buzypka

Пользователи
  • Число публикаций

    44
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы buzypka

  1. прокурора также пошлют в сад в данном случае как и извините Вас....

     

     

    так привлекайте  госовца по 365 УК Украины, укажите о материальном ущербе который он своими действиями собирался Вам причинить , причинную связь укажите  и подложите решение суда набравшее силу

    Я думаю, что сначала надо довести до конца гражданское производство (случай там частный, и материальный ущерб небольшой, а вот с моральным будут проблемы...). Поэтому вопрос у меня возник именно о надлежащем ответчике.

  2. Сегодня все решения по возмещению ущерба будут путаные и ниочём по известным причинам.

     

    Как мне каэцца (с)  :)  самым действенным будет признание дийствия (бездействия) госа судом и привлечение по ст. 365 УК......а там можно и о ущербе потолковать 

    У нас есть ухвала о признании бездействия противоправным. С этого и начинали. А в производство по возмещению ущерба уже и прокурор вступил.

  3. Уже не в первом документе пишут о том, что при рассмотрении споров о взыскании материального и морального вреда, причиненного действиями (бездействием) ДВС ответчиками есть государство в лице соответствующих органов ДВС и территориальных органов казначейской службы.

    Но на практике в таком споре, территориальные органы казначейской службы указывают на то, что в ЗУ "О гос.бюджете на 2013 год" (и другие года тоже) предусмотрена отдельная статья расходов Гос.казначейской службы (ГКУ) на возмещение причиненного вреда незаконными решениями (действиями, бездействием) гос.органов (приложение 3 к Гос.бюджету на 2013 год, код программы 3504030) и предлагают заменить ответчика с территориального органа ГКУ на ГКУ. А иначе у территориальных органов ГКУ не предусмотрены расходы на возмещение ущерба.

    Хотелось бы услышать мнение форумчан.

  4. У меня в практике по закрытому исполнительному производству (в связи с отменой вышестоящей инстанции решения суда) была удовлетворена жалоба на бездействия исполнителя. Кстати и без присутствия на заседании (повестка не пришла). Теперь открыто производство по иску к ГИС и органу казначейства о взыскании материального и морального вреда. Но в этом случае материальный вред однозначный, а вот с моральным намного сложнее. Но посмотрим. 

  5. Ну, попытка не пытка. Пробовать можно все.

    Проблема в том, что в Украине- Закон - це дышло, куды повернешь, туды и вышло.

    И суде у нас - самые честные в мире.

    Впрочем, я уже дал совет топикстартеру в личку, как стоит поступить. Надеюсь, что помог.

    Спасибо! С направлением, конечно, помогли! А там жизнь покажет.
  6. Не совсем. Все куда проще.

    На это письмо ответить вежливым отказом (не согласен, поскольку считаю необосновнной необходимость повышения платы за кредит, финансовые риски банка никоим образом не увеличиваются, и факторы, которые могут повлиять на стоимость пользвания кредитом - отсутствуют. )

    На недействительность пока подавать не стоит, поскольку не факт что банк сунется сразу с таким иском.

    Тем не менее, советую подать жалобу в Национальный банк.

    Напишите, что банк спровоцировал увольнение (придумайте достоверную причину) а теперь угрожает в случае отказа подписать повышение процентов - потребовать досрочного возврата кредита.

    Если банк таки подаст в суд, то тогда можно подать либо втречную предъяву, либо отдельным иском.

    Намекну: применяются ст. 13, 16, 27, 228 ЦК Украины.

    вот кусок из возражений

    "...правило ст. 6, 627 ЦК – распространяется на случаи, когда заключенная сделка обоюдно выгодна, и между сторонами отсутствуют недомолвки, нечеткие и двузначные положения договора, и споры по этому поводу.

    Поскольку имеют место потребительские кредитно-финансовые отношения, то приоритет имеет не свобода договора, а императивные нормы специального законодательства, регулирующего спорные отношения (в частности разумные ограничения свободы волеизъявления сторон, направленные на защиту прав более слабой стороны сделки, с целью предотвращения злоупотребления правами).

    Такова правовая позиция Конституционного Суда Украины, которая изложена в пункте 3.2 мотивировочной части Решения Конституционного суда Украины от 11.10.2011г. № 15-рп/2011г, где Конституционный суд отметил:

    «споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу) ( 435-15 ).

    Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги.

    Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.

    Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. »

    Так же следует акцентировать на положении ст 13 и 16 ЦК: «При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах»

    Следует отметить, что указанное доп.соглашение – фактически не может являться существенным условием договора, поскольку при заключении первичного договора – этот фактор не был существенным для сторон сделки. Для договоров данного вида – это условие так же не является важным, обязательным или обычным согласно закону, обычаям делового оборота. Наличие или отсутствие этого условия – никак не влияет на выдачу/возврат кредита, возможность или гарантию получения возврата кредита (обеспечения). Кредит обеспечен в достаточной мере (как договором залога, так и договором поручительства).

    Кроме того, поскольку спорное соглашение заключено с явным намерением ограничить потребителя в возможности уволиться с места работы (создается негативное для потребителя последствие этого действия) с учетом положения части 1 ст. 27 ЦК Украины – требование досрочного взыскания кредита в полном объеме вообще становится необоснованным, ничтожным и подлежит отклонению в полном объеме.

    ...

    "

    = = = = = = =

    Вообще, нужно смотреть договор и всю переписку более детально, вполне вероятно, что из них можно выжать еще массу полезного.

    По той предъяве - банку отказали во взыскании.

    Спасибо большое!

  7. Подавать на недействительность пункта, я думаю, всё равно надо и пытаться обеспечить иск запретом банку совершать действия - ставить на просрочку.

    Какое-то время можно выиграть и платить по прежней ставке.

  8. Можна.

    Тім більш, що позичальник надсилав лістів до банку з проханням виключити з договору саме цей пункт.

    Так що...

    Облом, короче. Не прокатит.

    ======

    А все-таки:

    последний вопрос: как звучит пункт договора, которым банк может предъявить досрочное взыскание по увольнению?

    Желательно процитировать.

    Заемщик обязуется:

    - в случае увольнения заемщика из банка заемщик обязуется досрочно на протяжении 30 календарных дней с даты увольнения вернуть кредит, оплатить комиссию и проценты за его использование, выполнить другие обязательства по этому договору в полном объеме.

    В ипотеке такого нет, есть только: В случае смены места проживания, регистрации, работы "и т.д." обязан в течение 3 дней сообщить ипотекодержателю.

    С момента увольнения прошло чуть более 3 месяцев.

  9. Ваше заявление банку можно расценивать как заявление, по которому обе стороны должны достичь согласия для заключения договора (ст. 638 ЦК Украины). Согласия нет - договор не заключен. Ответ с решением банка Вам отказать не есть достижение согласия по Вашему заявлению.

    Обратитесь в банк с заявлением, что в случае отказа достичь согласия по первому заявлению, кредитный договор будет считаться незаключенным и не создающим для сторон договора прав и обязательст.

    Типа, банк, давай досвидания! :)

    Думаю, что в случае отказа достичь счогласие по первому заявлению не кредитный договор будет считаться незаключенным, а изменения к нему (кредитный договор же уже заключен и по всем его условиям согласие на момент заключения было достигнуто), то есть не достигнуто согласие по изменению условий уже заключенного договора, соответственно действует договор в уже заключенной редакции с очень нежелательным пунктом о досрочном погашении в случае увольнения. В принципе эти измения и так до момента их подписания не создают для сторон прав и обязательств.

    А мысль была интересная!!!!!!!

  10. СТОП!!!

    В требованиях (письменных) - есть угроза о том, что подписать иначе подадут в суд???? это ВАЖНО

    Есть текст: "с целью предотвращения негативных последствий, которые предусмотрены законодательством и кредитным договором в связи с неисполнением вами условий кредитного договора и договоров, которые заключены с целью обеспечения исполнения вами обязательств по кредитному договору, вам необходимо срочно сообщить банку на счет принятого вами решения относительно предложенных банком изменений к условиям кредитования".

    То есть угроза подать в суд не прописана, но подразумевается требование о досрочном погашении в случае отказа и соответственно последующий суд.

  11. Ваше заявление банку можно расценивать как заявление, по которому обе стороны должны достичь согласия для заключения договора (ст. 638 ЦК Украины). Согласия нет - договор не заключен. Ответ с решением банка Вам отказать не есть достижение согласия по Вашему заявлению.

