Уважаемые форумчане. Неоднократно мы пытаемся получить инфу от банка про списание кредита, но увы, пока не удается. Перечислю все попытки осуществленные нами:
1. У суді Кредитна справа. Згідно з постановою НБУ № 279, у кредитній справі повинні бути зазначені рахунки на яких обліковується зараз кредит. Але банки надають і в суді, і в поліцію "макулатуру" та й запевняють, що це і є "Кредитне досьє".
2. Запит в НБУ. НБУ посилає на банк.
3. Запит в НБУ в ЄІС позичальників. Згідно з постановою НБУ № 245. Але відповідь - заборгованості перед банками України не існує. (Розмито).
4. Адвокатський запит. Відмовлено банком з посиланням на банківську таємницю.
5. Запит Поліції. Завели кримінальну справу по факту не законним заволодінням коштів. Тиша.
6. Звернулися до "Податкової по великим платникам податків". Розмовляли з начальником відділу аудиту. Вони мають право перевіряти стосунки банку тільки з суб*єктами підприємницької діяльності, а от фізики на контролі тільки НБУ.
7. Прокурату ра не має права.
Це схоже на "державу у державі". Як ініціювати перевірку в банку на предмет списаних кредитів?
(Цікаво що ПРАВЄКС наддав виписки, хоча не запитували у суді, з яких слідує, що кредит списано. Це єдиний випадок - випадковість.)
А от чому це питання важливе? Даю комент:
кредит списано з баланса. отримано відшкодування із резервного фонду
Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 року № 481, передбачає, що Банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання (п.1.3 Глави 1).
Отже, резерви за активами, відповідно до п.1.5 Положення №23 є спеціальними резервами, які зменшують балансову вартість активів у зв’язку зі зменшенням корисності таких активів. З такої норми випливає висновок про те, що у випадку покриття за рахунок резерву повної балансової вартості активу (безнадійної заборгованості), корисність цього активу (безнадійної заборгованості) зменшується до нуля.
Таким чином, прийнявши відповідне рішення про списання безнадійної заборгованості за кредитними договорами, банк фактично визнав, що заборгованість за цими договорами втратила для нього економічний інтерес, оскільки ефект (користь) від даних активів, в силу об’єктивних і суб’єктивних факторів, мізерна.
Списані активи, з огляду на вищенаведене, не беруть участь у формуванні показників фінансового стану банку. Зазначені аргументи, на нашу думку, свідчать про те, що банк відмовився від вимог (прав) до позичальників за кредитними договорами.Іншими словами, банк простив борг позичальникам.
АНАЛІЗ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ДОЗВОЛЯЄ ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ПОНЯТТЯ ПРОЩЕННЯ, СПИСАННЯ, АНУЛЮВАННЯ БОРГУ ЗА РІШЕННЯМ КРЕДИТОРА Є ТОТОЖНИМИ.
Саме таку позицію зайняв господарський суд, відмовляючи банку у задоволенні позову (рішення господарського суду Тернопільської області від 03.05.2017 року в справі № 921/130/15-г/7).
Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.
Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.
В силу приписів ст.605 ЦКУ, прощення боргу є підставою припинення зобов’язання.
Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу
1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Науково практичний коментар:
Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків. Питання про те, чи є прощення боргу одностороннім правочином, чи для цього необхідна згода боржника, є дискусійним. Але буквальне тлумачення коментованої статті надає можливість стверджувати, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі.Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія буде вважатися подарунком і відповідним чином оподатковуватися.
03 травня 2017 року Справа № 921/130/15-г/7
Господарський суд Тернопільської області
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1ст.558 ЦК України).
Одним із видів припинення зобов'язання за волею кредитора є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).
Порядок списання банком позичальникам заборгованості за зобовязаннями по фінансових кредитах передбачено у разі віднесення такої заборгованості до безнадійної.
Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 №23 (далі - Положення, втратило чинність 03.01.2017р.)згідно п.п.2.2 п.2 якого, заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною. Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів та згідно п.п.1.1,1.2 п.1 Розділ V Положення (в редакції від 13.11.2012р.) використовує сформований резерв для списання (відшкодування) боргу за активом, який віднесено до V (найнижчої/безнадійної) категорії якості, у порядку, установленому Національним банком України. Рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку.
Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України до безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів.
Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №172 затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (далі - Постанова №172), якийвстановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України (даними нормами встановлено порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву і такі втратили чинність 01.01.2015р. згідно Закону України «Про внесення змін до Податковогокодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи») за рахунок створеного страхового резервузаборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України (п.1 Постанови №172 ).
Відповідно до п.3 Постанови №172 банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.
Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку) (п.5 Постанови №172 ).
Банк відображає в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку(п.6 Постанови №172).
Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.
Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.
Списана безнадійна заборгованість є додатковим благом згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу: додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що поняття прощення, списання, анулювання боргу за рішенням кредитора є тотожними.
Відповідно до пп.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості єфінансовою допомогою, наданою на безповоротній основі, а не коштами, одержаними на погашення списаної безнадійної заборгованості по кредиту та обліковується така допомога в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, як дохід Банку.
Как у банка получить информацию о том, что кредит банком списан?
в Правосуддя і кривосуддя
Опубликовано
Уважаемые форумчане. Неоднократно мы пытаемся получить инфу от банка про списание кредита, но увы, пока не удается. Перечислю все попытки осуществленные нами:
1. У суді Кредитна справа. Згідно з постановою НБУ № 279, у кредитній справі повинні бути зазначені рахунки на яких обліковується зараз кредит. Але банки надають і в суді, і в поліцію "макулатуру" та й запевняють, що це і є "Кредитне досьє".
2. Запит в НБУ. НБУ посилає на банк.
3. Запит в НБУ в ЄІС позичальників. Згідно з постановою НБУ № 245. Але відповідь - заборгованості перед банками України не існує. (Розмито).
4. Адвокатський запит. Відмовлено банком з посиланням на банківську таємницю.
5. Запит Поліції. Завели кримінальну справу по факту не законним заволодінням коштів. Тиша.
6. Звернулися до "Податкової по великим платникам податків". Розмовляли з начальником відділу аудиту. Вони мають право перевіряти стосунки банку тільки з суб*єктами підприємницької діяльності, а от фізики на контролі тільки НБУ.
7. Прокурату ра не має права.
Це схоже на "державу у державі". Як ініціювати перевірку в банку на предмет списаних кредитів?
(Цікаво що ПРАВЄКС наддав виписки, хоча не запитували у суді, з яких слідує, що кредит списано. Це єдиний випадок - випадковість.)
А от чому це питання важливе? Даю комент:
кредит списано з баланса. отримано відшкодування із резервного фонду
Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 року № 481, передбачає, що Банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання (п.1.3 Глави 1).
Отже, резерви за активами, відповідно до п.1.5 Положення №23 є спеціальними резервами, які зменшують балансову вартість активів у зв’язку зі зменшенням корисності таких активів. З такої норми випливає висновок про те, що у випадку покриття за рахунок резерву повної балансової вартості активу (безнадійної заборгованості), корисність цього активу (безнадійної заборгованості) зменшується до нуля.
Таким чином, прийнявши відповідне рішення про списання безнадійної заборгованості за кредитними договорами, банк фактично визнав, що заборгованість за цими договорами втратила для нього економічний інтерес, оскільки ефект (користь) від даних активів, в силу об’єктивних і суб’єктивних факторів, мізерна.
Списані активи, з огляду на вищенаведене, не беруть участь у формуванні показників фінансового стану банку. Зазначені аргументи, на нашу думку, свідчать про те, що банк відмовився від вимог (прав) до позичальників за кредитними договорами. Іншими словами, банк простив борг позичальникам.
АНАЛІЗ НОРМ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ДОЗВОЛЯЄ ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ПОНЯТТЯ ПРОЩЕННЯ, СПИСАННЯ, АНУЛЮВАННЯ БОРГУ ЗА РІШЕННЯМ КРЕДИТОРА Є ТОТОЖНИМИ.
Саме таку позицію зайняв господарський суд, відмовляючи банку у задоволенні позову (рішення господарського суду Тернопільської області від 03.05.2017 року в справі № 921/130/15-г/7).
Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.
Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.
В силу приписів ст.605 ЦКУ, прощення боргу є підставою припинення зобов’язання.
Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу
1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Науково практичний коментар:
Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків. Питання про те, чи є прощення боргу одностороннім правочином, чи для цього необхідна згода боржника, є дискусійним. Але буквальне тлумачення коментованої статті надає можливість стверджувати, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі.Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія буде вважатися подарунком і відповідним чином оподатковуватися.
03 травня 2017 року Справа № 921/130/15-г/7
Господарський суд Тернопільської області
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1ст.558 ЦК України).
Одним із видів припинення зобов'язання за волею кредитора є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).
Порядок списання банком позичальникам заборгованості за зобовязаннями по фінансових кредитах передбачено у разі віднесення такої заборгованості до безнадійної.
Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 №23 (далі - Положення, втратило чинність 03.01.2017р.) згідно п.п.2.2 п.2 якого, заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною. Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів та згідно п.п.1.1,1.2 п.1 Розділ V Положення (в редакції від 13.11.2012р.) використовує сформований резерв для списання (відшкодування) боргу за активом, який віднесено до V (найнижчої/безнадійної) категорії якості, у порядку, установленому Національним банком України. Рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку.
Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України до безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів.
Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №172 затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (далі - Постанова №172), який встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України (даними нормами встановлено порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву і такі втратили чинність 01.01.2015р. згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи») за рахунок створеного страхового резерву заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України (п.1 Постанови №172 ).
Відповідно до п.3 Постанови №172 банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.
Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку) (п.5 Постанови №172 ).
Банк відображає в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку(п.6 Постанови №172).
Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.п.7,8 Постанови №172), але щодо правомірності Банку продовжувати стягнення списаної заборгованості, то такі доводи спростовуються втратою чинності 01.12.2015 р Постанови №172, на яку посилається позивач, як єдиний нормативний акт.
Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанову № 172.
Списана безнадійна заборгованість є додатковим благом згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу: додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що поняття прощення, списання, анулювання боргу за рішенням кредитора є тотожними.
Відповідно до пп.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості є фінансовою допомогою, наданою на безповоротній основі, а не коштами, одержаними на погашення списаної безнадійної заборгованості по кредиту та обліковується така допомога в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, як дохід Банку.