vredina

March 26, 2017

Очень часто в Учетной политике банка прописано, что отделения и филиалы могут приобретать валюту у друг друга, и

апеллируют терминами рыночным межбанковским курсом иностранной валюты в системе.

November 8, 2016

Just now, vredina said:

Пропоную ознайомитись з Консультативною програмою IFC в Європі та Центральній Азії Проект з подолання кризи на фінансових ринках у Східній Європі та Центральній Азії Швейцарська конфедерація У партнерстві з: Передача проблемних активів в Україні Посібник. Почерпнете багато цікавого.

http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/29bd15804ac62f9cafa8bf4220e715ad/Ukraine_DA_Transfer_UA.pdf?MOD=AJPERES

November 8, 2016

Пропоную ознайомитись з Консультативною програмою IFC в Європі та Центральній Азії Проект з подолання кризи на фінансових ринках у Східній Європі та Центральній Азії Швейцарська конфедерація У партнерстві з: Передача проблемних активів в Україні Посібник. Почерпнете багато цікавого.

November 8, 2016

Враховуючи, На пропозицію апеляційного суду позивач надав розрахунок сплати відповідачем коштів у національній валюті - гривні. Відповідно до наданого розрахунку ОСОБА_7 сплатив 190459 грн. 39 коп. в погашення заборгованості по кредитному договору, та 219608 грн. 56 коп. процентів за користування кредитом, а тому різниця між отриманими кредитними та сплаченими коштами по кредиту підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_7 в розмірі 74 540 грн. 61 коп., з розрахунку: 265 000 грн. - 190459, 39 грн.

November 8, 2016

Банк просив повернути 51169.18 швейцарських франків та пеню в сумі 685523 грн 75 коп., а також 31242 грн 12 коп.

Суд прийняв рішення: 74540 (сімдесят чотири тисячі п'тсот сорок) грн. 60 коп. заборгованості по тілу кредиту, 106 560 (сто шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 91 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом та 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. пені за порушення строків погашення процентів та платежів за кредитним договором, а всього 256 101 ( двісті п'ятдесят шість тисяч сто одну) грн. 52 коп.

Дуже не погане рішення.

July 21, 2016

Єдиний державний реєстр судових рішень

http://reyestr.court.gov.ua/Review/58919755

July 21, 2016

Єдиний державний реєстр судових рішень
http://reyestr.court.gov.ua/Review/58919755

January 27, 2016

Тільки у разі погодження з банком, але не факт, в реєстрі є рішення на користь фонду, коли фонд гарантування звертався з позовом про визнання зарахування зустрічних вимог недійсними

January 19, 2016

Институт имени Корецкого с 1995 года ежегодно подписует около 100 експертних заключений

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/24302/1-Nagrebelniy.pdf?sequence=1

June 11, 2015

Ребята всем вам спасибо, все что вы сейчас написали я уже за много лет изучил на нашем форуме и это все что вы здесь пишете уже написано в моей заяве о фальсификации доказательства меня интересует другое- «Как заставить апелляцию адекватно отреагировать на предоставленные банком фальшивые доказательства?»

Может будет полезным

Справа № 751/12935/14 Провадження № 22-ц/795/784/2015 Головуючий у I інстанції -Деркач О. Г. Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Позігуна М.І.

суддів: Вінгаль В.М., Зінченко С.П.,

при секретарі: Шкарупі Ю.В.

з участю: представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" про визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ПАТ „УкрСиббанк" просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2015 року, яким визнано припиненим зобов'язання за договором про надання кредиту №11120645000, укладеним 21.02.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та ОСОБА_1; стягнуто з ПАТ „УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в сумі 6 248,40 грн., а також 243 грн. 60 коп. судового збору на користь держави. В обгрунтування незаконності рішення суду апелянт посилається на його ухвалення судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом безпідставно не було задоволено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності на звернення до суду за захистом порушеного права, та наявні в матеріалах справи докази, якими спростовуються доводи позивача про неотримання нею коштів на виконання умов кредитного договору на суму 8 602,00 дол. США в березні, травні, червні 2007 року.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 21 лютого 2007 року між АКІБ „УкрСиббанк" (назву якого змінено на ПАТ „УкрСиббанк") та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №11120645000 (а.с.5-9 т.1), відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 46 300,00 дол. США, та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором, строком до 20 лютого 2018 року. Надання кредиту (грошових коштів) здійснюється на підставі заяви позичальника у наступний термін: 21 лютого 2007 року. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії штрафи та інші платежі згідно умов Договору на рахунок № НОМЕР_3 в АКІБ „УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів, спрямованих на погашення кредиту, в повному обсязі на вищезазначений рахунок Банку.

