Постановление ВСУ по пересмотру о ничтожности расторжения договора ипотеки в ликвидируемом банке


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      0
    • Нет
      2
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      0
    • Нет
      2
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року

м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Берднік І.С.,
суддів: Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29 серпня 2016 року у справі № 910/22662/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг», Харківського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, третя особа – Національний банк України, про визнання недійсними договорів, визнання публічного акціонерного товариства «Златобанк» іпотекодержателем нерухомого майна, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Златобанк» (далі – ПАТ «Златобанк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) на здійснення ліквідації ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (далі – ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг»), Харківського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (далі – Харківське МУЮ), третя особа – Національний банк України (далі – НБУ), про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору іпотеки № 133, укладеного 24 липня 2013 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «ТД «Агрохімхолдінг» (далі – договір іпотеки № 133), а саме:

– договору від 7 листопада 2014 року (далі – договір про внесення змін від 7 листопада 2014 року);

– договору від 17 грудня 2014 року (далі – договір про внесення змін від 17 грудня 2014 року);

– договору від 19 січня 2015 року (далі – договір про внесення змін від 19 січня 2015 року);

– договору від 13 лютого 2015 року (далі – договір про внесення змін від 13 лютого 2015 року). 

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначені договори є нікчемними відповідно до положень частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі – Закон № 4452-VI), оскільки їх укладення призвело до зменшення активів банку, відмови від власних майнових вимог, зниження платоспроможності банку, та ці договори укладено з порушенням вимог статей 579, 586 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), статті 7, статті 17 Закону України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ (далі – Закон № 2654-ХІІ), положень договору про заставу майнових прав № 12/ЗМП від 5 березня 2014 року (далі – договір застави № 12/ЗМП) – без згоди НБУ як заставодержателя.

Крім того, позивач у порядку застосування наслідків недійсності правочинів просив:

– визнати ПАТ «Златобанк» іпотекодержателем із 24 липня 2013 року нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки № 133, а саме квартир №№ 225, 252, 258, 264, 265, 269, 345, 351 у житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3;

– скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача ПАТ «Златобанк» щодо квартир №№ 225, 252, 258, 264, 265, 269, 345, 351 у житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 7 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. 

Визнано недійсними договори про внесення змін від 7 листопада 2014 року, від 17 грудня 2014 року, від 19 січня 2015 року та від 13 лютого 2015 року.

Визнано ПАТ «Златобанк» іпотекодержателем із 24 липня 2013 року нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки № 133, а саме квартир №№ 225, 252, 258, 264, 265, 269, 345, 351 у житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3.

В іншій частині позову відмовлено. 

Стягнуто з ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» у дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 090,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року рішення Господарського суду міста Києва від 7 грудня 2015 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Златобанк» на користь ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» 26 796,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Вищий господарський суд України постановою від 29 серпня 2016 року залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 29 серпня 2016 року, поданій з підстави, передбаченої пунктом 1 статті  11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), ПАТ «Златобанк», посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 579 та частини 2 статті 586 ЦК, статті 7 та частини 2 статті 17 Закону № 2654-ХІІ, пункту 1 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 29 серпня 2016 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування своїх доводів ПАТ «Златобанк» долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 30 березня 2016 року у справі № 922/3883/15 та від 7 вересня 2016 року у справі № 911/3818/15.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. 

У справі № 910/22662/15, яка розглядається, судами встановлено, що 31 травня 2013 року між ПАТ «Златобанк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансхім» (далі – ТОВ «Укртрансхім») було укладено кредитний договір № 156/1/13-KLМV (далі – кредитний договір № 156/1/13-KLМV), за умовами якого ПАТ «Златобанк» зобов'язалося надати ТОВ «Укртрансхім» грошові кошти (кредит), а ТОВ «Укртрансхім» – повернути кредит і сплатити проценти за користування ним.

З метою забезпечення виконання ТОВ «Укртрансхім» зобов'язань, взятих за умовами кредитного договору № 156/1/13-KLМV, 24 липня 2013 року між

ПАТ «Златобанк» і ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» було укладено договір іпотеки № 133, згідно з пунктом 1.2 якого предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: 53 квартири, зокрема №№ 225, 252, 258, 264, 265, 269, 345, 351 у житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3.

