Астрея

Пользователи
  • Число публикаций

    73
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы Астрея

  1. На основании всего этого и написал ходатайство об оставлении их иска без рассмотрения.

    Ждем-с.

     

    А это видели?)

     

    http://hra.court.gov.ua/sud2090/inf_court/generalization/uzag1510/

     

    Узагальнення практики розгляду цивільних справ про стягнення заборгованості за кредитним договором у разі відступлення права вимоги шляхом продажу кредитного портфелю та шляхом укладення договору факторингу за 2014 рік та перше півріччя 2015 року

     

     

    Узагальнення практики розгляду цивільних справ про стягнення заборгованості за кредитним договором у разі відступлення права вимоги шляхом продажу кредитного портфелю та шляхом укладення договору факторингу за 2014 рік та перше півріччя 2015 року

     

    План

    Мета роботи……………………………………………………………1

    Вступ……………………………………………………………………1

    1.     Теоретична частина………………………………………………...2

    2.     Практика місцевих судів та апеляційного суду Харківської області………………………………………………………………..4

    3.     Практика Вищого спеціалізованого суду України                          8

    4.     Практика Верховного суду України……………….........................9

    5.     Рекомендації щодо розгляду справ даної категорії……………….11

    6.     Висновки…………………………………………………………….14

     

    Мета роботи:

    - розглянути особливості розгляду справ про стягнення заборгованості за кредитним договором у разі відступлення права вимоги шляхом продажу кредитного портфелю та шляхом укладення договору факторингу;

    - навести приклади розгляду справ з даної категорії та причини помилок;

    - надати рекомендації на підставі даного аналізу для уникнення помилок у майбутньому.

     

    Вступ

    При підготовці узагальнення використані дані та узагальнення надані місцевими судами м. Харкова та Харківської області, а також дані апеляційного суду Харківської області по практиці вирішенню спорів, що стосуються розгляду цивільних справ за позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором у разі відступлення права вимоги шляхом продажу кредитного портфелю та шляхом укладення договору факторингу за 2014 – І пів. 2015 року

    В останні роки інтеграція фінансової системи України в міжнародну стала причиною того, що кризовий стан світової фінансової системи безпосередньо позначився на її функціонуванні.

    Через це в українському банківському секторі погіршився стан справ з ліквідністю, відбулося швидке зростання курсу іноземної валюти, істотно зменшилися доходи населення та з’явилися інші негативні чинники, що призвело до великої кількості судових спорів щодо виконання кредитних договорів, договорів банківського вкладу, забезпечення договірних зобов’язань, звернення стягнення на заставлене майно тощо.

    Однак, переважна кількість спорів все ж виникає через неможливість своєчасного виконання взятих на себе договірних зобов’язань як з повернення кредиту, так і вкладу через зміни у фінансовому стані учасників таких правовідносин, яке може супроводжуватися відступленням права вимоги.

     

    Теоретична частина

    Відповідно до ст. 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

    Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

    Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України), тобто має ліцензію НБУ на провадження даної діяльності.

    Основними відмінностями договору факторингу від відступлення права вимоги є наступне:

    1)                              клієнтом у договорі факторингу може бути тільки фізична особа-підприємець або юридична особа, а фактором тільки фінансова установа з ліцензією НБУ на факторингову діяльність;

    2)                              договір факторингу дійсний навіть якщо між клієнтом та боржником в договорі стоїть заборона на відступлення права вимоги;

    3)                              факторинг за своєю суттю може бути тільки на оплачуваній основі на відміну від відступлення права вимоги.

    При розгляді даної категорії спорів слід керуватись нормами Цивільного кодексу України, а саме ст. 512-514, 516, 517, 656, 1077, 1079, 1080-1082, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», правовою позицією Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 6-59цс15.

    Договір факторингу небезпідставно можна назвати модифікованим варіантом уступки вимоги. Однак, якщо порівнювати із загальними правилами про цесію, договір факторингу має низку істотних відмінностей. Договір факторингу характеризується: диспозитивним характером виникнення правовідносин, спеціальними вимогами щодо сторін договору (фактору), предметом зобов’язання (суто грошові вимоги).

