belera

Приватбанк. Запрет на выезд. Срочно адвокат!

Recommended Posts

17 минут назад, belera сказал:

Как нотариус определяет спорный вопрос или нет. Ведь кредитор может нарисовать любую сумму, любой кредит и тд. И все это решается в судебном порядке. Как в этом может разобраться обычный нотариус?

Я же Вам рассказывал как всё это должно происходить... Банк обращается к нотариусу, нотариус обращается к Вам, если Вы против, то он отказывает банку, если Вы согласны или не ответили, то он удовлетворяет его просьбу...

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 minute ago, Bolt said:

Я же Вам рассказывал как всё это должно происходить... Банк обращается к нотариусу, нотариус обращается к Вам, если Вы против, то он отказывает банку, если Вы согласны или не ответили, то он удовлетворяет его просьбу...

Ох. Я этот момент не помню чтоб мне говорили. По поводу что нотариус должен был мне сообщить об этом предложении. А как он должен был сообщить? обычным письмом или лично в руки? Ведь он может отправлять запрос на любой адрес где не проживает человек. Это учитывается что он уведомил правильно?

Share this post


Link to post
Share on other sites
23 минуты назад, belera сказал:

Ведь я так предполагаю любую нотариальную надпись оспаривают - у кого есть возможность. Тогда зачем она нужна?

Да нет, далеко не любую, люди у нас инертные боязливые... Вот для того она и нужна, проканает, не проканает... В 90% случаев всё получается у них..

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 minutes ago, Bolt said:

Да нет, далеко не любую, люди у нас инертные боязливые... Вот для того она и нужна, проканает, не проканает... В 90% случаев всё получается у них..

 

закон не для людей, закон против людей

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
22 минуты назад, belera сказал:

Ох. Я этот момент не помню чтоб мне говорили. По поводу что нотариус должен был мне сообщить об этом предложении. А как он должен был сообщить? обычным письмом или лично в руки? Ведь он может отправлять запрос на любой адрес где не проживает человек. Это учитывается что он уведомил правильно?

Говорил,говорил...)) Не Вас, а должника... Письменно конечно... Адрес это уже второй вопрос... Это Вы увидите в нотариальном деле...

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 minute ago, Bolt said:

Говорил,говорил...)) Не Вас, а должника... Письменно конечно... Адрес это уже второй вопрос... Это Вы увидите в нотариальном деле...

Нотариальная надпись - я здесь должна увидеть?

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 minutes ago, Bolt said:

Говорил,говорил...)) Не Вас, а должника... Письменно конечно... Адрес это уже второй вопрос... Это Вы увидите в нотариальном деле...

В нотариальной надписи написано и тот и тот адрес. Там где прописаны - и второй где не живем. Поесть должно было быть письмо на два адреса? Письмо обычное или с уведомлением на руки? Поскольку мы уточняли - и нам говорили что письма никакие не приходили. Может на почте чтото напутали?

Share this post


Link to post
Share on other sites
45 минут назад, belera сказал:

Нотариальная надпись - я здесь должна увидеть?

Не понял, что увидеть здесь...

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 minute ago, Bolt said:

Не понял, что увидеть здесь...

я про адрес спрашивала: "Адрес это уже второй вопрос... Это Вы увидите в нотариальном деле..."

 

Не важно наверное.

Share this post


Link to post
Share on other sites
41 минуту назад, belera сказал:

В нотариальной надписи написано и тот и тот адрес. Там где прописаны - и второй где не живем. Поесть должно было быть письмо на два адреса? Письмо обычное или с уведомлением на руки? Поскольку мы уточняли - и нам говорили что письма никакие не приходили. Может на почте чтото напутали?

Вот в нотариальном деле и увидите, были письма или нет, там должны быть подтверждения оправки таких писем или сами письма... Конечно заказные с уведомлением... Нет такого понятия просто письмо в праве... Простые письма мальчики девочкам шлют и бабушкам... А тут главное это подтверждение отправки, а как подтвердить отпраку простого письма брошенного в почтовый ящик...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Если письма не приходили, значит не соблюдена процедура.