7 листопада 2014 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки № 133, за умовами якого сторони змінили предмет іпотеки – сторони домовилися, що стосовно квартири № 225 у житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3, іпотека припиняється (пункти 1.2, 1.3, 2).

У зв’язку з наведеним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр) внесено записи:

– від 7 листопада 2014 року, 11:33:31 про припинення іпотеки № 1824560 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 17036965 від 7 листопада 2014 року, 11:45:44;

– від 7 листопада 2014 року, 12:08:51 про припинення обтяження № 1825999 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 17038976 від 7 листопада 2014 року, 12:15:26.

17 грудня 2014 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки № 133, за умовами якого сторони змінили предмет іпотеки – сторони домовилися, що стосовно квартир №№ 264, 265 у житловому будинку літ. А-25, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3, іпотека припиняється (пункти 1.2, 1.3, 2).

З огляду на викладене до Реєстру внесено записи:

– від 17 грудня 2014 року, 13:33:27, про припинення іпотеки (щодо квартири № 264) № 1872782 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18075519 від 17 грудня 2014 року, 13:43:30;

– від 17 грудня 2014 року, 14:04:39, про припинення обтяження (щодо квартири № 264) № 1872933 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18076939 від 17 грудня 2014 року, 14:08:17;

– від 17 грудня 2014 року, 14:21:20, про припинення іпотеки (щодо квартири № 265) № 1873076 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18078086 від 17 грудня 2014 року, 14:24:48;

– від 17 грудня 2014 року, 14:38:56, про припинення обтяження (щодо квартири № 265) № 1873125, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18079308 від 17 грудня 2014 року, 14:41:14.

19 січня 2015 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки № 133, за умовами якого сторони змінили предмет іпотеки – сторони домовилися, що стосовно квартир №№ 252, 258, 345 і 351 у житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3, іпотека припиняється (пункти 1.2, 1.3, 2).

У зв’язку з наведеним до Реєстру внесено записи:

– від 19 січня 2015 року, 11:41:41, про припинення іпотеки (щодо квартири № 252) № 1868580 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18699582 від 19 січня 2015 року, 11:48:03; 

– від 19 січня 2015 року, 12:02:23, про припинення обтяження (щодо квартири № 252) № 1869092 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18700508 від 19 січня 2015 року, 12:05:37; 

– від 19 січня 2015 року, 12:20:41, про припинення іпотеки (щодо квартири № 258) № 1871073, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18701370 від 19 січня 2015 року, 12:24:58; 

– від 19 січня 2015 року, 12:38:24, про припинення обтяження (щодо квартири № 258) № 1871213, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18702053 від 19 січня 2015 року, 12:40:58; 

– від 19 січня 2015 року, 12:53:58, про припинення іпотеки (щодо квартири № 345) № 1945757 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18702720 від 19 січня 2015 року, 12:57:47; 

– від 19 січня 2015 року, 13:11:20, про припинення обтяження (щодо квартири № 345) № 1947742, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18703130 від 19 січня 2015 року, 13:13:45;

– від 19 січня 2015 року, 13:27:02, про припинення іпотеки (щодо квартири № 351) № 1951734, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18703515 від 19 січня 2015 року, 13:30:53; 

– від 19 січня 2015 року, 13:49:28, про припинення обтяження (щодо квартири № 351) № 1963507, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 18704130 від 19 січня 2015 року, 13:53:02. 

13 лютого 2015 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки № 133, за умовами якого сторони змінили предмет іпотеки – сторони домовилися, що стосовно квартири № 269 у житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3, іпотека припиняється (пункти 1.2, 1.3, 2).

З огляду на викладене до Реєстру внесено записи:

– від 13 лютого 2015 року, 13:22:55 про припинення іпотеки (щодо квартири № 269) № 1873528, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 19322742 від 13 лютого 2015 року, 13:29:55;

– від 13 лютого 2015 року, 13:43:27 про припинення обтяження (щодо квартири № 269) № 1873576, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 19323529 від 13 лютого 2015 року, 13:47:52.

5 березня 2014 року між НБУ (заставодержатель) і ПАТ «Златобанк» заставодавець) було укладено договір застави № 12/ЗМП як забезпечення наданого НБУ ПАТ «Златобанк» рефінансування.

