Bagik2010
-
Число публикаций
11 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Bagik2010
-
-
Договор - март 2007 года, 5 лет тоже прошлоЕсть такое понятие как "обман", вот и подавайте иск в суд и указывайте в нем, что Вас обманули и Вы подписали договор в силу своей юридической безграмотности
-
уточнил не тех.паспорт, а нужно домовую книгу, она же в банке...
-
Как заменить испорченный паспорт
Вам понадобится
Утеря паспорта-восстановление
Порядок действий
При утере либо же краже паспорта гражданина Украины не обходимо сделать следующее:
подать заявления (об утери либо краже Вашего паспорта) в отделение милиции;
разместить объявление в любой всеукраинской газете (с указанием сети, номера, Ф.И.О. владельца) о признании утерянного паспорта недействительным;
также нужно уведомить паспортный стол обязательно по месту регистрации ( а именно подать заявление об утере, краже). При потери паспорта, Вам придется прийти лично в паспортный стол и написать письменное заявление в котором нужно изложить все обстоятельства, при которых паспорт был потерян.
Приказом МВД от 15.06.2006 N 600 установлен порядок восстановления паспорта а именно в случае кражи, порчи либо утери.
Временным удостоверением личности, согласно законодательству, пользоватся можно один месяц. Необходимые документы для изготовления дубликата паспорта представлены ныже.
Подача документов для восстановления паспорта:
Первое, это заявление об утере, краже либо порче паспорта (бланк данного заявления выдается в паспортном столе);
Второе, это заявление о выдаче нового паспорта, заполняется оно лично заявителем от руки, разборчивым почерком (без сокращений и аббревиатур) . Заполнение заявления другими лицами допускается в случае физических недостатков, психических недостатков граждан;
Третье, две фотографии размером 3,5 х 4,5 см;
Четвертое, свидетельство о рождении, о браке .
Пятое, домовая книга;
Кроме того, нужно будет оплатить штраф, размер которого индивидуален ( учитывается обстоятельства потери паспорта, социальный статус, уровень материального обеспечения гражданина). В некоторых случаях штраф может не назначаться.
наверное в паспортном стале имели ввиду домовую книгу.....
ПОЛОЖЕННЯ
про паспорт громадянина України
16. Обмін паспорта провадиться у разі:
зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові;
встановлення розбіжностей у записах ;
непридатності для користування.
17. Для обміну паспорта громадянин подає:
заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ
України;
паспорт, що підлягає обміну;
дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.
Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
Приказ МВД от 15.06.2006 N 600
Розділ 4. Обмін паспорта
16. Обмін паспорта здійснюється у разі:
зміни прізвища, імені та по батькові особи тощо;
установлення розбіжностей у записах (невідповідності внесених до паспорта записів записам в інших документах);
непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, загублення фотографічної картки тощо).
17. Для обміну паспорта особа подає:
заяву;
паспорт, що підлягає обміну;
дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
квитанцію про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита;
документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну.
Якщо обмін паспорта здійснюється у зв'язку з його непридатністю для користування, то в разі необхідності (відсутність або пошкодження фотокартки, псування записів про прізвище, ім'я та по батькові, дати або місця народження тощо) працівником територіального підрозділу перевіряється належність зіпсованого паспорта особі, яка подала його для обміну, відповідно до розділу 6 Порядку. Для здійснення перевірки в разі необхідності додатково подається ще одна фотокартка.
-
прочитал "Положення про паспорт громадянина Украины", то согласно п. 16, 17 подача тех паспорта при обмене паспорта не нужна ... но паспортный стол отказываеться совершать обмен без тех. паспорта
-
Ну тут я бы посоветовал подать иск в суд о признании этого пункта договора недействительным т.к. родители имеют право приписать ребенка по своему месту жительства.
Уже поздно, с момента заключения договора прошло более 3 лет - исковая давность
-
тех.паспорт нужен для того чтобы в новом паспорте поставить прописку.... и как мне обьяснила знакомая, паспортный стол должен в тех.паспорте поставить какую то отметку
ребёнка прописать не можем, так как согласно кредитного договора, если она после получения кредита пропишет в квартире ребёнка, у банка появитья право требовать немедленого полного возвращения кредита
-
их действия незаконные, у них нет права на отказ ей в праве пользоваться документами на свою же квартиру, тем более у них нет прав требовать с нее какую-либо плату за ее документы.