    Причому договір факторингу може мати місце і за наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права вимоги або його обмеження, але при цьому не звільняється від обов’язку перед боржником щодо виконання тієї заборони (ст. 1080 ЦК України).

             Відносини між учасниками договору факторингу можна розділити на два види – внутрішні (між фактором та клієнтом) та зовнішні (між фактором та боржником). Внутрішні відносини регулюються договором факторингу, а зовнішні – договором, укладеним між клієнтом та боржником, право вимоги за яким на підставі договору факторингу відступлено фактору, а також відповідними нормами чинного законодавства.

    Поняття кредитного портфелю ніякими нормативно-правовими актами не закріплено. Однак, виходячи зі змісту даного поняття, можна сказати, що кредитний портфель – це сукупність всіх кредитів, що надані банком своїм клієнтам, а також сукупність інших активних операцій з метою отримання доходу.

     

    Практика місцевих судів та апеляційного суду Харківської області.

    Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

    Так, заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 липня 2014 року, у цивільній справі № 645/10030/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до Особа1, Особа2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та за зустрічним позовом Особа2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа Особа1 про визнання недійсним та розірвання договору поруки, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд першої інстанції виходив із того, що суду не надано первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредитів та їх часткового погашення. Крім того, позивачем не надано доказів виконання ними пункту 4.3 договору купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного 12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» (як продавцем) і ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (як покупцем), та вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України щодо належного повідомлення боржників/поручителів про укладення цього договору протягом 20 робочих днів з дати набрання чинності, тобто письмового повідомлення про відступлення права вимоги. Ухвалою апеляційного суду Харківської області, від 27 січня 2015 року, апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відхилено, рішення першої інстанції залишено без змін.

     

    В силу ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

    Так, рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 03 березня 2014 року, по справі № 627/175/13-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до Особа1, Особа 2 про стягнення заборгованості, оскільки позивачем не надано боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні за кредитним договором.

    Відповідна ситуація повинна розглядатися як прострочення кредитора, яке тягне наслідки за ч. 4 ст. 613 ЦК України і боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує відсотки за час прострочення кредитора. Крім того, слід враховувати вимоги ч. 4 ст. 612 ЦК України, що прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

     

    Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 179 ЦПК України).

    Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2014 року, справа № 646/88/14-ц, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредит Колекшн Груп» до Особа1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У рішенні зазначено, що суд позбавлений можливості зробити висновок, який саме порядок та які умови відступлення клієнтом факторові свого права вимоги до боржників передбачено договором факторингу, оскільки у витягу з цього договору окрім пункту 2.1 більше умов не міститься. В той же час у цьому витягу взагалі не зазначено валюти зобов’язання (гривня або іноземна валюта) початкової суми тіла кредиту, початкового непростроченого залишку, початкового проценту, початкової суми комісії та початкової суми пені. Позивачем не доведено, що відповідач як позичальник отримала кредитні кошти у відповідності до умов, передбачених п. 1.2 кредитного договору. Також позивачем не надано належного розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором, з якого вбачалося, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на 15.11.2012., у тому числі з урахуванням валюти кредитного зобов’язання та курси цієї валюти до гривні, встановленого НБУ на відповідну дату. Нічим не підтверджені доводи позовної заяви про наявність заборгованості відповідача за кредитним договором. Адже сам по собі розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 15.11.2012. не є належним, достовірним та достатнім доказом існування заборгованості. Позивачем не надано доказів того, що на момент переходу до нього прав за кредитним договором на підставі договору факторингу, у банку, а потім і у цесіонарія – ТОВ «Кредитні ініціативи» існувало право вимоги до відповідача, саме у тому обсязі та на умовах, які зазначені у реєстрі заборгованостей боржників (в тому числі щодо сум «початкового тіла кредиту», «початкового проценту», «початкової суми пені»), а також у позовній заяві.

    Не доведено ніякими доказами ту обставину, що право вимоги до боржника (відповідачки), яке виникло у банку, було передано ним ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі договору відступлення права вимоги, а також в якому саме обсязі зобов’язань позичальника та на яких умовах банк відступив право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Крім того, з розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи, неможливо встановити, за який період було обчислено суму пені, та чи відповідає цей період строку позовної давності.

