[Судебный сбор - 2015, у кого какие мысли...]

ЗАПИТАННЯ ЗНАТОКАМ!

Підкажіть будь-ласка,

Яку суму судового збору має заплатити фізична особа – споживач, для того щоб усунути недоліки заяви про перегляд. (нижче додається).

Суть справи.

СПОЖИВАЧЕМ був поданий позов до кредитної спілки про захист прав споживача, визнання кредитного договору частково недійсним та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.

Судовий збір ні в першій ні в другій інстанції не сплачувався

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи це пропуском трирічного строку позовної давності. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53745446)

Апеляційна скарга СПОЖИВАЧА – відхилена, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54587824)

Отримано ухвалу ВСУ про усунення недоліків заяви про перегляд судових рішень.

Яку суму коштів (судовий збір) потрібно сплатити за заяву про перегляд судових рішень?

Чи є законною дана вимога?

 

У х в а л а

22 березня 2017 року                                                м. Київ Суддя Верховного Суду України Романюк Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Полтава і Полтавці» про захист прав споживача, визнання кредитного договору частково недійсним та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором,

                                                          

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою.

У порушення вимог статті 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень не додано документ про сплату судового збору.

Так, відповідно до підпункту 8 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень, судовий збір у розмірі, визначеному у відповідності до чинного законодавства, повинен бути сплачений та перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримвач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.

На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Посилання заявника на Закон України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору, є безпідставними.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

За змістом змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявника на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

До того ж, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору саме за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Таким чином, оскільки навіть і в Законі України «Про захист прав споживачів» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України, тому застосування до цивільно-процесуальних правовідносин щодо справляння судового збору саме правових приписів, закріплених у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не зумовлює звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у даній справі.

Крім того, заявнику слід уточнити з яких підстав подається заява про перегляд судового рішення окрім п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, оскільки здійснюється посилання на постанови Верховного Суду України, що свідчить про наявність, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, як підстави перегляду.

Відповідно до частини 2 статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК України. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статті 357 та 358 ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Керуючись статями 358, 359 ЦПК України,                                                      

у х в а л и в :

Надати ОСОБА_1 строк до 12 квітня 2017 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дякую ВСІМ.

[Договор о реструктуризации с Приватом – заключать или нет]

В

Уважаемые читатели, посоветуйте, как быть. Суд не прислал повестку на заседание, которое должно состояться в скором времени. Идти на заседание или нет?

Вариант первый. Не идти. Шансов на 95 заочное решение не в Вашу пользу, которое можно обжаловать и потянуть время месяцев 2-3.

вариант второй. Не идти, но написать возражения, даже несколько слов, например "З позовними вимогами не згіден у повному обсязі". Результат - судове засідання перенусуть.

Виграний час - приблизно місяць, А можливо і більше у звязку з річною звітністю.

А далі вивчаємо справу.

І пішло поїхало.

[Договор о реструктуризации с Приватом – заключать или нет]

аа

y.voronizhskiy

Заседание первое, вроде как. И гипотетическая неявка тоже.

 

Відсутність судової повістки є підставою для оскарження будь-якої ухвали чи рішення суду. Доказом направлення повістки належним чином є виключно направлення судом на адресу відповідача рекомендованим листом. За неявки відповідача 100 % буде заочне рішення, яке згодом оскаржується та розглядається у загальному цивільному провдженню.

Варіант 1. На засідання не йдемо, але пишемо заперечення, навіть декілька слів. З позовною заявою .... не згіден у повному обсязі. Результат-перенесення судового засідання.

Варіант 2. На засідання не йдемо, ігноруємо, готовимось до заочного рішення та його оскарження (виграємо близько місяця а то й трьох часу з врахуванням Нового року, звітності річної судів)

[Договор о реструктуризации с Приватом – заключать или нет]

Уважаемые посетители форума!

Посоветуйте, как быть.

Есть кредитная карта в Привате (потребительский кредит). Наличные в банке мне не выдавали, только карточку, которой, расплачивался в магазинах. Из-за однократной задержки по выплате очередного ежемесячного платежа (по уважительной причине), Приват заблокировал карту (теперь ее можно только пополнять), начал начислять всевозможные штрафы, пени и повышенные проценты, как угодно Привату. После этой просрочки я пополнял карту ежемесячно, как и ранее. Но… Долг не уменьшался, а понемногу рос. Стали названивать коллекторы, угрожать… Мне испортили кредитную историю. К сожалению, не было возможности разбираться с Приватом – катастрофическая ситуация в семье.

