[Ухвала ВССУ про скасування рішень апеляційної інстанції: банк має довести факт отримання коштів]

5 hours ago, Bolt said:

Всё реально... Надо пробовать...

Подавать на  розірвання договору іпотеки?

[Ухвала ВССУ про скасування рішень апеляційної інстанції: банк має довести факт отримання коштів]

3 hours ago, Bolt said:

Я ведь написал...

 

И это реально?

[Ухвала ВССУ про скасування рішень апеляційної інстанції: банк має довести факт отримання коштів]

10 hours ago, Bolt said:

Это совершенно разные дела с разными основаниями... и разным предметом иска... разными требованиями...

Но КД один и тот же, один суда увидел что я эти деньги взял, а второй, отказал банку во взыскании, и как теперь поступить с ипотекой не знаю.

[Ухвала ВССУ про скасування рішень апеляційної інстанції: банк має довести факт отримання коштів]

30 minutes ago, Bolt said:

Да вообще-то уже нет, не могут больше обращаться в суд, им ведь отказали...

У меня два решения суда по одному КД, одно в котором несмотря на экспертизу и не мои подписи а  также поддельные первичные документы мне отказали в розірванні  кредитного договора  и возврату безосновательно банком полученных средств, суд уводил в ксерокопии доказательство что я эти деньги получил, а второе решении суда по тому же КД, где отказали банку во взыскании, потому что эти же первичные документы которые устроили первый суд, оказались фальшивками о чем указала экономическая экспертиза, и банк не довів свої вимоги на думку суду, вот тепер вопрос, что делать с ипотекой как ее снять.

[Ухвала ВССУ про скасування рішень апеляційної інстанції: банк має довести факт отримання коштів]

23 minutes ago, Bolt said:

Судом...

Как я понял договор остался в силе, просто не доказали свои аппетиты, могут и подать повторно, так что с ипотекой по КД думаю не так все просто.

[Ухвала ВССУ про скасування рішень апеляційної інстанції: банк має довести факт отримання коштів]

On 7/1/2017 at 2:45 PM, Bolt said:

Вот решение апелляции после нового рассмотрения... Справедливость восторжествовала...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61365962

 

 

Справа № 212/2-431/11 Провадження № 22-ц/772/1553/2016Головуючий в суді першої інстанції Венгрин О. О.Категорія 27 Доповідач Сало Т. Б.

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2016 рокум. Вінниця

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сала Т.Б., суддів: Жданкіна В.В., Якименко М.М., секретар - Агеєва Г.В., за участі: представника позивача - ОСОБА_2 та представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

ПАТ "УкрСиббанк" звернулось із до суду із вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором №11279859000 від 27.12.2007 року в сумі 2 404 880,97 грн.

Позов мотивовано тим, що між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого їй був наданий кредит до 26 грудня 2014 року в розмірі 265000,00 доларів США з відсотковою ставкою за користування кредитом 12,9% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 по кредитному договору, між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 було укладено договір поруки .

ОСОБА_4, в порушення умов кредитного договору, своїх зобов'язань належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилась вказана заборгованість.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2013 року замінено первісного позивача ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником - ТОВ «Кей-Колект».

Останнім рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2015 року позов ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором №11279859000 від 27.12.2007 року в сумі 2 404 880,97 грн. В задоволенні позову до ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2015 року в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по кредиту і в цій частині ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в решті рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки суд не дослідив та не оцінив належним чином докази по справі, зокрема судом не враховано, що відповідач не підписувала жодних заяв на отримання коштів та розрахунково-кредитних документів; судом не взято до уваги те, що відповідно до почеркознавчих експертиз ряд касових документів підписано іншою особою, а не відповідачкою, також позивач не довів отримання відповідачкою кредитних коштів та здійснення нею погашення по кредиту.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 02.11.2015 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2015 року залишено без змін.

На вказані ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, якою просила скасувати вищевказані судові рішення, та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект».

