fidels
-
Число публикаций
11 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы fidels
-
-
Вот это про скриншоты... Однозначно это был скриншот... больше нечему там быть в этом случае... Я прав?
Да, скриншот в виде таблицы с очень мелким шрифтом, его представитель банка пытался впарить судье еще в первой инстанции, заявил что согласно решения ВССУ судами не был установлен срок действия карты, поэтому банк подсуетился и предоставил, потом банк подал аппеляцию и снова приложил туда скриншот. В деле была цветная ксерокопия моей карты с обеих сторон, которую я еще в суд первой инстанции вместе с заявлением о применении сроков исковой давности подавал. Судья попросила карту и проверила, затем сказала что после заседания секретарь сделает еще одну ксерокопию. Представитель банка не явился, суд принял решение объявив о том, что банк был проинформирован о дате судебного заседания.
-
Новое решение суда первой инстанции оставлено без изменений апелляционным судом Полтавской области, позже размещу решение.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/43057831
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 553/3070/13-ц Номер провадження 22-ц/786/760/15Головуючий у 1-й інстанції Кононенко С. Д. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Бутенко С.Б.
Суддів: Обідіної О.І., Панчненко О.О.
при секретарі: Кальник А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 15 січня 2015 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2013 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому посилаючись на прострочення боржника, просив про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором б/н від 21 січня 2006 року, яка виникла станом на 31.05.2013 р., в сумі 3106,79 дол. США, що за курсом 5,05 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.01.2006 р. становить 15689 грн. 28 коп., та складається, із: заборгованості за кредитом - 996,71 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 1867,84 дол. США, штрафу (фіксована частина) - 99,01 дол. США, штрафу (процентна складова) - 143,23 дол. США, а також понесених судових витрат у розмірі 229 грн. 40 коп.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 15 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із спливом позовної давності.
В апеляційній скарзі представника ПАТ КБ «ПриватБанк» порушується питання про скасування рішення суду першої інстанції з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі. Апелянт посилається, зокрема, на те, що за Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою, що є невід'ємною частиною кредитного договору, дію кредитної картки відповідача ОСОБА_3 продовжено до кінця січня 2013 року, тому вважає, що строк звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не пропущено.
Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відхилення скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо встановить, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами по справі, що 27 січня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 1000 дол. США установленого ліміту на платіжну картку зі сплатою 1,83% на місяць з розрахунку 360 днів на рік із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
За своєю правовою природою укладений між сторонами кредитний договір є договором приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України) та складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, з чим ОСОБА_2 погодився, засвідчивши свою згоду власноручним підписом.
Згідно п.п. 3.1., 5.4. р. ІІ Правил користування платіжною карткою Умов та правил надання банківських послуг, що діяли на час приєднання позичальника ОСОБА_2 до запропонованого банком договору та є невід'ємною частиною договору сторін, встановлено граничний строк дії картки (місяць і рік), що указаний на ній, і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця. По закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк шляхом надання клієнтові картки з новим строком дії. Строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH) (т. 1 а.с. 23-24).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За правилами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14 цс 14) та є обов'язковою для всіх судів України (ст. 360-7 ЦПК України), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що останній платіж за кредитом було здійснено у вересні 2008 року, а строк дії наданої відповідачеві кредитної картки закінчився 31 січня 2009 року, отже, звернення 24 липня 2013 року позивача до суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором відбулось за межами позовної давності, що за наявності заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності є підставою для відмови у позові.
Доводи апеляційної скарги щодо продовження картки на новий строк - до 31 січня 2013 року належними та допустимими доказами по справі не підтверджені.
Роздруківка файлу з інформацією про картку/рахунок № 4149605323832436, де зазначено строк дій картки 01/13, не є доказом в розумінні ч. 2 ст. 59 ЦПК України та суперечить наявній у ОСОБА_2 картці з таким номером, на якій в полі MONTH вказано 01/09.