Так же по кредитным делам с 2007-по 2009 в Привате нет оригиналов документов по КП квартир - они куда то исчезли.

Может ваш случай исключение......

Все банально просто.

Банк или его внутренний фактор, приходят к своему нотариусу.

И делают заявление на ваш адрес, но обычно указывают другой адрес.

Если банк более честный то он ждет 10 или 30 дней с момента уведомления, если не честный то заява стоит 1500грн. и в этот же день переписывают ипотеку без вас - по этому варианту работает 90% рынка этих услуг.

Нотариус не выясняет наличие спора между вами и банком в части задолженности!

Нотариус если он хоть чуть чуть честный, должен подождать указанный в заявлении строк и если в этот строк вы письменно не предоставите информацию о наличии долга, то провести нотариальные действия, а если согласно документам он увидит наличие спора (нотариус не устанавливает расхождения в сумме долга), он может рекомендовать банку обратиться в суд.

Но приват занимается беспределом! Особенно офис на Расковой,19.

ЛЮБЫЕ ДЕЙСТВИЯ ПРИВАТА надо 100% обжаловать

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
16 минут назад, belera сказал:

я про адрес спрашивала: "Адрес это уже второй вопрос... Это Вы увидите в нотариальном деле..."

 

Не важно наверное.

Это очень важно, но просто, что Вы хотите, чтобы я ответил... В нотариальном деле увидите на какой отправлялись письма, если отправлялись... Может они вообще на деревню кому то отправлялись... И почему нотариус решила их туда отправить именно...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вообще это стандартная практика неуведомления ответчика, направлять письма по несуществующим адресам... Там может стоять адрес вроде и Ваш, но только город Киев например, а может быть стоять улица не та.... Это стандартно так делается...

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 minute ago, Bolt said:

Вообще это стандартная практика неуведомления ответчика, направлять письма по несуществующим адресам... Там может стоять адрес вроде и Ваш, но только город Киев например, а может быть стоять улица не та.... Это стандартно так делается...

А нотариальное дело - это то что у Исполнителя мы должны пофотаграфировать. Или это чтото другое. Простите за глупые вопросы - поскольку не знаю что такое нотариальное дело.

Share this post


Link to post
Share on other sites
16 минут назад, belera сказал:

А нотариальное дело - это то что у Исполнителя мы должны пофотаграфировать. Или это чтото другое. Простите за глупые вопросы - поскольку не знаю что такое нотариальное дело.

Нотариальное дело, это дело которое находится у нотариуса и в котором собрана вся информация и на основании которого он выносил свою исполнительную надпись...

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 minutes ago, Bolt said:

Нотариальное дело, это дело которое находится у нотариуса и в котором собрана вся информация и на основании которого он выносил свою исполнительную надпись...

Я поняла. Спасибо.

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 hour ago, Bolt said:

Я же Вам рассказывал как всё это должно происходить... Банк обращается к нотариусу, нотариус обращается к Вам, если Вы против, то он отказывает банку, если Вы согласны или не ответили, то он удовлетворяет его просьбу...

А почему Вы решили, что нотариус должен обращаться к  должнику?

Share this post


Link to post
Share on other sites
5 minutes ago, Olenka24 said:

А почему Вы решили, что нотариус должен обращаться к  должнику?

А кому нотариус делает предложение оплатить долг? Не должнику? И если не делает предложение - пусть тогда пишет я ТРЕБУЮ. А Так ведь предлагает. 

Share this post


Link to post
Share on other sites
26 минут назад, Olenka24 сказал:

А почему Вы решили, что нотариус должен обращаться к  должнику?

Так порядок такой, он должен уведомить должника о том, что к нему обратился банк и услышать мнение должника, а иначе как он установит бесспорность...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
23 минуты назад, belera сказал:

А кому нотариус делает предложение оплатить долг? Не должнику? И если не делает предложение - пусть тогда пишет я ТРЕБУЮ. А Так ведь предлагает. 

