maist
-
Число публикаций
11 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы maist
-
-
Новая фишка от Приватбанка. Может кто сталкивался? На очередном (39-м) заседании судья зачитал ходатайство от приватов в том, чтобы рассматривать дело в режиме видеоконференции. В тоже время большинство судебных заседаний в этом суде именно с приватом. Вопрос. Какими аргументами можно возражать в таком случае?
-
Никак не могу взять в толк, почему счёт который никто не открывал, при несуществующем договоре, но который указан в первичке нельзя считать недействительным?
Вы не поверите, даже если в кредитном договоре отсутствуют номера каких-либо счетов, судьи умудрились лизнуть приватбанку.
Вот из личного опыта и не без помощи участников форума
1-я инстанция http://reyestr.court.gov.ua/Review/41529910
2-я инстанция http://reyestr.court.gov.ua/Review/42892032
3-я инстанция (ухвала про відкриття касаційного првадження) http://reyestr.court.gov.ua/Review/45349959
Это цитата из ухвали 3-ї інстанції в цій же справі ( № 6-9549 св 15 )
"Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Висновки судів узгоджуються з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» в якій зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам."
"зібрані у справі докази" - это копии одного и того же кредитно-заставного договору хотя предметом иска был договор банковского счёта а вернее его отсутствие. Судья в первой инстанции ухватилась за термин "неукладений" смешала его с "недійсний", и пофиг все пояснения в письменном виде. Тупо сработала постанова Пленуму №9.
Вероятно ошибка при подаче иска была вот здесь:
8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 )
підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
******
Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів,
передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені
главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ).
В первую очередь, наверное, необходимо было забезпечити позов истребовав договор банковского счёта указывая на то что банк неправомерно получал платежи в общей суме такой-то, а затем требовать всё вернуть.
-
Значит привлечь представителя за подделку доказательств нельзя?
Определитесь с приоритетами. Какая польза в том, что у представителя появится проблема? "Належність письмового доказу" должна доказывать сторона которая подаёт такое доказательство (Глава 5. Докази. ЦПК).
-
А если в материалах дела присутствуют две копии одного и тогоже документа заверенные представителем и печатью как "соответствующие оригиналам", что делать в таком случае?
Стаття 64. Письмові докази
1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
-
Чем копии отличаются от оригинала и между собой? Чей представитель их подавал? Кто заверил печатью "соответствующее оригиналам", суд или представитель?
-
Этот путь длинный и быстрых результатов не дает.
А вот если это петиция будет от имени суда, на основании ходатайства участника прцесса, который это выявил,либо обратил внимание суда на расхождение документов в материалах дела, то результат будет быстрее, как мне кажется. Плюс эту ухвалу можно уже где-то предоставлять в качестве доказательства, например для приостановления дела. По крайней мере мне так кажется, это ведь ухвала суда все-таки.
....
В частном случае, после ознакомления с выводом эксперта, суд отклонил моё "клопотання про винесення окремої ухвали". Судья объяснил, что я рано подал ходатайство т.к. суду необходимо рассмотреть дело, установить факт, вынести решение и только потом его можно просить вынести "окрему ухвалу".
-
Очень смешно.
Стаття 130. Попереднє судове засідання
(…)
3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.
(…)
6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:
1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;
(…)
-
Сужусь с банком по незаключенности КД. Суд истребовал мое кредитное дело у банка, с копиями которого я могла ознакомиться, где увидела что в кредитную заявку внесена таблица с условиями кредита, которой однозначно не было в момент подписания. Выглядит это так: на листе А4 в верхней половине листа печатный текст заявки, под ним моя подпись; в нижней половине листа эта подложная таблица с подписями неизвестных лиц, фамилии сотрудников отсутствуют (на остальных доках дела фамилии отв лиц впечатаны на всех страницах), моей подписи под этой таблицей нет(!).
Дело в том, что этой КЗ банк настаивает на своей правоте и районный и апелляционый суд принял его сторону, несмотря на то что информация в кредитном договоре противоположная (другой тип и размер процентной ставки). Какие действия я могу предпринять по защите своих прав?
И еще, каким образом можно увидеть оригинал своей кредитной заявки в отделении банка?
1. Знайти адвоката.
2. Придбати Цивільний процесуальний кодекс України.
3. Подати позов про недійсність кредитного договору.
Стаття 10. Змагальність сторін
1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
4. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Нехай доводять у суді, що це саме Ваш підпис за власний кошт на засадах змагальності сторін.
-
Шановна громада!
Пропоную до Вашої уваги і обговорення тему «Істотні умови договору споживчого кредитування».
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 6 листопада 2009 року N 9
Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними
ВИТЯГ
З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними Пленум Верховного Суду України постановляє дати судам такі роз'яснення:
8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).
Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Таким чином матеріали пленумів говорять, що суди встановлюють обставини відсутності істотних умов договорів при розгляді позову про недійсність договору.
Андрій Степаненко (Grand-insur) пропонує подавати позов про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту відсутності істотної (-их) умови договору споживчого кредитування.
Дивись статтю:
http://grand-insur.com/sud-s-bankom-nezaklyuchyonnye-dogovora
ЦПК України:
Глава 6. РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ, ЩО МАЮТЬ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
1. Суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
4. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
З п.4 ст.256 ЦПКУ випливає, що необхідно подавати позов до банку про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту відсутності істотних умов договору.
Питання до громади ( випереджуючи питання суддів):
1. Чи є такий спосіб захисту, як встановлення факту в позовному провадженні? Можливо як встановлено ст.16 ЦКУ «Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.» Закон в нашому випадку це ст.256 ЦПКУ?
2. Які права позичальника порушені відсутністю деяких істотних умов договору? Можливо виконувати неіснуючі зобов’язання по неукладеному договору?
3. Може хтось має досвід подачі такого позову? Поділіться досвідом з форумом.
В моєму випадку подоча позову про визнання договору банківського рахунку неукладеним між споживачем та Приматами виявилися не вдалою.
Я не врахував, що пункт 8 Постанови №9 від 06 листопада 2009 року має важливу частину, яку Ви теж пропустили:
"... Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом." (чит. статтю 16 ЦК України).
"Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть лише заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п`ятої ЦК України".
Тобто, як я вже пізно зрозумів, для суду є різниця між недійсними та неукладеними правочинами за їх наслідками та заявленим способом захисту споживачем свого порушеного права.
Щодо статті 256 ЦПК України то науково-практичний коментар http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gpk/93-gpk/4898-256.html вказує на те, що
1. Глава 6 ЦПК, а також постанова Пленуму ВС України від 31.03.95 р. N 5 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.98 р. N 15) "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (далі - Постанова) розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії.
Факти, що мають юридичний характер, - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
В ст. 256 ЦПК наведений невичерпний перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (п. 1 Постанови).
Коментована норма передбачає встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав лише фізичних осіб, а не будь-яких суб'єктів. Тому заяви про встановлення фактів, що стосуються прав юридичних осіб, суду не підвідомчі і можуть розглядатися в порядку позовного провадження.
В моєму процесі судя мене постійно агітувала вирішити питання відсутності договору банківського рахунку шляхом встановлення юридичного факту однак я досі не розумію як двосторонній договір банківського рахунку встромити в формат (перелік) статті 256 ЦПК
-
1.Для початку порадьте програму для перерахунку кредиту. Не вірю розрахунку банку. А ті калькулятори, що є в інтеренеті не підходять, тому що там не можна вводити суму яку я платив, адже такі проплати відбувалися не завжди в строк передбачений кредитним договором
2. По договору сплати має відбуватись кожного місяця до 10 числа.
Ануїтет.
30/360.
11,45% відсотки.
видача була
сума кредиту 70600 франки
видача 15.04.2008 року
сплатити до 10.04.2028
Розраховував ануїтет (приблизно 749 франків), Але не можу зрозуміти чому в графіку платежів наданих банком не збігаються суми. І цікавить як нараховувати суму місячного платежу за період з 15.04.2008 (дата видачі) по 10.05.2008 (дата сплати місячного платежу).
В даному випадку не буде ж 30 днів, а лише 24. Як в такому випадку правильно рахувати суму місячного платежу , а саме відсотків та тіла кредиту до сплати?
Судя по картинке и тексту Вы должны выплатить кредит в течении 240-а платёжных периодов каждый равный 30 дням не зависимо это февраль или июнь. Количество дней в году должно быть равным 30*12 т.е. 360. Ваш отчётный период должен составлять 30 дней а платёж в срок между 1-м числом отчетного периода по 10-е. Ваш расчётный платёж не может быть приблизительным. Сума в колонках 4 и 5-ть в каждой строке (если верить Вашему графику), составляет 1018,86 условных единиц. Причём, часть в 4-й колонке идёт на погашение "тела кредита" а цифра в 5-й колонке соответствует (11,45/12/100)*на остаток "тела кредита" в предыдущем периоде. Подробнее, всё расписано в пояснениях к таблице в Постанове 168 Про затвердження Правил надання банками інформації... Там же ссылки на расчёт чистой сумы кредита (ЧСК) и ЧИСТВНДОХ програмного продукту Microsoft Excel. Аннуитетный платеж можно высчитать с помощью тех же электронных таблиц (функция ПЛТ). Как чего работает расписано в пояснении к каждой функции в разделе "Справка". Кроме того размер ануитетного платежа можно вычислить по формуле в справочнике Википедии.
Но в натуре всё намного прозаичнее банк делит 11,45 на 360 и взымает прценты за каждый день пользования кредитом, т.е. платить уже нужно за пользование кредитными средствами из расчёта 365 или 366 дней в году.
На форуме уже обсуждался вопрос 365(366)/360. Для того чтобы определить реальную процентную ставку НБУ в п.п. 3.3 постановы168 подбросил хитрую формулу из знаменателя которой можно вытащить d (реальная процентная ставка) и тогда сразу становится понятно на чём нас православных дурят.
Выплачивая заранее взнос Вы всё равно попадаете в 30-ти дневный отчётный период, увеличивая взнос вы уменьшаете "тело кредита" а проценты оплачиваете в том же порядке(11,45/12/100)*на остаток "тела кредита". Ничего лишнего. В последующий отчётный период процентов банк меньше получит так как сума остатка уменьшилась не так как хотел банк в графике как того пожелали Вы.
-
1
-
Меня несколько достал Приват
в Юридична консультація - чати з юристом
Опубликовано
Хитрость в том, что они пытаются организовать видеоконференцию через "свой" районный суд, в котором судья будет подтверждать подлинность того или иного документа. Вот этот момент нужно упредить, а то что они не являются на заседания мне одинаково, можно и с телевизором спорить. Как бы эта практика не прижилась.