Matvey

Пользователи
  • Число публикаций

    13
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы Matvey

  1. Почитайте уважно Ваш договір іпотеки, умови звернення стягнення на майно, можливо там Ви знайдетете відповідь на питання. Також рекомендую написати банку приблизно таке:

    Прошу розглянути мою пропозицію про позасудове врегулювання спірних питань шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору куплі-продажу у порядку встановленому в ст.38 Закону України «Про іпотеку». Такий спосіб передбачений ст..36 ЗУ «Про іпотеку» та п.ХХ Договору іпотеки.

    Умови договору про позасудове врегулювання мають містити положення про припинення всіх судових проваджень між сторонами, недійсними будь-яких наступних вимог, передачі іпотекодавцем іпотекодержателю оригіналів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки у відповідності до ст..36, 38 ЗУ «Про іпотеку».

    Додаток:

    - витяг з ЗУ «Про іпотеку»

    З А К О Н У К Р А Ї Н И

    Про іпотеку

    ВИТЯГ

    Стаття 36. Позасудове врегулювання

    Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

    передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

    право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

    Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

    Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки

    Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

    Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

    Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

    Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

    Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

    Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

    Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

    Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

    Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

    Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

    Якщо банк не захоче врегулювати питання в позасудовому порядку, то подавайте позов (аналог приведений тільки що на цій гілці форуму) посилаючись на ст.39 ЗУ "Про іпотеку", вимагайте застосувати процедуру ст.38 та розірвати кредитний договір.

    Стаття 39. Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду

    У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

    загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

    опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

    заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

    спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

    пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

    початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

    Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

    Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

    Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:

    іпотеку включено до іпотечного пулу;

    відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;

    проти іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу про банкрутство.

    (Закон, ВР України, від 05.06.2003, № 898-IV "Про іпотеку")

    Дуже дякую!

  2. Почитайте уважно Ваш договір іпотеки, умови звернення стягнення на майно, можливо там Ви знайдетете відповідь на питання. Також рекомендую написати банку приблизно таке:

    Прошу розглянути мою пропозицію про позасудове врегулювання спірних питань шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору куплі-продажу у порядку встановленому в ст.38 Закону України «Про іпотеку». Такий спосіб передбачений ст..36 ЗУ «Про іпотеку» та п.ХХ Договору іпотеки.

    Умови договору про позасудове врегулювання мають містити положення про припинення всіх судових проваджень між сторонами, недійсними будь-яких наступних вимог, передачі іпотекодавцем іпотекодержателю оригіналів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки у відповідності до ст..36, 38 ЗУ «Про іпотеку».

    Додаток:

    - витяг з ЗУ «Про іпотеку»

    З А К О Н У К Р А Ї Н И

    Про іпотеку

    ВИТЯГ

    Стаття 36. Позасудове врегулювання

    Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

    передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

    право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

    Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

    Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки

    Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

    Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

    Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

    Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

    Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

    Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

    Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

    Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

    Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

    Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

    Якщо банк не захоче врегулювати питання в позасудовому порядку, то подавайте позов (аналог приведений тільки що на цій гілці форуму) посилаючись на ст.39 ЗУ "Про іпотеку", вимагайте застосувати процедуру ст.38 та розірвати кредитний договір.

    Стаття 39. Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду

    У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

    загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

    опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

    заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

    спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

    пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

    початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

    Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

    Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

    Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:

    іпотеку включено до іпотечного пулу;

    відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;

    проти іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу про банкрутство.

    (Закон, ВР України, від 05.06.2003, № 898-IV "Про іпотеку")

    Дуже дякую!

  3. Прошу консультації.

    хочу віддати банкові іпотечне майно... заборгованість по кредиту 800 доларів - за 2 місяці, платити до 2023 року.. не в тому суть..

    виїжджаю за кордон... іпотечне майно мені не потрібне.. щоб продати його третій особі - банк не йде на уступки, так само вперся рогами добровільно отримати квартиру в рахунок погашення заборгованості.. хоче, "надра" кошти... процентів та пені.. чи можна якось іпотечну квартру передати у власність банку за рішенням суду в рахунок погашення заборгованості, щоб сердечко не боліло???

    дякую

  4. Нет не имеет.

    Есть постановление ВСУ по данному вопросу.

    Можно смело оспаривать действия исполнителя или сами торги.

    Все зависит от момента.

    А можна посилання на цю постанову ВСУ?!

    Дякую!

  5. На підставі якого рішення суду продавалась квартира, яка є предметом іпотеки - про звернення стягнення на предмет іпотеки чи стягнення коштів?

    Якщо стягнення коштів, то державний виконавець взагалі немав права продавати квартиру, яка передана в іпотеку. (див.постанову ВСУ №6-94цс11 від 15.02.2012 р.).

    Звернення на квартиру, що є предметом іпотеки, виключно на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не стягнення коштів.

    Пробачте, для саморозвитку...

    У Вашому посиланні на НПА не знайшов підтвердження Ваших слів про звернення стягнення на квартиру, що є предметом іпотеки, здійснюється виключно на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не стягнення коштів.

  6. В договоре написано "Банк зобов'язується надати Позичальнику строковий кредит на строк по 20.032006 р. включно......" Можно применять срок исковой давности?

    крім того випадку, якщо в договорі зазначено, про те, що сторони домовилися, що строк позовної давності за цим договорм складає 5 років.

    проте момент спливу строку (5 років) вже також минув

  7. На підставі якого рішення суду продавалась квартира, яка є предметом іпотеки - про звернення стягнення на предмет іпотеки чи стягнення коштів?

    Якщо стягнення коштів, то державний виконавець взагалі немав права продавати квартиру, яка передана в іпотеку. (див.постанову ВСУ №6-94цс11 від 15.02.2012 р.).

    Звернення на квартиру, що є предметом іпотеки, виключно на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не стягнення коштів.

    на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки

  8. Все последующие правочины, которые могут возникнуть из-за торгов также недействительны.

    повторно может быть выставлена, когда устранят предыдущие нарушения.

    Но по идее должны вернуть на стадию 2-х торгов. А там передать на баланс банка.

    На якій підставі передати на баланс кредитної спілки, якщо вона не скористалась правом купівлі на торгах?

  9. Не только недействительными, но и привлечение ДВСсовца к уголовной ответственности - превышение полномочий.

    Если написано, что трое торгов не применяются на старые договора, значит не применяются. Тоже самое по 50% скидке.

    А проводят потому что никто не обращал на это внимание.

    Никто эти переходные положения не читает.

    Підскажіть будь-ласка, які правові наслідки визнання торгів недійсними?

    чи буде квартира буде повторно виставлятись на торги?

  10. Я вважаю це дуже цінна норма в моїй ситуацїї..

    І дійсно, її треба довести суду таким чином, щоб і ДВС очі відкрила (а щодо притягнння ДВС до відповідальності тут, я вважаю не те що не має потреби, а і не получиться, оскільки ДВС укладає договір із спеціалізованою організацією, яка і проводить торги).

    а прикінцеві положення дійсно мало хто читає

    Дякую за цінну пораду.

    обов'язково поділюсь наслідками по моїй ситуаціїї

  11. 1. З приводу забороний вказаними Вами особоами вчиняти відчуження.

    Невідомо, хто і як буде виконувати зазначену заборону.

    Тому щоб не втратити житло варто заборонити БТІ реєструвати право власності.

    Якщо особа, що виграла торги отримала акт від ДВС, то обмеження КС зняті.

    Проте те, що я написав, може різнитися в залежності від субєктивних факторів.

    Але на мою думку, Вашу ухвалу про забезпечення позову виконати неможливо.

    2.

    Треба бачити всі документи і поставити уточнюючі запитання.

    Неможливо виконати - це однозначно.

    стоїть питання про те чи варто ризикнути житлом за ради зняття заборони відчудження - подам заяву про забезпечення позову - примушу БТІ не вчиняти б-яких дій, і у разі позитивного рішення суду залишу за собою житло, проте, якщо не подам таку заюву, то КС спокійно зареєструє право власності і знову ж таки у разі позитивного рішення по справі знову-таки через суд буду просити визнати за мною право власності на квартиру на підставі того, що прилюдні торги були проведені з порушенням законодавства, а отже і протокол і акт державного виконавці можна спокійно оскаржувати. проте у останньму випадку буде знята заборона на відчудження, оскільки вже відбувся перехід права власності....

    чи, можливо, я не так розумію ситуацію, як ії може бачити юрист

  12. 7.04.12 року була реалізована моя арештована квартира, шо є предметом іпотеки на третіх прилюдних торгах.. адвокат, який вів мою справу кормив обіцянками впродовж близько 7-ми місяців, а після реалізаціїї квартири зробив так би мовити самовідвід... інші адвокати не залюбки беруться за мою справу, посилаючись на адвокатсяку етику... і по собі знаю, що зробити заново легше, ніж переробляти за когось.. тому вимушений свернутись сюди...

    ситуація наступна:

    у 2008 році, перебуваючи у шлюбі з громадянкою А взяв кредит в кредитній спілці (К.С) на достатньо велику сумму, у якому колишня дружина виступала поручителем... способом виконання зобов'язання виступає моя квартира - звичайний іпотечний кредит..

    як зрозуміло кредит виплачувався не в повному обсязі, тому КС звернулась до суду про звернення стягнення по заборгованості.. в грудні 2010 року суд ухвалив рішення про стягнення 120 тис. грн...

    у грудні 2011 року КС звернулась до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки... паралельно з цим, КС. звернулась ще й з позовом про стягнення процентів та штрафів за невиконання умов кредитного договору... звісно суди КС виграла...

    Таким чином.. станом на грудень 2011 року сума моєї заборгованості складає 192 тис. (120 тис осн. заборгованості + 70 тис по процентам) + крім того моя квартира знаходится на прилюдних торгах...

    конкретніше по торгам:

    перші прилюдні торги арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки були призначені на 28 грудня 2011 року - не відбулись.

    другі - були призначені на 28 лютого 2012 року. Що на один місяць порушує строки, передбачені ч.2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку». не відбулись.

    Треті прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна були призначені на 20 квітня 2012р.

    Однак не враховуючи прострочення строків проведення 2х прилюдних торгів, спецалізована організація, що проводить торги, тобто в день проведення третіх прилюдних торгів повідомляє про те, що у зв’язку з помилковою вказаною датою третіх прилюдних торгів, реліцитатор просить вважати недійсним попередній лист про призначення торгів, і призначає проведення нових третіх прилюдних торгів на 27 квітня 2012 року, тобто переносить дані торги ще на один тиждень.

    Я отримав повідомлення про призначення торгів на 27.04.2012 року в день проведення торгів після закінчення моменту реєстрації учасників торгів, що підтверджується довідкою, виданою Центром поштового зв’язку, що обмежувало моє право брати участь у даних торгах і можливістю викупити свою квартиру.

    повідомлення в газеті та сайті мнюсту про торги також дотовані 20.04.12 (за тиждень до проведення торгів).

    на третіх прилюдних торгах моя квартира була реаліозована. переможцем торгів стала КС, яка купила її в рахунок заборгованості, сплачуючи лише різницю між початковою ціною лоту та суми заборгованості - 20 тис.

    Мною подана позовна заява про визнання третіх прилюдних торгів недійсними, керуючись вищевказаними підставами...

    ліцитатор та КС - відповідачі... ДВС - третя особа (до них претензій нема - все робили згідно законодавста, мені йшли на зустріч... - по-людськи)

    Крім того подана заява про забезпечення позову з проханням заборони вчиняти б-які дії учасників учасників процесу щодо відчуждження моєї квартири..

    На жаль чи нащастя така заява була задоволена ухвалою лише на попередньому слуханні... проте на момент такого слухання ДВС вже видали акт державного виконавця про про продаж, а КС, на підставі такого акту вже звернулись до БТІ та нотаріуса про реєстрацію права власності.

    враховуючи вищевказане виникає декілька питань, відповіді на які мені покищо не надав жоден юрист:

    1. чи варто подавати заяву про забезпечення позову з проханням заборони вчиняти б-яких дій БТІ та нотаріусом щодо відчудження моєї квартири до моменту винесення рішення по справі, чи навпаки - нехай реєструють право власності, тим самим знімуть заборону на відчудження предмету іпотеки, а я потім (в разі визнання третіх прилюдних торгів недійсними) буду просити у суду визнати право власності на квартиру за мною... і таким чином зможу переписати квартиру на третіх осіб чи продати, а кошти забрати собі.

    2. оскільки під час підписання договору кредиту я перебував у шлюбі... перше рішення про стягнення 120 тисяч грн було ухвалено в той момент, коли я перебував ще в шлюбі, наступне - про стягнення ще 70 тисяч - в момент, коли шлюб був вже припинений. Яким чином можна поділити такі суми боргу між подружжям, і у разі позитивного та вчасного результату як можна зменшити суму стягнення, яка знаходиться у державного виконавця.

    друге попереднє засідання призначене на 5 червня... дякую за вчасну та повну відповідь.