Он не может требовать, нет таких полномочий...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів

Виконавчі написи вчиняються виключно за документально оформленими вимогами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні чинним є Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Цей Перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Законодавством можуть бути встановлені випадки заборони звернення стягнення на окремі види майна. Так, не може бути звернене стягнення:
 
  • на майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання (ст. 89 Сімейного кодексу України);
  • на майно, одержане за договором про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно (ст. 190 Сімейного кодексу України);
  • на майно, передане за договором довічного утримання протягом життя відчужувача (ст. 754 Цивільного кодексу України).

Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду (ст. 33 Закону України „Про іпотеку”).
Умови, за наявності яких вчинення виконавчого напису є можливим, передбачені ст.ст. 87-88 Закону України „Про нотаріат”.

По-перше, заявлена вимога повинна підпадати під конкретний вид заборгованості, який міститься в Переліку.

По-друге, надані документи мають підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

По-третє, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо з дня виникнення вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку. Так, у відповідності до ст. 258 ЦК України скорочений строк позовної давності тривалістю в один рік встановлено для стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно нотаріусу подаються:

а)  оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Виконавчий напис вчиняється за письмовою заявою, яку зацікавлена особа (стягувач або уповноважений ним представник) разом з іншими документами, передбаченими Переліком, подає будь-якому нотаріусу незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника чи стягувача (за винятком виконавчих написів на чеках, які вчиняються за місцезнаходженням платника (ст. 93 Закону України „Про нотаріат”).

Від імені підприємства, установи, організації заява подається за підписом осіб, уповноважених на це їх статутом (положенням) або довіреністю встановленої форми, з прикладенням печатки. В заяві має бути зазначено: 
 
  • відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;
  • дата та місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи;
  • номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;
  • строк, за який має провадитися стягнення;
  • інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Надання зазначених відомостей та документів є обов’язком стягувача. За відсутності цих відомостей та документів нотаріус відмовляє у вчиненні виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, він вправі згідно з п. 12 Інструкції відкласти вчинення нотаріальної дії строком до одного місяця для витребування додаткових відомостей або документів, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен упевнитись у відсутності в зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Так, вважаємо, що у разі звернення стягнення на жилий будинок, квартиру, які є предметом договору іпотеки, доцільно впевнитись у відсутності права проживання та користування цим майном неповнолітніх (малолітніх) дітей. У разі одержання такої інформації (письмових доказів) та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, доцільно рекомендувати стягувачу вирішити дане питання в судовому порядку.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень (ст. 35 Закону України „Про іпотеку”).

В разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за даними Державного реєстру іпотек наявність чи відсутність заставної, а також наявність інших іпотекодержателів. Виконавчий напис здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється.

За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.

Згідно зі ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Отже вважаємо, що звернення стягнення на рухоме майно повинне здійснюватися на підставі виконавчого напису якщо це передбачено сторонами в договорі.

Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог ст.1050 ЦК України.

Виконавчий напис має містити:
 
  • дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;
  • найменування та адресу стягувача;
  • найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб);
  • строк, за який провадиться стягнення;
  • суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення;
  • розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з божника;
  • зазначення статті Закону України „Про нотаріат” та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис;
  • номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;
  • підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель тощо). Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.

Стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном. Відповідно до п. 9 Переліку для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: 

а) оригінал договору оренди; 
б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження.

Отже, до зазначених вище документів необхідно надати докази письмового попередження боржника про погашення заборгованості. Доказом безспірності вимог кредитора може бути заява кредитора, яку передано нотаріусом боржникові у порядку ст. 84 Закону України „Про нотаріат”, або претензія (лист) кредитора з доказами її відправлення (наявність зворотного повідомлення з підписом боржника про одержання або його розписка при особистому врученні).

