Advocator

В продолжение темы взаимоотношений ЗАО "Сфера" и ООО "Євро Лизинг" о возврате ТС предоставленых в лизинг! Хотя исполнительная надпись и была признана такой, что не подлежит исполнению Постановлением ВХСУ от 21.09.2010г. по делу №28/38/10, решением Хоз. суда Запорожской области от 26.01.2011г., которое вступило в законную силу 06.04.2011г. согласно Постановления Апел. суда Донецкой области и было оставлено в силе Определением ВХСУ от 10.06.2011г. по делу №20/2/11 было установлено, что Договор ФЛ расторгнут 03.06.2010г., а ТС подлежат изъятию из незаконного владения ЗАО "Сфера" и возврату их собственику ООО "Євро Лизинг". ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Запорізької області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.01.11 Справа № 20/2/11 Суддя Гандюкова Л.П. м.Запоріжжя За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” (юр. адреса: 03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67; фактична адреса: 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4 корп. 1) до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 офіс 507) про повернення транспортного засобу Суддя Гандюкова Л.П. Представники сторін: Від позивача –Лазоренко І.В. (довіреність № 5 від 01.01.2011 р.); Від відповідача –Бяскова П.Г. (довіреність б/н від 25.02.2009 р.); СУТНІСТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” заявлений позов до Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” про повернення транспортних засобів: екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС, самоскидів MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, державний номер АА7467НС, MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, державний номер АА7466НС. Ухвалою господарського суду від 10.12.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/2/11, судове засідання призначено на 12.01.2011р. У судовому засіданні 12.01.2011р. представник ТОВ “Євро Лізинг” до початку розгляду справи по суті подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить зобов’язати відповідача повернути позивачу екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. Враховуючи, що дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, заява, яка фактично є заявою про зміну предмету позову, подана до початку розгляду справи №20/2/11 по суті, суд прийняв заяву до розгляду в порядку ст.22 ГПК України. Ухвалою суду від 12.01.2011р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.01.2011р. 26.01.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглядаються позовні вимоги з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну позовних вимог, які мотивовано обставинами, викладеними в позовній заяві. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу ФЛ №354 від 02.07.2007р. позивач, згідно з замовленнями відповідача, за актами приймання-передачі передав належні йому на праві власності три транспортні засоби: екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС та два самоскиди MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, державний номер АА7467НС, MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, державний номер АА7466НС. Відповідач належним чином взяті на себе зобов’язання щодо внесення лізингових платежів, розмір та строки сплати яких встановлено в Плані лізингу (Додаток 3 до договору), не виконував, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. №13/229д/09, яким з ЗАТ “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” було стягнуто заборгованість за вказаним договором. 02.06.2010р. позивач згідно з п.8.4.1 договору, ч.2 с.7 Закону України “Про фінансовий лізинг”, направив відповідачу лист №1591 про припинення договору ФЛ №354 від 02.07.2007р. і з вимогою повернути транспортні засоби. Обов’язок Лізингоодержувача повернути транспортні засоби у разі припинення дії договору (розірвання) встановлений в п.13.4. Два самоскиди були повернуті позивачу 09.12.2010р., що підтверджується актами про вилучення цих транспортних засобів на підставі п.п.8.4., 13.4 договору фінансового лізингу. Позивач зазначив, що між сторонами існував спір щодо дострокового викупу транспортних засобів на підставі п.6.6 договору ФЛ №354, втім рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. у справі №45/36 ЗАТ “ТЕА “Сфера” було відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов’язання ТОВ “Євро Лізинг” укласти договори купівлі-продажу. Постановами Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р. та Вищого господарського суду України від 26.10.2010р. зазначене рішення залишено без змін. Отже, відсутні будь-які правові підстави не повертати позивачу гусеничний екскаватор, який до цього часу залишається у відповідача. На підставі умов договору фінансового лізингу ФЛ №354 від 02.07.2007р., ст.