ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ВЛАДИ

[nameless]

Я тут написал, как вижу сам, прошу вас добавить по смыслу.

Прошу Антрейд применить весь опыт по передаче подобных сообщений в СМИ, Президенту, Уполномеченному Верховной радой по правам человека, Премьер министру Украины, и другим лицам, имеющим возможость разрешить нашу ситуацию.

мой текст.:

До : *************

Від: Громадян України

Просимо Вас звернути увагу на наше звернення, оскільки це – остання надія, і вже не залишилось шляхів для вирішення наших проблем у правовому полі через тиск банківської системи та Асоціації Українських Банків на судову владу.

Згідно статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів” споживчий кредит це - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції;

Метою споживчого кредитування є поліпшення умов життя громадян, за рахунок придбання необхідних товарів, та товарів, що підвищують комфортний рівень життя у кредит.

Метою споживчого кредитування є надання коштів у власність під адекватний процент, що є можливим до сплати громадянином України, що має середньостатистичну заробітну плату та склад сім’ї. У цей-же час, таке кредитування надає можливість постійного заробітку для Банківського сектору, оскільки споживачі з радістю віддають процентні платежі за придбання товарів, що забезпечують їхні потреби – Житло, автотранспорт, меблі, побутова техніка, тощо.

Споживачі, відповідно Закону, під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою.

Держава, як гарант прав громадян, повинна слідкувати за тим, щоб Кредитодавець не вводив в оману споживача кредитних послуг, не здійснював нечесної підприємницької практики, не надавав споживачам договори с дискримінаційними умовами, тощо. Споживач здебільшого, необізнаний у фінансовій системі, банківських термінах, юридичних нюансах ризиків та відповідальності.

Відповідно Закону „Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Відповідно до п. 12 ст.10 Закону України “Про захист прав споживачів” до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, якщо передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є: істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він

не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

надання кредитодавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; надання кредитодавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики товару та послуги, що є предметом договору. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Вважаємо, що спірні відносини між Споживачами та Банками виникли саме через протиріччя у сумі необхідних платежів та валюти виконання зобов’язань за кредитним договором, що виникли внаслідок невизначеності ціни послуги з надання споживчого кредиту. Банківські установи пропонували укласти договір саме у іноземній валюті, оскільки, за іх словами, це було стабільно та вигідно. У той-же час, фактично споживачу надавали гривню для придбання товарів та послуг, оскільки використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями заборонено, та допускається лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, що встановлено ст. 192, 533 Цивільного кодексу України, ст. 32, 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 99 Конституції України, ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р. Тобто будь-які валютні операції дозволені тільки за умов наявності закону, що дозволяє здійснення таких операцій з урахуванням певних обмежень та контролю.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Ці положення дублюються за змістом з положенням статті 192 Цивільного кодексу України, що передбачає беззаперечну заборону використання іноземної валюти окрім випадків, що прямо передбачені та умови яких визначені законом. Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання споживачами іноземної валюти, як засобу платежу взагалі заборонено, але є можливим при дотриманні вимог законодавства. Відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993 р., уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. Отже, здійснення нами, резидентами України, розрахунків з іншими резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ, якої не мали ані я, ані продавці – було би порушенням згаданого вище Декрету. У зв’язку з цим, споживачу надавали інформацію про кредит у дуже привабливому світлі, надавали гривню для розрахунків, а згодом з метою збагачення вимагали сплати за кредит саме іноземною валютою, що і призвело до збільшення врази зобов’язань споживачів за цими договорами, на які вони не розраховували, та не могли розраховувати.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Внаслідок укладення таких договорів, витрати істотно збільшились без згоди споживача. Вважаємо використання іноземної валюти, як предмету зобов’язання за кредитним договором, несправедливою умовою, що значно погіршує становище споживача у разі знецінення національної валюти – гривні. Внаслідок вищезазначеного, незважаючи на сплати суми боргу відповідно графіків погашення, борг, на думку Банків, становить суму у національній валюті на 67% більшу, ніж суму що була отримана від Відповідача, більшу за повну вартість автомобілю придбаного товару, що свідчить про зловживання правом з боку Відповідача та несправедливі умови договору в цілому.