Вищий спеціалізований суд України ухвалою від 10.02.2016 року скасував ухвалу Апеляційного суду Вінницької області в частині позовних вимог ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_4, і справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог до поручителя набрало законної сили, а від так рішення суду переглядається в частині вимог до основного боржника - ОСОБА_4.

Ухвалою суду касаційної інстанції вказано про необхідність перевірки фактичних обставин, які стосуються як укладення кредитного договору, так і отримання грошових коштів; про необхідність встановити дійсний розмір кредитної заборгованості з врахуванням заперечень відповідача, дослідити первинну бухгалтерську документацію; суд не вказав, які докази підтверджують часткове виконання позичальником умов договору; суд не надав правової оцінки висновку проведеної у справі експертизи; суд, взявши до уваги висновок експертизи в частині підписання кредитного договору відповідачем, не надав правових висновків іншій частині даної експертизи; апеляційний суд не дав належної правової оцінки твердженням представника позивача про втрату первинної бухгалтерської документації, оскільки відсутні підтвердження цих доводів; посилання апеляційного суду на правову позицію ВСУ, викладену у постанові № 6-63 цс 12 від 11 липня 2012 року є безпідставним.

Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої інстанції чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

При новому розгляді справи, колегією суддів встановлено, що 27 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту №11279859000 на суму 265 000,00 доларів США до 26 грудня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом 12,9% річних.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору №11279859000 від 27.12.2007 р. відповідачам направлялись вимоги від 13.05.2009 р., 11.08.2009 р., 17.12.2009 р. про необхідність погашення заборгованості, які виконані не були.

Станом на 02.07.2010 р. заборгованість позичальника ОСОБА_4 за кредитним договором становить 2404880,97 грн., з яких: 257637,37 дол. США (еквівалентно 2037576,67 грн.) - кредитна заборгованість; 41764,36 дол. США (еквівалентно 330301,79 грн.) - заборгованість по процентах; 36502,51 грн. і 500,00 грн. - пеня.

12.12.2011 р. між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу №1 за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_4 на підставі договору про надання споживчого кредиту №11279859000 від 27.12.2007 р., за яким замінено кредитора у зобов'язаннях.  

Колегія суддів, встановивши обставини у справі, проаналізувавши всі докази не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь позивача заборгованості, вказаної у позові.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даній справі, на обґрунтування своїх вимог позивач надав оригінал та копію кредитного договору укладеного між банком та ОСОБА_4, графік погашення кредиту підписану сторонами, копії додаткових угод.

Договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

За кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов'язується надати Позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 265000 дол. США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти

Позичальник має право отримати кредитні кошти у вигляді одного або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати розмір суми кредиту.

Сторони домовились, що банк надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії.

Як вказано в Договорі, у цьому договорі термін «кредитна лінія» вживається в такому значенні - це форма надання кредиту, яке передбачає надання кредиту Позичальнику в майбутньому одним траншем, декількома траншами, але в будь-якому випадку в межах встановленого ліміту кредитної лінії.

Відповідно до Графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору, позичальник зобов'язується повернути банку кредит у таких розмірах, щоб станом на нижче вказану дату сума заборгованості за кредитом не перевищувала розміри, які вказані у Графіку.

Представник відповідача, визнавши факт підписання договору кредиту та графік погашення кредиту, заперечував в повній мірі, проти факту отримання ОСОБА_4 коштів від банку.

Досліджуючи дані твердження, колегія суддів прийшла до висновку, що вони обґрунтовані, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу другого п. 1.1. Договору кредиту позичальник має право отримати кредитні кошти у вигляді одного або декількох траншів, для чого надає до банку письмову заяву (за формою згідно вимог банку), в якій зазначає бажану суму траншу та бажану дату його отримання. Така заява позичальника, укладена та надана згідно умов цього Договору, є підставою для видачі банком траншу позичальнику. Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що обставини надання відповідачу кредиту повинен довести позивач.

В ході розгляду справи представник позивач на вимоги суду не надав жодної заяви ОСОБА_4 на отримання траншу по кредитному договору.

