Помогите судья Никитина (Приморский суд г. Одессы) не хочет принять иск о признании кредитного договора и договора залога недействительными!!!!!
Был подан иск
До Приморського районного суду міста Одеси
(поштовий індекс: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 33 )
Позивач: Особа_1
Відповідач: ЗАТ «Альфа-Банк»,
Юридична адреса:
індекс: 01025, м. Київ, Київської області,
вул. Десятинна, будинок 4/6.
МФО 300346,
код ЕДРПУ 23497714
Телефони (800) 50 02 500
адреса для листування:
Вiддiлення «Одеське»
65026, вул. Єкатерининська, 11
Телефон (048) 734-11-59
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання кредитного договору
та договору застави недійсним
«22» травня 2008 року між мною Позичальником Особа_1
, та ЗАТ «Альфа-Банк» (надалі за текстом — Банк) укладено кредитний Договір № від «22» травня 2008 року. Місцем укладення цього договору було Вiддiлення «Одеське», 65026, вул. Єкатерининська, 11. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. Згiдно п. 9 Роздiла 2 Договiр містить елементи рiзних правовiдносин та є за своєю природою змiшаним договором, а саме кредитним та договором застави. На час укладання кредитного Договору мною Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів мною була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України.
Відповідно до п. 2.1, 2.4 та 2.7 Роздiла № 2 Договору Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачi в готiвковiй формi, продажу іноземної валюти через операцiйну касу Банка та переказу в термiн 2 банкiвських дня коштів у розмiрi 76255,00 гривнiв (Сiмдесят шість тисяч двiстi п’ятдесят п’ять гривень 00 коп.) у безготiвковiй формi і терміном погашення по «22» травня 2013 року у сумі 15100 американських доларiв ( П’ятнадцять тисяч сто 00 американських доларiв). Відповідно до п. 2.2 Роздiла № 2 Договору Позичальник зобов’язується сплатити фiксованi відсотки за користування кредитом у розмірі 14,5 % ( чотирнадцять процентів i п’ять десятих) річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. У п. 2.8 Роздiла № 2 Договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця згiдно Графiку платежів (додаток № 1 до Договору) здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за цим Договором становить 355 американських доларiв (Триста п’ятдесят п’ять 00 американських доларiв).
Згiдно п. 2.11. Договору 22 травня 2008 року на момент укладання Договору, я передала Банку в заставу рухоме майно легковий автомобіль : SUZUKI, JIMNY, реєстрацiйний № рік випуску – 2006, колір – бежевий, кузов № , тип - легковий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії : ВНС , виданий РЕВ-2 при УДАI ГУМВС України в Одеськiй областi, який на цей час використовувався мною (Витяг про реєстрацію в Державному реєстрi обтяжень рухомого майна за № вiд .2008 року).
22 травня 2008 року я отримала 73235,00 гривень в еквівалентi 15100 USD в касi ЗАТ «Альфа-Банк» згiдно заяви на видачу та отримання готівки № 5963 вiд 22 травня 2008 року.
В подальшому п. 2.4. та 2.7. Роздiла № 2 Договору Банком у частинi продажу іноземної валюти через операцiйну касу Банка та переказу в термiн 2 банкiвських дня коштів у розмiрi 76255,00 гривнiв (Сiмдесят шість тисяч двiстi п’ятдесят п’ять гривень 00 коп.) у безготiвковiй формi виконан не був. Таким чином, було прямо порушено ст. 526 ЦК України та п. 2.7. Договору.
Відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, зокрема - відповідач, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. Отже, здійснення мною, резидентом України, розрахунку з іншим резидентом України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ, якої не мали ані я, ані продавець - було порушенням підпункту „г” пункту 4 ст. 5 згаданого вище Декрету відповідач, як агент валютного контролю, не мав права, згідно п. 2 ст. 13 Декрету, надавати менi кредит в іноземній валюті для здійснення згаданої вище операції. Відповідач знав про неминучість конвертації мною отриманої в нього валюти в гривню, бо іншим чином я ніяк не могла використати кредит за його цільовим призначенням, яке є одним із суттєвих та важливих умов вищезгаданого Договору.
Протягом серпня 2008 року, мною був отриманий лист – погодження змін умов кредитного договору надісланий відповідачем №24995 – 24 – б/б та №11680 – 24.1 – б/б від 08.08.2008 року, в якому Відповідач в односторонньому порядку вирішив змінити умови укладеного договору в частині зміни відсоткової ставки до 16,5 % річних (копія листа додається). Згідно із ч.2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За своєю правовою природою цей договір не є одностороннім. Таким чином, будь які зміни, внесені до цього договору мають бути закріплені у письмовій формі обома сторонами.