Щодо валютних ризиків – споживачі не розуміли, що купівля товарів в Україні, за національну валюту України – гривню, містить у собі будь-які валютні ризики. Крім того, вважали, що можливі валютні ризики несе сам Банк, адже згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 62, 79 Господарського кодексу України, Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи він є суб’єктом підприємницької діяльності, тобто на свій ризик систематично здійснює визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність» та банківською ліцензією операції задля отримання прибутку. Основними банківським операціями, відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” є розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Українським законодавством визначено, як повинні формуватись зобов’язання сторін, та як вони повинні виконуватись. Законодавець справедливо сформував обсяг прав та обов’язків кожної сторони, гарантії справедливості та прозорості відносин. Але Банківські установи, здебільшого іноземні, сплюндрували мудрість законодавчих норм, та зараз намагаються забрати останні кошти у громадян за борги, які незаконно виникли та істотно збільшились.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шаруванням права та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних справ та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

На діяльність Банків розповсюджуються норми закону „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

Стаття 6 закону визначає, що Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі,

строки його внесення та умови взаєморозрахунків, а уповноважений орган встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом.

Національний Банк України, як уповноважений орган держави, у Постанові № 168 від 10.05.2007р. встановив вимоги щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору, зобов'язавши Банки пунктом 3.1. в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх

послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача.

На споживчі кредити розповсюджується дія законодавства про захист прав споживачів.

Пункт 2 ст. 11. Закону України „Про захист прав споживачів” зобов’язує кредитодавця – банківську установу, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту, повідомити споживача у письмовій формі про:

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на

страхування, юридичне оформлення тощо.

Пункт 4 цієї статті вимагає зазначати у договорі про надання споживчого кредиту суму кредиту та детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно законодавства ціна або сума договору є фінансовим зобов’язанням сторін договору.

Сплата грошової суми є фінансовим зобов’язанням відповідно норм ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексі України. Статтею 345 Господарського кодексу України визначено, що у кредитному договорі, що надається фізичній особі, у тому числі споживачу, передбачаються мета, сума та строк кредиту. Ст. 180 Господарського кодексу України вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору.

У вищезазначених законах та нормативних актах є імперативна вимога, щодо визначення суми або ціни у кредитному договорі.

Ст. 189 Господарського кодексу України встановлює, що ціна зазначається у договорі у гривнях.

Ст. 524 Цивільного кодексу України вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Отже, у зв’язку з протиправним визначенням договору у іноземній валюті, Банки зловживаючи правами на шкоду громадянам, вимагають сплати зобов’язань у іноземній валюті, що як було зазначено вище, є забороненим.

У наслідок всесвітньої фінансової кризи, багато з нас втратило роботу, зменшились статки, але як чесні громадяни ми виконували свої обов’язки перед іноземними Кредитодавцями, поки вони не почали штучно збільшувати наші платежі до 170-180% та на незаконних підставах, з метою подолання власних бізнес-проблем. Банки подають до судів позови, де просять стягнути спекулятивно збільшену майже у два рази заборгованість, стягують автотранспорт, побутову техніку, квартири, а потім, через те, що ціна придбаних товарів за гривню на 70% менша ніж борг у іноземній валюті, стягують все інше майно, навіть стягують та залишають без житла наших родичів, оскільки вони були поручителями за договорами, і в них теж немає таких сум у іноземній валюті. Це питання також поширюється на середній клас, який брав кредити для розвитку підприємництва, щоб надавати нам робочі місця, платити податки до державних фондів, поповнень пенсійного фонду, тощо.

Відповідно до статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. При укладенні договорів споживачам надавали інформацію у нечіткій, незрозумілій, двозначній формі, оскільки вказували на сплату одних сум, зараз вимагають сплати інших сум, додатково вимагають сплати сум за відсотками, графік нарахування та погашення яких у багатьох випадках не включили у договір, у той час, як частина 4 статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів” забороняє вимагати від Споживача сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Конституція України починається з строк "Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, приймає цю Конституцію - Основний Закон України."