ст.16, 785, 806 ЦК України, ст.7 Закону України “Про фінансовий лізинг” просить позов задовольнити. Відповідач позов не визнав, у своєму письмовому відзиві зазначив про те, що між сторонами існує невладнаний спір з приводу дострокового викупу Лізингоодержувачем предметів лізингу згідно з п.6.6 договору шляхом зобов’язання Лізингодавця укласти договір купівлі-продажу. Коли ЗАТ ТЕА “Сфера” прийняло рішення скористатися правом викупу, вчинило для цього передбачені договором дії, воно зустрілося з протидією ТОВ “Євро Лізинг”. В якості одного з засобів уникнути продажу предметів лізингу за залишковою вартістю, як це було передбачено договором, ТОВ “Євро Лізинг” намагався припинити дію договору. На думку відповідача, заявлені позивачем вимоги є передчасними. Так, пунктом 12.10 договору фінансового лізингу встановлено, що дата припинення договору визначається по даті сплати останнього рахунку-фактури, виставленого Лізингодавцем. Не зважаючи на направлення листа від 02.06.2010р., позивач до цього часу продовжує виставляти рахунки на сплату лізингових платежів за договором (комісію лізингодавця, відшкодування вартості ТЗ), чим засвідчує згідно з ст.764 ЦК України продовження дії договору. При цьому, суми у виставлених рахунках не відповідають умовам договору, зміненого рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. Таким чином, згідно з п.12.10 договору на даний час він не є припиненим. Договір може бути припинений з дати повної сплати останнього рахунку-фактури. Згідно з законодавством право вимоги повернення предмету лізингу від лізингоодержувача є правовим наслідком відмови від договору чи його розірвання. Оскільки договір не припинений, такий правовий наслідок як повернення предметів лізингу не настав. Рішення господарського суду №13/229д/09, на яке посилається позивач та яким з відповідача стягнуто заборгованість з лізингових платежів в сумі 201101, 11 грн., після відкриття виконавчого провадження було виконано у встановлений для добровільного виконання строк. Крім того, відповідач зазначив, що починаючи з січня 2010р. ТОВ “Євро Лізинг” протиправно позбавив його можливості користуватися майном. Так, позивач як власник транспортних засобів отримав талони що підтверджують факт проходження техогляду та з початку 2010р. утримував ці документи у себе, відмовляючись передати їх відповідачу, що є порушенням умов договору лізингу, тому відповідно до приписів ст.762 ЦК України наймач повинен бути звільнений від плати за час, протягом якого майно не могло бути використано через обставини, за які він не відповідає. Після подання позову позивач в ніч з 09.12.2010р. на 10.12.2010р. самостійно, без присутності представників відповідача, вилучив два самоскиди з володіння ЗАТ ТЕА “Сфера”. Вважає вимоги безпідставними та просить у позові відмовити. 10.01.2011р. від ЗАТ “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” до суду надійшла зустрічна позовна заява у справі №20/2/11 про стягнення з ТОВ “Євро Лізинг” відшкодування збитків у розмірі коштів, сплачених згідно з Планами лізингу №354/003 та №354/004 до договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р., призначених на відшкодування вартості двох самоскидів MAN TGA 33/350, державні номери АА7466НС та АА 7467 НС у сумі 898266,44 грн. Ухвалою господарського суду від 12.01.2011р. на підставі ст.60 ГПК України зустрічна позовна заява на підставі ст. 60 ГПК України повернута Закритому акціонерному товариству “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” у зв’язку з тим, що з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви позивача за первісним позовом про зміну предмету позову, зустрічні позовні вимоги не пов’язані з первісним позовом та не стосуються предмету та підстав первісного позову. В ухвалі суду вказано, що зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги, його сумісний розгляд разом з первісним позовом суттєво утруднить вирішення спору, а тому має вирішуватися в окремому позовному провадженні. Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: 02.07.2007р. між ТОВ “Євро Лізинг” (Лізингодавець, позивач у справі) та ЗАТ “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (Лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу №354, предметом якого є передача Лізингодавцем та прийняття Лізингоодержувачем в платне користування на умовах цього договору фінансового лізингу ТЗ (транспортний засіб), придбаний на підставі наданого Лізингоодержувачем Замовленням на ТЗ, вибір якого здійснюється Лізингоодержувачем (п.п.2.1,2.2.,4.1). Договір підписаний сторонами з протоколом узгоджень від 02.07.2007р., що є його невід’ємною частиною (Додаток №6) (том 1 а.