Приймаючи документи до вчинення виконавчого напису, нотаріус зобов’язаний проаналізувати зміст договору оренди на предмет відповідності вимогам чинного законодавства. Як відомо, в ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” йдеться про істотні умови договору оренди, якими, зокрема, вважаються: 
 
  • об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
  • термін, на який укладається договір оренди;
  • орендна плата з урахуванням її індексації;
  • порядок використання амортизаційних відрахувань;
  • відновлення орендованого майна та умови його повернення;
  • виконання зобов’язань;
  • забезпечення виконання зобов’язань – неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;
  • порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди;
  • відповідальність сторін;
  • страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
  • обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Орендодавцями згідно зі ст. 5 Закону є:
 
  • Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних  підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації  (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить  до  майнового  комплексу  Національної академії  наук України та галузевих академій наук;
  • органи, уповноважені  Верховною  Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів  та  нерухомого майна,   яке   відповідно   належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
  • підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м на одне  підприємство, а з дозволу органів,  зазначених в абзацах другому та третьому цієї  статті,  – також  щодо  структурних підрозділів  підприємств  (філій,  цехів,  дільниць) та нерухомого майна,  що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої закономЗгідно Роз’яснень Міністерства юстиції України від 11.01.2007 року № 19-32/2 порядку реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна залежно від форм власності: 

власником майна, закріпленого за державним комерційним підприємством, є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві господарського відання;

власником майна, закріпленого за казенним підприємством, є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить казенне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві оперативного управління;

власником майна, переданого до статутного фонду державного акціонерного товариства, є держава в особі Кабінету Міністрів України (чи іншого органу виконавчої влади, який виступив засновником такого товариства), майно якої передано до статутного фонду державного акціонерного товариства;

власником комунального майна є відповідна територіальна громада села, селища, міста в особі органу місцевого самоврядування, уповноваженого управляти цим майном.

Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органами, уповноваженими управляти об’єктами комунальної власності, є як органи місцевого самоврядування, створені сільськими, селищними, міськими територіальними громадами, так і районні та обласні ради.

Нотаріус вчиняє виконавчий напис на оригіналі договору оренди (якщо термін дії договору закінчився) та на копії договору оренди (якщо термін його дії не закінчився) із зазначенням про це на оригіналі документу.

Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами оренди стосовно іншого (крім державного та комунального) майна провадиться на підставі п. 1 Переліку.

Стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку. Відповідно до п. 11 Переліку для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал опротестованого векселя;
б) акт про протест векселя.

Згідно зі ст. 92 Закону України „Про нотаріат” нотаріуси вчиняють протести векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту.

Вважаємо, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за опротестованим векселем нотаріусу має бути подано:
 
  • заяву від векселедержателя про вчинення виконавчого напису (із зазначенням того, що на момент звернення до нотаріуса вексель не був оплачений (погашений);
  • оригінал опротестованого векселя;
  • акт про протест векселя.

Виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом не раніше опротестування векселя і не пізніше строків позовної давності, зазначених в ст. 70 Закону України від 06.07.1999 року № 826-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі”.

Так, згідно із зазначеною статтею позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу.

Позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і проти векселедавця погашаються після закінчення одного року від дня протесту, здійсненого у визначений строк або від дня строку платежу, у разі застереження про оборот без витрат.

Перерва давності має силу лише щодо того, проти кого було вчинено дію, яка перериває давність.
Оскільки згідно з п. 293 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус повинен перевірити своєчасність пред’явлення векселя до оплати, вважаємо, що перевірка цієї інформації можлива за Протестом векселя про неоплату. Його зміст дає відповідь на всі питання, поставлені в п. 293 Інструкції: дату пред’явлення векселя до оплати (дає можливість перевірити своєчасність пред’явлення), інформацію про те, що вексель не був оплачений. Єдине, що неможливо зробити – отримати напис платника про неоплату векселя, якщо він сам того не бажає.

Якщо в акті про протест векселя в неоплаті, який подається нотаріусу, зазначатиметься, що боржник оспорює зобов’язання платити за цим векселем, вчиняти виконавчий напис за таких обставин недоцільно.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі боргового документа, яким в даному випадку є опротестований вексель. При цьому текст виконавчого напису може бути розпочатий на векселі і продовжений на прикріпленому (підшитому) спеціальному бланку нотаріальних документів.

