boykooleg

ZT23ЕА - ZST20Е ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА АГЕНЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (Повідомлення Держкомфінмоніторингу України N 11126/0530-7-2 від 26.12.2007 року) Код міжнародної контрагент-реєстрації СПФМ "ЕлВІСофт" ЄДРПОУ 30731994 – ТРДПАУ 553515469 Офіс для отримання кореспонденції: 14037, м.Чернігів, проспект Миру, буд.130 N 22-10-09 від 22 жовтня 2009 року Деснянському районному суду м. Чернігова (суддя І.П.Рахманкулова) Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” Копія: Управлінню СБУ в Чернігівській області На Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 серпня 2009 року по справі N 2-5287/09 На Позовну заяву Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628 в додаток до листа Фінансового Агента держави Україна на адресу Деснянського районного суду м. Чернігова N24-09-09 від 24.09.2009 року Фінансовий Агент національної унітарної держави Україна ZT23EA-ZST20E, в порядку експертної правової допомоги Деснянському районному суду м. Чернігова сповіщає місцевий суд про суттєві правові обставини, які унеможливлюють розгляд справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року у будь-якому суді національної унітарної держави Україна. 1.Єдиним грошовим вимірником в національній унітарній державі Україна є виключно гривня. Будь-яка іноземна валюта в національній унітарній державі Україна до складу платіжних засобів не належить. Всі без винятку іноземні валюти, які надходять в економічну систему національної унітарної держави Україна, мають проходити зовнішньоекономічний фінансовий моніторинг Держфінмоніторингу України. В системі зовнішньоекономічного фінансового моніторингу Держфінмоніторингу України Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не значиться. Документу правового походження іноземної валюти в цьому банку не існує. Всі комерційні банки оперують лише товаром (і нічим більше окрім товару), який обов'язково має мати при собі документ походження цього товару. 2.Імпортно-експортних документів на зовнішньоекономічний доларовий товар Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не має. Система зовнішньоекономічного імпорту-експорту доларового товару в національну унітарну державу Україна є суто фінансовою, а не банківською. Ліцензії Національного Банку України в цьому питанні до уваги не приймаються. Фінансові коди товар-гривневої валюти та фінансові коди товар-доларової валюти не однакові. Гривнева валюта – це національна валюта (за стандартом KICE S.11-S.15), а доларова валюта – це світова валюта (за світовим стандартом ISIC). Зовнішньоекономічною фінансовою системою за світовим стандартом ISIC опікуються в країні Україна суб'єкти права, які мають світовий код КВЕД 99.00.0. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” такого світового коду не має. Фактична зовнішньоекономічна діяльність Акціонерного Банку “УкрСиббанк” за світовим кодом КВЕД 99.00.0 (якого цей банк не має) є підставою для розгляду цього питання у відповідних фінансових правоохоронних системах національної унітарної держави Україна (але за будь-яких умов не в суді). Будь-яке досудове слідство це не судове слідство. 3.За п.4 ст.189 Господарського Кодексу України “при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторгівельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін”. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” є власністю Франції, а не України. Як власність Франції, він діє в інтересах Франції, а не в інтересах України. Як іноземний банк, Акціонерний Банк “УкрСиббанк”, має здійснювати операції у розрахунках не інакше, як за правовим статусом іноземного контрагента. Набуття цього правового статусу здійснюється не в системі Національного Банку України, а в системі Держфінмоніторингу національної унітарної держави Україна. Держфінмоніторинг національної унітарної держави Україна Акціонерному Банку “УкрСиббанк” правового статусу іноземного контрагента не надавав. 4.За товар-доларовою валютою формуються контрактні зовнішньоторгівельні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни це не зовнішньокомерційні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни формуються за класифікатором ЗКГНГ (ISIC-КВЕД). Зовнішньокомерційні ціни формуються за класифікатором ДК (KICE-КВЕД). Національна унітарна держава Україна не відповідає за недотримання фінансової дисципліни в Україні з боку будь-якого іноземного банку. Якщо такий іноземний банк дарує (а не продає) будь-якому суб'єкту права національної унітарної держави Україна певну суму, хоч і валюти, але такої, яка не має права обігу в системі KICE S.11-S.15, то це справа наглядової ради цього банку, а не судової системи національної унітарної держави Україна. Жоден місцевий суд національної унітарної держави Україна до складу судової системи Франції не входить. За п.1 розділу I інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N01-08/530 від 29.09.2009 року процедура вирішення вищевказаних питань (і відповідно процедура вирішення справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року) виписана більш ніж чітко: “Відповідно до частини другої статті 4 ГПК (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується і актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і нормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язує останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України”. Товар-доларова валюта – це інструмент зовнішньоторгівельних ринків, яких в національній унітарній державі не існує (такі ринки існують в системі ст.5 Конституції України). Зовнішньоекономічна імпортно-експортна товар-доларова валюта – це умовна валюта, яка повинна мати при собі такий документ, як зовнішньоекономічний імпортно-експортний торгівельний (агент-контрагент) контракт, а не внутрішньонаціонал-державний договір. Незнання французьким банком чинного законодавства національної унітарної держави Україна не звільняє Акціонерний Банк “УкрСиббанк” від відповідальності за його власні страхи та ризики в Україні. Будь-які власні страхи та ризики будь-якого суб'єкта іноземних зовнішньоекономічних імпортно-експортних торгівельних агент-контрагентських правовідносин в судовій комерційній приват-сервусній системі національної унітарної держави Україна до уваги не приймаються. Зовнішньоекономічні торгівельні страхи та ризики французького банку АБ“УкрСиббанк” до складу внутрішньонаціонального комерційного товару української банківсько-фінансової системи не належать. Національний грошовий вимірник гривня обертається в платіжних системах за стандартом KICE S.11-S.15. Доларова валюта обертається в оплатних системах за стандартом KICE S.16-S.2. Компетенція місцевих національних судів комерційно-платіжної унітарної держави Україна на некомерційно-оплатні системи не поширюється. За відсутності предмету національно-комерційного спору та відсутності економічної суті спору, який начебто існує в позовній заяві Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628, зовнішньоекономічний Фінансовий Агент держави Україна ZT23EA-ZST20E просить внутрішньоекономічний місцевий суд (не фінансовий) Деснянського району м. Чернігова переадресувати судову справу N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року до слідчих органів відділу Держфінмоніторингу України в Чернігівській області. З повагою, Фінансовий Агент держави Україна – в правовому статусі резидента, прирівняного до правового статусу нерезидента при Дипломатичному Корпусі Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України В.В. Рибалочко Перехід до повного переліку офіційних документів Міжвідомча Інтерпол-колегія з протидії фінансовому та економічному тероризму, голова колегії - Толстой Олександр Васильович - [email protected] Перехід до сгрупованого переліку офіційних документів по тематиці "Інтерпол"

ZT23ЕА - ZST20Е ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА АГЕНЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (Повідомлення Держкомфінмоніторингу України N 11126/0530-7-2 від 26.12.2007 року) Код міжнародної контрагент-реєстрації СПФМ "ЕлВІСофт" ЄДРПОУ 30731994 – ТРДПАУ 553515469 Офіс для отримання кореспонденції: 14037, м.Чернігів, проспект Миру, буд.130 N 22-10-09 від 22 жовтня 2009 року Деснянському районному суду м. Чернігова (суддя І.П.Рахманкулова) Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” Копія: Управлінню СБУ в Чернігівській області На Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 серпня 2009 року по справі N 2-5287/09 На Позовну заяву Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628 в додаток до листа Фінансового Агента держави Україна на адресу Деснянського районного суду м. Чернігова N24-09-09 від 24.09.2009 року Фінансовий Агент національної унітарної держави Україна ZT23EA-ZST20E, в порядку експертної правової допомоги Деснянському районному суду м. Чернігова сповіщає місцевий суд про суттєві правові обставини, які унеможливлюють розгляд справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року у будь-якому суді національної унітарної держави Україна. 1.Єдиним грошовим вимірником в національній унітарній державі Україна є виключно гривня. Будь-яка іноземна валюта в національній унітарній державі Україна до складу платіжних засобів не належить. Всі без винятку іноземні валюти, які надходять в економічну систему національної унітарної держави Україна, мають проходити зовнішньоекономічний фінансовий моніторинг Держфінмоніторингу України. В системі зовнішньоекономічного фінансового моніторингу Держфінмоніторингу України Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не значиться. Документу правового походження іноземної валюти в цьому банку не існує. Всі комерційні банки оперують лише товаром (і нічим більше окрім товару), який обов'язково має мати при собі документ походження цього товару. 2.Імпортно-експортних документів на зовнішньоекономічний доларовий товар Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не має. Система зовнішньоекономічного імпорту-експорту доларового товару в національну унітарну державу Україна є суто фінансовою, а не банківською. Ліцензії Національного Банку України в цьому питанні до уваги не приймаються. Фінансові коди товар-гривневої валюти та фінансові коди товар-доларової валюти не однакові. Гривнева валюта – це національна валюта (за стандартом KICE S.11-S.15), а доларова валюта – це світова валюта (за світовим стандартом ISIC). Зовнішньоекономічною фінансовою системою за світовим стандартом ISIC опікуються в країні Україна суб'єкти права, які мають світовий код КВЕД 99.00.0. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” такого світового коду не має. Фактична зовнішньоекономічна діяльність Акціонерного Банку “УкрСиббанк” за світовим кодом КВЕД 99.00.0 (якого цей банк не має) є підставою для розгляду цього питання у відповідних фінансових правоохоронних системах національної унітарної держави Україна (але за будь-яких умов не в суді). Будь-яке досудове слідство це не судове слідство. 3.За п.4 ст.189 Господарського Кодексу України “при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторгівельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін”. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” є власністю Франції, а не України. Як власність Франції, він діє в інтересах Франції, а не в інтересах України. Як іноземний банк, Акціонерний Банк “УкрСиббанк”, має здійснювати операції у розрахунках не інакше, як за правовим статусом іноземного контрагента. Набуття цього правового статусу здійснюється не в системі Національного Банку України, а в системі Держфінмоніторингу національної унітарної держави Україна. Держфінмоніторинг національної унітарної держави Україна Акціонерному Банку “УкрСиббанк” правового статусу іноземного контрагента не надавав. 4.