ОСОБА_4 вказувала в своїх запереченнях, що після підписання договору кредиту вона відмовилась від отримання коштів, оскільки були невигідні умови, в т.ч. відсоткова ставка.

Заперечуючи проти твердження відповідача, банк надав як доказ отримання коштів за кредитним договором «Розпорядження на видачу кредиту» ( Т.2 а.с. 191-204) за підписом посадових осіб банку, в яких вказується, дата видачі чергового траншу, сума траншу, відсоткова ставка.

Колегія суддів не бере до уваги дані розпорядження, як доказ надання ОСОБА_4 кредитних коштів, оскільки в жодному з них не вказана єдина і необхідна підстава для видачі кредитних коштів - заява ОСОБА_4 на отримання кредитних коштів.

Також на підтвердження надання кредиту ОСОБА_4, представником банку було надано виписку за кредитним договором за період з 27.12.2007 року по 23.11.2010 року. Дану розписку позивач отримав на свій запит від АТ «Укрсиббанк».

Відповідно до п. 1.5. Договору банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1.

В даній виписці відображається, що з № рах.2203800000 (Дт) на рах. НОМЕР_2 (Кт) перераховувались кошти. Операція - «надання кредиту згідно угоди 11279859000 від 27.12.2007 року, клієнт - ОСОБА_4.

Відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, постанови НБУ№280 із змінами Видача кредитних коштів здійснювалась з рах. Дт 2203- довгострокові кредити на поточні потреби що надані фізичним особам, по дебету рахунку проводиться сума наданого кредиту з кореспондуючим рах. Кт 2620 - кошти на вимогу фізичним особам, поточний рахунок, за кредитом рахунку проводяться суми що надходять на рахунок клієнта.

Однак, дану виписку колегія суддів не бере до уваги, оскільки виписка по рахунку робиться автоматизовано, без участі позичальника та не на підставі первинних документів. Представник позивача фактично не зміг підтвердити жодними доказами первинного характеру (заявки на отримання кредитних коштів із відображеннях в них бажаної суми; первинну бухгалтерську документацію тощо), кожну операцію, відображену у наданій виписці.

Даною випискою підтверджується лише факт зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_4 - НОМЕР_1.

Також на підтвердження отримання коштів ОСОБА_4 банком надавались заявки від імені ОСОБА_4 на видачу готівки (Т.1 а.с. 152-233).

Всі заявки на видачу готівки, які містяться в матеріалах справи, були предметом дослідження експертами при проведенні судової почеркознавчої експертизи.

Згідно висновку експерта №417-П від 07.02.2014 р. (експертиза проведена експертами НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області) в частині заяв на видачу готівки у графах "Підпис отримувача" виконані не ОСОБА_4, а іншою особою, в частині - вирішити питання, чи ОСОБА_4 виконані підписи, чи іншою особою, не є можливим. (а.с. 37-46 т. 3) На дослідження експертами КНДІСЕ заяви на видачу готівки судом не надавались, оскільки представник позивача ТОВ "Кей-Колект" повідомила суд про втрату зазначених документів.

Отже, проаналізувавши вищезазначені докази, колегія суддів прийшла до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та необхідні докази, на підтвердження того, що ОСОБА_4 надавались транші відповідно до умов договору, та отримання особисто ОСОБА_4 чи через представника коштів, які були перераховані на її рахунок.

Представник ОСОБА_4 також категорично заперечував факт погашення ОСОБА_4 кредиту, тобто внесення нею через касу банку чи на рахунок банку будь яких коштів на виконання вимог договору кредиту, який вона підписала.

Пояснення представника банку, в частині тих, що ОСОБА_4 погашала кредит, і даний факт підтверджується згаданою випискою по рахунку, колегія суддів не бере до уваги з підстав недоведеності цього факт первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, відповідно до п. 3.4.1. Договору позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а саме на рахунок № НОМЕР_3 в АКІБ «Укрсиббанк». Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

Як вбачається з наданої виписки по рахунку, в графах «погашення кредиту» погашення відбувалось не на рахунок вказаний у договорі, отже, знову мало місце невідповідність умов договору до обставин, викладених в позові, що підтверджує заперечення ОСОБА_4.

