[Кредитная машина. Как затянуть, чтобы банк дольше её забирал]

Есть кредит на покупку авто в Банке Форум, уже прошли 1-ю инстанцию и апелляцию, все решения в пользу банка. Сейчас думаю подавать кассационную жалобу. Вопрос, как дольше потянуть резину, чтобы банк не забрал авто? Если они сейчас получат исполнительный лист и начнут обращать взыскание на залоговое авто, как затянуть этот процесс?

Простите, не могли бы Вы выложить основания иска и сами исковые требования? В каком году получали кредит? На какой стадии конфликта интересов Вы вступили в судебное разбирательство? Кто инициировал судебное разбирательство - Вы или банк? Использовали ли Вы информационные запросы и заявления о проведении проверки в Антимонопольный и НБУ? Сопоставлялись ли в суде по результатам запроса (судебного или юристом) внешние отчеты и результаты внутреннего аудита? Опрашивались ли судом непосредственно и устно по Вашему ходатайству свидетели и участники заключения сделки? Опрашивался ли судом поручитель? Истребовали ли все материалы банковского дела, связанные с Вами? Разбиралась ли в судебном слушании развернутая платежная выписка? Направлялся ли судебный запрос о кредитовании неограниченного количества лиц за счет привлеченных средств в период действия кредитного договора? Были ли выявлены, доказаны Вами и установлены судом юридические факты укрывательства действительной информации перед контролирующими органами? Как смог ФОРУМ обстоятельно пояснить суду отсутствие обязательной информации в договоре? Какие неопровержимые письменные, фото-, видео- доказательства привел банк ФОРУМ в свою пользу в отношении максимальных усилий, направленных на урегулирование конфликта интересов с Вами, как клиентом? Как Вы себя защищали (или кто это делал за Вас) с помощью суда, опровергая презумптивное положение Вашей вины??? И в конце концов, почему иск подали только Вы один?

Еще раз, простите за дотошность.

С уважением, Сергей.

зы - в отношении законного затягивания исполнительного производства по взысканию существует целый ряд способов, в том числе и балансировка на грани злоупотребления гражданским процессуальным правом, но только на грани - не переступая))) Здесь, как и везде, разумно соблюдать сроки, чтобы когда все сроки "улетели в горы", не оказалась виновником всех бед диспозитивность, призванная блюсти Ваше волеизъявление...

[Решение Шевченковского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу "Банка "Финансы и Кредит" не подлежащей исполнению]

Пост - это сообщение в теме, его номер - в правом верхнем уголке каждой "реплики". Номер этого моего "поста" -23 (к примеру).

Спасибо, я был действительно не в курсе этих подробностей )))

[Решение Шевченковского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу "Банка "Финансы и Кредит" не подлежащей исполнению]

Спасибо, Сергей. Конечно, знание законов - это сила, как любое другое знание.

Но что мне, обычному обывателю, делать, когда рядом со своим имуществом я обнаруживаю, совершенно случайно - эвакуатор, банковских коршунов, исполнителя. Исполнитель тычет постанову про 10 дней назад открытое провадження по стягненню, арест и вылучення. И хотя я знаю, что исполнит. надпись незаконно берется второй раз на тоже самое, хотя все участники действа были сторонами по предыдущему делу про вызнання исполнит. надписи такой что не подлежит исполнению, и в решении суда установлено, что договором не предусмотрено взыскание через исполн. надпись нотариуса, а может быть лишь решением суда я не могу оказывать силового сопротивления власти - исполнителю.

Вы думаете я смогу как- то отбрать назад свое имущество? Даже, если вновь выиграю суд, по тем же обставинам и по правоотношениям уже установленным судом?

С уважением, Софи.

Здравствуйте, Софи!

Даже если Вам тычут постанову - скажите "спасибо" и попросите их зайти через законные 10 дней, которые Вам полагаются на обжалование. Это "пугалка". Методов "ввести их в ступор" очень много. Конкретно Вашу ситуацию не знаю, знаю одно: для отмены этой постановы хватит лишь одного Вашего письменного возражения в суд по этому поводу, чтобы постанову закрыли и автоматически открыли исковое производство (в котором у Вас миллион возможностей).

Я не вижу предмета залога - это ипотека или автомобиль? За что конкретно решили "посамоуправничать", арестовывая авто?

Обуздать ретивого исполнителя - дело опыта и практики: процессуально очень просто, равно как и заставить "не открывать рот" в Вашем присутствии представителя Банка.

Если авто уже "уехало без Вас" - меры Вам следует предпринять теперь другие, более жесткие. В этом Вам как раз пригодятся нововведения в ЗУ "Про виконавче провадження". Я не знаю деталей, но одно могу точно сказать: Вас обманули.

