В этом решении ВСУ пришел к абсурдному и противозаконному выводу. Несмотря на то, что истец просил решить исключительно вопрос нарушения выплаты при увольнении и не ставил вопрос о восстановлении на работе, ВСУ указал, что для обращения работника в суд с заявлением о разрешении трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелец или уполномоченный им орган , по вине которого произошла задержка выплаты всех причитающихся при увольнении сумм, фактически рассчитался с ним.
И это не смотря на то, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
З Вашого дозволу наведу свою думку.
Ваш висновок був би правильним, якби не останні слова цитати " фактіческі расчітался с нім". Тобто ВСУ має на увазі ситуацію, коли є
- рішення суду про стягнення середнього заробітку;
- немає спору з суми виплат при звільненні (важливо!);
- гроші стягнуті/виплачені, але не у день винесення рішення. Саме з цього моменту і починається відлік 3 місяців. А зовсім не з дня звільнення/чи наступного за звільненням, якщо працівник не працював.
В наведеній справі саме і був спір з розміру виплати належних працівнику сум при звільненні (різниця в окладах). Саме тому ВСУ і направив справу на новий розгляд (не було досліджено пропорційність позовних вимог вже виплаченій сумі).
Постановление ВСУ по пересмотру о применении сроков исковой давности в трудовых спорах и использовании принципа соразмерности
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано
З Вашого дозволу наведу свою думку.
Ваш висновок був би правильним, якби не останні слова цитати " фактіческі расчітался с нім". Тобто ВСУ має на увазі ситуацію, коли є
- рішення суду про стягнення середнього заробітку;
- немає спору з суми виплат при звільненні (важливо!);
- гроші стягнуті/виплачені, але не у день винесення рішення. Саме з цього моменту і починається відлік 3 місяців. А зовсім не з дня звільнення/чи наступного за звільненням, якщо працівник не працював.
В наведеній справі саме і був спір з розміру виплати належних працівнику сум при звільненні (різниця в окладах). Саме тому ВСУ і направив справу на новий розгляд (не було досліджено пропорційність позовних вимог вже виплаченій сумі).
Дякую!