Договором застави № 12/ЗМП передбачено, що предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, укладеними між заставодавцем (ПАТ «Златобанк») і юридичними та фізичними особами, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього договору, у тому числі майнові права за кредитним договором № 156/1/13-KLМV (пункти 1.1, 1.3).

Відповідно до пунктів 3.4.2, 3.4.5 договору застави № 12/ЗМП заставодавцю (ПАТ «Златобанк») заборонено відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов’язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (НБУ); вносити зміни до кредитних договорів і забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя.

В електронному листі від 13 травня 2015 року № 20-02012/32318 НБУ підтвердив ненадання ним згоди на відчуження заставленого за договором застави № 12/ЗМП у забезпечення кредитного договору майна.

На підставі постанови Правління НБУ від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду 13 лютого 2015 року прийнято рішення № 30 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в банку. Тимчасову адміністрацію в банку запроваджено строком на три місяці з 14 лютого по 13 травня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 13 травня 2015 року № 99, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк».

21 липня 2015 року відповідно до пункту 4 частини 2 статті 37 Закону № 4452-VI уповноваженою особою Фонду ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» і ТОВ «Укртрансхім» було направлено повідомлення про нікчемність правочинів, а саме:

– договору про внесення змін від 7 листопада 2014 року;

– договору про внесення змін від 17 грудня 2014 року;

– договору про внесення змін від 19 січня 2015 року;

– договору про внесення змін від 13 лютого 2015 року. 

У зв'язку з наявністю спору позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору іпотеки № 133 від 7 листопада 2014 року, від 17 грудня 2014 року, від 19 січня 2015 року і від 13 лютого 2015 року, згідно з якими припинено іпотеку щодо квартир №№ 225, 252, 258, 264, 265, 269, 345, 351 у житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 45/3, мотивуючи свої вимоги, в тому числі, й тим, що в результаті укладення спірних договорів позивач у річний термін, який передував введенню стосовно нього тимчасової адміністрації, своїми діями фактично відмовився від власних майнових активів.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що укладення оскаржуваних договорів про внесення змін від 7 листопада 2014 року, від 17 грудня 2014 року, від 19 січня 2015 року та від 13 лютого 2015 року призвело до зменшення активів банку, зниження його платоспроможності; ці договори є нікчемними відповідно до частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI. Одночасно суд зазначив, що укладаючи договори про внесення змін від 7 листопада 2014 року, від 17 грудня 2014 року, від 19 січня 2015 року та від 13 лютого 2015 року без попереднього отримання письмової згоди НБУ, як це передбачено умовами договору застави № 12/ЗМП, ПАТ «Златобанк» порушило вимоги статей 579, 586 ЦК, статей 7, 17 Закону № 2654-ХІІ і пунктів 3.4.2, 3.4.5 договору застави № 12/ЗМП. 

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з яким погодився і Вищий господарський суд України, зазначив про відсутність підстав для висновку про невідповідність оспорюваних договорів приписам положень частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, статей 579, 586 ЦК, статті 7, статті 17 Закону № 2654-ХІІ, положень договору застави № 12/ЗМП.

Разом із тим у справі № 922/3883/15 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору іпотеки, укладених між ПАТ «Златобанк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Житлобудінвест» на забезпечення кредитного договору, на підставі положень статті 38 Закону № 4452-VI і зазначив, що зміна шляхом виключення спірних квартир із переліку майна, переданого в іпотеку, предмета договору іпотеки укладеного з метою забезпечення кредитного договору, майнові права за яким передано в заставу НБУ, призвела до зміни предмета договору застави, оскільки зменшила обсяг переданих майнових прав. Одночасно суд касаційної інстанції звернув увагу на недійсність цих договорів, оскільки їх укладено без попереднього отримання письмової згоди НБУ, як це передбачено договором застави, у зв’язку з чим порушено вимоги статей 579, 586 ЦК, статей 7, 17 Закону № 2654-ХII (постанова від 30 березня 2016 року). 