Проаналізувавши вищезазначені докази в їх сукупності та обставини, встановленні під час розгляду справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доказів, які надані банком, недостатньо, щоб стверджувати те, що ОСОБА_4, уклавши кредитний договір з банком, отримала транш, написавши відповідну заяву для цього та отримавши їх у банку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Факт отримання ОСОБА_4 повідомлення - вимоги від банку про наявність заборгованість жодним чином не підтверджує факт отримання нею коштів.

Колегія суддів, приймаючи до уваги висновки касаційної інстанції, встановивши обставини справи, проаналізувавши надані суду докази, прийшла до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_4 коштів (заборгованість), які просить стягнути позивач, а від так і відсутні підстави для встановлення та дослідження загального розміру заборгованості.

Суд першої інстанції не в повній мірі дослідив умови договору та не співставив їх з фактичними обставинами справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору - скасувати.

Ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь ОСОБА_4 1870 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:        

И что же теперь с ипотекой, как ее снять?

[Как заставить апелляцию адекватно отреагировать на предоставленные банком фальшивые доказательства?]

Возвращаясь к данной теме, проиграл первый суд по возврату мне безосновательно полученных банком средств, апелляционный суд не взял во внимание почерковедческую экспертизу квитанции на выдачу наличной гривны в кассе банка результат которой говорил что подпись на ней мне не принадлежит, а сослался на предоставлений в суд банком мемориальные ордера, также на заявление про продажу иностранной валюты и выписки в которых он СУД увидел доказательства того что кредитные средства я получил в полном объеме и требовать возврата переплаты я не могу, мне отказали в иске, сейчас в свою очередь банк, теперь уже ФК в другом судебном процессе по этому же кредиту требуют от меня вернуть им средства которых я у них не брал, по поему клопотанню проведена в данном деле судебно-экономическая экспертиза которая указала что по данным мемориальным ордерам нельзя установить факт перечисления кредитных средств мне на счет как указано в КД, они составлены с нарушениями к тому же не от юр.особы АКИБ а от АТ чего на тот момент времени не могло быть, и заявление про продажу иностранной валюты не может подтвердить выполнение операции так как имеет свои нарушения, соответственно банковские выписки имеют огромное расхождение и правильные ли расчеты задолженности установить нельзя, тут возникает вопрос, апелляция по первому позову сослалась на эти именно документы как на неоспоримые доказательства получения мною всех средств, а эксперт в своем заключении по второму позыву этого же КД установил что все эти документы не подтверждают получения мною части кредита, как же мне быть как правильно поступить, есть ли у меня основания требовать пересмотра первого позова по вновь выявленным обстоятельствам и как мне по результатам этой экспертизе поступить во втором деле?

 

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

On 16.03.2017 at 9:48 AM, у.zaporozhskiy said:

Нужно анализировать конкретный договор и только после этого принимать решение о реструктуризации.

В договоре факторинга идет речь о том что сума финансирования под отступление прав «Вимоги» составляет 2.6% от сумы прав  «Вимог», как это понять?

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

On 26.02.2017 at 3:25 AM, Bolt said:

 

ФК «Позика» кто сталкивался, насколько легальны и законны их договора и если смысл вести с ними переговоры?

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

On 26.02.2017 at 3:25 AM, Bolt said:

Надо просить суд признать явку обязательной и дальше по сценарию, если не явятся оставить без рассмотрения...

Ну и само собой сделать то как сказал Ярослав...

На это, судя мне заявила что это их право являться или нет.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

On 22.02.2017 at 6:47 PM, у.zaporozhskiy said:

В таком случае, необходимо просить суд признать факт, для которого просили назначить экспертизу-установленным.

В данном случае больше оснований- оставить иск без рассмотрения, чем отказать в иске.

А есть заявление от банка-рассматривать дело без их участия?

Да, есть такой заявление от банка.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Банк не является в суд уже два года, не выполнил ухвалу суду и не предоставил документов для проведения бухгалтерских и почеркознавчих экспертиз, к тому же недавно продал кредит коллекторам в гривнах хотя кредитный договор во франках, в суд не чего не сообщил и не предоставил, хочу подать клопотання про відмову в позові банку, подскажите правильно ли я сделаю, может что нужно сделать по-другому?

[Как заставить апелляцию адекватно отреагировать на предоставленные банком фальшивые доказательства?]

Прошу подтвердить, правильны ли будут мои действия:1 Сначала пишу письмо в банк,которое заверяю у нотариуса( по банковской тайне), отправляю,конечно, ответа не получаю (это уже 5-й суд), на суде передаю клопотання по витребуванню доказів. Из-за отсутствия свободных финансов борюсь с банком пока без адвоката, но скоро нужно будет подключать профессионала.Спасибо за помощь.

Я думаю ничего не нужно заверять, все равно ничего вам не пришлют, просто пишите письмо в банк покажите в суде что обращались, и готовьте клопотання в суд.

[Как заставить апелляцию адекватно отреагировать на предоставленные банком фальшивые доказательства?]

Очень прошу помощи. Суть -суд с Укрсиббанком по автокредиту . Условие надання кредиту " Кредит( дол) надається шляхом зарахування коштів на поточний рах. Позичальника 2620.... для подальшого цільового призначення "  ( было перечисление    на автосалон в грн) ,Судья просит уточнить,какие именно документы надо витребовать у банка.Для этого мне надо понимать,какие  первичные документы должны были быть в банке, которые подтвердят получение валюты  в кредит и оплату в гривне на автосалон, Все тянет на мнимую сделку, Помогите,пожалуйста.

Где-то так:

ПРОШУ СУД витребувати у позивача докази, документи :

1. Оригінал. Заява на видачу готівкою іноземної валюти Долари США, з поточного рахунку  №№2620документ що підтверджує намір отримати кредитні кошти.
2. Форму щоденної статистичної звітності відділення № АКІБ «УкрСиббанк» м.________________, форма №550Д.03 «Розшифрування валютних рахунків»  «___»_____ 200 року, яка містить інформацію про всі банківські операції за названу дату.
3. Щоденну оборотну відомість відділення №  АКІБ «УкрСиббанк» в   м._________ за «___»_______ 200 року.
4. Документ первинної бухгалтерської документації перерахунку кредиту в безготівковій формі у сумі ________ Доларів США на поточний рахунок позичальника №2620 з поясненням, якому нормативно-правовому акту НБУ документ відповідає та яким пунктом кредитного договору узгоджений.
5. Заяву про відкриття поточного рахунку №2620 від «___»_____ 200 року у національній валюті в оригіналі.
6. Заяву про відкриття поточного рахунку №2620 від «___»_____ 200 року у іноземній валюті в оригіналі.
7. Квитанцію про сплату комісії за відкриття рахунку на ім’я _________________ від «___»_____ 200 року.
8.  Положення про облікову політику банку, а також методологію та процедури з бухгалтерського обліку, що цю політику регламентують, відповідно до Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від З0 грудня 1998 року №566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 року за №56/3349 на 07 червня 2007 року.
9. Положення про кредитну політику банку (внутрішньобанківський документ), відповідно до Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих трат за кредитними операціями банків» від 06.07.2000року №279, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000року за №474/4695 зі змінами і доповненнями (постанова втратила чинність на підставі Постанови НБУ №23 від 25.01.2012року), але діяла на момент укладання кредитного договору між Сторонами процесу.
10. Витяг з Книги реєстрації відкритих рахунків (по рахунку, що належить _________________) передбаченої Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання від 8 грудня 2004 року №601, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2004 р. за №1646/10245, із змінами і доповненнями, внесеними постановою правління Національного банку України від 29 листопада 2010 року №515.
11.  Рух коштів по поточному рахунку №2620, відкритому банком ____________ в національній валюті, відповідно до Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12 листопада 2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493 та інших діючих нормативних актів.
12.  Рух коштів по поточному рахунку _________________ №2620, відкритому банком в іноземній валюті, що регламентовано пунктом 4 глави 3 розділу 3 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України від 14 серпня 2003 року №337, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за №768/8089 та до Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання ї закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12 листопада 2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493.       
13. Документ (платіжка) котрим банк перерахував кошти (гривни) на автосалон.

[Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору]

1

Если банк не выполнил Ваше платежное поручение в иностранной валюте, Вы вкладчик или кредитор банка?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=53#entry163422

На порушення вимог ст. ст. 10, 11, 60, 212-214, 315 ЦПК України апеляційний суд не сприяв всебічному й повному з'ясуванню дійсних обставин справи, що мають юридичне значення для її вирішенні, допустив неповноту у з'ясуванні таких обставин, не встановив дійсній розмір кредитної заборгованості, якщо дійшов висновку про укладеність договору, і з урахуванням заперечень відповідачки не дослідив первинну бухгалтерську документацію на підтвердження видачі готівки позичальнику, а також погашення кредиту; не вказав, які докази підтверджують часткове виконання нею умов договору.  

Також апеляційний суд не дав належної правової оцінки твердженням представника ТОВ «Кей-Колект» про втрату первинної бухгалтерської документації, оскільки відсутні підтвердження цих доводів, а, крім того, факт видачі кредиту та розмір кредитної заборгованості згідно з вимогами ст. ст. 10, 60 ЦПК України має довести саме позивач.

Встановлення зазначених обставин має важливе юридичне значення, оскільки саме цими обставинами, докази чого на їх підтвердження позивач не надав, він та суд обґрунтували те, що відповідач частково виконувала умови кредитного договору, що вона заперечувала.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6707&page=2#entry163479

 

2

Громкие дела, рассматриваемые судами, в отдельных случаях могут привести к весьма отрицательным последствиям. Ведь большинство усматривает проблему не в соблюдении норм закона, что в результате влечет за собой принятие справедливого и законного решения, а в поиске виновной стороны.

Причем самое неприятное то, что ситуацией, как ни странно, воспользовались те, кто должен был бы признать и свою вину в ненадлежащем оформлении документов.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=280#entry93387

 

3

Заява на продаж іноземної валюти чи Заява про купівлю іноземної валюти – це договір комісії

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=218#entry63848

 

4

Ухвала

іменем україни

10 лютого 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого       Ткачука О.С.,

суддів:                  Висоцької В.С.,            Колодійчука В.М.,

Умнової О.В.,               Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний     банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27 серпня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 15 000 доларів США зі сплатою 11,04 % річних за користування кредитними коштами та комісійної винагороди, з кінцевим строком повернення до 26 серпня 2017 року. Оскільки відповідач належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, станом на 21 червня 2012 року виникла заборгованість перед банком у розмірі 36 573,42 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 14 674,18 доларів США, заборгованість за відсотками -         8 974,68 доларів США, заборгованість за комісійними нарахуваннями -    1 350 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання умов договору -           9 803,17 доларів США, штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США та штраф (процентна складова) - 1 740,10 доларів США. Враховуючи викладене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_3 на свою користь вказану заборгованість, яка станом на 21 червня 2012 року згідно курсу Національного банку України становить 292 221,63 грн.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 26 травня        2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 27 серпня     2007 року в розмірі 36 573,42 доларів США, що еквівалентно 292 221,63 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що відповідач скористалася кредитними коштами, про що свідчить договір іпотеки, а також внесення коштів на погашення заборгованості за спірною угодою в період             з 01 жовтня 2007 року по 15 жовтня 2008 року. Відповідачем не доведено, що кошти вносились не нею, а іншою особою.

Проте з таким висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 27 серпня 2007 року між ПАТ                              КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір про надання відповідачу кредиту в розмірі 16 500 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 0,92 % щомісячно, з кінцевим терміном повернення до 26 липня 2017 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даною угодою цього ж дня між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 57 - 59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 вказувала, що після укладення кредитного договору працівники банку запевнили її про відсутність у касі банку кредитних коштів і вони будуть видані через декілька днів після укладення іпотечного договору. Відповідач також зазначила, що за отриманням кредитних коштів до каси банку вона не зверталася та не уповноважувала інших осіб на вчинення таких дій, а ці кошти шахрайським шляхом отримав ОСОБА_4 (а. с. 67-69).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання ОСОБА_3 грошових коштів у касі банку.

За змістом статей 212, 214 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Проте, апеляційний суд на вказане уваги не звернув, не перевірив доводи відповідача та не зазначив, якими належними та допустимими доказами спростовані такі заперечення, не вказав який належний та допустимий доказ підтверджує отримання ОСОБА_3 коштів у касі банку.

Разом з тим, рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12 листопада 2014 року, в справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору неукладеним (справа № 285/620/13-ц) встановлено, що згідно висновку експерта від 15 квітня 2014 року підпис, розташований у графі «отримувач» у заяві від 27 серпня 2007 року про видачу готівки у розмірі 15 000 доларів США, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (а. с. 100-102, 105-106).

Крім того, суди в справі № 285/620/13-ц дійшли висновку, що ПАТ               КБ «ПриватБанк» не довело факту отримання ОСОБА_3 27 серпня        2007 року кредитних коштів у розмірі 15 000 доларів США.

Також банк не надав належних та допустимих доказів щодо вчинення ОСОБА_3 або її уповноваженою особою дій, що свідчать про визнання позичальником боргу або іншого обов'язку.

Так, виписка з рахунку (а. с. 158-182) не свідчить, що саме ОСОБА_3 або її уповноважена особа сплачувала заборгованість за кредитним договором.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, суд апеляційної інстанцій всупереч вимогам статей 213, 214, 303, 304 ЦПК України на вищенаведені положення закону уваги не звернув, належним чином не перевірив та не дав оцінки доводом позивача та запереченням відповідача, не зазначив, якими належними та допустимими доказами спростовані такі доводи та заперечення, не встановив фактичні обставини для правильного вирішення справи, зокрема, не встановив факт отримання ОСОБА_3 або її уповноваженою особою кредитних коштів та вчинення вказаними особамидій, що свідчать про визнання позичальником боргу або іншого обов'язку.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвалене апеляційним судом рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 26 травня       2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                        О.С. Ткачук

Судді:                                                                    В.С. Висоцька

                                                                               В.М.Колодійчук

                                                                               О.В. Умнова

І.М. Фаловська

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55795581

Справа № 285/620/13-ц

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41388991

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40334765   

Если было все так просто, и в моем деле ВССУ точно так же скасував решение апелляционного суда и направил на новое рассмотрение, не смотря на это апелляционный житомирский суд проигнорировал напрочь ВССУ, принял вновь точно такое же решение и признал фальшивые документы належным доказом, вот такое у нас правосудие, и что с ним делать.

[Постановление ВСУ по пересмотре об отказе ТОВ "ОТП Факторинг" в пересмотре решений 3-ох инстанций об отказе во взыскании задолженности в связи с]

Когда будет возвобновлено дело по взысканию необходимо подать такой иск.

У меня три вымогы 2011,12,13года, банк подал в суд в 13году, считается ли с момента получения первой в 11-м году?

[Постановление ВСУ по пересмотре об отказе ТОВ "ОТП Факторинг" в пересмотре решений 3-ох инстанций об отказе во взыскании задолженности в связи с]

Вопрос неоднозначный.

Нужно в совокупности анализировать условия договора поручительства и кредитного договора.

Является ли такое требование основанием для возврата всего кредита?

В кредитном договоре прописано, что если заемщик с момента получения вымогы на протяжении  31-го дня не устранит задолженность, то считать срок возврата кредита наступившим на 32 день с даты получения вымогы.

[Постановление ВСУ по пересмотре об отказе ТОВ "ОТП Факторинг" в пересмотре решений 3-ох инстанций об отказе во взыскании задолженности в связи с]

Ну конечно прекращается...

Как теперь правильно поступит, иск банка сразу и к заемщику и к поручителю??

[Постановление ВСУ по пересмотре об отказе ТОВ "ОТП Факторинг" в пересмотре решений 3-ох инстанций об отказе во взыскании задолженности в связи с]

В таком случае истекает не срок и.д., а специальный преклюзивный (может на русском не совсем правильное слово) прекращения поручительства.

 

В данном случае все зависит от конкретных условий кредитного договора: срок наступления основного обязательства может считаться с момента получения требования или на 30/31 день после его получения.

И в зависимости от этих условий, поручительство прекращается через 6 месяцев после получения требования или 6 месяцев после окончания срока, указанного в требовании или предусмотренного в кредитном договоре после получения соответствующего требования.

Вопрос такой, если в своих заявах к заемщику и поручителю банк не требовал погасить весь кредит а только просроченную заборгованисть, в течении 30-ти дней, но оплаты не было, и в суд банк подал иск только по прошествии почти двух лет, поручительство прекращается?

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Если эксперт почерковедческой экспертизы в одной инстанции указал, что ему мало почеркового материала и он не может установить кому именно принадлежит подпись, а по повторному клопотанню эксперт второй инстанции в своей экспертизе четко указал что подпись не принадлежит клиенту, то является ли это противоречивыми экспертизами?

[Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору]

Ситуация следующая, гривна которая была внесена на текущий счет, банк по своему разумению списывал и покупал за нее валюту, вносил ее в качестве погашения кредита, апелляционный суд считает это доказательством того что кредитные деньги (франки) были получены, хотя деньги реально не были выданы, все документы на якобы выданные франки или с поддельными подписями клиента(есть экспертиза), либо только в копиях с подписями которые даже визуально не похожи на подпись клиента, либо составлены от юр. лица которого на тот момент даже не существовало (АТ а не АКИБ), прошу вашего совета уважаемые форумчане как изменить ситуацию, что предпринять, заранее спасибо.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Что за постанова... Может ухвала... То есть они не исполнили ухвалу суду про вытребування таких документов... Просто проигнорировали или они как то это объяснили суду...

Извиняюсь «ухвалу». Пока объяснили это тем что письма, которые были направлены судом и в Киев и в Харьков не прочитали, ждем следующего заседания.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

То есть вы уже пробовали установить, есть ли у банка таковые документы (доказательства выдачи кредита)? Банк просто отмолчался и подал иск?

Нет, банк на постанову суду не предоставил копий первичных документов, которые свидетельствовали бы о том, что кредит был выдан.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Вам надо затянуть процесс? Тогда там немного другая тактика.

А польза... Развалить линию доказывания банка: нет надлежащих исключительных доказательств, отказ в иске.

Может у кого есть толковей заперечення на позов, отсутствует у банка доказательства выдачи кредита, сбросьте пожалуйста в личку или на почту, для ознакомления, заранее благодарен.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Так просто и указать судье: Ваша честь, при реальном совершении банком валютных операций (в том числе при кредитовании физлиц наличной иностранной валютой) нормативка НБУ предусматривает оформление таких операций вот такими-то документами, причем первичными, которых, как видите, нет (а должны быть, это же финучреждение).

Вместо этого есть какие-то одностороние распечатки по аналитическим счетам (хотелки), распечатанные юристом банка непосредственно перед заседанием и которые не могут считаться надлежащими доказательствами в свете ст.ст.59,60 ГПК...

Валютообмен (например) четко регулируется профильным постановлением правления НБУ, а тут какая-то отсебятина...

Юрист банка...шабашит на работе, что ли?

А какую то пользу извлечь из этого можно, например просить суд повторно требовать не предоставленные банком документы?