Діана

Пользователи
  • Число публикаций

    2
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    1

Сообщения опубликованы Діана

  1. АНАЛІЗ

    практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України

    http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6767#entry110247

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

    03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

    факс 284-15-77 e-mail: [email protected]

    Справа № 22-ц/796/6806/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінов С.М.

    Доповідач: Кравець В.А.

    УХВАЛА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    11 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

    Головуючої - Кравець В.А.,

    Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.

    при секретарі - Круглику В.В.

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

    В С Т А Н О В И Л А :

    В листопаді 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом до відповідача про стягнення 1332492,49грн. заборгованості за кредитним договором.

    Свої вимоги обґрунтовував тим, що позивач 28.11.2012 року за Договором факторингу№15 набув права вимоги по кредитному договору , укладеному у 2007 році між ПАТ «Сведбанк» та відповідачем.

    Проте , відповідач не виконує свої зобов'язання за договором кредиту, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 1332492,49грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

    Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2014 року - в задоволенні позову відмовлено.

    Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що суд ухвалив його з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

    Вказує на те, що суд безпідставно виходив з неповідомлення відповідача про відступлення прав кредитора, оскільки таке повідомлення надсилалося відповідачеві і датовано 14.11.2012 року.

    Проте, дані обставини не звільняють боржника від виконання обов'язку по поверненню кредиту.

    Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

    Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не надав належних доказів повідомлення відповідача про зміну кредитора, обов'язок якого випливає з приписів ст.. 1082 ЦК України.

    Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

    Відповідно до ст. 514 ЦК України уступка вимоги є однією з підстав заміни сторони у цивільно-правовому зобов'язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

    Відповідно до вимог ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержував від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

    Судом встановлено, що 21 грудня 2007року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0050/ 1207/71-216 на отримання кредиту у сумі 139000 доларів США.

    Як на підставу задоволення своїх вимог та права звернення до суду «Факторингова компанія «Вектор Плюс» надала суду витяг з договору факторингу № 15 від 25.11.2012 року,

    укладеного між ПАТ «Сведбанк», що виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», витяг з реєстру заборгованостей боржника, довідку- розрахунок заборгованості за кредитним договором № 0050/ 1207/71-216 від 21 грудня 2007 року.

    Разом з тим, з наданих суду документів не вбачається яка заборгованість боржника ОСОБА_1 в розумінні договору факторингу, була передана банком ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», оскільки позивач не надав суду ані доказів того, що дійсно за договором факторингу, укладеного ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було передано борг відповідача за договором № 0050/ 1207/71-216 , ані первинних бухгалтерських документів (оригінали договору , додаткових угод до договору, платіжні доручення, меморіальні ордери, заяви на видачу готівки, виписку по особовому рахунку тощо).

    Таким чином, відсутні у справі докази того, що позивач набув права вимоги за кредитним договором № 0050/ 1207/71-216 від 21 грудня 2007 року.

    Наразі, окрім іншого, погоджується колегія і з висновком суду про відсутність доказів належного повідомлення відповідача та його особисту обізнаність про заміну кредитора, що унеможливлює заявлення вимог про виконання обов'язку сплати заборгованості новому кредиторові.

    В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

    Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

    Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

    У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - відхилити.

    Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2014 року справі залишити без зміни.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

    Головуючий Судді

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39184961

    Заперечення

    проти позовної заяви ТОВ «Факторинговая компанія «Вектор плюс» до _______

    У позовній заяві ТОВ “Факторинговая компанія “Вектор плюс” безпідставно вказує про те, що згідно з положеннями кредитного договору №_______ від 21.12.07 та на підставі заяви від 04.12.07 і заяви на видачу готівки №_____ від 21 грудня 2007 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» (код ЄДРПОУ 1936840 взагалі не існує) нібито надав відповідачу кредит готівковою іноземною валютою в розмірі 139 000 доларів США. Позивач зловживає цивільними та процесуальними правами і надає суду фальшиві та підроблені докази (ч.2 ст.185 ЦПК України).

    Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.01.14 серія АГ №______ (копія в додатку) станом на 21 грудня 2007 року за ідентифікаційним кодом юридичної особи 19356840 було зареєстровано Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» (ВАТ «Сведбанк»).

    3 грудня 2007 року Шевченківська районна державна адміністрація в Києві зареєструвала нову редакцію Статуту банку «ТАС-Комерцбанк» з новою назвою Відкрите акціоненрне товариство «Сведбанк», і Національний банк Україн також 3 грудня 2007 року в реєстрі банків зареєстрував ВАТ «Сведбанк». Рішення про перейменування було ухвалене 15 жовтня 2007 року на зборах акціонерів банку. Таким чином, заява-анкета від 4 грудня 2007 року на отримання кредиту на адресу АКБ «ТАС-Комерцбанк» - є фальшивою та підробленою (ч.2 ст.185 ЦПК України), у зв’язку з тим, що станом на 4 грудня 2007 року найменуванняАКБ «ТАС-Комерцбанк» вже не існувало в державних реєстрах. Використання бланків, печаток та штампів неіснуючої юридичної особи має ознаки кримінального правопорушення.

    Позивач необгрунтовано та безпідставно вказує на те, що відповідно до ст.1054, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1082 ЦК відповідач зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти в Україні існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Позивач не надав суду доказів про те, що відповідач мав та має в ПАТ «Сведбанк» банківські рахунки, відкриті з 21 грудня 2007 року відповідно до гл.72 ЦК України в національній або в іноземній валюті.

    Крім того, згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України. При цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Заява на видачу готівки № 1 від 21.12.07 є недійсним первинним бухгалтерським документом та не може підтверджувати факт отримання кредиту. В даній заяві про видачу готівки №1 від 21.12.07 відсутній обов’язкий реквізит (в дебеті відсутній номер поточного рахунку (банківського рахунку відповідно до ст.1066 ЦК України) – балансовий рахунок 2620, як передбачено це:

    - ст.1066 ч.3.ст.1068 гл.72 ЦК України;

    - п.1.37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,);

    - пунктів 1.8, 1.9, 6, 7.1, 7.8, 7.12, 7.13 “Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492;

    - п.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітністі в банках України, яка затвердженого постановою Правління НБУ №566 від 30.12.98;

    - п.4 гл.3 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ №337 від 14.08.04;

    - п.2.3 "Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України", затвердженої постановою Правління НБУ №495 від 20.10.2004 року.

    Тобто, видача готівкової іноземної валюти відповідно до актів цивільного законодавства можлива лише з поточного рахунку клієнта банку (банківського рахунку, клієнтського рахунку, балансового рахунку 2620). 21 грудня 2007 року відповідач не оформляв касовий документ (заяву на видачу готівки) з поточного рахунку-банківського рахунку (балансовий рахунок №2620), та нікому з працівників банку не надавав згоду на оформлення заяви про видачу готівки із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку (п.3 гл.1 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, яка затверджена постановою Правління НБУ №337 від 14.08.04, п.7.13 “Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492, п.2.3 "Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України", затвердженої постановою Правління НБУ №495 від 20.10.2004 року). 21 грудня 2007 року поточний рахунок не був відкритий на ім’я _______ Заява на видачу готівки № _____ від 21.12.07 відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК є фальшивою.

    В заяві на видачу готівки №3005 від 07.10.2011 взагалі не вказаний ідентифікаційний номер _______ згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків.

    Відповідно до п.1.8 гл.1 розділу IV “Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні”, затвердженої постановаю Правління Національного банку України від 01.06.2011 N174, проведення ідентифікації клієнтів, які здійснюють касові операції без відкриття рахунку, здійснюється відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

    Частиною другою статті 6, частиною першою статті 11 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” (в редакції станом на 21 грудня 2007 року) визначено, що фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, а з метою ідентифікації резидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів або серію та номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову від одержання ідентифікаційного номера.

