Sergey  Hlyupin

Как у банка получить информацию о том, что кредит банком списан?

Recommended Posts

Уважаемые форумчане. Неоднократно мы пытаемся получить инфу от банка про списание кредита, но увы, пока не удается. Перечислю все попытки осуществленные нами:

1. У суді Кредитна справа. Згідно з постановою НБУ № 279, у кредитній справі повинні бути зазначені рахунки на яких обліковується зараз кредит. Але банки надають і в суді, і в поліцію "макулатуру" та й запевняють, що це і є "Кредитне досьє".

2. Запит в НБУ. НБУ посилає на банк.

3. Запит в НБУ в ЄІС позичальників. Згідно з постановою НБУ № 245. Але відповідь - заборгованості перед банками України не існує. (Розмито).

4. Адвокатський запит. Відмовлено банком з посиланням на банківську таємницю.

5. Запит Поліції. Завели кримінальну справу по факту не законним заволодінням коштів. Тиша.

6. Звернулися до "Податкової по великим платникам податків". Розмовляли з начальником відділу аудиту. Вони мають право перевіряти стосунки банку тільки з суб*єктами підприємницької діяльності, а от фізики на контролі тільки НБУ.

7. Прокурату ра не має права.

Це схоже на "державу у державі". Як ініціювати перевірку в банку на предмет списаних кредитів?

(Цікаво що ПРАВЄКС наддав виписки, хоча не запитували у суді, з яких слідує, що кредит списано. Це єдиний випадок - випадковість.)

А от чому це питання важливе? Даю комент:

кредит списано з баланса. отримано відшкодування із резервного фонду

Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 року № 481, передбачає, що Банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання (п.1.3 Глави 1).

Отже, резерви за активами, відповідно до п.1.5 Положення №23 є спеціальними резервами, які зменшують балансову вартість активів у зв’язку зі зменшенням корисності таких активів. З такої норми випливає висновок про те, що у випадку покриття за рахунок резерву повної балансової вартості активу (безнадійної заборгованості), корисність цього активу (безнадійної заборгованості) зменшується до нуля.

Таким чином, прийнявши відповідне рішення про списання безнадійної заборгованості за кредитними договорами, банк фактично визнав, що заборгованість за цими договорами втратила для нього економічний інтерес, оскільки ефект (користь) від даних активів, в силу об’єктивних і суб’єктивних факторів, мізерна.

Списані активи, з огляду на вищенаведене, не беруть участь у формуванні показників фінансового стану банку. Зазначені аргументи, на нашу думку, свідчать про те, що банк відмовився від вимог (прав) до позичальників за кредитними договорами.  Іншими словами, банк простив борг позичальникам.

АНАЛІЗ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ДОЗВОЛЯЄ ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ПОНЯТТЯ ПРОЩЕННЯ, СПИСАННЯ, АНУЛЮВАННЯ БОРГУ ЗА РІШЕННЯМ КРЕДИТОРА Є ТОТОЖНИМИ.

 Саме таку позицію зайняв господарський суд, відмовляючи банку у задоволенні позову (рішення господарського суду Тернопільської області від 03.05.2017 року в справі № 921/130/15-г/7).

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.

Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.

 

В силу приписів ст.605 ЦКУ, прощення боргу є підставою припинення зобов’язання.

Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу

1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

 Науково практичний коментар:

Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків. Питання про те, чи є прощення боргу одностороннім правочином, чи для цього необхідна згода боржника, є дискусійним. Але буквальне тлумачення коментованої статті надає можливість стверджувати, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі.Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія буде вважатися подарунком і відповідним чином оподатковуватися.

 

03 травня 2017 року Справа № 921/130/15-г/7

Господарський суд Тернопільської області

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1ст.558 ЦК України).

Одним із видів припинення зобов'язання за волею кредитора є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).

Порядок списання банком позичальникам заборгованості за зобовязаннями по фінансових кредитах передбачено у разі віднесення такої заборгованості до безнадійної.

Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 №23 (далі - Положення, втратило чинність 03.01.2017р.)  згідно п.п.2.2 п.2 якого, заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною. Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів та згідно п.п.1.1,1.2 п.1 Розділ V Положення (в редакції від 13.11.2012р.) використовує сформований резерв для списання (відшкодування) боргу за активом, який віднесено до V (найнижчої/безнадійної) категорії якості, у порядку, установленому Національним банком України. Рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку.

Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України до безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів.

Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №172 затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (далі - Постанова №172), який  встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України (даними нормами встановлено порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву і такі втратили чинність 01.01.2015р. згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового  кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи») за рахунок створеного страхового резерву  заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України (п.1 Постанови №172 ).

Відповідно до п.3 Постанови №172 банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів. 

Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку) (п.5 Постанови №172 ).

Банк відображає в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку(п.6 Постанови №172).

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.

Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.

Списана безнадійна заборгованість є додатковим благом згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу: додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що поняття прощення, списання, анулювання боргу за рішенням кредитора є тотожними.

Відповідно до пп.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості є  фінансовою допомогою, наданою на безповоротній основі, а не коштами, одержаними на погашення списаної безнадійної заборгованості по кредиту та обліковується така допомога в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, як дохід Банку.

 

  • Thanks 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Саме в такому ключі і пробували застосовувати "списання" або "протиправну відсутність списання" для вирішення відносин позичальник/банк. З точки зору: якщо банк приховує інформацію про "списання" часткове чи повне, то таким чином він зловживає правом на шкоду контрагенту-позичальнику. При виході за межі здійснення свого цивільного права є визначені законом наслідки. Навіть тема подібного змісту існує 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Шановні, за звичай, Ви шукаєте списання кредиту, там де його і теоритично бути не може.

Share this post


Link to post
Share on other sites
19 hours ago, kosugi said:

Шановні, за звичай, Ви шукаєте списання кредиту, там де його і теоритично бути не може.

Як це? Заборгованість позичальника облікується на "позичковому" рахунку в кредитора-банку. По мірі прострочення "переноситься" з аналітичного позичкового рахунка на аналітичні рахунки "простроченого тіла" і "прострочених процентів". Коли настає необхідна обставина (наприклад - прострочено понад 180 днів), приймається адміністративне рішення про "списання". При списанні визначається за рахунок чого списується: чи за рахунок створеного страхового резерву, чи "за рахунок умовного прибутку". Висить на аналітичному рахунку для обліку "списаного".  На власний розсуд банку "списується з балансу остаточно" і забувається.                                                                                                                                                                                                                                    В чому по-вашому хибність логіки? 

Share this post


Link to post
Share on other sites

 В тому, що Ви вибірково відноситесь до обставин наявність яких необхідна для виникнення права на списання кредиту за рахунок страхового резерву. Ви ігноруєте саму основну, а за її відсутності банк кредиту не списує. А Ви шукаєте чорну кішку, в темній кімнаті в якій кішки не має.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вкажіть нам в чому помилка.

Давайте візьмемо для прикладу абстрактні і спрощені цифри.

Банк створено з капіталом в 1000000грн.(тоді - при курсі 5.05).  

Видав 1 стандарний кредит неповязаній особі - наприклад 1000дол. (в активах появився актив 5050 грн.). І, відповідно, якийсь резерв, наприклад 100грн.

Кредит пішов в пониження до 5 категорії - безнадійний. На час визнання безнадійним -  курс наприклад 20 грн. за долар.

Актив виріс автоматично до 20000, резерв, відповідно, також 20000 грн. (100% тіла і процентів в гривневому еквіваленті). Не перевищує 20% максимально можливого страхового резерву. Капіталу вистачає по цих умовних цифрах. Що перешкоджає банку "після вчинення всіх дій з повернення" списати ? 

Інша справа, якщо при формуванні максимально допустимого страхового резерву капітал стане мінусовим. А докапіталізовувати ніхто не бажає. Бюджету ж на всі "фокуси" системи не вистачить.  Але для цього й існує (пардон - за законом, мав би існувати ще тоді) НБУ з його наглядом. Де паритет інтересів споживача-держави-банку? Чи не порушуються права споживача, якщо держава з однієї сторони профукала своє право контролю, а з другої сторони не запровадила механізму банкрутства того ж споживача?                                                                                                                                                                         І в чому , в принципі, полягає оця таємниця "списання/несписання". Якщо не списали бо нема підстав, то так і сказали б споживачу, що не списано, бо не настали такі-то підстави.  

Share this post


Link to post
Share on other sites
On 12.12.2017 at 6:17 AM, yafet said:

Вкажіть нам в чому помилка.

Давайте візьмемо для прикладу абстрактні і спрощені цифри.

Банк створено з капіталом в 1000000грн.(тоді - при курсі 5.05).  

Видав 1 стандарний кредит неповязаній особі - наприклад 1000дол. (в активах появився актив 5050 грн.). І, відповідно, якийсь резерв, наприклад 100грн.

Кредит пішов в пониження до 5 категорії - безнадійний. На час визнання безнадійним -  курс наприклад 20 грн. за долар.

Актив виріс автоматично до 20000, резерв, відповідно, також 20000 грн. (100% тіла і процентів в гривневому еквіваленті). Не перевищує 20% максимально можливого страхового резерву. Капіталу вистачає по цих умовних цифрах. Що перешкоджає банку "після вчинення всіх дій з повернення" списати ? 

Інша справа, якщо при формуванні максимально допустимого страхового резерву капітал стане мінусовим. А докапіталізовувати ніхто не бажає. Бюджету ж на всі "фокуси" системи не вистачить.  Але для цього й існує (пардон - за законом, мав би існувати ще тоді) НБУ з його наглядом. Де паритет інтересів споживача-держави-банку? Чи не порушуються права споживача, якщо держава з однієї сторони профукала своє право контролю, а з другої сторони не запровадила механізму банкрутства того ж споживача?                                                                                                                                                                         І в чому , в принципі, полягає оця таємниця "списання/несписання". Якщо не списали бо нема підстав, то так і сказали б споживачу, що не списано, бо не настали такі-то підстави.  

 

Державна фіскальна служба відкликала свій лист від 8 лютого 2017 року № 2440/6/99-99-15-02-02-15, яким встановлювалося, що заборгованість визнається безнадійною лише в частині сум боргу, прострочення за якими становить понад 360 днів. Про це повідомила Незалежна асоціація банків України (НАБУ).

Згідно з відкликаним листом, якщо заборгованість існує тільки за тілом кредиту, а за нарахованими відсотками відсутня, з метою оподаткування визнається лише заборгованість за тілом кредиту. Цьому посприяла позиція Мінфіну, викладена в листі № 11210-11-10/18862.

Раніше Міністерство фінансів у своєму листі до НАБУ погодилося, що відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу до безнадійної заборгованості банками зараховується заборгованість за фінансовим кредитом, за яким погашення частини боргу прострочено більш ніж на 360 днів. Тобто якщо заборгованість за тілом кредиту прострочено понад 360 днів, а за сумою нарахованих відсотків така заборгованість відсутня, то безнадійним із метою оподаткування визнається весь кредит, що включає як заборгованість за основним боргом, так і заборгованість за нарахованими відсотками.

Як пояснили в НАБУ, питання, із яким зіткнулася банківська система у зв'язку з трактуванням норм Податкового кодексу України Фіскальною службою, вирішено.

 

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вот тоже интересно: а если задолженность признана безнадежной (абстрагируясь от списания) и банк уступил права требования по этому безнадежному долгу, то можно ли говорить, что эта сделка является недействительной, мнимой или как то ещё в этом же духе?

Share this post


Link to post
Share on other sites
17 минут назад, ais сказал:

Вот тоже интересно: а если задолженность признана безнадежной (абстрагируясь от списания) и банк уступил права требования по этому безнадежному долгу, то можно ли говорить, что эта сделка является недействительной, мнимой или как то ещё в этом же духе?

Думаю что нельзя. Долг то существует в любом варианте.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
7 минут назад, babaika сказал:

Думаю что нельзя. Долг то существует в любом варианте.

Это понятно. Цель оспаривания - восстановить старого кредитора в лице банка, и отказать новому в лице фин.установы-коллектора.

Share this post


Link to post
Share on other sites
7 часов назад, yafet сказал:

Як пояснили в НАБУ...

Эта аббревиатура сбивает с толку...))

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 минуты назад, ais сказал:

Это понятно. Цель оспаривания - восстановить старого кредитора в лице банка, и отказать новому в лице фин.установы-коллектора.

Какие основания предлагаете? 

Долг надежный/безнадежный, но он существует. Если порядок не нарушен и существенные условия договора соблюдены и выполнены то какие основания для признания и восстановления?

Share this post


Link to post
Share on other sites
58 минут назад, babaika сказал:

Какие основания предлагаете? 

Долг надежный/безнадежный, но он существует. Если порядок не нарушен и существенные условия договора соблюдены и выполнены то какие основания для признания и восстановления?

Списання або прощення означає припинення зобовязання, тобто продали не існуюче зобовязання.

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites
7 часов назад, juri_rv сказал:

Списання або прощення означає припинення зобовязання, тобто продали не існуюче зобовязання.

Вы хотите сказать, что продали прекращенное обязательство ?

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 час назад, babaika сказал:

Вы хотите сказать, что продали прекращенное обязательство ?

В случае списання або прощення - продают прекращенное обязательство.В случае надежный/безнадежный, вариантов для восстановления и признания - практически ноль.

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 час назад, juri_rv сказал:

В случае списання або прощення - продают прекращенное обязательство.В случае надежный/безнадежный, вариантов для восстановления и признания - практически ноль.

Что-то я совсем запутался.

Прекращенное и не существующее обязательство это не одно и тоже.

Share this post


Link to post
Share on other sites
10 часов назад, babaika сказал:

Что-то я совсем запутался.

Прекращенное и не существующее обязательство это не одно и тоже.

Я хотел сказать,что торговать прощенными/списанными обязательствами непорядочно.

Я конечно могу ошибаться, но прощать/списатьобязательство ,

для меня означает лишь одно - прекращение его существования.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
56 минут назад, juri_rv сказал:

Я хотел сказать,что торговать прощенными/списанными обязательствами непорядочно.

Я конечно могу ошибаться, но прощать/списатьобязательство ,

для меня означает лишь одно - прекращение его существования.

Непорядочно торговать долгами.

Простить - списать это понятно.

Не понимаю вот что. Связь между безнадежный кредит и прощенный долг (в контексте обсуждения ).

Share this post


Link to post
Share on other sites
56 минут назад, babaika сказал:

Непорядочно торговать долгами.

Простить - списать это понятно.

Не понимаю вот что. Связь между безнадежный кредит и прощенный долг (в контексте обсуждения ).

Непорядочно торговать прощенными/списанными долгами.

Хотел тоже показать автору вопроса оосстановлении старого кредитора в лице банка, и отказа новому в лице фин.установы-коллектора", что есть еще другие основания для решения этого вопроса.

 Безнадежный кредит - это какой никакой,но финансовый актив и запрещать кредитору распоряжаться этим активом 

мы не можем.

Share this post


Link to post
Share on other sites
5 минут назад, juri_rv сказал:

Безнадежный кредит - это какой никакой,но финансовый актив и запрещать кредитору распоряжаться этим активом 

мы не можем.

Вот и я об этом же.

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 часа назад, babaika сказал:

Вот и я об этом же.

Рад, что мы поняли друг друга.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
21 час назад, juri_rv сказал:

Непорядочно торговать прощенными/списанными долгами.

Хотел тоже показать автору вопроса оосстановлении старого кредитора в лице банка, и отказа новому в лице фин.установы-коллектора", что есть еще другие основания для решения этого вопроса.

 Безнадежный кредит - это какой никакой,но финансовый актив и запрещать кредитору распоряжаться этим активом 

мы не можем.

Согласен  по поводу "непорядочно торговать прощенными/списанными долгами", но почему это актив? Помидоры сгнили и их списали, какой же это актив, и как можно их продать потом? Или с должника нет возможность взыскать долг (неважно по какой причине) поэтому долг безнадежный, подлежит списанию. Фин.установа покупает безнадежный долг потому, что типа уверена, что сумеет его "выбить", несмотря что он признан безнадежным. Так что ли?

Хорошо, а если банк продал долг, по которому истек сток исковой давности права требования? Тоже - актив и можно продавать?

ПС. просто надеюсь найти какую то норму, что нельзя уступать того, чего нет. Как минимум - это нечестная коммерческая деятельность, включая модное сегодня "добросовестность" и т.п.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
On 12.12.2017 at 6:17 AM, yafet said:

Вкажіть нам в чому помилка.

Давайте візьмемо для прикладу абстрактні і спрощені цифри.

Банк створено з капіталом в 1000000грн.(тоді - при курсі 5.05).  

Видав 1 стандарний кредит неповязаній особі - наприклад 1000дол. (в активах появився актив 5050 грн.). І, відповідно, якийсь резерв, наприклад 100грн.

Кредит пішов в пониження до 5 категорії - безнадійний. На час визнання безнадійним -  курс наприклад 20 грн. за долар.

Актив виріс автоматично до 20000, резерв, відповідно, також 20000 грн. (100% тіла і процентів в гривневому еквіваленті). Не перевищує 20% максимально можливого страхового резерву. Капіталу вистачає по цих умовних цифрах. Що перешкоджає банку "після вчинення всіх дій з повернення" списати ? 

Інша справа, якщо при формуванні максимально допустимого страхового резерву капітал стане мінусовим. А докапіталізовувати ніхто не бажає. Бюджету ж на всі "фокуси" системи не вистачить.  Але для цього й існує (пардон - за законом, мав би існувати ще тоді) НБУ з його наглядом. Де паритет інтересів споживача-держави-банку? Чи не порушуються права споживача, якщо держава з однієї сторони профукала своє право контролю, а з другої сторони не запровадила механізму банкрутства того ж споживача?                                                                                                                                                                         І в чому , в принципі, полягає оця таємниця "списання/несписання". Якщо не списали бо нема підстав, то так і сказали б споживачу, що не списано, бо не настали такі-то підстави.  

Почнемо з початку, точніше з кінця. А звідки у споживача взялись такі права!?

На дату ухвалення рішення, яке обговорюється, уже навіть не існувало такого терміну як списання, податковий кодекс уже перейшов на реторику використання коштів страхового резерву.

З такого, яке діло споживачу до податкового обліку кредитодавця!?

Із істотного на мою думку, строк прострочення не являється єдиною і не повторною підставою для винекнення права використати кошти страхового резерву. Учитуємося податковим кодексом і шукаємо чому ні, навіть якщо це дуже заважає.

Викладене рішення не містить чіткого посилання на доказ з якого слідує, що банк списав заборгованість за кредитом, використав сформований резерв, проте враження таке, що це було встановлено експертизою, суд лише зазначає, що заборгованість за кредитом обліковується на позабалансовому рахунку. 

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

 

В 16.12.2017 в 10:32, babaika сказал:

Непорядочно торговать долгами.

Простить - списать это понятно.

Не понимаю вот что. Связь между безнадежный кредит и прощенный долг (в контексте обсуждения ).

 

В 16.12.2017 в 12:22, juri_rv сказал:

Непорядочно торговать прощенными/списанными долгами.

Хотел тоже показать автору вопроса оосстановлении старого кредитора в лице банка, и отказа новому в лице фин.установы-коллектора", что есть еще другие основания для решения этого вопроса.

 Безнадежный кредит - это какой никакой,но финансовый актив и запрещать кредитору распоряжаться этим активом 

мы не можем.

...и др.посты...

Уважаемые Господа юристы, что-то я совсем запутался или чего-то недопонимаю...

Какая может быть порядочность или обратное в кредитно-финансовых отношениях с финансово-кредитными учреждениями - "списаниях", "прощениях", торговле любыми долгами??? 

Т.к. это работа строго по инструкциям, то должна и может быть только юридическая составляющая.  Или я не прав?

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 hours ago, Алекc said:

 

 

...и др.посты...

Уважаемые Господа юристы, что-то я совсем запутался или чего-то недопонимаю...

Какая может быть порядочность или обратное в кредитно-финансовых отношениях с финансово-кредитными учреждениями - "списаниях", "прощениях", торговле любыми долгами??? 

Т.к. это работа строго по инструкциям, то должна и может быть только юридическая составляющая.  Или я не прав?

Якщо така файна, та інструкія, то жбурніть об стінку свого телефона, бо Ви не маєте права ним користуватись без інструкції. От така справа, я і ІНСТРУКЦІЯ.

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

  • Similar Content

    • By Frine
      Добрый вечер!
      Ситуация по карте стала катастрофически непонятной и уже изрядно меня пугающей - нужна помощь экспертов)
      18 октября на моей карте было 8600 грн (из них кредитный лимит 3500+ 5100 своих), сейчас стало -29 724 грн (кредитный лимит остался прежним - 3500 грн).
      Банк все валит на технические сбои в тот день и какие-то проблемы с платежными системами виза, мастеркард, терминалы, все проблемы мол со стороны, не их, нет-нет. Кругом-бегом все виноваты, но не приват.
      Вкратце: необходимо было перевести сумму на другую карту Монобанка (5 тысяч с копейками - переводила со своих средства) - платеж не прошел. В истории транзакций деньги зачислились обратно со статусом "Отмена перевода на карту. Помыкалась -помыкалась - никак. Ну ок. 
      Спустя час - вуаля! Указанная сумма списалась ровно 5 раз, то есть еще 4 ошибочных перевода было переведено и списано. Итого мою карту прогнули до -20 тысяч гривен овердрафта. Как потом объясняли менеджеры и другой тип с полугрожающими заявлениями (по-ходу, уже коллекторы за меня взялись, но об этом позднее) все это случилось из-за того, что приватбанк видите ли в тот день глюканул и он как-то не так давал отказы платежной системе. Ну в общем я уж молчу о безопасности финансовых операций - то, что Приват дно все-таки и ежу понятно, надо было раньше валить.
      Списание денег происходило с разными интервалами до вечера, это был жуткий вечерок. Ты не трогаешь телефон и вообще никак не взаимодействуешь с картой - тут, хлоп, уведомляшка, с вас списано 5 тысяч. Потом еще раз - хлоп, еще 5 тысяч улетело... Кредитный лимит все также 3500, повторюсь.
      Дальше горше - стала разбираться, на меня кроме насчитанных эти ошибочных дубль-переводов насчитало проценты (по каждому переводу, естественно, за использование кредитного лимита). Сама выписка по карте тоже видоизменилась (усилиями их тех.отдела?), есть скрины выписки привата24, где видно что сначала были искомые "отмены перевода на карту", а потом они исчезли! Как будто не было никаких ошибок с переводом! В общем, есть еще пдфка выписка с остатком по карте (успела сделать в тот день)  - выписка  с балансом  -5 тысяч, потом стало -10 тысяч и наконец минус 20 тысяч с гаком. 
      Дальше мне звонит какой-то мутный тип, представляется менеджером приватбанка и начинает просить с меня выписки по счетам, пространно объясняет, что приватбанк не виноват, это все платежные системы, вскольз спрашивает собираюсь ли я гасить этот нарисованный мне минус и т.д. (его телефон потом пробила - большая часть пишут коллекторский, финансовые атаки и телефонный террор).
      По ситуации с ошибкой создано заявление в оф.подержке банка - пока не ответили.
      25 ноября на меня насчитает проценты по этой всей хрени.  Платить, конечно, считаю бредовым вариантом, но нервов съели уже полкило, реально уже кошмары снятся, мне четвертый день звонит этот субьект из якобы привата и кошмарит меня по карте. 
      Теперь у него (субъекта) новое объяснение - якобы произошла еще одна ошибка (заметьте, уже ВТОРАЯ в этой истории) и состоянием на 18 октября на моем счету вообще не было средств, так как они были зарезервированы 6 октября, но почему-то не списались. А списались 18-го) Короче, сплошное невезение у привата со мной или у меня с ним.
      Теперь они просят вернуть на карту 25 тысяч и (возможно, они не обещают) они подарят мне списание процентов этих при транзакции (630 гривен).
      Скажите, реально что-то сделать в этой ситуации, восстановить свой кредитный лимит? Подать на банк за то, что без уведомления меня совершал дубль-транзакции со счета в обход кредитного лимита, что кошмарил звонками и подчищал выписки по карте? Что вообще можно?
      P.s. Но радует то, что есть подозрение, раз банк сразу подключили своих теневых агентов и сбивал - значит, дело это неправомерное и необоснованное. Да, я оптимистка, уже капельки успокоительные блин с ними пью) Готовлюсь морально вступать в тяжбу.
    • By E_Bond
      Добрый день, форумчане!
      Очень нуждаюсь в юридической консультации или хотя бы ориентира для движения. 
      В общем ситуация типичная. В студенческие годы оформил карту для стипендии ну и лимит на нее. Как начал работать после универа получил большой лимит, с помощью которого решал кое какие вопросы, чуть платить пытался, но потом, с надеждой, что я никому не нужен со своей мелочью, решил "забыть" о нем. 
      И вот вроде уже социально ответственный муж и отец получаю повестку в суд с задолженностью 3100грн. по кредиту, 1300грн. по пене и !!! 112000грн. (х40 от тела ) 
      Последние платежи явно не мои (я точно знаю что не платил их) 
      - 3200грн. 04.03.2013 (на тот момент вся моя зп, и я ясно не помню чтобы я месяц жил без денег) 
      - 1грн. 03.02.2014 (ну это же смешно) 
      - 700грн. 12.07.2015 (только родилась дочь я физически не мог это совершить да и зачем, если я 2 года не платил) 
      Последний явно мой платеж был 22.01.2013 года. 

      Знаю что так просто не отделаюсь, но все же прошу помощи если это возможно: 
      1. Я писал заявление на оформление (на сколько я могу видеть со скана ксерокса) карточки для стипендии речи там о кредите вообще не было. Я так понимаю если я снимал деньги и пытался их возвращать то договор как бы есть? Есть ли смысл отрицать что я понимал что подписывал, так как правила мы явно не читали (нас всех группой построили в аудиторию и мы быстро все подписали) да и в тех правилах моей подписи нету. 
      2. Как насчет сумы в 40 раз больше тела, я понимаю что пеню есть механизм уменьшить, но что делать с такими процентами я вообще не понимаю? 
      3. Самый главный вопрос. Как быть если банк сам "нарисовал" операции по счетам чтобы срок давности был? Суду есть разница был ли платеж в реальности и кто его совершал? Должен ли быть именно я (или от моего имени / интереса) тем, кто совершил операцию. 
      4. Суду без разницы что с 2013 года не мною было заплачено всего лишь 701 грн., а банк только сейчас подал иск. 
      Все что я спрашиваю я реально не могу нагуглить, просто не получается . Также, как вы уже поняли на адвоката у меня нет средств, а суд уже через неделю: 4. Могу ли я требовать доказательств от Банка на судебном заседании? Там данных по мои карточкам (счет/действие), разъяснения калькуляции долга (в данный момент это тупо таблица с непонятными мне схемами подсчета), могу ли я требовать доказательств или данных по платежам, которые я не совершал. 
      5. Подскажите пожалуйста механизм переноса заседаний для анализа доков и сбора новых доказательств (ответа банка на мои вопросы) чтобы я мог подробней изучить вопрос.
       
       
      В общем всем тепла и плюсов в карму, кому не составит труда поделиться советами. Спасибо!
    • By Selana
      Хорошего всем дня!
      "Государственный Приватбанк списал почти 6 млрд грн кредитов, выданных до 19 декабря 2016 года "
      Очень хотелось понять как воспользоваться этим "подарком" и бумажно оформить прощание с Прихватом.  Правильно ли я понимаю что все кредитные долги списаны и Банк уже не имеет права требовать их возврата? И если взять справку о задолженности перед Банком, то должно быть написано, что она отсутствует? Или не все так просто?
      Спасибо!
    • By Vick
      Здравствуйте!
      В 2012 г. было вынесено решение суда о взыскании задолженности по кредиту. С того времени открывались несколько исполнительных производств и касательно должника, и поручителя. Сейчас встал вопрос о мировом, но т.к. было одно исполнительное производство, то это можно было сделать только через суд! Теперь банк говорит, что производство закрыто, и мы можем это сделать и без суда! Но! Если бы дело рассматривалось в суде или было исполнительное производство, однозначно нельзя! А как быть между этими стадиями? Не будет ли так, что через год, банк снова подаст исполнительный лист на исполнение? И ещё один вопрос: банк настоятельно предлагает подписать договор о прощении долга или факторинга! Но не мировой! Кто что может посоветовать?
    • By Богданko
      Доброго дня! Я мав заборгованість в Манівео і одного прекрасного дня я отримав смс, що мій борг будо продано компаніі "довіра та гарантія" (dg finance). Хотів запитатись, чи хтось з ними судився і чим все закінчилось, бо мені погоджують колекторами, це не зовсім законно, бо для того має бути відповідне рішення суду, наскільки я знаю)
      я спершу пробував іти з ними на контакт, (вони вимагали 10 000, позичав в Манівео я лише 2000) щоб зменшити "віртуальну суму", або хоч наблизитись до реальної, бо по законодавству України не можна вимагати оплатити пеню більше 50-ти % від позиченої суми, на поступки мені ніхто не йшов. А потім я зрозумів, що навіть якщо я оплачу, то я немаю жодної гарантіі і довіри теж), все зваживши я не міг і не можу віддати гроші якомусь квартирному офісу (чи що це) в Києві  і повірити, що вони мені вишлють до Львова договір про закриття боргу)
      пройшов мабуть місяць як мені погрожували судом і т д, звідкись взяли номер мого дідуся і кілька днів також наярювали йому, а зараз лише до мене дзвонить робит і присилають різні смс... не знаю що робити далі?? Чи мав хтось з ними судову практику, чим воно закінчувалось? Чи це пусті погрози? І чи взагалі приходять від цієї компаніі колектори? Як поводитись з ними? 
      До мене також поступила не 100%ва інформація, але все ж інформація), що взагалі Манівео, це квартирний офіс і дочірній проект від приват банку, відповідно всі оці довіра та гарантія, роблять свою одну ганебну справу..
      також якщо хтось щось знає, чув про судові процеси з Манівео, теж буде корисною для мене інфою, ну і чим взагалі закінчуються схожі справи в цих двох вище згаданих компаніях? Також, чи є загроза не виїзду закордон. Чи є якийсь термін кредиту вызыскания?
      Дякую.