zhukkova

У Сухановой крыша съехала после того, как от нее муж сбежал в Польшу... а может и другие причины были... Недавно видела своих подруг - соседей по Устияновича, так они поделились впечатлениями, к чему привело усердие Сухановой по захвату всей пятикомнатной квартиры... (никаких пристроек там нет и никогда не было... соседи делили комнаты комуналки еще до приватизации на основании ордеров). Сама Суханова практически в тюрьме, сын (бывший наркоман) теперь хронический алкоголик... Это действительно достойное будущее для их семьи. Их не устраивала нормальная жизнь - теперь имеют ежедневный ЭКСТРИМ. А то что Суханова и Суптель - два сапога ПАРА, то пусть расскажет Вам, как она с ним под ручку прогуливалась в здании Галицкого суда и обсуждала, как она будет давать свидетельские показания против нас на заседании. Хотя по сути, в заседании она свидетельствовала в нашу пользу (переволновалась наверное)... Думаю в перспективе Суптель сделает семью Сухановых бомжами, к этому все идет...

Спасибо за совет. Как с Вами можно связаться, чтобы уточнить детали конкретно. Мы погрязли в документах, и возможно что-то упустили...

При желании, я могу выложить все "подвиги" Сухановой в хронологическом порядке, т.к. по поводу всех ее издевательств над нами - соответствующие заявления были направлены в прокуратуру и РВ Галицкого района г. Львова.

Суханова сама эту кашу заварила... и теперь имеет то, что заслужила! Есть Бог на свете! Хотела нас выжить из квартиры, и получила за это сполна! Она начала с фальшивых документов и издевательствами над нашей семьей! Если Вы затронули тему рейдерства и защищаете ее, то хотя бы поинтересовались, как она ВЫЖИВАЛА нас из квартиры № 5 по улице Устияновича... А что касается нашей семьи - то мы "благодаря" семейке Сухановых и ее знакомым адвокатам остались без единственного жилья... мы бомжи Вот коротко описание того, что с нами произошло... ОПИС схеми за якою діяли дві організовані злочинні групи, створені з метою заволодіння нашою квартирою. Ми проживали у квартирі № 5, буд. 8-б по вул. Устияновича в м. Львові, в 1996 році квартира була нами приватизована. На момент вчинення шахрайських дій з нашою квартирою власниками квартири були Золоткова О.К. та Палагутіна М.В., які проживали та були зареєстровані з 1988 року, з 1998 року був зареєстрований Палагутін О.І. 1998 р.н. З березня 2005 року сусіди по спільному коридору Суханови розпочали вимагати від нас відмовитись від користування спільним коридором. Вимагання супроводжувались фізичним, моральним та психологічним тиском, залякуванням - багаторазовими погрозами вбивства (дод.1 - розшифровка аудіо запису погроз Суханової, зробленого за вказівкою дільничного інспектора міліції майора А.Ципящука). В результаті шестирічний Палагутін О.І. потрапив на тривале лікування у ЛОПЛ; Золоткова О.К., після побиття її Сухановою Г.П. була тричі госпіталізована в стані середньої важкості, повністю втратила працездатність; Палагутіна М.В. доведена до реактивно-депресивного стану (все це підтверджено документами медичних закладів). Про протиправні дії Суханових ми письмово повідомляли прокуратуру та РВ Галицького району м. Львова, але правоохоронці не зупинили Суханових, агресивність яких наростала. Суханови унеможливили наше проживання у власній квартирі: не допускали у квартиру нас, бригади швидкої допомоги, дитячого лікаря, контролерів газу та електрики, листоношу, наших знайомих та сусідів; врізали свої замки у вхідні двері до спільного коридору, намагались вибити наші двері із спільного коридору, двічі силоміць проникали у нашу квартиру з погрозами вбивства. Черговий Галицького РВ м. Львова відповідав по телефону, що до нас міліція на виклики приїжджати не буде, а приїде тільки на труп. Дільничний інспектор міліції Прокопчак А.П. радив Сухановій повбивати нас. Обміняти або продати квартиру нам не вдавалось - заважала Суханова, яка вибігала в спільний коридор напівроздягнута (в одних трусах), шарпала маклерів та потенційних покупців, викрикуючи, що вони вдерлись в її квартиру, і що вона нікому не дозволить ходити по її коридору. В середині травня 2005 р. ми перебували в реактивно-депресивному стані внаслідок нанесених нам Сухановими численних психічних та фізичних травм. Наш стан поглиблювався загрозливими прогнозами лікарів щодо шестирічного Палагутіна О.