Постановление Одесского окружного административного суда, оставленное в силе определением Одесского административного апелляционного суда об отмене решения 2016 года частного нотариуса Кобелевой о регистрации права собственности Кей-коллект на пред.и

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62258027

Державний герб України
 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2174/16

Категорія: 11.4 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача- Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- ОСОБА_1

при секретарі- Алексєєвої Н.М.

за участю представника апелянта апелянта ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_2

за участю представника ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами  приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5 звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, у якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28815242 від 18 березня 2016 року; - скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №13760247 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 24 травня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №11158823000. Позивач виступив поручителем за цим договором та уклав з АКІБ УкрСиббанк Іпотечний договір б/н від 24 травня 2007 року, за умовами якого передав в іпотеку Банку квартиру №34 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 24. У квітні 2016 року позивачу стало відомо, що власником його квартири в Державному реєстрі прав на нерухоме майно значиться ТОВ Кей-Колект. Також позивач дізнався, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про держану реєстрацію прав №28815242 від 18 березня 2016 року, за яким право власності на його квартиру зареєстровано за ТОВ Кей-Колект. Позивач зазначає, що жодного повідомлення про вказану перереєстрацію прав йому не надходило.

Із вказаними діями приватного нотаріуса та прийнятим рішенням про держану реєстрацію прав №28815242 від 18 березня 2016 року позивач не погоджується, вважає його протиправним, з огляду на таке. Так, позивач зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав прийнято нотаріусом без підтвердження фактів укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, без підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги та повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог. Крім того, такі дії відповідача прямо суперечать приписам Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

         Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

         Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 №28815242 від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

        Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та ТОВ Кей-Колект подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права у звязку з чим апелянти просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

           Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

           Судом першої інстанції встановлено, що Позивачу ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 листопада 1993 року на праві спільної сумісної власності належала квартира №34 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 24, загальною площею 51, 0 кв.м. (а.с. 12).

           Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 28815242 від 18 березня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, за субєктом: товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект. Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на обєкт нерухомого майна (а.с. 45).

            Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об'єкту нерухомого майна: квартира, за адресою: АДРЕСА_2, є товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект; підстава виникнення права власності: договір іпотеки №2279, виданий 24 травня 2007 року, видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с. 44).

          Дізнавшись про те, що власником її квартири, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28815242 від 18 березня 2016 року; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №13760247 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

           При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволенні позовних вимог позивача у частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 №28815242 від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

         Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

         З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач ОСОБА_5 виступила поручителем ОСОБА_6 за Кредитним договором №11158823000 від 24 травня 2007 року.

           Так, 24 травня 2007 року між між АКІБ УкрСибБанк та ОСОБА_6 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11158823000 в іноземній валюті на суму 90 000 доларів США, що еквівалентно 454500, 00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору (а.с. 13-17).

           Зобовязання за кредитним договором №11158823000 від 24 травня 2007 року забезпечено іпотечним договором від 24 травня 2007 року, укладеним між АКІБ УкрСибБанк (Іпотекодержатель) та ОСОБА_5  (Іпотекодавець), предметом іпотеки виступає квартира №34 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 24. Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №2279. На зазначену в договорі квартиру нотаріусом накладено заборону відчуження, яку зареєстровано в реєстрі за №180 (а.с. 18-20).

            12 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Кей-Колект укладено Договір факторингу № 1 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими право вимоги за кредитним договором №11158823000 від 24 травня 2007 року та договором іпотеки від 24 травня 2007 року перейшло до ТОВ Кей-Колект. Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 12.12.2011 року за реєстровим номером № 5207-5208 (а.с. 64-70).

            15 березня 2016 року уповноважена ТОВ Кей-Колект особа звернулась до  приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про реєстрацію за ТОВ Кей-Колект права власності на предмет іпотеки: квартира №34 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 24. (а.с. 47).

            За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 15 березня 2016 року за реєстраційним номером 16065682, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 березня 2016 року, індексний номер 28815242, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру №34 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 24, за субєктом ТОВ Кей-Колект. Відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на обєкт нерухомого майна.

           На підставі зазначеного рішення держреєстратором внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

            Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року  № 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

             Згідно зі ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

           Відповідно до статті 4 Закону державній реєстрації підлягає право власності.