    Керуючись ч.2 ст.185 ЦПК України, я заявляю про фальшивість всіх доказів, які надав позивач в додатках до позовної заяви 11.11.2013 №871-юр (Луспеник Д.Д. Розгляд судом заяв про фальшивість доказів відповідно до нового Цивільного процесуального кодексу України//Вісник Верховного Суду України. - 2004. - №12. - С. 33-37.; Луспеник Д.Д. Настільна книга професійного судді при розгляді цивільних справ (складання судових процесуальних документів за новим ЦПК України). - Х.: Харьків юридичний, 2005. - С.171-173; Луспеник Д.Д. Розгляд судом цивільних справ судом першої інстанції. - Х.: Харьків юридичний, 2006. - С.285-289).

    В п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.09 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначене наступне:

    «28. Якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК (1618-15) просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК (1618-15 )) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК (1618-15) сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).»

    "2.6. Деякі проблемні питання при розгляді судом заяв про фальшивість доказів за новим ЦПК

    Тезиси лекції перед молодими суддями в Академії суддів України.

    У КК україни 2001 р. явище, пов'язане з фальшивістю (підробкою) документів, також має місце як кримінально-карне діяння і передбачене в ст.358, 366.

    Слід зазначити, що після першого і другого читання у Верховній Раді було запропоновано наступне: "Якщо прохання про виключення документа з числа доказів не подавалося, суд надає можливість особі, яка порушила це питання, звернутися до органів досудового слідства або прокурора із заявою про порушення щодо цього факту кримінальної справи у зупиняє провадження у справі до закінчення розлідування. У разі неможливості порушити відповідно до КПК України кримінальну справу суд перевіряє заяву передбаченими цим Кодексом засобами і оцінює документ поряд з іншими зібраними в справі доказами" (ч.3 ст.183 проекту ЦПК). Така норма проекту ЦПК практично співпадала зв ст.547, 553, 554 Статуту цивільного судочинства 1864р., ст.186 ЦПК РФ, ст.168 ЦПК Білорусі.

    На жаль, редакція ст.185 нового ЦПК зазначених дій сторін або суду не передбачає.

    Судова практика знає випадки, коли сторони можуть не заявляти спору про фальшивість доказу, однак і не оспорювати той факт, що він є підробленим, але використовували цей доказ у своїх інтересах, обгрунтовуючи ним свої вимоги або заперечення. При цьому виключити цей доказ зі справи буде неможливо, так як без його перевірки і дослідження вирішити справу по суті неможливо (накриклад, неможливо виключити з числа доказів: у справах про стягнення позики – боргової розписки; у справах з банками – відповідного договору банківського вкладу; у справах про визнання угод недійсною – відповідного договору тощо).

    Враховуючи зазначене, судова практика не зможе і не повинна буквально приймати до застосування правило, закладене в ч.2 ст.185 ЦПК про виключення, у разі заяви про це, запідозреного у фальшівості документа з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. Підроблений документ також є доказом у справі, однак інформація, яка в ньому міститься, буде мати кардинально протилежне значення. Якщо документ, відносно якого заявлений спір про фальшивість, виявиться дійсним, то відомості, які в ньому містяться, можуть бути покладені судом в обгрунтування вимог чи заперечень сторони, яка його подала. У разі визнання документу підробленим, тобто фальшивим, він для суду значення мати не буде. Більш того, якщо його фальшивість буде доведена висновком відповідної експертизи, цей документ буде означати відсутність обставин, для підтвердження яких стороною він був наданий."

    Луспеник Д.Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія "Судова практика". - Х.: Харьків юридичний, 2005. - С.285-303

    Умовою звернення до суду повинно бути дійсне або добросовісно передбачуване порушення права позивача, всяке інше звернення до суду є зловживання правом при пред’явленні позову.