Выложите подробно - будет яснее.

С уважением, Сергей.

(ЗЫ: а что такое "пост"?)

[Решение Шевченковского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу "Банка "Финансы и Кредит" не подлежащей исполнению]

Скажите пожалуйста, где о приоритете сказано?

и что приоритетней - условия договора или специального Закона?

по Закону "об обеспечении прав кредиторов.." на движимое имущество не предусматривается обращение взыскания путем исполнит.надписи нотариуса. Но нотариусы повсеместно такую надпись делают, так как в договора залога на авто включен такой вид взыскания. Есть решения ВХСУ по этому поводу, но нотарям и банкам оно ни по чем и местные суды на этот закон также вяло реагируют.,ссылаясь на свободу договора.

Свобода договора? Можно и на нее ссылаться, но лишь в рамках закона. Если не оговаривать подробно то, что договор не должен противоречить действующему законодательству Украины, приведу узкопрофильный пример.

Я кину Вам на украинском то, что уже писал (лень опять сидеть на русский переводить).

Розмір пені за прострочку платежу не повинен перевищувати подвійної ставки НБУ.

Це підтверджується наступним.

Ст.3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»:

- розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Згідно архівних даних офіційного Інтернет-сайту Національного банку України www.bank.gov.ua облікова ставка з 01.06.2007 року по 01.01.2008 року складала 8,0% (вісім відсотків) річних. Таким чином розмір подвійної ставки під час укладення Договору складав 16% (шістнадцять відсотків) річних.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 28.03.2006 року у справі № 48/299 Суд доходить висновку, що положення Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, яка підлягає стягненню. Таким чином сторони мають право встановлювати у договорі розмір пені на власний розсуд, однак до стягнення слід вимагати лише суму, що не перевищує подвійної ставки НБУ.

Вы обратили внимание на то, к какому выводу пришел суд? Правильно, - Вы можете написать в договоре что угодно, а вот взыскать (привлечь к ответственности) в реальности можно только в рамках закона.

Поэтому вся "свобода договора" заканчивается там, где одна из сторон пытается повесить на другую НЕЗАКОННУЮ ответственность и по ней взыскать. "Повесить" можно что угодно, а вот взыскать (при знании другой стороной законов) - маловероятно.

С уважением, Сергей.

[Решение Шевченковского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу "Банка "Финансы и Кредит" не подлежащей исполнению]

Как такового слова "приоритет" нет. Есть в цку разные финты типа "... если иное не предусмотрено законом (или законодательством)" ("специальным", если хотите)

Вы правы целиком и полностью. Обращение к нормам ЦКУ является субсидиарным и применяется в случаях, если отношения, имеющие гражданско-правовой характер, не урегулированы другими (специальными) актами законодательства. ЦКУ является кодексом частного права в том смысле, что его положения используются как общее право или подлежат субсидиарному применению к частно-правовым нормам других отраслей права.

[Решение Шевченковского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу "Банка "Финансы и Кредит" не подлежащей исполнению]

Не забивайте себе голову гражданско-правовыми отношениями.

Я маху дал. А Сергей за язык поймал, но вырулил не туды.

Если кредитор имеет право взыскать, это еще не значит, что он может обратится за таким взысканием к бандитам. Кредитор в общем случае обращается к посадовым особам. Посадовые действуют как предписано законом или, если закон отсылает их (посадовых) к подзаконным актам, то посадовые действуют по подзаконникам.

Добрый вечер, уважаемый vekt!

Я не преследовал цели "поймать Вас за язык", простите мне. Я указывал на то, что гражданская позиция содержит обширные возможности и способы защиты и в криминалистике, и в административке, и в дисциплинарке, и, соответственно в гражданке.

Для примера приведу норму гражданского подзаконника, которой Вы признаетесь виновным: "відповідно до п.3.8. Постанови Правління Національного банку України № 168 у разі надання кредиту в іноземній валюті банк зобов’язаний під час укладення кредитного договору:

- попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язання за кредитним договором несе споживач".

Если Вы внимательно читали ЗУ "Про Національний банк України" - то там ясно сказано, что действие Постановы обязательно для исполнения на всей территории Украины. Вот так Вы делаетесь виновным в суде - просто и красиво, когда слабы в процессуалке.

А как же дела обстоят на самом деле? Я уже писал на украинском, потому просто кину копию.

Юридична норма, що зазначена п.3.8 Постанови Правління НБУ № 168, а саме :

- 3.8. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов’язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором несе споживач

прямо суперечить чинному законодавству України.

