Legion - 512 DI
-
Число публикаций
231 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Legion - 512 DI
-
-
Вы не правы. Это Укрсиббанк, Дозвил №75-2 от 19.11.2002 , лицензия №75 от 24.12.2001В узагальненні говорится о том, что банки должні біли иметь генеральную лицензию и дозвил. У Укрсиббанка лицензия от 2001 года, а дозвил от 2009, я брала кредит один в 2006, а второй в 2008 году. Значит дозвола у них не біло, значит я могу рассчитівать на победу в суде?
У меня вопрос ко всем - кто просветит на какой срок дается лицензия и дозвил?
http://www.balance.ua/news/detail/4437/ проанализировав, могу сказать точно, что дозвилы получались некоторыми банками с опозданиями от месяца до нескольких лет, более того уверен, что они имеют срок действия, но 5 лет,,, или сколько?
-
да ничего не получит, если не докажет, что пропустил по ув. причине (как правило это болезнь). Да еще к этому и 6 месяцев на обращение по новому КАСУ, и 1 месяц на обращение по возмещению денег..(с момента получения отказа на Ваше заявление)более понятнее можете написать???
если до 30 сентября не обращаешься, значит нечего не получаешь верно?
-
почитайте здесь в моем иске 7 раздел там коечто вытащите. потом здесь же в исках на сайте много есть у samyrai. гранд-иншурИзвините, если я может повторяюсь и моя тема рассматривалась...Вот возникла ситуация, кто чем может помогите, может ссылку дадите на ветку форума. Мой родственник взял кредит на покупку авто в Укрсиббанке. Недавно пришел иск из суда с неполным комплектом документов (есть комплект - для суда, есть комплект - для должника). По иску просят взыскать с моего родственника 66 754,00 грн, причем выплата по кредитному договору должна состояться аж в 2014 году. Так как начался кризис, понятно, не вовремя он гасил кредит. Сам кредит гривневый. Теперь банк требует всю сумму, на основании того, что была отправлена "вимога" с оплатой просрочки, которую должник получил на почте (Подтвредить или опровергнуть не можем так как он не помнит получал или нет). Так как месяц прошел после получения требования, то значит нарушение пункта договора, значит, должен всю сумму....
Я работаю на фирме, которая выступила поручителем за моего родственника, однако писем никаких не получали до сегодняшнего дня из суда. Поручитель должен же был быть уведомлен, что мой родич не выполняет условия договора? Теперь мне директор весь мозг выел за моего родича.
Суд уже в понедельник...хоть какую-то тактику защиты пока не могу набрасать.
Вот выкладываю скан иска:
Позивач: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
найменування скорочено АТ «УкрСиббанк»
Відповідач-1: ХХХ, адреса
Відповідач-2: ТОВ ХХХ, адреса
Ціна позову: 66754,00 грн.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про стягнення боргу
за Договором про надання споживчого кредиту № 000000000000000 від 13.10.2006 р.
13 грудня 2006 р. між АКІБ «УкрСиббанк» (надалі - Банк) (Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», скорочено АТ «УкрСиббанк», є правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Державну реєстрацію змін здійснено 18.12.2009 р.) та
громадянином України ХХХ (надалі - Позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 000000000000000 від 13 жовтня 2006 року (Надалі -Кредитний договір), згідно якого позичальнику надано кредит у розмірі 81432,00 гривень. В відповідності до умов Кредитного договору за
користування кредитними коштами Позичальник сплачує 15,00 відсотків річних. Кредит Позичальнику наданий строком до 13.12.2013 року (в відповідності до графіку погашення кредиту).
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. У даному випадку, АТ «УкрСиббанк» у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені Кредитним договором.
Попри взяті на себе зобов'язання Позичальник не виконує умови Кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені Кредитним договором терміни. Внаслідок
чого станом на 01.10.2010 р. загальна сума боргу ХХХ за Кредитним договором складає 66754,00 грн. (довідка-розрахунок заборгованості за кредитом додається).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за вищезазначеним Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХХХ» (далі - Поручитель) укладено договір поруки № 00000000000/П від 13 грудня 2006 року.
На підставі пункту 1.3 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій,
відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Кредитного договору. Згідно п. 1.4. Договору поруки, відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною. Причини невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором
ніяким чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов'язань за договором (п. 1.5 Договору поруки).
Згідно пункту 2.2. Договору поруки у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором Банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання Поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої
Вимоги.
Свої зобов'язання згідно п. 1.3, 1.4, 1.5 Договору поруки, щодо відповідальності перед Кредитором за належне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору Поручитель не виконав.
Окрім того, 13 грудня 2006 р. задля забезпечення повернення кредиту між АКІБ «УкрСиббанк» та ХХХ було укладено Договір застави
транспортного засобу № 00000000019/З від 13.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом _______________________________,що зареєстрований в реєстрі за номером ____, згідно якого ХХХ в заставу АКІБ «УкрСиббанк» передало рухоме майно - транспортний засіб марки LANOS, колір жовтий, 2006 року випуску, тип ТЗ - легковий хэтчбэк, та є власністю заставодавця, ХХХ на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія № ____________ від______2006 року.
