микс
-
Число публикаций
9 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы микс
-
-
Здраствуйте у меня такая же песня только у меня еще и производство в гис открыли я подал заявление согласно ст48 на что мне сказали что оно не какой роли не сыграет так как апеляция не принята еще
-
Проигран суд первой инстанции . На оглошении решения я участие не принимал. Я так понимаю десять дней для подачи апеляции начинается с момента получения копии на руки. сегодня (среда) я забрал копию у меня получился месяц я потратил для подготовки апеляции , и сегодня же мне позвонили с банка сказали чтоб я передал им добровольно залоговое имущество чтоб они не отдовали документы в гис. Иск на апеляцию подаю в понедельник . может кто посоветует что делать в такой ситуации. Также написал иск может кто посмотрит так как опыта мало может что нибуть надо дабавить . за помощь благодарю за раннее, за грамотические ошибки просьба не ругать так как это наброссок и украинский храмает.
А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А
на рішення ________ міського суду ________ області від_________ року по цивільній справі № _______ головуючого судді_______
Ця апеляційна скарга подана в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач є споживачем послуг відповідача.
За данним позовом не сплачується судовий збір на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 7 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Під час оголошення судового рішення я не був присутній у судовому засіданні, .11.2012 звернувся до суду про отримання копії судового рішення і тільки 12.2012 отримав копію рішення. Таким чином, прошу відчисляти строк, з дня отримання мною копії рішення.
Рішенням ________ міського суду ________ області від .11.2012 у складі головуючого судді _______. при секретарі _______., розглянувши у відк-ритому судовому засіданні в м. ________ цивільну справу за позовом банка до петрова., петровой. про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивні вимоги задовольнила, по зустрічній позовній заяві петрова. до банка про про визнання кредитного договору «Автопа-кет», удавним правочином та про визнання його та-ким, що укладений в національній валюті України – гривні, ніякого висновку в резолютивної частини по суті позивних вимог немає.
Я, як Апелянт, - петров., не погоджуюсь повністю із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині визначених їм відсутності підстав для визнання кредит-ного договору «Автопакет», удавним правочином та про визнання його таким, що укладений в національній валюті України – гривні , а саме в наслідок наступних обставин:
- суд не в повній мірі з’ясував обставини справи, які мають суттєве значення для правомірного її вирішення;
- судом не встановлена суть и не розглянута всебічно зустрічна позовна заява відносно удавного правочину ( рішення носить односторонній характер );
- суд не зобов’язав відповідача надати до судового розгляду первинні бухгалтерські документи які підтверджують отримання кредиту ( коштів) в іноземній валюті та переказ грошей в такій валюті за оплату транспортного засобу придбаного у кредит та не дос-лідив ці докази, дослідження яких має суттєве значення при вирішенні справи і які суд вважав встановленими ( аркуш 2, до 1 абзацу вступної частини);
- мотивувальна частина рішення не містить належних доводів та доказів, чітких поси-лань на норми діючого законодавства, суд першої інстанції приймає рішення спираю-чись на припущення та на норми непрямої дії та умовам договору який складений з відповідачем;
-в описової части рішення , суддя не вказав доказі і з яких підстав він вважає, що позо-вні вимоги банка підлягають задоволенню ( аркуш 2, абзац 4 описової час-ти);
-резолютивна частина не містить висновку суду про задоволення або відмову моїх по-зивних вимог ( аркуш 4, абзац 9 резолютивної частини);
- порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Суд першої інстанції, своїм рішенням помилково визнав, що ствердження позивача про те, що кредитний договор суперечить нормам Закону України « Про захист прав споживачів » незаконні, так як до правовідносин, які існують між позивачем та відпові-дачем данний Закон не застосовується, так як предмет договору про надання кредиту є цільовим, а не споживчим, про що зазначено в розділі п.п.1.1.2 кредитного договору ( аркуш 2, сторінка 4 абзац 11 описової частини).