Статтею 56 Закону України «Про Національний банк України» визначено:

- Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України

Але зміст п.3.8 цієї Постанови прямо суперечить п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

- кредитна установа – це фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати фінансові кредити на власний ризик

Також зміст Постанови прямо суперечить п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:

- банки мають право здійснювати розміщення залучених коштів на власний ризик

В разі колізії законодавчих нормативно-правових актів, при розгляді даного питання слід надавати перевагу Закону, який має вищу юридичну силу та встановлює цивільно-правову відповідальність громадянина. На цій підставі матеріальне право може бути застосовано вірно лише в разі визначення того, що банки мають право розміщувати залучені кошти на іменних рахунках учасників "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб" і надавати фінансові кредити лише на власний ризик і перекладення ризиків на споживача є протизаконним.

Итак, по подзаконнику - Вы виновны: вас предупредили о рисках, банк не виноват.

Но ответственность Ваша определяется только ЗАКОНОМ, который говорит совершенно обратное - БАНК ВИНОВАТ, а Вы - нет.

Вот о чем я хотел сказать... Гражданина можно привлечь к ответственности только на основании нормы ЗАКОНА - подзаконники отдыхают, равно как и общие нормы ЦКУ, которым вменяемый закон не противоречит. А вот ЛИЦЕНЗИОНЩИКОВ, коими являются банки и прочие финансовые установы "таскать" как-раз можно всеми предусмотренными для них НПА. В действительности их позиция настолько слаба, что пришлось Ющенку писать указ (номер забыл) о привлечении к ответственности тех судей, которые вынесут решение НЕ В ПОЛЬЗУ БАНКА. А указ то НЕКОНСТИТУЦИОННЫЙ - но это вопрос другой...

При таких "выпадах" банкиров следует помнить, что при предъявлении ими требований они обременяют себя презумпцией вины, как субъект хозяйственной деятельности, обязанный доказать соответствие качества предоставленной услуги ВСЕМ лицензионным требованиям. Только безупречная позиция во всех мелочах лицензий, НПА, ЗУ, станет определением ПРАВА субъекта на предъявление к Вам требований. Боль не в том, что Вы чего-то недопонимаете - боль в том, что судьи берегут свои "...опы" от действия указа.

О какой безупречной позиции может сказать хоть один банк? Ведь они проваливаются на первом шагу: банки априори не отнесены к кредитным учреждениям с правом выдавать кредиты за счет привлеченных средств. У большинства никогда не было лицензии ДКРРФПУ - никогда. Но это ж не мешает им не только работать, а еще и Вас душить.

Кину еще из уже писаного мною на украинском, чтобы быстрее было.

Проведення операцій з надання кредитів за рахунок залучених коштів передбачає обов’язкове отримання банком Ліцензії ДКРРФПУ (Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України). Банки, відповідно до законодавства, віднесено до фінансових установ, які не мають статусу кредитної установи.

Це підтверджується наступним.

П.1.1. гл.1 розділу VI Постанови Правління НБУ № 368:

- до кредитних операцій належать активні операції банку, що пов’язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів)

П.п. 1, 2, ч.1 ст.1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

- 1) фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки;

2) кредитна установа – це фінансова у станова, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик»

Ч.3 ст.5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

- надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа

П.3 ч.1 ст.34 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

- уповноважений орган у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів

А ведь насколько просто - нет лицензии - деятельность противозаконна. Но с такими указами президента - все идут "в сад"...

Приведу цитату: - "Даже если они правы - они всё равно неправы, потому что мешают нам". Не помните откуда она? Ото ж ...

Если я оказался Вам полезен - и на том спасибо.

[Решение Шевченковского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу "Банка "Финансы и Кредит" не подлежащей исполнению]

По цку (кажись 13) особа здійснює свої права в межах наданих законодавством. ЗАКОНОДАВСТВОМ.

Не только законом. То есть приказ минюста может сделать еще более узким право, данное законом 33-ПИ.

По вопросам "ОБЯЗАТЕЛЬСТВ и их выполнения" действует высшая норма (проверено мною неоднократно по вопросам ЖКП и административки): п.22 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що засади цивільно-правової відповідальності визначаються ВИКЛЮЧНО ЗАКОНАМИ України. ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО ЗАКОНАМИ Украины определяются нормы гражданско-правовой ответственности. Ссылки на требования подзаконных актов неуместны и незаконны, в виду того, что данные ссылки - ничто иное, как попытка расширить толкование правовой нормы или попытаться истолковать ее по-своему, не имея на то полномочий. Это первое.

Второе. Если есть нормы специального закона, регулирующего определенные отношения - общие нормы гражданского кодекса применять нельзя. В этом случае применяются нормы специального закона.

В данных правоотношениях гражданский кодекс вместе с подзаконными актами уступают приоритету норм специальных законов. При этом гражданский кодекс уступает приоритету той нормы специального закона, которая содержит конкретное регулирование конкретного вида отношений. Если в специальном законе норма содержит обобщенное регулирование - в силу вступает ст.4 Гражданского кодекса, которая признает в данном случае высшее положение кодекса, как основного акта законодательства в гражданских правоотношениях.

А насчет реплики "приказ мин.юста может сделать еще более узким право" - нет не может, потому что ОТВЕТСТВЕННОСТЬ гражданского лица и его ОБЯЗАТЕЛЬСТВА определяются ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО ЗАКОНАМИ Украины. Приказ не может быть применен к гражданину с целью установления ответственности последнего, так как повлечет нарушение государственного (конституционного) права гражданина.

С уважением, Сергей.

[Решение Шевченковского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу "Банка "Финансы и Кредит" не подлежащей исполнению]

Субъективные права ипотекодержателя включают в себя возможность быть защищенными целым рядом способов защиты прав. В том числе - действиями органов уполномоченных государством осуществлять такую защиту. Но дееспособность субъекта прав в части реализации им как общего права на защиту его прав, так и использования им отдельных способов такой защиты, ограничена компетенцией органа в ведении которого находится обязанность разрешения вопросов, связанных с процессом и механизмом реализации конкретного способа защиты субъективного права.

Никто не собирается вульгарно перетолковывать вульгарные нормы закона об ипотеке - не тот случай метать бисер перед свиньями-ростовщиками, КОМПЕТЕНЦИЯ правоохранительного органа (нотариуса, при исполнении им делегированных полномочий), определяемая на тот момент Законом и Инструкцией, не позволяла ему осуществлять административный акт - действие - выносить решение (состав, основания, результат) в процессуальной форме - "исполнительная нотариальная надпись". Он должен был отказать заявителю, с указанием установленного им обстоятельства - продолжающиеся отношения, возникшие из договора ипотеки, хоть и сформировавшие в процессе развития такое состояние обязательства, возникшего из этого договора, как - просрочка, но, по факту действий и бездействия ипотекодержателя, - не прекращенных. Правовой механизм трансформаций категории "срок исполнения основного обязательства" в отношениях формирующих каузу ипотечного договора, описывать не буду - спросите у Петровича.

[Иск Недействительность кредитного договора, поруки, ипотеки по "Ощадбанку"]

Здравствуйте, уважаемый Legion - 512 DI!

Спасибо за Ваш труд - имеет реальную ценность при умелом изложении оратора в суде (из собственной практики).

В свою очередь считаю уместным добавить, что следствием договора, заключенного путем обмана, является возврат потребителем обманувшей стороне всех полученных от нее средств, а вот обманувшая сторона, в свою очередь, ОБЯЗАНА возместить потребителю его расходы В ДВОЙНОМ РАЗМЕРЕ (тело кредита, выплата которого по обязательству этого же закона возлагается на потребителя).

Если интересно, выкладываю выдержку из собственного иска (действую по доверенности):

"... Для визначення чи є відповідний іпотечний договір підставою для набуття сторонами відповідних прав та обов’язків, слід з’ясувати чи відповідає він вимогам ч.1, ч.4 ст.203 Цивільного Кодексу України, зокрема, встановити чи не суперечить він чинному законодавству (іншим актам чинного законодавства).

Відповідно до п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - це кошти для придбання товарів, робіт і послуг.

Відповідно до ст.99 Конституції України, ст.192 Цивільного Кодексу України, ст.3 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошових коштів в Україні», ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 1993 р. грошовими коштами - єдиним законним способом платежу на території України є Національна валюта України - гривня.

Таким чином, «коштом для придбання товарів, робіт і послуг» на території України є гривня.

Отже, відповідно до п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» - споживчий кредит - це грошові кошти в Національній валюті України для придбання товарів, робіт і послуг.

З вищевикладеного зрозуміло, що споживчий кредит, на підставі вказаного вище закону, не може бути наданий в іноземній валюті, інакше він не є таким.

Приймаючи вищесказане до уваги, Банк, видаючи Позичальникові споживчий кредит в іноземній валюті, надавав їй неякісну послугу: відповідно до п.13 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» якість послуги - це її здатність відповідати закону і договору.

Очевидно, що договір про надання споживчих кредитів в іноземній валюті з боку Банку був укладений шляхом обману, оскільки умисне надати неякісну послугу інакше, ніж шляхом обману, неможливо.

Фактичний обман полягав в тому, що валюта, свідомо для Банку, видавалася Позичальникові не як засіб платежу, а всього лише як засіб обміну на гривню.

Це доводиться тим, що Банк, відповідно до ст.13 п.2 Декрету КМУ «Про валютне регулювання і валютний контроль», є агентом валютного контролю і зобов'язаний стежити, щоб резиденти України не розраховувалися з їх допомогою між собою в іноземній валюті на території України.

З іншого боку, відповідно до ст.ст.348 Господарського Кодексу України, 1056 Цивільного Кодексу України, Банк є контролером цільового використання кредиту.

Отже, надаючи кредит в іноземній валюті одному резидентові України для розрахунку нею з іншим резидентом України на території України, керівники Банку свідомо знали, що Позичальник неминуче конвертує валюту в гривну: ніяк інакше, згідно із законом, поступити вона не могла.

Тепер же керівництво Банку вимагає від Позичальника платежі з розрахунку вартості валюти на даний момент, неначебто вона надавалася в користування Позичальникові не як засіб для обміну, що мало місце насправді, а як засіб платежу.

Юридичними наслідками цього обману, відповідно до ст.230 Цивільного Кодексу України, є відшкодування стороною (Банк), що обдурила, іншій стороні (Позичальник) всіх збитків, що зазнано нею, в подвійному розмірі. А такими, відповідно до ст.22 Цивільного Кодексу України, є, зокрема, витрати, які повинна буде понести сторона, що потерпіла («Позичальник»), для відновлення свого порушеного права.

Зокрема, такими витратами є тіло кредиту, яке повинна повернути Банку Позичальник в разі визнання кредитного договору недійсним, як укладеного внаслідок обману.

За цих умов, згідно із законом, розрахунки між Банком і Позичальником по валютних споживчих кредитах повинні виконуватися наступним чином: Банк повинен повернути Позичальникові все отримане від нього, а Позичальник повинен відшкодувати банку отриману суму кредиту (тіло кредиту).

Банк за свій обман повинен відшкодувати Позичальникові ці витрати в подвійному розмірі.

З вищевикладеного ясно, що Позичальник повинна відшкодувати Банку одне тіло кредиту, а Банк повинен виплатити Позичальникові все отримане від неї, і ще одне тіло кредиту.

Іншими словами, Позичальник повинна відшкодувати банку одне тіло кредиту (_____________дол. США), а Банк Позичальникові – два (________________дол. США).

Відповідно з нормами діючого кримінально-процесуального законодавства у діях Банку за цих обставин в будь-якому разі убачаються чіткі та явні ознаки шахрайства, здирництва та заподіяння майнової шкоди шляхом обману по відношенню до Відповідача, кримінальна відповідальність за які передбачена Кримінальним Кодексом України ст. 189 ч.1, ч.4; ст.190 ч.1, ч.4; ст.192.

Зважаючи на очевидні ознаки злочину з боку Банку по відношенню до Позичальника, у діях Банку також убачаються чіткі та явні ознаки порушення недоторканності приватного життя Позичальника, а саме, за таких підстав, фактично незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу Позичальника без її згоди або поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації.

Такі дії знаходять підтвердження у публічному листі до Позичальника від ,,,,,,,,,,,,,,,,,,, де Банк публічно повідомляє про формування негативної думки щодо платіжної спроможності Позичальника та намір поширення інформації про неї до міжбанківського Бюро кредитних історій, як про неплатника та неблагонадійного клієнта.

Відповідальність за такі дії з боку Банку передбачена Кримінальним Кодексом України ст.182; ст.189 ч.1, ч.4.

В силу ст.216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

При цьому. договір, за змістом ч. 2 ст.204 ЦК України, є видом правочину.

Посилання на презумпцію правомірності правочину, що визначено ст.204 Цивільного Кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки зазначена норма встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідний іпотечний договір не відповідає вимогам ч.1, ч.4 ст.203 Цивільного Кодексу України, бо зміст цього правочину суперечить Закону України “Про захист прав споживачів”.

Недійсність цього право чину, з огляду на вищевикладене, прямо встановлена Законом України “Про захист прав споживачів” п.23 ст.1, п.13 ст.1, а також ст.99 Конституції України, ст.192 Цивільного Кодексу України, ст.3 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошових коштів в Україні», ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 1993 р..

В силу ст.215 Цивільного Кодексу України, правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом.

У цьому випадку визнання цього правочину недійсним судом не вимагається, бо правочин, у випадку невідповідності його ч.1 ст.203 Цивільного Кодексу України, в силу ст.215 Цивільного Кодексу України, є нікчемним... "

Если чем-то оказался полезен - буду рад.