Конституція України закріпила, що:

- Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

- Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

- Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

- Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

- Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України.

- Основними засадами судочинства є законність та справедливість.

Просимо Вас, звернути увагу на те, що навіть у судах ми не можемо захистити свої права, судді не хочуть приймати позови про захист наших прав, посилаючись на те, що Банки – могутні установи, і не нам, звичайним громадянам, з ними сперечатись. Ми не можемо чинити тиск на суддів, а банківські установи, зокрема через Асоціацію Українських Банків – можуть?

У той-же час, Верховний Суд України вказав, що

"Поряд із принципами незалежності й недоторканності судді Конституція України з метою забезпечення правового характеру взаємовідносин особи з державою та осіб між собою одночасно закріпила принцип рівності всіх громадян перед законом і обов'язок кожного неухильно додержувати

конституційних та законодавчих вимог."

У той-же час, Конституційний Суд України надав тлумачення Конституції, та вказав, що "частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод."

За попередньої влади навіть Національний Банк України не бажав перейматись цим питанням, незважаючи на чисельні звернення громадян, більше того, у своїх відповідях морально принижував права споживачів, вказував на те, що комерційним банкам вимагати з громадян неймовірні відсотки та майже удвічі більші платежі у зв’язку з тим, що подорожчала іноземна валюта – є абсолютно законним.

Просимо Вас надати оцінку протиправній діяльності Банківських установ, що призвела до порушення чисельної кількості Українського законодавства, позбавила прав громадян як споживачів, та порушило усі принципи справедливості та норми, що закріплені у Конституції Украни.

Просимо Вас прийняти заходи щодо гарантій прав громадян України, захисту Конституції України, зобов’язати судову владу звернути увагу на звичайних громадян, заборонити „АУБ” тиск на Суддів усіх ланок.

У сусідніх державах, зокрема у Росії, ці питання вже давно вирішені на користь громадян, а не іноземних банків, де питання вирішені позитивно навіть без такого нахабного та явного порушення банками законодавства, як в Україні.

[Самоучка]

Я тут написал, как вижу сам, прошу вас добавить по смыслу.

Прошу Антрейд применить весь опыт по передаче подобных сообщений в СМИ, Президенту, Уполномеченному Верховной радой по правам человека, Премьер министру Украины, и другим лицам, имеющим возможость разрешить нашу ситуацию.

мой текст.:

До : *************

Від: Громадян України

ВАУ !!! Звучит отлично.

Я бы конечно добавила эмоций, типа сколько ж можно издеваться над простым народом, доведены до отчаяния...вся надежда осталась, что новое правительство выполнит свои предвыборные обещания, а не обманет как предыдущее.

[RK7]

nameless молодец, теперь надо юридически грамотно составить письмо в НБУ (желательно открытое), при этом задаваемые вопросы должны быть «с ответами», чтоб нацбанк снова дурака не включил (типа генералка=индивиалке и т.д.). Можно еще раз через «Захист» прощупать политические партии , с целью «конституційного подання». Думаю, результат будет небольшой, но след останеться.

[ksana36]

nameless, Вы молодец, составлено идеально.

Но я хотела бы, если можно, высказать свою точку зрения по поводу последнего абзаца. Может быть, перенести последнее предложение немного выше, а "просим Вас" чуть утяжелить, например, конкретно протиправной дияльности НБУ, АУБ, а не просто банковских установ? И, возможно, "прийняти заходи" типа на высшем уровне - каким-либо указом или постановою. И в итоге добавить, чтобы про все проведенные действия граждане были оповещены через СМИ, как того требует Закон.

И вообще, может быть последний абзац сделать в формате заявы - "Прошу Вас: 1. .....

2. .....

3. .....