І. та інваліда похилого віку Золоткової О.К. та зневірою в спроможність правоохоронців захистити нас від озвірілих сусідів. В травні 2006 р. Суханова Г.П. розповіла про існування змовників, які обєднались в 2005 році з метою заволодіти нашою квартирою. Ролі учасників були розподілені, вони діяли за заздалегідь розробленим планом, нас збирались вивезти і «тири-пири», а квартиру поділити, саме тому Суханови не замуровували наші двері в 2005 р., а почали це робити в 2006 р., коли Суханова Г.П., зрадивши своїх спільників, була залучена Суптелем В.О. до другої злочинної групи (дод. 1), покази Суханової Г.П. (як єдиного свідка відповідача Суптеля В.О.) на судовому засіданні 17.05.07 р. (офіційний аудіо запис засідання від 17.05.07 р.). Оцінивши наш фізичний та психічний стан, зявились інші учасники злочинної групи: - Пурій М. – друг, колега Золоткова В.Л. (племінника Золоткової О.К.), який дуже нам співчував, порадив Круглова А.О., як надійну порядну людину, спроможну нам реально допомогти. - Круглов А.О. – втерся до нас у довіру, запевнив, що він віруюча людина, охрестився у 22 роки, має християнське імя Антон, вважає своїм християнським обовязком допомогти сімї свого рятівника Золоткова В.Л.. Круглов А.О. миттєво «вгамував» Суханових, повідомив, що вибив двері у «наркоматській квартирі», де кожну ніч проводить Суханов К.В., «попередив» наркоманів та Суханову Г.П. І дійсно, Суханови нас вже не зачіпали, уникали зустрічей з нами в коридорі. - Ситняковський С. – маклер, запевнив, що обміняє нашу квартиру в короткий термін, адже до нього звернулась Суханова Г.П. Тепер квартира продається повністю, на неї вже є покупець, Ситняковський С. шукає для нас пристойну квартиру в хорошому районі. Круглов А.О. та Ситняковський С. наполягали на тому, щоб Золоткова О.К. з дитиною виїхала із Львова, бо вони не гарантують, що ненормальні Суханови знову не проявить свою агресивність. 22 червня 2005 року Золоткова О.К. виїхала з Палагутіним О.І. в село Залізний Порт, залишивши довіреність Палагутіній М.В., адже Ситняковський С. та Круглов А.О. запевнили, що через місяць вони повернуться в нову квартиру. 26 червня 2005 року Круглов А.О. та Ситняковський С. повідомили Палагутіній М.В., що ненормальна Суханова відмовилась від продажу своєї квартири і маклер Ситняковський шукає нам обмін. На початку липня вони повідомили, що квартиру неможливо ні продати, ні обміняти, але у маклера Ситняковського С. є досвід реалізації квартир, які не продаються. Круглов А.О., Ситняковський С. та Чернявський М.І. мають знайомих – одно партійців в «Приватбанку», які зацікавились нашим будинком, та збираються викупити всі 6 квартир і робити надбудову. Банку вигідно придбати квартиру через надання кредиту. Банк надасть кредит в розмірі 70000 доларів США, з яких 10 % - відкат. За 63000 доларів США Ситняковський С. знайде для нас повноцінну квартиру, ще залишаться гроші на нові меблі. Але для цього необхідно переписати квартиру на надійну людину без дітей, і така людина – Круглов А.О. Палагутіна М.В. не наважувалась. Ситняковський С. та Круглов А.О. дзвонили їй на роботу і додому, дорікали, що вона не думає про дитину і маму, яких знищать Суханови, як тільки Круглов виїде із Львова, для неї це – єдиний шанс врятувати сімю. Якщо вона відмовиться, то банк легко знайде собі інший будинок в центрі. Під моральним та психологічним тиском з боку Круглова А.О. та Ситняковського С. 14.07.2005 р. Палагутіна М.В. підписала мнимий договір купівлі-продажу зазначеної квартири. Договір посвідчила «свій нотаріус» (маклера Ситніковського С.) Окіс І.С. Змовники переконали Палагутіну М.В., що договір мнимий, формальний, необхідний лише для оформлення кредиту. Ніякі кошти по договору Круглов А.О. не передавав (ціна квартири в договорі була зазначена 7000 гривень), послуги нотаріуса оплатила Палагутіна М.В., технічний паспорт Круглову не передавався, він і дотепер у нас. «Свій нотаріус» Окіс І.С. не задала жодного запитання, не звернула увагу, що в квартирі прописана малолітня дитина, відсутній дозвіл на продаж квартири сусідів по спільному коридору, миттєво оформила договір купівлі-продажу. Ми залишились проживати в квартирі і чекали кредит. В серпні 2005 р. Круглов А.