Відповідно до заяв ОСОБА_1 від 21.02.2007 року (а.с.12 т.1) та від 28.02.2007 року (а.с.23 т.1) відповідач надав позивачу 21.02.2007 року та 28.02.2007 року кредит у сумі 31 883,00 дол. США. Факт надання та отримання зазначених кредитних коштів сторонами не заперечується.

Згідно заяв про надання грошових коштів: на суму 4 062,00 дол. США від 12.03.2007 року (а.с.24 т.1), на суму 1 525,00 дол. США від 10.05.2007 року (а.с.25 т.1), на суму 1 015,00 дол. США від 25.05.2007 року (а.с.26 т.1); та згідно заяв на видачу готівки: № 9 від 12.03.2007 року на суму 4 062 дол. США (а.с.42 т.1), № 15 від 10.05.2007 року на суму 1 525 дол. США (а.с.45 т.1), № 15 від 25.05.2007 року на суму 1 015 дол. США (а.с.44 т.1), № 28 від 11.06.2007 року на суму 2 000 дол. США (а.с.41 т.1), підписаних від імені ОСОБА_1, останній додатково були надані банком кредитні кошти на суму 8 602,00 дол. США.

Окільки позивач ОСОБА_1 стверджувала, що кредитні кошти у сумі 8 602,00 дол. США (відповідно до вищезазначених заяв) вона не отримувала, підписи на заявах їй не належать, по справі була призначена почеркознавча експертиза. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 09 лютого 2015 року № 86-93/15-24 (а.с.19-28 т.2), підписи від імені ОСОБА_1 у заявах про надання грошових коштів: у розмірі 4 062 дол. США від 12.03.2007, у розмірі 1 525 дол. США від 10.05.2007, у розмірі 1 015 дол. США від 25.05.2007, а також у заявах на видачу готівки: № 9 від 12.03.2007 на суму 4 062 дол. США, № 15 від 10.05.2007 на суму 1 525 дол. США, № 15 від 25.05.2007 на суму 1 015 дол. США, № 28 від 11.06.2007 на суму 2 000 дол. США, згідно з кредитним договором №11120645000 від 21.02.2007 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність факту додаткового отримання позивачем кредиту на суму 8 602,00 дол. США, що й стало підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання припиненим зобов'язання, оскільки позивачем зобов'язання щодо повернення фактично отриманих нею кредитних коштів з врахуванням інших платежів згідно умов договору виконано в повному обсязі, що підтверджується висновком експертизи.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Предметом спору в даній справі є правовідносини, які стосуються договору про надання кредиту №11120645000 від 21 лютого 2007 року у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземні валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 46 300 доларів США, сплати процентів, комісії в порядку і на умовах, визначених Договором (п.1.1 Договору). Згідно п.1.2., 1.4 Договору надання кредиту (грошових коштів) здійснюється на підставі заяви Позичальника (додаток №2 до Договору) шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Відповідно до положень статей 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з аналізу зазначених норм матеріального права та умов договору, єдиною підставою для чергового перерахування коштів банком на поточний рахунок позичальника є відповідна заява останнього, або, з врахуванням положень статей 238, 239, 244, 245 ЦК України, - заява уповноваженої ним особи на вчинення зазначеної дії, за наявності належним чином оформленої довіреності, а перерахування коштів за їх відсутності без належної перевірки позичальника - отримувача коштів чи уповноваженої на це особи тягне за собою застосування наслідків, передбачених ч.2 ст. 527 ЦК України.

Проте, як встановлено судом, що підтверджується і висновком почеркознавчої експертизи, заяви від 12 березня, 10 та 25 травня 2007 року про надання кредитних коштів шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 підписано не ОСОБА_1, а іншою особою. В матеріалах справи відсутня заява про надання кредитних коштів шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 від 11.06.2007 року на суму 2 000 доларів США. Крім того, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 94/15-24 з врахуванням висновків почеркознавчої експертизи щодо отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 31 883 дол. США та внесених платежів на його погашення згідно з умовами договору станом на 27.11.2014 року не підтверджується наявність заборгованості по кредитному договору № 11120645000 від 21.02.2007 року, яка фактично відсутня з 8 листопада 2013 року (стор. 28 висновку експерта).

Згідно п. 9.5 договору про надання кредиту строк його дії встановлено з дня укладення цього Договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісії та/або пені у разі її нарахування, а згідно абз.4 п. 1.2.2 Договору кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів, спрямованих на погашення кредиту, в повному обсязі на рахунок банку.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі платіжних документів та висновків судово-економічної експертизи з врахуванням висновків почеркознавчої експертизи дійшов обґрунтованого висновку про належне виконання боржником зобов'язань із погашення отриманих ним кредитних коштів та сплати пов'язаних з кредитом платежів відповідно до умов, передбачених кредитним договором, яке прийняте кредитором.

Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до статей 598, 599 ЦК України є припинення зобов'язання.

Таким чином, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

Отже, звернення особи до суду з позовом про визнання зобов'язання припиненим не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору, оскільки, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України) в разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п.1 частини другої статті 16 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з належним виконанням основного зобов'язання, позивач посилалася на невизнання банком зазначеного факту, що знайшло підтвердження і в судовому засіданні.

Згідно пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Таким чином, право позивача підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання зобов'язання за договором про надання кредиту № 11120645000 від 21.02.2007 року припиненим.

З врахуванням викладеного, посилання апелянта в обґрунтування незаконності рішення суду на належне виконання позивачем умов кредитного договору саме в сумі отриманого кредиту в розмірі 40 485 доларів США, на заяву ОСОБА_1 від 5 червня 2014 року, якою (за доводами апелянта) підтверджується її обізнаність про суму залишку заборгованості по наданому кредиту в розмірі 40485 дол. США також не спростовують законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, згідно змісту зазначеної заяви позивачем визнається лише наявність заборгованості за кредитом в сумі 8 385.96 дол. США без зазначення суми отриманого кредиту. Згідно Додатку № 1 до Договору про надання кредиту графік зменшення ліміту кредитної лінії розраховувався, виходячи з розрахунку 46300 дол. США, а не з фактично отриманої суми кредитних коштів. Відповідачем не надано жодних доказів щодо доведення до відома позичальника про додаткове отримання кредитних коштів на суму 8 602 дол. США в березні, травні, червні 2007 року. Згідно квитанцій про здійснення операцій на погашення кредиту та відсотків за кредитним договором платежі вносилися однією сумою без її розподілу за видом погашення згідно кредитного договору, які підлягали зарахуванню на рахунок № НОМЕР_3.

Виходячи з характеру спірних правовідносин, підстав та предмету спору, невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання, а також з врахуванням висновку експерта щодо фактичної відсутності заборгованості за кредитним договором з 8 листопада 2013 року, обґрунтованим є висновок суду про звернення позивача до суду за захистом порушеного права в межах строків, встановлених главою 19 ЦК України, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості рішення суду і в цій частині.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

June 11, 2015

Ще один приклад. В якості підтвердження видачи кредиту банк надав

· заяву на видачу готівки № --від____, згідно якої Філія ВАТ КБ «Надра» видало кредит ___________ згідно кредитного договору 36-____________ від ___ в сумі ___. Зазначена заява містить підписи у графах: «Зазначену суму одержав», та «Касир». Відсутні підписи у графах «Контролер», «Бухгалтер».

· валютний меморіального ордеру № __ від____ на суму _____ призначення платежу: комісія за розрахунки згідно кредитного договору ____________ 28.11.2007р. -------------------. На вказаному меморіальному ордері не містяться підпису та відбиток штампу.

Підтвердженням розміру заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Відповідно до п. 4.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06. 2003 року, касові документи оформляються касовими документами відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України.

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІІ Постанови Національного банку від 14.08.2003р. № 337 "Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України" (Постанова втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року N 174) передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі. Вказаною Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Умовами договору передбачено –виплата готівки. Меморіальний ордер не є касовим документом.

У відповідності п.1.19 ст.11 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001, № 2346-III, меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку.

Враховуючи вищевикладене банк не надав суду документального підтвердження заборгованості на суму вказану в меморіальному ордеру

June 11, 2015

А как выдает кредиты Приват на товары в растрочку, под програму Авто - без открытия текущего счета на счета автосалонов, магазинов

June 11, 2015

Приклад

· заяви на видачу готівки № --від____, згідно якої Філія ВАТ КБ «Надра» видало кредит ___________ згідно кредитного договору 36-____________ від ___ в сумі ___. Зазначена заява містить підписи у графах: «Зазначену суму одержав», та «Касир». Відсутні підписи у графах «Контролер», «Бухгалтер».

· валютного меморіального ордеру № __ від____ на суму _____ призначення платежу: комісія за розрахунки згідно кредитного договору ____________ 28.11.2007р. -------------------. На вказаному меморіальному ордері не містяться підпису та відбиток штампу.

Підтвердженням розміру заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Відповідно до п. 4.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06. 2003 року, касові документи оформляються касовими документами відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України.

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІІ Постанови Національного банку від 14.08.2003р. № 337 "Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України" (Постанова втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року N 174) передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі. Вказаною Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Умовами договору передбачено –виплата готівки. Меморіальний ордер не є касовим документом.