За товар-доларовою валютою формуються контрактні зовнішньоторгівельні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни це не зовнішньокомерційні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни формуються за класифікатором ЗКГНГ (ISIC-КВЕД). Зовнішньокомерційні ціни формуються за класифікатором ДК (KICE-КВЕД). Національна унітарна держава Україна не відповідає за недотримання фінансової дисципліни в Україні з боку будь-якого іноземного банку. Якщо такий іноземний банк дарує (а не продає) будь-якому суб'єкту права національної унітарної держави Україна певну суму, хоч і валюти, але такої, яка не має права обігу в системі KICE S.11-S.15, то це справа наглядової ради цього банку, а не судової системи національної унітарної держави Україна. Жоден місцевий суд національної унітарної держави Україна до складу судової системи Франції не входить. За п.1 розділу I інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N01-08/530 від 29.09.2009 року процедура вирішення вищевказаних питань (і відповідно процедура вирішення справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року) виписана більш ніж чітко: “Відповідно до частини другої статті 4 ГПК (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується і актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і нормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язує останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України”. Товар-доларова валюта – це інструмент зовнішньоторгівельних ринків, яких в національній унітарній державі не існує (такі ринки існують в системі ст.5 Конституції України). Зовнішньоекономічна імпортно-експортна товар-доларова валюта – це умовна валюта, яка повинна мати при собі такий документ, як зовнішньоекономічний імпортно-експортний торгівельний (агент-контрагент) контракт, а не внутрішньонаціонал-державний договір. Незнання французьким банком чинного законодавства національної унітарної держави Україна не звільняє Акціонерний Банк “УкрСиббанк” від відповідальності за його власні страхи та ризики в Україні. Будь-які власні страхи та ризики будь-якого суб'єкта іноземних зовнішньоекономічних імпортно-експортних торгівельних агент-контрагентських правовідносин в судовій комерційній приват-сервусній системі національної унітарної держави Україна до уваги не приймаються. Зовнішньоекономічні торгівельні страхи та ризики французького банку АБ“УкрСиббанк” до складу внутрішньонаціонального комерційного товару української банківсько-фінансової системи не належать. Національний грошовий вимірник гривня обертається в платіжних системах за стандартом KICE S.11-S.15. Доларова валюта обертається в оплатних системах за стандартом KICE S.16-S.2. Компетенція місцевих національних судів комерційно-платіжної унітарної держави Україна на некомерційно-оплатні системи не поширюється. За відсутності предмету національно-комерційного спору та відсутності економічної суті спору, який начебто існує в позовній заяві Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628, зовнішньоекономічний Фінансовий Агент держави Україна ZT23EA-ZST20E просить внутрішньоекономічний місцевий суд (не фінансовий) Деснянського району м. Чернігова переадресувати судову справу N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року до слідчих органів відділу Держфінмоніторингу України в Чернігівській області. З повагою, Фінансовий Агент держави Україна – в правовому статусі резидента, прирівняного до правового статусу нерезидента при Дипломатичному Корпусі Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України В.В. Рибалочко

ZT23ЕА - ZST20Е ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА АГЕНЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (Повідомлення Держкомфінмоніторингу України N 11126/0530-7-2 від 26.12.2007 року) Код міжнародної контрагент-реєстрації СПФМ "ЕлВІСофт" ЄДРПОУ 30731994 – ТРДПАУ 553515469 Офіс для отримання кореспонденції: 14037, м.Чернігів, проспект Миру, буд.130 N 22-10-09 від 22 жовтня 2009 року Деснянському районному суду м. Чернігова (суддя І.П.Рахманкулова) Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” Копія: Управлінню СБУ в Чернігівській області На Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 серпня 2009 року по справі N 2-5287/09 На Позовну заяву Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628 в додаток до листа Фінансового Агента держави Україна на адресу Деснянського районного суду м. Чернігова N24-09-09 від 24.09.2009 року Фінансовий Агент національної унітарної держави Україна ZT23EA-ZST20E, в порядку експертної правової допомоги Деснянському районному суду м. Чернігова сповіщає місцевий суд про суттєві правові обставини, які унеможливлюють розгляд справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року у будь-якому суді національної унітарної держави Україна. 1.Єдиним грошовим вимірником в національній унітарній державі Україна є виключно гривня. Будь-яка іноземна валюта в національній унітарній державі Україна до складу платіжних засобів не належить. Всі без винятку іноземні валюти, які надходять в економічну систему національної унітарної держави Україна, мають проходити зовнішньоекономічний фінансовий моніторинг Держфінмоніторингу України. В системі зовнішньоекономічного фінансового моніторингу Держфінмоніторингу України Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не значиться. Документу правового походження іноземної валюти в цьому банку не існує. Всі комерційні банки оперують лише товаром (і нічим більше окрім товару), який обов'язково має мати при собі документ походження цього товару. 2.Імпортно-експортних документів на зовнішньоекономічний доларовий товар Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не має. Система зовнішньоекономічного імпорту-експорту доларового товару в національну унітарну державу Україна є суто фінансовою, а не банківською. Ліцензії Національного Банку України в цьому питанні до уваги не приймаються. Фінансові коди товар-гривневої валюти та фінансові коди товар-доларової валюти не однакові. Гривнева валюта – це національна валюта (за стандартом KICE S.11-S.15), а доларова валюта – це світова валюта (за світовим стандартом ISIC). Зовнішньоекономічною фінансовою системою за світовим стандартом ISIC опікуються в країні Україна суб'єкти права, які мають світовий код КВЕД 99.00.0. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” такого світового коду не має. Фактична зовнішньоекономічна діяльність Акціонерного Банку “УкрСиббанк” за світовим кодом КВЕД 99.00.0 (якого цей банк не має) є підставою для розгляду цього питання у відповідних фінансових правоохоронних системах національної унітарної держави Україна (але за будь-яких умов не в суді). Будь-яке досудове слідство це не судове слідство. 3.За п.4 ст.189 Господарського Кодексу України “при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторгівельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін”. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” є власністю Франції, а не України. Як власність Франції, він діє в інтересах Франції, а не в інтересах України. Як іноземний банк, Акціонерний Банк “УкрСиббанк”, має здійснювати операції у розрахунках не інакше, як за правовим статусом іноземного контрагента. Набуття цього правового статусу здійснюється не в системі Національного Банку України, а в системі Держфінмоніторингу національної унітарної держави Україна. Держфінмоніторинг національної унітарної держави Україна Акціонерному Банку “УкрСиббанк” правового статусу іноземного контрагента не надавав. 4.За товар-доларовою валютою формуються контрактні зовнішньоторгівельні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни це не зовнішньокомерційні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни формуються за класифікатором ЗКГНГ (ISIC-КВЕД). Зовнішньокомерційні ціни формуються за класифікатором ДК (KICE-КВЕД). Національна унітарна держава Україна не відповідає за недотримання фінансової дисципліни в Україні з боку будь-якого іноземного банку. Якщо такий іноземний банк дарує (а не продає) будь-якому суб'єкту права національної унітарної держави Україна певну суму, хоч і валюти, але такої, яка не має права обігу в системі KICE S.11-S.15, то це справа наглядової ради цього банку, а не судової системи національної унітарної держави Україна. Жоден місцевий суд національної унітарної держави Україна до складу судової системи Франції не входить. За п.1 розділу I інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N01-08/530 від 29.09.2009 року процедура вирішення вищевказаних питань (і відповідно процедура вирішення справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року) виписана більш ніж чітко: “Відповідно до частини другої статті 4 ГПК (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується і актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і нормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язує останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України”. Товар-доларова валюта – це інструмент зовнішньоторгівельних ринків, яких в національній унітарній державі не існує (такі ринки існують в системі ст.5 Конституції України). Зовнішньоекономічна імпортно-експортна товар-доларова валюта – це умовна валюта, яка повинна мати при собі такий документ, як зовнішньоекономічний імпортно-експортний торгівельний (агент-контрагент) контракт, а не внутрішньонаціонал-державний договір. Незнання французьким банком чинного законодавства національної унітарної держави Україна не звільняє Акціонерний Банк “УкрСиббанк” від відповідальності за його власні страхи та ризики в Україні. Будь-які власні страхи та ризики будь-якого суб'єкта іноземних зовнішньоекономічних імпортно-експортних торгівельних агент-контрагентських правовідносин в судовій комерційній приват-сервусній системі національної унітарної держави Україна до уваги не приймаються. Зовнішньоекономічні торгівельні страхи та ризики французького банку АБ“УкрСиббанк” до складу внутрішньонаціонального комерційного товару української банківсько-фінансової системи не належать. Національний грошовий вимірник гривня обертається в платіжних системах за стандартом KICE S.11-S.15. Доларова валюта обертається в оплатних системах за стандартом KICE S.16-S.2. Компетенція місцевих національних судів комерційно-платіжної унітарної держави Україна на некомерційно-оплатні системи не поширюється. За відсутності предмету національно-комерційного спору та відсутності економічної суті спору, який начебто існує в позовній заяві Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628, зовнішньоекономічний Фінансовий Агент держави Україна ZT23EA-ZST20E просить внутрішньоекономічний місцевий суд (не фінансовий) Деснянського району м. Чернігова переадресувати судову справу N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року до слідчих органів відділу Держфінмоніторингу України в Чернігівській області. З повагою, Фінансовий Агент держави Україна – в правовому статусі резидента, прирівняного до правового статусу нерезидента при Дипломатичному Корпусі Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України В.В. Рибалочко

ZT23ЕА - ZST20Е ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА АГЕНЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (Повідомлення Держкомфінмоніторингу України N 11126/0530-7-2 від 26.12.2007 року) Код міжнародної контрагент-реєстрації СПФМ "ЕлВІСофт" ЄДРПОУ 30731994 – ТРДПАУ 553515469 Офіс для отримання кореспонденції: 14037, м.Чернігів, проспект Миру, буд.130 N 22-10-09 від 22 жовтня 2009 року Деснянському районному суду м. Чернігова (суддя І.П.Рахманкулова) Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” Копія: Управлінню СБУ в Чернігівській області На Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 серпня 2009 року по справі N 2-5287/09 На Позовну заяву Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628 в додаток до листа Фінансового Агента держави Україна на адресу Деснянського районного суду м. Чернігова N24-09-09 від 24.09.2009 року Фінансовий Агент національної унітарної держави Україна ZT23EA-ZST20E, в порядку експертної правової допомоги Деснянському районному суду м. Чернігова сповіщає місцевий суд про суттєві правові обставини, які унеможливлюють розгляд справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року у будь-якому суді національної унітарної держави Україна. 1.Єдиним грошовим вимірником в національній унітарній державі Україна є виключно гривня. Будь-яка іноземна валюта в національній унітарній державі Україна до складу платіжних засобів не належить. Всі без винятку іноземні валюти, які надходять в економічну систему національної унітарної держави Україна, мають проходити зовнішньоекономічний фінансовий моніторинг Держфінмоніторингу України. В системі зовнішньоекономічного фінансового моніторингу Держфінмоніторингу України Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не значиться. Документу правового походження іноземної валюти в цьому банку не існує. Всі комерційні банки оперують лише товаром (і нічим більше окрім товару), який обов'язково має мати при собі документ походження цього товару. 2.Імпортно-експортних документів на зовнішньоекономічний доларовий товар Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не має. Система зовнішньоекономічного імпорту-експорту доларового товару в національну унітарну державу Україна є суто фінансовою, а не банківською. Ліцензії Національного Банку України в цьому питанні до уваги не приймаються. Фінансові коди товар-гривневої валюти та фінансові коди товар-доларової валюти не однакові. Гривнева валюта – це національна валюта (за стандартом KICE S.11-S.15), а доларова валюта – це світова валюта (за світовим стандартом ISIC). Зовнішньоекономічною фінансовою системою за світовим стандартом ISIC опікуються в країні Україна суб'єкти права, які мають світовий код КВЕД 99.00.0. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” такого світового коду не має. Фактична зовнішньоекономічна діяльність Акціонерного Банку “УкрСиббанк” за світовим кодом КВЕД 99.00.0 (якого цей банк не має) є підставою для розгляду цього питання у відповідних фінансових правоохоронних системах національної унітарної держави Україна (але за будь-яких умов не в суді). Будь-яке досудове слідство це не судове слідство. 3.За п.4 ст.189 Господарського Кодексу України “при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторгівельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін”. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” є власністю Франції, а не України. Як власність Франції, він діє в інтересах Франції, а не в інтересах України. Як іноземний банк, Акціонерний Банк “УкрСиббанк”, має здійснювати операції у розрахунках не інакше, як за правовим статусом іноземного контрагента. Набуття цього правового статусу здійснюється не в системі Національного Банку України, а в системі Держфінмоніторингу національної унітарної держави Україна. Держфінмоніторинг національної унітарної держави Україна Акціонерному Банку “УкрСиббанк” правового статусу іноземного контрагента не надавав. 4.За товар-доларовою валютою формуються контрактні зовнішньоторгівельні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни це не зовнішньокомерційні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни формуються за класифікатором ЗКГНГ (ISIC-КВЕД). Зовнішньокомерційні ціни формуються за класифікатором ДК (KICE-КВЕД). Національна унітарна держава Україна не відповідає за недотримання фінансової дисципліни в Україні з боку будь-якого іноземного банку. Якщо такий іноземний банк дарує (а не продає) будь-якому суб'єкту права національної унітарної держави Україна певну суму, хоч і валюти, але такої, яка не має права обігу в системі KICE S.11-S.15, то це справа наглядової ради цього банку, а не судової системи національної унітарної держави Україна. Жоден місцевий суд національної унітарної держави Україна до складу судової системи Франції не входить. За п.1 розділу I інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N01-08/530 від 29.09.2009 року процедура вирішення вищевказаних питань (і відповідно процедура вирішення справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року) виписана більш ніж чітко: “Відповідно до частини другої статті 4 ГПК (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується і актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і нормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язує останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України”. Товар-доларова валюта – це інструмент зовнішньоторгівельних ринків, яких в національній унітарній державі не існує (такі ринки існують в системі ст.5 Конституції України). Зовнішньоекономічна імпортно-експортна товар-доларова валюта – це умовна валюта, яка повинна мати при собі такий документ, як зовнішньоекономічний імпортно-експортний торгівельний (агент-контрагент) контракт, а не внутрішньонаціонал-державний договір. Незнання французьким банком чинного законодавства національної унітарної держави Україна не звільняє Акціонерний Банк “УкрСиббанк” від відповідальності за його власні страхи та ризики в Україні. Будь-які власні страхи та ризики будь-якого суб'єкта іноземних зовнішньоекономічних імпортно-експортних торгівельних агент-контрагентських правовідносин в судовій комерційній приват-сервусній системі національної унітарної держави Україна до уваги не приймаються. Зовнішньоекономічні торгівельні страхи та ризики французького банку АБ“УкрСиббанк” до складу внутрішньонаціонального комерційного товару української банківсько-фінансової системи не належать. Національний грошовий вимірник гривня обертається в платіжних системах за стандартом KICE S.11-S.15. Доларова валюта обертається в оплатних системах за стандартом KICE S.16-S.2. Компетенція місцевих національних судів комерційно-платіжної унітарної держави Україна на некомерційно-оплатні системи не поширюється. За відсутності предмету національно-комерційного спору та відсутності економічної суті спору, який начебто існує в позовній заяві Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628, зовнішньоекономічний Фінансовий Агент держави Україна ZT23EA-ZST20E просить внутрішньоекономічний місцевий суд (не фінансовий) Деснянського району м. Чернігова переадресувати судову справу N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року до слідчих органів відділу Держфінмоніторингу України в Чернігівській області. З повагою, Фінансовий Агент держави Україна – в правовому статусі резидента, прирівняного до правового статусу нерезидента при Дипломатичному Корпусі Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України В.В. Рибалочко

ZT23ЕА - ZST20Е ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА АГЕНЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (Повідомлення Держкомфінмоніторингу України N 11126/0530-7-2 від 26.12.2007 року) Код міжнародної контрагент-реєстрації СПФМ "ЕлВІСофт" ЄДРПОУ 30731994 – ТРДПАУ 553515469 Офіс для отримання кореспонденції: 14037, м.Чернігів, проспект Миру, буд.130 N 22-10-09 від 22 жовтня 2009 року Деснянському районному суду м. Чернігова (суддя І.П.Рахманкулова) Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” Копія: Управлінню СБУ в Чернігівській області На Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 серпня 2009 року по справі N 2-5287/09 На Позовну заяву Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628 в додаток до листа Фінансового Агента держави Україна на адресу Деснянського районного суду м. Чернігова N24-09-09 від 24.09.2009 року Фінансовий Агент національної унітарної держави Україна ZT23EA-ZST20E, в порядку експертної правової допомоги Деснянському районному суду м. Чернігова сповіщає місцевий суд про суттєві правові обставини, які унеможливлюють розгляд справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року у будь-якому суді національної унітарної держави Україна. 1.Єдиним грошовим вимірником в національній унітарній державі Україна є виключно гривня. Будь-яка іноземна валюта в національній унітарній державі Україна до складу платіжних засобів не належить. Всі без винятку іноземні валюти, які надходять в економічну систему національної унітарної держави Україна, мають проходити зовнішньоекономічний фінансовий моніторинг Держфінмоніторингу України. В системі зовнішньоекономічного фінансового моніторингу Держфінмоніторингу України Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не значиться. Документу правового походження іноземної валюти в цьому банку не існує. Всі комерційні банки оперують лише товаром (і нічим більше окрім товару), який обов'язково має мати при собі документ походження цього товару. 2.Імпортно-експортних документів на зовнішньоекономічний доларовий товар Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не має. Система зовнішньоекономічного імпорту-експорту доларового товару в національну унітарну державу Україна є суто фінансовою, а не банківською. Ліцензії Національного Банку України в цьому питанні до уваги не приймаються. Фінансові коди товар-гривневої валюти та фінансові коди товар-доларової валюти не однакові. Гривнева валюта – це національна валюта (за стандартом KICE S.11-S.15), а доларова валюта – це світова валюта (за світовим стандартом ISIC). Зовнішньоекономічною фінансовою системою за світовим стандартом ISIC опікуються в країні Україна суб'єкти права, які мають світовий код КВЕД 99.00.0. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” такого світового коду не має. Фактична зовнішньоекономічна діяльність Акціонерного Банку “УкрСиббанк” за світовим кодом КВЕД 99.00.0 (якого цей банк не має) є підставою для розгляду цього питання у відповідних фінансових правоохоронних системах національної унітарної держави Україна (але за будь-яких умов не в суді). Будь-яке досудове слідство це не судове слідство. 3.За п.4 ст.189 Господарського Кодексу України “при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторгівельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін”. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” є власністю Франції, а не України. Як власність Франції, він діє в інтересах Франції, а не в інтересах України. Як іноземний банк, Акціонерний Банк “УкрСиббанк”, має здійснювати операції у розрахунках не інакше, як за правовим статусом іноземного контрагента. Набуття цього правового статусу здійснюється не в системі Національного Банку України, а в системі Держфінмоніторингу національної унітарної держави Україна. Держфінмоніторинг національної унітарної держави Україна Акціонерному Банку “УкрСиббанк” правового статусу іноземного контрагента не надавав. 4.За товар-доларовою валютою формуються контрактні зовнішньоторгівельні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни це не зовнішньокомерційні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни формуються за класифікатором ЗКГНГ (ISIC-КВЕД). Зовнішньокомерційні ціни формуються за класифікатором ДК (KICE-КВЕД). Національна унітарна держава Україна не відповідає за недотримання фінансової дисципліни в Україні з боку будь-якого іноземного банку. Якщо такий іноземний банк дарує (а не продає) будь-якому суб'єкту права національної унітарної держави Україна певну суму, хоч і валюти, але такої, яка не має права обігу в системі KICE S.11-S.15, то це справа наглядової ради цього банку, а не судової системи національної унітарної держави Україна. Жоден місцевий суд національної унітарної держави Україна до складу судової системи Франції не входить. За п.1 розділу I інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N01-08/530 від 29.09.2009 року процедура вирішення вищевказаних питань (і відповідно процедура вирішення справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року) виписана більш ніж чітко: “Відповідно до частини другої статті 4 ГПК (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується і актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і нормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язує останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України”. Товар-доларова валюта – це інструмент зовнішньоторгівельних ринків, яких в національній унітарній державі не існує (такі ринки існують в системі ст.5 Конституції України). Зовнішньоекономічна імпортно-експортна товар-доларова валюта – це умовна валюта, яка повинна мати при собі такий документ, як зовнішньоекономічний імпортно-експортний торгівельний (агент-контрагент) контракт, а не внутрішньонаціонал-державний договір. Незнання французьким банком чинного законодавства національної унітарної держави Україна не звільняє Акціонерний Банк “УкрСиббанк” від відповідальності за його власні страхи та ризики в Україні. Будь-які власні страхи та ризики будь-якого суб'єкта іноземних зовнішньоекономічних імпортно-експортних торгівельних агент-контрагентських правовідносин в судовій комерційній приват-сервусній системі національної унітарної держави Україна до уваги не приймаються. Зовнішньоекономічні торгівельні страхи та ризики французького банку АБ“УкрСиббанк” до складу внутрішньонаціонального комерційного товару української банківсько-фінансової системи не належать. Національний грошовий вимірник гривня обертається в платіжних системах за стандартом KICE S.11-S.15. Доларова валюта обертається в оплатних системах за стандартом KICE S.16-S.2. Компетенція місцевих національних судів комерційно-платіжної унітарної держави Україна на некомерційно-оплатні системи не поширюється. За відсутності предмету національно-комерційного спору та відсутності економічної суті спору, який начебто існує в позовній заяві Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628, зовнішньоекономічний Фінансовий Агент держави Україна ZT23EA-ZST20E просить внутрішньоекономічний місцевий суд (не фінансовий) Деснянського району м. Чернігова переадресувати судову справу N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року до слідчих органів відділу Держфінмоніторингу України в Чернігівській області. З повагою, Фінансовий Агент держави Україна – в правовому статусі резидента, прирівняного до правового статусу нерезидента при Дипломатичному Корпусі Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України В.В. Рибалочко