Напишите им заяву, чтобы немедленно передали ей на бесплатной основе ее документы. В случае отказа - жаловаться на них в НБУ, прокуратуру, если и это не может пусть подает на банк в суд и по суду она получит свои документы обратно (такие решения уже есть)
А можна кинуть ссылочку на решение суда? Либо номера (номер) дела.
-
Ребенок моих знакомых испортил паспорт гр. Украины своей матери. Для выдачи нового паспорта она обратилась в паспортный стол, где ей сказали что для видычи нового паспорта необходимо предьявить тех. паспорт на квартиру по месту прописки. Оригинал етого документа находиться в Приватбанке, так как она оформляла ипотеку и банк забрал её себе на хранение чтобы я не смогла прописать в квартире ребёнка.
Поетому она обратилась в письменом виду в банк с просьбой вернуть её тех. паспорт для оформления нового паспорта.
На етот запрос банк ответил что оригиналы документов запрещено выдавать на руки клиентам, а в гос учреждения эти документы может предоставить лишь сотрудник банка, но в этом случае клиент должен уплатить 1000 грн. за каждый день рабочий день этого сотрудника во время сопровождения документов.
Помогите, подскажите пожалуйста что мне делать, как заставить банк безоплатно предоставить тех.паспорт в паспортный стол или выдать мне на руки? И вообще насколько законны действия банка по удержанию тех.паспорта у себя и отказе о его выдаче клиенту? Имеет ли банк вообще право забирать оригиналы тех.паспортов у клиентов себе на хранение?
-
1
-
-
Ось вам інформація для роздумів (витяг із моїх заперечень по аналогічній справі):
1. У заяві про видачу судового наказу Заявник зазначає, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та _______ було укладено договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користуванням кредиту у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Крім того заявник зазначає, що даний договір складається з Заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 1055 ЦК України встановлено, що Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У свою чергу ч. 2 ст. 207 передбачено, що Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Ст. 638 ЦК України передбачено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Крім того ч. 1 ст. 641 визначає, що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Аналізуючи вищезазначені норми можна дійти висновку, що кредитний договір укладається в письмовій формі з обов’язковим відображенням в договорі умов, що стосуються його предмету – надання грошових коштів кредитодавцем позичальнику у певному розмірі та обов’язок повернення позичальником цих коштів (кредиту) у певний строк та сплати процентів. Такий договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Відтак наявність підписів усіх сторін у такому договорі є також його обов’язковою та істотною умовою.
Як вже було зазначено вище, заявник у своїй заяві зазначає, що кредитний договір складається з Заяви позичальника. Однак аналізуючи зміст зазначеної Заяви можна дійти висновку, що її не можна розцінювати як частину договору оскільки вона є не що інше як пропозицією однієї сторони укласти договір, оскільки її зміст містить лише умови майбутнього договору і виражає мій намір вважати себе зобов'язаним у разі прийняття Банком цієї пропозиції. Тому наступним кроком до укладення кредитного договору мав би бути факт укладення у письмовій формі такого договору з додержанням істотних умов та підписання цього договору його сторонами. Однак такого договору сторонами укладено не було.
Крім того щодо посилання Заявника на ту обставину, що Умови надання банківських послуг є також частиною кредитного договору є безпідставним, оскільки зазначений документ не відповідає вимогам ст. 207, 638, 1054 ЦК України. Зокрема у даному документі відсутня умова про розмір кредиту, який надається позичальнику та кінцевий термін його повернення, документ підписаний лише зі сторони Заявника, мій підпис у зазначеному документі відсутній. Крім того Заявником не було надано до суду жодних доказів того, що я був ознайомлений із даними Умовами та визнав умови цього документу обов’язковими до себе у тій редакції, у якій вони були подані до суду.
Ст. 204 ЦК України встановлено, що Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ч. 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У свою чергу ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відтак у даному випадку «кредитний договір», що згідно із твердженням Заявника складається із Заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою є нікчемним правочином, оскільки не відповідає вимогам ст. 207, 638, 1054 ЦК України, а відтак не може створювати для мене юридичних наслідків, зокрема, тих що вимагав Заявник у своїй заяві про видачу судового наказу, а лише створює наслідки для Заявника та Боржника, які передбачені ст. 216 ЦК України.
Що стосується вимоги Заявника щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1042,80 грн., то така вимога є також безпідставною та незаконною, виходячи із наступного:
П. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу, які згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, та які несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. У свою чергу ст. 56 ЦПК України встановлено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Схожі норми має й стаття 12 ЦПК України.
Зазначені норми ґрунтуються на ст. 59 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на правову допомогу.
Правова допомога в цивільному судочинстві включає в себе юридичні консультації, участь у позасудовому врегулюванні спору, участь у переговорах, підготовка проектів юридичних документів (заяв, пояснень, клопотань, скарг), представництво в суді та інші фактичні та юридичні дії, які вчиняє особа, котра надає правову допомогу.
До осіб, які надають правову допомогу ст. 12 та 56 ЦПК Украйни відносить адвокатів та інших фахівців у галузі права. Їх правовий статус істотно відрізняється.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про адвокатуру” адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином законодавець встановлює додаткові вимоги до юристів, які хочуть бути адвокатами.
Відповідно до ст. 8 Закону “Про адвокатуру” виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього, може помічник адвоката. З огляду на це він теж може надавати правову допомогу у справі.
Усіх вищеперерахованих професійних прав не має фахівець у галузі права. Крім того, виходячи із норм чинного законодавства України не можна дійти чіткого висновку хто відноситься до цієї категорії осіб, які мають право надавати правову допомогу.
Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 24.10.2003р. № 8 “Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” спеціально наголосив, що повноваження захисників – фахівців у галузі права на участь у справі повинні бути підтверджені документами, визначеними спеціальним законом, яким цим особам надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам, а також угодою або дорученням юридичної особи. При вирішенні питання про наявність у фахівців у галузі права повноважень на здійснення захисту в кримінальній справі належить також з'ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам. Визнати правильною практику тих судів, які за відсутності спеціального закону не допускають таких фахівців до здійснення захисту в кримінальних справах. Однак на сьогоднішній день спеціального закону, який би надавав фахівцям у галузі права брати участь в процесі як захисникам не існує.
Для того щоб встановити зв’язок між вищезазначеною судовою практикою та нормами ЦПК України, слід повернутись до тієї ж ст. 12 ЦПК України, а саме до слів «... в порядку, встановленому законом».
В логічно-змістовному взаємозв‘язку цю частину речення можна відносити:
1) до правової допомоги. В цьому випадку слід розуміти, що правова допомога надається в порядку, встановленому законом;
2) до адвокатів та інших фахівців. В цьому випадку законодавець підкреслює, що допомога надається саме адвокатами і фахівцями у галузі права, які діють в порядку, встановленому законом. Іншими словами, порядок, встановлений законом, регулює діяльність адвокатів та фахівців у галузі права щодо надання правової допомоги;
3) лише до фахівців у галузі права. В цьому випадку акцент робиться на тому, що іншими фахівцями у галузі права допомога надається в порядку, встановленому законом. Іншими словами вони теж можуть надавати правову допомогу але порядок її надання встановлюється законом. При цьому якщо такого закону не має, то й допомогу надавати такі фахівці не можуть.
Враховуючи наведену вище правову позицію Верховного Суду України щодо участі фахівців у галузі права як захисників в кримінальному судочинстві, що по аналогії закону можна також віднести до цивільного судочинства, можна припустити, що найбільш близькою до неї буде останнє, третє тлумачення.
Крім того слід звернути увагу на ст. 56 ЦПК України, в якій вже прямо зазначено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Адвокат окремо не згадується, оскільки саме він і є таким фахівцем.
Таким чином, вищенаведені міркування дають підстави для висновку, що в цивільному процесі, так само як і в кримінальному, фахівці у галузі права не мають права надавати правову допомогу. Але їх участь у справі можлива в іншому процесуальному статусі – у статусі представника. Відповідно до ст. 40 ЦПК представник повинен мати повноваження, а не фах у галузі права. Представником може бути і не юрист. А тому витрати на послуги цих фахівців у галузі права не можна віднести до судових витрат у розумінні ст. 79, 84 ЦПК України, а тому вони не підлягають відшкодуванню.
Відтак Заявником не було надано доказів того, що ТзОВ «ЕЛ ТІ ГРУП» (його працівники) є фахівцями у галузі права, яким законом надано право надання правової допомоги, а тому вимога про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1042,80 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню.
-
Стаття 131 Цивільного процесуального кодексу УкраїниПо новому законодательству, то что не было подано, как доказательство до начала рассмотрения дела - уже подано быть не может. Так ли это ? - в каком законе и статье это оговорено ?
Помогите пожалуйста
в Юридична консультація - чати з юристом
Опубликовано
Да нет, всё верно, об етом законе я не знал, спасибо будем пользоваться......