P.S. Вставляю свои "пять копеек" робко и застенчиво - это моё субъективное мнение, возможно оно и не особо правильное

[nameless]

nameless молодец, теперь надо юридически грамотно составить письмо в НБУ (желательно открытое), при этом задаваемые вопросы должны быть «с ответами», чтоб нацбанк снова дурака не включил (типа генералка=индивиалке и т.д.). Можно еще раз через «Захист» прощупать политические партии , с целью «конституційного подання». Думаю, результат будет небольшой, но след останеться.

Я делал вопросы "с ответами" - не... морозятся тупо.

[VladimirD]

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про звернення громадян

Стаття 5. Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого

самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно

від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до

повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові,

місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання,

зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і

записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим,

надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного

органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці

повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне),

так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником

(заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається

заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять

днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених

частиною першою статті 7 цього Закону.

[ANTIRAID]

Обращение в целом очень хорошее. Я внесу дополнительные поправки и примеры игнорирования банками законов.

Также считаю, что письмо не нужно писать в одном экземпляре, надо чтобы каждый заемщик отправил. Перечень получателей, тоже обдумаю и выложу с почтовыми адресами.

[nameless]

Так вносите изменения свои - конечно! Это ж я так... навскидку, примерный черновичёк набросал.

В итоге - задача каждого будет отправить такое сообщение по всем адресам, которые даст Антирейд.

Только я писал как коллективное, и употреблял слова "Мы" "Нас", а вам нада будет писать "я", "меня".

[ksana36]

Когда "мы и "нас" - это уже групповуха, с отгчающими

[Guest Виктория]

Мы готовы тоже отправить это обращение...побыстрее давайте нам адреса кому отправлять!!

[jurakharkov]

Обращение в целом очень хорошее. Я внесу дополнительные поправки и примеры игнорирования банками законов.

Также считаю, что письмо не нужно писать в одном экземпляре, надо чтобы каждый заемщик отправил. Перечень получателей, тоже обдумаю и выложу с почтовыми адресами.

Антирейд,пожалуйста поскорее отредактируйте и внесите поправки.Думаю еще желательно разбить текст по абзацам и выделить кое-где жирным.Также надо вывесить все ТОЧНЫЕ адреса до запятой,чтобы все начали отправлять.Не надо затягивать с этим,потому что после дела аваля в ВХСУ змеи зашипели и зашевелились,если начнут принимать законы против нас-писать будет поздно.Желательно и адреса редакций газет поместить.Вдруг какой журналист напечатает,у них ведь тоже есть кредиты.И надо отправлять письма всем заемщикам по всем адресам сразу.Ведь не может такое количество писем остаться без внимания даже в нашей стране.

[VladimirD]

1. Закон обратной силы не имеет.

2. Единственное что реально - писать в ГПУ на руководства Банков о возбуждении уголовного дела за незаконные "манипуляции" с валютой на територии Украины, писать Президенту о реальном геноциде нашего народа посредством незаконных действий банков.

[sofi]

1. Закон обратной силы не имеет.

2. Единственное что реально - писать в ГПУ на руководства Банков о возбуждении уголовного дела за незаконные "манипуляции" с валютой на територии Украины, писать Президенту о реальном геноциде нашего народа посредством незаконных действий банков.

не совсем поняла, что имеется ввиду, но , кажется , в КУ записано, что закон имеет обратную силу в случае, если он смягчает ответственность физлица.

[Obelix]

1. Закон обратной силы не имеет.

2. Единственное что реально - писать в ГПУ на руководства Банков о возбуждении уголовного дела за незаконные "манипуляции" с валютой на територии Украины, писать Президенту о реальном геноциде нашего народа посредством незаконных действий банков.

Я бы нынешнему президенту не писал ни о генциде...ни о генофонде... дабы не портить впечатления о письме

[AntonZ17]

Nameless молодец! Я недавно писал на электронку министерства юстиции по поводу разъяснения законности использования валюты на территории Украины! Но ответ так и не получил, хотел написать простое письмо, но никак времени не хватает! Может есть смысл в обращении в Конституционный суд для разъяснения?

[nameless]

Мин.Юст на такое не отвечает - уже пробовал. Включает мороз, и пишет, мол нет полномочий у него разьяснять законность действий кого-то.