6 жовтня 2010 року я звернулась з зверненням про надання банківської виписки по рахунку фізичної особи Особа_1 № у ЗАТ «Альфа-Банк».
Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов’язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань.
Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання.
Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.
Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.
Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.
Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.
Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.
Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:
— надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
— використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.
Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).
Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час з порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг. Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в американських доларах, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у американських доларах, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання Банком американських доларiв, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує становища позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.
Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215,227, 236, 524, 526, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу”,, «Про національний банк України”, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, «Про банки та банківську діяльність”, Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»
Прошу:
1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів” споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності.
2. Визнати недійсним кредитний Договір № від «22» травня 2008 року, укладений між між мною Позичальником Особа_1 , та ЗАТ «Альфа-Банк».
3. Зобов’язати Відповідача ЗАТ «Альфа-Банк» прийняти у Позивача Особа_1
суму у розмірі 23960 грн. 50 коп. ( двадцять три тисячi де’вятьсот шістьдесят гривень 50 копійок) з розстрочкою платежів на 120 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 199 грн. 67 коп. ( сто дев’яносто дев’ять гривень 67 копійок)
5. Зобов’язати ЗАТ «Альфа-Банк» виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зняти арешт з рухомого майна, яке було передано у заставу за Договором № від «22» травня 2008 року, укладеного між Позивачем Особа_1 , та ЗАТ «Альфа-Банк», а саме рухомого майна – легкового автомобіля : SUZUKI, JIMNY, реєстрацiйний №, рік випуску – 2006, колір – бежевий, кузов № , тип - легковий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії : ВНС , виданий РЕВ-2 при УДАI ГУМВС України в Одеськiй областi, яке належить Особа_1 .
6.У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити мене від сплати Судового збору.
7. Судові витрати покласти на Відповідача ЗАТ «Альфа-Банк».
8. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача ЗАТ «Альфа-Банк», ксерокопію індивідуальної та генеральної ліценції на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
9. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача ЗАТ «Альфа-Банк», ксерокопію платіжного доручення на адресу Продавця транспортного засобу, яке є єдиним доказом виконання відповідачем п.2.7. Договору.
Перелік документів, що додаються до позовної заяви:
1. Ксерокопія паспорту на ім’я Особа_1 .
2. Ксерокопія ідентифікаційного коду на ім’я Особа_1 .
3. Копiю позовної заяви для Відповідача.
4. Ксерокопія кредитного Договору № від «22» травня 2008 року.
5. Ксерокопiя заяви на видачу та отримання готівки № вiд 22 травня 2008 року на суму 73235,00 гривень Особа_1 від ЗАТ «Альфа-Банк».
6. Ксерокопія Витяга про реєстрацію в Державному реєстрi обтяжень рухомого майна за № вiд 26.05.2008 року.
7. Ксерокопії квiтанцiй про сплату за Договором на розрахунковий гривневий рахунок Позивача. (24 шт).
8. Ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії : ВНС, виданий РЕВ-2 при УДАI ГУМВС України в Одеськiй областi, транспортного засобу-легкового автомобіля : SUZUKI, JIMNY, реєстрацiйний №, яке належить Особа_1 .
9. Додаток № 1 з розрахунком суми коштів к поверненню Особа_1 ЗАТ «Альфа-Банк».
10. Квiтанцiя про сплату IТЗ судового процесу на суму 37 грн. 00 коп.
«11» жовтня 2010 р. _____________ Особа_1
============================================
Судья Никитина С.Й.
в ухвале от 15.10.2010 г. встановлює:
Особа_1 подано позовну заяву не вiдповiдну вимогам ЦПК Украiни, щодо форми та змiсту заяви, а саме:
- не вказана цiна позову
-не сплачено судовий збip та повна сума зору на IТЗ судового процесу
п.3 позовноi заяви не обгрунтовано
- не зазначенi докази, що пiдтверджують звернення до суду в порядку захисту прав споживачiв
Суддя робить висновок, що позовну заяву належить залишити без руху до усунення вищевказаних недолiкiв.
На пiдставi викладеного та керуючись ст. 121 ч.1 ЦПК
ухвалив:
позовну заяву Особа_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк усунення недолiкiв в позовнiй заявi який не перевищує п'яти днiв з дня отримання ухвали. Встановит при цьому кiнцевий строк для усунення недолiкiв до 15.11.2010 р.
Ухвала окремо вiд рiшення по справi оскарженню не пiдлягає.
Позовна заява про визнання кредитного договору недійсним
в Зразки позовів за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Помогите судья Никитина (Приморский суд г. Одессы) не хочет принять иск о признании кредитного договора и договора залога недействительными!!!!!
Был подан иск
До Приморського районного суду міста Одеси
(поштовий індекс: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 33 )
Позивач: Особа_1
Відповідач: ЗАТ «Альфа-Банк»,
Юридична адреса:
індекс: 01025, м. Київ, Київської області,
вул. Десятинна, будинок 4/6.
МФО 300346,
код ЕДРПУ 23497714
Телефони (800) 50 02 500
адреса для листування:
Вiддiлення «Одеське»
65026, вул. Єкатерининська, 11
Телефон (048) 734-11-59
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання кредитного договору
та договору застави недійсним
«22» травня 2008 року між мною Позичальником Особа_1
, та ЗАТ «Альфа-Банк» (надалі за текстом — Банк) укладено кредитний Договір № від «22» травня 2008 року. Місцем укладення цього договору було Вiддiлення «Одеське», 65026, вул. Єкатерининська, 11. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. Згiдно п. 9 Роздiла 2 Договiр містить елементи рiзних правовiдносин та є за своєю природою змiшаним договором, а саме кредитним та договором застави. На час укладання кредитного Договору мною Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів мною була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України.
Відповідно до п. 2.1, 2.4 та 2.7 Роздiла № 2 Договору Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачi в готiвковiй формi, продажу іноземної валюти через операцiйну касу Банка та переказу в термiн 2 банкiвських дня коштів у розмiрi 76255,00 гривнiв (Сiмдесят шість тисяч двiстi п’ятдесят п’ять гривень 00 коп.) у безготiвковiй формi і терміном погашення по «22» травня 2013 року у сумі 15100 американських доларiв ( П’ятнадцять тисяч сто 00 американських доларiв). Відповідно до п. 2.2 Роздiла № 2 Договору Позичальник зобов’язується сплатити фiксованi відсотки за користування кредитом у розмірі 14,5 % ( чотирнадцять процентів i п’ять десятих) річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. У п. 2.8 Роздiла № 2 Договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця згiдно Графiку платежів (додаток № 1 до Договору) здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за цим Договором становить 355 американських доларiв (Триста п’ятдесят п’ять 00 американських доларiв).
Згiдно п. 2.11. Договору 22 травня 2008 року на момент укладання Договору, я передала Банку в заставу рухоме майно легковий автомобіль : SUZUKI, JIMNY, реєстрацiйний № рік випуску – 2006, колір – бежевий, кузов № , тип - легковий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії : ВНС , виданий РЕВ-2 при УДАI ГУМВС України в Одеськiй областi, який на цей час використовувався мною (Витяг про реєстрацію в Державному реєстрi обтяжень рухомого майна за № вiд .2008 року).
22 травня 2008 року я отримала 73235,00 гривень в еквівалентi 15100 USD в касi ЗАТ «Альфа-Банк» згiдно заяви на видачу та отримання готівки № 5963 вiд 22 травня 2008 року.
В подальшому п. 2.4. та 2.7. Роздiла № 2 Договору Банком у частинi продажу іноземної валюти через операцiйну касу Банка та переказу в термiн 2 банкiвських дня коштів у розмiрi 76255,00 гривнiв (Сiмдесят шість тисяч двiстi п’ятдесят п’ять гривень 00 коп.) у безготiвковiй формi виконан не був. Таким чином, було прямо порушено ст. 526 ЦК України та п. 2.7. Договору.
Відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, зокрема - відповідач, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. Отже, здійснення мною, резидентом України, розрахунку з іншим резидентом України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ, якої не мали ані я, ані продавець - було порушенням підпункту „г” пункту 4 ст. 5 згаданого вище Декрету відповідач, як агент валютного контролю, не мав права, згідно п. 2 ст. 13 Декрету, надавати менi кредит в іноземній валюті для здійснення згаданої вище операції. Відповідач знав про неминучість конвертації мною отриманої в нього валюти в гривню, бо іншим чином я ніяк не могла використати кредит за його цільовим призначенням, яке є одним із суттєвих та важливих умов вищезгаданого Договору.
Протягом серпня 2008 року, мною був отриманий лист – погодження змін умов кредитного договору надісланий відповідачем №24995 – 24 – б/б та №11680 – 24.1 – б/б від 08.08.2008 року, в якому Відповідач в односторонньому порядку вирішив змінити умови укладеного договору в частині зміни відсоткової ставки до 16,5 % річних (копія листа додається). Згідно із ч.2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За своєю правовою природою цей договір не є одностороннім. Таким чином, будь які зміни, внесені до цього договору мають бути закріплені у письмовій формі обома сторонами.
6 жовтня 2010 року я звернулась з зверненням про надання банківської виписки по рахунку фізичної особи Особа_1 № у ЗАТ «Альфа-Банк».
Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов’язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань.
Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання.
Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.
Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.
Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.
Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.
Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.
Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:
— надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
— використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.
Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).
Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час з порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг. Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в американських доларах, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у американських доларах, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання Банком американських доларiв, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує становища позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.
Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215,227, 236, 524, 526, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу”,, «Про національний банк України”, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, «Про банки та банківську діяльність”, Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»
Прошу:
1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів” споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності.
2. Визнати недійсним кредитний Договір № від «22» травня 2008 року, укладений між між мною Позичальником Особа_1 , та ЗАТ «Альфа-Банк».
3. Зобов’язати Відповідача ЗАТ «Альфа-Банк» прийняти у Позивача Особа_1
суму у розмірі 23960 грн. 50 коп. ( двадцять три тисячi де’вятьсот шістьдесят гривень 50 копійок) з розстрочкою платежів на 120 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 199 грн. 67 коп. ( сто дев’яносто дев’ять гривень 67 копійок)
5. Зобов’язати ЗАТ «Альфа-Банк» виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зняти арешт з рухомого майна, яке було передано у заставу за Договором № від «22» травня 2008 року, укладеного між Позивачем Особа_1 , та ЗАТ «Альфа-Банк», а саме рухомого майна – легкового автомобіля : SUZUKI, JIMNY, реєстрацiйний №, рік випуску – 2006, колір – бежевий, кузов № , тип - легковий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії : ВНС , виданий РЕВ-2 при УДАI ГУМВС України в Одеськiй областi, яке належить Особа_1 .
6.У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити мене від сплати Судового збору.
7. Судові витрати покласти на Відповідача ЗАТ «Альфа-Банк».
8. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача ЗАТ «Альфа-Банк», ксерокопію індивідуальної та генеральної ліценції на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
9. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача ЗАТ «Альфа-Банк», ксерокопію платіжного доручення на адресу Продавця транспортного засобу, яке є єдиним доказом виконання відповідачем п.2.7. Договору.
Перелік документів, що додаються до позовної заяви:
1. Ксерокопія паспорту на ім’я Особа_1 .
2. Ксерокопія ідентифікаційного коду на ім’я Особа_1 .
3. Копiю позовної заяви для Відповідача.
4. Ксерокопія кредитного Договору № від «22» травня 2008 року.
5. Ксерокопiя заяви на видачу та отримання готівки № вiд 22 травня 2008 року на суму 73235,00 гривень Особа_1 від ЗАТ «Альфа-Банк».
6. Ксерокопія Витяга про реєстрацію в Державному реєстрi обтяжень рухомого майна за № вiд 26.05.2008 року.
7. Ксерокопії квiтанцiй про сплату за Договором на розрахунковий гривневий рахунок Позивача. (24 шт).
8. Ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії : ВНС, виданий РЕВ-2 при УДАI ГУМВС України в Одеськiй областi, транспортного засобу-легкового автомобіля : SUZUKI, JIMNY, реєстрацiйний №, яке належить Особа_1 .
9. Додаток № 1 з розрахунком суми коштів к поверненню Особа_1 ЗАТ «Альфа-Банк».
10. Квiтанцiя про сплату IТЗ судового процесу на суму 37 грн. 00 коп.
«11» жовтня 2010 р. _____________ Особа_1
============================================
Судья Никитина С.Й.
в ухвале от 15.10.2010 г. встановлює:
Особа_1 подано позовну заяву не вiдповiдну вимогам ЦПК Украiни, щодо форми та змiсту заяви, а саме:
- не вказана цiна позову
-не сплачено судовий збip та повна сума зору на IТЗ судового процесу
п.3 позовноi заяви не обгрунтовано
- не зазначенi докази, що пiдтверджують звернення до суду в порядку захисту прав споживачiв
Суддя робить висновок, що позовну заяву належить залишити без руху до усунення вищевказаних недолiкiв.
На пiдставi викладеного та керуючись ст. 121 ч.1 ЦПК
ухвалив:
позовну заяву Особа_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк усунення недолiкiв в позовнiй заявi який не перевищує п'яти днiв з дня отримання ухвали. Встановит при цьому кiнцевий строк для усунення недолiкiв до 15.11.2010 р.
Ухвала окремо вiд рiшення по справi оскарженню не пiдлягає.