Оскільки Позичальником належним чином не виконувалися грошові зобов'язання, передбачені Кредитним договором, зважаючи на наявність простроченої заборгованості більш ніж на 1 місяць Банк повідомив Позичальника, що у порядку розділу 11 Кредитного договору, у разі не погашення
простроченої заборгованості протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання Вимоги, термін повернення кредиту у повному обсязі та процентів за його використання буде вважатися таким, що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дня одержання Вимоги, а
заборгованість по Кредитному договору обов'язкова до повернення в повному обсязі.
11.05.2009 року ХХХ була направлена Вимога за вих. № ______ від 11.05.2009 р., в якій Банк вимагав, в порядку розділу 11 Кредитного договору, погасити прострочену заборгованість по Кредитному договору, а також проценти та пеню, в якій було зазначено, що в разі несплати простроченого боргу, строк повернення кредиту буде визнаний таким, що настав. Вимогу Позичальником отримано особисто 16.05.2009 року, в відповідності до
повідомлення про вручення поштового відправлення № 00000.
Таким чином, строк повернення кредиту настав 17 червня 2009 року.
Крім того, Поручителю, 31.08.2010 р, була направлена Вимога за вих. № ____ від 31.08.2010 р. Вимогу Поручителем не отримано та повернуто Банку, у відповідності до повідомлення-розписки про вручення спецзв'язку № 00000.
Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій,
Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.
Станом на 01.10.2010р. загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить: 66754,00 гривень (шістдесят шість тисяч сімсот п’ятдесят чотири гривні 00 копійок), з них:
1) Заборгованість за кредитом та відсотками 64120,04 гривень, а саме:
- 59183,21 гривень - заборгованість за простроченим кредитом,
- 4936,83 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом.
2) Всього заборгованість за пенею 2633,96 гривень, а саме:
- 1954,20 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;
- 679,76 - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.
Довідка-розрахунок заборгованості додається.
На підставі вищевикладеного, керуючись Кредитним договором, Договором поруки, ст.ст. 16, 526, 543, 553, 554, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 38,40, 42, 110, 113, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України,
ПРОШУ:
1. Прийняти дану позовну заяву до провадження.
2. Стягнути солідарно з ХХХ, адреса, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ», адреса, у розмірі 66754,00 гривень
(шістдесят шість тисяч сімсот п’ятдесят чотири гривні 00 копійок).
3. Стягнути солідарно з ХХХ, адреса, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ», адреса судові витрати в розмірі 787,54 грн., з
яких: 667,54 грн. - оплата держмита, 120,00 грн. - оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Додатки для суду:
в оригіналі
1. Квитанція про сплату держмита.
2. Квитанція про сплату ІТЗ судового процесу.
3. Позовна заява.
4. Розрахунок заборгованості за кредитним договором.
5. Заява про забезпечення позовної заяви (виїзд).
6. Заява про забезпечення позовної заяви (арешт майна).
7. Клопотання,
в копії.
1. Доручення на представника АТ «УкрСиббанк».
2. Реєстраційні документи Банку.
Додатки (у копіях-для суду та сторін по справі):
Позовна заява.
Копія Договору про надання споживчого кредиту № 000 від 13.12.2006 р.
Копія Договору застави транспортного засобу № 000/3 від 13.12.2006 р.
Копія вимоги ХХХ за вих. № ________від 11.05.2009 р.
Копія паспорту та ідентифікаційного коду Позичальника.
Копія Договору поруки № 000/П від 13.12.2006 р.
Копія вимоги ТОВ «ХХХ» за вих. № з доказом відправлення.
Копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ".
Копія статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ».
Дата Підпис ПІБ
А это та вимога, которая указана в договоре:
Розділ11. Порядок дострокового повернення кредиту
Відповідно до ст. 525, 611 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених у п.п.2.3., 4.9, 5.З., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього Договору та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове
повернення кредиту і неусунення позичальником порушень умов за цим Договором протягом З1 (тридцяти одного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) Банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредит} від Банку.
11.2. Зазначене у п. 11.1. Договору повідомлення (вимога) Банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору.
В основном все, что на форуме выкладывается вроде только валютных кредитов, однако мне интересно:
1) если я и родич подадим встречные иски и поручительство и кредитный договор признают недействительным, то все равно прийдется выплачивать эту сумму?
2) Или те проценты, что он погасил до этого будут считаться как погашение основного тела кредита и значит сумма. что он должен банку уменьшится на размер процентов?
-
Более полно изложенно в узагальнени и таблицах..но по факту болт ссылка на закон там прописано последний раз до 30 сентябряпопытаемся смоделировать ситуацию, есть по ст. 10 ЗУ про статус ветеранов войны человек, он имеет право на получение помощи до 5 мая
ни разу за ней не обращался, ее не выдавали
нужно использовать выборку с Вашего иска по детям войны с ссылкой на решения ЕС?
исковая давность 3 года, тоесть человек, может подать на получение с 2008 по сегодняшний день?
верно?
я почему-то прочитав данное вами обобщение понял, что если ты не обратился до сентября, то болт, что ты вообще получишь...
если вам не сложно, то разъясните подоходчивей...
-
Хорошо!!! Но как сослаться на него в суде? Вот вопрос.Нет не шутка. Реальный документ.
Просто нам минюст отвечает одно, что все законно. Как видим в 2007 у него другая позиция - незаконно.
-
Все намного проще, первичка и апеляция все в пользу пенсионера, но только с сылкой на ЕС, нет ссылок 70/ 30(в пользу)я так понял, что все нужно пройти до ВСУ??
верно?
-
Это законный лист, не шутка?Вот вам разъяснение Минюста. Пользуйтесь
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т12.03.2007 N 20-5-132
Гр.Абдулову А.А.
Визначення ціни зобов'язання в іноземній валюті
На лист народного депутата України Р.Л.Ахметова від 16 лютого 2007 року N 06/007-1394 у Міністерстві юстиції розглянуто Ваше звернення щодо вирішення проблемних питань законодавчого регулювання розрахунків в іноземній валюті і, в межах компетенції, повідомляється.
Відповідно до підпункту 48 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року N 1577, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції і пов'язані з роботою управлінь юстиції, а також підприємств, установ, організацій, які належать до сфери управління Міністерства, вживає відповідних заходів.
Щодо визначення ціни зобов'язання в еквіваленті іноземної валюти зазначаємо.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Так, статтею 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, а сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
При цьому, главою 20 Господарського кодексу України встановлюються особливості укладання господарських договорів. Так, статтею 189 цього Кодексу передбачається, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Щодо відносин, які регулюються Господарським кодексом України, зазначаємо наступне.
Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Згідно ж зі статтею 2 вказаного Кодексу учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
При цьому слід враховувати, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Щодо визнання договору недійсним зазначаємо, що згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Крім того, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.Перший заступник Міністра В.А.Бондик
Звірено з оригіналом
судя по форме и стилю ответа, здесь Ахметова реально швыранули на баксы, а учитывая то, что в это время у руля был Ющ..
-
Можно, но только с использованием ЕСуда, и его решений, а они есть и не мало несколько в иске на сайте здесь же "Дети войны" есть свежее за сентябрь октябрь этого года(у меня пока нет) пенсионерка у нас в Украине, получила все + моралку 10тыс. евро .Легион, вы занимались данным вопросом???
Із системного аналізу зазначених нормативних актів випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірах, установлених законами України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та ”Про жертви нацистських переслідувань”, мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до 5 травня, у разі їх звернення за отриманням такої допомоги після поновлення дії норм цих законів у зв’язку з визнанням неконституційними змін до них, у строк до 30 вересня відповідного року.
тоесть, если Вам не выплатили и вы не обратились до 30 вересня, то болт вам кто что-то выдаст?
не перестаю поражаться нашей стране
уроды
выходит, что
ч. 3 ст 22 КУ При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
что же это как не с ужение прав и свобод?
когда в 2006 году были мелнькие выплаты до 5 мая???
можно ли как-то выиграть выплату до 5 мая, если ты не обращался за ней до 30 сентября.
-
Узагальнення ВСУ суддями Я.М. Романюком, В.Й. Косенко та старшим консультантом управління вивчення та узагальнення судової практики З.П. Мельник. 2007 рік.:
Правові наслідки вчинення правочину особою за межами цивільної дієздатності
Стосовно юридичних осіб судам потрібно мати на увазі, що дія ст. 227 ЦК поширюється на правочини, здійснені юридичною особою, яка не має ліцензії на відповідний вид діяльності. Такі правочини є оспорюваними. Позови про визнання їх недійсними і про застосування наслідків недійсності можуть бути заявлені тільки засновником (учасником) юридичної особи, що не має ліцензії на заняття відповідною діяльністю, державним органом, що здійснює контроль за діяльністю такої юридичної особи, а також прокурором. Умовою для задоволення таких позовів є надання позивачем доказів, які підтверджують, що відповідач знав або згідно із законодавчим актом зобов’язаний був знати про невідповідність правочину вимогам законодавства, тобто що правочин укладений без ліцензії на заняття відповідним видом діяльності.
Я думаю по этой причине мы не можем пробить "недействительность договора" по лицензиям.
-
Я не согласен с Вами, ст.117 КУ! А может кто-то пытается стать, хотябы пока, юристом?Кстати, по КУ декрет на которій все так пеняют не имеет силы. Как такое может быть - не знаю. Вирус наверное. Мозги разъело нашим юристам. Может юристов нет у нас? наверное так.
-
Все правильно, так и есть как вы пишете к этому добавлю только файл, где все популярно и не навязчиво показали..Мои же баксы передали мне же в собственность? Это что за на...
Почитайте внимательнее. Я же говорил что у банка двойная бухгалтерия. Спорили со мной.
Ну а теперь о главном.
відповідно статті 2 ЗУ про банки та банківську діяльність
банківська діяльність
- залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення ЗАЗНАЧЕНИХ коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
Какие деньги? Эти же!!!
п.3ч.1.ст.47 бибд - залучення та розміщення на власних умовах, на власний ризик. - где здесь из вкладов в кредиты? нету. НЕТУ!!! Это единая операция.