с.9-22). Відповідно до заключних положень (розділ 19) договору Додатками до договору, які є його невід’ємними частинами, є: Додаток 1 “Замовлення на ТЗ”; Додаток 2 “Акт приймання-передачі ТЗ”; Додаток 3 “План лізингу”; та інші, про які йдеться в договорі або визнані як такі сторонами договору та вчинені у письмовій формі. Згідно з п.12.4 договору надання ТЗ здійснюється за Актом приймання-передачі ТЗ (Додаток №2), що підписується представниками сторін. Відповідно до Замовлень на ТЗ №354/00 від 02.07.2007р. (том 1 а.с.26), №354/003 від 25.03.2008р., №354/004 від 25.03.2008р. (том 1 а.с.32, 38) та підписаних сторонами Актів приймання-передачі від 23.08.2007р., від 22.05.2008р. та від 25.03.2008р. (том 1 а.с.27, 33, 39) позивач передав, а відповідач отримав транспортні засоби: 1). HYINDAI 210, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС; 2).MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, реєстраційний АА7467НС, MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, реєстраційний АА7466НС. Разом з ТЗ згідно з Актами приймання-передачі відповідачу також передавалися свідоцтва про реєстрацію вказаних ТЗ, довіреності на право керування, технічна документація, в т.ч. сервісна книжка; поліс страхування. Право власності позивача на зазначені ТЗ підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (том 1 а.с.44-46), з яких слідує, що HYINDAI 210, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС –це гусеничний екскаватор; MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, реєстраційний АА7467НС та MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, реєстраційний АА7466НС –вантажні самоскиди. У розділі 5 договору визначені умови оплати. Згідно з п.п.5.1, 5.2 договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3) та інших додатках. Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням цього договору. Згідно з Планами лізингу (Додаток 3) до кожного з трьох транспортних засобів: №354/002 від 02.07.2007р. (том 1 а.с.28), №354/003 та №354/004 від 24.03.2008р. (том 1 а.с.34, 40), в кожному з них вказано найменування транспортного засобу, тривалість лізингу, розмір та складові частини лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата надання та повернення ТЗ, місце передачі, початкова вартість (без ПДВ 20%), залишкова вартість (без ПДВ 20%), умови оплати. В подальшому до Планів лізингу вносилися зміни: Зміни до плану лізингу №354/002 від 23.08.2007р. (том 1 а.с.30-31) –щодо транспортного засобу Huindai 210; Зміни від 21.05.2008р. до Планів №354/003 та №354/004 –щодо двох транспортних засобів MAN TGA33/350 (том 1 а.с.36,37; 42-43). Так, тривалість лізингу транспортних засобів відповідно до зазначених Планів є наступним: для ТЗ Huindai 210 –60 місяців (з 23.08.2007р. –22.08.2012р.); для двох ТЗ MAN TGA33/350 –60 місяців (з 22.05.2008р. по 21.05.2013р.). Щомісячні лізингові платежі складаються з: комісії, амортизації (відшкодування частини вартості ТЗ) та ПДВ (20%). При цьому, формула розрахунку комісії була викладена в п.5.8 договору фінансового лізингу, відповідно до якої при розрахунку застосовувався коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховувався наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеної у Плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку Лізингодавцем/ курс валюти, зазначений у Плані лізингу. У вищевказаних Планах лізингу (зі змінами) встановлено Умови оплати. Так, розмір та періодичність платежів за Планом №354/002 (та розмір першої лізингової плати) укладено за курсом 1 Євро = 6,78619 грн.; за Планами №№354/003 та 354/004 розмір та періодичність платежів (та розмір першої лізингової плати) укладено за курсом 1 долар США = 5,05 грн. Оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українській гривні. Також в пункті “умови оплати” Планів останнім (другим) реченням було вказано: “Кожний наступний Лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюється відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку Лізингодавцем”. У 2009 році господарським судом Запорізької області було розглянуто справу №13/229д/09 за первісним позовом ЗАТ “ТЕА “Сфера” до ТОВ “Євро Лізинг” про зміну договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. та за зустрічним позовом ТОВ “Євро Лізинг” до ЗАТ “ТЕА “Сфера” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за цим договором. За наслідками розгляду даної справи прийнято рішення від 13.08.2009р. (том 1 а.с.47-60), яким первісні позовні вимоги задоволено повністю: змінено договір фінансового лізингу від 02.07.2007р. №354, виключивши з нього пункт 5.8, а також останнє (друге) речення абзацу “умови оплати” планів лізингу №354/002, 354/003 та 354/004. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково: сума основної заборгованості за щомісячними лізинговими платежами у розмірі 193 519,80 грн., яка утворилася за період з 01.06.2009р. по 21.07.2009р., а також нараховані 3% річних та втрат від інфляції стягнуті у повному обсязі, пеня –частково, у задоволенні вимог щодо відшкодування курсових збитків відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. рішення господарського суду у справі №13/229/09 залишено без змін та набрало законної сили. На виконання рішення господарським судом видано наказ від 21.10.2009р. На підставі наказу постановою від 06.05.2010р. відкрито виконавче провадження. Запропоновано добровільно виконати наказ господарського суду у справі №13/229д/09 до 12.05.2010р.(т.1 а.с.70-71). 02.06.2010р. ТОВ “Євро Лізинг” направило ЗАТ “ТЕА “Сфера” лист №1591, згідно з яким повідомило Лізингоодержувача про припинення з 02.06.2010р. дії договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. на підставі п.п.8.4, 8.4.1 договору та вимагав негайно повернути транспортні засоби. Згідно з повідомленням кур’єрської доставки зазначений лист був вручений адресату 03.06.2010р. (т.1 а.с.85-86). 03.08.2010р. постановою Київського апеляційного господарського суду залишено без змін рішення господарського суду м.Києва від 14.06.2010р. (т.1 а.с.78-82). Згідно з постановою господарський суд м.Києва відмовив у позові ЗАТ “ТЕА “Сфера” про зобов’язання ТОВ “Євро Лізинг” укласти договори купівлі-продажу, у тому числі екскаватора HYINDAI 210, який є предметом лізингу за договором лізингу №354, та про зобов’язання зарахувати в рахунок сплати ціни платежі, здійснені за договором фінансового лізингу. У грудні 2010р. позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі №20/2/11, з вимогами про зобов’язання ЗАТ “ТЕА “Сфера” повернути транспортні засоби, що були надані за договором лізингу, а саме: вищезазначені гусеничний екскаватор та два самоскиди. До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зміну предмету позову та у зв’язку з тим, що два самоскиди були вилучені згідно з актами 09.12.2010р., просить зобов’язати відповідача повернути гусеничний екскаватор HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу. Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах. Згідно з ст.ст.1,2 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до умов п.5.1 договору фінансового лізингу №354, Планів лізингу (зі змінами) внесення лізингових платежів (крім першого лізингового платежу), здійснюється авансом –до 20 числа (включно) місяця, що передує місяцю за який вноситься плата. У пункті 7.16 договору встановлено, що Лізингоодержувач зобов’язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов’язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів. Відповідно до підпункту 13.1.2 пункту 13.1 договору дія договору може бути достроково припинена з ініціативи Лізингодавця, якщо Лізингоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобов’язань за цим договором. В такому випадку Лізингодавець письмово повідомляє Лізингоодержувача про припинення дії цього договору. Згідно з положеннями статті 7, пунктів 3,4 частини 1 статті 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках. Умовами договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. передбачено право Лізингодавця припинити дію договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних ТЗ) і зажадати негайного повернення ТЗ, якщо лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених Додатками до нього, на строк понад 30 днів (п.п.8.4.1 п.8.4). В разі дострокового припинення дії договору, Лізингоодержувач повертає ТЗ в місці передачі разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані Лізингоодержувачу (п.13.4). Відповідно до ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Оскільки спеціальними нормами про лізинг не передбачений порядок відмови від договору чи його розірвання, повинні застосовуватися загальні норми, зокрема, про найм. Згідно з статтею 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Частиною 3 статті 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” також передбачено, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. Згідно з пунктом 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Факт припинення внесення відповідачем лізингових платежів, передбачених графіком платежів на строк понад 30 днів, що є істотним порушенням умов договору фінансового лізингу, встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. за наслідками розгляду зустрічного позову ТОВ “Євро Лізинг” в межах справи №13/229д/09 та відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України не повинен доводитися знову. Крім того, як вбачається із наданих відповідачем довідки про виконання рішення суду від 13.08.2009р. у справі №13/229д/09 та реєстру кредитових документів заборгованість за період з 01.06.2009р. по 21.07.2009р. сплачена ЗАТ “ТЕА “Сфера” повністю 04.06.2010р., тобто після отримання від ТОВ “Євро Лізинг” повідомлення про припинення договору фінансового лізингу (т.1 а.