На днях пришло сообщение – Приват предлагает мне (предложение действует в течение ближайших двух суток) реструктуризировать долг, подписать Договор о реструктуризации, заплатить первоначальный взнос 12% от имеющегося (а точнее, выдуманного Приватом) долга и далее 12 раз, ежемесячно, частями до полного погашения, под 10% годовых. На 24 месяца – под 18% годовых. На 36 – тоже 18% годовых.

 

Вопрос №1. Как принципиально изменятся мои взаимоотношения с Приватом, если я подпишу (мне выдадут новую кредитную карту). Ведь, если до настоящего времени у Привата не было вещественных доказательств суммы моего «долга», то в момент подписания Договора о реструктуризации договора у Привата они появятся, ведь я сам соглашусь (письменно, в Договоре) с начисленной мне суммой долга.

 

Вопрос №2. Насколько реально будет в суде отделаться от Привата, если он подаст в суд (если я не подпишу Договор о реструктуризации).

 

PS А, может, Приват рухнет в ближайшее время и можно не переживать?

после подписания  Договора о Реструктуризации Ваш долг вырастет многократно.

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Будем привлекать замминистра Юстиции Рябошапку Р.Г. к ответственности за сокрытия преступлений нотариуса осуществляющего незаконные исполнительные надписи в пользу Кредитных инициатив купивших за 10% долги Сведбанка и Проминвестбанка.

 

Вот и повод провести люстрацию не на словах, а на деле.

У Вас была Жалоба-на-Рябошапку-по-Пономареву в этом посте. Очень нуждаюсь.

 

Прикрепленные файлы

•      2014-06-13-Жалоба-на-Рябошапку-по-Пономареву_Страница_1_web.jpg   311.14К   3 Количество загрузок:

•      2014-06-13-Жалоба-на-Рябошапку-по-Пономареву_Страница_2_web.jpg   163.68К   2 Количество загрузок:

 

[Меня несколько достал Приват]

здравствуйте дорогие мои мученики

долго не писался біл занят но біл в теме

хочу вам сообщить новость !!!!

я стал головой инициативной группі по созданию тер громаді собственника

и овладел юр базой державоутворення !!!

тоисть начиная общение с любім представителем """ государственного строя "" неизвестно кем созданого !!!

а ставлю их на место что влечот вполоть до возбуждения на них уголовного !!!!

ну а далее все по маслу естественно если ві сами владеете зак базой и не прячетесь в песок ...

итак к делу

проиграл позов чем получил основания на привлечение судьи к ответственности !!!

подал апеляцию....... 25 будет заседание в мою пользу потому что примат  в догонкуна  уже имеющемся решении !!! подал на меня опять позов и я все перевернул против него самого простім запереченням при єтом дав понять организации которая присвоила себе полномочия ( имитирует деятельность органа власти)

кто они и что и как должні делать

ну вот и итог пока

--------------------------------------------------------------

Справа № 752/1163/14-ц

Провадження №: 2/752/2108/14

УХВАЛА

05. 05. 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді    Мирошниченко О. В.

при секретарі    Яловенко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання

відповідача Телятнікова Олега Володимировича про витребування доказів, -

встановив:

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна

справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку

«ПРИВАТБАНК» до Телятнікова Олега Володимировича, Котюк Ірини

Олексіївни про звільнення майна з-під арешту.

У судовому засіданні 05 травня 2014 року відповідачем Телятніковим О. В.

заявлено клопотання про повторне витребування у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

для огляду у судовому засіданні оригінал кредитного договору №

К2НСАЕ00000436 від 11 серпня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ

«ПРИВАТБАНК» га Телятніковим О. В., оригінал договору застави рухомого

майна, укладеного 11 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та

Телятніковим О. В. в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним вище

кредитним договором, докази відкриття позичальником рахунку відповідно до

умов п. п. 17. 6, 17. 7 кредитного договору, а також документи, що підтверджують

виконання касових операцій за цими рахунками.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення

клопотання, посилаючись на недоцільність витребування вказаних вище

документів.

Відповідач Котюк І. О. у судовому засіданні при вирішенні даного

клопотання покладалась на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового процесу та дослідивши матеріали

справи, суд надходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і

вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в

поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих

доказів.

