alenkaZelenka

еще вопрос, если мне физически досудебное требование они не смогут вручить? Меня нет по адресам, которые они знают, это чтото решает?

мы подавали исковую давность и в первой инстации и в апелляции. что подавать в вссу? заперечення на касационную жалобу с применением сроков исковой давности? или нужно подать кассацию, что не учли про скроки исковой давности? а где на подходе это постановление? покажите пожалуйста!!!

вот и решение. прошу специалистов прокомментировать. АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а Апеляційне провадження № 22-ц/796/12626/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - Чех Н.А. Доповідач - Ящук Т.І. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого судді Ящук Т.І. суддів Немировської О.В., Чобіток А.О. при секретарі Сірій О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», яка подана представником МЕДВЕДСЬКИМ МаксимомДмитровичем, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, встановила: У грудні 2014 року позивач ТОВ «Кей-Колект» звернувся до суду з вказаним позовом в якому з урахуванням уточнень просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 71 403,58 доларів США. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням, представник ТОВ «Кей-Колект» - Медведський М.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказував, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку з неповідомленням відповідачів про зміну кредитора у відповідно до ст. 516 ЦК України, оскільки неотримання відповідачами повідомлення про відступлення права вимоги по кредитному зобов'язанню не є підставою для невиконання умов кредитного договору. Боржник має право не виконувати свого обов'язку факторові, якщо в нього виникає сумнів або він не визнає вимог нового кредитора у добровільному порядку, однак факт відступлення права вимоги встановлюється судом на підставі наданих суду доказів, що є підставою для визнання належності нового кредитора та задоволення його вимог. Посилався на те, що в матеріалах справи знаходяться всі необхідні докази про факт отримання права вимоги та пояснення від первісного кредитора - ПАТ «УкрСиббанк», які також підтверджують обставини відступлення права вимоги. В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважали доводи апеляційної скарги безпідставними та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ТОВ «Кей-Колект» свої вимоги обґрунтовував тим, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 04.07.2008 року було укладено кредитний договір № 11368220000, відповідно до якого позичальник отримала кредит в сумі 100 000 доларів США та зобов'язалася повертати кредит, виплачувати проценти в порядку та на умовах визначених кредитним договором. Банк свої зобов'язання виконав. 11.06.2012 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу № 4 свої права вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору ОСОБА_3 Станом на 01.12.2013 року заборгованість позичальника становить 71 403,58 доларів США, еквівалент - 1 126 105 грн. 86 коп., що складається із: заборгованості по основній сумі кредиту - 46 248,36 доларів США, еквівалент - станом на 11.11.2014 року становить 729382 грн. 89 коп., заборгованості за процентами - 25 155,22 доларів США, еквівалент станом на 11.11.2014 року становить 396 722 грн. 97 коп. З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 215508, за яким поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність. Відповідачу направлялася вимога про дострокове повернення кредиту, але вона виконана не була. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що порука ОСОБА_4 за договором поруки від 04.07.2008 року припинилась, оскільки 03 лютого 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1, якою обсяг відповідальності було збільшено, однак доказів повідомлення поручителя суду не надано. З таким висновком колегія суддів погоджується, вважає його законним і обґрунтованим, оскільки висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11368220000, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в сумі 100 000 доларів США строком користування до 04.07.2018 року. Позичальник зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за його користування за ставкою 14,5% річних шляхом внесення ануїтетних платежів у розмірі 1585 доларів США. Відповідно до графіку платежів та визначення розміру сукупної вартості кредиту, сума процентів, що визначалась до погашення за визначений договором період користування кредитом, складала 89 630,74 долари США. Отже, загальна сума тіла кредиту та процентів, що підлягала сплаті відповідно до вказаного договору, становила 189 630,74 долари США. Згідно з договором поруки № 215508 від 04 липня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту, умови якого: розмір основного зобов'язання - 100 000 доларів США, строк повернення 04 липня 2018 року. При цьому пунктом 2.1 договору поруки визначено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору ( шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін ( а.с. 21). Однак, як вбачається зі змісту додаткової угоди № 1 до договору про надання споживчого кредиту, укладеної між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 03 лютого 2009 року сторони змінили умови кредитного договору при реструктуризації. Так, пунктом 1.1. додаткової угоди сторони змінили кінцевий термін повернення кредиту у повному обсязі - на 04 липня 2028 року. Пунктом 1.2 додаткової угоди визначено, що позичальник зобов'язалась повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1260 доларів США. З викладеного вбачається, що сторони кредитного договору збільшили термін кредитування на 10 років від раніше встановленого, отже, загальний період здійснення ануїтетних платежів з дня укладення додаткової угоди визначений - 234 місяці, виходячи із чого, загальна сума цих платежів становить 294 840 доларів США. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про припинення поруки ОСОБА_4 внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв'язку з укладенням додаткової угоди між банком та позичальником. Доказів тих обставин, що поручитель ОСОБА_4 надавав згоду на збільшення обсягу його відповідальності у спосіб, передбачений п.2.1 договору поруки, матеріали справи не містять. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постановах № 6-73цс12 від 18.06.2012 року, № 6-112цс12 від 10.10.2012 року, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо. Жодних доводів на спростування вищевказаних висновків суду першої інстанції апеляційна скарга позивача не містить. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, а тому рішення суду в цій частині необхідно залишити без змін. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не було надано доказів про повідомлення боржника ОСОБА_3 про відступлення первісним кредитором права вимоги, яке перейшло до ТОВ «Кей-Колект», що є порушенням чинного законодавства України, оскільки вказівка первісного кредитора про необхідність виконання зобов'язання іншій особі обов'язкова для боржника. Для захисту інтересів боржника існує правило, згідно з яким первісний кредитор зобов'язаний повідомити у письмовій формі боржника про заміну кредитора, а новий кредитор повинен надати докази, що посвідчують його права. Інакше боржник має право посилатись на прострочення нового кредитора або виконати зобов'язання первісному кредитору. Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права. Відповідно до положень статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові № 6-979цс15 від 23.09.2015 року, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. За змістом вказаної постанови, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі. Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 4, згідно з яким право вимоги за кредитним договором № 11368220000 передано ТОВ «Кей-Колект». Згідно з випискою з додатку № 1 до договору факторингу № 4 від 11.06.2012 року, сума непогашеного кредиту ОСОБА_3 становить 46 248,36 доларів США, сума нарахованих відсотків - 10879,46 доларів США. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у позові до позичальника з тих підстав, що позивачем не надано доказів повідомлення боржника про перехід права вимоги до нового кредитора - колегія суддів вважає необґрунтованим, а тому рішення суду про відмову у позові підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Разом з тим, вирішуючи спір по суті пред'явлених позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого представником позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції, станом на час укладення додаткової угоди № 1 від 03 лютого 2009 року щодо зміни умов кредитного договору із реструктуризацією, залишалась непогашеною сума кредиту в розмірі 97 640,14 доларів США ( а.с. 93). Відповідно до п.1.2 додаткової угоди № 1, позичальник зобов'язалась повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1260 доларів США щомісячно, строком до 04.07.2028 року. При цьому колегія суддів звертає увагу, що змінивши умови кредитного договору та розмір ануїтетного платежу, банком не було надано позичальнику новий графік погашення кредиту, як передбачено пунктом 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитуваннята сукупну вартістькредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року. Відповідно до п. 3.2.вказаних Правил кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, ОСОБА_3 здійснювала оплату вказаних ануїтетних платежів до 30.10.2009 року включно, після чого припинила оплату кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість. Як встановлено з матеріалів справи, з метою погашення заборгованості та сплати кредиту між сторонами ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було досягнуто домовленості про продаж предмета іпотеки, що підтверджується договором про розірвання договору іпотеки № 89600, укладеним 04 січня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. за реєстровим № 3 (а.с. 99). В той же день, 04 січня 2011 року за реєстровим № 4 приватним нотаріусом КМНО Прокудіною Л.Д. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_3 продала вказану квартиру покупцям ОСОБА_7, ОСОБА_8 за 555 300 грн. ( а.с. 106). Відповідно до вказаного розрахунку 05 січня 2011 року на погашення заборгованості була зарахована сума в розмірі 70 000 доларів США, яка була розподілена банком наступним чином: 19 018,93 долари США - на сплату заборгованості по процентах, а 50981,07 доларів США - на сплату тіла кредиту. При цьому розмір простроченої заборгованості по кредиту на той час становив лише 1700,59 доларів США. У зв'язку зі сплатою зазначеної суми кредиту, залишок кредиту, строк сплати якого не настав, становив 46 248,36 доларів США. Враховуючи, що строк погашення кредитної заборгованості встановлений сторонами до 04.07.2028 року, колегія суддів, виходячи із умов договору кредиту, вважає відсутніми підстави для дострокового стягнення суми кредиту. Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.2 договору про надання споживчого кредиту, у випадку виникнення будь-яких змін, за ініціативою сторони та/або сторін, та /або на підставі законодавства України та /або умов договору, графік може бути змінений шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди. У випадку дострокового ( часткового або повного) погашення кредиту за ініціативою позичальника, новий графік не розраховується. Відповідно до п.7.3 договору, у разі дострокового часткового погашення кредиту сума грошових коштів, сплачених позичальником зараховується банком в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитом шляхом коригування останнього ануїтетного платежу. Однак, не зважаючи на дострокове часткове погашення кредиту в сумі : 50 981,07 доларів США - 1700,59 доларів США = 49 280, 48 доларів США, між сторонами не було укладено додаткової угоди з коригуванням останнього ануїтетного платежу та визначенням іншого строку погашення кредиту, враховуючи, що графік погашення кредиту додатковою угодою № 1 від 03.02.2009 року затверджений не був. Між тим, пред'являючи до дострокового стягнення залишок суми кредиту в розмірі 46248,36 доларів США, а також нараховані на цю суму проценти - 25 155,22 долари США, позивач посилається на розрахунок заборгованості, в якому строк погашення кредиту визначений - 04.03.2015 року, однак жодних доказів, які б підтверджували узгодження між сторонами такого строку чи повідомлення ОСОБА_3 про зміну строку виконання зобов'язань, що визначений додатковою угодою № 1 як 04.07.2028 року, позивач не надав. Враховуючи, що ануїтетний платіж був розрахований за умови сплати тіла кредиту до 04.07.2028 року, то у разі часткового дострокового погашення кредиту фактично змінився строк користування кредитом, що впливає на суму відсотків, які нараховуються на розмір фактичної заборгованості. Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на 05.01.2011 року, коли відбулось часткове дострокове погашення за рахунок продажу предмета іпотеки), споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат. Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат, встановлених в абзаці першому цієї частини, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача у бік їх зменшення. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 пояснила, що додаткових угод після продажу квартири та сплати кредиту за рахунок виручених коштів між нею та банком укладено не було, жодних даних про розмір залишку заборгованості банком їй не повідомлено, як і про передачу права вимоги ТОВ «Кей-Колект». При цьому, із виписки з додатку № 1 до договору факторингу № 4 від 11.06.2012 року вбачається, що станом на день укладення договору факторингу з ТОВ «Кей-Колект» ПАТ «УкрСиббанк» не змінював кінцевого терміну погашення кредиту та у вказаній виписці кінцевий термін погашення зазначений - 04.07.2028 року ( а.с.41). Між тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості, в якому ануїтетні платежі розраховані зі строком погашення до 04 березня 2015 року, слідує, що позивач ТОВ «Кей-Колект» в односторонньому порядку, без повідомлення позичальника, фактично встановив новий графік погашення заборгованості та змінив кінцевий строк виконання зобов'язань, що умовами договору не передбачено. Крім того, посилання представника позивача на те, що в разі часткового дострокового погашення тіла кредиту позичальник у будь-якому разі мала сплачувати щомісячний ануїтетний платіж, колегія суддів не вважає підставою для дострокового стягнення суми кредиту, оскільки жодних змін до кредитного договору щодо строків погашення кредиту сторони не вносили, а порядок дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів визначений розділом 12 кредитного договору. Пунктом 7.4 договору визначено, що здійснення дострокового часткового погашення кредиту у поточному платіжному періоді не звільняє позичальника від сплати чергового ануїтетного платежу, в установлений день сплати ануїтетного платежу. Відповідно до п.5.5 договору про надання споживчого кредиту, у випадку несплати чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 цього договору. Пунктом 12.1 договору визначено, що у випадку настання обставин, зокрема визначених у п.5.5 цього договору, та направлення банком на адресу позичальника повідомлення ( вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку. У випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це повідомлення банку чи в разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку. Однак матеріалами справи не доведено, що первісний кредитор ПАТ «УкрСиббанк» або позивач ТОВ «Кей-Колект» вимагали від відповідача ОСОБА_3 дострокового виконання кредитних зобов'язань у вищевказаному порядку, а відтак відсутні підстави вважати термін повернення кредиту таким, що настав. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано до суду належних доказів виконання обов'язків, встановлених для кредитодавця нормою ч. 8 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 7.3 договору про надання споживчого кредиту, щодо необхідності коригування кредитних зобов'язань споживача у бік зменшення та визначення у зв'язку з цим іншого строку виконання зобов'язань, а також доказів зміни строку виконання зобов'язання на дострокове у порядку, визначеному п.12.1 договору, а тому відсутні підстави для дострокового стягнення кредиту та процентів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з вищевикладених підстав. Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів вирішила: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» - задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - скасувати в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту: У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_4 - залишити без змін. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. Головуючий : Судді:

конечно подавали возражения и там четко писали о пропущеном сроке исковой давности. но суд на это не пошел. досрочное погашение тела было 04.01.2011. иск подан в декабре 2014.

поручителя вывели, о сроках исковой давности заявляли, но его не учли............(( но я как мыслю - если нет графика нового после значительной суммы досрочного погашения, то как расчитать корректно задолженность? ведь по исковой давности, если от каждого платежа, то где эти платежи? не понимаю.

добрый день! У нас прошла апелляция. Когда в едином реестре появится решение, выложу его. Апелляция отказала взысканию на основании того, что они считают, что нет причин для досрочного взыскания. Договор до 2028 года, никаких досрочных вымог коллекторы не посылали, нового графика платежей , после подписания доп.угоды и после реализации квартиры нет. Какие мои шансы дальнейшие? Они мне теперь пришлют вимогу о досрочном погашении и опять подадут в суд?

да конечно, я понимаю. А в течение которого времени они могут подать апелляционную жалобу. Я знаю, что в течение 10 дней, но как я поняла апелляция продлевает єти сроки почти до бесконечности, если они укажут какую то причину?

Добрый день! Решением суда первой инстации истцам отказано в требовании взыскания долга по причине того, что они не уведомили меня о переходе прав требования. Такая позиция первой инстации поддерживается аппеляционными судами? Перевіривши матеріали справи було встановлено, що стороною позивача не було надано доказів про повідомлення боржника - відповідача ОСОБА_1 по справі про відступлення первісним кредитором права вимоги, яке перейшло до ТОВ «Кей-Колект», що є порушенням вимог діючого законодавства України. Оскільки, вказівка первісного кредитора про необхідність виконання зобов'язання іншій особі обов'язкова для боржника. Для захисту інтересів боржника існує правило, згідно з яким первісний кредитор зобов'язаний повідомити у письмовій формі боржника про заміну кредитора. А новий кредитор повинен представити докази, що засвідчують його права. Інакше боржник має право посилатися на прострочення нового кредитора або виконати зобов'язання первісному кредитору. Враховуючи викладені обставини, вимоги законодавства України, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 512, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, - в и р і ш и в: В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Вы хоть намекните по каким другим основаниям можно расторгнуть договор. И еще вопросы такие - все таки если я не получала за 4 года никаких документов по переуступке, никаких досудебных требований, это мне на руку или наоборот? Спасибо.

так вот я и не понимаю какой мне лучше составить встречный иск? могу выложить пока то, что мне составил юрист.

Был представитель кеев, но на следующее заседание вызывают и Укрсиб. Мой юрист ничего не говорит особо. Составил иск на расторжение договора и на вывод поручительства. В возражениях ссылается, что я не получала кредит и на срок исковой давности. Меня очень смущает то, что я якобы не получала кредит, т.к. зачем тогда я продала квартиру?! Судья очень грамотная и искренне пытается во всем разобраться. Но она мне ясно сказала, что не может быть несколько позиций - то не получала кредит, то получала и все погасила, то еще что то. Просила к следующему заседанию подготовиться нормально. Ну вот я и не знаю какую линию обороны держать, если все таки Кеи убедят суд, что задолженность оставалась и именно такие проценты на нее были начислены.

и как нужно подавать в канцелярию, до заседания, после? Дело в том, что канцелярия находится по другому адресу.

как я могу обыграть то, что я не получала никаких договоров о переуступке долга КейКоллектам и никаких досудебных требований?

Добрый день! Итак, заседание начато, но еще рассмотрения по сути не было. Когда судья узнала, что мы добровольно продали квартиру, то приняла ходотайство об истребовании всех подтверждающих документов у КейКоллект и Укрсиб, также привлекла Укрсиб третим лицом. Мне составили 2 встречных иска - о расторжении договора на основании того, что после обращения в суд проценты уже прекращают начисляться (как я поняла) и от поручителя - на признание договора поручительства расторгнутным, т.к. поручитель не знал о подписании мной додатковой угоды на пролонгацию договора до 2018 года. Также у меня есть ходатайство об истечении сроков давности. Я свой долг не признавала и судья пока не принимала никаких встречных исков, сказав о том, что если вы считаете, что долг вы погасили, то зачем вы сейчас будете подавать остальные иски, мол если истцы докажут долг, то тогда можете подавать иски и по другим моментам. у меня еще такой вопрос, по совету юриста КейКоллектам и Укрсибу были направлены письма о получении подтверждающих документов о передаче кредита. Укрсиб прислал ответ, что да, долг передали Кей Коллекту на основании договора такого-то. А КейКоллект прислал также письмо о том, что ему перешла уступка прав требования. Эти документы мне как то использовать в процессе или как? До момента моего к ним обращения я ничего не получала!!! Так же не получала и требование о досрочном погашении кредита, которое, как заявлено в иске, мне отправлялось, но подтверждения этого у КейКоллекта нет. Подскажите какую линию гнуть дальше, если Укрсиб или Кеи принесут толковый расчет оставшейся задолжености с начисленнемы процентами за 4 последние года? Спасибо.