У справі № 911/3818/15 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним (нікчемним) договору про розірвання (припинення) договору іпотеки, укладеного з метою забезпечення кредитного договору, та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Суд виходив із того, що договір укладено без попереднього отримання письмової згоди НБУ, як це передбачено договором застави, у зв’язку з чим порушено вимоги статей 579, 586 ЦК, статей 7, 17 Закону № 2654-XII; розірвавши договір іпотеки, банк втратив право у разі неповернення кредитних коштів задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, тобто фактично відмовився від майнового права, що є підставою для застосування у зазначеному спорі положень статті 38 Закону № 4452-VI (постанова від 7 вересня 2016 року). 

Таким чином, має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що подана ПАТ «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом статей 3, 7, 33 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-IV (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 

З аналізу наведених норм вбачається, що іпотекодержатель набуває права майнової вимоги на підставі іпотечного договору з моменту його нотаріального посвідчення/державної реєстрації. Реалізація цього права іпотекодержателем (задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання відбувається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлено статтями 215, 216 ЦК.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК, статті 207 Господарського кодексу України суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності. Про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI (у редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити збереження активів та документації банку (частина 1 статті 38). Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті (частина 2 статті 38). 

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини 3 статті 38). 

У справі, що розглядається, судом встановлено, що за спірними договорами про внесення змін до договору іпотеки № 133 кредитор відмовився від 8 квартир, переданих в іпотеку на забезпечення зобов’язання за кредитним договором № 156/1/13-KLMV, що призвело до втрати права у разі неповернення кредитних коштів задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. Тобто уклавши оспорювані договори про внесення змін до договору іпотеки № 133, ПАТ «Златобанк» фактично відмовилося від майнового права. 

Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк». 

Аналіз наведених норм матеріального права та встановлені судом у справі, яка розглядається, обставини дають підстави для висновку, що суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що положення частини 2, пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України № 4452-VI не підлягають застосуванню до спірних правовідносин та не є підставою для визнання спірних договорів недійсними. 

Крім того, за змістом статей 11, 509, 626, 629 ЦК зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. 

Відповідно до статей 546, 574 ЦК виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. 

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК, стаття 1 Закону № 2654-XII). 

Предметом застави можуть бути майно та майнові права. У договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода (стаття 584 ЦК, статті 4, 12 Закону № 2654-ХII). 

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя (статті 579, 586 ЦК, статті 7, 17 Закону № 2654-ХII). 

У справі, яка розглядається, судами також встановлено, що ПАТ «Златобанк», уклавши спірні договори, порушило умови договору застави № 12/ЗМП. 

Виходячи із викладеного, Київський апеляційний господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, та Вищий господарський суд України, погоджуючись із таким висновком, допустили порушення наведених норм матеріального права, а відтак постанова Вищого господарського суду України від 29 серпня 2016 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення Господарського суду міста Києва від 14 січня 2016 року, який правильно застосував норми матеріального права. 

Відповідно до статті 49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з платіжними дорученнями від 29 квітня 2016 року № 2224 та від 22 червня 2016 року № 3081 (#1334839001) ПАТ «Златобанк» сплачено судовий збір у розмірі 7 308,00 грн та 1 462,00 грн відповідно, а разом – 

8 770,00 грн за подання касаційної скарги та згідно з платіжним дорученням від 30 вересня 2016 року № 1335 (#1409851401) у розмірі 31 668,00 грн за подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Таким чином, із ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг» підлягають стягненню на користь ПАТ «Златобанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 40 438,00 грн.

Керуючись пунктом 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, статтями 11116, 11123, 11124, 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 29 серпня 2016 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року у справі № 910/22662/15 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 7 грудня 2015 року у справі № 910/22662/15 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» (01034, м. Київ, вул. Чапаєва, 12, літ. «Б», код ЄДРПОУ 31958717) на користь публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) 40 438,00 грн (сорок тисяч чотириста тридцять вісім гривень) витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги та заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 11116 ГПК.

Головуючий І.С. Берднік
судді: 
А.А. Ємець
Т.Є. Жайворонок

Постанова від 17 травня 2017 року № 3-1487гс16

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/D5C3583D85E30A65C225813D00481691

Link to comment
Share on other sites

ВСУ в очередной раз пришел к довольно странному выводу о недействительности частичного расторжения договора ипотеки в связи с тем, что он был заложен в НБУ под обеспечение банком обязательств по рефинансированию. При этом НБУ в рассмотрении дела не принимал участия и фактически нарушение его прав не исследовано.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...