Стаття 35. Адекватність капіталу
Банки, а також власники істотної участі зобов'язані
підтримувати норматив співвідношення між розміром регулятивного
капіталу і сумою зважених до ризику активів - адекватності
капіталу. Від банків вимагається підтримувати їх регулятивний
капітал на рівні, що становить не менше 8 відсотків зважених до
ризику активів і позабалансових зобов'язань. Для банку, що
розпочинає операційну діяльність, цей норматив протягом перших 12
місяців має становити не менше 15 відсотків, протягом наступних 12
місяців - не менше 12 відсотків. Національний банк України має
також право встановлювати мінімальний коефіцієнт співвідношення
регулятивного капіталу до сукупних активів.
Кто не понял сразу объясняю.
"Положення про кредитування"- не чинне на цей час.
Загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів комерційного банку.
Кто знаком с торговлей на рынке forex, тот сразу поймет в чем дело. Например, чтобы купить одну позицию(100 тысяч долларов) Вам не надо иметь эти деньги, Вам достаточно обеспечить возможные потери. Тоже самое и здесь.
Что же банк дает в кредит?
То, что я сейчас скажу на первый взгляд нонсенс, но это так.
банк дает "обязательство дать деньги" в кредит в обмен на "обязательство вернуть" кредит! - Таким образом денег как таковых ни у вас ни у банка нет!
Чтобы в этом разобраться надо понимать, что деньги в форме записей на счетах банка являются обязательством банка вернуть денежные знаки в наличной форме. Т.е. когда мы вносим деньги на счет, мы передаем деньги в банковское хранилище - банк делает запись на счёте о наличии средств,при этом беря на себя обязательство вернуть их по первому требованию.
Так все же, что банк дает в кредит? А вот что...
Когда вы пришли в банк и подписали кредитный договор Вы взяли на себя обязательство вернуть деньги. Вы создали договое обязательство перед банком. На этом основании банк залучил у Вас средства. Денег у банка до подписания договора небыло, но вы стали должником и теперь он может поставить Ваш долг себе в приход. Теперь у банка появились деньги и он может у Вас розмістити зазначені. Денег нет. Деньги которые дает Вам банк это те деньги, которые Вы пообещали отдать ему в будущем + проценты за весь период пользования.
Банк понимает разницу между обеспеченными и необеспеченными деньгами. Пример http://www.otpbank.com.ua/uab/corp/big_corporate/fuctoring перетворення дебіторської заборгованості в «живі» гроші, устранение разрыва. Зачем? Да все по тому, что деньги которые даются в кредит не обеспечены реальными деньгами со стороны банка. Точнее говоря обеспечены они в соотношении 2/25. Т.е. беря у банка в кредит сумму в размере 25000 долларов происходит следующая операция:
1.Банк берет от вас обязательство вернуть 25000(залучаэ)
2.Банк обеспечивает это обязательство 2000 долларов из собственных (живых, обеспеченных) средств.
3.Банк пишет обязательство дать вам деньги(записывает сумму 25000 на ЗАБАЛАНСОВЫЙ СЧЕТ(необеспеченные))
4.Вам выдают деньги и обязуют за них купить что-то.
5.Деньги которые вы истратили тем или иным образом попадают предприятиям и опять превращаются в безналичность, т.е. в обязательство.
6.Предприятия не могут превращать в наличность более 3000 гривен в день.
Вот и все. :angry:
Что же происходит по бухгалтерии? А все нормально. Банк ведь не записал выданный вам кредит в основную бухгалтерию, все это в позабалансовых зобов'язаннях. По этому нет первичных документов.
Внешне глядя на буг.отчет кажется, что привлеченных на депозиты больше, чем выдано в кредиты, но мы забываем, что общие кредитные обязательства (необеспеченные) учитываются за балансом и взвешиваются на коэффициент 2/25. Т.е. выдавая кредит 25000 у.е. банк выдает только 2000 остальные 23000 можно сказать появляются из воздуха(точнее говоря из обязательства вернуть ему деньги). Нажатием клавиш - эта сумма появляется у Вас на счету(небалансовом счету).
Ну как вам пользоваться своими деньгами?
Проблема еще сложнее.
Как уже говорил неймлес - количество денег(наличных) ограничено и оно не увеличевается на 50% в год, по этому их банально на всех хватить не может.
Депозиты расходуются в размере 2/25 в обеспечение необеспеченым обязательствам - каковыми и являются кредиты.
Есть только одно но.
Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа
(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)
позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а
позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ни кажется ли Вам, что эта ст. не стыкуется с п.3 ч.1 ст.47 бибд, т.к. по кредитному договору в начале дает банк, а потом возвращаем. А по кредитной операции в начале й нас берут, а потом нам же дают?
смотрите и понимайте суть банков
-
Все правильно, так и есть как вы пишете к этому добавлю только файл, где все популярно и не навязчиво показали..Мои же баксы передали мне же в собственность? Это что за на...
Почитайте внимательнее. Я же говорил что у банка двойная бухгалтерия. Спорили со мной.
Ну а теперь о главном.