У відповідності п.1.19 ст.11 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001, № 2346-III, меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку.

Враховуючи вищевикладене банк не надав суду документального підтвердження заборгованості.

June 11, 2015

Это в том в том случае, если банк открыл текущий счет. Тогда первичным документом будет платежка клиента. Если банк не отрывал текущего счета, то в этом случае, как правило проводки проводятся на основании мемориальных ордеров, которые являются внутренними документами банка.

June 11, 2015

Вы о чем пишите, к выписке по счету идут платежные документы, ваши исходящие и входящие к вам ( ордера ), которые отображены в проводках по счету в выписке, вот это и есть ваши первичные документы, или вам в банке дают распечатку без документов исходящих\входящих.Если банк забросил на счет деньги, к выписке прилагается первичный документ с отметкой банка и подписью операциониста, кто, откуда и почему перевел вам деньги, если вы платили со счета - к выписке прилагается ваш экземпляр платежки, тоже с подписями и печатями банка.Так понятно.

Я думаю стоит обратить внимание на отличие мемориального ордера от платежки. Это где и в каком банке Вы получили мемориальный ордер вместе с рапечаткой?

June 11, 2015

Извиняюсь, перепутал, но в таком случае, єтот документ обязан быть распечатан и с двумя подписями до проведения операции с деньгами.

Но в 22 постанове НБУ, прописано, что ордер оформляется для проведения операция с деньгами клиента по счету клиента -

меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо

списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ( 2346-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку;

При выдаче кредита, где используются мемориальные ордера, в первом случае это списание денег клиента со счета клиента, а внутрибанковские проводки с мемориальным ордером при выдаче кредита как происходят? А ответ видимо такой, через мемориальный ордер банк проводит безнал с внутреннего кредитного счета на счет клиента, т.е. еще как минимум д.б. выписка по б\н счету клиента, зачем в этом деле банк притащил ордера, а не выписки по счету клиента. Возможно не прав, но все касается безнала.

Выписка по счету это не первичный докумен, это данные аналитического счета банка. А подтвержением операции согласно Закона о бухучете являются первичные документы.

June 11, 2015

Повнота та достовірність операцій у сфері обліку забезпечуються обліковою політикою і внутрішніми процедурами банку, що проводяться відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно - правових актів Національного банку України та міжнародних стандартів фінансової звітності.

У відповідності з п.2.1.1. «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998 р. підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (не паперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення); суму операції; номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення. Аналогічні вимоги до первинних документів містяться в п.4.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003 р.

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Крім того слід зауважити, що відповідно до п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003 р. первинний документ це документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

June 11, 2015

Если банк уничтожил документы то это как минимум нарушение вышеуказаного пункта

June 11, 2015

п.676 Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання від 8 грудня 2004 року N 601 передбачені строки зберігання меморіальних документів за довгостроковими кредитами пять років після погашеня кредиту.

June 4, 2015

Анализируя множественные поисковые запросы, по поводу обязанностей водителя - экспедитора, а также егоматериальной ответственности, складывается впечатление, что эти вопросы возникают у работника или работодателя, только в случае наступления какого либо, не лицеприятного события (хищение всего или части груза, грабеж, ДТП, мошенничество, недостача, повреждение груза и т.д).

В большей степени это касается работников, трудящихся на должности водителя - экспедитора, так как, юридическая служба большинства транспортно – экспедиционных компаний, компаний перевозчиков, не однократно в своей практике сталкивалась с такими вопросами, и прекрасно знает, как защитить свои права.

Также, наблюдается тенденция, когда некоторые работодатели, работника, фактически трудящегося на должности обычного водителя, всячески, с помощью подписания "разнообразных дополнительных соглашений", стараются превратить в водителя – экспедитора, навесив на него полную материальную ответственность, при разумеется, сохранении зарплаты обычного водителя. И соответственно наоборот, работник, фактически исполняющий обязанности водителя – экспедитора, стремиться быть юридически оформленным как обычный водитель, тем самым снимая с себя материальную ответственность за груз, но при этом "во все горло" требуя прибавки к зарплате за экспедицию.

И совсем уже смешно выглядят, заявления со стороны водителя – экспедитора, о том, что : «а обязан ли я, исполнять обязанности грузчика, и тому подобное.., если это конкретно не прописано в трудовом договоре, или должностной инструкции?»

Итак, как должно быть по идее:

1) С водителем – экспедитором, в обязательном порядке заключается трудовой контракт.

2) С водителем – экспедитором, в обязательном порядке заключается договор о полной индивидуальной материальной ответственности.