КСУ - имеет, но лучше дабы это было "сверху".

[у.zaporozhskiy]

Мин.Юст на такое не отвечает - уже пробовал. Включает мороз, и пишет, мол нет полномочий у него разьяснять законность действий кого-то.

КСУ - имеет, но лучше дабы это было "сверху".

Глава 2. Повноваження Конституційного Суду України

Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

...

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктами 2 - 6 статті 13 цього Закону, є:

...за пунктом 4 - Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Стаття 42. Конституційне звернення

Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;

4) обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

5) дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів та матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи та матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Стаття 43. Суб'єкти права на конституційне звернення з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Треба просити Президента України чи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини чи Кабінет міністрів

При Ющенко було ефективно звернення до нього завжди давало результат, при Януковичі 2 міс. чекаю відповідь, але треба до кожного з них звертатися, до все перелічених посадових осіб та оганів з проханням внести конституційне подання та посприяти якнайшвидшому його розгляду.

[у.zaporozhskiy]

Мин.Юст на такое не отвечает - уже пробовал. Включает мороз, и пишет, мол нет полномочий у него разьяснять законность действий кого-то.

КСУ - имеет, но лучше дабы это было "сверху".

Нехай відповідає Конституційний суд України: чи відповідає положення Декрету Кабінету міністрів України Конституції, якщо ні, то взагалі всі питання відпадають, якщо не відповідають, то взагалі не можна видавати кредити(тобто і укладати зобовязання) в іноземній валюті

[VladimirD]

а что вы к этой 99 статье КУ привязываетесь ?

Она лишь устанавливает тот факт, что денежной еденицей нашего государства есть ГРИВНА. (в США - доллар, в Европе - Евро, в Японии - йены).

А вы искажаете эту норму и преподносите ее как будто "ст.99 КУ установлена только одна (единая) валюта, оборот которой разрешен на територии Украины - гривна".

[ANTIRAID]

Заявление ВГО "Наш Захист" в генеральную прокуратуру:

Генеральному прокурору Украины

Государственному советнику юстиции Украины

МЕДВЕДЬКО А.И.

ул. Ризницкая 13/15, г. Киев, 01011

тел.: 044-280-10-20

Уважаемый Александр Иванович!

11 апреля 2010 года на сайте издания «Зеркало Недели» (адрес в сети Интернет http://www.zn.ua/projects/banki/biznes-i-banki/68911/) был опубликован отчет о проведении Финансового пресс - клуба на тему «Банки и бизнес: проблемы взаимоотношений», в котором, согласно представленной информации, приняли участие «главы правлений ВТБ Банка — Вадим Пушкарев и OTP Банка — Дмитрий Зинков. С ними спорили обозреватель газеты «Экономические известия» Ольга Галицкая, редактор экономического блока газеты «Левый берег» Владислав Головин, корреспондент журнала «Бизнес» — Дмитрий Гриньков и главный редактор журнала Weekly.UA Александр Дубинский».

В ходе проведения указанного мероприятия, на вопрос г-на В.Головина: «Случай с «Централем» стал примером для других злостных неплательщиков?» г-н В. Пушкарев заявил, в частности, следующее:

«В.Пушкарев. — Этот беспрецедентный случай поставил «на уши» всю банковскую систему. Вы говорили о Национальном банке. Национальный банк подключился к решению этой проблемы далеко не в первую очередь. В первую очередь прореагировал Украинский кредитный банковский союз. Мы были у Онопенко на приеме, собирали совещание. Если бы прошло это решение, то было бы очень много проблем в банковской системе в целом. Поэтому в плане отбивки и перерассмотрения дел по «Централю» — тут мы выиграли все дела. Сейчас мы заканчиваем процедуру судебных отношений, связанных с получением контроля над имуществом заемщиков».

В соответствии со ст. 14 Закона Украины «О судоустройстве Украины» суды осуществляют правосудие самостоятельно. Судьи при осуществлении правосудия независимы от любого влияния, никому не подотчетны и подчиняются только закону.