    «Ще відомий дореволюційний процесуаліст Васьковський Є.В. називав такі випадки симуляцією. Вчений виділяв три види симуляції: 1) повна, коли сторони бажають замінити судовим рішенням юридичну угоду або спричинити шкоду третім особам – кредиторам відповідача, вступаючи при цьому в змову із суддями; 2) симуляція суду лише з однією із сторон (тобто ухвалення неправосудного рішення, що розцінюється як злочин); 3) симуляція сторін без участі суду.” (Луспеник Д.Д. Розгляд судом цивільних справ судом першої інстанції. - Х.: Харьків юридичний, 2006. - С.97).

    Згідно з Постановою Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення в цивільній справі» правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

    Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України. При цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач не надав суду допустимих та належних доказів існування банківського рахунку, відкритого на ім’я ______, перерахування на цей рахунок безготівкової іноземної валюти у сумі 139 000 доларів США за кредитним договором №________ від 21.12.07, та конвертації 139 000 доларів США у національну валюту.

    Відповідач також не оформляв заяви на переказ готівки, не підписував та не вносив на поточний (банківський) рахунок (балансовий рахунок 2620) готівкову іноземну валюту для погашення кредиту за кредитним договором №0050/1207/71-216 від 21.12.07 як це передбачено п.7.12 “Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492.

    Відповідач повністю заперечує проти позовної заяви ТОВ “Вектор плюс” про стягнення заборгованості за кредитним договором №________ від 21.12.07 та договором факторингу №15 від 28.11.12 у розмірі 1 218 617,14 грн. Правовою підставою цьому є відсутність належних та допустимих доказів щодо виконання банком кредитного договору, видачі та отримання кредиту готівковою іноземною валютою розмірі 139 000 доларів США. Вимоги позивача незаконні, необгрунтовані, та відсутнє у позивача право на звернення до суду за захистом відповідно до ч.3 ст.16 ЦК України.

    Конституційни Суд України у рішенні від 01.12.04 №18-рп/2004 надав офіційне тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "правá", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

    Також, в цьому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що коли інтерес не підлягає охороні ані законом, ані правом, законодавець завжди прямо про це зазначає. Так, у Цивільному кодексі України містяться поняття інтересу, який може суперечити загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15), інтересам інших (стаття 64), та інтересу, який не суперечить закону (стаття 980), чим підкреслюється, що у тих чи інших правовідносинах, з одного боку, існують інтереси, які не підлягають охороні законом, оскільки вони йому суперечать, а з другого – може виникнути конфлікт інтересів. Частина третя статті 16 названого Кодексу застерігає, що суд може відмовити у захисті інтересів особи, якщо при реалізації останніх вона не утримується від дій, які могли б порушувати права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, має намір завдати шкоди іншій особі або зловживати правом в інших формах, не додержується моральних засад суспільства, неправомірно обмежує конкуренцію, вдається до недобросовісної конкуренції, зловживає монопольним становищем на ринку.

    Позивач не має права, відповідно до частини другої ст. 15 ЦК України, на захист інтересу тому, що він суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема:

    1. Неприпустимо позбавляти права власності ________ на грошові кошти в сумі 1332492,49 грн, крім випадків встановлених ст. 41 Конституції України та законом, зокрема статтею 1049 ЦК України;

    2. Сторони додержуються принципу свободи договору шляхом здійснення цивільних прав на підставі частини четвертої ст. 12 ЦК України, тобто ___________ може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право позивачу або іншій особі. Законом у даному випадку не передбачений інший порядок передачі ______ свого майнового права, тобто неприпустимість адміністративного втручання в цивільний оборот лише тільки зверненням до суду з позовом. Частиною шостою ст. 319 ЦК України державі, тобто суду, заборонено втручатися у здійснення власником права власності.

    3. Позивач зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства, як це передбачено частиною першою та частиною п’ятою ст.203 ЦК України.

    Виходячи з принципів добросовісності і розумності (п.6 ч.1. ст.3 ЦКУ), ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» при подачі позову про стягнення:

    1) порушив права інших осіб, зокрема ____________ (ч.2 ст.13 ЦКУ);

    2) вчинив дії з наміром завдати шкоди ___________, а також зловживає правом в інших формах (ч.3 ст.13 ЦКУ).

    3) при подачі позову не додержується моральних засад суспільства(ч.4 ст. 13 ЦКУ), в якому всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст.21 Конституції України).

    Згідно ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільним кодексом України заборонена шикана під загрозою відмови в захисті на підставі частини третьої ст. 16 ЦК України. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої–п’ятої ст.13 цього ЦК України.

    Між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» та ___________ відсутній спір щодо виконання договору факторинга №15 від 28.11.12 та кредитного договору №_______ від 21.12.07.

    Позов ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» до ________ про стягнення заборгованості за договором факторинга №15 від 28.11.12 та за кредитним договором №_________ від 21.12.07 у розмірі 1332492,49 грн, поданий з грубим порушенням статей 3, 4 ЦПК України та Рішення Конституційни Суд України від 01.12.04 №18-рп/2004.

    Керуючись статтями 41, 55, 59, 124 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 01.12.04 №18-рп/2004, рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011, статтями 3, 9, 12, 13, 15, ч.3.16, 30, 80, 91, 92, 203, 215, 216, 319, 638-640, 1046, 1054, 1055, 1077-1082, 1084 Цивільного кодексу України, п.1 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, статтями 3, 4, 47, 57-60, 64, 119, 128, 131, п.1 ч.1 ст.205 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»,

    П Р О Ш У

    1. Відмовити ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» у захисті цивільного права та інтересу та відмовити у позові.

    2. Закрити провадження у справі № 753/19949/13-ц за позовом ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» до _____ .

    3. Прийняти заяву про фальшивість доказу у вигляді заяви-анкети від 4 грудня 2007 року на отримання кредиту на адресу АКБ «ТАС-Комерцбанк».

    4. Прийняти заяву про фальшивість доказу у вигляді заяви на видачу готівки № ____ від 21.12.07 у сумі 139 000 доларів США.

    5. Прийняти окрему ухвалу та повідомити Прокуратуру м.Києва про підробку представником ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» громадянином України Кобижча Олександр Іванович (паспорт СМ 781342, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м.Києві 28.04.2007 р., що зареєстрований за адресою м.Київ, вул.Копилівська, 69, ідентифікаційний номер 31051036653) документів (заява від 04.12.07 та заява на видачу готівки №____ від 21.12.07) від імені неіснуючого банку АКБ «ТАС-комерцбанк» з неіснуючим кодом ЄДРПОУ 1936840 на суму 139 000,00 доларів США.

    Додатки:

    1. Копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.01.14 серія АГ №_____

     

    У вас є в ноявності копія договору факторингу №15 по цій справі? якщо так скиньте будь-ласка

    • Like 1
  2. ВСУ решил сделать мне "подарок" к Новому году)))

    рассмотрение дела было 2 сентября , но о результатах стало известно только 18 декабря 2015 года после очередного обращения " о предоставлении информации" . я уже думал " Кредитные инициативы" занесли кому надо в ВСУ.

    спасибо Ярославу за помощь в подготовке  исков.

    Дорогие друзья  призываю Вас к активной жизненной позиции. Не надо думать что придет добрый Президент  и решит  все проблемы .

    мы голосовали за Порошенко , который нас предал и продал .

    обращайтесь к юристам которые имеют подтвержденные положительные  результаты в спорах с банками.

    в период 2006 -2009 гг банки выдавали кредиты с множеством нарушений Законодательства  и это есть основанием для расторжения договора.

    успехов и благополучия .

    Нам срочно нужен договор между ПАТ "Сведбанк" и ТзОВ "ФК "Вектор Плюс" о 28.11.2012 года. Если от этого дела у вас есть он, пожалуйста дайте нам. Мы не знаем на каких уславиях они закличили договор факторингу... из за этого иск готовить о вызнание недействительности договора сложно.