           У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстратором є, зокрема нотаріус.

             Згідно абз. 5 ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

            За ч. 3 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться після завершення такої дії у межах строків, встановлених частинами першою та другою цієї статті.

            Частиною 3 статті 20 Закону визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчинив таку дію.

               Повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені також статтею 46-1 Закону України Про нотаріат.

                Так, відповідно до вказаної статті, нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва обовязково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

              Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

          Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію, або його помічником.

            Таким чином нотаріус має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном і такі дії здійснюються безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

             Колегія суддів звертає увагу на те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 не вчиняла жодних нотаріальних дій з нерухомим майном - квартира №34 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 24, під час здійснення державної реєстрації вказаного речового права, як суб'єкт державної реєстрації.

              Отже, положення п. 2 ч. 1 ст. 10, абз. 5 ч. 5 ст. 3, ч. 3 ст. 19, ч. 3 ст. 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не можуть бути  застосовані до правовідносин, що склалися у даному спорі, оскільки відповідач приватний нотаріус не вчиняв нотаріальні дії з нерухомим майном.

             А тому, колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що відповідачем проведено державну реєстрацію права власності на квартиру №34 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 24 за ТОВ Кей-Колект без наданих на те повноважень.

           Крім того, згідно вимог п. 9 ч. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

             Тобто, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень прямо передбачено, що нотаріус наділений повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно лише під час вчинення нотаріальних дій із цим нерухомим майном.

            Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України,       у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Колегія суддів зазначає, що дії приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є протиправними, у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

           У разі подання заяви відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, яке виникає на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя - рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мінюсту, як то передбачено Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб.

           Так, згідно з п. 2 зазначеного Наказу державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, зокрема під час проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, - проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін'юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

           Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскільки відповідачем жодна нотаріальна дія щодо спірного об'єкту нерухомого майна у порядку, встановленому абзацами 5 частини 5 статті 3 Закону України №1952-IV під час здійснення державної реєстрації речового права не вчинялась, рішення приватного нотаріуса ОСОБА_4 №28815242 від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію права власності на квартиру №34 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 24, за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект прийнято з порушенням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про нотаріат.

         Що стосується доводів позивача стосовно порушення під час державної реєстрації порядку проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченого ст. 37 Закону України Про іпотеку та пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також  тверджень відповідача та третьої особи щодо правомірності звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, колегія суддів зазначає наступне.

              Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

             Згідно з п. 49 Порядку №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобовязання, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

             Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, які пов'язані із невиконанням, умов цивільно-правової угоди, не є публічно-правовими, а випливають з договірних відносин, отже мають вирішуватись за правилами ЦПК України. за таких обставин, адміністративний суд не надає їм правової оцінки, оскільки не є судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

         Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16

          Що стосується позовних вимог стосовно скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №13760247 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції , що вказані вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

         Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

           Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

            Відповідно до п. 41 вказаного Порядку, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

           Отже, рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

           Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідні реєстраційні дії (внесення до реєстру запису про скасування державної реєстрації) підлягають вчиненню в силу закону (внаслідок скасування рішення про державну реєстрацію прав), у зв'язку із чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

           Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

   Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 157, 195, 196, 198, 200,206,211,254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - залишити без змін.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 ( свідоцтво № 7377, реєстраційне посвідчення № 983) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) судовий збір в розмірі 1212 ( одна тисяча двісті дванадцять ) грн 64 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.  

Повний текст ухвали виготовлено 26.10.2016 року

Суддя-доповідач:ОСОБА_9

Судді:Жук С.І.

ОСОБА_1

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59315474

 

Державний герб України

Справа № 815/2174/16

                                                          ПОСТАНОВА  

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           25 липня 2016 року                                                                                     м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши  у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

                                                        ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", у якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28815242 від 18 березня 2016 року; - скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №13760247 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 24 травня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №11158823000. Позивач виступив поручителем за цим договором та уклав з АКІБ "УкрСиббанк" Іпотечний договір б/н від 24 травня 2007 року, за умовами якого передав в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1. У квітні 2016 року позивачу стало відомо, що власником його квартири в Державному реєстрі прав на нерухоме майно значиться ТОВ "Кей-Колект". Також позивач дізнався, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. прийнято рішення про держану реєстрацію прав №28815242 від 18 березня 2016 року, за яким право власності на його квартиру зареєстровано за ТОВ "Кей-Колект". Позивач зазначає, що жодного повідомлення про вказану перереєстрацію прав йому не надходило.

Із вказаними діями приватного нотаріуса та прийнятим рішенням про держану реєстрацію прав №28815242 від 18 березня 2016 року позивач не погоджується, вважає його протиправним, з огляду на таке. Так, позивач зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав прийнято нотаріусом без підтвердження фактів укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, без підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги та повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог. Крім того, такі дії відповідача прямо суперечать приписам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

В письмових запереченнях, які надійшли через канцелярію суду 22.06.2016 року, відповідач позов не визнає, вважає його надуманим та безпідставним, вказуючи на те, що під час прийняття рішення про реєстрацію права власності за Іпотекодержателем нотаріус мав необхідний обсяг повноважень, оскільки ці повноваження передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком №1127. Також відповідач зазначив, що звернення стягнення на нерухоме майно позивача було здійснено на підставі застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, отже відповідне відчуження вважається таким, що здійснене за згодою власника.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, з огляду на те, що іпотечний договір є підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки, оскільки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання, згідно якого іпотекодержатель має право набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань на підставі цього договору в порядку, установленому чинним законодавством. При цьому, стаття 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" поширюється на відносини, пов'язані з примусовим стягненням на нерухоме майно, тоді як в даному випадку, право власності на квартиру позивача оформлено добровільно (позасудово) на підставі застереження, що міститься в іпотечному договорі, який підписаний в добровільному порядку обома сторонами, тобто відчуження відбулось за згодою сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, після надання особами, які беруть участь у справі пояснень по справі, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку  письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивачу - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 листопада 1993 року на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1, загальною площею 51, 0 кв.м. (а.с. 12).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни № 28815242 від 18 березня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект". Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (а.с. 45).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об'єкту нерухомого майна: квартира, за адресою: АДРЕСА_1, є товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"; підстава виникнення права власності: договір іпотеки №2279, виданий 24 травня 2007 року, видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дєордієва І.В. (а.с. 44).

Дізнавшись про те, що власником його квартири, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28815242 від 18 березня 2016 року; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №13760247 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 виступила поручителем ОСОБА_3 за Кредитним договором №11158823000 від 24 травня 2007 року.

Так, 24 травня 2007 року між між АКІБ "УкрСибБанк" та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11158823000 в іноземній валюті на суму 90 000 доларів США, що еквівалентно 454500, 00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору (а.с. 13-17).

Зобов'язання за кредитним договором №11158823000 від 24 травня 2007 року забезпечено іпотечним договором від 24 травня 2007 року, укладеним між АКІБ "УкрСибБанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1  (Іпотекодавець), предметом іпотеки виступає квартира АДРЕСА_1. Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. та зареєстровано в реєстрі за №2279. На зазначену в договорі квартиру нотаріусом накладено заборону відчуження, яку зареєстровано в реєстрі за №180 (а.с. 18-20).

12 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено Договір факторингу № 1 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими право вимоги за кредитним договором №11158823000 від 24 травня 2007 року та договором іпотеки від 24 травня 2007 року перейшло до ТОВ "Кей-Колект". Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. 12.12.2011 року за реєстровим номером № 5207-5208 (а.с. 64-70).

15 березня 2016 року уповноважена ТОВ "Кей-Колект" особа звернулась до  приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни із заявою про реєстрацію за ТОВ "Кей-Колект" права власності на предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1. (а.с. 47).

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 15 березня 2016 року за реєстраційним номером 16065682, державним реєстратором прав на нерухоме майно Кобелєвою Аллою Михайлівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 березня 2016 року, індексний номер 28815242, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за суб'єктом - ТОВ "Кей-Колект". Відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

На підставі зазначеного рішення держреєстратором внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Надаючи оцінку правомірності рішення державного реєстратора №28815242 від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію права власності, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року  № 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 4 Закону державній реєстрації підлягає право власності.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстратором є, зокрема нотаріус.

Згідно абз. 5 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

За ч. 3 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться після завершення такої дії у межах строків, встановлених частинами першою та другою цієї статті.

Частиною 3 статті 20 Закону визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчинив таку дію.

Повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені також статтею 46-1 Закону України "Про нотаріат".

Так, відповідно до вказаної статті, нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва обов'язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію, або його помічником.

З наведених законодавчих положень судом встановлено, що нотаріус має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном і такі дії здійснюються безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Як вбачається з матеріалів справи, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна не вчиняла жодних нотаріальних дій з нерухомим майном - квартира АДРЕСА_1, під час здійснення державної реєстрації вказаного речового права, як суб'єкт державної реєстрації.

Отже, положення п. 2 ч. 1 ст. 10, абз. 5 ч. 5 ст. 3, ч. 3 ст. 19, ч. 3 ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не можуть бути  застосовані до правовідносин, що склалися у даному спорі, оскільки відповідач - приватний нотаріус не вчиняв нотаріальні дії з нерухомим майном.

Таким чином відповідачем проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Кей-Колект" без наданих на те повноважень.

Крім того, згідно вимог п. 9 ч. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Тобто, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прямо передбачено, що нотаріус наділений повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно лише під час вчинення нотаріальних дій із цим нерухомим майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України,    у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість, вирішуючи спір, судом встановлено, що дії приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є протиправними, у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

Крім того, суд зазначає, що у разі подання заяви відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, яке виникає на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя - рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мінюсту, як то передбачено Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб".

Так, згідно з п. 2 зазначеного Наказу державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, зокрема під час проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, - проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін'юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, оскільки відповідачем жодна нотаріальна дія щодо спірного об'єкту нерухомого майна у порядку, встановленому абзацами 5 частини 5 статті 3 Закону України №1952-IV під час здійснення державної реєстрації речового права не вчинялась, рішення приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни №28815242 від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" прийнято з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України «Про нотаріат».

Що стосується доводів позивача стосовно порушення під час державної реєстрації порядку проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченого ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також  тверджень відповідача та третьої особи щодо правомірності звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно з п. 49 Порядку №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Разом із тим, суд вважає, що спірні правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, які пов'язані із невиконанням, умов цивільно-правової угоди, не є публічно-правовими, а випливають з договірних відносин, отже мають вирішуватись за правилами ЦПК України. за таких обставин, адміністративний суд не надає їм правової оцінки, оскільки не є «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16 (№ 826/4858/15).

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Що стосується позовних вимог стосовно скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №13760247 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., суд вважає що вказані вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 41 вказаного Порядку, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, відповідні реєстраційні дії (внесення до реєстру запису про скасування державної реєстрації) підлягають вчиненню в силу закону (внаслідок скасування рішення про державну реєстрацію прав), у зв'язку із чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 69, 70, 71, 72, 86, 122, 128, 158-163, 254 КАС України,

                                                              ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни №28815242 від 18 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                        О.В. Глуханчук                

                                                                                          

                                                  

 

                                                

 

[у.zaporozhskiy]

Данные решения оставлены в силе ВАСУ:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/63926353

Державний герб України
  

          

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

          

04 січня 2017 року                                             м. Київ                                                         К/800/32633/16

             Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, -

                                               ВСТАНОВИВ:

        Від товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" надійшла касаційна скарга на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у цій справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року касаційну скаргу було залишено без руху, оскільки заявником до касаційної скарги не було додано доказів обґрунтованості заяви про поновлення строку на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень, надано строк для усунення недоліків шляхом подачі обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Як зазначено в частині 4 статті 214 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Надана заявником  12 грудня 2016 року заява про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтованих підстав для поновлення строку та ці підстави не є поважними.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовими рішеннями суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно із частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Справа розглянута судом апеляційної інстанції 25 жовтня 2016 року у відкритому судовому засіданні, повний текст судового рішення виготовлено 26 жовтня 2016 року, касаційна скарга подана заявником лише 25 листопада 2016 року, тобто з пропуском строку звернення до суду з касаційною скаргою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                

                            УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                                             А.В. Єрьомін