Акт про протест векселя передається кредитору разом з вчиненим виконавчим написом. В справах нотаріуса залишається копія акту та копія векселя з викладеним на ній текстом виконавчого напису.

Процедура вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості за векселями, опротестованими в установленому порядку, здійснюється за загальними правилами, і не містить інших особливостей, крім наведених вище.

Виконавчі написи вчиняються за наступними формами реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1/5 від 10.01.2005 року:
 
  • форма № 84 „Виконавчий напис про звернення стягнення на майно за договором застави (іпотеки)”;
  • форма № 86 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості за сплатою аліментів на дитину за нотаріально посвідченим договором”;
  • форма № 87 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання одного з подружжя за нотаріально посвідченим договором”;
  • форма № 88 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості за опротестованим векселем”.

Розмір ставки державного мита за вчинення виконавчого напису передбачений підпунктом „о” пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито” і складає 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше трьох і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як відомо, Указом Президента України від 10.07.1998 року № 762/98 „Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій” встановлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

Плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису не може бути зарахована до загальної суми стягнення за виконавчим написом, якщо це прямо не передбачено в договорі.

Нормативні акти:
  1. Цивільний кодекс України.
  2. Закон України „Про нотаріат”.
  3. Закон України „Про іпотеку”.
  4. Закон України від 10 квітня 1992 року № 2269-XІІ „Про оренду державного та комунального майна” (в редакції від 14 березня 1995 р.).
  5. Закон України від 06.07.1999 року № 826-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі”.
  6. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”.
  8. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито”.
  9. Наказ Міністерства юстиції України  від 10.01.2005 року № 1/5 „Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах”

Share this post


Link to post
Share on other sites
33 minutes ago, Bolt said:

Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів

Виконавчі написи вчиняються виключно за документально оформленими вимогами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні чинним є Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Цей Перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Законодавством можуть бути встановлені випадки заборони звернення стягнення на окремі види майна. Так, не може бути звернене стягнення:
 
  • на майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання (ст. 89 Сімейного кодексу України);
  • на майно, одержане за договором про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно (ст. 190 Сімейного кодексу України);
  • на майно, передане за договором довічного утримання протягом життя відчужувача (ст. 754 Цивільного кодексу України).

Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду (ст. 33 Закону України „Про іпотеку”).
Умови, за наявності яких вчинення виконавчого напису є можливим, передбачені ст.ст. 87-88 Закону України „Про нотаріат”.

По-перше, заявлена вимога повинна підпадати під конкретний вид заборгованості, який міститься в Переліку.

По-друге, надані документи мають підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

По-третє, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо з дня виникнення вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку. Так, у відповідності до ст. 258 ЦК України скорочений строк позовної давності тривалістю в один рік встановлено для стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно нотаріусу подаються:

а)  оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Виконавчий напис вчиняється за письмовою заявою, яку зацікавлена особа (стягувач або уповноважений ним представник) разом з іншими документами, передбаченими Переліком, подає будь-якому нотаріусу незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника чи стягувача (за винятком виконавчих написів на чеках, які вчиняються за місцезнаходженням платника (ст. 93 Закону України „Про нотаріат”).

Від імені підприємства, установи, організації заява подається за підписом осіб, уповноважених на це їх статутом (положенням) або довіреністю встановленої форми, з прикладенням печатки. В заяві має бути зазначено: 
 
  • відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;
  • дата та місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи;
  • номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;
  • строк, за який має провадитися стягнення;
  • інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Надання зазначених відомостей та документів є обов’язком стягувача. За відсутності цих відомостей та документів нотаріус відмовляє у вчиненні виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, він вправі згідно з п. 12 Інструкції відкласти вчинення нотаріальної дії строком до одного місяця для витребування додаткових відомостей або документів, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен упевнитись у відсутності в зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Так, вважаємо, що у разі звернення стягнення на жилий будинок, квартиру, які є предметом договору іпотеки, доцільно впевнитись у відсутності права проживання та користування цим майном неповнолітніх (малолітніх) дітей. У разі одержання такої інформації (письмових доказів) та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, доцільно рекомендувати стягувачу вирішити дане питання в судовому порядку.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень (ст. 35 Закону України „Про іпотеку”).

В разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за даними Державного реєстру іпотек наявність чи відсутність заставної, а також наявність інших іпотекодержателів. Виконавчий напис здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється.

За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.

Згідно зі ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Отже вважаємо, що звернення стягнення на рухоме майно повинне здійснюватися на підставі виконавчого напису якщо це передбачено сторонами в договорі.

Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог ст.1050 ЦК України.

Виконавчий напис має містити:
 
  • дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;
  • найменування та адресу стягувача;
  • найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб);
  • строк, за який провадиться стягнення;
  • суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення;
  • розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з божника;
  • зазначення статті Закону України „Про нотаріат” та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис;
  • номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;
  • підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель тощо). Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.

Стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном. Відповідно до п. 9 Переліку для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: 

а) оригінал договору оренди; 
б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження.

Отже, до зазначених вище документів необхідно надати докази письмового попередження боржника про погашення заборгованості. Доказом безспірності вимог кредитора може бути заява кредитора, яку передано нотаріусом боржникові у порядку ст. 84 Закону України „Про нотаріат”, або претензія (лист) кредитора з доказами її відправлення (наявність зворотного повідомлення з підписом боржника про одержання або його розписка при особистому врученні).

Приймаючи документи до вчинення виконавчого напису, нотаріус зобов’язаний проаналізувати зміст договору оренди на предмет відповідності вимогам чинного законодавства. Як відомо, в ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” йдеться про істотні умови договору оренди, якими, зокрема, вважаються: 
 
  • об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
  • термін, на який укладається договір оренди;
  • орендна плата з урахуванням її індексації;
  • порядок використання амортизаційних відрахувань;
  • відновлення орендованого майна та умови його повернення;
  • виконання зобов’язань;
  • забезпечення виконання зобов’язань – неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;
  • порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди;
  • відповідальність сторін;
  • страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
  • обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Орендодавцями згідно зі ст. 5 Закону є:
 
  • Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних  підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації  (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить  до  майнового  комплексу  Національної академії  наук України та галузевих академій наук;
  • органи, уповноважені  Верховною  Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів  та  нерухомого майна,   яке   відповідно   належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
  • підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м на одне  підприємство, а з дозволу органів,  зазначених в абзацах другому та третьому цієї  статті,  – також  щодо  структурних підрозділів  підприємств  (філій,  цехів,  дільниць) та нерухомого майна,  що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої закономЗгідно Роз’яснень Міністерства юстиції України від 11.01.2007 року № 19-32/2 порядку реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна залежно від форм власності: 

власником майна, закріпленого за державним комерційним підприємством, є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві господарського відання;

власником майна, закріпленого за казенним підприємством, є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить казенне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві оперативного управління;

власником майна, переданого до статутного фонду державного акціонерного товариства, є держава в особі Кабінету Міністрів України (чи іншого органу виконавчої влади, який виступив засновником такого товариства), майно якої передано до статутного фонду державного акціонерного товариства;

власником комунального майна є відповідна територіальна громада села, селища, міста в особі органу місцевого самоврядування, уповноваженого управляти цим майном.

Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органами, уповноваженими управляти об’єктами комунальної власності, є як органи місцевого самоврядування, створені сільськими, селищними, міськими територіальними громадами, так і районні та обласні ради.

Нотаріус вчиняє виконавчий напис на оригіналі договору оренди (якщо термін дії договору закінчився) та на копії договору оренди (якщо термін його дії не закінчився) із зазначенням про це на оригіналі документу.

Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами оренди стосовно іншого (крім державного та комунального) майна провадиться на підставі п. 1 Переліку.

Стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку. Відповідно до п. 11 Переліку для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал опротестованого векселя;
б) акт про протест векселя.

Згідно зі ст. 92 Закону України „Про нотаріат” нотаріуси вчиняють протести векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту.

