Как у банка получить информацию о том, что кредит банком списан?


Recommended Posts

3 минуты назад, Алекc сказал:

Грустно и смешно :(:),  как в сказке...

Особенно порядочность или обратное защищенное законом...

...и "например" - последняя строка, хорош...:D

Ну так вас же интересовал закон - юридическая составляющая, вот вам закон.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

On 17.12.2017 at 10:07 AM, kosugi said:

Почнемо з початку, точніше з кінця. А звідки у споживача взялись такі права!?

На дату ухвалення рішення, яке обговорюється, уже навіть не існувало такого терміну як списання, податковий кодекс уже перейшов на реторику використання коштів страхового резерву.

З такого, яке діло споживачу до податкового обліку кредитодавця!?

Із істотного на мою думку, строк прострочення не являється єдиною і не повторною підставою для винекнення права використати кошти страхового резерву. Учитуємося податковим кодексом і шукаємо чому ні, навіть якщо це дуже заважає.

Викладене рішення не містить чіткого посилання на доказ з якого слідує, що банк списав заборгованість за кредитом, використав сформований резерв, проте враження таке, що це було встановлено експертизою, суд лише зазначає, що заборгованість за кредитом обліковується на позабалансовому рахунку. 

"А звідки у споживача взялись такі права!?"                                  Звідси: 

Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.                                                                                                                                                                                                                                                                                        Відповідно, споживач має право виходити з того, що його контрагент(фінансова установа, яка має спеціально встановлені законом привілеї над іншими галузями економіки) точно дотримується вимог закону в своїй діяльності   і використовувати всюсукупність відомостей для захисту своєї позиції

"Глава 9 
ВІДНОСИНИ БАНКУ З КЛІЄНТАМИ

Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком."  ...

  

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 hour ago, yafet said:

"А звідки у споживача взялись такі права!?"                                  Звідси: 

Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.                                                                                                                                                                                                                                                                                        Відповідно, споживач має право виходити з того, що його контрагент(фінансова установа, яка має спеціально встановлені законом привілеї над іншими галузями економіки) точно дотримується вимог закону в своїй діяльності   і використовувати всюсукупність відомостей для захисту своєї позиції

"Глава 9 
ВІДНОСИНИ БАНКУ З КЛІЄНТАМИ

Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком."  ...

  

Формування та використання страхового резерву, це правовідносини між платником податків та податковим ограном. Податкове право, яке взагалі не знає такого слова як споживач.

А процитовані норми, в контексті прав споживача, звучать як моральний кодекс будівельника комунізку.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 weeks later...
On 21.12.2017 at 7:41 AM, kosugi said:

Формування та використання страхового резерву, це правовідносини між платником податків та податковим ограном. Податкове право, яке взагалі не знає такого слова як споживач.

А процитовані норми, в контексті прав споживача, звучать як моральний кодекс будівельника комунізку.

       Це загальнообовязкові норми, які встановлені і повинні діяти в державі. Для їх захисту та забезпечення примусового виконання і існує судова влада, принаймні так я це розумію. Тому те що сказав ( споживач кредитних послуг має право виходити з того, що його контрагент(фінансова установа, яка має спеціально встановлені законом привілеї над іншими галузями економіки) точно дотримується вимог закону в своїй діяльності   і використовувати всю сукупність відомостей для захисту своєї позиції), не політагітка,  а питання, які регулярно ставляться в суді і (хоч по-правді і не без поки-що непереборних протидій), але сприймаються судами. Вода камінь точить.                                                                                                                                                                          В цьому ж руслі цікавим буде продовження балету по факту вирішення питання про конституційність Закону про гарантування вкладів на фоні, по Вашому, непричетних до прав споживача  питань "дутих активів зі зниклими резервами" в проблемних банках вкупі з незовсім ясною роллю НБУ в процесі "дутості".  

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 06.11.2017 в 12:57, Sergey Hlyupin сказал:

Уважаемые форумчане. Неоднократно мы пытаемся получить инфу от банка про списание кредита, но увы, пока не удается. Перечислю все попытки осуществленные нами:

1. У суді Кредитна справа. Згідно з постановою НБУ № 279, у кредитній справі повинні бути зазначені рахунки на яких обліковується зараз кредит. Але банки надають і в суді, і в поліцію "макулатуру" та й запевняють, що це і є "Кредитне досьє".

2. Запит в НБУ. НБУ посилає на банк.

3. Запит в НБУ в ЄІС позичальників. Згідно з постановою НБУ № 245. Але відповідь - заборгованості перед банками України не існує. (Розмито).

4. Адвокатський запит. Відмовлено банком з посиланням на банківську таємницю.

5. Запит Поліції. Завели кримінальну справу по факту не законним заволодінням коштів. Тиша.

6. Звернулися до "Податкової по великим платникам податків". Розмовляли з начальником відділу аудиту. Вони мають право перевіряти стосунки банку тільки з суб*єктами підприємницької діяльності, а от фізики на контролі тільки НБУ.

7. Прокурату ра не має права.

Це схоже на "державу у державі". Як ініціювати перевірку в банку на предмет списаних кредитів?

(Цікаво що ПРАВЄКС наддав виписки, хоча не запитували у суді, з яких слідує, що кредит списано. Це єдиний випадок - випадковість.)

А от чому це питання важливе? Даю комент:

кредит списано з баланса. отримано відшкодування із резервного фонду

Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 року № 481, передбачає, що Банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання (п.1.3 Глави 1).

Отже, резерви за активами, відповідно до п.1.5 Положення №23 є спеціальними резервами, які зменшують балансову вартість активів у зв’язку зі зменшенням корисності таких активів. З такої норми випливає висновок про те, що у випадку покриття за рахунок резерву повної балансової вартості активу (безнадійної заборгованості), корисність цього активу (безнадійної заборгованості) зменшується до нуля.

Таким чином, прийнявши відповідне рішення про списання безнадійної заборгованості за кредитними договорами, банк фактично визнав, що заборгованість за цими договорами втратила для нього економічний інтерес, оскільки ефект (користь) від даних активів, в силу об’єктивних і суб’єктивних факторів, мізерна.

Списані активи, з огляду на вищенаведене, не беруть участь у формуванні показників фінансового стану банку. Зазначені аргументи, на нашу думку, свідчать про те, що банк відмовився від вимог (прав) до позичальників за кредитними договорами.  Іншими словами, банк простив борг позичальникам.

АНАЛІЗ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ДОЗВОЛЯЄ ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ПОНЯТТЯ ПРОЩЕННЯ, СПИСАННЯ, АНУЛЮВАННЯ БОРГУ ЗА РІШЕННЯМ КРЕДИТОРА Є ТОТОЖНИМИ.

 Саме таку позицію зайняв господарський суд, відмовляючи банку у задоволенні позову (рішення господарського суду Тернопільської області від 03.05.2017 року в справі № 921/130/15-г/7).

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.

Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.

 

В силу приписів ст.605 ЦКУ, прощення боргу є підставою припинення зобов’язання.

Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу

1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

 Науково практичний коментар:

Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків. Питання про те, чи є прощення боргу одностороннім правочином, чи для цього необхідна згода боржника, є дискусійним. Але буквальне тлумачення коментованої статті надає можливість стверджувати, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі.Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія буде вважатися подарунком і відповідним чином оподатковуватися.

 

03 травня 2017 року Справа № 921/130/15-г/7

Господарський суд Тернопільської області

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1ст.558 ЦК України).

Одним із видів припинення зобов'язання за волею кредитора є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).

Порядок списання банком позичальникам заборгованості за зобовязаннями по фінансових кредитах передбачено у разі віднесення такої заборгованості до безнадійної.

Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 №23 (далі - Положення, втратило чинність 03.01.2017р.)  згідно п.п.2.2 п.2 якого, заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною. Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів та згідно п.п.1.1,1.2 п.1 Розділ V Положення (в редакції від 13.11.2012р.) використовує сформований резерв для списання (відшкодування) боргу за активом, який віднесено до V (найнижчої/безнадійної) категорії якості, у порядку, установленому Національним банком України. Рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку.

Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України до безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів.

Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №172 затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (далі - Постанова №172), який  встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України (даними нормами встановлено порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву і такі втратили чинність 01.01.2015р. згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового  кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи») за рахунок створеного страхового резерву  заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України (п.1 Постанови №172 ).

Відповідно до п.3 Постанови №172 банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів. 

Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку) (п.5 Постанови №172 ).

Банк відображає в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку(п.6 Постанови №172).

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.

Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.

Списана безнадійна заборгованість є додатковим благом згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу: додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що поняття прощення, списання, анулювання боргу за рішенням кредитора є тотожними.

Відповідно до пп.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості є  фінансовою допомогою, наданою на безповоротній основі, а не коштами, одержаними на погашення списаної безнадійної заборгованості по кредиту та обліковується така допомога в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, як дохід Банку.

 

Ініціювати перевірку щодо вказаного питання можна в рамках кримінального провадження через слідчого суддю.

Але не всі судді задовольняють відповідні клопотання слідчого.

Натомість інформацію щодо списання проблемної заборгованості намагалися витребувати через суд в рамках цивільної справи, суд пішов у нарадчу кімнату на півроку.

  • Like 1
  • Thanks 1
  • Confused 1
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

3 часа назад, у.zaporozhskiy сказал:

суд пішов у нарадчу кімнату на півроку

Как это...? Полгода суд не работал и не рассматривал никаких дел...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я в шоке, как можно отказывать (ссылаясь на банковскую тайну) законному представителю физ.лица? Адвокат по сути и есть то самое физ. лицо, интересы которого он представляет. Помимо этого физ.лицо в банке подписывает согласие на обработку своих персональных данных и в том числе предоставление своих данных третьим лицам. И этим листком потом банки прикрываются, для того чтобы слить всю инофрмацию по своим клиентам - придуркам коллекторам. Хотя это абсолютно незаконно.

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001715-14

И когда звонят дауны-коллекторы, которым передаются безосновательно и незаконно банком данные на каждого своего  клиента - то это значит "в порядке вещей и законно"? А когда законный представитель требует данные - то это "незаконно и разглашение банковской тайны". 

Адвокат, с которым физ.лицо заключило договор на оказание адвокатских услуг и оформило нотариальную доверенность - при направлении своего запроса, прилагает ордер (или копию ордера), в котором указывает чьи интересы он представляет и куда направляется этот ордер вместе с адвокатским запросом, прилагается копия свидетельства на право занятия адвокатурой.

Отказ в предоставлении данных - это нарушение конституционных прав физ. лица. Думаю надо на это бить, что физ.лицу отказывают в предоставлении в отношении его самого данных и подавать иск в суд по этому поводу. Даю в качестве информации ссылки:

http://radako.com.ua/news/vidmova-v-nadanni-informaciyi-na-advokatskiy-zapit-sudova-praktika-apelyaciynoyi-instanciyi

http://lexberg.com.ua/vidpovidalnist-za-vidmovu-u-nadann/

http://cedem.org.ua/consultations/shho-robyty-yakshho-sud-vidmovlyayetsya-rozglyadaty-spravu-z-dostupu-do-informatsiyi-cherez-nedoplatu-sudovogo-zboru/

Обратите внимание на то что судебный сбор в 2018 году изменился. А по этой ссылке говорится о судебном сборе за 2017 год https://dostup.pravda.com.ua/digest/publications/tsedem-yak-rozrakhovuietsia-sudovyi-zbir-u-spravakh-z-dostupu

До сих пор действуют Решения Конституционного Суда Украины о праве на правовую помощь и свободный выбор представителя.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-09

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-00?info=1

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Есть у нас шараж-монтаж конторы (с интересными кипрскими бенефициарами), которые незаконно собирают все банковские данные на жителей Украины, а банки сливают все данные на своих клиентов этим всяким УБКИ (украинское бюро кредитных историй: ЕГРПОУ: 33546706) и им подобных (если ввести на сайте ЄДРПОУ в поисковой строке "бюро кредитних історій" - то там их целая армия). По этому поводу был даже сюжет в программе "Гроші", о том что какого лешего банки сливают непонятно кому банковскую информацию по каждому клиенту.
Что отвратительно, так это то что "суды" иногда учитывают при вынесении своих "решений" информацию предоставляемую этими шараж-монтаж кипрскими конторами (в делах фигурируют так называемые "кредитные истории" на клиента банка).
Ну, раз суды и банки считают такой беспредел законным (так называемые "кредитные истории"), то можно бить их же методами: тоже запросить в этом украинском бюро кредитных историй (УБКИ) "свою кредитную историю" и махать ею, как "доказательством" (прости Господи) что кредит погашен. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

20 часов назад, Bolt сказал:

Как это...? Полгода суд не работал и не рассматривал никаких дел...

Суддя.

Оголошення ухвали проведе через півроку.

Такое провосудие.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

13 часов назад, oknenorim2 сказал:


Ну, раз суды и банки считают такой беспредел законным (так называемые "кредитные истории"), то можно бить их же методами: тоже запросить в этом украинском бюро кредитных историй (УБКИ) "свою кредитную историю" и махать ею, как "доказательством" (прости Господи) что кредит погашен. 

А они дают ответ?

не ссылаются на банковскую тайну?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

43 минуты назад, у.zaporozhskiy сказал:

Суддя.

Оголошення ухвали проведе через півроку.

Такое провосудие.

То есть на полгода сделал себе отпуск, чтобы не работать и не рассматривать дел...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А куда пропала опубликованная сегодня постанова НБУ №94 ?

сегодня, 17:35

Anastasia Mazur has posted a comment on a topic, Как у банка получить информацию о том, что кредит банком списан? 

Anastasia Mazur said:

ПОСТАНОВА   НБУ № 94  27.09.2017

 

                                            

                                       Про

                              затвердження

Змін до Правил організації статистичної звітності,

що подається до Національного банку України

 

                Відповідно до статей 7, 15, 56, 67 Закону України "Про Національний банк України", статті 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про державну статистику" щодо складання грошово-кредитної та фінансової статистики, статистики платіжного балансу, міжнародної інвестиційної позиції, зовнішнього боргу, банківської статистичної інформації, а також для забезпечення виконання Національним банком України регулятивних і наглядових функцій Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

 

           1. Затвердити Зміни до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 01 березня 2016 року № 129 (зі змінами) (далі - Правила № 129), що додаються.

 

             2. Департаменту інформаційних технологій (Нагорнюк В.В.):

1) протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності цією постановою довести до відома банків технічні умови подання форми статистичної звітності № 601 "Звіт про кредитні операції банку з боржником - фізичною/юридичною особою" (далі - форма № 601);

2) забезпечити технічне супроводження подання форми № 601.

             3. Банкам України:

1) забезпечувати подання форми № 601 у порядку, визначеному Національним банком України в технічних умовах;

2) здійснювати подання форми № 601 станом на

01 жовтня 2017 року,

01 листопада 2017 року,

01 грудня 2017 року,

01 січня 2018 року,

01 лютого 2018 року,

01 березня 2018 року в тестовому режимі;

3) починаючи зі звітності станом на 01 квітня 2018 року забезпечувати подання форми № 601 згідно з вимогами Правил № 129.

           4. Департаменту статистики та звітності (Половньов Ю.О.) після офіційного опублікування довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

          5. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.         

           6. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

 

В. о. Голови                                            Я.В. Смолій

ПОГОДЖЕНО: Голова Державної служби статистики України І.Є. Вернер

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Там по форме отчета по ф.601 второй строчкой идет "банковская тайна", если истребовать из банка этот отчет ф.601, как обходить понятие "банковской тайны" по своему кредиту, и возможно или нет в НБУ получить данные по ф.601

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0094500-17#n22

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 weeks later...
On 06.01.2018 at 8:45 AM, yafet said:

       Це загальнообовязкові норми, які встановлені і повинні діяти в державі. Для їх захисту та забезпечення примусового виконання і існує судова влада, принаймні так я це розумію. Тому те що сказав ( споживач кредитних послуг має право виходити з того, що його контрагент(фінансова установа, яка має спеціально встановлені законом привілеї над іншими галузями економіки) точно дотримується вимог закону в своїй діяльності   і використовувати всю сукупність відомостей для захисту своєї позиції), не політагітка,  а питання, які регулярно ставляться в суді і (хоч по-правді і не без поки-що непереборних протидій), але сприймаються судами. Вода камінь точить.                                                                                                                                                                          В цьому ж руслі цікавим буде продовження балету по факту вирішення питання про конституційність Закону про гарантування вкладів на фоні, по Вашому, непричетних до прав споживача  питань "дутих активів зі зниклими резервами" в проблемних банках вкупі з незовсім ясною роллю НБУ в процесі "дутості".  

В суді зазначені питання регулярно ставляться в тих випадках коли у банка відсутні підстави для використання страхового резерву для погашення заборгованості за безнадійним кредитом. Я розумію, чому Вам так хочеться, щоб безнадійність кредиту була єдиною і не повторною підставою для погашення за рахунок страхового резерву, але це геть за межами об'єктивної реальності.

При цьому Вас зовсім не турбує таке питання, що з себе уявляє страховий резерв, звідки в ньому беруться кошти. До речі рішення, що Ви "облизуєте" першої інстанції, навіть в апеляції не оскаржувалось, такий собі ноль без палички з не зовсім неупередженим ставленням головуючого по справі (читаємо приватні ухвали в реєстрі судових рішень).

Правовідносини, що регулюються законом про гарантування вкладів до страхового резерву жодного відношення не мають.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

БЕЗНАДІЙНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ - Лист ДФС від 14.12.2017 № 2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

25.01.2018

Безнаді́йна заборго́ваність — заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

·         заборгованість із зобов'язань, за якою минув строк позовної давності;

·         заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;

·         заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості;

·         заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

·         прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Лист Державної фіскальної служби від 14.12.2017 № 2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання заборгованості «безнадійною» та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійною вважається прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Крім того, до безнадійної також включається заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Щодо застосування п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України  від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404).

Підпунктами 2 та 6 п. 1 ст. 3 Закону № 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 2 та п. 7 ст. 37 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

 у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

боржник – фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п. 4 ст. 37 Закону № 1404).

Таким чином, у разі відсутності майна у боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону № 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у  боржника – відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі, якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо застосування п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343) банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно з п. 1 ст. 37 Закону № 2343 у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участі сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут – боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (п. 1 ст. 37 Закону № 2343).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців, регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 755).

Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону № 755 відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Згідно з п.п. 12 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Відповідно до п.п. 14 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації рішення про припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подаються:

1) копія рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

2) копія рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення уповноваженої особи Фонду.

Згідно з п.п. 15 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку подається рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку.

Спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться на підставі п. 4 ст. 25 Закону № 755.

Порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації передбачено п. 5 ст. 25 Закону № 755.

Отже, достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

http://protokol.com.ua/ru/beznadiyna_zaborgovanist_list_dfs_vid_14_12_2017_2984_6_99_99_15_02_02_15_ipk/?utm_source=newsletter&utm_medium=email

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

On 26.01.2018 at 2:40 PM, kosugi said:

В суді зазначені питання регулярно ставляться в тих випадках коли у банка відсутні підстави для використання страхового резерву для погашення заборгованості за безнадійним кредитом. Я розумію, чому Вам так хочеться, щоб безнадійність кредиту була єдиною і не повторною підставою для погашення за рахунок страхового резерву, але це геть за межами об'єктивної реальності.

При цьому Вас зовсім не турбує таке питання, що з себе уявляє страховий резерв, звідки в ньому беруться кошти. До речі рішення, що Ви "облизуєте" першої інстанції, навіть в апеляції не оскаржувалось, такий собі ноль без палички з не зовсім неупередженим ставленням головуючого по справі (читаємо приватні ухвали в реєстрі судових рішень).

Правовідносини, що регулюються законом про гарантування вкладів до страхового резерву жодного відношення не мають.

  Давайте залишимся кожен на своєму. Я не вважаю, що банк має право називатись банком, якщо його активи "дуті". І досить на цьому. Час покаже куди ця крива вирулить.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

On 27.01.2018 at 9:33 AM, centurion said:

БЕЗНАДІЙНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ - Лист ДФС від 14.12.2017 № 2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

25.01.2018

Безнаді́йна заборго́ваність — заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

·         заборгованість із зобов'язань, за якою минув строк позовної давності;

·         заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;

·         заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості;

·         заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

·         прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Лист Державної фіскальної служби від 14.12.2017 № 2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання заборгованості «безнадійною» та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійною вважається прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Крім того, до безнадійної також включається заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Щодо застосування п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України  від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404).

Підпунктами 2 та 6 п. 1 ст. 3 Закону № 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 2 та п. 7 ст. 37 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

 у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

боржник – фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п. 4 ст. 37 Закону № 1404).

Таким чином, у разі відсутності майна у боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону № 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у  боржника – відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі, якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо застосування п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343) банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно з п. 1 ст. 37 Закону № 2343 у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участі сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут – боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (п. 1 ст. 37 Закону № 2343).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців, регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 755).

Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону № 755 відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Згідно з п.п. 12 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Відповідно до п.п. 14 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації рішення про припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подаються:

1) копія рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

2) копія рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення уповноваженої особи Фонду.

Згідно з п.п. 15 п. 1 ст. 17 Закону № 755 для державної реєстрації припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку подається рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку.

Спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться на підставі п. 4 ст. 25 Закону № 755.

Порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації передбачено п. 5 ст. 25 Закону № 755.

Отже, достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

http://protokol.com.ua/ru/beznadiyna_zaborgovanist_list_dfs_vid_14_12_2017_2984_6_99_99_15_02_02_15_ipk/?utm_source=newsletter&utm_medium=email

 Отут "У разі, якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу." про що це вони? 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

19 минут назад, yafet сказал:

 Отут "У разі, якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу." про що це вони? 

Означає тільки одне, з безнадійністю боргу прийдеться трішки зачекати.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 08.01.2018 в 13:38, у.zaporozhskiy сказал:

А они дают ответ?

не ссылаются на банковскую тайну?

Дают ответ и высылают по почте https://ubki.ua/ru/debtor_credit_history.html

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вопрос по теме, на внебалансовом счете списанная за счет резервов задолженность по кредиту отсутствует, так как списана по сроку давности. Такое-же и по процентам и по всем комиссиям по кредиту.

Но, банк требует долг, мотивируя выписками по управленческим счетам, фактически по балансу долга нет. Кто-то доходил до этой стадии?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

57 минут назад, andrew33 сказал:

Вопрос по теме, на внебалансовом счете списанная за счет резервов задолженность по кредиту отсутствует, так как списана по сроку давности. Такое-же и по процентам и по всем комиссиям по кредиту.

Но, банк требует долг, мотивируя выписками по управленческим счетам, фактически по балансу долга нет. Кто-то доходил до этой стадии?

Посмотрите по этой ссылке http://reyestr.court.gov.ua/Review/42541425 может пригодится.

 Требуют согласно Постановления НБУ № 424 от 13 сентября 2010г.,

вступившего в силу 7 ноября 2010 года.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

на момент списания действовала Постанова Правления НБУ № 172 от 01.06.2011г., кроме того в выписках четко указано "списання безнадійної заборгованости згідно Рішення Правління"", списание задолженности по сроку давности - это как юридически, долг на балансе не существует.

Налоговый Кодекс, -

14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

т.е. что выходит подавать заявление о признании задолженности безнадежной в соответствии с п.14.1.11 НК Украины, и требовать в иске отказать.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, andrew33 сказал:

на момент списания действовала Постанова Правления НБУ № 172 от 01.06.2011г., кроме того в выписках четко указано "списання безнадійної заборгованости згідно Рішення Правління"", списание задолженности по сроку давности - это как юридически, долг на балансе не существует.

Налоговый Кодекс, -

14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

т.е. что выходит подавать заявление о признании задолженности безнадежной в соответствии с п.14.1.11 НК Украины, и требовать в иске отказать.

Постанова Правления НБУ № 172 от 01.06.2011г.:

 6. Банк відображає  в  бухгалтерському  обліку  відшкодування 
(списання)   за   рахунок   резерву   безнадійної   заборгованості 
відповідно  до  нормативно-правових  актів   Національного   банку 
України з бухгалтерського обліку. 

     7. Відшкодування  (списання)  за  рахунок резерву безнадійної 
заборгованості не  є  підставою  для  припинення  вимог  банку  до 
позичальника/контрагента.
     Банк зобов'язаний  продовжувати  роботу  щодо   відшкодування 
списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості. 
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

4 hours ago, juri_rv said:

Постанова Правления НБУ № 172 от 01.06.2011г.:

 6. Банк відображає  в  бухгалтерському  обліку  відшкодування 
(списання)   за   рахунок   резерву   безнадійної   заборгованості 
відповідно  до  нормативно-правових  актів   Національного   банку 
України з бухгалтерського обліку. 

     7. Відшкодування  (списання)  за  рахунок резерву безнадійної 
заборгованості не  є  підставою  для  припинення  вимог  банку  до 
позичальника/контрагента.
     Банк зобов'язаний  продовжувати  роботу  щодо   відшкодування 
списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості. 

Вы считаете, что я не могу сам прочитать эту Постанову НБУ , вопрос не во втором абзаце п.7 этой постановы, а в том, что задолженность списана по сроку давности,

Списанный за счет резервов долг переносится на внебалансовые счета учета, после списания долгов по сроку давности на внебалансовом счете для учета списанной за счет резервов задолженности ноль долгов.

Для внутреннего учета по юр. отделу, после списания за счет резервов долг параллельно отображался на управленческих счетах. Если долг списан с основных внебалансовых счетов учета, то как долг может остаться на управленческих счетах. А на управленческих счетах долг живет дальше.

Управленческие счета группы 8 корреспондируются только между собой, и долги висящие там не включаются ни в какую отчетность банка. Т.е. банк не показывает в финансовой отчетности эти долги, эти счета только для внутреннего использования.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 часа назад, andrew33 сказал:

Вы считаете, что я не могу сам прочитать эту Постанову НБУ , вопрос не во втором абзаце п.7 этой постановы, а в том, что задолженность списана по сроку давности,

Списанный за счет резервов долг переносится на внебалансовые счета учета, после списания долгов по сроку давности на внебалансовом счете для учета списанной за счет резервов задолженности ноль долгов.

Для внутреннего учета по юр. отделу, после списания за счет резервов долг параллельно отображался на управленческих счетах. Если долг списан с основных внебалансовых счетов учета, то как долг может остаться на управленческих счетах. А на управленческих счетах долг живет дальше.

Управленческие счета группы 8 корреспондируются только между собой, и долги висящие там не включаются ни в какую отчетность банка. Т.е. банк не показывает в финансовой отчетности эти долги, эти счета только для внутреннего использования.

Отнюдь, даже и мысли такой не возникало, Не знаю сути Вашего спора с банком, но считаю, что для обычного заемщика  п.7 вполне достаточно, чтобы прекратить попытки ссылаться на списание борга,

как на аргумент в свою защиту. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...