    Обратитесь в банк с заявлением, что в случае отказа достичь согласия по первому заявлению, кредитный договор будет считаться незаключенным и не создающим для сторон договора прав и обязательст.

    Типа, банк, давай досвидания! :)

    Это надо обмозговать! Спвсибо)))
  12. Спасибо. Решение по первой ссылке не вдохновляет, конечно. Но мне кажется, всё-таки такое условие договора несправедливым.
  13. Уже боролся с таким, причем оба раза успешно.

    Два вопроса:

    1) кредит платится в срок? Просрочек нет?

    2) На сегодняшний день - вы работаете? З/п больше или меньше той, что была в банке?

    1) кредит платился в срок, даже немного с опережением.

    2) работаю, з/п меньше.

    Подавалось заявление банку об исключении этого пункта кредитного договора,

    но решением банка этот вопрос согласован только при увеличении % ставки и уменьшении срока,

    что соответственно увеличит ежемесячный платеж. После этого подавалось 2 письма (1 - с просьбой

    не увеличивать ставку и не уменьшать срок со ссылкой на нормативку, 2 - с просьбой указать,

    каким именно нормативным актом предусмотрена возможность рестуктуризации с худшими для потребителя

    условиями со ссылкой на ст. 11 ЗУ о споживачах), на первое ответ - отрицательный, на второе - расплывчатый

    без конкретного ответа, но с требованием срочно подписать изменения, иначе.... КАПУТ!!! Это для грозности добавлено)))

  14. Добрый день! Насколько реально получить решение суда о признании недействительным пункта кредитного договора, в соответствии с которым в случае увольнения заемщика из банка, такой заемщик обязан досрочно погасить вредит в течение 30 дней с даты увольнения, в связи с противоречием этого пункта ст. 24 Конституции Украины (Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками)? Просрочек нет и не было. Может, кто-то сталкивался с такой судебной практикой, в реестре вроде нет... хотя, может, не достаточно хорошо искали. Банк хочет увеличить процентную ставку и уменьшить срок кредитования, в случае отказа - воспользоваться пунктом о досрочном погашении.

  15. Ну и отлично, ваше письмо сделает не возможным наложение исп. надписи нотариуса или основанием для признания не подлежащей исполнению. Об умышленном не исполнении решения суда не может идти речи, поскольку производство было закрыто в связи с не возможностью исполнения. Далее фактор должен был бы подать в суд на взыскание за счет ипотеки, но сделать этого не может из за отсутствия на это права - это их проблемы. Поэтому давят на психику письмами и хотят что бы вы хоть что то заплатили и восстановили сроки.

    Уточните, пожалуйста, почему фактор не может подать в суд на взыскание за счет ипотеки? что вы имеете в виду, говоря, что такое право у них отсутствует? у меня, например, подали...
  16. Вам надо срочно ознакомиться с материалами дела в суде. Узнаете, какие документы подавал исполнитель для подтверждения уклонения от выплаты по исполнительному документу. Получали ли вы постановление об открытии исполнительного производства заказным письмом с уведомлением? Какие действия фактически осуществлял исполнитель для оплаты долга? Исполнитель должен был в суде доказать факт не просто неоплаты вами долга, а факт уклонения от оплаты. Поэтому если в деле доказательств нет (или не в полном объеме), пишите апелляционную жалобу. И помните, что апелляционная жалоба на ухвалу суда подается в течение 5 дней с момента получения ухвалы (если вы не присутствовали на заседании).

    Вы получили ухвалу под роспись (заказным письмом или в суде)?

  17. П О С Т А Н О В А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    4 липня 2012 року м. КиївСудова палата у цивільних справах

    Верховного Суду України в складі:

    Головуючого Яреми А.Г. суддів: Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л.,

    за участю:

    представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6; представника публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" - Калантай Миколи Андрійовича,

    розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк", приватного підприємства "Лекс" про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими й за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" до ОСОБА_5, треті особи: приватне підприємство "Лекс", ОСОБА_8, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

    в с т а н о в и л а:

    У липні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (далі - ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" - правонаступника акціонерного банку "Експрес-Банк" (далі - АБ "Експрес-Банк" про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими.