3) Водителю – экспедитору, одновременно с подписанием трудового контракта и договора о полной материальной ответственности, должна быть предоставлена для ознакомления и подписи "Должностная инструкция водителя - экспедитора" разработанная с учетом нюансов работы данной, конкретной организации.

Остановимся более подробно на должностной инструкции.

Должностная инструкция водителя - экспедитора составляется для того, чтобы, предусмотреть в ней условия (разумеется, не противоречащие существующему законодательству), которые не были прямо предусмотрены в трудовом договоре, и фактически представляет собой, часть трудового договора, с конкретно прописанными должностными обязанностями работника, его правами и ответственностью за причиненный ущерб, требованиями к профессиональным знаниям работника.

Должностная инструкция водителя - экспедитора, составляется с учетом специфики и опыта трудовой деятельности данной конкретной компании (организации).

В типовой должностной инструкции для водителя – экспедитора, кроме граф о содержании транспортного средства в порядке и т.д, предусмотрены такие обязанности как: Строго выполнять распоряжения руководителя Предприятия; принимать грузы со складов; проверять целостность упаковки; контролировать наличие приспособлений для перевозки грузов, правильность погрузочно-разгрузочных работ, контролировать размещение и укладку груза; сопровождать грузы к месту назначения, обеспечивать необходимый режим хранения, обеспечивать сохранность груза при транспортировке; ежедневно вести путевые листы.

В должностных инструкциях, разработанных в конкретных организациях, могут добавляться, к примеру, такие обязанности, не противоречащие действующему законодательству - как:

1) Не оставлять автомобиль без присмотра, производить парковку в пределах прямой видимости или на охраняемых стоянках; всегда ставить автомобиль на сигнализацию выходя из салона автомобиля; блокировать все двери во время движения и стоянки;

2) Обеспечивать своевременную подачу автомобиля под загрузку.

3) Не подвозить посторонних лиц, не использовать транспортное средство в личных целях.

4) Производить погрузку, выгрузку и крепление груза.

5) Оформлять документацию, составлять акты недостачи и порчи груза.

6) Выполнять разовые служебные поручения руководства предприятия.

7) И другие обязанности, не противоречащие трудовому законодательству.

То есть обязанность водителя – экспедитора, участвовать в погрузке – выгрузке товара, вполне может быть прописана в должностной инструкции, а если этой графы нет, то она может быть добавлена, что не противоречит существующему законодательству.

Права водителя – экспедитора.

Что касается прав водителя – экспедитора, то здесь, обычно все кратко и емко. Водитель – экспедитор имеет право: требовать обеспечение нормальных условий труда; вносить предложения по вопросам входящим в его компетенцию; информировать о неисправностях техники, и недостатках в работе.

Материальная ответственность водителя экспедитора.

Водитель – экспедитор ответственен:

1) Как водитель – является материально ответственным лицом за используемое им автотранспортное средство, принадлежащее организации в которой он работает.

2) Как экспедитор - является материально ответственным лицом за экспедируемый им груз.

В должностных инструкциях ответственность прописывается тоже кратко и емко.

Водитель-экспедитор ответственен: За неисполнение, ненадлежащее исполнение своих должностных обязанностей (прописанных в должностной инструкции); за совершение в процессе своей деятельности правонарушений; за причинение материального ущерба.

Ответственность наступает в пределах, прямо установленных действующим административным, трудовым, гражданским и уголовным законодательством.

Говорить, о том, какая именно материальная ответственность ляжет на плечи водителя - экспедитора, можно только после проведения тщательного расследования (проверки), установления причинно – следственных связей, способствующих возникновению конкретного происшествия. (Хищение, повреждение части или всего груза, а также транспортного средства произошло в результате действий – бездействий самого водителя – экспедитора; или в результате противоправных действий третьих лиц; в результате ДТП и т.д. От того, как действовал водитель – экспедитор, какие предпринял меры для сохранения груза, была ли вызвана милиция, злоупотреблял ли спиртным или наркотическими веществами, исполнял ли все требования указанные в подписанной им должностной инструкции, и так далее, и так далее).

Вывод однозначен – если будет установлена вина водителя – экспедитора, материальная ответственность неизбежна. Окончательным установлением вины и размеров материальной ответственности занимается – суд.

С другой стороны, если каждый из участников конкретных трудовых отношений, а именно работодатель и водитель – экспедитор, честно и ответственно относиться к своим должностным обязанностям, катастрофических последствий, в результате различных происшествий в большинстве случаев удастся избежать.

June 4, 2015

Справа №751/12729/13-ц

Провадження №2/751/140/15

Рішення

Іменем України

28 травня 2015 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Косач І. А.

при секретарі Летяга М. О.

з участю представника позивача Присяжнюк А.Ю.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про визнання кредитного договору недійсним, -

Встановив:

ПАТ «Родовід банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який уточнив (том 1, а.с.108-109, том 2 а.с.215-219) мотивуючи свої вимоги наступним.

Між ВАТ «Родовід банк» найменування якого з 17.06.2009р. було змінено на ПАТ «Родовід банк» та ОСОБА_2 02 липня 2008р. було укладено кредитний договір № 77.1\АК-01192.08.2.

Відповідно до п.п. 1.1 кредитного договору, банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію на загальну суму 32 223,00 доларів США терміном по 02.07.2015р. включно. Згідно з п.п. 1.5 кредитного договору, процентна ставка за кредитами встановлюється в розмірі 7,70 % річних.

Позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом. За порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, відповідач повинен сплачувати банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 процента від суми простроченої заборгованості (п. 3.6 кредитного договору).

Факт отримання кредитних коштів в сумі 32 223,00 доларів США підтверджується заявою на видачу готівки № 1691_35 від 02.07.2008р.

Станом на 20 травня 2015 року складає: 39 251,54 доларів США (по тілу кредиту та відсотках), 63 354,54 грн. (плата за обслуговування кредиту) та 14 269 031,31 грн. (пеня, 3% річних, інфляційні втрати), яка складається з: сума поточної заборгованості за кредитом - 785,22 дол. США; сума простроченої заборгованості за кредитом - 26 587,55 дол. США; сума поточної заборгованості за відсотками - 115,49 дол. США; сума простроченої заборгованості за відсотками - 11 763,28 дол. США; сума заборгованості плати за кредитом - 2 138,21 гри.; сума простроченої заборгованості плати за кредитом - 61 216,33 грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту - 29 348,09 грн.;сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 9 277 907,64 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 4 054 157,79 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту - 834 867,17 грн.; сума 3% річних від суми прострочено кредиту - 47 644,54 грн.;сума 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 20 816,97 грн.; сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 4 289,09 грн.

Просили стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Слизове, Камчатської області, Росія (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Чернігівським РВ УМВС України в Чернігівській обл. 12.10.1999р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (Код ЄДРПОУ 14349442, К/р 32008171201 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321712) заборгованість за кредитним договором № 77.1/АК-01192.08.2 від 02 липня 2008 року в сумі 39 251,54 доларів США (по тілу кредиту та відсотках), 63 354,54 грн. (плата за обслуговування кредиту) та 14 269 031,31 грн. (пеня, 3% річних, інфляційні втрати), яка складається з: сума поточної заборгованості за кредитом - 785,22 дол. США; сума простроченої заборгованості за кредитом - 26 587,55 дол. США; сума поточної заборгованості за відсотками - 115,49 дол. США; сума простроченої заборгованості за відсотками - 11 763,28 дол. США; сума заборгованості плати за кредитом - 2 138,21 грн.; сума простроченої заборгованості плати за кредитом - 61 216,33 грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту - 29 348,09 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 9 277 907,64 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 4 054 157,79 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту - 834 867,17 гри.; сума 3% річних від суми прострочено кредиту - 47 644,54 грн.; сума 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 20 816,97 грн.; сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 4 289,09 грн.; стягнути з ОСОБА_2, який народився, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Слизове, Камчатської області, Росія (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Чернігівським РВ УМВС України в Чернігівській обл. 12.10.1999р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (Код ЄДРПОУ 14349442, К/р 32008171201 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321712) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 441 грн. 00 коп.

24.12.2013р. відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним, який уточнив (а.с. 215-219 т. 2) мотивуючи свої вимоги наступним.

2 липня 2008 року він згідно умов кредитного договору № 77.1/АК-01192.08.2 від 2.07.2008 року ні з операційної каси ПАТ «Родовід банк» за адресою м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 17 (на момент укладання договору найменування ВАТ «Родовід банк»), ні з операційної каси відділення зазначеного вище банку «Київський регіональний департамент» за адресою м. Київ, вул. Московська, 8 з поточного рахунку за заявою на видачу готівки № 1691_35 від 02 липня 2008 року не отримував 32223,00 доларів США.

Спірний кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2 від 2 липня 2008р. укладений без дотримання вимог Постанови Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року « 168; поточний рахунок в іноземній валюті для мене (позичальника) не відкривався. Заява на видачу готівки № 1691_35 від 02.07.2008 року складена без дотримання вимог п. 2.З. «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ від 20.10.2004; п.5 гл.1 розділу III та п.4, п.5 гл.З розділу III «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ 337 від 14.08.2004; п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітність в банках України», затвердженого постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998; п.1.9 Постанови НБУ «про затвердження Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 29.12.2007 №496; положення глави 72 ЦК України та Положення про організацію здійснення касових операцій в ВАТ «РОДОВІД БАНК», затвердженого рішенням Правління ВАТ «РОДОВІД БАНК» №05.10.2004-01-П від 05.10.2004.

Згідно ч.6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживача» у договорі про надання споживчого кредиту повинен зазначатись детальний розпис сукупної вартості кредиту, що банком було зроблено з заниженням реальної відсоткової ставки.

Невідповідність умов спірного договору в сукупності вимогам ст. 11,19 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанови Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року № 168, на думку позивача, є також безумовною додатковою підставою для визнання його недійсним, як такого, що укладений з використанням нечесної підприємницької практики.

Вважає, що укладання кредитного договору № 77.1/АК-01192.08.2 від 2 липня 2008р. між ним та ПАТ «Родовід банк» відбувалося в супереч актам цивільного законодавства та нормам ЦК України і у зв'язку з чим, спірний договір підлягає визнанню судом недійсним.

Зазначає, що позовна давність ним не була пропущеною, виходячи з положення ч. 1 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої передбачено, що перебіг терміну позивної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права. Про вищезгадані обставини він дізнався за наслідками проведеної судової експертизи, яка відбулась лише в березні 2015 року.

Посилаючись на ст.ст. 15, 203, 215,1066 ЦК України, ст. 11,19 Закону України «Про захист прав споживачів» просив визнати недійсним кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2 від 02.07.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача свій позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в первісному та уточненому позові (том 1, а.с.2-4, 108-109, т. 2 а.с.215-219). В задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав, які викладені в письмових запереченнях (том 1, а.с.206-207, т.2 а.с.236-240). Заявив клопотання про застосування строку позовної давності до вимог відповідача про визнання кредитного договору недійсним.

Відповідач первісний позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на підстави, які зазначав у запереченнях проти позову (том 1, а.с.84-87, 183-186). Свій зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити.

Експерт ОСОБА_3 В судовому засіданні пояснила, що Постанови НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземних валютах» № 492 від 12.11.2003 p., видачу готівки в іноземній валюті без відкриття поточного рахунку неможливо. ПАТ «Родовід Банк» поточні рахунки на ім'я ОСОБА_2 не відкривав. Видача готівкової іноземної валюти можлива лише з поточного рахунку клієнта банку. Реальна процентна ставка по кредитному договору, яка зазначена в договорі, не відповідає дійсної процентної ставки по кредиту.

Вислухавши пояснення сторін, експерта ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про визнання кредитного договору недійсним підлягає задоволенню. При цьому, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як було встановлено в судовому засіданні, що 02.07.2008р. між ВАТ «Родовід банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 77.1\АК-01192.08.2, відповідно до якого позичальнику відкривається кредитна лінія на загальну суму 32 223,00 доларів США терміном по 02.07.2015р. включно (а.с.5-8).

У відповідності до п. 1.2. Кредитного договору, кредитні кошти надаються виключно на наступні цілі6 купівлю автомобіля та сплату страхових платежів.

Згідно п. 1.4. Договору, кредит надається позичальнику готівкою, а у випадку надання кредиту в іноземній валюті здійснюється подальший обов'язковий продаж валюти через касу Банку, згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору, процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 7,7 процента річних; щомісячна плата за обслуговування кредиту встановлюється в розмірі 0,3000% від суми виданого кредиту.

Згідно п. 3.1.1. починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до «10»-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 383,61 (триста вісімдесят три) долари США 61 цент та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок Банку НОМЕР_3. Датою сплати заборгованості за кредитом та процентами є день зарахування коштів на рахунки, вказані у пункті 1.3, 1.6 цього Договору.

Відповідно до п. 3.6. кредитного договору позичальник зобов'язується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 (одна ціла шість десятих) процента від суми простроченої заборгованості.

Пунктом 7.9 кредитного договору передбачено, що позичальник, підписуючи цей договір, підтверджує, що він отримав в письмовій формі та ознайомився з інформацією, наданою банком про умови кредитування, вартість сукупних послуг, орієнтовну сукупну вартість кредиту. Крім того, на кредитному договорі міститься відмітка, що «ОСОБА_2 підтверджує, що до моменту укладання цього договору в письмовій формі повідомлений про всі умови кредитування передбачені п.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню; недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про всі кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на валюто-обмінні операції, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом, яка може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках; 6) інші умови, визначені законодавством.

Згідно п. 3 і п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, положення, згідно з якими: передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки; встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно п. 3 і п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, нечесна підприємницька практика забороняється.

На підставі п. 4 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" № 679-XIV від 20.05.1999 р. Національний банк встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

У відповідності ст.68 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених НБУ відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Пунктом 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168, передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач, та надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

Частиною б) пункту 3.3 вказаної постанови Національного банку України визначено, що Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити б) абсолютне значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту.

Пунктом 3.4 вказаної постанови Національного банку України визначено, що Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: ... про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту, умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням.

Ухвалою суду від 18.02.2014р. по справі було призначено судову-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та ухвалою суду від 25.11.2014р. призначено повторну судову-економічну експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

З висновку експерта № 4296/14-24 від 19.03.2015р. вбачається, що відсутні підстави вважати, що кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2 від 02.07.2008 року укладено з дотриманням вимог Постанови Національного банку України «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 р. № 168; поточний рахунок в іноземній валюті позичальнику ОСОБА_4 не відкривався; заява на видачу готівки № 1691_35 від 02.07.2008р. складена в недотримання вимог: п. 2.3 «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ від 20.10.2004 року № 495, п. 5 гл. 1 розділу ІІІ, п. 4, п. 5 гл. 3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2004 року; п. 2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітність в банках України», затвердженою постановою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998 року; п. 1.9. Постанови Національного банку України «Про затвердження Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 29.12.2007р. № 496; положення глави 72 ЦК України, Положення про організацію здійснення касових операцій в ВАТ «РОДОВІД БАНК», затвердженого рішенням Правління ВАТ «РОДОВІД БАНК» № 05.10.2004-01-П від 05.10.2004 року; і як висновок зазначено, що в межах наданих на дослідження документів не видається за можливе підтвердити чи спростувати видачу ПАТ «Родовід банк» кредиту ОСОБА_4 в розмірі 32 223 доларів, з причин викладених в дослідницькій частині (а.с.164-194).

При цьому, експертом встановлено: кредитним договором не передбачено методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу (а. 40 висновку експерта). Згідно детального розпису сукупної вартості кредиту, що є додатком № 1 до кредитного договору вказана реальна процентна ставка 30,02 %, абсолютне значення подорожчання кредиту в розмірі 3248,96 без вказання валюти. За матеріалами справи, наданої на дослідження: при умові застосування курсу купівлі/продажу валюти банку в розмірі 4,5 абсолютне подорожчання кредиту (без урахування плати за переказ коштів за доручення клієнта) орієнтовно становить 69175,48 дол. США, реальна процентна ставка орієнтовно становить 35,97 %; при умові застосування курсу купівлі/продажу валюти НБУ в розмірі 4,8493 абсолютне подорожчання кредиту (без урахування плати за переказ коштів за доручення клієнта) орієнтовно становить 67805,3 дол. США, реальна процентна ставка орієнтовно становить 34,36 % (а.41 висновку експерта).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спірний кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2 від 02 липня 2008р. укладений без дотримання вимог Постанови Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року № 168; умови кредитного договору не відповідають вимогам ст. 11, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», положенням глави 72 ЦК України.

Положеннями ст. ст. 42, 92 Конституції України громадянам України гарантовано, що держава захищає права споживачів, здійснюючи контроль за якістю і безпечністю усіх видів послуг та встановлюючи законами України засади створення та функціонування грошового та кредитного ринків, має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Враховуючи те, що споживач фінансових послуг фактично є слабким суб'єктом економічних відносин, держава забезпечує його захист, а також рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.

Міжнародними актами, і зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів, серед яких визначено сприяння у боротьбі зі шкідливою діловою практикою підприємств, яка негативно відбивається на споживачах.

Суд вважає, що ОСОБА_2 не пропущено строк позовної давності, оскільки виходячи з положення ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг терміну позивної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права. Про порушення свого права ОСОБА_2 дізнався за наслідками проведеної судової експертизи, яка відбулась лише в березні 2015 року.

Таким чином, виходячи з положень ст. 3, 8, 42, 92 Конституції України, ст. 4, 5, 11, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», ч. 1, 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2, укладений 02 липня 2008 року між ПАТ «Родовід банк» та ОСОБА_2 є недійсним. Визнаючи недійсним кредитний договір, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору № 77.1/АК-01192.08.2 від 02.07.2008 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до змісту ст. 1057-1 ЦК України, у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. В судовому засіданні заява про застосування наслідків недійсності правочину не заявлялась, тому суд не застосовує наслідки недійсності правочину та не визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 57-61, 88, 208, 209, 213-215, 257 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 1054, 1057-1 ЦК України,Законом України «Про захист прав споживачів», суд -

Вирішив:

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про визнання кредитного договору недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2, укладений 02 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_2.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. А. Косач

May 27, 2015