    Позивач не довів належними, достатніми та допустимими доказами тієї обставини, що відповідач була повідомлена про заміну кредиторів у кредитному зобов’язанні та що їй було надано докази переходу до позивача прав у кредитному зобов’язанні, або, якщо такого повідомлення не було, то доказів на підтвердження того, що відповідач здійснила погашення заборгованості первісному кредитору або цесіонарію – ТОВ «Кредитні ініціативи» на момент судового розгляду цієї справи.

    За таких обставин, суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

     

     

    Практика Вищого Спеціалізованого Суду України

    Відповідно до загального порядку зміни кредитора у зобов’язанні, визначеного ч. 2 ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

    Так, ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 01 квітня 2015 року, справа № 645637св14, касаційну скаргу Особа1 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Украина» до Особа1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, рішення суду першої інстанції та другої скасовано. В рішенні касаційної інстанції зазначено, що боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні. Статтею 1082 ЦК України визначено порядок виконання боржником грошової вимоги факторові. За змістом цієї норми боржник зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов’язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов’язку перед ним.

    Однак, суди попередніх інстанцій не перевірили в достатній мірі, чи було дотримано сторонами вказані вимоги закону: чи належним чином було повідомлено боржника про заміну сторони у зобов’язанні; чи вчиняв боржник дії, спрямовані на отримання доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

     

    Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

    Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 11 березня 2015 року, по справі № 6-1230св15, касаційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подану на рішення апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2014 року, за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до Особа1, Особа2, задоволено. Рішенням апеляційного суду в позові ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до Особа1, Особа2 – було відмовлено, виходячи з того, що у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відсутня ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідачів заборгованості за кредитними договорами в доларах США.

    Скасовуючи рішення апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що ліцензія на здійснення з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитного валютного договору, а в даному випадку між ПАТ «ОТП Банк » та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), а тому висновок про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором – є помилковим.

    В даному випадку належним виконанням зобов’язання з боку боржника буде повернення кредиту у строки, у розмірі та у валюті, визначених кредитним договором. Однак, у випадку якщо у нового кредитора немає ліцензії НБУ на валютний розрахунок, то суд стягує заборгованість за курсом НБУ на момент ухвалення рішення.

     

    Практика Верховного суду України

    З огляду правових позицій Верховного суду України, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковими, слід звернути увагу на постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 6-59цс15, де зазначено, що відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

    Статтею 21 цього Закону визначено види господарської діяльності кредитної спілки, а пунктом 11 частини 1 цієї статті врегульовано, що провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої Законом, не допускається.

    Отже, кредитна спілка як кредитодавець, з огляду на особливості правового статусу, визначеного Законом, не має права відступати право вимоги за кредитним договором, оскільки такі повноваження Законом не передбачені.

     

    Необхідно звернути увагу на відступлення прав за іпотечним договором, оскільки, відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

    Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.

     

    Рекомендації щодо розгляду справ даної категорії.

    Згідно ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК та ч. 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Таким чином, виходячи з принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, суд позбавлений можливості самостійного витребування та збирання доказів по справі, та надання оцінки обсягу доказів, який би був достатній для задоволення вимог позивача.

    Але, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках встановлених цим Кодексом.

    Вищенаведене свідчить про необхідність визначення правової природи даних правовідносин та обсягу доказів, і роз’яснення позивачу про необхідність надання доказів, які б підтверджували наявність права вимоги у нього по зазначеній категорії справ.

    Вивчаючи рішення по справам даної категорії, потрібно зауважити, що позивачами до матеріалів справ не було надано належних та допустимих доказів прав нового кредитора у зобов’язанні з відповідними додатковими договорами, що унеможливлювало ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

    Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

    Отже, суддям під час розгляду вказаних справ необхідно звернути увагу на наступне:

    1)                          чи доведений факт отримання відповідачем як позичальником кредитних коштів відповідно до умов договору, наявність первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредитів та їх часткового погашення;

    2)                          чи містять матеріали справи належний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, де зазначено, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви, з урахуванням валюти кредитного зобов’язання та курси цієї валюти до гривні, встановленого НБУ на відповідну дату;

    3)                          який саме порядок та які умови відступлення клієнтом факторові свого права вимоги до боржників передбачено договором факторингу (наприклад витяг з договору, де зазначено який порядок та умови відступлення права вимоги);

    4)                          чи існувало на момент переходу прав за кредитним договором на підставі договору факторингу, у банку, а потім і у цесіонарія право вимоги до відповідача, саме у тому обсязі та на умовах, які зазначені у реєстрі заборгованостей боржників, в тому числі щодо сум початкового тіла кредиту, початкового проценту, пені і чи перейшло право вимоги заборгованості за якою не настав строк платежу на час укладення договору факторингу.

    5)                          чи був відповідач повідомлений про заміну кредиторів у кредитному зобов’язанні та чи були йому надані докази переходу до позивача прав у кредитному зобов’язанні за кредитним договором і чи не вважається кредитор чи боржник таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання.

     

    Висновки

    Здебільшого при розгляді спорів за позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором у разі відступлення права вимоги шляхом продажу кредитного портфелю та шляхом укладання договору факторингу, у суддів Харківської області виникають проблемні питання у зв’язку з тим, що представники позивача (фактора) в порушення вимог ч. 3 ст. 27 ЦПК України, недобросовісно здійснюють свої процесуальні права і виконують процесуальні обов’язки.

    Так, переважна більшість справ взагалі не містить належно оформлених документів, що свідчить про перехід права вимоги і її обсяг. Надані ксерокопії неналежної якості і не читаємі, але суди першої інстанції позбавлені можливості впливати на цю ситуацію, оскільки ст. 119 ЦПК України не передбачає надання належної якості копій документів і відповідних доказів, а лише їх зазначення.

    Також, виникають деякі суперечності при застосуванні норм матеріального права та допускаються помилки при вирішенні цієї категорії спорів, що у свою чергу негативно впливає на формування судової практики, а тому з метою недопущення помилок при застосуванні законодавства при вирішенні даної категорії спорів, суддям потрібно неухильно дотримуватися вимог глави 73 ЦК України і періодично вивчати судову практику розгляду справ даної категорії, рекомендації Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховного Суду України.

     

    Суддя судової палати

    з розгляду цивільних справ

    Апеляційного суду Харківської області                         С.С. Кругова

     

     

    Провідний спеціаліст відділу судової статистики

    та узагальнення судової практики                                 А.О. Ісмагілова

  2. Коллеги, а не слишком ли хорошо все складывается ? Чтобы не проявить безпечности, предлагаю проанализировать :

     

    НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

    РОЗПОРЯДЖЕННЯ

    13.08.2015  № 1926

     

    Зареєстровано в Міністерстві

    юстиції України

    01 вересня 2015 р.

    за № 1045/27490

    Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Держфінпослуг від 03 квітня 2009 року № 231

     

    Нижеприведенное Розпорядження Нацкомфінпослуг № 352, КОТОРЫМ ВНОСИЛИСЬ ИЗМЕНЕНИЯ В РОЗПРЯДЖ. № 231  - тоже втратило чинність... !!!

     

    ...........................

    НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

    РОЗПОРЯДЖЕННЯ

    06.02.2014  № 352

     

    Зареєстровано в Міністерстві

    юстиції України

    3 березня 2014 р.

    за № 342/25119

    Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231

    Відповідно до пункту 6 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПОСТАНОВИЛА:

    1. Віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

    фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

    набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення;

     

    ... НА ОСНОВАНИИ ВОТ ЭТОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ -  ОТ 13.08.2015  № 1926

     

    НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

    РОЗПОРЯДЖЕННЯ

    13.08.2015  № 1926

     

    Зареєстровано в Міністерстві

    юстиції України

    01 вересня 2015 р.

    за № 1045/27490

    Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Держфінпослуг від 03 квітня 2009 року № 231

    Відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, з метою приведення законодавства у відповідність до вимог Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПОСТАНОВИЛА:

    1. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 „Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг”, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за  № 373/16389 (із змінами).

     

     и вот вопрос: а относится ли теперь факторинг к финансовым услугам, может поэтому "ОТП Факи" и спрыгнули с регистрации статуса фин. установы ? Этот статус им теперь просто не нужен...

