ksana36

Пользователи
  • Число публикаций

    1008
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    1

Сообщения опубликованы ksana36

  1. а может быть Вам стоит потянуть время? предложите банку свои условия реструкторизации, он, конечно, откажется, начните переписку. У Вашего банка сейчас головняков много, могут ответить некорректно, могут вообще не ответить. Ищите повод для подачи иска, а в просительной части или в заяве про забеспечення позову просите запретить какие-либо штрафные санкции. А там, глядишь, что-то с Надрой и прояснится.

  2. а после решения с третейкой, я думаю, можно попробовать признать недействительным договор поручительства, еще и как укладений под давлением, если речь идет о Вашем начальнике.

  3. Ну, вам тут уже не один человек говорит, что нужно упростить иск и ребования.

    Не нужно никакого приеднання, вы и так можете подавать в суд, и забить на третейскую оговору - это пункт никчёмный, нет нужны его признавать недействительным, или обходить. Есть даже решения судов на антирейде п о этому поводу.

    Напишите просто - или признать недействительным или поменять условия.

    Зачем и недействительным, и условия менять, и отдельно про кредитную линию?

    50% шансов на победу - чёткое формулирование иска.

    Ну не будет НИ ОДИН суд читать это... на иск - максимум 10 минут.

    Відновлювальна кредитна лінія прописана отдельным договором и открывает мне кредит на оплату страховки, если я не плачу очередной платеж в срок. Поэтому признание этого договора недействительным - отдельный пункт.

    Признать весь кредитный договор недействительным - шансов значительно меньше, чем 50% при любом формулировании иска. Да мне это и не нужно.

    Когда на третейку забивают - вот тогда суд чаще всего отсылает эти иски - примеров тьма. По этому поводу в заяве надо разжевывать судье очень тщательно, чтобы не было, за что зацепиться. А имея на руках решение суда о признании договора договором приеднання, я впоследствии могу найти в нем еще не один несправедливый пункт.

    А количество требований в исковом заявлении мне закон не ограничивает ;)

  4. дело в том, что так кажется на первый взгляд. На самом деле все требования иска вытекают друг из друга. самое смешное в моей ситуации, что у меня не было задолженности по кредиту (авто в долларах, укрсоц). Просто когда пришло время продлевать страховку, я захотела страховаться в другой СК. Естественно, банк отказал. Но я все равно застраховала, началась переписка с банком. А поскольку по договору кредита у меня видновлювальна линия, кот я не стала погашать, банк заморозил счет на погашение кредита за машину. На данный момент - авто застраховано в 2-х СК, банк вытрепал нервы телефонными звонками, задолженность по кредиту растет. Я могла бы заплатить, возможность была и в принципе есть, но, знаете, так уже по жизни надоело, что везде тебя тычут носом в дерьмо. И в один прекрасный день увидела по тв какого-то красноречивого юриста, кот сказал - никогда никому ничего не прощайте (это было сказано в контексте нарушения прав), и я залезла в интернет...

    А по поводу заявы: мои права нарушили, я подаю в суд.чтобы уйти от третейки - признать договор договором приеднання, это совершенно не сложно. Недействительные пункты договора - это по страховке, когда они признаются таковыми, отпадает необходимость в договоре видновлювальной линии и расторгается договор со старой СК. Ну а за то, что банк со мной хотел сделать...я уже замужем, поэтому хочу возмещения морального ущерба.

    Не так страшен черт, как его малюют. Просто судьям надо иногда научиться читать.

  5. ПОЗОВНА ЗАЯВА

    про захист прав споживача в зв’язку з порушенням

    умов договору про надання фінансових послуг,

    про визнання договору кредиту договором приєднання,

    про визнання недійсними статей та пунктів договору кредиту,

    про визнання недійсним договору відновлювальної кредитної лінії,

    про визнання недійсним договору страхування

    та відшкодування моральної шкоди

    Смех, да и только. И заява про захист прав, и под шапкой написано, естественно, и в сути, и в просительной части. не заметить просто невозможно. Сроки конечно играют роль, т.к. у меня заморожен счет на погашение кредита. Свое клопотання не только в канцелярию сдала, а и лично занесла в кабинет судье, правда была только помощница, судьи не было. При оставлении без движения судья просто тупо сослался на статьи: заява составлена в порушення вимог ст.ст. 119, 121. И заплатить держмито согласно законодательства. И все! А вот во второй ухвале про недолики ни слова, основание только неуплата держмита. ИТЗ заплатила - 120 грн.

    Правопорушення - перешкоди для подальшего руху справи. Я сомневаюсь в объективности и неупереджености судьи. Считаю это вполне достаточным основанием для заяви щодо неправоминих дий.

    А вот теперь вопрос. Я пишу апеляцийну заяву. Указывать, что СУД неправ или СУДЬЯ?

  6. Об этом свидетельствуют и банковские платежки, и договор купли-продажи. Вы вряд ли получили от банка доллары, а если на бумаге все-таки такое написано - отказывайтесь. Вы поменяли доллары на гривны и совершили сделку с резидентом. А поскольку кредит - целевой, банк об этом знал. Поднимайте все свои платежные документы.