О. повідомив, що наші паспорти необхідні йому для оформлення кредиту в банку. В кінці серпня він повернув нам паспорти, повідомивши, що банк відмовив в наданні кредиту. Ми почали вимагати у Круглова А.О. повернути документи на квартиру, він не відмовляв, але зволікав. На початку вересня 2005 р. до Золоткової О.К. прийшли Круглов А.О. та Чернявський М.І., який дуже співчував нам, запевнив, що всі нам щиро допомагають. «Приватбанк» відмовив, але кредит надасть «Трансбанк». Під час розгляду справи в суді ми дізнались, що Пурій Л.І. (дружина Пурія М.) намагалась отримати кредит саме в «Трансбанку» (дод. 8). Ми дізнались, що зняті з реєстраційного обліку, протиправно без відому матері дитини та органу опіки і піклування зам.голови ГРА ЛМР, голова опікунської ради Когут І.Я. направила лист у відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб у Галицькому районі щодо перереєстрації Палагутіної М.В. та її малолітнього сина на вул. Наукову 112/52 (дод. 3, 4, 5). Протиправно, без відома органу опіки та піклування, без нашого відому по заяві, поданій невідомо ким (очевидно Ситняковський С. долучив «своїх» посадових осіб). 23 серпня 2005 року ми всі були зняті з реєстраційного обліку. На заяві наші підписи підроблені, але завірені директором ЛКП «Каменяр-Центр» Лозинським І.С., не зазначено документа, за яким знятий з реєстрації малолітній Палагутін О.І., не зазначені посадові особи, які прийняли і оформили зняття з реєстраційного обліку (дод. 2). Згодом Чернявський М.І. повідомив, що Круглов А.О. оформляє кредит в «Укрсиббанку». Зрозумівши, що стали жертвами організованої злочинної групи, звернулись до адвоката Охмака М.В. Приватний адвокат Охмак М.В. 19 жовтня 2005 р. мав зустріч з Кругловим А.О. Зміст розмови нам невідомий, оскільки Охмак М.В. наказав Золотковій О.К. вийти з кабінету. В той же день Золоткова О.К. з Охмаком М.В. завезла адвокатський лист в кредитний відділ «Укрсиббанку» з попередженням про шахрайство з нашою квартирою (дод. 9). Банк не надав кредит Круглову А.О. Адвокат Охмак М.В. зламав всі плани першої злочинної групи і створив другу організовану злочинну групу, до якої увійшли адвокат Суптель В.О., приватний нотаріус Андріїв М.В., Суханова Г.П., брати Лозинські та інші (дод. 4, 5). Охмак М.В. вилучив у Круглова А.О. документи на квартиру та пакет документів на оформлення кредиту в «Укрсиббанку» (дод. 11 – розшифровка аудіо запису розмови Палагутіної М.В. з Кругловим А.О., зробленого за вказівкою адвоката Когут Л.І.). Наказав Круглову А.О. зникнути. Змовники сфабрикували договір купівлі – продажу нашої квартири у відсутність «продавця» Круглова А.О., підробивши його підпис, долучивши витяг з БТІ, виданий на заставу майна, а не на відчуження, як того вимагає Закон, у відсутність дозволу сусідів по спільному коридору. Договір був сфабрикований 26.10.2005 р., вже після того, як на квартиру ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.10.2005 р. був накладений арешт (за нашим позовом до Круглова А.О. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нашої квартири від 14.07.2005 р.). Ухвала була направлена за призначенням, але в ВДВС Галицького району м. Львова МУЮ її прийняли до виконання 20 грудня 2005 р. На попередньому судовому засіданні за нашим позовом ми дізнались, що власник нашої квартири – приватний адвокат Суптель В.О., що Круглов А.О. злодій, який відбув реальний термін покарання, перебуває в розшуку. Голова ГРА ЛМР Лозинський І.С. направив в Галицький районний суд сфальсифікований відзив на позовну заяву (дод. 4). Доводи Палагутіної М.В., що вона не зверталась до ГРА ЛМР щодо перереєстрації судді не брали до уваги. Листом від 16.02.12 р. ГРА ЛМР стверджує, що в матеріалах «Документообіг» не зареєстроване звернення Палагутіної М.В. Голова опікунської ради Когут І.Я. протиправно направила своє «не заперечення» (дод. 5) начальнику відділення громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Галицького району м. Львова. В ході судового процесу відповідач по справі адвокат Суптель В.О. долучив до матеріалів справи цілу низку фальшивих документів, сфабрикованих посадовими особами та ним особисто: 1. Адвокатський ордер № 191 від 01.11.2005 р. 2. Лист заст. Голови ГРА ЛМР Когут І.