Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

9 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      0
    • Нет
      9
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      0
    • Нет
      9
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2017 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,
суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів за заявою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що видача кредиту в іноземній валюті суперечить чинному законодавству, а тому на позивача за змістом такого договору покладено валютний ризик, що призвело до істотного дисбалансу його інтересів як споживача.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки він не усунув указаних судом недоліків скарги, зокрема не сплачено судовий збір.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику з тієї ж підстави.

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2016 року, в якій просив скасувати цю ухвалу з передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції, а саме статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року, в якій, на його думку, по-іншому застосовані зазначені норми права. 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції.

Визнаючи заяву неподаною та повертаючи її заявнику, суд касаційної інстанції виходив з того, що позивач як споживач не звільняється від сплати судового збору при подачі касаційної скарги і повинен сплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовій збір».

Проте в наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі при подачі касаційної скарги звільняються від сплати судового збору.

Отже, наявне неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Усуваючи розбіжності в застосуванні судом зазначених норм права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закон України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI) судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За правилами статей 79, пункту п’ятого статті 119, частини другої статті 297, частини другої статті 328, абзацу третього частини першої статті 358 ЦПК України судовий збір належить до судових витрат, пов’язаних з розглядом судової справ, які несуть сторони в судах усіх рівнів, зокрема при розгляді позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд судових рішень (Верховний Суд України). 

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом № 3674-VI (стаття друга цього Закону).

Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов’язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону (ЦПК України) та Закону № 3674-VI. При цьому процесуальна норма частини другої статті 79 ЦПК України є бланкетною і в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону № 3674-VI.

Об’єкти сплати судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI. 

Такими об’єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга, заява про перегляд судового рішення тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється ( частина друга статті третьої цього Закону) 

Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору так само залежать від характеристики об’єкта справляння – позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках – у поєднанні з характеристикою суб’єкта, який звертається до суду). 

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону. 

Пункт сьомий статті п’ятої Закону № 3674-VI у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав. 

Одночасно частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Разом з тим від часу прийняття Закону України «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.

Найпомітніші зміни відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон № 484-VIII). 

Законом № 484-VIII суттєво підвищено ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій редакції і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».

Так, Законом № 484-VIII стаття п’ята викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку. 

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені. 

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях. 

Разом з тим зміни в чинній редакції частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено а тому після набрання чинності Закону № 484-VIII спостерігається збіг темпоральної (часової) та змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.

Так, Закон № 484-VIII є спеціальним законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п’ята цього закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів, але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із Законом № 484-VIII споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях. 

При цьому частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в цій сфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав

З метою подолання такої змішаної колізії, на нашу думку, слід виходити з такого.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

 Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п’ятої Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб’єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об’єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об’єктів справляння судового збору. 

Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов’язково слід у системному зв’язку з нормами статей 1 – 6 Закону № 3674-VI, тобто враховуючи характеристику об’єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше. 

Як уже зазначалося вище, статті 3 і 4 Закону № 3674-VI визначають, що об’єктом справляння судового збору є процесуальний документ – позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об’єкта справляння судового збору. 

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв’язку з положеннями статей 1 – 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п’ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України. 

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об’єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір». 

Отже, суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач як споживач не звільняється від сплати судового збору, а тому обставини, які стали підставою для перегляду судового рішення, не підтвердились. 

За таких обставин відповідно до статті 3605 ЦПК України у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 355, 3603, 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2016 року відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий В.М. Сімоненко
Судді:
В.І. Гуменюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
 
Постанова від 6 вересня 2017 року № 6-185цс17

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/F9193F06D8A2F7BAC22581A20035398E

Опубликовано

Этим решением ВСУ продемонстрировал свою полную некомпетентность и грубейшее нарушение, как украинского, так и международного законодательства. ВСУ пришел к выводу, что оказывается законодательством может предусматриваться отдельно право потребителя быть освобожденным от уплаты судебного сбора в суде только первой инстанции, а во всех остальных инстанциях потребитель лишен такого права и соответственно права на защиту.

Это решение должно войти в учебники, как пример заведомо неправосудного, а судьи его принявшие не имеют права осуществлять далее правосудие и должны утратить право на отставку и вознаграждение при выходе на пенсию.

  • Like 4
  • Thanks 3
  • Sad 1
Опубликовано

нечего здесь комментировать. заходить в ЕСПЧ и ждать решения. а пока что терпеть и при подаче апелляционной и кассационной жалоб просить соответствующую инстанцию самой рассчитать размер судебного сбора. пусть у них голова теперь болит. а в ЕСПЧ просить рассмотрения заявления в ускоренном режиме, приоритетное и т.д.

всё вернулось на круги своя - если в деле есть 0,5% интереса государства решение будет в пользу государства. только богатый и нежадный сюзерен может позволить вассалу что-то неплатить. не хотят они работать. значит надо ограничить количество исков и жалоб, а лучше вообще свести к нулю. всё. нечего комментировать. давайте искать выход и противоядие.  