ZT23ЕА - ZST20Е ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА АГЕНЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (Повідомлення Держкомфінмоніторингу України N 11126/0530-7-2 від 26.12.2007 року) Код міжнародної контрагент-реєстрації СПФМ "ЕлВІСофт" ЄДРПОУ 30731994 – ТРДПАУ 553515469 Офіс для отримання кореспонденції: 14037, м.Чернігів, проспект Миру, буд.130 N 22-10-09 від 22 жовтня 2009 року Деснянському районному суду м. Чернігова (суддя І.П.Рахманкулова) Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” Копія: Управлінню СБУ в Чернігівській області На Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 серпня 2009 року по справі N 2-5287/09 На Позовну заяву Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628 в додаток до листа Фінансового Агента держави Україна на адресу Деснянського районного суду м. Чернігова N24-09-09 від 24.09.2009 року Фінансовий Агент національної унітарної держави Україна ZT23EA-ZST20E, в порядку експертної правової допомоги Деснянському районному суду м. Чернігова сповіщає місцевий суд про суттєві правові обставини, які унеможливлюють розгляд справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року у будь-якому суді національної унітарної держави Україна. 1.Єдиним грошовим вимірником в національній унітарній державі Україна є виключно гривня. Будь-яка іноземна валюта в національній унітарній державі Україна до складу платіжних засобів не належить. Всі без винятку іноземні валюти, які надходять в економічну систему національної унітарної держави Україна, мають проходити зовнішньоекономічний фінансовий моніторинг Держфінмоніторингу України. В системі зовнішньоекономічного фінансового моніторингу Держфінмоніторингу України Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не значиться. Документу правового походження іноземної валюти в цьому банку не існує. Всі комерційні банки оперують лише товаром (і нічим більше окрім товару), який обов'язково має мати при собі документ походження цього товару. 2.Імпортно-експортних документів на зовнішньоекономічний доларовий товар Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не має. Система зовнішньоекономічного імпорту-експорту доларового товару в національну унітарну державу Україна є суто фінансовою, а не банківською. Ліцензії Національного Банку України в цьому питанні до уваги не приймаються. Фінансові коди товар-гривневої валюти та фінансові коди товар-доларової валюти не однакові. Гривнева валюта – це національна валюта (за стандартом KICE S.11-S.15), а доларова валюта – це світова валюта (за світовим стандартом ISIC). Зовнішньоекономічною фінансовою системою за світовим стандартом ISIC опікуються в країні Україна суб'єкти права, які мають світовий код КВЕД 99.00.0. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” такого світового коду не має. Фактична зовнішньоекономічна діяльність Акціонерного Банку “УкрСиббанк” за світовим кодом КВЕД 99.00.0 (якого цей банк не має) є підставою для розгляду цього питання у відповідних фінансових правоохоронних системах національної унітарної держави Україна (але за будь-яких умов не в суді). Будь-яке досудове слідство це не судове слідство. 3.За п.4 ст.189 Господарського Кодексу України “при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторгівельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін”. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” є власністю Франції, а не України. Як власність Франції, він діє в інтересах Франції, а не в інтересах України. Як іноземний банк, Акціонерний Банк “УкрСиббанк”, має здійснювати операції у розрахунках не інакше, як за правовим статусом іноземного контрагента. Набуття цього правового статусу здійснюється не в системі Національного Банку України, а в системі Держфінмоніторингу національної унітарної держави Україна. Держфінмоніторинг національної унітарної держави Україна Акціонерному Банку “УкрСиббанк” правового статусу іноземного контрагента не надавав. 4.За товар-доларовою валютою формуються контрактні зовнішньоторгівельні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни це не зовнішньокомерційні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни формуються за класифікатором ЗКГНГ (ISIC-КВЕД). Зовнішньокомерційні ціни формуються за класифікатором ДК (KICE-КВЕД). Національна унітарна держава Україна не відповідає за недотримання фінансової дисципліни в Україні з боку будь-якого іноземного банку. Якщо такий іноземний банк дарує (а не продає) будь-якому суб'єкту права національної унітарної держави Україна певну суму, хоч і валюти, але такої, яка не має права обігу в системі KICE S.11-S.15, то це справа наглядової ради цього банку, а не судової системи національної унітарної держави Україна. Жоден місцевий суд національної унітарної держави Україна до складу судової системи Франції не входить. За п.1 розділу I інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N01-08/530 від 29.09.2009 року процедура вирішення вищевказаних питань (і відповідно процедура вирішення справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року) виписана більш ніж чітко: “Відповідно до частини другої статті 4 ГПК (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується і актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і нормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язує останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України”. Товар-доларова валюта – це інструмент зовнішньоторгівельних ринків, яких в національній унітарній державі не існує (такі ринки існують в системі ст.5 Конституції України). Зовнішньоекономічна імпортно-експортна товар-доларова валюта – це умовна валюта, яка повинна мати при собі такий документ, як зовнішньоекономічний імпортно-експортний торгівельний (агент-контрагент) контракт, а не внутрішньонаціонал-державний договір. Незнання французьким банком чинного законодавства національної унітарної держави Україна не звільняє Акціонерний Банк “УкрСиббанк” від відповідальності за його власні страхи та ризики в Україні. Будь-які власні страхи та ризики будь-якого суб'єкта іноземних зовнішньоекономічних імпортно-експортних торгівельних агент-контрагентських правовідносин в судовій комерційній приват-сервусній системі національної унітарної держави Україна до уваги не приймаються. Зовнішньоекономічні торгівельні страхи та ризики французького банку АБ“УкрСиббанк” до складу внутрішньонаціонального комерційного товару української банківсько-фінансової системи не належать. Національний грошовий вимірник гривня обертається в платіжних системах за стандартом KICE S.11-S.15. Доларова валюта обертається в оплатних системах за стандартом KICE S.16-S.2. Компетенція місцевих національних судів комерційно-платіжної унітарної держави Україна на некомерційно-оплатні системи не поширюється. За відсутності предмету національно-комерційного спору та відсутності економічної суті спору, який начебто існує в позовній заяві Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628, зовнішньоекономічний Фінансовий Агент держави Україна ZT23EA-ZST20E просить внутрішньоекономічний місцевий суд (не фінансовий) Деснянського району м. Чернігова переадресувати судову справу N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року до слідчих органів відділу Держфінмоніторингу України в Чернігівській області. З повагою, Фінансовий Агент держави Україна – в правовому статусі резидента, прирівняного до правового статусу нерезидента при Дипломатичному Корпусі Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України В.В. Рибалочко

ZT23ЕА - ZST20Е ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА АГЕНЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (Повідомлення Держкомфінмоніторингу України N 11126/0530-7-2 від 26.12.2007 року) Код міжнародної контрагент-реєстрації СПФМ "ЕлВІСофт" ЄДРПОУ 30731994 – ТРДПАУ 553515469 Офіс для отримання кореспонденції: 14037, м.Чернігів, проспект Миру, буд.130 N 22-10-09 від 22 жовтня 2009 року Деснянському районному суду м. Чернігова (суддя І.П.Рахманкулова) Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” Копія: Управлінню СБУ в Чернігівській області На Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 серпня 2009 року по справі N 2-5287/09 На Позовну заяву Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628 в додаток до листа Фінансового Агента держави Україна на адресу Деснянського районного суду м. Чернігова N24-09-09 від 24.09.2009 року Фінансовий Агент національної унітарної держави Україна ZT23EA-ZST20E, в порядку експертної правової допомоги Деснянському районному суду м. Чернігова сповіщає місцевий суд про суттєві правові обставини, які унеможливлюють розгляд справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року у будь-якому суді національної унітарної держави Україна. 1.Єдиним грошовим вимірником в національній унітарній державі Україна є виключно гривня. Будь-яка іноземна валюта в національній унітарній державі Україна до складу платіжних засобів не належить. Всі без винятку іноземні валюти, які надходять в економічну систему національної унітарної держави Україна, мають проходити зовнішньоекономічний фінансовий моніторинг Держфінмоніторингу України. В системі зовнішньоекономічного фінансового моніторингу Держфінмоніторингу України Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не значиться. Документу правового походження іноземної валюти в цьому банку не існує. Всі комерційні банки оперують лише товаром (і нічим більше окрім товару), який обов'язково має мати при собі документ походження цього товару. 2.Імпортно-експортних документів на зовнішньоекономічний доларовий товар Акціонерний Банк “УкрСиббанк” не має. Система зовнішньоекономічного імпорту-експорту доларового товару в національну унітарну державу Україна є суто фінансовою, а не банківською. Ліцензії Національного Банку України в цьому питанні до уваги не приймаються. Фінансові коди товар-гривневої валюти та фінансові коди товар-доларової валюти не однакові. Гривнева валюта – це національна валюта (за стандартом KICE S.11-S.15), а доларова валюта – це світова валюта (за світовим стандартом ISIC). Зовнішньоекономічною фінансовою системою за світовим стандартом ISIC опікуються в країні Україна суб'єкти права, які мають світовий код КВЕД 99.00.0. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” такого світового коду не має. Фактична зовнішньоекономічна діяльність Акціонерного Банку “УкрСиббанк” за світовим кодом КВЕД 99.00.0 (якого цей банк не має) є підставою для розгляду цього питання у відповідних фінансових правоохоронних системах національної унітарної держави Україна (але за будь-яких умов не в суді). Будь-яке досудове слідство це не судове слідство. 3.За п.4 ст.189 Господарського Кодексу України “при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторгівельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін”. Акціонерний Банк “УкрСиббанк” є власністю Франції, а не України. Як власність Франції, він діє в інтересах Франції, а не в інтересах України. Як іноземний банк, Акціонерний Банк “УкрСиббанк”, має здійснювати операції у розрахунках не інакше, як за правовим статусом іноземного контрагента. Набуття цього правового статусу здійснюється не в системі Національного Банку України, а в системі Держфінмоніторингу національної унітарної держави Україна. Держфінмоніторинг національної унітарної держави Україна Акціонерному Банку “УкрСиббанк” правового статусу іноземного контрагента не надавав. 4.За товар-доларовою валютою формуються контрактні зовнішньоторгівельні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни це не зовнішньокомерційні ціни. Зовнішньоторгівельні ціни формуються за класифікатором ЗКГНГ (ISIC-КВЕД). Зовнішньокомерційні ціни формуються за класифікатором ДК (KICE-КВЕД). Національна унітарна держава Україна не відповідає за недотримання фінансової дисципліни в Україні з боку будь-якого іноземного банку. Якщо такий іноземний банк дарує (а не продає) будь-якому суб'єкту права національної унітарної держави Україна певну суму, хоч і валюти, але такої, яка не має права обігу в системі KICE S.11-S.15, то це справа наглядової ради цього банку, а не судової системи національної унітарної держави Україна. Жоден місцевий суд національної унітарної держави Україна до складу судової системи Франції не входить. За п.1 розділу I інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N01-08/530 від 29.09.2009 року процедура вирішення вищевказаних питань (і відповідно процедура вирішення справи N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року) виписана більш ніж чітко: “Відповідно до частини другої статті 4 ГПК (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується і актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і нормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язує останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України”. Товар-доларова валюта – це інструмент зовнішньоторгівельних ринків, яких в національній унітарній державі не існує (такі ринки існують в системі ст.5 Конституції України). Зовнішньоекономічна імпортно-експортна товар-доларова валюта – це умовна валюта, яка повинна мати при собі такий документ, як зовнішньоекономічний імпортно-експортний торгівельний (агент-контрагент) контракт, а не внутрішньонаціонал-державний договір. Незнання французьким банком чинного законодавства національної унітарної держави Україна не звільняє Акціонерний Банк “УкрСиббанк” від відповідальності за його власні страхи та ризики в Україні. Будь-які власні страхи та ризики будь-якого суб'єкта іноземних зовнішньоекономічних імпортно-експортних торгівельних агент-контрагентських правовідносин в судовій комерційній приват-сервусній системі національної унітарної держави Україна до уваги не приймаються. Зовнішньоекономічні торгівельні страхи та ризики французького банку АБ“УкрСиббанк” до складу внутрішньонаціонального комерційного товару української банківсько-фінансової системи не належать. Національний грошовий вимірник гривня обертається в платіжних системах за стандартом KICE S.11-S.15. Доларова валюта обертається в оплатних системах за стандартом KICE S.16-S.2. Компетенція місцевих національних судів комерційно-платіжної унітарної держави Україна на некомерційно-оплатні системи не поширюється. За відсутності предмету національно-комерційного спору та відсутності економічної суті спору, який начебто існує в позовній заяві Акціонерного Банку “УкрСиббанк” від 30.07.2009 року N135-25-01/628, зовнішньоекономічний Фінансовий Агент держави Україна ZT23EA-ZST20E просить внутрішньоекономічний місцевий суд (не фінансовий) Деснянського району м. Чернігова переадресувати судову справу N 2-5287/09 від 4 серпня 2009 року до слідчих органів відділу Держфінмоніторингу України в Чернігівській області. З повагою, Фінансовий Агент держави Україна – в правовому статусі резидента, прирівняного до правового статусу нерезидента при Дипломатичному Корпусі Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України В.В. Рибалочко

