Как у банка получить информацию о том, что кредит банком списан?

[Sergey Hlyupin]

Уважаемые форумчане. Неоднократно мы пытаемся получить инфу от банка про списание кредита, но увы, пока не удается. Перечислю все попытки осуществленные нами:

1. У суді Кредитна справа. Згідно з постановою НБУ № 279, у кредитній справі повинні бути зазначені рахунки на яких обліковується зараз кредит. Але банки надають і в суді, і в поліцію "макулатуру" та й запевняють, що це і є "Кредитне досьє".

2. Запит в НБУ. НБУ посилає на банк.

3. Запит в НБУ в ЄІС позичальників. Згідно з постановою НБУ № 245. Але відповідь - заборгованості перед банками України не існує. (Розмито).

4. Адвокатський запит. Відмовлено банком з посиланням на банківську таємницю.

5. Запит Поліції. Завели кримінальну справу по факту не законним заволодінням коштів. Тиша.

6. Звернулися до "Податкової по великим платникам податків". Розмовляли з начальником відділу аудиту. Вони мають право перевіряти стосунки банку тільки з суб*єктами підприємницької діяльності, а от фізики на контролі тільки НБУ.

7. Прокурату ра не має права.

Це схоже на "державу у державі". Як ініціювати перевірку в банку на предмет списаних кредитів?

(Цікаво що ПРАВЄКС наддав виписки, хоча не запитували у суді, з яких слідує, що кредит списано. Це єдиний випадок - випадковість.)

А от чому це питання важливе? Даю комент:

кредит списано з баланса. отримано відшкодування із резервного фонду

Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 року № 481, передбачає, що Банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання (п.1.3 Глави 1).

Отже, резерви за активами, відповідно до п.1.5 Положення №23 є спеціальними резервами, які зменшують балансову вартість активів у зв’язку зі зменшенням корисності таких активів. З такої норми випливає висновок про те, що у випадку покриття за рахунок резерву повної балансової вартості активу (безнадійної заборгованості), корисність цього активу (безнадійної заборгованості) зменшується до нуля.

Таким чином, прийнявши відповідне рішення про списання безнадійної заборгованості за кредитними договорами, банк фактично визнав, що заборгованість за цими договорами втратила для нього економічний інтерес, оскільки ефект (користь) від даних активів, в силу об’єктивних і суб’єктивних факторів, мізерна.

Списані активи, з огляду на вищенаведене, не беруть участь у формуванні показників фінансового стану банку. Зазначені аргументи, на нашу думку, свідчать про те, що банк відмовився від вимог (прав) до позичальників за кредитними договорами.  Іншими словами, банк простив борг позичальникам.

АНАЛІЗ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ДОЗВОЛЯЄ ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ПОНЯТТЯ ПРОЩЕННЯ, СПИСАННЯ, АНУЛЮВАННЯ БОРГУ ЗА РІШЕННЯМ КРЕДИТОРА Є ТОТОЖНИМИ.

 Саме таку позицію зайняв господарський суд, відмовляючи банку у задоволенні позову (рішення господарського суду Тернопільської області від 03.05.2017 року в справі № 921/130/15-г/7).

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.

Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.

 

В силу приписів ст.605 ЦКУ, прощення боргу є підставою припинення зобов’язання.

Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу

1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

 Науково практичний коментар:

Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків. Питання про те, чи є прощення боргу одностороннім правочином, чи для цього необхідна згода боржника, є дискусійним. Але буквальне тлумачення коментованої статті надає можливість стверджувати, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі.Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія буде вважатися подарунком і відповідним чином оподатковуватися.

 

03 травня 2017 року Справа № 921/130/15-г/7

Господарський суд Тернопільської області

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1ст.558 ЦК України).

Одним із видів припинення зобов'язання за волею кредитора є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).

Порядок списання банком позичальникам заборгованості за зобовязаннями по фінансових кредитах передбачено у разі віднесення такої заборгованості до безнадійної.

Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 №23 (далі - Положення, втратило чинність 03.01.2017р.)  згідно п.п.2.2 п.2 якого, заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною. Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів та згідно п.п.1.1,1.2 п.1 Розділ V Положення (в редакції від 13.11.2012р.) використовує сформований резерв для списання (відшкодування) боргу за активом, який віднесено до V (найнижчої/безнадійної) категорії якості, у порядку, установленому Національним банком України. Рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку.

Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України до безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів.

Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №172 затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (далі - Постанова №172), який  встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України (даними нормами встановлено порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву і такі втратили чинність 01.01.2015р. згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового  кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи») за рахунок створеного страхового резерву  заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України (п.1 Постанови №172 ).

Відповідно до п.3 Постанови №172 банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів. 

Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку) (п.5 Постанови №172 ).

Банк відображає в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку(п.6 Постанови №172).

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.

Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.

Списана безнадійна заборгованість є додатковим благом згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу: додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що поняття прощення, списання, анулювання боргу за рішенням кредитора є тотожними.

Відповідно до пп.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості є  фінансовою допомогою, наданою на безповоротній основі, а не коштами, одержаними на погашення списаної безнадійної заборгованості по кредиту та обліковується така допомога в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, як дохід Банку.

 

[yafet]

Саме в такому ключі і пробували застосовувати "списання" або "протиправну відсутність списання" для вирішення відносин позичальник/банк. З точки зору: якщо банк приховує інформацію про "списання" часткове чи повне, то таким чином він зловживає правом на шкоду контрагенту-позичальнику. При виході за межі здійснення свого цивільного права є визначені законом наслідки. Навіть тема подібного змісту існує 

 

[kosugi]

Шановні, за звичай, Ви шукаєте списання кредиту, там де його і теоритично бути не може.

[yafet]

19 hours ago, kosugi said:

Шановні, за звичай, Ви шукаєте списання кредиту, там де його і теоритично бути не може.

Як це? Заборгованість позичальника облікується на "позичковому" рахунку в кредитора-банку. По мірі прострочення "переноситься" з аналітичного позичкового рахунка на аналітичні рахунки "простроченого тіла" і "прострочених процентів". Коли настає необхідна обставина (наприклад - прострочено понад 180 днів), приймається адміністративне рішення про "списання". При списанні визначається за рахунок чого списується: чи за рахунок створеного страхового резерву, чи "за рахунок умовного прибутку". Висить на аналітичному рахунку для обліку "списаного".  На власний розсуд банку "списується з балансу остаточно" і забувається.                                                                                                                                                                                                                                    В чому по-вашому хибність логіки? 

[kosugi]

 В тому, що Ви вибірково відноситесь до обставин наявність яких необхідна для виникнення права на списання кредиту за рахунок страхового резерву. Ви ігноруєте саму основну, а за її відсутності банк кредиту не списує. А Ви шукаєте чорну кішку, в темній кімнаті в якій кішки не має.

[yafet]

Вкажіть нам в чому помилка.

Давайте візьмемо для прикладу абстрактні і спрощені цифри.

Банк створено з капіталом в 1000000грн.(тоді - при курсі 5.05).  

Видав 1 стандарний кредит неповязаній особі - наприклад 1000дол. (в активах появився актив 5050 грн.). І, відповідно, якийсь резерв, наприклад 100грн.

Кредит пішов в пониження до 5 категорії - безнадійний. На час визнання безнадійним -  курс наприклад 20 грн. за долар.

Актив виріс автоматично до 20000, резерв, відповідно, також 20000 грн. (100% тіла і процентів в гривневому еквіваленті). Не перевищує 20% максимально можливого страхового резерву. Капіталу вистачає по цих умовних цифрах. Що перешкоджає банку "після вчинення всіх дій з повернення" списати ? 

Інша справа, якщо при формуванні максимально допустимого страхового резерву капітал стане мінусовим. А докапіталізовувати ніхто не бажає. Бюджету ж на всі "фокуси" системи не вистачить.  Але для цього й існує (пардон - за законом, мав би існувати ще тоді) НБУ з його наглядом. Де паритет інтересів споживача-держави-банку? Чи не порушуються права споживача, якщо держава з однієї сторони профукала своє право контролю, а з другої сторони не запровадила механізму банкрутства того ж споживача?                                                                                                                                                                         І в чому , в принципі, полягає оця таємниця "списання/несписання". Якщо не списали бо нема підстав, то так і сказали б споживачу, що не списано, бо не настали такі-то підстави.  

[yafet]

On 12.12.2017 at 6:17 AM, yafet said:

Вкажіть нам в чому помилка.

Давайте візьмемо для прикладу абстрактні і спрощені цифри.

Банк створено з капіталом в 1000000грн.(тоді - при курсі 5.05).  

Видав 1 стандарний кредит неповязаній особі - наприклад 1000дол. (в активах появився актив 5050 грн.). І, відповідно, якийсь резерв, наприклад 100грн.

Кредит пішов в пониження до 5 категорії - безнадійний. На час визнання безнадійним -  курс наприклад 20 грн. за долар.

Актив виріс автоматично до 20000, резерв, відповідно, також 20000 грн. (100% тіла і процентів в гривневому еквіваленті). Не перевищує 20% максимально можливого страхового резерву. Капіталу вистачає по цих умовних цифрах. Що перешкоджає банку "після вчинення всіх дій з повернення" списати ? 

Інша справа, якщо при формуванні максимально допустимого страхового резерву капітал стане мінусовим. А докапіталізовувати ніхто не бажає. Бюджету ж на всі "фокуси" системи не вистачить.  Але для цього й існує (пардон - за законом, мав би існувати ще тоді) НБУ з його наглядом. Де паритет інтересів споживача-держави-банку? Чи не порушуються права споживача, якщо держава з однієї сторони профукала своє право контролю, а з другої сторони не запровадила механізму банкрутства того ж споживача?                                                                                                                                                                         І в чому , в принципі, полягає оця таємниця "списання/несписання". Якщо не списали бо нема підстав, то так і сказали б споживачу, що не списано, бо не настали такі-то підстави.  

 

Державна фіскальна служба відкликала свій лист від 8 лютого 2017 року № 2440/6/99-99-15-02-02-15, яким встановлювалося, що заборгованість визнається безнадійною лише в частині сум боргу, прострочення за якими становить понад 360 днів. Про це повідомила Незалежна асоціація банків України (НАБУ).

Згідно з відкликаним листом, якщо заборгованість існує тільки за тілом кредиту, а за нарахованими відсотками відсутня, з метою оподаткування визнається лише заборгованість за тілом кредиту. Цьому посприяла позиція Мінфіну, викладена в листі № 11210-11-10/18862.

Раніше Міністерство фінансів у своєму листі до НАБУ погодилося, що відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу до безнадійної заборгованості банками зараховується заборгованість за фінансовим кредитом, за яким погашення частини боргу прострочено більш ніж на 360 днів. Тобто якщо заборгованість за тілом кредиту прострочено понад 360 днів, а за сумою нарахованих відсотків така заборгованість відсутня, то безнадійним із метою оподаткування визнається весь кредит, що включає як заборгованість за основним боргом, так і заборгованість за нарахованими відсотками.

Як пояснили в НАБУ, питання, із яким зіткнулася банківська система у зв'язку з трактуванням норм Податкового кодексу України Фіскальною службою, вирішено.

Лист ДФС відкликаний індивідуальною податковою консультацією від 27 липня 2017 року № 1374/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

 

[ais]

Вот тоже интересно: а если задолженность признана безнадежной (абстрагируясь от списания) и банк уступил права требования по этому безнадежному долгу, то можно ли говорить, что эта сделка является недействительной, мнимой или как то ещё в этом же духе?

[babaika]

17 минут назад, ais сказал:

Вот тоже интересно: а если задолженность признана безнадежной (абстрагируясь от списания) и банк уступил права требования по этому безнадежному долгу, то можно ли говорить, что эта сделка является недействительной, мнимой или как то ещё в этом же духе?

Думаю что нельзя. Долг то существует в любом варианте.

[ais]

7 минут назад, babaika сказал:

Думаю что нельзя. Долг то существует в любом варианте.

Это понятно. Цель оспаривания - восстановить старого кредитора в лице банка, и отказать новому в лице фин.установы-коллектора.

[ais]

7 часов назад, yafet сказал:

Як пояснили в НАБУ...

Эта аббревиатура сбивает с толку...))

[babaika]

3 минуты назад, ais сказал:

Это понятно. Цель оспаривания - восстановить старого кредитора в лице банка, и отказать новому в лице фин.установы-коллектора.

Какие основания предлагаете? 

Долг надежный/безнадежный, но он существует. Если порядок не нарушен и существенные условия договора соблюдены и выполнены то какие основания для признания и восстановления?

[juri_rv]

58 минут назад, babaika сказал:

Какие основания предлагаете? 

Долг надежный/безнадежный, но он существует. Если порядок не нарушен и существенные условия договора соблюдены и выполнены то какие основания для признания и восстановления?

Списання або прощення означає припинення зобовязання, тобто продали не існуюче зобовязання.

[babaika]

7 часов назад, juri_rv сказал:

Списання або прощення означає припинення зобовязання, тобто продали не існуюче зобовязання.

Вы хотите сказать, что продали прекращенное обязательство ?

[juri_rv]

1 час назад, babaika сказал:

Вы хотите сказать, что продали прекращенное обязательство ?

В случае списання або прощення - продают прекращенное обязательство.В случае надежный/безнадежный, вариантов для восстановления и признания - практически ноль.

[babaika]

1 час назад, juri_rv сказал:

В случае списання або прощення - продают прекращенное обязательство.В случае надежный/безнадежный, вариантов для восстановления и признания - практически ноль.

Что-то я совсем запутался.

Прекращенное и не существующее обязательство это не одно и тоже.

[juri_rv]

10 часов назад, babaika сказал:

Что-то я совсем запутался.

Прекращенное и не существующее обязательство это не одно и тоже.

Я хотел сказать,что торговать прощенными/списанными обязательствами непорядочно.

Я конечно могу ошибаться, но прощать/списатьобязательство ,

для меня означает лишь одно - прекращение его существования.

[babaika]

56 минут назад, juri_rv сказал:

Я хотел сказать,что торговать прощенными/списанными обязательствами непорядочно.

Я конечно могу ошибаться, но прощать/списатьобязательство ,

для меня означает лишь одно - прекращение его существования.

Непорядочно торговать долгами.

Простить - списать это понятно.

Не понимаю вот что. Связь между безнадежный кредит и прощенный долг (в контексте обсуждения ).

[juri_rv]

56 минут назад, babaika сказал:

Непорядочно торговать долгами.

Простить - списать это понятно.

Не понимаю вот что. Связь между безнадежный кредит и прощенный долг (в контексте обсуждения ).

Непорядочно торговать прощенными/списанными долгами.

Хотел тоже показать автору вопроса о "восстановлении старого кредитора в лице банка, и отказа новому в лице фин.установы-коллектора", что есть еще другие основания для решения этого вопроса.

 Безнадежный кредит - это какой никакой,но финансовый актив и запрещать кредитору распоряжаться этим активом 

мы не можем.

[babaika]

5 минут назад, juri_rv сказал:

Безнадежный кредит - это какой никакой,но финансовый актив и запрещать кредитору распоряжаться этим активом 

мы не можем.

Вот и я об этом же.

[juri_rv]

3 часа назад, babaika сказал:

Вот и я об этом же.

Рад, что мы поняли друг друга.

[ais]

21 час назад, juri_rv сказал:

Непорядочно торговать прощенными/списанными долгами.

Хотел тоже показать автору вопроса о "восстановлении старого кредитора в лице банка, и отказа новому в лице фин.установы-коллектора", что есть еще другие основания для решения этого вопроса.

 Безнадежный кредит - это какой никакой,но финансовый актив и запрещать кредитору распоряжаться этим активом 

мы не можем.

Согласен  по поводу "непорядочно торговать прощенными/списанными долгами", но почему это актив? Помидоры сгнили и их списали, какой же это актив, и как можно их продать потом? Или с должника нет возможность взыскать долг (неважно по какой причине) поэтому долг безнадежный, подлежит списанию. Фин.установа покупает безнадежный долг потому, что типа уверена, что сумеет его "выбить", несмотря что он признан безнадежным. Так что ли?

Хорошо, а если банк продал долг, по которому истек сток исковой давности права требования? Тоже - актив и можно продавать?

ПС. просто надеюсь найти какую то норму, что нельзя уступать того, чего нет. Как минимум - это нечестная коммерческая деятельность, включая модное сегодня "добросовестность" и т.п.

[kosugi]

On 12.12.2017 at 6:17 AM, yafet said:

Вкажіть нам в чому помилка.

Давайте візьмемо для прикладу абстрактні і спрощені цифри.

Банк створено з капіталом в 1000000грн.(тоді - при курсі 5.05).  

Видав 1 стандарний кредит неповязаній особі - наприклад 1000дол. (в активах появився актив 5050 грн.). І, відповідно, якийсь резерв, наприклад 100грн.

Кредит пішов в пониження до 5 категорії - безнадійний. На час визнання безнадійним -  курс наприклад 20 грн. за долар.

Актив виріс автоматично до 20000, резерв, відповідно, також 20000 грн. (100% тіла і процентів в гривневому еквіваленті). Не перевищує 20% максимально можливого страхового резерву. Капіталу вистачає по цих умовних цифрах. Що перешкоджає банку "після вчинення всіх дій з повернення" списати ? 

Інша справа, якщо при формуванні максимально допустимого страхового резерву капітал стане мінусовим. А докапіталізовувати ніхто не бажає. Бюджету ж на всі "фокуси" системи не вистачить.  Але для цього й існує (пардон - за законом, мав би існувати ще тоді) НБУ з його наглядом. Де паритет інтересів споживача-держави-банку? Чи не порушуються права споживача, якщо держава з однієї сторони профукала своє право контролю, а з другої сторони не запровадила механізму банкрутства того ж споживача?                                                                                                                                                                         І в чому , в принципі, полягає оця таємниця "списання/несписання". Якщо не списали бо нема підстав, то так і сказали б споживачу, що не списано, бо не настали такі-то підстави.  

Почнемо з початку, точніше з кінця. А звідки у споживача взялись такі права!?

На дату ухвалення рішення, яке обговорюється, уже навіть не існувало такого терміну як списання, податковий кодекс уже перейшов на реторику використання коштів страхового резерву.

З такого, яке діло споживачу до податкового обліку кредитодавця!?

Із істотного на мою думку, строк прострочення не являється єдиною і не повторною підставою для винекнення права використати кошти страхового резерву. Учитуємося податковим кодексом і шукаємо чому ні, навіть якщо це дуже заважає.

Викладене рішення не містить чіткого посилання на доказ з якого слідує, що банк списав заборгованість за кредитом, використав сформований резерв, проте враження таке, що це було встановлено експертизою, суд лише зазначає, що заборгованість за кредитом обліковується на позабалансовому рахунку. 

[Алекc]

 

В 16.12.2017 в 10:32, babaika сказал:

Непорядочно торговать долгами.

Простить - списать это понятно.

Не понимаю вот что. Связь между безнадежный кредит и прощенный долг (в контексте обсуждения ).

 

В 16.12.2017 в 12:22, juri_rv сказал:

Непорядочно торговать прощенными/списанными долгами.

Хотел тоже показать автору вопроса о "восстановлении старого кредитора в лице банка, и отказа новому в лице фин.установы-коллектора", что есть еще другие основания для решения этого вопроса.

 Безнадежный кредит - это какой никакой,но финансовый актив и запрещать кредитору распоряжаться этим активом 

мы не можем.

...и др.посты...

Уважаемые Господа юристы, что-то я совсем запутался или чего-то недопонимаю...

Какая может быть порядочность или обратное в кредитно-финансовых отношениях с финансово-кредитными учреждениями - "списаниях", "прощениях", торговле любыми долгами??? 

Т.к. это работа строго по инструкциям, то должна и может быть только юридическая составляющая.  Или я не прав?

[kosugi]

4 hours ago, Алекc said:

 

 

...и др.посты...

Уважаемые Господа юристы, что-то я совсем запутался или чего-то недопонимаю...

Какая может быть порядочность или обратное в кредитно-финансовых отношениях с финансово-кредитными учреждениями - "списаниях", "прощениях", торговле любыми долгами??? 

Т.к. это работа строго по инструкциям, то должна и может быть только юридическая составляющая.  Или я не прав?

Якщо така файна, та інструкія, то жбурніть об стінку свого телефона, бо Ви не маєте права ним користуватись без інструкції. От така справа, я і ІНСТРУКЦІЯ.