    Позивач зазначав, що з метою забезпечення виконання зобов'язань приватного підприємства "Лекс" - (далі ПП "Лекс" за кредитним договором між ним та АБ "Експрес-Банк" укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 16 серпня 2007 року, зареєстрований у реєстрі за № 2719, згідно з яким він (ОСОБА_5.) передав АБ "Експрес-Банк" належне йому на праві власності майно - квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до акта № 2 узгодження договірної (заставної) вартості предмета іпотеки від 16 серпня 2007 року заставна вартість предмета іпотеки на момент укладання договору іпотеки сторонами була оцінена в 14 420 000 гривень.

    31 березня 2008 року між АБ "Експрес-Банк" (кредитор) та ОСОБА_4, який діяв за довіреністю, наданою ОСОБА_5 (поручитель), укладено договір поруки № 10-07/П-1, згідно з умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань ПП "Лекс" за кредитним договором як солідарний боржник в обсязі 5 050 000 гривень, включаючи сплату суми кредиту, процентів, неустойки (штрафу чи пені) та відшкодування збитків.

    Позивач указував, що відповідно до п. 6.1 договору поруки цей договір був укладений строком на 1 рік і діє до 11 липня 2008 року, але не раніше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Отже, термін дії договору поруки закінчився 30 березня 2009 року, тому вимога відповідача - ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" - від 16 жовтня 2009 року про виконання зобов'язань за цим договором є неправомірною, оскільки пред'явлена після закінчення терміну дії договору.

    За таких самих обставин ОСОБА_5 просив визнати договір іпотеки припиненим у термін, зазначений у договорі іпотеки - 11 серпня 2008 року, а також визнати недійсними пп. 1.1, 1.3 і 6.5 договору іпотеки, тому що вони суперечать один одному та Закону України "Про іпотеку".

    Позивач вважав, що доповнення до кредитного договору були укладені між АБ "Експрес-Банк" і ПП "Лекс" без повідомлення його - поручителя - іпотекодавця, що суперечить вимогам ст. ст. 553-559 ЦК України.

    У лютому 2010 року АБ "Експрес-Банк" звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_5, обґрунтувавши вимоги тим, що ПП "Лекс" - боржник за кредитним договором - не виконало своїх зобов'язань у сумі 30 310 562 гривні 17 копійок і просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5

    Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року позов задоволено. Визнано договір поруки № 10-07/П-1, укладений 31 березня 2008 року між АБ "Експрес-Банк" та ОСОБА_5, таким, що припинив свою дію. Визнано недійсним п. 1.1 договору іпотеки, посвідченого 16 серпня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований у реєстрі за № 2719 у частині положення щодо "...змін та доповнень до нього, які будуть укладені між боржником та іпотекодержателем в майбутньому, включаючи збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом" з моменту укладення. Визнано договір іпотеки таким, що припинив свою дію з 11 липня 2008 року у зв'язку з припиненням основного зобов'язання. Заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену при посвідченні договору іпотеки, скасовано з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

    16 серпня 2010 року Печерським районним судом м. Києва постановлено окрему ухвалу та направлено її до прокуратури Солом'янського району м. Києва для вирішення питання про вжиття заходів щодо дотримання ПАТ " Акціонерний банк "Експрес-Банк" основних принципів кредитування, у тому числі здійснення перевірки кредитоспроможності позичальників та наявності забезпечення кредитів.

    Рішенням апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5 Ухвалено задовольнити за рахунок предмета іпотеки вимоги АБ "Експрес-Банк" у сумі 32 036 771 гривні 18 копійок, що складають суму кредиту, процентів за користування кредитом, пені та штрафів за договором про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року. Скасовано окрему ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року.

    Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року рішення апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" до ОСОБА_5, треті особи: ПП "Лекс", ОСОБА_8, про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу в цій частині передано на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції; у решті - рішення апеляційного суду залишено без змін.

    У заяві ОСОБА_5 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року порушується питання про часткове скасування постановленої судом ухвали та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). В обґрунтування заяви ОСОБА_5 указує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

    Для підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, ОСОБА_5 посилається на:

    1) ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2011 року, якою залишено без змін рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову банку до поручителя про стягнення боргу позичальника за кредитним договором із тих підстав, що в результаті зміни розміру процентів за забезпеченим порукою кредитним договором без згоди поручителя обсяг відповідальності останнього збільшився й порука припинилася;

    2) ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 червня 2011 року, якою залишено без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову поручителя до банку й позичальника за кредитним договором про припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України через те, що внаслідок збільшення процентної ставки за кредитним договором без згоди поручителя збільшився обсяг його відповідальності;

    3) ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2011 року, в якій суд відповідно до положень ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ч. 1 ст. 559 ЦК України дійшов висновку про те, що право банку на збільшення процентної ставки за користування кредитом передбачено умовами кредитного договору, зі змістом якого поручитель був ознайомлений, і що закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

    Із судових рішень, на які як на приклади неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права посилається заявник, убачається, що, розглядаючи справи зі спорів про припинення договорів поруки, суд касаційної інстанції висловлював правову позицію стосовно того, що зміна забезпеченого порукою зобов'язання без згоди поручителя припиняє поруку лише в тому разі, якщо внаслідок цього збільшився обсяг відповідальності поручителя.

    Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що зобов'язання боржника за кредитним договором належним чином не виконані, отже, договори поруки та іпотеки є чинними. Згідно з пп. 2.1, 2.2 договору поруки ОСОБА_5 поручився за виконання зобов'язань боржника повернути кредитору частину кредиту в рамках кредитної лінії із загальним лімітом кредитування в розмірі 27 800 000 гривень із кінцевим терміном повернення не пізніше 1 квітня 2011 року та був ознайомлений з договором, з якого випливає зобов'язання, виконання якого забезпечене порукою. У п. 1.1 іпотечного договору ОСОБА_5 дав згоду на внесення будь-яких змін до кредитного договору, а тому внаслідок подальшого внесення змін і доповнень до кредитного договору обсяг його відповідальності не збільшився.

    Суд касаційної інстанції погодився з висновками про те, що порука не припинилася, оскільки в результаті зміни забезпеченого порукою зобов'язання обсяг відповідальності поручителя не збільшився.

    З огляду на викладене Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що суд касаційної інстанції, переглядаючи судове рішення у справі, яка розглядається, правильно застосував норми матеріального права, тому передбачені п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду судового рішення відсутні.

    Відповідно до ч. 1 ст. 3605 ЦПК України Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

    Керуючись ст. ст. 355, 3603 , 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

    п о с т а н о в и л а:

    У задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк", приватного підприємства "Лекс" про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими й за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" до ОСОБА_5, треті особи: приватне підприємство "Лекс", ОСОБА_8, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

    Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

    Головуючий А.Г. Ярема

    Судді: В.І. Гуменюк В.В. Онопенко

    Т.Є. Жайворонок Я.М. Романюк

    Н.П. Лященко Ю.Л. Сенін

  18. Все взаимоотношения у нас с факторингом. Замена банка на факторинг была еще при рассмотрении иска о взыскании в первой инстанции.

    Спасибо. Тогда понятно.
  19. Проценты нам тоже списали, но у нас их немного было, там буквально за пару месяцев насчитали, а после подачи иска о взыскании, банк перестал их насчитывать и пеню тоже. Наверное многое от юристов и руководства филиала банка ОТП вашего города зависит.

    Сначала мы подписали меморандум, который 6 месяцев выполняли, исполнительное при этом было открыто, но нас не трогали. А когда подписывается мировое согласшение на этапе исполнительного производства, то оно подписывается двумя сторонами, потом передается исполнителю, а тот в течение 3 дней должен передать в суд, который должен утвердить это соглашение. После чего исп производство должно закрыться.

    А решение о взыскании у вас было в пользу банка или ОТП Факторинг? Если в пользу банка, то на какой стадии принудительного исполнения появился ОТП Факторинг, если вы с ним подписали меморандум и с ним же будете подписывать мировое соглашение?
  20. Тут другая ситуация и прекращение юрлица не происходило. Просто поменялась сторона в исполнительном производстве.

    А как же тогда http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry67786 ?
  21. Данные решения апелляционного суда и ВССГУД подтверждают существующую практику или скорее исключение в делах по замене стороны ОТП Банк на ОТП Факторинг в исполнительном производстве? Или практика в данных делах небольшая? Заранее спасибо за ответы.

  22. +1 .

    Завтра выложу около 10 решений ВГСУ, которые подтверждают, что не только поручительство, но имущественно поручительство прекращается на основании ст. 559 ЦК.

    Выложите в эту тему или в другом разделе? Буду ждать, на носу суд 1 инстанции по этому вопросу.