Признание кредитного договора недействительным Много споров в последнее время возникает между правозащитниками и представителями банков относительно законности валютного кредитования в Украине. Уже известны несколько громких решений судов о признании валютных договоров недействительными. Судебная практика пока противоречива, последнюю точку в этом споре должен поставить Верховный Суд Украины, разъяснив судам через Постановление Пленума ВСУ, о порядке рассмотрения таких споров. Однако, если уйти от яблока раздора – валюты – и найти иные причины для признания договора недействительным, это может оказаться более эффективным и бесспорным способом. Именно такими способами пользуется команда кредитного брокера «Гранд Иншур». Это позволяет признавать недействительными не только валютные кредитные договора, но и заключённые в гривне. Не вдаваясь в подробности, можно отметить следующее: нарушения при кредитовании со стороны банков были, и это нарушения достаточные, чтоб признать договор недействительным. При этом, обыватели, да и некоторые юристы путают желаемый результат – договор может быть признан недействительным, мнимым, фиктивным, незаключённым, разорванным по инициативе банка или заёмщика. Каждый из этих вариантов даёт разный результат для заёмщика. Если договор признан недействительным наступают следующие последствия: 1. Двусторонняя реституция – стороны обязаны вернуть друг другу всё, что получили в рамках исполнения этого договора, т.е. если договор валютный, то возвращается гривна, по курсу на дату заключения договора. При этом, недействительность договора предусматривает отсутствие оснований для начисления процентов, комиссий и пени. Таким образом, получается, что все оплаченные проценты и пени засчитываются, как погашение тела кредита. 2. Недействительность договоров поручительства и залога (ипотеки). Недействительное обязательство не подлежит обеспечению. Таким образом, заёмщик получает возможность, ещё не погасив кредит (долг), распоряжаться залоговым имуществом – продать, подарить, обменять. Одновременно полностью свободными от обязательств становятся поручители. Если договор признаётся мнимым, наступают следующие последствия: 1. Возникают обязательства, предусмотренные реальным договором. Например, если валютный кредитный договор признаётся мнимым и фактически заключённым в гривне, то для заёмщика наступают обязательства в гривне по курсу на момент заключения договора, с той процентной ставкой, что была для валюты. 2. Все договора обеспечения остаются действующими. Если договор признаётся незаключённым, последствия такие же, что и при признании его недействительным, но с отсутствием некоторых привилегий при исполнении решения суда. Если договор является разорванным, это является наименее выгодным вариантом, т.к. курс валюты для пересчёта обязательств принимается на день разрывания договора, а все договора обеспечения (поручительства, залога (ипотеки)) являются действующими и по ним выполняется исполнение решения суда. Разрывание договора предусматривает, что с момента, когда договор признан разорванным прекращается начисление процентов и пени. Следует обратить внимание, что не все банки, подавая на заёмщика в суд, требуют разорвать договор. А это означает, что получив решение суда, они не прекращают начисление процентов. Поэтому, выступая ответчиком в суде, в случае явного проигрыша процесса (например, признание иска) заёмщик должен одновременно обязательно настаивать на признании договора разорванным. В последнее время в судах популярной стала практика, в случае подачи банком иска к заёмщику и поручителям, подавать встречный иск. При этом, в соответствии с действующим законодательством, встречный иск должен быть заявлен на предварительном заседании, а в судебном заседании (при рассмотрении дела по сути) встречный иск заявлять нельзя. Однако, судебная практика «Гранд Иншур» показывает, что иск о признании договора недействительным можно заявить когда угодно (в любом заседании), и даже в случае отказа суда в принятии иска, есть механизм, позволяющий настоять на этом. Следует сделать важную оговорку, на момент написания этой статьи десятки поданных нами исков ещё ожидают своих решений. По кулуарным разговорам с судьями известно, что до момента получения Постановления Пленума ВСУ по этому вопросу, судей попросили воздержаться от вынесения решений о признании кредитных договоров недействительными. То есть, даже не смотря на то, что судья склоняется к правоте заёмщика, он вынести решение в его пользу пока не может. В связи с этим, наша компания всегда акцентирует внимание клиента на том, что эта работа выполняется без гарантий – по крайней мере, до тех пор, пока не будет судебной практики. Однако, даже эта оговорка принимается как должное – ведь заёмщик понимает, что если не делать вообще ничего – банк получит своё в полном объёме – и проценты, и пеню, и штрафы… А вмешательство представителя (даже если не заявлять встречный иск) позволяет как минимум снять пеню. Это связано с тем, что она в подавляющем большинстве случаев, рассчитывается с нарушением законодательства. Помимо этого, для многих стали бедой справки о доходах, данные в которых нередко были далеки от действительности. В случае обострения ситуации в этом направлении, бездействие может закончиться очень серьёзными последствиями. Механизм привлечения в суд представителя с целью признания договора недействительным, стал для многих спасательным кругом, т.к. такой вариант позволяет найти покупателя (инвестора) на залоговое имущество, что даст надежду заёмщику рассчитаться с банком полностью. Наибольший интерес это представляет для клиентов банков, которые приобретали в кредит землю (которая не имеет себестоимости, а поэтому цена её достаточно условна и полностью зависит от платежеспособного спроса). Результаты этой судебной деятельности обязательно найдут отражение в новых статьях. А пока заёмщики и поручители, на которых банк подал в суд, могут обратиться за защитой своих интересов на сайт

Визнання договору поруки за кредитним договором недійсним Віктор МОРОЗ (Правовий тиждень, № 31-32, 12 серпня 2010) У червні ц.р. Донецький господарський суд, який на початку фінансової кризи визнав недійсним кредитний договір в іноземній валюті, створив новий прецедент в українському судочинстві, визнавши недійсними договори поруки за кредитами, виданими ПАТ «Альфа-банк» групи компаній ВАТ «Азовмаш». У 2007–2009 рр. «Азовмаш» активно брав кредити в таких банках, як: «ВТБ Банк», «Укрсоцбанк», «Райффайзен Банк Аваль», «Укрексімбанк», «Альфа-Банк», «Кредитпромбанк», ПУМБ та «УкрСиббанк». У 2009 р. після падіння попиту на продукцію «Азовмаш» звернувся до своїх кредиторів із пропозицією реструктуризувати заборгованість. У подальшому група «Азовмаш» не виконувала свої зобов’язання перед банками, незважаючи на відновлення та зростання попиту на продукцію підприємств. У зв’язку з цим декілька банків звернулися до суду з позовами про примусове стягнення заборгованості з групи компаній «Азовмаш». Судовий прецедент За позовом прокурора Іллічівського району м. Маріуполя Донецький господарський суд прийняв рішення про недійсність договорів поруки, наданих підприємствами групи «Азовмаш» її дочірній компанії, яка є позичальником ПАТ «Альфа-банк». Підставою для такого рішення став договір, укладений між позичальником та іншими компаніями групи, відповідно до якого компанії-поручителі отримують від позичальника фінансову винагороду за свою поруку, що суперечить положенням Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якого надавати поруку за комісійну винагороду можуть тільки фінансові установи з відповідною ліцензією. При цьому ані в кредитному договорі, ані в документах про надання поруки представники групи «Азовмаш» не зазначили, що послуги поручителів надаються на платній основі. Це судове рішення може лягти в основу нової схеми ухилення від виконання зобов’язань за кредитними договорами. Необхідно лише укласти заднім числом договір про сплату комісійної винагороди компанії або приватному підприємцю, що виступив поручителем за кредитним договором, а потім оскаржити дійсність договору поруки за допомогою прокуратури, до якої звернеться третя особа, що вимагатиме перевірити договір поруки на відповідність законам України. Однак цей судовий прецедент окрім нового інструменту захисту прав позичальників створює загрозу банківській системі, адже близько половини всіх корпоративних кредитів видані вітчизняними банками під поруку споріднених із позичальником компаній, бо в результаті визнання договорів поруки недійсними банк залишається не тільки із беззаставним кредитом, але й часто з фінансово неспроможним позичальником. Правові підстави Розглянемо детальніше правові підстави прийняття судового рішення про визнання договору поруки за договором банківського кредитування недійсним. Відповідно до положень Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю суттю є різновидом зобов’язання, а отже, до нього повною мірою можна застосовувати положення чинного законодавства щодо забезпечення виконання зобов’язання. Використання інструментів забезпечення виконання зобов’язання є ефективною мірою захисту інтересів кредиторів, особливо за умов фінансової нестабільності в державі. Одним з різновидів забезпечення виконання зобов’язання є порука. Згідно зі ст. 548 ЦКУ недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання не спричиняє недійсність основного зобов’язання. Однак на практиці визнання договору, за яким забезпечується виконання зобов’язання, недійсним часто унеможливлює примусове зобов’язання контрагента до виконання зобов’язань за основним договором, у тому числі й через фінансову неспроможність контрагента. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання. Поручитель відповідає за порушення боржником зобов’язання. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договір поруки не встановлює субсидіарну відповідальність поручителя. Таким чином, визнання договору поруки за договором банківського кредиту недійсним та подальше визнанням позичальника банкрутом може бути ефективним засобом ухилення від виконання зобов’язань за кредитним договором. Що стосується оплати послуг поручителя, то відповідно до положень ст. 558 ЦКУ поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. Однак надання поруки також регламентується Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III (далі – Закон № 2664-III). Відповідно до положень Закону № 2664-III кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент, визначаються як фінансовий кредит. Крім того, Закон № 2664-III містить поняття «фінансові послуги», які визначаються як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів. Різновидами фінансових послуг відповідно до Закону № 2664-ІІІ є надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, а також надання гарантій та поручительства. Відповідно до ст. 5 Закону № 2664-III фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право лише кредитна установа на підставі відповідної ліцензії. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що регулюють діяльність фінансових установ та ринків послуг, виданими в межах їхньої компетенції. Оскільки відповідно до положень чинного законодавства порука може надаватися як юридичним особами, так і фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, а також просто фізичними особами, визнання договору поруки недійсним на підставі відсутності в юридичної особи відповідної ліцензії є необґрунтованим. Ліцензія є обов’язковою лише при наданні такої фінансової послуги, як фінансовий кредит. Замість висновків Таким чином, рішення Донецького господарського суду не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема положенням ЦКУ, а отже, цей інструмент захисту прав позичальників за договором банківського кредитування може бути використаний лише за певних умов. Однією з таких умов є обов’язкове зазначення в договорі поруки, що вона надається за комісійну винагороду, що ототожнює договір поруки з договором фінансового кредиту, оскільки наявне надання коштів у позику суб’єкту підприємницької діяльності на певний строк під певний процент. Якщо ж у договорі поруки немає згадки про комісійну винагороду, як у спорі між ПАТ «Альфа-банк» та ВАТ «Азовмаш», то й підстав для визнання цього договору недійсним через відсутність ліцензії, необхідної для надання фінансового кредиту, немає. Залишається сподіватися, що подальший розгляд спору в апеляційній та касаційних інстанціях остаточно регламентує визнання договорів поруки за банківськими кредитами недійсними з використанням положень Закону № 2664-ІІІ, а зміни до вітчизняного законодавства, спрямовані на покращення захисту прав кредиторів та приведення банківської системи України до європейських стандартів, дозволять зменшити ризики, пов’язані з поверненням позик.

