхніх прав. Враховуючи зазначене, суди не повинні буквально застосовувати правило про виключення доказів і роз­глядати справу на підставі інших доказів. Підроблений документ також є доказом у справі, однак інформація, яка в ньому міститься, буде мати кардинально протилежне значення. Якщо документ, відносно якого за­явлений спір про фальшивість, виявиться дійсним, то відомості, які в ньому містяться, можуть бути покладені судом в обґрунтування вимог чи заперечень сторони, яка його надала. У разі визнання документа під­робленим, тобто фальшивим, він для суду значення мати не буде. Більше того, якщо його фальшивість буде доведена висновком відповідної екс­пертизи, цей документ буде свідчити про відсутність обставин, для під­твердження яких стороною він був наданий.

Отже, суди мають виходити із того, що запідозрений у фальшиво­сті документ не може бути виключений із числа доказів, а, навпаки, перевіряється, досліджується і оцінюється поряд з іншими доказами, наявними у справі. Більше того, у разі, якщо фальшивість документа підтверджена, суд вправі направити матеріал прокурору для перевірки або на предмет порушення кримінальної справи в порядку постанов- лення окремої ухвали (ст. 211 ЦПК).

Тобто якщо при розгляді справи буде подана заява про сумнів у до­стовірності доказу або про його фальшивість, суд має роз’яснити особі, яка надала такий документ, перш ніж вона зможе заявити про виклю­чення такого документа з числа доказів, наслідки вчинення або не- вчинення нею таких процесуальних дій, роз’яснити право на доведен­ня дійсності такого доказу або надання інших доказів для підтверджен­ня його дійсності, особливо у тих справах, де такі докази становлять основу заявлених позовних вимог, і відповідно до правил про належ­ність та допустимість доказів (статті 58, 59 ЦПК) іншими доказами обставини справи підтверджуватися не можуть. Це є вимогою до суду і його обов’язком організувати для сторін дійсно змагальний процес.

У цивільному судочинстві стає поширеним доказом звуко- і відео- запис. Зокрема, до матеріалів справи, як правило, залучається «розшифровка» тексту радіо- чи телепередачі, без яких дуже часто важко розібрати ті чи інші слова, речення. У ЦПК містяться норми, які вста­новлюють властиві лише для цього доказу порядок витребування, дослідження, відтворення звукозапису, демонстрацію відеозапису, його збереження та повернення.

У разі надходження заяви про фальшивість звуко- і відеозапису суд перевіряє їх дійсність шляхом залучення спеціаліста або призначення експертизи. При цьому сумніви та спори можуть бути заявлені не лише відносно фальшивості самого доказу, а й щодо ідентичності голосу, записаного на аудіоносії, а також голосу конкретної особи. Це означає, що особа, яка надала такий доказ, не має права просити виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів, якщо буде заявлено спір про фальшивість доказу, на відміну від вимог ч. 2 ст. 185 ЦПК.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, primys13 сказал:

Спасибо огромное.Вы лучший на этом форуме.

Кто...?))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

8 часов назад, primys13 сказал:

Не понятно.Можно чуть подробнее.Спасибо.

 

7 часов назад, juri_rv сказал:

Взято из Гугла :

§ 6. Розгляд судом заяв про фальшивість доказів

 

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірнос­ті або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. Відповідно до ч. 4 ст. 188 ЦПК з метою з’ясування відомостей, що містяться в матеріалах звуко- і відеозапису, а також у зв’язку з над­ходженням заяви про їх фальшивість судом може бути залучено спе­ціаліста або призначено експертизу. Таким чином, заява про фальши­вість може бути подана лише відносно двох видів доказів: письмового і речового.

За змістом ч. 2 ст. 185 ЦПК заяву про сумнів з приводу достовір­ності або про фальшивість може бути подано будь-якою особою, яка бере участь у справі, а також відносно будь-якого документа, наданого як письмовий доказ. При цьому слід виходити з того, що згідно зі ст. 64 ЦПК письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, лис­тування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Заяву про сумнів у достовірності доказу або про його фальшивість може бути подано лише в судовому засіданні (а саме при дослідженні письмових або речових доказів) відносно документа, який уже зна­ходиться у справі, тобто доданий з позовом або з іншими доказами, або відносно документа, який лише подається особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення з ним судом та учасниками процесу. При цьому особа, яка заявляє спір про фальшивість доказу, повинна чітко зазначити, в чому саме виявляється сумнів у достовірності доказу або його фальшивість, оскільки безпідставне заявлення такого спору є зло­вживанням своїми процесуальними правами (ч. 3 ст. 27 ЦПК). Заява може бути зроблена усно в ході розгляду справи, або письмово. У пер­шому випадку усна заява про фальшивість доказу заноситься до жур­налу судового засідання, а письмова заява — залучається до матеріалів справи. ЦПК не встановлює відповідальності осіб, які заявили бездо­казовий спір щодо фальшивості доказу.

Можливі різні форми підробки офіційного письмового доказу: зміна дати, підробка підпису, зміна частини змісту, складання докумен­та в цілому від імені організації чи особи, які в дійсності його не ви­давали, підробка штампа, печатки, виправлення цифр тощо.

У судовій практиці трапляються випадки, коли предметом підроб­ки виступають і приватні документи, наприклад, підроблювалися ді­лові папери, особисті листи, заяви, письмові пояснення, в яких визна­ється наявність певного матеріально-правового зобов’язання або фак­ту, який має юридичні наслідки. Наприклад, до суду можуть додавати­ся підроблені письмові заяви (або розписки) особи, яка померла, що вона продала свою власність (нерухомість) позивачу при розгляді справи про визнання права власності.