відповідно статті 2 ЗУ про банки та банківську діяльність
банківська діяльність
- залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення ЗАЗНАЧЕНИХ коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
Какие деньги? Эти же!!!
п.3ч.1.ст.47 бибд - залучення та розміщення на власних умовах, на власний ризик. - где здесь из вкладов в кредиты? нету. НЕТУ!!! Это единая операция.
Стаття 35. Адекватність капіталу
Банки, а також власники істотної участі зобов'язані
підтримувати норматив співвідношення між розміром регулятивного
капіталу і сумою зважених до ризику активів - адекватності
капіталу. Від банків вимагається підтримувати їх регулятивний
капітал на рівні, що становить не менше 8 відсотків зважених до
ризику активів і позабалансових зобов'язань. Для банку, що
розпочинає операційну діяльність, цей норматив протягом перших 12
місяців має становити не менше 15 відсотків, протягом наступних 12
місяців - не менше 12 відсотків. Національний банк України має
також право встановлювати мінімальний коефіцієнт співвідношення
регулятивного капіталу до сукупних активів.
Кто не понял сразу объясняю.
"Положення про кредитування"- не чинне на цей час.
Загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів комерційного банку.
Кто знаком с торговлей на рынке forex, тот сразу поймет в чем дело. Например, чтобы купить одну позицию(100 тысяч долларов) Вам не надо иметь эти деньги, Вам достаточно обеспечить возможные потери. Тоже самое и здесь.
Что же банк дает в кредит?
То, что я сейчас скажу на первый взгляд нонсенс, но это так.
банк дает "обязательство дать деньги" в кредит в обмен на "обязательство вернуть" кредит! - Таким образом денег как таковых ни у вас ни у банка нет!
Чтобы в этом разобраться надо понимать, что деньги в форме записей на счетах банка являются обязательством банка вернуть денежные знаки в наличной форме. Т.е. когда мы вносим деньги на счет, мы передаем деньги в банковское хранилище - банк делает запись на счёте о наличии средств,при этом беря на себя обязательство вернуть их по первому требованию.
Так все же, что банк дает в кредит? А вот что...
Когда вы пришли в банк и подписали кредитный договор Вы взяли на себя обязательство вернуть деньги. Вы создали договое обязательство перед банком. На этом основании банк залучил у Вас средства. Денег у банка до подписания договора небыло, но вы стали должником и теперь он может поставить Ваш долг себе в приход. Теперь у банка появились деньги и он может у Вас розмістити зазначені. Денег нет. Деньги которые дает Вам банк это те деньги, которые Вы пообещали отдать ему в будущем + проценты за весь период пользования.
Банк понимает разницу между обеспеченными и необеспеченными деньгами. Пример http://www.otpbank.com.ua/uab/corp/big_corporate/fuctoring перетворення дебіторської заборгованості в «живі» гроші, устранение разрыва. Зачем? Да все по тому, что деньги которые даются в кредит не обеспечены реальными деньгами со стороны банка. Точнее говоря обеспечены они в соотношении 2/25. Т.е. беря у банка в кредит сумму в размере 25000 долларов происходит следующая операция:
1.Банк берет от вас обязательство вернуть 25000(залучаэ)
2.Банк обеспечивает это обязательство 2000 долларов из собственных (живых, обеспеченных) средств.
3.Банк пишет обязательство дать вам деньги(записывает сумму 25000 на ЗАБАЛАНСОВЫЙ СЧЕТ(необеспеченные))
4.Вам выдают деньги и обязуют за них купить что-то.
5.Деньги которые вы истратили тем или иным образом попадают предприятиям и опять превращаются в безналичность, т.е. в обязательство.
6.Предприятия не могут превращать в наличность более 3000 гривен в день.
Вот и все. :angry:
Что же происходит по бухгалтерии? А все нормально. Банк ведь не записал выданный вам кредит в основную бухгалтерию, все это в позабалансовых зобов'язаннях. По этому нет первичных документов.
Внешне глядя на буг.отчет кажется, что привлеченных на депозиты больше, чем выдано в кредиты, но мы забываем, что общие кредитные обязательства (необеспеченные) учитываются за балансом и взвешиваются на коэффициент 2/25. Т.е. выдавая кредит 25000 у.е. банк выдает только 2000 остальные 23000 можно сказать появляются из воздуха(точнее говоря из обязательства вернуть ему деньги). Нажатием клавиш - эта сумма появляется у Вас на счету(небалансовом счету).
Ну как вам пользоваться своими деньгами?
Проблема еще сложнее.
Как уже говорил неймлес - количество денег(наличных) ограничено и оно не увеличевается на 50% в год, по этому их банально на всех хватить не может.
Депозиты расходуются в размере 2/25 в обеспечение необеспеченым обязательствам - каковыми и являются кредиты.
Есть только одно но.
Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа
(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)
позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а
позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ни кажется ли Вам, что эта ст. не стыкуется с п.3 ч.1 ст.47 бибд, т.к. по кредитному договору в начале дает банк, а потом возвращаем. А по кредитной операции в начале й нас берут, а потом нам же дают?