Я. адвокату Охмаку М.В. – прямий доказ звязку Суптеля В.О. з Охмаком М.В. 3. Пакет документів на перепланування кв. 5, буд. 8-б по вул. Устияновича в м. Львові. 4. Довідка Галицького РВ ЛМУ ніби-то видана на запит ЮК Франківського району щодо КС №141-4833. 5. Довідки Адресного бюро ГУМВСУ у Львівській області про перереєстрацію Золоткової О.К. та Палагутіної М.В. від 02.08.2006 р. 6. Довідка директора ЛКП «Каменір-Центр» Лозинського І.С. 7. Доповнення до акту від 22.05.2007 р. підписане гол.інженером ЛКП «Каменяр-Центр» Волковою І.В., майстрами Турик М.І. та Косик Л.С. Суптель В.О. в ході судового процесу: - організував залякування позивачів, активізував Суханову Г.П. (вона під час своїх неодноразових нападів на нашу сімю наголошувала, що тепер вона діє разом з адвокатом, який нас знищить); - вчиняв шалений тиск на Палагутіну М.В. (неодноразово писав наклепницькі скарги за місцем її праці), погрожував звільнити її з роботи (декілька разів приходив до начальника УМВСУ на Львівській залізниці Рябошапко В.І. з вимогою негайно звільнити Палагутіну М.В. з роботи) (дод. 10); - обіцяв Сухановій Г.П. посадити Палагутіну М.В. в тюрму (чим пояснюється виникнення акту СМЕ про міфічні тілесні ушкодження Суханової Г.П., довідки з травмпункту про те, що Палагутіна «зробила» їй струс мозку, зламала ребра, тощо); - відключав нам в квартирі електроенергію, намагався відключити газ, телефон, воду; - організував фальшиве повідомлення університету «Львівська політехніка» про відсутність ліцензії на проведення будівельної експертизи (хоча дана експертиза була призначена ухвалою суду на підставі нашого клопотання, до якого була долучена копія ліцензії на проведення таких експертиз саме університетом «Львівська політехніка»); - чинив тиск на начальника відділу у справах неповнолітніх ГРА ЛМР, голову ГРА ЛМР, вимагаючи від них позбавити Палагутіну М.В. батьківських прав; - використав свої звязки у Галицькому районному суді м. Львова: а) ухвала ВСУ про відкриття касаційного провадження та вимога направити цивільну справу № 2-604/2007 р. у ВСУ була виконана тільки після багаторазових звернень Палагутіної М.В. та повторної вимоги ВСУ. Справу притримували в суді більше двох місяців; б) свою заангажованість суддя Курилець А.Р. демонстрував на всіх засіданнях, не взяв до уваги жодного доводу позивачів, покази свідків та неспростовні документи, які свідчили на нашу користь, визнавав тільки доводи Суптеля В.О.; в) в рішенні від 20.07.2007 р. спотворив покази свідків Голодної Л.Д., Суханової Г.П. (Суханова Г.П. була присутня на всіх засіданнях по нашій справі). Протиправно суддя Курилець А.Р., опитав її в якості єдиного свідка з боку відповідача Суптеля В.О. г) суддя значно скоротив покази свідка Чернобай А.Ю., посилався на фальшиві документи, долучені Суптелем В.О. і прийняв завідомо неправомірне рішення, яким грубо порушив права малолітньої дитини та позбавив нашу сім*ю єдиного житла. Згодом Курилець А.Р. виправдовувався тим, що йому була «вказівка зверху» (свідчення працівниці Галицького райсуду). використав свої зв*язки в апеляційному суді Львівської області: а) метаморфози з призначенням першого засідання по розгляду нашої справи (спочатку нам надіслали повістку, що засідання призначене на листопад 2007 р., потім надійшло повідомлення – повістка, що засідання відбудеться вже у вересні 2007 р., і склад суду вже був змінений); б) подальший розгляд проводився вже іншим складом суддів (очевидних прихильників Суптеля В.О. – ми бачили як вони обнімались і вітались в коридорі); в) на зауваження Золоткової О.К. в судовому засіданні про невиконання судом першої інстанції ухвали про проведення будівельної експертизи (яка набула законної сили і є чинною), голова колегії суддів Павлишин О. вихопив у Золоткової О.К. том справи з рук і проігнорував не тільки це зауваження, але і всі наші доводи, які свідчили на нашу користь. Ухвалою ВСУ від 20.08.2008 р. нашу касаційну скаргу було відхилено, рішення суду першої інстанції було залишено в силі і 28.08.2008 р. нас примусово викинули на вулицю.

Почему, когда Сухановы приватизировали свою квартиру, состоящую из 2-х комнат, у них никаких претензий ни к БТИ, ни к райадминистрации не возникало???