Враховуючи наведене, з метою необхідності повного і всебічного

з’ясування обставин справи та об’єктивного вирішення спору по суті, суд

вважає, що клопотання відповідача Телятнікова О. В. підлягає задоволенню, як

обґрунтоване, у зв’язку із чим у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» необхідно

витребувати для огляду у судовому засіданні орігінал кредитного договору  №

К2НСАЕ00000436 від 11 серпня 2008 року, укладенного між ПАТ КБ

 

«ПРИВАТБАНК» та Телятніковим О. В., оригінал договору застави рухомого майна, укладеного 11 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Телятніковим О. В. в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним вище кредитним договором, докази відкриття позичальником рахунку відповідно до умов п. п. 17. 6, 17. 7 кредитного договору, а також документи, що підтверджують виконання касових операцій за цими рахунками.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 134, 135, 137 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання відповідача Телятнікова Олега Володимировича про витребування доказів, - задовольнити.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» надати Голосіївському районному суду м. Києва для огляду у судовому засіданні оригінал кредитного договору № К2НСАЕ00000436 від 11 серпня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Телятніковим О. В., оригінал договору застави рухомого майна, укладеного 11 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Телятніковим О. В. в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним вище кредитним договором, докази відкриття позичальником рахунку відповідно до умов п. п. 17. 6, 17. 7 кредитного договору, а також документи, що підтверджують виконання касових операцій за цими рахунками.

У разі неможливості надання вказаних доказів взагалі, або у встановлений строк, суд зобов’язує повідомити про це суд з зазначенням причин протягом п’яти днів з дня отримання ухвали.

За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /шум е (

Создан БЕСПЛАТНОЙ версией ЗТОІК МоЬіІе Рос Зсаппе[, І\Ш#ИМІкІІгІ1)(1)ЬІІ!! 1іШ

-------------------------------

читайте конституцию ...тер громада ....и как создаются юр лица публичного права !!!! цку ст 80  кто их создает

Вы то конечно правы. Но в таком случае вся власть нелегитимна. Какие силы захотят подтвердить эту правоту?

Боюсь, что со своей правдой мы остаёмся один на один с системой.

Вы из какого региона?

С уважением...............

[ОБЬЯВА]

мое вам приветствие пострадальцы рейдерских захватов

могу вас успокоить

захваты были есть и будут пока не создадите тер громаду собственника ( юр лицо публичного права ) и согласно ст 143 конст не создадите регистратора который создаст реестр собственности громады и реестр собственников ....

тогда и только рейдерство прекратится ....

говорю как голова инициативной группы по созданию териториальной громады- собственника голосеевского района города киева унитарной республики украина ....

на данный момнт в украине более 50  тер громад которые забыли о рейдерстве

Вы то конечно правы. Но в таком случае вся власть нелегитимна. Какие силы захотят подтвердить эту правоту?

Боюсь, что со своей правдой мы остаёмся один на один с системой.

Вы из какого региона?

С уважением...............

[Правонаступництво Банку При Перетворенні]

Уважаемый ВАВАНчик! Указанный Вами вариант просчитан. В этом случае в процесе судебного разбирательства во время подачи письменных доказательств, как-бы случайно попадет в руки судьи проект жалобы на этого судью в квалификационную комисию и заявления в прокуратуру о подозрениях  в преступном сговоре судьи с банком а также возможном наличии в его действиях признаков коррупци. Уж поверьте, действует безотказно и все доводы с нашей стороны принимаются во внимание с учетом обстоятельства что состою на службе в местном антикорупционном комитете и паралельно в люстриционном в качестве юриста.

Уважаемый PATRONUS!

НЕ МОГЛИ БЫ ВЫ поделится своими  жалобами на судью в квалификационную комисию и заявлением в прокуратуру о подозрениях  в преступном сговоре судьи с банком

[ЛЕГІТИМНІСТЬ СУДОВОЇ ВЛАДИ]

Що ви скажете щодо ЛЕГІТИМНОСТІ наших судів?

Після прийняття Конституції України 1996 року суди повинні були створені у відповідності до Конституції, а саме:

Витяг № 1 з положень п. 23 ст. 106 “Президент України “ Конституції України,

“ 23) утворює суди у визначеному законом порядку ”

Тобто суд повинен бути створений згідно Указу Президента (дане правило встановлене положеннями п.23 ст.106 Конституції України) у спосіб встановлений положеннями розділу 3 п.2 ст.81 «Види юридичних осіб», п.3 ст. 90 «Найменування юридичної особи», п.4.ст.91 «Цивільна правоздатність юридичної особи», розділу 2 п.1 ст.92 «Цивільна дієздатність юридичної особи» ЦК України.

Висновок у правовій державі: сьогодні у наших судів відсутня «Цивільна дієздатність юридичної особи» згідно розділу 2 п.1 ст.92 ЦК України.

[Решения 3-х инстанций о прекращении правоотношений по договору ипотеки с Универсал банком]

КАК ВАМ ЭТОЛТ ВЫВОД?