смотрите и понимайте суть банков
-
можете посмотреть на сайте http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1578 в разделах иска 2.1, 7 и Резолютивной частиА правильный вопрос (относительно моего кд) звучит так:
Эквивалент ЧЕГО ИМЕННО (???) могут визначити стороны?
Ответ: эквивалент ОБЯЗАТЕЛЬСТВА, а не "того, чего хочу".
ОБЯЗАТЕЛЬСТВА (!!!)
А как звучит обязательство в моем кд?
А вот так:
"банк обязуется предоставить кредит в сумме 1000 долл"
Следовательно, в иностранной валюте стороны должны были визначити эквивалент именно этого, а не какого то другого обязательства, и никакого то там "того, чего хочу".
Должно было бы звучать так:
"банк обязуется предоставить кредит в сумме 1000 долл,
которая (сумма) является эквивалентом обязательства банка предоставить кредит в сумме 1000 долларов"
Поздравляю Вы обладатель Безценного договора
если не секрет " какой безценностью ращитываемс "
если не ошибаюсь то цена может выражатся только в гривне ,а что не имеет цены то безценно
принеси им медвежонка (плюшевого) с пояснением что он для тебя также безценен как (память детства )
те 1000 доларов в договоре !!! и вы с банком в ращоте
надеюсь выложиш на обозрение иск по этому поводу с включением фрагмента с ( медвежонком
) -
Я позволю не согласится с Вами:Предлагаю обменятся формулировками ваших кредитных договоров, где упомянут этот самый "эквивалент"
Вот что я обнаружил у себя.
Так как глюк я уже нашел, то формулировку из своего кредитного договора даю сокращенно и условно.
"банк обязуется предоставить кредит в сумме 1000 долл, что равняется эквиваленту 50500 гривен"
Другими словами: основное обязательство банка равняется эквиваленту 50500 гривен
Получается что сумма в долларах не является эквиваленом, не визначена эквивалентом, а равняется эквиваленту.
А как прописано в 524?
Вот смотрите ж сами. Я попробую поставить правильный вопрос.
А правильный вопрос (относительно моего кд) звучит так:
Эквивалент ЧЕГО ИМЕННО (???) могут визначити стороны?
Ответ: эквивалент ОБЯЗАТЕЛЬСТВА, а не "того, чего хочу".
ОБЯЗАТЕЛЬСТВА (!!!)
А как звучит обязательство в моем кд?
А вот так:
"банк обязуется предоставить кредит в сумме 1000 долл"
Следовательно, в иностранной валюте стороны должны были визначити эквивалент именно этого, а не какого то другого обязательства, и никакого то там "того, чего хочу".
Должно было бы звучать так:
"банк обязуется предоставить кредит в сумме 1000 долл,
которая (сумма) является эквивалентом обязательства банка предоставить кредит в сумме 1000 долларов"
Может кому и режет глаз, но за все это время я уже привык чувствовать себя идиотом, доказывая на этом форуме (банкирам и судьям, возможно читающим этот форум) всевозможные аксиомы. Аксиомы доказывания не требуют. Если где в интернете найдете утверждения, что заемщики пользуются дырками в валютном законодательстве, то отматерите такого автора и от меня. Валютное законодательство между резидентами, да еще и на территории – это не дырки, это одна большая пребольшая дырка от бублика. Такого законодательства попросту не существует.
Но в моем кредите эквивалентом назначена гривна. А не сумма в долларах. Поэтому от меня моему банкиру не видать текущего курса как ушей своих.
Уверен, что в договоре должно быть записано - банк обязуется предоставить кредит в сумме 1000 долларов, что является эквивалентом (курс НБУ 5.0) 5000 гривень.
-
В помощь, для тех кто хочет и должен получать помощь от государства.
в прикрепленном файле
-
Спасибо за Ваш труд не плохо, но пока не полно. Я так понимаю - это для подачи в ВСУ и ВРЮ. В таком случае было бы правильно выложить весь текст и обсудить на сайте, выработав одно целое заявление и направить адресатам.ПРОДОВЖЕННЯ заперечення щодо стягнення суми заборгованості за договором в іноземній валюті
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=16633
....
Але особливу занепокоєність визвало фактичний дозвіл ВСУ щодо стягнення заборгованості у іноземної валюті з процентами, що є платою за користування грошима.
(Цитата Узагальнення)
«… уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
…
У зв’язку з наведеним вище слід дійти висновку, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Проте слід переконатись, що у банку наявна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, отримані у встановленому порядку.
Виходячи з того, що виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором чи проценти на банківський вклад (статті 1054, 1061 ЦК України) в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.»
(Кінець цитати Узагальнення)
Проте в статті 533 ЦК України чітко зазначено:
Валюта виконання грошового зобов'язання
«1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.»
Законодавець не визначив межу цього зобов’язання, в наслідок яких саме відносин воно має виникати. Можна встановити лише, що ці зобов’язання виникають з загальних цивільно - правових відносин, так як саме ці відносини і розглядаються Цивільним Кодексом України.