Я вважаю, що це ствердження, як позивача не може бути незаконним і вважаю, що кредитний договір це споживчий кредит, з наступних підстав:
-згідно Закону України « Про захист прав споживачів » ст. 1 п.23 визначено, що спожи-вчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продук-ції. Мною придбався автомобіль, у зв’язку з чим в договоре « Автопакет» п.1.1.2 вказано ціль кредиту на придбання автотранспортного засобу. Таким чином, сторони обумо-вили предзначення кредиту и це носить цільовє презначення коштів наданих у кредит, а не характер правовідносин;
-згідно Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.2011 ( далі по те-ксту Рішення КСУ № 15 ) чітко і зрозуміло вирішено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання спожи-вчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору;
-згідно, Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виника-ють із кредитних правовідносин» ( далі по тексту Постанова № 5 Пленуму ВССУ ) ст..16 при розгляді таких справ суди повинни враховувати, зокрема, висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).
В описової части рішення суда першої інстанції (аркуш 3, абзац 5 описової частини) вказано, що відповідно ст.. 1046,1054 Цивільного Кодексу України, далі по тексту ЦКУ ) відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику. В ціх нормах Закону, ніякої мови про валютні ризики не йдеться, а в ч. 3, ст.. 1054 ЦК вказано, що « особли-вості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені Законом »
При виборі валюти кредиту, мені не була надана інформація необхідна для здійс-нення свідомого вибору кредитного продукту, зокрема, не була надана інформація про валютні ризики пропонованої банком послуги, що суперечить пункту 3.8. Правил надан-ня банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 № 168. Згідно цього документа: у разі надання кредиту в іноземній ва-люті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору:
- попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за креди-тним договором несе споживач;
- надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у ва-люту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.
Мені не відома, згідно якого Закону, суд першої інстанції, з’ясував, що на мені як на споживача покладені валютні ризики. Згідно ст.. 49 Закону України « Про банки і банків-ську діяльність », що банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. При наданні довідки про мої доходи, співробітникам відповідача біло відома, що я отримую доходи в національній валюти- гривні.
Також, згідно Постанови № 5 Пленуму ВССУ ст.. 16 « суди повинні з’ясувати вико-нання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 За-кону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов’язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укла-дення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим договором несе споживач. Такі вимоги співробітниками банку перед наданням кредиту яко-би в іноземній валюті виконані не були, таким чином зрозуміло вважати, що кошті мені надали в національній валюті.
На час укладення кредитного договіра « Автопакет » від 26.11.2007, постанова Правління НБУ № 168 діяла, однак працівники банку не виконали вказаних умов и не обумовили ці положення в договіре, а під час розгляду справи суд першої інстанції не намагався з’ясувати виконання цього положення.
Суд першої інстанції в рішенні ( аркуш 3, сторінка 6 абзац 11 описової частини) також вказав - пункт « в» частини 4 статі 5 Декрету передбачає вимогу щодо отриман-ня індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операції щодо надання і одержання рези-дентами кредитів в іноземної валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Згідно вимог Постанови № 5 Пленуму ВССУ ст.. 16 вказано « щодо вимог підпункту «в» пункту 4 статті 5 цього Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то, оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування, ця норма не може застосовуватись судами.
Також, суд першої інстанції визначив, що зміст кредитного договору не суперечить вимогам закону, оскільки особи, які його укладали, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі та договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Я не оспорював правомірність договору з підстав недієздатності осіб, чи відсутності певного волевиявлення, а стверджував, що під час укладання договору мени фактично було введено в оману, що полягала в певному приховуванні, обмеженні необхідної інформації, що має істотне значення при подальшому виконанню договору, у неспра-ведливих умовах договору, а точніше - у відсутності інформації про те, що усі ризики мають бути покладені виключно на споживача, та недодержанням банком при укладанні кредитного договору вимог Постанови НБУ № 168 від 10.05.07 р.,.Банк, на-даючи кредит строком на 5 років, повинен був відобразити валютні ризики та сукупну вартість кредиту в договорі, чого зроблено не було і фактично, всі валютні ризики було покладено на мені як споживоча, та ціна договору змінилась, відсутність даного пункту або окремого додатку обтяжує можливість виконання даного договору на умовах, які були на час його підписання і суперечить ч. 2 п.п. « в» «д» «і» ст. 11, п. 2 ст. 18 ЗУ «Про Захист прав споживачів».
Судом першої інстанції було встановлено, що «позивач звернувся до банку добровільно та самостійно виявив бажання отримати кредит на умовах, зазначених у вищезгаданому договорі», що підтверджується заявою на отримання кредиту, тобто я свідомо звернувся до банку з метою отримання кредиту та отримав кредит за своїм ба-жанням саме в іноземній валюті, тому він не має матеріальних підстав виконувати свої зобов’язання перед відповідачем у гривні ». Проте, даною заявою зазначено,, що інформація про переваги та недоліки схем кредитування полягала в усному інформуванні працівниками банку про суттєву вигоду у разі заключення кредитного до-говору, де зобов’язання буде виражене у доларах США, так, як ця валюта значно вигідніша для кредитування, ніж національна. При виборі валюти кредитування співробітники відповідача запевнили мені, що курс долара США значний час знаходиться на достатньо стабільному рівні, що різких коливань курсу долара США вони не передбачають, та повідомили , що саме при кредитуванні в доларах США буду сплачувати менші платежі за кредитом в порівнянні з кредитуванням в гривні.
Суд не дослідив положення п. 12 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.96 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» та ст. 15 п. 9. ЗУ «Про захист прав споживачів» в яких зазначено те, що споживач не має спеці-альних знань про властивості та характеристики товарів, робіт, послуг і суд має виходити саме з цього припущення. Але, суд встановив, що споживач в змозі був та «повинен був» передбачити зміну курсу долара, та трактуючи це на користь банку. ( перш за все позивач - аркуш 4 абзац 2). Крім того, в зазначеному законі встановлено ст. 18 «п. 8. нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача». Фактично підписувався договір на одних умовах, а виконувався вже на інших, що є не припустимим. Суд не дослідив, що відповідач приховав повну інформацію щодо отриманого ним кредиту, яка містить обставини, що мають істотне значення та умови, що в свою чергу є обманом з боку відповідача та підтвердженням щодо нечесної підприємницької практики.
Згідно п. 2.1 кредитному договору надання кредиту проводиться шляхом « перера-хуванням коштів, за реквізитами, вказаних позичальником письмово» В свою чергу, для перерахунку коштів, я використовував заяву на видачу готівки іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов’язань за спірним кредитним договором, вносячи готівкою долари США в касу банку. Згідно п. 1.1. Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління НБУ від 30.05.2007 № 200, ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні. Відповідно до п. 6.2. Правил, фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у випадках, передбачених підпунктами "а", "в" та "е" пункту 6.1 цієї глави, зокрема у разі: сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків. Згідно п. 6.3. Правил фізичні особи, а також юридичні особи - резиденти та іноземні представництва можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (віз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.
Таким чином, мені законодавством не було надано права здійснювати використан-ня готівкової іноземної валюті при здійсненні платежів за спірним кредитним договором та внесення плати за користування кредитом на користь банку шляхом внесення доларів США в його касу при сплати кредиту в іноземний валюті.
Також п.2.1.1 договіра « Автопакет» передбачено, що моментом надання Кредиту вважається день утворення заборгованості на позичкових рахунках відкритих у відді-ленні банку», таким чином при надання кредиту в іноземній валюті на моє ім’я був відкритий рахунок в національній валюті. Таким чином, дії банку супере-чать п. 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націона-льній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року за № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, який встановлює, що умови відкриття рахунку та особливості його функціо-нування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. Такого договору між Банком і мною укладе-но не було. Фактично банк змусив мені купувати у нього валюту за курсом, за яким банк здійснював її продаж, і вже у валюті вносити кошти для погашення кредиту. Пункт 5.2 цієї Інструкції регламентує, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається су-б'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах зако-нодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточ-них операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до зако-нодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.
Вважаю, що фактично мав місце кредитний договір в національній валюті, а договір кредитування в іноземній валюті приховує справжній правочин.Відповідно до частини 2 статті 235 Цивільного Кодексу України, якщо правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулю-ються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Крім цього, згідно пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про су-дову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року N 9, за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встано-вивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший право-чин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей право-чин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.
Оскільки між мною та відповідачем фактично було укладено договір про надання кредиту в національній валюті України – гривні, в розмірі 55 418 гривень 70 копійок (п’ятдесят п’ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 70 коп.), що було еквівалентно сумі 10 974.00 долара США (десять тисяч дев’ятсот доларів США ), по комерційному курсу відповідача, який на 26.11.2007 року складав 5,04 гривень за 1 долар США, тобто про надання кредиту в розмірі 55 418 гривень 70 копійок (п’ятдесят п’ять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 70 коп.), відносини між мною та відповідачем мають бути врегульовані саме таким договором.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 8,13, 294, 295, 296, 297, 301, 302, 307, 309 ЦПК України, ст.ст. 13, 215, 229, 230, 235, Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 11, 15,18, 21 до Закону України «Про захист прав споживачів», Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.2011; Постанова № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідно-син»; пунктами 2.1.; 3.1.; 3.2.;3.3., 3.4 Постанови Правління Національного Банку Украї-ни від 10.05.2007 р. № 168, « Про затвердження Правил надання банками України ін-формації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту »,
ПРОШУ:
1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на рішення _____ міського суду ________ області від ________ 2012 року по справі № _________ головуючого судді__________.
2. Скасувати рішення ___________ міського суду _________ області ______ 2012 року по справі_______ головуючого судді ________. у повному обся-зі.
3. Ухвалити нове рішення по даній справі, яким задовольнити позовні вимоги позивача-відповідача петрова. якім визнати кредитний договір «Автопакет», укладений між петровым., та банком удаваним правочином, та застосувати наслідки удаваного правочину.
Додатки:
1. копії апеляційної скарги;
2. копія рішення ________ міського суду ________ 2012 року по справі
_________;
3. копія заяви про надання копії рішення суду;
4. копія довідки про данні розрахунку-фактури ;
-
Подскожите где можно посмотреть это решение потому что в реестре я его не нашелСуд рассмотрел спор о признании договора мнимым.
Верховный Суд Украины на заседании Судебной палаты по гражданским делам 14 ноября 2012 г. рассмотрел дело № 6-133 цс 12, предметом которого был спор о признании договора мнимым.
При рассмотрении этого дела ВСУ сделал правовое заключение, согласно которому при решении вопроса о том является ли договор мнимым суду следует исходить из правоотношений, которые на самом деле установились между сторонами договора
-
подскажите пожалуста в чем разница целевого кредита и потребительского, судья в своем решении ссылается на то что кредит целевой а не потребительский (автопакет) закон о защите прав потребителей к этому договору не применим. И согласно статье 1049 и 1054 ГКУ все валютные риски ложаться на заемщика. а ведь есть же пленум
Згідно ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ от 30 березня 2012р постонова № 5 стаття 16. Суд повинен з’ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов’язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим договором несе споживач.
При розгляді таких справ суди повинні враховувати, зокрема, висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).
но у меня в договоре нет такого пункта что все валютные ризки ложаться на меня
-
Здравствуйте проигран суд первой инстанции, на оглошении решения меня небыло, пошол за решением через пять дней после оглошения, сказали не готово, будет через 3 дня. Написал на имя судьи заявление на выдачу копии решения , Это мне на подготовку апеляции 2 дня или можно продлить сроки. И куда писать заявление
-
-
проигран суд по признанию договора мнимым нужен срочно оброзец опеляционной жалобы так как сроки поджимают. [email protected]
-
Здравствуйте скажите пожалуста если в банке я при оформление полдписывал квитанцию якобы я расплачуюсь за машину в долорах а в купле продаже расчет велся в гривнах оба документа на руках можно что-то с этого вытянуть
СБОР ГОТОВЫХ СОВМЕЩАТЬ СЛОВО С ДЕЛОМ
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано
Здраствуйте нужен адвокат в Луганске по валютным кредитам , самому защищаться не получается тупо игнорируют такое ощющение что говорюна суде сам с сабой. в городском суде судья до предварительного не смотря не какие документы сказала что делов не будет (зачем ты сюда пришел) но при этом процес затянулся на год и без результатно. в луганске в апеляции такая же песня только на предворительном также не слушали и сказали иди читай реестр и не марочь мазги. не пойму у всех так или у меня одного. дело щас в апеляции