Верховний Суд України,

вул. П. Орлика, 8, м. Київ,

01043

Судді І.Б. Шицькому

Заступнику Голови Науково-консультативної ради при Верховному Суді України

О.В. Константию

У справі № 3-43г12

(у господарських судах справа

№5023/6981/11)

За заявою приватного підприємства «ЛСВ Моноліт».

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

про застосування норм матеріального права

На нашу адресу надійшов лист вих № 226-2627/0/8-12 від 18.09.2012 щодо надання наукового висновку щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах.

По суті справи проблемна ситуація стосується неоднакового застосування положень законодавства, щодо застосування або незастосування до спірних правовідносин статті 559 Цивільного кодексу України. В одних випадках господарські суди застосовують до відносин іпотеки положення законодавства про поруку (рішення місцевого господарського суду у справі 5023/6981/11, постанови ВГСУ у справах № 21/218-10 та № 2/315), у тому числі вказуючи, що «іпотека є інститутом поруки» (справа № 4/271-6/83), а в інших буквально тлумачать положення про іпотеку, заперечуючи застосування до цих відносин положень ЦК про поруку (постанови апеляційного господарського суду та ВГСУ у справі № 5023/6981/11),

Крім того, у постановах апеляційного господарського суду та ВГСУ у справі № 5023/6981/11 вказується про те, що проценти за кредит є «платою за користування кредитом, а не рівнем відповідальності» у відносинах поруки, що заперечується рішеннями господарських судів в інших вищезазначених справах.

У зв’язку з цим підлягають вирішенню, зокрема, наступні питання?

1. Чи є правомірним застосування до відносин застави (іпотеки) положень законодавства, що регулюють відносини поруки?

2. Як співвідносяться зобов’язання поруки та застави щодо забезпечення виконання одного й того самого зобов’язання?

3. Чи є підвищення процентів за договором кредиту (основне зобов’язання) підвищенням відповідальності у розумінні ст. 559 ЦК.

1. Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, яка має назву «Види забезпечення виконання зобов'язання», виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Тобто законодавець виокремлює окремі види зобов’язань, серед яких наявні, зокрема, такі окремі види як порука та застава.

Крім того, у ч.1 ст. 575 ЦК України, що має назву «Окремі види застав», виокремлюється такий вид застави як іпотека, якою є «застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.».

В свою чергу, відносини, що виникають у зв’язку з використанням такого засобу забезпечення зобов’язань, як іпотека, врегульовані спеціальним законом – Законом України «Про іпотеку».

Разом з тим, ст. 559 ЦК, що має назву «Припинення поруки» й міститься у параграфі 3 глави 49 ЦК із назвою «Порука», встановлює підстави для припинення саме такого виду забезпечення зобов’язань, як порука.

Ані норми ЦК, що регулюють інститут застави (ст.ст.572-593), ані положення Закону України «Про іпотеку» не містить бланкетних норм, які б відсилали б до ст. 559 ЦК, або вказували б на підстави для застосування ст. 559 ЦК для припинення такого виду забезпечення зобов’язань, як застава (іпотека – відповідно до Закону «Про іпотеку»).

Таким чином, систематичне тлумачення свідчить про відсутність підстав застосування положень про припинення поруки згідно з ст. 559 ЦК до відносин, що виникають з застосування такого виду забезпечення зобов’язань, як застава (й різновиду застави – іпотеки).

Враховуючи те, що застава (іпотека) ст.ст. 548, 572 ЦК України може забезпечувати лише дійсне зобов’язання, у цьому контексті припинення застави (іпотеки) можливе лише у випадку припинення або недійсності зобов’язання, яке забезпечується заставою.

2. Відповідно до абз. 2 ст. 11 Закону «Про заставу», заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст. 1 Закону «Про іпотеку», іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника;

Буквальне тлумачення зазначених положень дозволяє дійти до висновку, що у разі якщо заставодавцем (іпотекодавцем) виступає не боржник, а третя особа, то між третьою особою та заставодержателем мають існувати відносини поруки.

Крім того, якщо поглиблюватись в природу аналізованих відносин, то застава (іпотека), що надається третьою особою з метою забезпечення основного зобов’язання між боржником та кредиторам, так чи інакше спрямована на забезпечення відносин поруки між цією третьою особою та кредитором. За відсутності договору поруки втрачається правовий зв’язок між кредитним договором та договором застави (іпотеки), адже заставодавець (іпотекодавець) як третя особа не є стороною кредитної угоди, а тому її зобов’язання перед кредитодавцем має випливати з правочину поруки. Сам по собі договір застави (й, відповідно, іпотеки), у якому заставодавцем є не боржник за основним зобов’язанням, а третя особа, не передбачає зобов’язання третьої особи (заставо- або іпотекодацем) перед кредитодавцем за основним зобов’язанням. Крім того, у разі задоволення вимог кредитора іпотекодавець, якщо не розглядати його у контексті відносин поруки, втрачає можливість регресних вимог до боржника щодо сплаченої суми боргу.