Відносини, що виникають між позичальником та кредитором підпадають під цивільно - правові відносини, це підтверджено наявністю в ЦК Глави 71 ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД. З цього можна зробити висновок, що Цивільним Кодексом відносини між сторонами при отриманні/наданні позики, кредиту, банківського вкладу розглядаються в площині виникаючих зобов’язань, що мають бути виражені виключно в гривнях.
Тобто сам факт незаконності вираження зобов’язання у іноземної валюті при цивільно правових відносинах не може стати наслідком такого же порушення але вже за рішенням суду та/або внаслідок думки Верховного Суду України. Неприпустимо навіть за рішенням суду встановлювати грошове зобов’язання у іноземної валюті.
«2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.»
«3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.»
Це положення лише стверджує про необхідність вираження будь-якого грошового зобов’язання виключно в гривнях, та забороняє використання платіжних документів (та іноземної валюти) при здійсненні розрахунків за цим зобов’язанням за виключенням випадків та умов, що встановлені саме законом, а не будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Тобто навіть рішення суду, та міркування ВСУ не може знівелювати це ствердження.
Але за думкою ВСУ, наявність у банківської установи банківської ліцензії, генеральної ліцензії та письмового Дозволу вивільняє банк від виконання ст.. 533 ЦК України та іншого чинного законодавства.
Верховний Суд не дослідив той факт, що наявність банківської ліцензії у банківської установи та письмового дозволу не надає банку право виконувати будь-які валютні операції на свій вибір та розсуд. Так, Банківська ліцензія не передбачає виконання будь - яких валютних операцій взагалі, Банківська ліцензія передбачає певні кредитні операції але виключно в національної валюті України, без ознак валютної операції. Лише письмовий Дозвіл передбачає деякі валютні операції (але не будь-які). Чіткий перелік дозволених валютних операцій визначено у відповідних додатках до Дозволу.
І в цьому переліку не існує жодної валютної операції, що може бути ототожнювана як кредитна операція (з ознакою валютної), що виконується між банком та фізичної особою - резидентом на території України. Верховний Суд України не встановив при цьому який саме пункт додатку до Дозволу передбачає вищезазначену валютну операцію, а керувався загальними та декілька термінами. Тобто суд, за логікою ВСУ, має виходити з припущення, що якийсь із зазначених пунктів переліку дозволенних валютних операцій і містить ознаку кредитної валютної операції між резидентами (фізичною особою включно) на території України.
Але це є неприпустимим, навіть якщо це стверджує така поважна установа як Верховний Суд України.
Більш того, при вивченні даного Узагальнення виникає питання чи дійсно суди України будь-якої інстанції підкоряються при винесенні своїх рішень виключно Конституції Україні та Закону?
Фактично майже по всьому тексту Узагальнення мають місце певні вказівки щодо необхідності винесенні рішення на підставі думки ВСУ. Цим Узагальненням ВСУ фактично нівелює Конституційні норми щодо об’єктивного, справедливого та неупередженого суду. Суд вищої інстанції пропонує судам вжити заходи щодо усунення недоліків при здійсненні правосуддя при цьому сам займається його профанацією.
Проте статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Безумовно, ми дуже розуміємо, що на сьогодні конституційні норми в України мають загальний характер та, як правило, можуть постійно змінюватись, лобіюватись певними колами комерційних установ, органами влади. При винесенні такого Узагальнення ВСУ фактично поставив під сумнів наявність в нашої державі такого поняття як верховенство права. Є підстави вважати, що таке Узагальнення має характер «замовного» та упередженого, так як більшість банківських аргументів та деяких мотивувальних частин рішень судів вже містили фактично ті ж самі аргументи, що були наведені судом віщої інстанції в своєму Узагальненні. Тобто думка ВСУ фактично відображала думку банків, що заінтересовані в саме такому трактуванні норм діючого законодавства.
Ми також розуміємо, що Верховний Суд України в своєму складі має фахівців з вищої юридичною освітою, але при винесенні таких Узагальнень також виникає сумнів в якості цієї освіти.
Якщо суд нівелює прямі норми Конституції, забуває про Присягу судді лише на підставі політичної та/ або економічної доцільності, то що робити тоді нам, простим громадянам, коли ця, так звана, доцільність нас не стосується. Всі ці вищезазначені дії створюють суспільну напругу, громадяни вже сьогодні роблять переоцінку цінностей, що так декламують деякі політичні сили. І дуже сумно стає, коли розумієш, що в нашої державі основний Закон України стає лише « настільною прикрасою» посадовця, представника судової та будь-якої іншої державної влади в Україні.
ЗАХИСТИТЬ ЦЕЙ ЗАКОН. Докажіть своїми діями, що це припущення помилкове.
На підставі вищезазначеного в порядку, передбаченому ст.. 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» ,-
ПРОШУ:
1. Прийняти вищезазначене Заперечення до розгляду;
2. У встановлений законом термін надати письмове роз’яснення щодо вищезазначеного Узагальнення з чітким посиланням на норми чинного законодавства;
3. Шляхом реалізації свої прав та обов’язків внести відповідні зміни до цього Узагальнення з урахуванням посилань, що були надані в запереченні;
4. При внесенні змін до Узагальнення спиратися виключно на прямі норми Конституції та Законів України.