Вважаємо, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за опротестованим векселем нотаріусу має бути подано:
 
  • заяву від векселедержателя про вчинення виконавчого напису (із зазначенням того, що на момент звернення до нотаріуса вексель не був оплачений (погашений);
  • оригінал опротестованого векселя;
  • акт про протест векселя.

Виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом не раніше опротестування векселя і не пізніше строків позовної давності, зазначених в ст. 70 Закону України від 06.07.1999 року № 826-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі”.

Так, згідно із зазначеною статтею позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу.

Позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і проти векселедавця погашаються після закінчення одного року від дня протесту, здійсненого у визначений строк або від дня строку платежу, у разі застереження про оборот без витрат.

Перерва давності має силу лише щодо того, проти кого було вчинено дію, яка перериває давність.
Оскільки згідно з п. 293 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус повинен перевірити своєчасність пред’явлення векселя до оплати, вважаємо, що перевірка цієї інформації можлива за Протестом векселя про неоплату. Його зміст дає відповідь на всі питання, поставлені в п. 293 Інструкції: дату пред’явлення векселя до оплати (дає можливість перевірити своєчасність пред’явлення), інформацію про те, що вексель не був оплачений. Єдине, що неможливо зробити – отримати напис платника про неоплату векселя, якщо він сам того не бажає.

Якщо в акті про протест векселя в неоплаті, який подається нотаріусу, зазначатиметься, що боржник оспорює зобов’язання платити за цим векселем, вчиняти виконавчий напис за таких обставин недоцільно.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі боргового документа, яким в даному випадку є опротестований вексель. При цьому текст виконавчого напису може бути розпочатий на векселі і продовжений на прикріпленому (підшитому) спеціальному бланку нотаріальних документів.

Акт про протест векселя передається кредитору разом з вчиненим виконавчим написом. В справах нотаріуса залишається копія акту та копія векселя з викладеним на ній текстом виконавчого напису.

Процедура вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості за векселями, опротестованими в установленому порядку, здійснюється за загальними правилами, і не містить інших особливостей, крім наведених вище.

Виконавчі написи вчиняються за наступними формами реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1/5 від 10.01.2005 року:
 
  • форма № 84 „Виконавчий напис про звернення стягнення на майно за договором застави (іпотеки)”;
  • форма № 86 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості за сплатою аліментів на дитину за нотаріально посвідченим договором”;
  • форма № 87 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання одного з подружжя за нотаріально посвідченим договором”;
  • форма № 88 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості за опротестованим векселем”.

Розмір ставки державного мита за вчинення виконавчого напису передбачений підпунктом „о” пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито” і складає 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше трьох і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як відомо, Указом Президента України від 10.07.1998 року № 762/98 „Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій” встановлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

Плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису не може бути зарахована до загальної суми стягнення за виконавчим написом, якщо це прямо не передбачено в договорі.

Нормативні акти:
  1. Цивільний кодекс України.
  2. Закон України „Про нотаріат”.
  3. Закон України „Про іпотеку”.
  4. Закон України від 10 квітня 1992 року № 2269-XІІ „Про оренду державного та комунального майна” (в редакції від 14 березня 1995 р.).
  5. Закон України від 06.07.1999 року № 826-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі”.
  6. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”.
  8. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито”.
  9. Наказ Міністерства юстиції України  від 10.01.2005 року № 1/5 „Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах”

Это реферат? В каком пункте Инструкции о порядке осуществления нотариальных действий, утвержденной приказом Минюста от  22.02.2012 № 296/5, указано обязательство нотариуса увеломлять должника об осуществлении исполнительной надписи?

Share this post


Link to post
Share on other sites
20 минут назад, Olenka24 сказал:

Это реферат?

Какой реферат, это разъяснение минюста...

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 minute ago, Bolt said:

Какой реферат, это разъяснение минюста...

А норма н.п.акта? Где она? Я не нашла в Инструкции.

Share this post


Link to post
Share on other sites
18 минут назад, Olenka24 сказал:

А норма н.п.акта? Где она? Я не нашла в Инструкции.

http://www.just.gov.ua/content/91/

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи