Recommended Posts

Президенту України

01220, м. Київ, вул. Банкова, 11

Голові Верховної ради України

01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

Прем’єр Міністру України

01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини

01008, м.Київ, вул. Інститутська, 21/8

Голові комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

Голові комітету з питань національної безпеки і оборони

01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

Голові комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

Голові комітету з питань правової політики

01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

Голові комітету з питань правосуддя

01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

Голові комітету з питань фінансів і банківської діяльності

01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

Голові Верховного Суду України

01024 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а

Секретарю Ради національної безпеки і оборони України

01601, м.Київ, вул.Командарма Камєнєва, 8

Міністру внутрішніх справ України

01024, Київ, вул. Академіка Богомольця, 10

Генеральному прокурору України

01011, м.Київ, вул. Різницька 13/15

Голові Служби безпеки України

01034, м. Київ , вул. Володимирська, 35

Міністру юстиції України

01001 м.Київ, вул.Городецького, 13

Голові Національного банку України

01601, Київ, вул. Інститутська 9

Голові Державної податкової адміністрації України

04655, м. Київ-53, Львівська пл., 8

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

03680 м. Київ-150, вул. Горького, 174

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11

Від: ПІБ

адреса:

телефон:

Прошу Вас звернути увагу на моє звернення, оскільки це – остання надія на поновлення порушеного законодавства України. З кожним днем з’являються нові факти ігнорування державними службовцями, суддями, посадовими особами та власниками комерційних банків норм чинного законодавства.

Тиск який здійснюється банкірами за допомогою Асоціації Українських Банків та Асоціації ”Український Кредитно-Банківський Союз” на суб’єктів законодавчої ініціативи, суди, засоби масової інформації, Національний банк України і є взагалі неприпустимим та протиправним. З метою отримання надприбутків, що підтверджується щомісячною статистикою, яку оприлюднює Національний банк України, знищення національного товаровиробника, малого та середнього бізнесу, перетворення працездатного населення на злиднів та фактично заручників комерційних банків, виселення малолітніх дітей на вулиці, посадові особи комерційних банків об’єднавшись в вищезазначені асоціації фактично спотворюють чинне законодавство на свою користь.

Так Асоціацією Українських Банків спеціально створено Третейський суд 100% суддів якого є працівниками банків та юридичних компаній що обслуговують банки виходячи з даних розміщених на сайті постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків (http://tretsud.aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=15&Itemid=16).

Про яки принципи законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом закріплені Законом України «Про третейські суди» може йти мова. Сама Асоціації Українських Банків на своєму сайті відкрито заявляє:

(http://aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=384&menu=119&Itemid=113)

АУБ звертає увагу банківського співтовариства на те, що проблема, пов’язана з оскарженням позичальниками кредитних договорів за надуманим підставами і винесенням рішень державними судами, які задовольняють такі позови, регулярно виникає у банків. Така багаторічна повторювана практика позичальників або їх поручителів призвела АУБ до висновку, що найкращий способом протидії цьому є розгляд спорів за участю банків у третейському суді АУБ. У зв’язку з цим АУБ пропонує у якості ефективного заходу протидії вищеназваним позовам позичальників або поручителів включати до кредитних договорів і договорів забезпечення (або додаткових угод до них про пролонгацію) третейське застереження про розгляд спорів у третейському суді при АУБ.

Однак жоден з правоохоронних органів, Міністерство юстиції України не вбачають в цьому злочинів.

Така ж ситуація склалась з постійно діючим Незалежним Третейським судом при ВГО „Ліга юридичного захисту інтересів споживачів” який обслуговує членів асоціації ”Український Кредитно-Банківський Союз”. Рішення цього третейського суду взагалі не піддаються ніякій логіці. Так 09 листопада 2006 року Постійно діючим незалежним третейським судом при ВГО «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» ухвалено рішення у справі №2085, згідно з яким з позичальника на користь АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором №5-5660-669-5 від 19 жовтня 2005 року в сумі 67151, 66 грн. та 4296, 37 грн. третейського збору при наявній сумі основного боргу у 13 разів нижчий (!!!) ніж стягнута судом сума. І таких рішень винесених цим судом тисячі.

А третейський суд обслуговуючий ПАТ «Альфа-банк» взагалі створений при при ВГО «Всеукраїнський Фінансовий Союз» заснованої співробітниками ПАТ «Альфа-банк» про що неодноразово сповіщалось у засобах масової інформації з демонструванням відповідних документів.

На мою думку банки включаючи у свої типові договори третейські застереження найбрутальнішим способом нехтують діючим законодавством, моральними засадами суспільства та зловживають правом, що прямо заборонено ст.13 Цивільного кодексу України, та неодноразово було зазначено у багатьох судових рішеннях. Окрім цього це прямо зазначено у рішенні Конституційного суду України від 09 липня 2002 року по справі №15-рп/2002 та у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9. Однак ні суди ні державні органи яки повинні контролювати та слідкувати за діяльністю банків на це не звертають ніякої уваги.

У своїх намаганнях протиправного втручання у судочинство яке здійснюється державними судами асоціація ”Український Кредитно-Банківський Союз” пішла ще дальше. Зі слів голови правління «ВТБ банку» Пушкарьова В.В., яки були опубліковані на сайті газети «Дзеркало тижня» (http://www.dt.ua/projects/banki/biznes-i-banki/68911/), він за допомогою цієї асоціації попав на прийом до Голови Верховного Суду України з яким вирішив всі питання. От як цитує його відповідь газета на запитання редактора економічного блоку газети «Левый берег» Владислава Головіна:

В.Головін. — Випадок з «Централем» став прикладом для інших злісних неплатників?

В.Пушкарьов. — Цей безпрецедентний випадок поставив «на вуха» всю банківську систему. Ви говорили про Національний банк. Національний банк підключився до вирішення цієї проблеми далеко не в першу чергу. В першу чергу прореагував Український кредитний банківський союз. Ми були в Онопенка на прийомі, збирали нараду. Якби пройшло це рішення, то було б дуже багато проблем у банківській системі в цілому. Тому в плані відбиття і перегляду справ по «Централю» — тут ми виграли всі справи. Зараз ми закінчуємо процедуру судових стосунків, пов’язаних зі здобуттям контролю над майном позичальників.

Про яку правову державу всі говорять, яка незалежність суддів та неупередженість судових рішень? І знову ж таки жоден з правоохоронних органів на це зухвале порушення законодавства не звертає увагу.

А об’єднання банківських асоціацій з асоціаціями колекторів взагалі нагадує якісь бандитські угруповання. Так як повідомляє сайт видання «Экономические известия» (http://eizvestia.com/fin/full/4195738) дисконти з якими банки передають заборгованість колекторам сягають 90-95%. Тобто створюючи такі угруповання банки за допомогою колекторів виводять свої надприбутки у тінь. При цьому всіляким чином блокуються прийняття законопроектів, якими була б передбачена можливість позичальниками викуповувати свої борги перед банками з тими ж дисконтами.

Мною у _________ році взято споживчій кредит у _______________ (назва банку) під _______% річних з метою купівлі ___________________ (розвиток бізнесу, тощо).

Так згідно статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів” споживчий кредит це - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Метою споживчого кредитування є надання коштів у власність під адекватний процент, що є можливим до сплати громадянином України, що має середньостатистичну заробітну плату та склад сім’ї. У цей-же час, таке кредитування надає можливість постійного заробітку для банківського сектору, оскільки споживачі з радістю віддають процентні платежі за придбання товарів, що забезпечують їхні потреби – житло, автотранспорт, меблі, побутова техніка, тощо.

Споживачі, відповідно Закону, під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою.

Держава, як гарант прав громадян, повинна слідкувати за тим, щоб Кредитодавець не вводив в оману споживача кредитних послуг, не здійснював нечесної підприємницької практики, не надавав споживачам договори з дискримінаційними умовами, тощо. Я як і тисячі інших споживачів здебільшого, необізнаний у фінансовій системі, банківських термінах, юридичних нюансах ризиків та відповідальності.

Вважаю, що спірні відносини між позичальниками та банками виникли саме через протиріччя у сумі необхідних платежів та валюти виконання зобов’язань за кредитним договором, що виникли внаслідок невизначеності ціни послуги з надання споживчого кредиту. Банківські установи пропонували укласти договір саме у іноземній валюті, оскільки, за іх словами, це було стабільно та вигідно. У той-же час, фактично споживачу надавали гривню для придбання товарів та послуг, оскільки використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями заборонено, та допускається лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Це прямо визначено ст. 99 Конституції України, ст. 192, 524, 533 Цивільного кодексу України, ст. 189 Господарського кодексу України, ст. 32, 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р. Тобто будь-які валютні операції дозволені тільки за умов наявності закону, що дозволяє здійснення таких операцій з урахуванням певних обмежень та контролю.

Отже на сьогодні, здійснення мною та іншими позичальниками, резидентами України, розрахунків з іншими резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ, якої не мали ані я, ані продавці – було би порушенням цілої низки нормативних актів. У зв’язку з цим, мені та більшості інших позичальників надавали інформацію про кредит у дуже привабливому світлі, надавали гривню для розрахунків, а згодом з метою збагачення вимагали сплати за кредит саме іноземною валютою, що і призвело до збільшення врази зобов’язань споживачів за цими договорами, на які вони не розраховували, та не могли розраховувати або передбачити.

Внаслідок вищезазначеного, незважаючи на сплати суми кредиту відповідно графіків погашення, борг, на думку банків, становить суму у національній валюті на 67% більшу, ніж суму що була отримана мною.

Щодо валютних ризиків то у першу чергу їх несуть самі банки про що неодноразово зазначалась у листах НБУ, зокрема у листі від 07.12.2009 р. №13-210/7871-22612. Також відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” основними банківським операціями є розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Однак всупереч логіці та здоровому глузду банки всіляко намагаються перекласти валютні ризики на позичальників, які не мають ані валютних контрактів, ані будь яких інших джерел отримання валюти ніж купувати її у тих же банків тільки по курсу завищеному майже в два рази від курсу за яким цей кредит отримувався. При цьому постійні маніпуляції зі свідомістю суспільства стосовно неможливості повернення валютних депозитів не мають під собою підґрунтя. Жоден з банків та Національний банк України не оприлюднив розмір валютних депозитів на піковий момент отримання валютних кредитів, що може свідчити про їх невеликий розмір.

Банки маніпулюючи свідомістю суспільства постійно наводять приклади навмисного неповернення їм кредитів двома – трьома корпоративними клієнтами, однак більшість кредитів взятих позичальниками фактично не можуть бути повернуті у зв’язку з різким знеціненням грошової одиниці України та втратою доходів які отримувались раніше. Але це ані банки, ані держава помічати не хоче.

Українським законодавством визначено, як повинні формуватись зобов’язання сторін, та як вони повинні виконуватись. Законодавець справедливо сформував обсяг прав та обов’язків кожної сторони, гарантії справедливості та прозорості відносин. Але банки зараз намагаються забрати останні кошти та майно у громадян за борги, які незаконно виникли та істотно збільшились. Про що свідчать листи та звернення вищезгаданих банківських асоціацій до Міністерства юстиції України, комітетів Верховної Ради України, Голови Верховного Суду України, тощо.

Прошу Вас, звернути увагу на те, що навіть у суді не можливо захистити свої права. Судді просто не звертають увагу на зухвале порушення законодавства банками і тільки в окремих випадках при неможливості спотворити або уникнути всебічного з’ясування обставин виносять відповідні рішення. Зокрема Постановою Вищого господарського суду України у справі №1/207 від 02.03.2010 зазначено:

Крім того, як підставно зазначає заявник касаційної скарги, господарські суди попередніх інстанцій незважаючи на чисельні заяви і клопотання відповідача, не надали оцінку тому, що в 2007р. банківською ліцензією та дозволом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" не могло бути передбачено право на використання іноземної валюти як засобу платежу, в тому числі як такого, що може відноситись до поняття "інших операцій з валютними цінностями на валютному ринку України", зазначеного в п.п 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою НБУ від 17.07.2001р. № 275, в редакції від 04.08.09р., наявність індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу у однієї з сторін спірного кредитного договору була обов'язковою.

Що ще раз підтверджує наявність домовленості, повідомленої головою ВТБ банка Пушкарьовим В.В., між суддями та банками.

У той-же час, Верховний Суд України вказав, що "Поряд із принципами незалежності й недоторканності судді Конституція України з метою забезпечення правового характеру взаємовідносин особи з державою та осіб між собою одночасно закріпила принцип рівності всіх громадян перед законом і обов'язок кожного неухильно додержувати конституційних та законодавчих вимог."

Окрім того, Конституційний Суд України надав тлумачення Конституції, та вказав, що "частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод."

Попрання комерційними банками законодавства України, ігнорування судових рішень щодо протиправності підняття відсоткових ставок, вилучення майна без рішення суду тощо, при повному потуранні з боку Національного банку України вже стало буденним та набрало загрозливих масштабів.

Так незаконне підняття відсоткових ставок з 12% до 30% річних одним з найбільших банків України - Приватбанком вже неодноразово оскаржено у судах:

Рішення по справі № 2-5045/10 від 29 січня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська;

Ухвала Верховного суду України від 13 листопада 2009 року;

Рішення по справі № 2- 1182/09 від 28 серпня 2009 Ленінський районний суд м. Полтави;

Рішення по справі № 2-1177 від 22 вересня 2009 року Дружківський міський суд Донецької області;

Рішення по справі №2-769/09 від 24 вересня 2009 року Скадовський районний суд Херсонської області;

Рішення по справі №2-125/09 від 22 липня 2009р. Близнюківський районний суд Харківської області;

Рішення по справі № 2-829/2009 від 30 вересня 2009 року Голопристанський районний суд Херсонської області;

Рішення по справі №22-1619/09 від 20 серпня 2009 року апеляційного суду Закарпатської області;

Рішення по справі №2-409/09р. від 19 серпня 2009 року Татарбунарський районний суд Одеської області;

Рішення по справі №2-61 2009 р. від 30 квітня 2009 року Білокуракинський районний суд Луганської області;

Рішення по справі № 2-1875/2009 від 08 травня 2009 року. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області;

Рішення по справі № 2-589/09 від 27 квітня 2009 року Бериславський районний суд Херсонської області;

але не зважаючи на це керівництво банку продовжує незаконно вимагати сплати шалених відсотків встановлених протиправно, а у разі незгоди позичальників вилучає їх майно без рішення суду при цьому правоохоронні органи взагалі уникають вирішення питань по суті та всіляким чином ухиляються від своїх прямих обов’язків. Про що свідчить кількість матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи зокрема у Печерському районному управлінні ГУМВС України у м. Києві.

Такі виграні судові справи є і проти інших банків – АКІБ «Укрсиббанк», ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк».

Але жодної реакції та дій направлених на припинення порушення законодавства України з боку Національного банку України, який повинен здійснювати контроль за діяльністю банків немає і досі.

Також на підтвердження безпринципності та знахабнілого відношення до позичальників свідчить рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 листопада 2009 року, яким в рахунок боргу перед ЗАТ КБ «Приватбанк» за відсотками у розмірі 83,22 долара США судом звернуто стягнення на предмет іпотеки та виселено позичальника з квартири, що є предметом іпотеки, без надання іншого житла зі зняттям позичальника з реєстраційного обліку.

У зв’язку з протиправним визначенням договору у іноземній валюті, банки зловживаючи правами на шкоду громадянам, вимагають сплати зобов’язань у іноземній валюті, що як було зазначено вище та підтверджено великою кількістю судових рішень, є забороненим.

У сусідніх державах, зокрема у Росії, за повідомленнями засобів масової інформації, ці питання вже давно вирішені на користь позичальників. Валютні кредити переведені в національну грошову одиницю за курсом на момент отримання позичальниками кредитів. При цьому ніякого масового банкротства банків та краху фінансової системи, про що говорять постійно банківські службовці, не відбулося.

Прошу Вас захистити мої права та права інших позичальників, негайно зупинити протиправну діяльність Банківських установ, що призвела до порушення чисельної кількості Законів України, позбавила прав громадян як споживачів, та порушило усі принципи справедливості та норми, що закріплені у Конституції України.

Також прошу Вас здійснити заходи щодо гарантій прав громадян України, захисту Конституції України, а саме прийняти нормативні акти:

- якими заборонити включення третейських застережень у договори які укладаються банками;

- перевести всі валютні кредити у гривню за курсом на момент отримання кредиту;

- зобов’язати компанії які викупили заборгованість позичальника, за вимогою останнього прийняти виконання від нього зобов’язання у розмірі що на 10% не перевищує суму за якою цією компанією була придбана заборгованість;

- прийняти негайно нормативні акти якими би регулювалось питання банкрутства фізичних осіб.

Окрім цього вимагаю негайно здійснити заходи якими припинити втручання у діяльність судів з боку банків шляхом притягнення винних осіб до відповідальності передбаченої чинним законодавством України.

З повагою та надією на захист порушених прав, ______________

Дата: __________2010р.

Zvernenny.doc

  • Like 2
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Гость
Эта тема закрыта для публикации сообщений.
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения