Обыватель

Шановні, здається суддійський склад безнадійно знахабнів, уявіть собі реальну ситуацію: У Красногвардійському районному суді м.Дніпропетровська у судді Руснак А.І. знаходиться на розгляді кримінальна справа за звинуваченням за ч.4ст.190 КК України (Шахрайство у особливо великих розмірах) Долгієра Ігоря Дмитровича. Мало того, що справа з самого спочатку сфабрикована зацікавленими людьми (докази далі) за участі/допомоги суддів вищих ланок судейської системи м.Дніпропетровська, так ще й страшенно вражає те свавілля, що чинить суддя, який розглядає справу та безкарність суддів, які не замислюючись вирішують долі невинних людей, виступаючи карателями та приймаючи участь у людських актах помсти осіб в особистих справах. Сама кримінальна справа з самого початку була сфабрикована та “зшита” білими нитками (докази далі) з цивільної справи за позовом мого брата Долгієра І.Д. до Рязанцева В.Г. “Про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю виданий Рязанцеву В.Г”, яка разом із іншими позовами розглядається вже 7 років Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська та протікала не на користь Рязанцева В.Г. Після цього позову Долгієра І.Д. до Рязанцева В.Г до справи були приєднані також позови: - Рязанцева В.Г. до Долгієра І.Д. “Про визнання права власності на нерухоме майно”. - Рязанцева В.Г. до Долгієра І.Д. “Про визнання договору-купівлі продажу дому недійсним”. - Рязанцева В.Г. до Долгієра І.Д.“Про витребування майна та грошей з чужого незаконного володіння” - Рязанцева В.Г. до Долгієра І.Д. “Про визнання договорів поруки недійсними”. Коли Рязанцев В.Г. зрозумів, що у цивільних справах його позиція слабка та незаконна, дім він продав Долгієру І.Д. особисто та оформив все згідно законодавства (нотаріально), а землю під ним оформив на себе незаконно по підробним документам вже після продажу дому Долгієру І.(що визнано рішенням суду) та шансів виграти цивільні справи і законно забрати назад собі свій дім після спливу 5 років з продажу в нього немає, він пішов далі – неодноразово(тричі) намагався порушити кримінальну справу проти Долгієра за ст.“шахрайство”, щоб таким чином призупинити розгляд всіх цивільних справ, що знаходяться у Жовтневому районному суді, рішення за якими були на користь Долгієра І.Д. Про це свідчать близько 12ти клопотань Рязанцева В.Г. до Жовтневого суду про призупинення розгляду по справам. За ініціативи Рязанцева та за допомогою його друзів та покровителів - впливових осіб, а саме, Голови апеляційного суду Дніпропетровської області Віхрова В.В. та Голови військового суду Дніпропетровського гарнізону Коваленко В.Д., розуміючи свою слабку позицію у цивільних справах, він таки домігся порушення кримінальної справи (без будь-яких на те підстав, із суто цивільних правовідносин між сторонами) та вона таки отримала подальший хід незважаючи на неодноразові Постанови прокурора міста про закриття справи та відміни Постанов СВ ДДУ УМВС про порушенні кримінальної справи у зв’язку з їх незаконністю. Метою Рязанцева В.Г. при заведенні кримінальної справи було призупинення розгляду всіх цивільних позовів, яких чимало в Жовтневому суді, та які без його впливу та «виходу» на Жовтневий суд вирішувалися не на його користь. Голова апеляційного суду м.Дніпропетровська, який на протязі всього слідства протежує так званому «потерпілому» Рязанцеву В.Г., користуючись своєю впливовою посадою в порушення всіх правил діючого законодавства, а головне - статті 37 КПК України згідно якої “кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин», оскільки без всяких пояснень направив дану справу до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська (незрозуміло чому саме до цього). Такими діями порушив і вимоги ст.38 КПК України, якою передбачені чіткі підстави, при наявності яких голова обласного суду має право передачі кримінальної справи на розгляд чи за місцем мешкання/роботи обвинуваченого чи мешкання більшості свідків, - а Долгієр І.Д. ніколи не мешкав та не працював у Красногвардійському районі, завжди мешкав та був прописаний за адресою вул.9 січня,45, що є Жовтневим районом, так само як і спірне майно (дім) стоїть у Жовтневому районі і практично всі свідки за справою мешкають у Жовтневому районі. Так чому ж саме Красногвардійський суд ? 1. ПОВЕДІНКА ТА УХВАЛИ СУДДІ КРАСНОГВАРДІЙСЬКОГО СУДУ РУСНАК А.І. В РАМКАХ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ СТОСОВНО ДОЛГІЄРА І.Д. ВРАЖАЮТЬ СВАВІЛЛЯМ, УПЕРЕДЖЕННІСТЮ ТА ВЧИНКАМИ, ЯКІ СВІДЧАТЬ ПРО ЙОГО ЗААНГАЖОВАНІСТЬ, а саме: • 17.12.09 року в ході попереднього розгляду справи с.Руснак А.І. не прийняв до уваги порушень вимог ст.38 КК України, якою передбачені чіткі підстави, при наявності яких може бути порушена територіальна підсудність встановлена ст.37 КПК України та безпідставно і нічим не обґрунтовуючи відхилив клопотання захисника Долгієра І.Д. про передачу справи за підсудністю, оскільки згідно ст.37 УПК України “кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин», а згідно Постанови слідчого про притягнення Долгієра І. в якості обвинуваченого «злочин» було скоєно на території Жовтневого району м.Дніпропетровська. Окрім того всі сторони процесу та майже всі свідки також мешкають та прописані у Жовтневому районі. • У судових засіданнях при розгляді клопотання Долгієра І.Д. про відвід судді Руснак А.І. у зв’язку з його заінтересованістю у результатах справи та незаконною поведінкою - у нарадчу кімнату для вирішення клопотання йде разом із державним обвинувачувачем (прокурором) в порушення ст. 322 КПК України – я спостерігав за цим особисто. • Незважаючи на те, що на протязі всього досудового слідства (на протязі останніх 5-ти років) Долгієр І.Д. жодного разу не допустив неявки до органів внутрішніх справ (слідчого) коли його викликали як в якості свідка так і в якості підозрюваного; на те що злочин, який йому інкримінують не є важки злочином проти людини, людства та економіки; на те, що на утриманні Долгієра І. знаходиться дружина, яка не працює, оскільки доглядає за їх 3-х-річною дитиною-інвалідом, яка вже перенесла декілька важких операцій (що підтверджено довідкою органу соцзахисту наданою в суд); на те, що Долгієр І. має двох малолітніх дітей та непрацюючу дружину, благополуччя яких напряму залежить лише від нього; на те, що він ніколи не перешкоджав слідству у встановленню істини та не ухилявся від дізнання, слідства та суду; на те що арешт Долгієра утрудняє догляд та організацію лікування молодшого сина - суддя Руснак А.І. все одно в першому ж – попередньому судовому засіданні змінює запобіжній захід, застосований слідчим до Долгієра І. - з підписки про невиїзд на взяття під варту. • При зміні запобіжного заходу суддею навіть не враховано те, що дана справа була порушена 27.09.04 року та лише наприкінці 2008 Долгієр І. вперше був допитаний в якості підозрюваного, а до цього весь час був свідком по справі та тим не менш ніколи не пропускав викликів слідчого та не ухилявся від проведення будь-яких слідчих дій. • У двох наступних засіданнях знову відхиляє обґрунтоване необхідними документами і доказами клопотання Долгієра І. про скасування запобіжного заходу та зміну його не підписку про невиїзд не обґрунтовуючи нічим свою відмову. • 22.01.10 р. у судовому засіданні с.Руснак А.І. заявив, що “в дане засідання викликалися всі свідки по справі (7 осіб), але не з’явилися за невідомими причинами” (ні один). Але як з’ясувалося пізніше при особистому опитанні усіх свідків – жоден із свідків не отримав повістку на дане засідання, а при вивченні матеріалів справи з’ясувалося, що суддею не було відправлено жодної повістки жодному свідку у справі на це засідання. (!) • Суддя Руснак А.І. в рамках даної кримінальної справи прийняв до розгляду цивільний позов “потерпілого” Рязанцева В.Г., який явно виходить за рамки навіть інкримінуємого І.Долгієру злочину, та не відповідає обсягу звинувачення, та тому не може бути розглянутий в рамках цього кримінального процесу . • 05.02.10р. с.Руснак А.І. безпідставно та не обґрунтовуючи свого рішення відхилив клопотання захисника І.Долгієра про направлення справи відносно І.Долгієра на додаткове розслідування, незважаючи на те, що вона була обґрунтована та з чіткими описами усіх підстав та порушень законодавства слідством (опис порушень досудового слідства далі). • На прийомі у судді Руснака А.І. в його кабінеті в будівлі суду він мені особисто заявив, що з нашими адвокатами ми не маємо жодних шансів на правосуддя, але якщо ми візьмемо адвоката, якого він нам сам надасть – то “все буде гаразд”. (!) Так що це, захист прав та інтересів громадян цивілізованим шляхом, чи звичайне рейдерство , що переходить на побутовий ґрунт??? Але ж в своїй присязі судді зобов’язуються «чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності», то як можна розцінювати такі дії судді, крім як його заангажованість та довіряти судейській владі та українським судам, зіткнувшись з такими порушеннями та покривательством їх з боку вищепоставлених суддів. 2. НЕПОВНОТА ТА НЕВІДПОВІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВУ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА ЗА ЦІЄЮ СПРАВОЮ, заінтересованість у найшвидшій передачі справи до суду, про які я згадував вище, заключається у наступному: - Органом досудового слідства не досліджена та не надана оцінка тій обставині, що згідно Ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.09.2007р., що втупило в закону силу, подія, що інкримінується Долгієру І.Д. мала місце 21.02.1997р. (т.10 л.с.147). - В супереч вимогам ст.ст.22,64 КПК України досліджені поверхово та однобічно обставини, які мають суттєве значення для встановлення істини по справі та законного вирішення справи. Так, орган досудового слідства не встановив юридичну природу правовідносин, що склалися між підсудним Долгієром І.Д. та «потерпілим» Рязанцевим В.Г. Дані правовідносини відповідно цивільного закону врегульовані письмовими договорами у відповідаючій закону формі, в яких містяться всі суттєві умови, та які, доречі, виконувалися обома сторонами до тих пір, поки Рязанцев В.Г. не вирішив, що йому в подальшому невигідне виконання таких зобов’язань. - Орган досудового слідства не встановив та не вияснив реального розміру збитку, який начебто нанесений Долгієром І.Д. Рязанцеву В.Г. – точну суму вартості дому, що є, за думкою слідства предметом злочину, передбаченого ст.190ч.4УК України, що інкримінується Долгієру І.Д., а також точні розміри грошових коштів, що передавалися Долгієром І.Д. Рязанцеву В.Г. та повернутих останнім Долгієру , що є самим суттєвим для кваліфікації дій Долгієра І.Д., встановлення наявності чи відсутності складу злочину в його діях. Відповідні експертизи –будівельно-технічна(для визначення вартості дома) та судово-економічна (для встановлення точного розміру та документального обґрунтування переданих сум) не проведені .(!) Не оглянута, не вилучення і не додана до матеріалів справи розписка Рязанцева В.Г. про отримання коштів за дім від Долгієра, яка є в оригіналі у Долгієра І.Д. (!!!) - Органом досудового слідства призначено документальна перевірка ТОВ«Квінт» (т.6 л.д.275-276) незважаючи на те, що до повноважень слідчого згідно ст.66 УПК України, входить лише призначення ревізій. Проведення ж ревізій входить до компетенції КРУ чи самого підприємства, на якому має проводитися ревізія. ТОВ повноваженнями по проведенню ревізій(перевірок) не наділені. Крім того ТОВ«Квінт» за результатами досліджень складений не акт ревізії (перевірки), а лише звіт (т.6 л.с.278), який не може замінити висновок експерта у відповідності до ст.200 УПК України. Навіть в якості спеціалістів працівники ТОВ«Квінт» не залучені відповідним чином у відповідності до ст.128-1 УПК України, що робить неможливим використання їх звіту в якості доказів у кримінальній справі. - не встановлено місцезнаходження та не допитано в якості свідка Львовський В.В., свідчення якого мають суттєве значення для встановлення характеру правовідносин, що склалися між Рязанцевим В.Г. і Долгієром І.Д., для встановлення джерело і розмірів грошових коштів , переданих Долгієром І. Рязанцеву В.Г. Очні ставки, в разі наявності протиріч між показаннями Львовського В.В. і Рязанцева В.Г., Долгієра І.Д., інших свідків по справі – не проведені. В той самий час в матеріалах справи є данні, що Львовський В.В. мешкає в м.Дніпропетровську по вул. Барикадній, без встановлення точної адреси (т.8 л.с.91). - не встановлені, не витребувані та не долучені до матеріалів справи судові Рішення чи нормативно-правові акти, що встановлюють недійсність договорів укладених між Рязанцевим В.Г. та Долгієром І.Д. (бо таких немає!), хоча на вказаних обставинах і будується звинувачення. (!) - не досліджені обставини, вказані в Постанові Жовтневого районного суду про проведення додаткового розслідування від 15.06.09р. (т.11 л.с.150-151) - без проведення додаткового розслідування, без уточнення дати «скоєння злочину», без порушення кримінальної справи за новою кваліфікацією та припинення кримінальної справи за попередньою кваліфікацією у відповідності до ст.ст.98,213 КПК України, слідчий лише перекваліфікував дії звинуваченого зі ст.143ч.2 КК України(в ред. 1960р.) на ст.190ч.4 УК України(в ред.2001р.). - Розслідування по справі закінчено некомпетентною особою — слідчим СВ ДДУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Ю.И. Климасем (т.11.л.с.218), в той час як прокурором підслідність даної справи на підставі ст.ст.116, 227 КПК України встановлена за слідчим управлінням ГУ МВС України в Дніпропетровській області (т.11.л.с.8,162). - По справі не виконані вказівки, дані органу досудового слідства в порядку ст.114-1 КПК України (т.11л.с.6-7) в часті аналізу свідчень Долгієра І.Д. та надання оцінки цивільному спору за цими ж фактами, який розглядається в Жовтневому районному суді м.Дніпропетровська, бо ці взаємовідносини лежать виключно в цивільно-правовій площині. - 22.11.04 – Прокурором м.Дніпропетровська Постанова про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.190.ч.3, що винесене 27.09.04р.старшим слідчим СУ ДДУ УМВС України в Дніпр.обл. Панишко І.В.- відмінено як незаконна, але через деякий час порушена знову, і так декілька разів, після чого просто перекваліфікована на ч.4 ст.190 КК України. - 21.06.09 року державний обвинувачувач (прокурор), що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції пише апеляцію на Постанову суду першої інстанції, якою суд розглянув постанову слідчого, який ставив питання про звільнення Долгієра від кримінальної відповідальності у зв’язку зі спливом строку давності скоєння злочину (більш 10 років), але та замість закриття справи за ст.49 КК України – повернув її обласній прокуратурі для проведення подальшого розслідування. Але Постановою Жовтневого суду від 25.06.09 державному звинувачувачу відмовлено в задоволені апеляції та справа знов таки була відправлена на подальше розслідування.(!) Таким чином у сукупності дана невірна оцінка та допущена неповнота та необ’єктивність досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні, в тому рахунку і шляхом надання судових доручень. Вказані обставини за роз’ясненням Пленуму ВСУ (Постанова «про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування» №2 від 11.02.2005р. п.п.3, 8) є підставою для направлення справи на додаткове розслідування Але незважаючи на таку неповноту та неправильність досудового слідства (які не можуть бути усунені в суді) - справа все одно знаходиться на розгляді суду та суддя відмовляє в задоволенні Клопотання про усунення недоліків та відправку справи на додаткове розслідування нічим не обґрунтовуючи своє рішення. Уявіть собі, що вже у засіданні 30.03.10р. – головний свідок Биков А.С., на свідченнях якого будується все звинувачення Долгієра І.Д. - відмовляється від усіх своїх свідчень, наданих у попередньому слідстві на підставі того, що під час проведення слідства на нього здійснювався вплив з боку слідчого та свідчення дані під впливом та погрозами слідчого СО ДГУ ГУ МВД України в Дніпропетровській області Климася Ю.І. , а у засіданні 06.04.10р. – повторна заява Бикова А.С. про відмову від усіх своїх свідчень під час досудового слідства у зв’язку із здійсненим на нього впливом та погрозами слідчого, що вів розслідування справи – Климасем Ю.І.. А також дає свідченя про те, під час слідтва слідчий Климась Ю.І приїзджає до Бикова у дім за містом на автомобілі нашого "потерпілого" - РязанцеваВ.Г. але без самого Рязанцева (!!!) ПРО ТЕ, ЩО ДАННА КРИМІНАЛЬНА СПРАВА СФАБРИКОВАНА ВІДПОВІДАЧЕМ ЗА ЦИВІЛЬНИМИ СПРАВАМИ Рязанцевим В.Г. за сприянням(допомогою) впливових друзів свідчать наступні факти: • Дім Рязанцев В.Г. продав особисто Долгієру І.Д. та Бикову А.С. про, що особисто підписав у нотаріуса договір купівлі-продажу(від 21.02.97р.),але вже одразу ж після укладення правочину у нотаріусу за підробними документами(дублікатами) почав оформлювати на себе приватизацію земельної ділянки, яка під проданим домом не маючи на те вже жодних прав. • Дніпропетровською міжрайонною прородоохраною прокуратурою було визнано факти порушення земельного законодавства і незаконної приватизації Рязанцевим земельної ділянки під будинком, який він раніше продав Долгієру І., але Постановою від 29.01.03 року відмовлено у порушенні кримінальної справи по відношенню посадових осіб УЗР, які оформляли дану справу “у зв’язку зі смертю вказаний посадових осіб”(обох). • Така приватизація землі та приватизаційний акт на Рязанцева В.Г. були визнані Рішенням Жовтневого суду недійсними, а приватизацію незаконною, та Рішенням Жовтневого суду від 07.11.07р. визнаний недійсним державний акт на право приватизації на землю виданий Рязанцеву В.Г. та визнане право власності Догієра І.та Бикова А. на домоволодіння у рівних частках. Рішення прийнято заочно також у зв’язку з неявками відповідача Рязанцева у засідання тривалий час. • Про те, що Рязанцев В.Г. намагався затягнути розгляд цивільних справ у Жовтневому суді свідчать такі факти: - Лист Жовтневого районного суду від 24.03.04р.№ 3849 на ім’я Рязанцева В.Г. про те, що саме за його вини затягується розгляд справ - а саме у зв’язку з постійними неявками в засідання його та його представника та постійними клопотаннями про перенос справи - 07.11.07р. – с. Черновський Г.В. Ухвалою залишає без розгляду позовні вимоги Рязанцева В.Г. до Долгієра І.Д. «про визнання недійсними договору купівлі-продажу майна та витребування майна з чужого володіння» на підставі того що «цивільна справа розглядається значний проміжок часу та перенесення судових засідань відбувається постійно лише з причин неявки в засідання Рязанцева В.Г. та його представника». - близько 40ка клопотань Рязанцева В.Г. про неможливість присутності на засіданнях та перенос засідання, та ще близько 20ти засідань – неявка Рязанцева В.Г. чи представника без пояснень причин неявки за умови його належного про дату судом - близько 12ти клопотань Рязанцева про призупинення розгляду по справі (в останніх 3х томах). В той час як Долгієр І.Д. за 7 років не з’явився в засідання всього 2 рази із наданням суду довідок про причини відсутності та попереднє повідомлення (заздалегідь) суду про свою майбутню відсутність. - аж 5-ть відводів суддям за цивільними справами та 1 самовідвід - таким чином Рязанцев В.Г. заявляв відвід усім п’яти суддям Жовтневого району, які розглядали цивільний спір: 17.11.03 - відвід с. Чернобук В.І. 24.11.03 – відвід с. Чернобук В.І. 20.05.04 – відвід с.Чорнобук В.І. (незважаючи на відсутність підстав задовольнили «щоб не було вагань з приводу об’єктивності розгляду справи») 23.02.05 - Самовідвід с.Мазниці А.А. – підстава: «Рязанцев не підкоряється розпорядження суду, ігнорує його законні вимоги, самовільно залишає судові засідання, чим постійно виражає явну зневагу до суду». 26.05.05р - Самовідвід с.Мазниця – підстава: та сама. Також Протокол про адміністративне правопорушення на Рязанцева В.Г. за поведінку в суді (ст.185-3 КпАП) 19.04.06 – відвід с.Черновському Г.В. Зараз справа передана на розгляд шостому за рахунком судді – Маймура Ф.Ф. Все це свідчить про умисел Рязанцева затягнути розгляд справ по суті, до тих пір поки в нього не вийде порушити кримінальну справу. Таким чином виходить, що лише за спливом 5ти років після укладеного правочину Рязанцев В.Г. вирішує, що дім належить Долгієру І. незаконно та подає цивільний позов, і лише за спливом 7 років після правочину його осінило, що по відношенню до нього скоєно злочин. Авторитет судової влади і довіри до правосуддя залежать насамперед від самих суддів, але яка може бути довіра до судової влади і віра в об’єктивне рішення коли цю віру знищують самі судді, та після стикання простих людей з такими вчинками саме цих суддів. Оскільки обставини, що викликають сумніви в об’єктивності судді при розгляді справи та доказують його заінтересованість у результатах справи продовжуються у кожному наступному засіданні, ми вимушені прийняти заходи та звернутися до Вас з метою усунення заінтересованого судді Руснака А.І. від даного процесу, придання його до відповідальності за те, що він порушуючи закони України ганьбить честь та гідність звання “суддя України”, ламає долі звичайних людей та з надією на подальший справедливий процес та неупереджене відношення суду до «обвинуваченого» І.Долгієра. Довідка за кримінальною справою у відношенні І.Д.Долгієра 1. У 1997 році Рязанцев В.Г. отримує в дар дім та одразу ж - 21.02.1997р. – продає цей дім за нотаріальним договором купівлі-продажу Долгієру І.Д. з Биковим А.С. Гроші за дім були передані продавцю одразу ж в державній нотаріальній конторі, про що є відповідна розписка від Рязанцева В.Г. Дім був недобудований тому між сторонами була усна домовленість, що продавець (Рязанцев В.Г.) його добудує за рахунок покупця(Долгієра І.) і доведе його до жилого стану. 2. 2002 рік – Долгієр І.Д., як власник дому подає заяву в Управління земельних ресурсів з метою приватизації земельної ділянки на якій стоїть його дім. У відповідь отримує відмову, на тій підставі, що «дана земельна ділянка вже приватизована на ім’я Рязанцева В.Г. у 1998р. (!)» 3. Дізнавшись про такий вчинок Рязанцева В.Г. Долгієр І. та Биков А. звертаються з заявою до правоохоронних органів. Дніпропетровською природоохоронною прокуратурою після відповідної перевірки був визнаний факт порушення земельного законодавства та встановлена незаконність приватизації землі Рязанцевим В.Г., але відмовлено в порушенні кримінальної справи через смерть посадових осіб (обох) що займалися оформленням такої приватизації». (л.с. 239 том 2). 4. Долгієр І.Д. розуміючи, що його «кинув» Рязанцев В.Г. та незаконно за підробними документами і дублікатами оформив на себе землю під домом, одразу ж подає перший позов до Рязанцева В.Г. «Про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю виданий Рязанцеву В.Г”. 5. В цей самий час Рязанцев В.Г. у зв’язку з різким ростом цін на нерухомість просить Долгієра І. і Бикова А. продати йому дім, а прибуток розділити навпіл, та після відмови Долгієра І. обіцяє йому «затягати його по судах та все одно забрати в нього цей дім». Після цього Рязанцев, визнаючи цівільно-правову площину цього спору подає наступні позови до Долгієра І.Д.: - “Про визнання договору-купівлі продажу дому недійсним”. - “Про визнання права власності на нерухоме майно”. - «Про витребування майна та грошей з чужого незаконного володіння ” (близько 350 найменувань предметів домашньої утварі) 6. 2003р. - Дніпропетровською міжрайонною природоохоронною прокуратурою було визнано факти порушення земельного законодавства і незаконної приватизації Рязанцевим земельної ділянки під будинком, який він раніше продав Долгієру І. і Бикову. Але Постановою від 29.01.03 року відмовлено у порушенні кримінальної справи по відношенню посадових осіб УЗР, які оформляли дану справу “у зв’язку зі смертю вказаний посадових осіб”(обох). 7. 2004 р. – Рязанцев, розуміючи свою слабку правову позицію в цивільних процесах та розуміючи що його справи невиграшні, розпочинає “атаку” на Долгієра І. з боку правоохоронних органів: пише заяву що “Долгієр І.Д. шахрайським шляхом заволодів його майном (домом). Але оскільки незаконне заволодіння будинку доказати не зміг – йому неодноразово було відмовлено у порушенні кримінальної справи – через “відсутність складу злочину”, оскільки усі документи свідчать про зворотне та того, що даний спір лежить лише у цивільно-правовій площині та має вирішуватися цивільними судами. Тому наступним кроком була нова заява Рязанцева В.Г.– він вигадує історію про його майно, яке начебто було в проданому ним будинку, але не продавалося з ним і просто там залишилося, таке майно він оцінив у суму 258 468,00 грн., яка є “великою шкодою” та за підтримки впливових покровителів таки з другого чи третього разу порушує кримінальну справу проти Долгієра І.Д. Метою таких дій було призупинення розгляду усіх цивільних позовів, що знаходилися на розгляді Жовтневого суду. 8. 27.09.04р. - слідчим СВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області винесена постанова про порушення кримінальної справи за ст.190ч.3 КК України по факту заволодіння майном Рязанцева В.Г. шляхом шахрайства. І це все незважаючи на те, що з позовами до суду в порядку цивільного судочинства звернувся саме Рязанцев В.Г., т.е. вважаючи що дане питання має бути врегульовано цивільно-правовим шляхом (!). 9. Дана постанова про порушення кримінальної справи було відмінено Бабушкінським районним судом «як незаконне», оскільки виниклі правовідносини з приводу власності на домоволодіння носять цивільний характер». 10. Але вже на той час знайшовши впливових покровителів в стінах апеляційного суду Рязанцев В.Г. звернувся зі скаргою на таку Постанову та вона була відмінена (2004р.) Рязанцев йде далі та намагається порушити іншу кримінальну справу по обставинам свого іншого позову про вилучення майна з чужого незаконного володіння за ст.186.ч.4 УК України як грабіж, скоєний в крупних розмірах. Така постанова знову відмінена Бабушкінським районним судом, як незаконна. Але Рязанцев знову її оскаржив і Апеляційний суд також відмінив цю постанову Бабушкінського суду. Але все ж таки у кінцевому підсумку усі органи погодилися з абсурдністю такої заяви та такого звинувачення і Постанова про порушення справи була відмінена. 11. Таким чином кримінальна справа за фактом шахрайства була у провадженні слідства більш 5ти років – таким чином Рязанцев В.Г. «гальмував» прийняття рішення по цивільним позовам. 12. 2007 - Приватизація землі та приватизаційний акт на Рязанцева В.Г. Рішенням Жовтневого суду (07.11.07р.) були визнані недійсними, а приватизацію незаконною, також визнаний недійсним державний акт на право приватизації на землю виданий Рязанцеву В.Г. та визнане право власності Догієра І. та Бикова А. на домоволодіння у рівних частках. 13. Початок 2009р. – Долгієру І.Д. пред’явлено звинувачення у скоєнні шахрайства за ч.4 ст.190 КК України 14. Червень 2009 року – прокуратура Дніпропетровської області перекваліфікувала дії Догієра І.Д. на ст.143ч.3 КК України в редакції Кодексу 1960 року та направила в суд представленіе про зупинку даної справи ввиду спливу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки дії підписання договору купівлі-продажу були більш ніж 10 років назад. Але такий хід дій не задовольнив Рязанцева В.Г. оскільки питання законності правочину знову переходив в площину цивільно-правових відносин, де обов’язок доказування та збору інформації лягав на самі сторони та їх права в цьому рівні, тому 15. Липень 2009 року – Жовтневий районний суд Постановою від 15.06.09 повертає справу на дослідування та вирішує, що «злочин» був скоєний не в 1997 році, а в 2002, коли Долгієр І. зі своєю сім’єю вселився в оселю. Така постанова суду знову була оскаржена прокурором, але апеляційний суд знов був на висоті та Постанову суду залишив без змін… 16. 21.10.09 – Долгієру І.Д. пред'явлено звинувачення за ч.4.ст.190 КК України шахрайство в особливо крупних розмірах та обраний запобіжний захід підписка про невиїзд. 17. Жовтень 2009 – в порушення правил підсудності замість Жовтневого району кримінальна справа головою апеляційного суду направляється на розгляд до Красногвардійського районного суду. 18. 17.12.09р. – попередне засідання і запобіжний захід змінено на взяття під варту. Рязанцев В.Г. радіє і впивається своєю перемогою. Підставою для зміни запобіжного заходу, за думкою прокурора, є «важкість» злочину та той факт що слідство велося «дуже довго, більше 5 років» - виходить це теж вина Долгієра І.Д. !!? 19. Засідання 30.03.10р. – головний свідок Биков А.С., на свідченнях якого будується все звинувачення Долгієра І.Д. - відмовляється від усіх своїх свідчень, наданих у попередньому слідстві на підставі того, що під час проведення слідства на нього здійснювався вплив з боку слідчого та свідчення дані під впливом та погрозами слідчого Климася Ю.І. 20.Засідання 06.04.10р. – повторна заява Бикова А.С. про відмову від усіх своїх свідчень під час досудового слідства у зв’язку із здійсненим на нього впливом та погрозами слідчого, що вів розслідування справи – Климасем Ю.І. Таким чином лише за спливом 5ти років після укладеного правочину Рязанцев В.Г. вирішує, що дім належить Долгієру І. незаконно та подає цивільний позов, і лише за спливом 7 років після правочину його осінило, що по відношенню до нього скоєно злочин… То хіба це не абсурд? Так чи можливо при такій постановці питання казати про неупередженість та об’єктивність даного процесу!?? То як Вам, шановні, правосуддя в Україні?? Чи може рейдерсво просто переходить на побутовий грунт і судді вже є однією з ланок цієї системи?...