Відповідних доказів надання ОСОБА_2 картки з новим строком дії в порядку, визначеному Правилами користування платіжною карткою, позивачем по справі не надано і таких обставин суду не доведено. Навпаки, подана відповідачем картка № 4149605323832436 граничним строком дії до 31 січня 2009 року свідчить про невжиття позивачем своєчасних заходів по захисту своїх прав.
Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, яке постановлено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 15 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно. Суддя
Еще раз спасибо Ярославу за помощь в этом деле.
-
В этом деле помогал человеку.
Жаль, что ВССУ не установили срок действия карты, но он и не имеет на это право, так как суды предыдущих инстанций оставили этот факт без внимания.
Хотя карта действовала до 01.09 года.
Ярослав спасибо за помощь.
-
Подскажите пожалуйста какой должен быть пакет документов для подачи кассации в ВССУ по кредитке Приватбанка?
Суд первой инстанции удовлетворил иск банка, несмотря на заявление о применении сроков исковой давности
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/3070/13-ц
Провадження № 2/553/1189/2013
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18.11.2013м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді - Крючко Н.І.
при секретарі - Довгенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 січня 2006 року на загальну суму 3 106, 79 доларів США посилаючись на те, що 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1 000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,83 % в місяць із розрахунку 360 днів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3 106, 79 доларів США.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1 000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,83 % в місяць із розрахунку 360 днів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним і банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3 106,79 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом 996, 71 доларів США, по процентам за користування кредитом 1 867, 84 доларів США, по штрафу (фіксована частина) 99,01 доларів США, по штрафу (процентна складова) 143, 23 доларів США.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н. В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3 106,79 доларів США, яка підлягає стягненню з відповідача.
Також, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на рахунок банку судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп., що був сплачений банком при подачі позову до суду.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги банку не визнав в повному обсязі посилаючись на те, що кредитні кошти ним були повернуті в повному обсязі.
Також, відповідач зазначив, що звертався в касу до оператора банку з метою дізнатися інформацію про суму залишку боргу, щоб остаточно розрахуватися за кредитним договором, оператор зазначила йому суму для остаточного погашення кредиту, яка була сплачена останнім в касу банку, після чого оператор запевнила його, що кредит сплачений ним в повному обсязі.
Проте, відповідач не надав до суду квитанцій, що підтверджують повернення кредитних коштів, посилаючись на те, що вони не збереглися, та і не зміг пригадати коли саме він востаннє звертався до каси банку та до якого саме оператора, а також зазначити суду щодо надання банку письмової заяви про припинення даного договору.
Крім того, відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду, оскільки строк дії його кредитної карти закінчився, він її не замінював на нову, а отже вважає, що договір між ним та банком припинений з моменту закінчення строку дії кредитної карти.
Пунктом 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк. Оскільки відповідач не звертався до банку з письмовою заявою про припинення договору, останній свою дію не припинив, а пунктом 9.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що картрахунки відкриті на необмежений строк.
Отже, на підставі умов договору строк його дії поновляється кожного разу зі спливом терміну його дії та на даний час термін дії договору продовжено на новий термін, що в свою чергу надає суду підстави вважати, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності.
В звязку з цим, суд визнає такою, що не підлягає до задоволення заяву ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності до позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК».
Судом також встановлено, що договір між відповідачем та банком було укладено на невизначений термін, в тому числі правовідносини з банком тривають по сьогоднішній день, оскільки клієнт не виконав зобовязання перед банком.
За приписом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звертатися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, що визначено ст. 256 ЦК України.
З наданих позивачем доказів вбачається, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не пропустив строк позовної давності та звернувся до суду в межах даного строку.
Статтею 536 ЦПК України визначено, що за користування чужими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 546 ЦК України передбачена можливість забезпечення виконання зобовязання неустойкою.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, а згідно п. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового стягнення за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
На підставі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобовязання.
За змістом ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Аналіз наявних у справі доказів свідчить про те, що договір, укладений між Банком та ОСОБА_3 на невизначений термін, останній продовжує користуватися грошима банку, а отже правовідносини сторін тривають і на даний час, оскільки ОСОБА_5 не виконав зобовязання перед банком.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3 106, 79 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.01.2006 року складає 15 689 грн. 28 коп. є законними, обґрунтованими та підлягають до стягнення з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 551, 625, 629, 651, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 3 106, 79 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.01.2006 року складає 15 689 грн. 28 коп. на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО 305299) судовий збір 229 грн. 40 коп..
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
затем 6.03.14 Апелляционный суд удовлетворил частично мою жалобу , вчера получил решение в котором исковая давность была как то странно применена, учитывая позицию по делу № 6-116цс13 взяли задолженность за три года до подачи иска плюс всякие штрафы, хотя графика погашения нет и срок последнего платежа не определен, последний платеж был в сентябре 2008,карточка до 01.09, также мной было указано в апелляции и заявлено в суде об отсутсвии моей подписи в условиях и правилах, и мои отношения с банком регулируются только анкетой, решение было принято только с 6 раза, судья сказал мне еще до оглашения в коридоре,что будет принято компромиссное решение, я ответил что лучше примите законное,в итоге сумма по иску уменшилась в 2 раза, хотя на мой взгляд иск должен быть отклонен.
-
Я ПОБЕДИЛ !!!
Цена вопроса 1500 у.е. С шестой повесткой банк таки явился на итоговое заседание,я не пропустил ни одного,судья даже намекнул что за такое поведение можно подавать на банк иск о возмещении морального ущерба.Еще судья сказал представителю банку что приват неадекватный и такие суммы насчитывать которые превышают задолженность в несколько раз это жгучая жесть,даже пристыдил приват за то что они уже превратились во что то наподобие кредитной спилки,которые тоже чудят без баяна.Применил сроки исковой давности и предупредил банк чтоб больше не шалили,он сам устал от таких раскладов.Представитель банка очень волновался,выступал не уверенно,ощущалась дрожь в голосе и руках.Я дрался как лев,уверенно и грамотно.Надо отметить этот свой хотя и маленький но все же успех.А вот уже и мысль появилась,а может и вправду подать иск о возмещении морального ущерба или успокоиться ?
-
Их иск уже должны были оставить без рассмотрения.
Я уточнил этот вопрос,судья сказал что это был первый раз когда банку послали повестку и суд по телефону получил подтверждение,сейчас второй раз и если ситуация повторится,тогда судья оставит иск без рассмотрения.
-
Приват снова не явился, еще один перенос с обязательной явкой.
-
Тогда отлично, значит на этом и стойте.
Можете также истребовать материалы кредитного дела по данному вопросу.
подал заявление о применении сроков исковой давности перед началом заседания чтоб никуда не затерялось,еще пару штук приготовил на всякий случай, из банка никто не явился, дежурный сказал что банки редко появляются, судья не может понять где в договоре указано об увеличении исковой давности,я с ним был полностью солидарен, говорит что впервые такое встречает, перенес заседание
-
Возможно, вы согласились, что на Ваши правоотношения с банком распространяются "Правила...".
Вы на правильном пути, пишите такое заявление и доказываете правильность Вашей позиции.
Еще раз перечитал эти условия и правила,которые вместе с подписанным мной заявлением составляют договор между мной и банком согласно содержания иска, и там нет ничего о сроках исковой давности.
-
30.11.2006 оформлена карта Метро от Приватбанка после заполнения анкеты прямо в магазине,со сроком действия договора 24 месяца,на карте вообще срок 08.08. Картой не пользовался с момента окончания срока ее действия.Банк сейчас подал иск в суд о взыскании задолженности,в котором указал,что по соглашению сторон достигнуто соглашение о продлении срока исковой давности до 50 лет и это учтено в договоре.Сейчас перечитал договор несколько раз и там такого нет, этот вопрос при заполнении анкеты и выдаче карты не обсуждался.
Подскажите пожалуйста что делать после написания заявления о применении срока исковой давности?
Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций об отказе Приватбанку во взыскании задоженности по карточному кредиту
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Теперь уже Приватбанк подавал кассационную жалобу в ВССУ и получил отказ.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44015261