Опубликовано

Получается, что теперь придется не испытывать судьбу, а по любому платить, если кассация или апелляция повернет для устранения недостатков, связанных с неуплатой СС, т.к. реально можно потерять возможность оспаривать решение предыдущей инстанции.

Кстати, это решение похоронило и даже теоретический шанс вернуть ранее уплаченный СС, как "ошибочный" по ЗоЗПП.

Прошу пояснить: В этом решении ВСУ нет по вопросу СС отдельно выделенной "правовой позиции". Говорит ли это, что это определение по уплате СС здесь носит частный характер по обстоятельствам дела, а не общий для всех?

А как это решение ВСУ и лист ВССУ будут сожительствовать далее? (в т.ч. и статті 360-7 ЦПК України)

ПС. Поддержу мнение, что на это надо как то отреагировать, повлиять, ну не оставлять без внимания. На форуме есть достаточно много влиятельных юристов с значительным опытом, которые могут что-то предпринять. Прошу Вас не оставаться в стороне и народ будет Вам искренне благодарен.

Опубликовано

да не буду я им ничего платить, пошли они нахер

а если будут требовать сбор и возвращать заявы — буду обжаловать, а также подавать дисциплинарные жалобы по признакам отказа в доступе к правосудию (подпункт "а" пункта 1, пункт 4 части первой статьи 106 ЗУ о судоустройстве)

кроме того, со вступлением в силу новых процессуальных кодексов можно будет заставлять судей применять нормы прямого действия — ст.3, ст.8, ч.3 ст.22, ч.4 ст.42, ст.55, ст.129 Конституции

а ещё буду подавать квитанцию об уплате 0.01 грн и сразу же заяву про повернення надмирно сплаченого судового збору на ту же сумму

пусть слоники побегают, у меня бумаги и тонера много...

 

Опубликовано
1 час назад, 0720 сказал:

да не буду я им ничего платить, пошли они нахер

а если будут требовать сбор и возвращать заявы — буду обжаловать, а также подавать дисциплинарные жалобы по признакам отказа в доступе к правосудию (подпункт "а" пункта 1, пункт 4 части первой статьи 106 ЗУ о судоустройстве)

То есть производство не будет открыто и дело не будет рассмотрено и скарга будет возвращена... а потом будут упущены все сроки... В общем выгодно...

1 час назад, 0720 сказал:

кроме того, со вступлением в силу новых процессуальных кодексов можно будет заставлять судей применять нормы прямого действия — ст.3, ст.8, ч.3 ст.22, ч.4 ст.42, ст.55, ст.129 Конституции

а ещё буду подавать квитанцию об уплате 0.01 грн и сразу же заяву про повернення надмирно сплаченого судового збору на ту же сумму

Может я что-то упустил...

Опубликовано

да не будет ничего упущено — сразу же будет подаваться новая жалоба с ходатайством о восстановлении срока, и в случае возврата снова дисциплинарка и новая переподача

механизм отлаженный, принтер у меня хороший, бумага и тонер есть — что ещё нужно..

Опубликовано

ну и формуляры-лотерейки ЕСПЧ будут заполняться и отправляться в Страсбург по КАЖДОМУ такому случаю

разумеется, лотерейки сработают не все, и сильно не сразу — но 50 грн почтовых расходов до Страсбурга небольшие деньги,  — можно себе позволить, в отличие от конского судебного сбора на ровном месте

Опубликовано
6 минут назад, 0720 сказал:

да не будет ничего упущено — сразу же будет подаваться новая жалоба с ходатайством о восстановлении срока, и в случае возврата снова дисциплинарка и новая переподача

механизм отлаженный, принтер у меня хороший, бумага и тонер есть — что ещё нужно..

Этот механизм иногда тоже даёт сбои...))) Вот у меня недавно ВССУ вообще начало бредить, лишь бы не принять третью скаргу... Пишут, что у меня доверенность просрочена на момент подачи... То есть в ухвале от 10.08.17. пишут, что я отправил скаргу по почте 31.08.17., а доверенность у меня сроком действия до 30.08.17. и поэтому уже недействительна на момент подачи скарги... Доверенность у меня правда до 30.08.17., а вот подано было 31.07.17., но они 10.08.17. решили, что я подал 31.08.17. 

Если бы всё дело было в принтере... Неужели Вы правда думаете у меня какой-то не такой принтер...)))

Опубликовано
2 часа назад, 0720 сказал:

кроме того, со вступлением в силу новых процессуальных кодексов можно будет заставлять судей применять нормы прямого действия — ст.3, ст.8, ч.3 ст.22, ч.4 ст.42, ст.55, ст.129 Конституции

а ещё буду подавать квитанцию об уплате 0.01 грн и сразу же заяву про повернення надмирно сплаченого судового збору на ту же сумму

 

28 минут назад, Bolt сказал:

Может я что-то упустил...

А можете об этом поподробнее, я как-то не изучил ещё не существующих законов, что там... И по поводу копейки не сильно понял смысл...

