Сергій Рішко
-
Число публикаций
20 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Сергій Рішко
-
-
А якщо оскаржити рішення суду лише в частині відмови в задоволенні моїх позовних вимог за зустрічним позовом? Як ВССУ вирішить колізію, якщо будуть підстави задовільнити мою касацію щодо визнання кредитного договору недійсним при тому, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з мене боргу по цьому ж кредитному договору я не оскаржував і воно залишиться в силі?
-
Подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції, залишене без змін апеляцією, яким позов банку про стягнення з кредитної заборгованості задоволено повністю, а у задоволенні моїх вимог про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними відмовлено. Серед іншого я просив скасувати ухвалу апеляції про стягнення з мене судового збору у розмірі 2 041,35 грн. У відповідь ВССУ залишає скаргу без розгляду і просить сплатити судовий збір, бо: «Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Враховуючи, заявник касаційної скарги просить скасувати судові рішення як в частині вирішення його зустрічного позову, так і в частині позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до нього про стягнення заборгованості, то вищевказані положення законодавства не поширюються на відносини, що виникли між сторонами в частині вирішення первинного позову за яким заявник є відповідачем, а тому не можуть бути застосовані у цьому випадку.» http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62249415Зауважу, що банк сплатив в першій інстанції судовий збір на суму 1 855,77 грн., апеляція змісила мене сплатити судовий збір за апеляцію у розмірі 2 041,35 грн (т.т. 110% від збору, що сплатив банк), а тепер касація хоче змусити мене сплатити 2 023,77 грн.Хтось може мені пояснити, чому я маю платити судовий збір? З логіки викладеної в ухвалі ВССУ виходить те, що якщо б мене як споживача не звільняли від судового збору, то при поданні касації, в якій я прошу скасувати рішення суду в частині задоволення вимог банку і в частині відмови в задоволенні моїх вимог, я мав би платити подвійний судовий збір, т.т. 120% від судового збору сплаченого банком і 120% від судового збору, який я би платив?! Це яким таким законодавством передбачено? Чи є в когось рішення ВССУ, які б свідчили про неоднакове застосування ВССУ норм матеріального права? Дякую за допомогу
-
2 часа назад, west11 сказал:
Алгоритм правильный, но к сожаления уже столкнулись с ситуацией, когда гос. регистратор такие Ухвалы не хочет регистрировать (под разными предлогами) и отсылает к ДВС... может это не во всех областях :-(
у мене теж держреєстратор відмовився, тільки через ДВС. Хоча зауважив: якщо б суддя чітко вказав виконавця ухвали, т.т. держреєстратора, то можна було б виконати
Іншим разом в заяві буду зазначати виконавця, але не впевнений, що суддя таке задовільнить
-
11 минут назад, TajSon сказал:
Уверены, что ст. 26 и Закона Об исполнительном производстве?
Ви цитуєте старий ЗУ "Про виконавче провадження", а я веду мову про новий, що вступив в силу з 05.10.2016р.
-
1
-
-
Подав позов фізичної особи про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, до якого додав заяву про вжиття заходіів забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо поділу та/або об’єднання та/або відчуження у будь-який спосіб земельної ділянки. Суддя виніс ухвалу, якою мою заяву задовільнив. Відповідно до ст. 153 ЦПК ухвала підлягає негайному виконанню. Отримав на руки ухвалу і 19.10.2016р. звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали про забезпечення позову. Проте сьогодні зателефонували із виконавчої і ссилаючись на ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" попросили сплатити авансовий внесок у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати - 1450 грн. Цитую цю статтю Закону:
"2. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи."
Поясніть хто знає: 1. Чому я як стягувач маю платити авансовий внесок за виконання ухвали (не рішення) про забезпечення позову? 2. Чому саме 1450 грн., а не 1378 грн.? 3. Чи повернуть мені ці кошти після виконання? Якщо так, то які суму?
Дякую
-
В 06.10.2016 в 02:00, Bolt сказал:
Законодательство вообще не предусматривает никаких виртуальных условий кредитования... Законодательство чётко определяет, что кредитный договор должен быть в письменной форме заключён, а в нём естественно и всякие там условия кредитования прописываются, как составляющая кредитного (письменного) договора...
І я про це веду мову, тому висновок апеляції - брєдятіна
-
20 часов назад, Bolt сказал:
Нет не сами, есть постановы ВСУ и не одна...
А можна, будь ласка, посилання хоча б на одну з них? Буду дуже вдячний
-
20 часов назад, Bolt сказал:
А почему перл? Это в каком смысле?
Так в тому, що нібито законодавство не вимагає надавати інфу про умови кредитування в письмовій формі, достатньо в письмовій формі отримати підпис про ознайомлення. Хоча п. 2.1. Правил вказує "Банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту". Тобто просто відмітки в договорі про ознайомлення з інфою недостатньо, має бути письмовий документ з чітко викладеною інфою з підписом особи. Чи я щось не так тлумачу?!
-
Апеляційний суд видав такий умовивід: "Проаналізувавши пункт 2.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту та ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII у їх системному взаємозв'язку, апеляційний суд зазначає, що такі містять вимогу про те, що споживач повинен бути повідомлений саме письмово про те, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування, а не про те, що таке ознайомлення споживача повинно бути зафіксовано в окремій, самостійній письмовій формі на, що посилається позивач." Цікаво, вони самі до цього додумалися чи є якісь рішення вищих судів з таким перлом?! Нікому не зустрічалося щось подібне?
-
3 часа назад, y.voronizhskiy сказал:
Тому що предметом позову не може бути неукладеність.
якщо вимагати встановити юр.факт, що договір є неукладеним?
-
6 часов назад, ДВ1975 сказал:
На Постанову ВСУ я послався як на базові роз"яснення щодо питання недійсності/неукладеності правочинів (договорів).
п. 7 постанови ВСУ від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними": Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК
-
7 часов назад, Vasil сказал:
а ничего что все сроки ИД прошли
наскільки мені відомо строки позовної давності для встановлення факту неукладеності правочину не застосовуються, оскільки відсутній сам факт виникнення правовідносин .
-
1
-
-
на непідписаних сторінках кредитного договору містяться істотні його умови про ціну, т.т. суму кредиту, відсоткову ставку, комісії, розмір періодичного платежу, порядок погашення, види забезпечення та інше, я вже не згадую про недотримання вимог ч. 4 ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів". Крім того, дата укладення 30.06.2006 зазначена лише на непідписаній позичальником першій сторінці, а тому хочу построїти свою позицію в суді виходячи з того, що так як згідно заявки на видачу готівки позичальник отримав кредитні кошти відповідно до кредитного договору від 29.06.2006, то підставою для задоволення вимог кредитора може бути лише цей договір, а не поданий разом з позовом договір від 30.06.2006, який позичальник не підписував і як наслідок він є неукладеним сторонами.
-
6 часов назад, ДВ1975 сказал:
Я так понимаю Банк кредит выдал, Вы его частично возвратили, поэтому говорить о не заключенности КД нет никаких оснований. Згідно з положеннями Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» та Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначення договору як неукладеного може бути на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.
в якому пункті постанови про це вказано, щось я такого там не бачу
-
Есть долларовый кредитный договор с Приватбанком от 30.06.2006г. Текст договора составлен на 4 страницах, распечатанных на 2-х листах, но подписаны сторонами лищь страницы 2 и 4. В конце договора не указано, на скольких страницах он изложен, нет упоминания об прошитие договора и т.п. Хотелось бы узнать мнением бывалых борцом с банковским беспределом, на какие нормы законодательства посылаться, чтобы дотолковать судье, что стороны не согласовали в надлежащей письменной формы все существенные условия договорам потребительского кредитования и поэтому он фактически является незаключенным.
К тому же, в заявке на получение кредитных средств указано, что деньги выдаються согласно договора номер которого совпадает с подписанным, но дата от 29.06.2006г.
Буду рад любым предложениям
-
Для того, что бы точно узнать является ли определение об оставление а.ж. без движения-определением, которое препятствует рассмотрению.
Воспользуйтесь поиском в реестре и проанализируйте практику.
п.с. Но даже в этом случае это не страхует Вас от субъективизма судебной системы.
ось це я прекрасно розумію.
До речі знайшов те, що шукав у п. 5 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку"
ухвали апеляційного суду, постановлені під час апеляційного провадження (наприклад, про залишення апеляційної скарги без розгляду, повернення скарги, усунення описок чи арифметичних помилок тощо), якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі (пункт 2 частини першої статті 324 ЦПК). Зокрема, це ухвали апеляційного суду, які утруднюють право на апеляційне оскарження (залишення апеляційної скарги без руху у зв’язку з несплатою суми судового збору, зупинення апеляційного провадження у зв’язку з призначенням експертизи тощо) або мають запобіжний зміст (наприклад, окремі ухвали тощо).
Всім дякую за допомогу.
П.С. Щоб перестрахуватися думаю дати заяву на відстрочку і касаційну скаргу на ухвалу. Якщо касація не встигне розглянути, то прийдеться заплатити. А після скасування касацією ухвали про залишення без розгляду спробую повернути сплачені кошти. Повернуть чи ні?! Як вважаєте?
-
2
-
-
Стаття 324. Право касаційного оскарження
Я про зміст цієї статті в курсі, але ж я питаю чи які це хвали апеляційного суду, що перешкоджають подальшому провадженню у справі?
1. Ухвали про закриття провадження у справі.
2. Про повернення апеляційної скарги.
3. Про зупинення провадження у справі.
Чи є інші ували, які відносяться до цієї категорії?
І чи відноситься до цієї категорії ухвала апеляції про залишення скарги без руху?
-
Так, але, лише у випадку скасування вказаної ухвала, Ваша апеляційна скарга буде розглянута.
У іншому випадку Ви можете втратити право на апеляційне оскарження.
От мені і цікаво, з одного боку є постанова пленуму ВССУ і логічно передбачити задоволення касаційної скарги про скасування апеляційної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте якщо ВССУ повважає, що така апеляційна ухвала не перешкоджає подальшому руху справи і відмовить у відкритті касаційного провадження, то я втрачу права на апеляцію.
Хтось може сказати, де чітко вказано перелік апеляційних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі?
В коментарі до ЦПК вказано, що це ухвали про закриття провадження у справі, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження у справі.
Це вичерпний перелік, чи ні?
-
Цікавить думка юристів:Суджуся з банком по валютному кредиту, подавав зустрічний позов про визнання договору недійсним і звільнення від сплати судового збору. В суді першої інстанції від судового збору звільнити на підставі ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів", проте рішення було на користь банку.Подав апеляційну скаргу і також просив звільнити від судового збору, в т.ч. посилався на п. 7 постанови ВССУ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», проте скаргу залишили без руху до сплати судового збору із зазначенням, що ухвала оскарженню не підлягає. Чи можна оскажити цю ухвалу до касації адже вона по суті перешкоджає подальшому розгляду справи? І взагалі чи варто це робити? Як на це реагує ВССУ?
Чому я маю платити судовий збір за подання касації у справі про захист прав споживачів?
в Депозитні та кредитні договори
Опубликовано
я оспорюю дійсність правочину, за яким з мене стягнуто заборгованість, отже по суті не визнаю і рішення суду в частині задоволення вимог банку