Органы и должностные лица государственной власти, органы местного самоуправления, их должностные лица, граждане и их объединения, а также юридические лица обязаны уважать независимость судей и не посягать на нее.

Вмешательство в осуществление правосудия, влияние на суд или судей любым способом, неуважение к суду или судьям запрещается и влечет предусмотренную законом ответственность.

Судьям обеспечивается свобода непредвзятого разрешения судебных дел в соответствии с их внутренним убеждением, основанным на требованиях закона.

В соответствии со ст. 12 Закона Украины «О статусе судей» любое не предусмотренное вмешательство в деятельность судьи касательно осуществления правосудия запрещается и влечет за собой ответственность согласно закону.

Вмешательство в любой форме в деятельность судьи с целью воспрепятствовать исполнению им служебных обязанностей или добиться вынесения неправосудного решения является уголовно наказуемым деянием согласно ст. 376 УК Украины.

Преследуется в порядке уголовного производства также злоупотребление властью или служебным положением, т.е. умышленное, из корыстных побуждений либо в других личных интересах или интересах третьих лиц, использование служебным лицом власти или служебного положения вопреки интересам службы, если оно причинило существенный ущерб охраняемым законом правам, свободам и интересам отдельных граждан или государственным либо общественным интересам, либо интересам юридических лиц (ст. 364 УК Украины).

В своем, процитированном выше, заявлении г-н В. Пушкарев фактически признал, что он, действуя также от имени Украинского кредитного банковского союза, был на приеме у г на Онопенко В.В. (председателя Верховного Суда Украины) по поводу судебного решения, касающегося гостиницы «Централь», с целью, чтобы указанное решение «не прошло», а также участвовал в каком-то «совещании» по этому поводу.

Таким образом, г-н В. Пушкарев не скрывает, что им была осуществлена попытка вмешательства в деятельность судей Высшего Хозяйственного суда Украины при рассмотрении дела с участием гостиницы «Централь», путем непосредственного обращения к председателю Верховного Суда Украины, допуская возможность влияния последнего на принятие судьями решения по указанному делу.

В заключение своего сообщения об обращении к Онопенко В.В. В.Пушкарев указывает: «поэтому в плане отбивки и перерассмотрения дел по «Централю» — тут мы выиграли все дела», т.е. признает положительный результат своего обращения к председателю Верховного Суда Украины.

Независимость судебной системы – наиважнейшая гарантия защиты прав граждан, юридических лиц, общественных и государственных интересов, один из основных признаков правового государства в целом.

Посягательство на независимость судебной системы влечет за собой причинение существенного ущерба не только интересам конкретных лиц – участников спора, но в первую очередь - общественным интересам.

ВГО «Наш Захист» является всеукраинской общественной организацией, основными заданиями которой являются, в частности, содействие развитию и распространению правовой грамотности среди членов организации, в частности, и населения Украины в целом, повышение их общественного сознания.

В соответствии со ст. 94 УПК Украины поводом к возбуждению уголовного дела являются, в частности, сообщения, опубликованные в прессе.

При наличии поводов и оснований, указанных в ст. 94 УПК Украины, прокурор обязан вынести постановление о возбуждении уголовного дела, указав поводы и основания для возбуждения дела, статью уголовного закона, по признакам которой возбуждается дело, а также дальнейшее его движение.

На основании изложенного, учитывая, что в действиях г-на В. Пушкарева могут присутствовать признаки преступления, предусмотренного ст. 376 УК Украины,

ПРОСИМ:

1. Сообщить, проводилась ли проверка данных, сообщенных г-ном В. Пушкаревым в ходе проведения Финансового пресс - клуба на тему «Банки и бизнес: проблемы взаимоотношений», в частности, о его обращении к Председателю Верховного Суда Украины Онопенко В.В. по поводу принятия конкретных судебных решений в хозяйственном деле №9/70пд с участием ООО "Готель Централь";

2. Если таковая не проводилась – провести проверку данных, сообщенных г ном В. Пушкаревым в ходе проведения Финансового пресс - клуба на тему «Банки и бизнес: проблемы взаимоотношений», в частности, о его обращении к Председателю Верховного Суда Украины Онопенко В.В. по поводу принятия конкретных судебных решений в хозяйственном деле №9/70пд с участием ООО "Готель Централь";

3. Сообщить о результатах проведения проверки – возбуждении либо отказа в возбуждении уголовного дела.