Опубликовано

новые кодексы предусматривают что судья общего суда может применять конституционные нормы прямого действия непосредственно, а не обращаясь сначала зачем-то в Верховный Суд чтобы он в свою очередь обратился в Конституционный, который всё равно ни хера не работает, а конституционные судьи просто надувают щёки и не в состоянии себе даже председателя выбрать третий год

то есть судья может самостоятельно решать, соответствует норма Конституции, или не соответствует

вот и остаётся убедить судью в том, что лишение потребителя права на беспошлинный процесс — Конституции не соответствует

а что касается квитанции на одну копейку, то это на тот случай если апелляция и кассация будет требовать сбор в процентах от первоначальной ставки с указанием реквизитов, но без указания точной суммы

тогда ноль (первоначальную ставку) будем умножать на 110, 120, 130, 150, 200 или сколько там процентов, — а поскольку платёжки на 0.00 грн через СЭП не ходят, то будем платить 0.01 грн и сразу требовать возврата излишне уплаченного, и пусть у них тоже принтер поработает



 

Опубликовано
2 минуты назад, 0720 сказал:

новые кодексы предусматривают что судья общего суда может применять конституционные нормы прямого действия непосредственно

А сейчас судья разве не может применять нормы КУ, нормы прямого действия...

Опубликовано
11 минут назад, 0720 сказал:

а что касается квитанции на одну копейку, то это на тот случай если апелляция и кассация будет требовать сбор в процентах от первоначальной ставки с указанием реквизитов, но без указания точной суммы

тогда ноль (первоначальную ставку) будем умножать на 110, 120, 130, 150, 200 или сколько там процентов, — а поскольку платёжки на 0.00 грн через СЭП не ходят, то будем платить 0.01 и сразу требовать возврата излишне уплаченного, и пусть у них тоже принтер поработает

То есть Вы имеете ввиду платить эту копейку в первой инстанции, хотя на самом деле этого делать не положено...

А если ничего не платить, то как они будут высчитывать всёравно в дальнейшем...

Опубликовано
14 minutes ago, Bolt said:

А сейчас судья разве не может применять нормы КУ, нормы прямого действия...

может, но не имеет на этот счёт прямого указания процессуального закона

Опубликовано
14 minutes ago, Bolt said:

То есть Вы имеете ввиду платить эту копейку в первой инстанции, хотя на самом деле этого делать не стоит...

А если ничего не платить, то как они будут высчитывать всёравно в дальнейшем...

нет, в первой инстанции даже ВСУ считает потребителя освобождённым от уплаты сбора (но только в первой, по его трактовке) — поэтому в первой ничего не платим вообще и никогда

копейку платим потом, в апелляции и в кассации — но тут же требуем её вернуть

Опубликовано
Только что, 0720 сказал:

может, но не имеет на этот счёт прямого указания процессуального закона

А вот в том то и дело, что для этого не требуется никакого указания процессуального закона, так как это нормы ПРЯМОГО действия... И их прекрасно применяют и сейчас в любых решениях...

А вот то о чём Вы пишите они додумались в новых процессуальных кодексах, то это полных бред, наверное какие-то студенты-аматоры разрабатывали, коих полная Рада... То есть теперь должен по их мнению быть закон, который разрешает использовать Конституцию Украины... Вот это повеселили... То ли ещё придумают в этих новых ПКУ...

Опубликовано
3 минуты назад, 0720 сказал:

нет, в первой инстанции даже ВСУ считает потребителя освобождённым от уплаты сбора (но только в первой, по его трактовке) — поэтому в первой ничего не платим вообще и никогда

копейку платим потом, в апелляции и в кассации — но тут же требуем её вернуть

А вот теперь не понял снова смысла...))

Опубликовано
16 часов назад, ANTIRAID сказал:

ВСУ пришел к выводу, что оказывается законодательством может предусматриваться отдельно право потребителя быть освобожденным от уплаты судебного сбора в суде только первой инстанции, а во всех остальных инстанциях потребитель лишен такого права и соответственно права на защиту.

Мне сейчас кажется или где-то есть противоположная позиция ВСУ или то в разъяснениях ВССУ...

Опубликовано

Есть информационное письмо ВССУ о том, что потребители освобождаются от судебного сбора во всех инстанциях

http://ukrainepravo.com/news/ukraine/pozovi-pro-zakhist-prav-spozhivachiv-zvilnyayutsya-vid-sudovogo-zboru-u-vsikh-instantsiyakh/

 

Лист Головам апеляційних судів (щодо застосування ч. 3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів.pdf

Опубликовано
11 часов назад, amator сказал:

Есть информационное письмо ВССУ о том, что потребители освобождаются от судебного сбора во всех инстанциях

http://ukrainepravo.com/news/ukraine/pozovi-pro-zakhist-prav-spozhivachiv-zvilnyayutsya-vid-sudovogo-zboru-u-vsikh-instantsiyakh/

 

Лист Головам апеляційних судів (щодо застосування ч. 3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів.pdf

Вот, я же помню...)) Ну и как теперь быть с этим...

Опубликовано

Ещё один пример неодинкаового применения законодательства ВСУ для книги Ростислава Кравца    Если истцы освобождаются от уплаты судебного сбора, размер ставки для обращения с апелляционной или кассационной жалобой равен нулю. К такому выводу пришел ВСУ в постановлении от 30 июня 2015 года №826/18593/14, (текст которого печатает "Закон и Бизнес").

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...