Разом із тим, відповідно ч.2 ст. 628 ЦК, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Тобто, сторони можуть укласти, наприклад, договір, який буде одночасно підставою для виникнення поруки за кредитним договором й застави (різновидом якої може бути іпотека) щодо цієї поруки.

Зокрема, у випадку, коли в договорі застави (іпотеки) закладено достатньо умов, підтверджуючих укладення між третьою стороною (майновим поручителем) та кредитодавцем не лише договору застави, але й договору поруки, до цих відносин можуть застосовуватися положення законодавства України про поруку (глава 553-559).

У цьому випадку зобов’язання поруки буде виступати в якості додаткового (акцесорного) зобов’язання до основного кредитного зобов’язання, В свою чергу, виконання зобов’язання поруки буде забезпечуватися зобов’язанням застави. За таких умов треба вести мову про наявність трьох зобов’язань: основного (кредитного), додаткового, що забезпечує виконання основного зобов’язання, – порука, додаткового, яке забезпечує виконання зобов’язання поруки – застава.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 593 ЦК, право застави припиняється у разі припинення зобов’язання, забезпеченого заставою.

Таким чином, у разі припинення зобов’язання поруки, застава, що забезпечує виконання зобов’язання поруки, є також припиненою.

Подібна модель співіснування поруки та іпотеки як різновиду застави вбачається в спірних правовідносинах.

3. Відповідно до ч.1 ст. 559, порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Не можна не враховувати думку, що «проценти є платою за кредит, а не рівнем відповідальності» (а.с. 5), разом з тим розуміти проценти як плату за кредит можна лише для сторін кредитного договору, але не для поручителя.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі прострочення виконання зобов’язання позичальником за договором кредиту, проценти за кредитом продовжують нараховуватись на тіло кредиту до моменту виконання позичальником грошових зобов’язань.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, підвищення процентів за договором кредиту треба розуміти як збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки у разі прострочення позичальника за договором кредиту, кредитодавець матиме право звернутись до поручителя з вимогою про сплату в т.ч. й процентів за кредитом. Тобто й разі збільшення процентів за кредитом збільшується й майнова відповідальність поручителя.

Узагальнюючий висновки:

Порука та іпотека є самостійними видами забезпечення зобов’язань. Жодна з норм ЦК та Закону «Про іпотеку» не містить положень, які б передбачали застосування норм, що регулюють поруку( в т.ч. і ст. 559 ЦК), до відносин іпотеки.

Допустимим є співіснування зобов’язань поруки та застави (й відповідно, іпотеки) між одними й тими самими особами щодо забезпечення виконання одного й того ж самого зобов’язання. У спірних правовідносинах необхідно вести мову про наявність трьох зобов’язань: основного (кредитний договір), додаткового, що забезпечує виконання основного зобов’язання (порука), додаткового, що забезпечує виконання зобов’язання з поруки (застава). У разі припинення зобов’язання поруки у спірних правовідносинах, іпотека, що забезпечує виконання зобов’язання поруки, є також припиненою.

Договір іпотеки, у якому іпотекодавцем є не боржник за основним зобов’язанням, а третя особа, за наявності усіх істотних умов договору поруки необхідно вважати таким, що забезпечує виконання зобов’язання поруки між кредитором та третьою особою.

Підвищення процентів за договором кредиту треба розуміти як збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки у разі прострочення позичальника за договором кредиту, кредитодавець матиме право звернутись до поручителя з вимогою про сплату в т.ч. й процентів за кредитом. Тобто й разі збільшення процентів за кредитом збільшується й майнова відповідальність поручителя.

Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати ст. 559 ЦК України, й відповідно, визнати договір іпотеки припиненим, оскільки у разі припинення договору поруки припиняється зобов’язання іпотеки, оскільки останнє забезпечує виконання договору поруки.

Висновок обговорено та затверджено на засіданні кафедри господарського права і процесу НУ «ОЮА» 05.10.2012 за доповіддю проф. О.П. Подцерковного та ас. Ю.З. Драпайло.

Доктор юридичних наук, професор,

зав. кафедри господарського права і процесу

НУ «ОЮА», член-кор. НАПрН України О.П. Подцерковний