З повагою та надією на порозуміння, на справедливий та неупереджений суд,
Пупкин ВАСЯ
-
Граждане форумчане!!!!! Я думаю, что пару и желчи выпустили явно не вполном объеме и это понятно....Но читая весь этот, под час Ваш сурогат, приходит на думку "чем бы дитя не тешилось.." По этому огромная просьба повернуть весь "парожелчь" в ином направлении, а именно посмотреть на это узагальнення со стороны, а что полезного оно дало и как все это "Г" использовать на пользу заемщиков - мне кажется от этого будет больше пользы, а именно использовать при обжаловании в апеляхах, в первичках...
-
Скажу из практики, что не которые судьи в наглую, умудряються не принимать Встречные иски, так, что не все просто..не то, что не может постановить(нет иска, нет постановы)труба!! но это как крайний случай, хоть % осановятся
а всу указал судам, что если при позове банка, суд его удовлетворяет, то в своем решении он
не может постановлять розирвання договвору, если заемщик не подавал встречный иск с таким требованием
-
не только у Вас в городе, так к сожалению по всей Украине.Привет! Я в ШОКЕ! Всю ночь читала реестр. Так оказалось что у нас в городе НИКТО НЕ СУДИЛСЯ С БАНКОМ!!! По области- единицы! Зато банки стягувалы на всю катушку, а ответчики даже в суд не являлись! Думаю что это страх и чувство беспомощности. Разъединяй и властвуй- так сделали банки.
-
Я внимательно изучил Ваши 2 последних сообщения (семинар, касачка). В которых Вы ссылаетесь на розьяснения ВСУ 2009 ""Недиств договор.."Дело не в самоуверенности, а в том, что хорошее враг лучшего. И я хочу, чтоб аудитория пользовалась самыми последними версиями исков!
к огромному сожалению нигде не увидел ссылок на ДЕФЕКТЫ в договорах, а зря это существенно и очень.
-
Я не думаю, что последним т.к. она не под стражей. Будете подавать апеляцию одназначно , на это время ее никто не арестует. Убедительная просьба ищите нормального адвоката, без адвоката Вы не сможете себя отстоять...а куда написать Вы уже выложили и сами, напишите хотя бы в эти инстанции, а копии приложите на последние заседание и подайте их через канцелярию этому же судье(их к делу не примут, но почитают это точно и подумают..) + напишите жалобу на этого судью в его предвзятости и т.д. на его же имя. Эта жалоба обязана быть подшита в Ваше дело(а это очень серьезно)Спасибо за ответ.
Судья не обращает внимание на то, что нет никаких доказательств в наглую, все ходатайства отклоняются, в том числе и предоставление первичных документов, накладных и приходных ордеров, как не относящееся к делу - полный бред. Прокурор сказал, что нет смягчающих обстоятельств, хотя в деле есть свидетельство несовершеннолетней дочери, а он сказал что нет смягчающих обстоятельств для смягчения наказания, т.е. хотя бы срок условно.
Вопрос в том куда на это ЭФФЕКТИВНО немедленно пожаловаться. Потому что в следующий четверг моя знакомая может оказаться в наручниках ни за что.
Куда пойти на прием ? может приехать в Киев, но можно ли с подпиской о не выезде ехать в Киев.
С больницей решаем вопрос, но необходимо решать вопрос с судьей, потому что следующий приход в суд может для нее оказаться последним.
письмо
Высшая рада Юстиции
Высшая Квалификационная комиссия судей
Комитет верховной рады по вопросам правосудия
Карпачевой
кто еще занимается вопросами беспередела судей ?
-
Я, не в праве судить об иске хороший , плохой..главное, чтобы Вы его могли защитить на рассмотрении..единственно можно было бы подробнее расписать момент возврата всей суммы(чтобы при вынесении решения судья мог сослаться на обоснованность..как именно и почему так будет происходить выплата) если хотите посмотрите мой иск на сайте может что-то подкорректируете в своем http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...c=1578&st=0очень прошу написать свои коментарии и критику, что нужно исправить или добавить??
Відповідач: Акціонерний комерційний інноваційний
банк «УкрСиббанк»
адреса місцезнаходження:
61050 м. Харків, пр.Московський,60
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання недійсними кредитного договору,
договору іпотеки та договорів поруки
сам позов в прикрепленном файле
-
это он спрашивает( что делать?)не много не понятно какую аудиозапись, если судебных заседаний, то имеете право получить по ЦПК написав соответствующее ходатайство и подать через канцелярию....
-
К сожалению потом, труба и поздно пить боржоми - платит все с полна или ипотека в пользу банка со всеми вытекающими последствиями....совершенно верно! в реестре читала кучу решений, когда после того как суд удовлетворил
иск банка-взыскать, заемщик подает на расторжение (розірвання) договора потому что иск банка удовлетворили и теперь заемщик не может пользоваться тем на что рассчитывал при заключении договора,
как правило иск заемщика удовлетворяли- договор разрывали
11.10.2010 - Верховний Суд України узагальнив судову практику розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин
в Постанови пленумів та узагальнення судової практики
Опубликовано