За змістом ч. 2 ст. 185 ЦПК у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які подали документ, відносно якого заявлено спір про його фальшивість або сумнів у достовірності, не має права забрати доказ назад. Вони лише мають право просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. На цю специфі­ку звернув увагу М. К. Треушніков, який зазначив, що у цивільному процесі в осіб, які беруть участь у справі, немає повного права розпо­ряджатися доказами, що характерно для процесу деяких інших зару­біжних країн згідно з принципом диспозитивності. Тому «просити виключити» не означає «забрати доказ назад»[2].

На практиці можлива ситуація, коли заява про фальшивість доку­мента подається у судовому засіданні при обговоренні клопотання іншого учасника процесу про залучення документа до матеріалів спра­ви і його дослідження у засіданні. ЦПК не забороняє особі, яка заявляє таке клопотання, «зняти» це клопотання і забрати документ назад без його залучення до матеріалів справи до позитивного вирішення цього клопотання судом.

Суди не можуть вільно трактувати положення ч. 2 ст. 185 ЦПК про виключення документа, відносно якого подано заяву про фальшивість, із числа доказів. Це буде суперечити як принципам законності, змагаль­ності, так і нормам матеріального права, що регулюють, наприклад, форми правочинів і, відповідно, допустимість засобів доказування. Тому судді відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК мають роз’яснювати особам, які беруть участь у справі, наслідки вчинення або невчинення процесуаль­них дій і сприяти здійсненню їхніх прав. Враховуючи зазначене, суди не повинні буквально застосовувати правило про виключення доказів і роз­глядати справу на підставі інших доказів. Підроблений документ також є доказом у справі, однак інформація, яка в ньому міститься, буде мати кардинально протилежне значення. Якщо документ, відносно якого за­явлений спір про фальшивість, виявиться дійсним, то відомості, які в ньому містяться, можуть бути покладені судом в обґрунтування вимог чи заперечень сторони, яка його надала. У разі визнання документа під­робленим, тобто фальшивим, він для суду значення мати не буде. Більше того, якщо його фальшивість буде доведена висновком відповідної екс­пертизи, цей документ буде свідчити про відсутність обставин, для під­твердження яких стороною він був наданий.

Отже, суди мають виходити із того, що запідозрений у фальшиво­сті документ не може бути виключений із числа доказів, а, навпаки, перевіряється, досліджується і оцінюється поряд з іншими доказами, наявними у справі. Більше того, у разі, якщо фальшивість документа підтверджена, суд вправі направити матеріал прокурору для перевірки або на предмет порушення кримінальної справи в порядку постанов- лення окремої ухвали (ст. 211 ЦПК).

Тобто якщо при розгляді справи буде подана заява про сумнів у до­стовірності доказу або про його фальшивість, суд має роз’яснити особі, яка надала такий документ, перш ніж вона зможе заявити про виклю­чення такого документа з числа доказів, наслідки вчинення або не- вчинення нею таких процесуальних дій, роз’яснити право на доведен­ня дійсності такого доказу або надання інших доказів для підтверджен­ня його дійсності, особливо у тих справах, де такі докази становлять основу заявлених позовних вимог, і відповідно до правил про належ­ність та допустимість доказів (статті 58, 59 ЦПК) іншими доказами обставини справи підтверджуватися не можуть. Це є вимогою до суду і його обов’язком організувати для сторін дійсно змагальний процес.

У цивільному судочинстві стає поширеним доказом звуко- і відео- запис. Зокрема, до матеріалів справи, як правило, залучається «розшифровка» тексту радіо- чи телепередачі, без яких дуже часто важко розібрати ті чи інші слова, речення. У ЦПК містяться норми, які вста­новлюють властиві лише для цього доказу порядок витребування, дослідження, відтворення звукозапису, демонстрацію відеозапису, його збереження та повернення.

У разі надходження заяви про фальшивість звуко- і відеозапису суд перевіряє їх дійсність шляхом залучення спеціаліста або призначення експертизи. При цьому сумніви та спори можуть бути заявлені не лише відносно фальшивості самого доказу, а й щодо ідентичності голосу, записаного на аудіоносії, а також голосу конкретної особи. Це означає, що особа, яка надала такий доказ, не має права просити виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів, якщо буде заявлено спір про фальшивість доказу, на відміну від вимог ч. 2 ст. 185 ЦПК.

Всё правильно, 185, часть 2...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Итак,друзья,я проиграл апелляцию.Судья не принял" клопотання" о дополнительной экспертизе.Выше я писал,что с "висновки" нечего было брать-не проводилась.Всё.

Сегодня суд разбирал дело по новой статье ЦПК Украины-статья 80.Докази.Сравните какая была до нового закона-статья 57.Докази.

Старая статья:

Стаття 57. Докази

 

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

и вот новая

 

Стаття 80. Достатність доказів

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

___________________

Всё по "внутрішньому переконанню".

Грубо уже - внутреннему карману кошелька.

Так со мной и получилось.Быстро всё рассмотрели(10 минут),включая основную часть,объяснения пришлось коротко(подгоняли),дебаты вообще -шли только мои вопросы без ответов.Ничего не приняли,ничего не отвечали,все доказательства были проигнорированы и не рассмотрены вообще.

Жду полное решение.Очень жду.

А так-тема та-же-всё куплено! Теперь уже официально новым законом "краины".Ура!

Засуньте все доказательства куда поглубже....

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения