Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Послуга, яку надає фактор, підпадає під визначення фінансової послуги згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1, п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 7 вказаного Закону юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
Нацфинуслуг указал на противозаконность передачи долгов физлиц по договору факторинга
в Антиколеторські послуги, допомога позичальникам, повернення депозитів
Опубликовано
жосто суд із ними, але вірно
хоча чітко межі між цесією та факторингом у ЦК не має