  7. Правильнее не подавать апелляцию, а подать заново исковое заявление.

    а если и во второй раз та же ситуация? а если, что еще смешне, попадет опять к тому же судье? Я понимаю, что могу переподавать заву бесконечное количество раз, это легче, но почему-то изнутри поднимается возмущение - судья, по сути, нарушил закон, а я должна это молча проглотить? :angry:
  8. Банк на Вас может подать в любой момент. Вне зависимости от того, находится ли на рассмотрения суда Ваш к нему иск. Так что, не вижу связи. Что лучше? Переподать или писать жалобу? Трудно сказать.... Зависит от того, чего вы хотите добиться. Если Вам важно по-быстрее - то переподайте иск. Если не спешите - пройдите через апелляцию.

    Я думаю, что люди, которые не связаны с судами по роду своей деятельности, значительно комфортабельнее чувствуют себя в процессе нападения, а не защиты ;) Во всяком случае я отношусь к таким. Просто уже читала про такие ситуации, когда суд дело в производство не принимал, и банк успевал подавать первым до переподачи. Неприятненько <_< . Скорее всего остановлюсь на жалобе, даже из тех соображений, чтобы не облегчать жизнь судье :P

  9. Госпошлина и судебный сбор это одно и то же. Просто понятие судебный сбор было введено позже, а многоие по привычке так и говорят и даже пишут - госпошлина.

    Я бы рекомендовал доплатить и начать рассмотрение дела по сути.

    Дело по защите прав потребителя - от пошлины освобождается, цена вопроса - моральный ущерб. естественно, что цифру я там поставила немаленькую, 1% от неё - тоже :rolleyes:
  10. Как это 162 не имеет отношения к нашей ситуации?! в этой статье говорится о незаконном использовании валютных ценностей как средства платежа!!! а использование долларов США как средства платежа за пользование кредитными средствами в виде процентов без индивидуальной лицензии как того требует Декрет по валютному регулированию ?!

    Точно, это мне надо было смотреть внимательнее, сорри! :rolleyes: это я имела ввиду 202-ю кку.

  11. Здравствуйте всем! Я на этом сайте новенькая, но, думаю, таких как я много.

    Очень долго собиралась с духом по поводу суда. У меня возникла с банком проблема по поводу страховой - явление распространенное. Но чего-то я взбеленилась и не захотела страховаться в их СК ;). Открыли видновлювальну линию, которую я, конечно же не погашала, и, как следствие, закрыли счет на погашение кредита. Почти 3-месячная переписка с банком ни к чему не привела, кроме телефонных компьютерных звонков. На три письма один ответ, причем очень некорректный в плане трактовки законодательства - ссылаются на статью, из которой вырывают половину предложения, а то вообще забывают указать номер статьи, типа, поищи сама, дурочка. Терпение лопнуло, засела я в интернет, где к своему счастью (извините меня, конечно, все пострадавшие от банков) нашла много соратников и много полезной информации. Иск готов, уже отягощенный возмещением морального ущерба.

    И вот теперь то, ради чего я открыла эту тему. Уважаемые знатоки и просто опытные уже в этом отношении друзья, помогите. Заява подана, ссылаясь на защиту прав потребителя, и, сл-но, освобождение от держмита. Судья оставил без движения, т.к. не уплачено держмито. Ухвала составлена судьей так, как будто ему было просто лень писать. Нет никаких разъяснений, хотя он был обязан это сделать. Дан срок на исправление (заметьте, написано "исправления недостатков заявления", а не оплата мита). Пока доходит до меня по почте ухвала, на "исправления" остается два дня,до 4 марта. Еду в суд второго марта, пишу заявление-клопотання. Так и так, разъясните и продлите срок, не успеваю. Все в надлежащем виде, по форме, как положено. При чем не просто сдаю в канцелярию, и заношу еще одну копию судье - чтоб, не дай же Бог не пропустили. А сегодня получаю по почте (я живу за городом, а суд в Киеве) Ухвалу о признании заявы неподанной :blink: , датированную, внимание!, четвертым марта, т.к. я якобы не устранила недостатки в заявлении.

    Я понимаю, когда откровенно хамят банки. Но суд!

    Как мне теперь правильнее поступить - писать апелляционное оскарження? И еще я думаю подать заяву щодо неправомирных дий судьи.

    Прокомментируйте, пожалуйста.

    А сюда пишите все, кто так же "учится ходить".

  12. у меня иск основывается на защите прав потребителя, в заяве, естественно, это указывается несколько раз - и в шапке, и в сути, и в просительной части. и тем не менее судья оставил заяву без движения, т.к. не оплачено держмито, а поданное клопотание просто проигнорировал и определил заяву неподанной. не хочу переподавать, т.к. в малюсенький промежуток времени банк может подать на меня, письмо уже было (хотя, может уже и успел), думаю про апеляцийне оскарження. но может кто-то по опыту скажет, что все-таки лучше?

    И еще. может вопрос глупый? госпошлина и судебный сбор - это разные вещи? встречаю оба термина.

  13. Пишу об этом, т.к. читают форум гораздо больше, чем участвуют в нем. Физ лица поизводящие оплату по кредиту в валюте исполняют в ущерб своим интересам договор, но нарушают Закон - Конституцию, гражданский кодекс, Декрет о валютном регулировании. При этом несут админ ответственность по ст 162 КУАП

    Стаття 162.КУАП Порушення правил про валютні операції

    так каким же образом платить в валюте?, платежки в банке 5 лет хранятся и взыскать могут не только сегодня.

    БОЛЕЕ ТОГО:

    Відповідальність за здійснення валютних операцій без одержання ліцензій у випадках, передбачених законодавством, визначається статтею 202 Кримінального кодексу України «Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю», відповідно до якої здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, або здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з одержанням доходу у великих розмірах, - карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи виправними роботами на термін до двох років, чи обмеженням волі на той же термін. .

    Склади адміністративних проступків містяться, зокрема, в статті 155 «Порушення порядку проведення розрахунків», статті 162 «Порушення правил про валютні операції», статті 164 «Порушення законодавства з фінансових питань» Кодексу про адміністративні правопорушення України. Окремо законодавством визначаються підстави для застосування заходів фінансової відповідальності, що є окремим видом юридичної відповідальності.

    Так, до резидентів і нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі заходи відповідальності (фінансові санкції):

    • за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.

    Державна податкова адміністрація України в своїх листах від 07.03.2001 р. №1099/6/22-2315 (додаток №44) та від 02.07.2001 р. №4394/6/2316 повідомила аргументовану позицію стосовно відповідальності, яка, відповідно до статті вищеназваного Декрету, застосовується до кожної сторони операції з валютними цінностями, яка вимагає ліцензії НБУ і здійснюється без її отримання виходячи з того, що нормами цієї статті застосування санкцій не ставиться у залежність від причин відсутності у вказаних учасників індивідуальних ліцензій. :blink:

    Вы еще платите, тогда мы идем к вам ! :lol:

    Узнавая про весь этот беспредел в судах, хочется предложить только один способ борьбы - БОЙКОТ, т.е. всем написать письма в банки с требованием привести договора в соответствие действующем законодательству, перестать платить в валюте, а только в гривне по собственным расчетам и в случае отказа - катать жалобы во все инстании, в том числе в прокуратуру. :angry:

    прочитайте внимательно 162-ю. никакого отношения к нашему делу не имеет. или Вы хотите постараться посадить всех работников банка :D

    и внимательнее с КУАП - 155-1 и 164-2.

    и если это возможно, скиньте ссылку на письма податковой.

  14. генрих, извините, если я повторюсь. еще не очень хорошо ориентируюсь на страницах форума. но ведь есть еще такой важный аспект, как цель кредита. ведь у Вас целевой кредит, правильно?

  15. прочитала такую грустную историю. Лена, надо Вам было сразу подавать на недействительность третейского соглашения. не знаю, актуально ли это теперь. я подала иск на банк, у меня в договоре тоже третейка. или где-то в инете, или кто-то помог - нашла про никчемность пункта о третейке. суд мою заяву принял. может быть, пригодится Вам,может быть кому-то еще. Выкладываю:

    Згідно п.6.2 КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ вирішення спорів розглядається третейськими суддями Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

    Але в ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

    Згідно ч.2 ст.1 Закону України „Про третейські суди” - до Третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом.

    Пункт 6.2 КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ суперечить ст. 55 Конституції України, якою гарантовано захист прав і свобод людини і громадянина судом. Згідно ст.124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, а також що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії . Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Пункт 6.2 КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ суперечить ч. 1 ст. 16 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, і обмежує право ПОЗИВАЧА на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визначене ст. 3 ЦПК України

    Окрім того, третейська угода про те, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з договору кредиту підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, порушують права ПОЗИВАЧА, як громадянина, як споживача на судовий захист, та ставить його в нерівні умови порівняно з банком. ПОЗИВАЧ не має права на вибір звернення до суду, зобов'язаний сплачувати державне мито, незважаючи на те, що згідно Закону України „Про захист прав споживачів”, він як споживач звільняється від сплати мита.

    Відповідно до ст.27 ЦК України - правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

    Враховуючи наведене, на підставі статтей 3, 6, 27 і ч.1 ст. 203 ЦК України права ПОЗИВАЧА порушені і підлягають захисту, оскільки вчинення правочину, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, не допускається, а отже пункт 6.2. КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ є нікчемним і згідно ст.215 ч.2. ЦК України визнання недійсним його судом не вимагається.

  16. Мнимый договор и есть недействительным. Я бы рекомендовал начинать с мнимости, а потом переходить к валютным лицензиям, но можно все и сразу.

    Все говорят про лицензии для банков. но ведь и у заемщиков тоже нет лицензий. я - не субъект внешнеэкономической деятельности, мне лицензию никто никогда не даст, нет оснований. :) Это ведь тоже немаловажный факт, правильно? если банк настаивал на оплате мною кредита и процентов именно в валюте, то должен был уточнять наличие лицензии у меня. я так же не имею права рассчитываться валютой на территории Украины.