Ответ НБУ - абсолютно безграмотная, с юридической точки зрения, чушь. Они перекрутили принципы права и суть норм. Везде, где написанно, что долларами можно только тогда, когда чётко сказанно де и как, они представили суду, как использовать доллары не запрещено, а значит можно. Это неверное толкование норм права. Своим ответом, Павлович, ни НБУ, никая экспертиза (я вам сам такую напишу, она один болт не имеет силы НПА) не покажет, каким законом разрешено: 1. Выражать обязательство в валюте 2. Выполнять вам обязательство в валюте 3. Проводить кредитование в иностранной валюте. И тут не покатят общие фразы, и термины. Термин Кошти понимается как любые, только в рамках ЗУ Про Банки, а не везде, иначе по их мнению, по гражданскому кодексу разрешено заключать договор аренды или поставки, или продажи картошки в долларах. Ст 1054 - даёт определение понятия Кредит, а не устанавливает порядок его выдачи. Банк действительно имеет право привлекать и размещать средства на валютном рынке украины - но, во первых - вы не участник валютного рынка Украины, а во вторых это общее право, и если дело касается иностранной валюты, то вступают ограничения, установленные законом. Именно по этому, для осуществления операций с иностранной валютой, Зу Про Банки предусмотрел Дозвил, и указал, что операции с иностранной валютой банк может делать, если имеет дозвил, и только те, которые указанны в дозвиле. А там НЕТ разрешения на кредитование в валюте физиков-резидентов. И стойте на своём, не давайте им поблажек. И Дозвила у них нет, т.к. та бумажка, чё вам суют, вдана позже даты заключения договора, а во вторых их бумажка не отвечает форме установленной НБУ в додатке №9 постановы №275. Чисто политический момент - обясните суду в заперечены на отзывы НБУ и Банка, что вы не оспариваете прав банка, вызащищаете свои права. И ввиду незаконного выражения обязательства в валюте, с вас требуют незаконного выполнения в валюте. Валюта - не ривна, у вас её нет. Сейчас она дороже на 65% чем при заключении договора. Это нечестно, требовать с вас покрывать разницу между экономиками США и Украины, т.к. кредит вы брали для покупки тумбочки за 500 гривен, а вам предложили взять 100 баксов. На впорос - зачем - ответили, что инвестиции в долларах стоят дешевле, и ниже ставка. Вас не интересовали 10 баксов, вас интересовала тумбочка. Получив эти 100 баксов, вы их поменяли на 500 гривен в это-же день в том-же банке. И купили тумбочку за 500 гривен. Нельзя с вас требовать валюту, т.к. вы обычный физик, это незаконно, преступно, нечесловечно, подрывает конституционный строй и принципы, изложенные в ст.3 Гражданского кодекса. Ну блин, не по лбу же им стучать? Может ак поймут Как много можно почерпнуть из этого письма!Например,-у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом- в ,,тлумаченні,, НБУ значит ,,за домовленостю сторін,,.А я и не знал....Потом,НБУ объясняет насчёт пп.в,п4,ст.5 Декрета....,а почему ничего не говорится о пп.Г,?Либо нечего сказать,либо в исковом заявлении нет ссылок на этот пункт.И насчёт высновку экспертизы-обязательно надо его прочитать,где-то я видел решение суда с ссылкой на эти высновки-там тоже есть выводы о необходимости получения индивидуальной лицензии,а НБУ просто процитировало то,что им выгодно. Ответ НБУ - абсолютно безграмотная, с юридической точки зрения, чушь. Они перекрутили принципы права и суть норм. Везде, где написанно, что долларами можно только тогда, когда чётко сказанно де и как, они представили суду, как использовать доллары не запрещено, а значит можно. Это неверное толкование норм права. Своим ответом, Павлович, ни НБУ, никая экспертиза (я вам сам такую напишу, она один болт не имеет силы НПА) не покажет, каким законом разрешено: 1. Выражать обязательство в валюте 2. Выполнять вам обязательство в валюте 3. Проводить кредитование в иностранной валюте. И тут не покатят общие фразы, и термины. Термин Кошти понимается как любые, только в рамках ЗУ Про Банки, а не везде, иначе по их мнению, по гражданскому кодексу разрешено заключать договор аренды или поставки, или продажи картошки в долларах. Ст 1054 - даёт определение понятия Кредит, а не устанавливает порядок его выдачи. Банк действительно имеет право привлекать и размещать средства на валютном рынке украины - но, во первых - вы не участник валютного рынка Украины, а во вторых это общее право, и если дело касается иностранной валюты, то вступают ограничения, установленные законом. Именно по этому, для осуществления операций с иностранной валютой, Зу Про Банки предусмотрел Дозвил, и указал, что операции с иностранной валютой банк может делать, если имеет дозвил, и только те, которые указанны в дозвиле. А там НЕТ разрешения на кредитование в валюте физиков-резидентов. И стойте на своём, не давайте им поблажек. И Дозвила у них нет, т.к. та бумажка, чё вам суют, вдана позже даты заключения договора, а во вторых их бумажка не отвечает форме установленной НБУ в додатке №9 постановы №275. можно как- то применить аналогию /права или закона ,еще не вьехала/? Ни обной бумажки по поводу кредитования в валюте нет, кроме как косвенных разрешений покупать валюту на погашение кредитов по заяве на межбанке, где-то такую встречала. Зато есть постановы , в исполнеие зу обибд и Декрета по кредитованию между резид и неризед. Вопрос к нацбанку: где аналогичные по расчетам в валюте меж резидентами, физиками? от вопроса как-то весело стало Зачем было тратиться на гривню, да еще во все законы ее вносить как единственную, за шо НБ деньги получал, если 9 млн. внутренних валютных кредитов не упостановил?, не заинструктил ? патамушто их какбы небыло? или так в порядке вещей , это ж своя валюта, в законному обигу. оч.хороший, на мой взгляд, разбор Декрета, взято с Лиги. 2/03/10 09:51 GU > Antonina2009 1/03/10 19:46 Валютные отношения между резидентами на территории Украины регулируются ст.3 Декрета За исключением тех операций, которые предусмотрены Декретом В соответствии с п.2 ст.1 Декрета предусмотрено только три вида валютных операций 2) "валютні операції": операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;(регулируется ст.6 Декрета) операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; (ст.ст.7 и 8 Декрета) операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей; (ст.9 Декрета) п\п «в» п.4 ст.5 Декрета регулируется и разъясняется постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 "Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам" (И здесь есть и сроки и суммы, о которых очень много говорят) п\п «г» п.4 ст.5 Декрета регулируют и разъясняют «Положення про порядок видачi Нацiональним банком Украни iндивiдуалышх ліцензій на використання iноземно валюти на територi Украни як засобу платежу», затверджене постановою Правлiння НБУ вiд 14.10.2004 р. К48З и постанова Національного банку України N 200 від 30.05.2007 р. "Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України" И где здесь право резидентов-банков на предоставление валютных кредитов резидентам? Следовательно, Декрет ни в коем случае никак не дает право банкам -резидентам на выдачу валютных кредитов резидентам. В "запереченнях" НБУ пока нисего нового нет и это радует. Обратите внимание суда и попросите НБУ и банк предоставить разъяснение со ссылкой на нормативную базу, что такое - "валютный рынок Украины" и что он в себя включает. Надеюсь Вы поняли о чем я говорю. А еще нужно просить письмовий дозвіл з додатком, который действовал на момент выдачи кредита. И задать вопрос у банка и НБУ на основании какой операции в додатке вам выдали кредит, а вот когда они скажут на основании "залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України" вы у них спросите, а на основании какой валютной операции в додатке банк вам иностранную валюту продавал для погашения кредита?! а в этом додатке остаются только "неторговельні операції з валютними цінностями" все остальное "ведення різних рахунків", "операції з металами", "інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках". А покупка-продажа валюты это торговая операция!!!! смотрим п.3 ст.5 Декрета , т.е. получается либо не имели право торговать валютой, либо кредиты выдавать не может же одна и таже операция "залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України" обозначать и то и другое. Поэтому НБУ и начал мутить и внес изменения в положение по выдаче лицензий в августе месяце, добавив еще парочку операций, а именно: -операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків -торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій); -торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках. Но до августа 2009 года этих операций не было в дозволах!!! Вот тут на руки попал дозвил Свед банка , который действовал до августовских изменений 2009 года. Для наглядности выкладываю: Мысля свежая. Правильный ответ - не имели права выдавать без индивидуалки и порядка, определённого в отдельной постанове НБУ, которая разрешала бы это делать, скорее всего только ВЭДовцам, и определяла порядок. А ШВед-банк будет бить на то, что выдавал согластно "залучення и розмищення инземной валюты на валютном рынке Украины", т.к. согластно ст. 49 - это кредитная операция. Только вот кредитная операция, это - не "залучення и розмищення" а то, что в пунтке 3 ч.1 ст 47: - "розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик." а - "операції з валютними цінностями", которые иностранная валюта в п.1 ч.2 ст 47, к кредитным не относятся. А мы в валютный рынок не входим, т.к. не можем совершать там операции. А от на каком основании ВЫ можете расплачиваться валютой, и на каком основании ВАМ выражали обязательство в иностранной валюте - от на это ни НБУ, ни Швед-Банк не ответят. Но будут пробовать через ст. 1054 ГК протолкать. Но тут облом - понятие "кошти" в зу про банки и в ГК - это, как говорят в Одессе "две большие разницы". Иначе можно взять из ЗУ Про банки термин: іноземний - пов'язаний з громадянином або юридичною особою будь-якої країни, крім України; И приплести сюда "розмищення иноземной валюты", и сказать - что это касается только нерезидентов. Юридическая грамотность будет равноценна. Гордеев Д. - мне сегодня подтвердили вашу мысль. Изложил её в теме Решения по отказу в связи с неуведомлением заёмщика за 30 дней.

ПО ЗАКОНУ НЕ ВЫ ДОЛЖНЫ БАНКАМ, А БАНКИ ДОЛЖНЫ ВАМ! скачать статью в формате .doc скачать статью в формате .pdf СНАЧАЛА БЫЛО СЛОВО… … 2003год. В кабинете Председателя НБУ на ул. Институтской в Киеве собрались хозяева и руководители крупнейших украинских банков. На повестке дня один вопрос: что делать с огромным количеством валюты, которой располагают эти банки? - В Украине нет потребности в таком количестве иностранной валюты для внешнеэкономической деятельности, чтобы мы могли использовать наши средства для расчета с нерезидентами Украины, - говорили банкиры. – А давать в кредит иностранную валюту резидентам Украины для расчета между собой закон не позволяет! - А вы выдавайте, - отвечало руководство Нацбанка. - Но вы же нас за это на ноль умножите! – заволновались посланцы банков. - Не умножим. Как мы без вас? - А закон? - Бог с ним, с законом… Кто будет проверять его исполнение? Правильно: мы, Нацбанк. Больше некому… Так что идите и работайте! Разумеется, автор этих строк никогда не присутствовал при описанной выше сцене. И он не собирается утверждать, что она действительно имела место. Может быть, не в помещении НБУ собирались банкиры и чиновники. Может быть, они вообще не собирались, а перезванивались друг с другом по телефону. А может быть – хоть и менее вероятно – банкиры начали действовать без всяких предварительных согласований, с молчаливого согласия чиновников... Так или иначе, начиная с 2003г. по настоящее время в Украине, по данным ICTV, резидентам Украины было незаконно выдано около трех миллионов кредитов в иностранной валюте для использования на потребительские нужды: покупку жилья, земли, автомобилей и т.п., т.е. для расчетов с другими резидентами Украины. КАК ЭТО НАЗЫВАЕТСЯ? А НБУ эту практику не пресек. Может быть, конечно, никакого сговора с коммерческими банками у него не было: просто не замечал он нарушений закона. В упор смотрел, но не видел. Вообще-то со стороны чиновников НБУ это называется «халатность, повлекшая тяжкие последствия»: миллионы людей в результате этого оказались под угрозой разорения, причем не в переносном смысле этого слова, а в самом, что ни на есть, прямом. А что касается руководителей банков, выдававших такие кредиты, то их действия - злоупотребление служебным положением, повлекшее те же тяжкие последствия. Это – если выражаться шершавым языком уголовного кодекса, который предусматривает за такое «баловство» достаточно длительное лишение свободы. ЧИТАЙТЕ КЛАССИКОВ! Но кто в нашей стране думает о такой ерунде, когда речь идет о серьезных деньгах? Как говорил незабвенный Ленин, «нет такого преступления, на которое не пойдет обезумевший буржуа», если размер ожидаемой им прибыли превысит определенный уровень. И наши герои – не исключение. Они думали, что, пользуясь своей профессиональной подготовкой и экономической неосведомленностью людей, а также попустительством НБУ, они обманут своих многочисленных заемщиков, которые компенсируют им разницу в курсе иностранной валюты по отношению к гривне между состоянием этого курса в 2003 – 2008гг. и его состоянием на сегодняшний день. Дескать, брали валюту, ее и возвращайте. А по какому курсу – это ваши проблемы. И совсем не важно, что свои доходы вы получаете в гривнях, и именно эти доходы учитывались банком, когда он решал вопрос о том, выдавать кредит, или нет. Курс вырос – платите больше. Продавайте заложенные квартиры и автомобили, продавайте последнюю рубашку… «Но вышла у них, - как говорил небезызвестный Жеглов,- промашка великая. Нарушение закона обязательно оборачивается проблемами. И теперь, как говорил тот же герой, «есть на них методы». ЧТО МЫ ИМЕЕМ С ГУСЯ, ИЛИ «ИТОГО» Мы - не прокуроры. Мы – общественная организация «Граждане», которая хорошо знает тот самый закон, которым пренебрегли банкиры, самоуверенно полагая, что он писан не для них. Смысл его заключается в том, что каждый резидент Украины, получивший валютный кредит для расчета ею на территории Украины, может в судебном порядке потребовать признания кредитного договора недействительным, как заключенного вследствие обмана, и потребовать возмещения причиненных ему убытков в двойном размере. В результате получается, что банк обязан вернуть заемщику все, полученное по кредитному договору, и еще дополнительно выплатить ему сумму, равную телу кредита. Разумеется, в случае, если банк будет вести себя благоразумно, и признает, что выдавал в кредит валюту не как таковую, а как средство обмена ее на гривну, заемщик, проявив известное благородство, может согласиться на компромисс: признание кредитного договора заключенным в гривне, в той сумме, которая соответствовала по коммерческому курсу продажи валюты на момент получения кредита. «КАК ЭТО?!» - Спросите вы. Отвечаем: как уже говорилось – по закону. Разумеется, речь идет не об одной норме, и эта статья не ставит своей целью подробный юридический анализ обсуждаемой здесь проблемы. Мы не разглашаем наши секреты всему свету – мы используем их в интересах членов нашей организации. Тем не менее, смеем вас уверить: наши утверждения базируются на весомой правовой концепции, которая приводит в замешательство ответчиков и судей. Сегодня такие услуги - по юридической борьбе с банками - предлагают многие. Такие – да не совсем. Как уже говорилось, «смерть Кощея» - в некоем конкретном законе, на который, почему-то, не ссылаются многочисленные «правозащитники», рекламирующие себя на заборах и обещающие всего лишь за тысячу долларов избавить всех желающих от любых банковских проблем. Организация же «Граждане» предлагает Вам не лекции, а реальную юридическую помощь. Мы организуем для Вас предъявление соответствующего иска и поддержку его в суде с помощью компетентных юристов. И это уже происходит, сегодня и сейчас, когда Вы читаете эти строки. И банковские юристы пока не знают, как защищаться. И мы тоже этого не знаем, потому что реальной правовой защиты у них нет. А ЕСЛИ ПО-ПЛОХОМУ, ТО ЕСТЬ УКАЗАНИЕ НАЧАЛЬСТВА ПЛЕННЫХ НЕ БРАТЬ! «А не правовой?» - резонно спрашивают осторожные. – «А не правовые методы они применяют?» Разумеется, применяют. И будут применять, что характерно. Банки – это большие деньги, т.е. большая политика. И победить их, мягко говоря, непросто. У них есть лобби во всех органах государственной власти, и Верховный Суд Украины – не исключение. Более того, к их услугам так называемые «коллекторы», которых иногда можно спутать с хулиганами. Но и мы с вами – огромная сила. Три миллиона человек, плюс родственники, друзья и знакомые – это очень серьезно. Это – почти каждый десятый житель Украины. Народ, можно сказать. А сильнее народа, как известно, нет никого. Но оставим лозунги и перейдем к суровой прозе. Во-первых, когда упомянутые выше судебные иски к банкам приобретут массовый характер – а это процесс объективный и необратимый – судебная практика будет за нами, она уже формируется. Во – вторых, правозащитная организация «Граждане» собирается проводить многочисленные, но разрешенные законом акции в защиту своих членов. Но не ради самих акций, а для того, чтобы привлечь внимание широкой общественности к конкретным нарушениям прав конкретных людей. И совмещать эти акции с конкретными правовыми шагами: массовыми обращениями в соответствующие государственные органы и международные организации, обращения в СМИ и т.д. А хулиганы – на них всегда найдутся дружинники, сознательные граждане, которые, в соответствии с законом, всегда помогут органам милиции охранять общественный порядок. В третьих: у Вас есть, что терять, вступая в организацию «Граждане», кроме Ваших кредитов? У Вас есть другой путь решения Ваших проблем с банком, кроме борьбы за свои права? Если да – будьте счастливы! Если нет – милости просим! Ряды «Граждан» ждут вас. КОНЦА СВЕТА НЕ БУДЕТ! Древние римляне говорили: «Пусть погибнет мир, но восторжествует закон!». Разумеется, они не хотели, чтобы мир погиб. Они просто хотели подчеркнуть, что, нарушая закон, люди ставят под угрозу установленный этим законом порядок вещей, что может привести к катастрофе: большой или маленькой, в зависимости от масштаба и характера нарушения. Банкиры сегодня кричат, что решение споров с заемщиками не в их пользу приведет к краху банковской системы Украины. Они пускают в ход политические аргументы, подтверждая тем самым, что у них нет аргументов правовых. Нарушив закон, они требуют защиты со стороны правосудия. Но не надо бояться. Во-первых, если существующая нынче банковская система основана на беззаконии, она рухнет все равно. Если так, то ускорить этот процесс – благое дело: лучше уж ужасный конец, чем ужас без конца. Во-вторых, совсем без банковской системы мы не останемся: вместо одних банков появятся другие, свято место пусто не будет. В -третьих – поживем – увидим. Мир не погибнет, пока совсем не погибнет закон. А в – четвертых… Так Вам есть, что терять от вступления в организацию «Граждане»?

Физическое лицо – сервусы серв - раб -не собственник своего труда и результатов своего труда; -не субъект Конституционного права и закона «О собственности» , ратифицированного международного права; - субъект державных форм собственности (частная, коллективная, державная, смешанная по паям, долям) и державных видов деятельности (переход права собственности), реестр ДРФО; - отсутствие права на добросовестное присвоение во владение собственности; - резидент коммерческого экономического пространства, юрисдикции местного правового поля; -нерезидент некоммерческого экономического пространства, территориального и экстерриториального правового поля; - наёмная система трудовых коммерческих правоотношений; - должностной (должник) служебный (слуга) работник (раб): - клиентская индивидуальная система наживания-отживания, всё продаётся и всё покупается (труд, деньги, имущество); - штатное расписание должностных лиц с фондом должностных окладов, вознаграждений, оплата труда; - оперирование внешней задолженностью регулируется державными органами; - система приказного должностного командного администрирования; - субъект административных и уголовных правонарушений и санкций: - субъект контроля и регулирования державных органов: - не субъект национальной безопасности; - субъект налогообложения на фонд заработной платы: - продаёт внешний валовый товар, который является обеспечением купонов, мягкой валюты; - субъект системы свободного обращения товара; - товар (деньги, имущество, физическое лицо) конечный продукт, излишки международных правительственных и неправительственных финансово-промышленных корпораций перед его употреблением, конец/смерть экономического процесса; - державные органы определяют формы и суммы социального обеспечения: - целью является получение прибыли (деньги, имущество): - в многоукладной системе экономики и права обладает низовенством права: - отсутствие международного иммунитета, возможны внутри державные льготы, «свободные» экономические «зоны» в избирательном порядке, который могут менять державные служащие; Человек – бенефициар бенефициар – благопроизводитель, благополучатель - собственник своего труда и результатов своего труда; -субъект Конституционного права, ратифицированного международного права и закона «О собственности»; - субъект недержавных форм собственности (народная, корпоративная, общая и совместная по частям) и недержавных видов деятельности (формирование собственности), реестр ТРДПАУ, КВЭД 99.00.0; - право на добросовестное присвоение во владение собственности; - нерезидент коммерческого экономического пространства, юрисдикции местного правового поля; - резидент некоммерческого экономического пространства, территориальное и экстерриториальное правовое поле - ненаёмная система некоммерческих трудовых правоотношений: - кредитор-инвестор функциональным трудовым участием: - партнёрская корпоративная, (совместно, сообща, социумом, сообществом) система взаимного инвестирования, обеспечения; - таблица кредиторов-инвесторов с системой коэффициентов или /и сумм распределения конечного результата; - оперирование внутренним и внешним долгом не регулируется державными органами; - система делегирования кредиторского финансово-экономического управления; - не субъект административных и уголовных правонарушений и санкций: - не субъект контроля и регулирования державных органов; - субъект национальной безопасности; - не субъект налогообложения на результат инвестиций трудовым участием: - производит внутренний валовый продукт, который является обеспечение твёрдой валюты; - субъект системы свободного обращения капитала; - капитал-начало, любые капитальные блага берут начало из труда, труд - начало начал, трудящийся имеющий право присвоить результаты труда – капиталист присваивающий капитал, начало/рождение экономического процесса; - самостоятельно определяет формы и суммы своего социального обеспечения: - целью является получение социального эффекта, прирост благополучия (деньги, имущество): - в многоукладной системе экономики и права обладает верховенством права: - наличие международного иммунитета (неподсудность державным судам, отсутствие объекта налогообложения), который не могут изменить державные служащие; Вывод: Любой индивидуум имеет выбор волеизъявиться в постановке коммерческих целей или некоммерческих целей при этом он должен осознавать что каждой цели соответствует определённая шкала ценностей и морально-этических принципов. Глупо и не разумно формулируя некоммерческие цели, человеческие ценности и морально-этические принципы пытаться их достичь в коммерческой системе и на оборот.

ISIC - КВЕД 99.00.0 - ЗКГНГ Світова Міжнародна Екстериторія Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України РЕЗИДЕНЦІЯ ЙОГО ВИСОКОПОВАЖНОСТІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Дипломатичний Корпус Титульного Суверенного Народу України КВЕД 99.00.0 ТРДПАУ 553515506-553515469 Офіс для отримання дипломатичної кореспонденції за адресою: 14027, Україна, м. Чернігів, вул. Станиславського, 40, тел. +38 046 223 24 47 №17-12-10 від 17 грудня 2010 року Національному Банку України (м. Київ) Угорському АТ «ОTP-Bank» в Україні Національному Банку України (м. Чернігів) Копії: Посольству Угорської Республіки в Україні Посольству Росії в Україні Посольству Республіки Білорусь в Україні Посольству Королівства Бельгії в Україні Посольству Королівства Данія в Україні Посольству Королівства Іспанія в Україні Посольству Королівства Нідерландів в Україні Почесному Консульству Великого Герцогства Люксембург в Україні Посольству Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Посольству Федеративної Республіки Німеччина в Україні Посольству Португальської Республіки в Україні Посольству Французької Республіки в Україні Посольству Італійської Республіки в Україні Посольству Грецької Республіки в Україні Почесному Консульству Ірландії в Україні На лист АТ «ОTP-Bank» № 00-11-1/497 від 24 листопада 2010 року На лист АТ «ОTP-Bank» № 00-11-1/463 від 05 листопада 2010 року На лист АТ «ОTP-Bank» № 42-2-2/2/1747 від 02.12.2010 року На лист НБУ (м. Київ) № 49-015/3390-22047 від 06.12.2010 року За розглядом результатів офіційного листування між Національним Банком України (м.Київ), Національним Банком України (м. Чернігів) та Угорським АТ «ОTP-Bank» в Україні, Резиденція Його Високоповажності Президента України не бачить місця для Національного Банку України (м. Київ) та Угорського АТ «ОTP-Bank» в Україні в системоутворюючій фінансово-банківській вертикалі Його Високоповажності Президента України. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» підписано не Главою національної унітарної держави Україна, а Президентом України. Національний Банк України (м. Київ) належить до складу суб’єктів національної юрисдикції України. Всі суб’єкти національної юрисдикції України по відношенню до суб’єктів народної правоздатності України є чужинцями. Всі фінансово-банківські операції між суб’єктами національної юрисдикції України та суб’єктами народної правоздатності України впорядковуються виключно за зовнішньоекономічним реєстром відчуження народних активів (від народної правоздатності) на користь національної юрисдикції України або за зовнішньоекономічним реєстром відчуження національних товарів (від національної юрисдикції) на користь народної правоздатності України. Народна правоздатність України ніколи не оперує національними товарами. Національна юрисдикція України ніколи не оперує народними активами. Національний Банк України (м. Київ) та Національний Банк України (м. Чернігів) нічого спільного між собою не мають, окрім назви. Національний Банк України (м. Київ) належить до складу зовнішньоекономічних корпоративних транснаціональних фінансово-банківських систем, які існують в сучасному світі (за показником ВНТ – валового національного зовнішньоекономічного товару). Національний Банк України (м. Чернігів) належить до складу внутрішньоекономічних фінансово-банківських систем Держави Українського Народу та Держави Народу України (за показником ВВП – валового народного внутрішнього продукту). Національний Банк України (м. Київ) оперує грошовим вимірником і ніколи не оперує грошовим мірником, Національний Банк України (м. Чернігів) оперує грошовим мірником і ніколи не оперує грошовим вимірником. Правовідносини між Національним Банком України (м. Київ) та Національним Банком України (м. Чернігів) є виключно опосередкованими. Такі опосередковані відносини здійснюються в режимі системно-зовнішньоекономічного імпорто-інпорто обміну аналітично-синтетичною інформацією між суб’єктами місцевої юрисдикції при країні Україна та системою екстериторіальної правоздатності країни Україна. Угорський АТ «ОTP-Bank» в Україні наполегливо нав’язує Національному Банку України (м. Чернігів) філософію банківсько-фінансових відносин в Україні та при Україні, яка не має нічого спільного з Програмою Його Високоповажності Президента України «Заможне суспільство, конкурентноздатна економіка, ефективна держава». Звертаючись до Посольства Угорської Республіки в Україні, Резиденція Його Високоповажності Президента України в першу чергу засвідчує свою повагу та шану до народно-республіканського устрою країни Угорщина, але тим не менш нагадує угорській стороні, що за положеннями ст.5 Конституції України країна Україна теж є народною Республікою. Фінансово-економічні правовідносини між народною Республікою Угорщина та народною Республікою Україна через систему Національного Банку України (м. Київ) та Угорський АТ «ОTP-Bank» в Україні не розбудовуються. Не маючи наміру втручатись у внутрішні справи Національного Банку України (м. Київ), Резиденція Його Високоповажності Президента України тим не менш має зазначити, що будь-яка монополія в будь-якій країні призводить до занепаду економіки такої країни. Багатоманітність економіки країни Україна розподіляється на дві фінансово-економічні сфери, а саме – на квазі-фінансово-економічну сферу національних відносин при країні Україна та реал-фінансово-економічну сферу народних прав країни Україна. Народні права країни Україна делеговані корінним народом України (українцями) всім національним меншинам України (малим народам України). Жодна з національно-політичних партій при Україні та весь Національний Банк України (м. Київ) не опікувались, не опікуються та ніколи не будуть опікуватись долею національних меншин України. Це справа корінного народу України. Доленосність національних меншин України в Україні (малих народів України) достойна значно більшого ніж сервітут національно-приватних відносин будь-яких транснаціональних корпорацій світу. Національним меншинам України не потрібен будь-який закордонний патронат, будь-яке закордонне опікунство, будь-які закордонні системи управління. Задля поліпшення життя національних меншин України в Україні (малих народів України) Його Високоповажність Президент України Віктор Федорович Янукович створює всі інституції, без яких процвітання будь-якого малого народу України в Україні є неможливим. Національний Банк України (м. Чернігів) для всіх національних меншин України є логічним інструментом здорового прагматизму щодо забезпечення в країні Україна конституційних прав національних меншин України (малих народів України) за п.3 ст.92 Конституції України. Реал-зовнішньоекономічна фінансово-банківська діяльність суб’єктів конституційного права країни Україна кореспондується через Роял-Зовнішньоекономічний Банк-Кореспондент Корінного Народу України. Національний Банк України (м. Київ) в реєстрах Роял-Зовнішньоекономічного Банка-Кореспондента Корінного Народу України не значиться, до складу суб’єктів конституційного права країни Україна не належить. Національна квазі-економічна система при країні Україна, інтереси якої представляє Національний Банк України (м. Київ), є виключно юридичною, а не правовою. Юридичний стан Квазі-Національного Банку України (м. Київ) при країні Україна та правовий стан Реал-Національного Банку України (м. Чернігів) в країні Україна визначають різні ступені акредитації іноземних банків або в країні Україна, або при країні Україна. Голова Резиденції Його Високоповажності Президента України С.А.Разумовський

ь