     

    Ответ на Ваш вопрос тут, по статусу на сегодня http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14/print1444135479208897

    на 28.10.2015 факторинг по Закону про Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг относится к фин услугам



  3. ЗАКОН УКРАЇНИПро фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг




    Розділ II УМОВИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ


    Стаття 4. Фінансові послуги


    п.1. Фінансовими вважаються такі послуги:


    ...


    пп.11) факторинг;


    ...


    http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14/print1444135479208897


  4. "одна из сторон в обязательно должна быть финансовым учреждением" - может Вы имели в виду то, что стороной, которая оказывает финансовые услуги (а таковой является надання кредитив"  - ч. 1 ст. 1, ст.ст. 4, 5 ЗУ "Про Фін послуги та держ регул.."),  может быть только фин. установа, которой ОТП Факи уже неявляются ?

    Мне представляется интересным еще и ч. 5 ст. 5 ЗУ Про фин послуги та держ регулюван ринкыв фын послуг":

    "Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника".

    {Статтю 5 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2510-VI від 09.09.2010}

    И подталкивает к мысли о том, что после утраты статуса фин установы ОТП Факи не вправе звертатися з позовом до боржника по КД про стягнення зобргованості...

    а статья 1079 ЦКУ чем Вам не нравиться?. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Если фактор больше не фин установа, то не может и быть стороной по договору факторинга

    • Like 2
  5. Одной из сторон кредитного договора.

     

    Стороной кредитного договора как юр лицо не может, а фактором и подавно

    • Like 1
  6. Какие процессуальные документы заявляли?

    какие результаты?

    ОТП Банк и Фактор оштрафовали на 169 млн грн по уклонению от налогов по ст. 212 ККУ по договорам факторинга, вот они, и меняют прописку. Договор факторинга обломался, переуступки прав требования обломался,  сейчас фактор просто коллекторы

    • Like 1
  7. Какие процессуальные документы заявляли?

    какие результаты?

     

    НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

    РОЗПОРЯДЖЕННЯ

    від 20.08.2015 р. N 2023

    Про виключення інформації про ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи

  8. Какие процессуальные документы заявляли?

    какие результаты?

     

    Что слышно с аннулированием свидетельства нацкомфинуслуг?

    чего получается добиться в судах?

    Стаття 1079. Сторони у договорі факторингу

    1. Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

    2. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

    3. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

     

    ОТП Факторинг Украина не банк и не финансовая установа, вид деятельности: Адміністративна та допоміжна офісна діяльність, інші допоміжні комерційні послуги.

    • Like 1
  9. Я конечно, стесняюсь спросить, где тв видах деятельности ОТП Факторинг: выдача кредитов или хотя бы другие финансовые услуги? 

     

    77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у., 82.91 Діяльність агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 68.31 Агентства нерухомості, 69.10 Діяльність у сфері права, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів

  10. Виды деятельности ОТП Факторинг

     

    Повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності:

    ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА", ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА"

    Ідентифікаційний код юридичної особи:

    36789421

    Організаційно-правова форма:

    ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

    Місцезнаходження юридичної особи:

    03680, М.КИЇВ, ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ФІЗКУЛЬТУРИ, БУДИНОК 28Д

    Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, якщо засновник – фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник – юридична особа:

    ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП ФАКТОРИНГ", індекс 1066, МІСТО БУДАПЕШТ, ВУЛИЦЯ МОЖАР, БУДИНОК 8, УГОРЩИНА

    Види діяльності:

    77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у., 82.91 Діяльність агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 68.31 Агентства нерухомості, 69.10 Діяльність у сфері права, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів

     

     

     

    Секція N

     

    Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

     

     

    Розділ 82

    Адміністративна та допоміжна офісна діяльність, інші допоміжні комерційні послуги

     

     

    Група 82.9

    Надання допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

     

      

    Клас 82.91

    Діяльність агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій

    ВЕД-2010: Клас 82.91

    Діяльність агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій

    Цей клас включає:

    • стягування платежів за вимогами або грошових переказів на користь клієнтів, таких як стягування рахунків або боргових зобов'язань
    • діяльність зі збирання інформації, такої як кредитні історії та трудові книжки щодо фізичних осіб і кредитні історії щодо підприємств, надання інформації фінансовим установам, у мережі роздрібної торгівлі та іншим суб'єктам, яким буває необхідно оцінити кредитоспроможність певних фізичних і юридичних осіб
  11. Подскажите, пожалуйста, может ли суд наложить арест на квартиру по забезпеченню позова банка, если полгода назад по этой же квартире уже была сделала по заявлению этого же банка исполнительная надпись нотариуса по тому же кредиту, и в ДВС идет исполнение? спасибо

  12. Дата использования бланков.

    ВТЕ 823 246 - 30.04.13

    ВТЕ 823 245 - 30.04.13

    Наказ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ                        04.11.2009  N 2053/5

     

    2.3. Унесення   до    Єдиного    реєстру    відомостей    про

    отримання/витрачання  бланків  здійснюється  Реєстраторами  в день

    отримання/витрачання бланка та у суворій послідовності  відповідно

    до порядкових номерів

  13. Дата использования бланков.

    ВТЕ 823 246 - 30.04.13

    ВТЕ 823 245 - 30.04.13

     

    Интересно. Что это значит? Что это явная фальсификация нотариуса или что Договор про відступлення права вимоги и договор факторинга  от 22.02.2013 не действительный? Спасибо.

  14. Оригиналы или нотариально заверенные копии, что само по себе имеет силу оригинала...

     

    Отлично, давайте сверять.

    Договор факторинга ОТП банк и ОТП Факторинг от 22.02.2013 есть копия, предоставленная ОТП факторингом в судебное заседание. НЕ на нотариальном бланке.

    Договор про відступлення права вимоги  от 22.02.2013, отсутствуют печати и подписи сторон, бланк ВТЕ ОА 823 245, ВТЕ 823 246, зарегистрировано в реестре № 991 Бондар И.М.

  15. http://www.ex.ua/133519511147

     

    Вот еще один аргемент про возобновление сроков, вам стало известо, что ДСФ выявила уголовные дествия в деятельности ОТП Банк и ОТП факторинг, вновь выявленные обстоятельства

  16. А продажа банком кредита факторингу во время открытого судебного разбирательства по признанию кредитного договора не действительным законна? спасибо

  17. Вопрос в студию. Сейчас ОТП Факторинг активно носит в заседания по всей Украине "оригиналы" договора факторинга и договора про переуступку права требования. Как вы понимаете, оригинал не може быть одновременно в судах Киева, Днепропетровска, Львова, Николаева и т.п. Предлагаю сверить номера нотариальных знаков этих "оригиналов". У кого есть копии этих документов от 22 лютого 2013? Нотариус всеми любимый г-жа Бондар И.М., против которой уже заведено уголовное дело как раз по схемам с ОТП. 

  18. Спасибо огромное за комментарии. Какая практика, кроме кассации за то, что судьи в апелляция приняли решение на основание мемориального договора 1 и 2, которые в деле отсутствуют? Потому что кассация не увидела нарушения J и даже не приняла к рассмотрению

  19. Та меморіальний ордер банку №3 від 25.09.2007 року про перерахування 815000 грн шановна колегія не бере до уваги. А меморіальні ордери 1 та 2, на які посилається шановна колегія, відсутні в справі

  20. Висновки судової економічної експертизи № 1/14 від 07.07.2014 року, викладені у відповідях на 3 та 6 питання, про те, що «документальне оформлення операцій з видачі банком кредиту ОСОБА_1 у швейцарських франках на її поточний рахунок чи/або видачу з каси ЗАТ «ОТП Банк» документально та нормативно не підтверджується» колегія суддів не бере до уваги? )

  21. Доводи апеляційної скарги про необхідність відмови у задоволенні позову узв,язку з пропуском строк позовної давності колегія суддів не бере до ваги та тому задовільняє апеляційну скаргу? )

  22. Предлагаю к обсуждению решение первой инстанции против ОТП банка про визнання кредитного договору та договору іпотеки з ОТП недійсними. Сильные - слабые стороны решения. Интересует мнение достойного сообщества


    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41444833