Председатель Правления

ВГО «Наш Захист»

[Antonina]

молодцы!!!! Антирейд, обязательно выложите ответ!!!!

[nameless]

Нехай відповідає Конституційний суд України: чи відповідає положення Декрету Кабінету міністрів України Конституції, якщо ні, то взагалі всі питання відпадають, якщо не відповідають, то взагалі не можна видавати кредити(тобто і укладати зобовязання) в іноземній валюті

Декрет отвечает конституци в силу ст.92 Конституции

Минюст мне ответил то-же самое.

На такое - они отвечают

[nameless]

а что вы к этой 99 статье КУ привязываетесь ?

Она лишь устанавливает тот факт, что денежной еденицей нашего государства есть ГРИВНА. (в США - доллар, в Европе - Евро, в Японии - йены).

А вы искажаете эту норму и преподносите ее как будто "ст.99 КУ установлена только одна (единая) валюта, оборот которой разрешен на територии Украины - гривна".

Мы привязались к этой статье, т.к во многих статьях упоминается "национальная валюта", и ст.99 устанавливает - что это не Ена, а Гривня.

А то, о чём вы пишете - это ст.32 и 35 ЗУ "Про НБУ".

[nameless]

Сегодня начальник отделения моего "хорошего" банка, т.е. не того, где кредит, а того, где я обслуживаюсь как фирма, рассказал, что на их еженедельных собраниях они между собой обсуждают вопрос - чё делать с валютными кредитами. Все заёмщики говорят, что хотят платить - но по 8 к 1 не могут просто. Недоумевают, почему их хозяева настолько жадны, что вместо сделать 6 к 1 и получать платежи делают 8 к 1 и неполучают польше 50% платежей, а остальные 50 когда платят - говорят, что это в последний раз - больше - нету...

Плюс они "слышали" что нечестно так заёмщиков дурить, и что в долларах заставлять плаить то-же то-ли нечестно, то-ли незаконно. У них у самих или у их родственников кредит в валюте то на авто то на квартиру. Они незнаю что с ними делать, т.к. "вилы", денег тупо нет.

Просил меня рассказать, неслышал ли я чего такого.....

Ну.... я расказал, зача за полтора что к чему.

Вы когда нибуть видели глаза по 75 копеек?

Короче.... нада просвящать. А-то у работников банка те-же проблемы, только они ввиду работы в банке "в железном занавесе" по нашей теме.

Сегодня мне судья вернула иск по валюте - наменула, что она нехочет его рассматривать, т.к. это сложно, и она незнает что с ним делать, и если я не хочу проиграть, т.к. ей проше написать решение типа "отказать", чем разбираться во всём этом, - лучше "нагрузить" другого судью. Написал заяву про возврат дела на руки - подал другому судье

Ссориться не хотел.

Интерестно, долго меня так будут буцать один к другому?

[VladimirD]

1. Ст.99 КУ не определяет понятие "национальная валюта".

КУ

Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня.

Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною

функцією центрального банку держави - Національного банку України.

2. Ни в ГК, на в ХК не применяется понятие "национальная валюта":

ХК

Стаття 189. Ціна у господарських зобов'язаннях

...

2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна

зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних

договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за

згодою сторін. ...

ГК

Стаття 524. Валюта зобов'язання

1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці

України - гривні....

3. "Грошову одиницю - гривню" законодатель определяет как национальную валюту в ст. 35 ЗУ про НБУ.

______________________________________

А то о чем я пишу, еще раз по буковкам:

Конституция Украины не является "ограничителем" оборота других иностранных валютных средств на територии нашего государства. Такими "ограничителями" являются ГК, ХК, другое законодательство о валютном регулировании и в т.ч. ЗУ про НБУ.