с.122-130). Право позивача на відмову від договору в такому разі передбачено договором. Позивач в установленому договором порядку направив відповідачу повідомлення вих.№1591 від 02.06.2010р. про припинення договору фінансового лізингу №354, яке вручено відповідачу 03.06.2010р. Враховуючи вищевикладене, договір фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. є розірваним з 03.06.2010р. Відповідно до вищезазначених приписів Закону України “Про фінансовий лізинг” та умов договору фінансового лізингу, право вимоги повернення предмету лізингу від лізингоодержувача є правовим наслідком відмови від договору лізингу чи його розірвання. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу гусеничний екскаватор HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. є законними та доведеними. Заперечення відповідача щодо передчасності позовних вимог з посиланням на п.12.10 договору, згідно з яким, за твердженням відповідача, встановлено, що дата припинення договору визначається по даті сплати останнього рахунку-фактури на оплату лізингових платежів, спростовуються наступним. Як слідує з тексту договору, розділом 12 договору регулюються відносини сторін щодо реєстрації, права власності, надання та повернення ТЗ. Так, згідно з пунктом 12.10, на який посилається відповідач, встановлено, що якщо Лізингоодержувач не повертає ТЗ в визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, Лізингодавець має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження ТЗ та повернення його в своє володіння. Лізингоодержувач має нести всі витрати, пов’язані з несвоєчасним поверненням ТЗ згідно рахунку-фактури, виставленому лізингодавцем. Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача неустойку в сумі подвійного середньомісячного лізингового платежу за кожен місяць прострочення повернення за графіком і до дати дійсного повернення (включно). В такому разі договір вважається припиненим після того як останній рахунок-фактура, наданий Лізингодавцем Лізингоодержувачеві, повністю сплачений. Термін припинення –дата сплати рахунку. Отже, в даному випадку термін припинення договору пов’язується з датою оплати рахунку-фактури про сплату неустойки у разі несвоєчасного повернення Лізингоодержувачем ТЗ, а не лізингових платежів, і у випадку, коли дата повернення у зв’язку з закінченням строку лізингу визначена в Плані лізингу (п.14.2). Зокрема, стосовно HYINDAI 210 датою повернення після закінчення строку лізингу визначено 22.08.2012р. (т.1 а.с.30) Стосовно рахунків-фактур, які Лізингодавець продовжував виставляти після припинення договору (том 1 а.с.133-141), позивач пояснив, що суми згідно цих рахунків фактично є неустойкою, нарахованою за прострочення повернення транспортних засобів. Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в цій частині на 764 ЦК України, оскільки вказана норма встановлює правові наслідки користуванням майном після закінчення строку договору найму. У даному випадку мало місце дострокове припинення дії договору, а не закінчення строку договору. Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача щодо звільнення його від плати за час, протягом якого він не міг використовувати майно через ненадання Лізингоодержувачем талонів про проходження ТЗ техогляду. У пункті 5.4 договору сторони узгодили, що Лізингоодержувач не може вимагати від Лізингодавця ніякого відшкодування або зменшення суми лізингових платежів у випадку перерви в експлуатації ТЗ, з якої б причини це не сталося, включаючи форс-мажорні обставини. Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, ст. 9 Закону України “Про фінансовий лізинг” відповідач мав право звернутися до суду за захистом своїх прав та вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу. Більш того, згідно з відзивом, відповідач був позбавлений права користуватися майном з січня 2010р., тоді як рішенням суду встановлений факт порушення зобов’язань щодо оплати в період з 01.06.2009р. по 21.07.2009р. Право Лізингодавця достроково відмовитись від договору лізингу у зв’язку з припиненням сплати лізингових платежів на строк понад 30 днів не залежить від наявності спору між сторонами щодо зобов’язання достроково укласти договір викупу предмету лізингу за їх залишковою вартістю, оскільки наявність такого спору не звільняло Лізингоодержувача від зобов’язання своєчасно сплачувати встановлені договором лізингу платежі. Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст.22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 офіс 507, код ЄДРПОУ 32963529) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” ( юридична адреса : 03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67; фактична адреса : 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4 корп. 1, код ЄДРПОУ 32774741) екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. Договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. Видати наказ. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 офіс 507, код ЄДРПОУ 32963529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” ( юридична адреса : 03062, м.Київ, пр. Перемоги, 67; фактична адреса : 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4 корп. 1, код ЄДРПОУ 32774741) суму 85 грн. 00 коп. коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Видати наказ. Суддя Л.П. Гандюкова Рішення підписано у повному обсязі 28.01.2011р. в ЄДРСРУ №13591788 Донецький апеляційний господарський суд Постанова Іменем України 06.04.2011 р. справа №20/2/11 Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого: Чернота Л.Ф. суддів Діброви Г.І., Шевкової Т.А. від позивача: Лазоренко І.В. –за довіреністю №5 від 01.01.2011р. від відповідача: Бяскова П.Г. –за довіреністю б/н від 14.03.2011р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 року у справі №20/2/11 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ до відповідача Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя про зобов»язання відповідача повернути екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. ВСТАНОВИВ: У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя про зобов»язання відповідача повернути екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 у зв’язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог). Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ задоволені повністю. Зобов»язано відповідача повернути екскаватор гусеничний. Відповідач, Закрите акціонерне товариство «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ надав відзив, в якому просить рішення господарського суду від 26.01.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Відповідач в судовому засіданні підтримав вимоги щодо апеляційної скарги. Крім того, надав заяву про подання додаткових доказів та просить долучити їх в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки відповідачем не наведено поважних причин ненадання даних доказів до суду першої інстанції. Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2007р. між ТОВ “Євро Лізинг” (Лізингодавець) та ЗАТ “Транспортно-експедиційне агентство “Сфера” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №354 ( далі по тексту –договір), відповідно до п. 2.1 якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує в платне користування на умовах цього договору фінансового лізингу ТЗ (транспортний засіб), придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на ТЗ, вибір якого здійснюється лізингоодержувачем. Відповідно до умов п.5.1 договору фінансового лізингу №354, Планів лізингу (зі змінами) внесення лізингових платежів (крім першого лізингового платежу), здійснюється авансом –до 20 числа (включно) місяця, що передує місяцю за який вноситься плата. Пунктом 7.16 договору встановлено, що лізингоодержувач зобов’язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов’язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів. Відповідно до підпункту 13.1.2 пункту 13.1 договору, дія договору може бути достроково припинена з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобов’язань за цим договором. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про припинення дії цього договору. Договір підписаний зі сторони відповідача з протоколом узгодження, що є його невід’ємною частиною (Додаток №6). Як свідчать матеріали справи, відповідачем були прийняті предмети лізингу за договором, що підтверджується актами приймання-передачі ТЗ №354/002 від 23.08.2007р., №354/003 від 22.05.2008р., №354/004 від 22.05.2008р., які підписані обома сторонами без розбіжностей. В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань за договором, позивачем був направлений лист №1591 від 02.06.2010р. про припинення дії договору та повернення транспортного засобу, який залишений без задоволення. Частиною 1 ст. 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Згідно з положеннями статті 7, пунктів 3,4 частини 1 статті 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках. Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частиною 3 статті 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” також передбачено, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Як свідчать матеріали справи, за своєю правовою природою договір фінансового лізингу, укладений між сторонами є договором непрямого фінансового лізингу. Так, факт припинення внесення відповідачем лізингових платежів, передбачених графіком платежів на строк понад 30 днів ( з 01.06.2009р. по 21.07.2009р.), що є істотним порушенням умов договору фінансового лізингу та встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009р. по справі №13/229д/09 за наслідками розгляду зустрічного позову ТОВ “Євро Лізинг” до ЗАТ «Транспортно-експедиційного агенства «Сфера», яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 14.06.2010р. по справі №45/36, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р., у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційного агенства «Сфера»до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»про зобов»язання укласти договори купівлі-продажу, було відмовлено. Таким чином, дані факти в силу приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказуванню. Отже, на момент прийняття рішення по справі відповідачем належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, належного виконання договору фінансового лізингу в порядку, встановленому договором не надано. При цьому, право позивача вимагати повернення предмету лізингу передбачено Законом України «Про фінансовий лізинг» та договором фінансового лізингу№354 від 02.07.2007р. Посилання відповідача на виставлення позивачем рахунків ( т.1, арк.с. 133-141) не приймається судовою колегією, оскільки в даному випадку відповідач повинен оплатити суми, що залишились несплаченими відповідно до умов п. 13.2 договору. Оцінюючи всі матеріали справи в їх сукупності та приймаючи до уваги направлення позивачем листа №1591 від 02.06.2010р. і наявність передбаченого в п. 13.1.2 договору права лізингодавця на дострокове припинення договору фінансового лізингу та в п. 8.4, 13.4 договору права на негайне повернення предмету лізингу, тому в силу приписів ч. 1, 2, 3 статті 7, п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, договір фінансового лізингу є розірваним, а судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги про зобов»язання відповідача повернути екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2. Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на ст. 764 Цивільного кодексу України відхиляються судовою колегією, оскільки в даному випадку наявні саме заперечення лізингодавця щодо подальшого користування предметом лізингу. Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи. З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 року у справі №20/2/11 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги частково покладаються на скаржника. Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 року у справі №20/2/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 року у справі №20/2/11 –без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів. Головуючий Л.Ф. Чернота Судді Г.І. Діброва Т.А. Шевкова Надр.5 прим:1 –у справу;2 –позивачу;3 –відповідачу;4 –ДАГС;5–ГС Запоріз. обл. в ЄДРСРУ №14764593 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА "10" червня 2011 р. Справа № 20/2/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Губенко Н.М. суддів Барицької Т.Л. Євсікова О.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на рішення від та на постанову від господарського суду Запорізької області 26.01.2011 Донецького апеляційного господарського суду 06.04.2011 у справі господарського суду № 20/2/11 Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" до Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" про зобов'язання відповідача повернути екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі № 60716524, державний номер 12152КС у зв'язку з розірванням 03.06.2010 договору фінансового лізингу № 354 від 02.07.2007 ВСТАНОВИВ: Закрите акціонерне товариство "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі № 20/2/11. Одночасно скаржник звернувся з клопотання про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги на судові рішення, обґрунтовуючи його тим, що оскаржувану постанову отримав лише 15.04.2011, а також 08.04.2011 звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 заяву Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 без змін. Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги, не вбачає підстав для відновлення скаржникові пропущеного строку на оскарження судових рішень, оскільки причини, зазначені в клопотанні, не визнаються поважними та носять суб'єктивний характер. Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили. Відповідно до частини третьої ст. 105 ГПК України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Враховуючи наведені норми законодавства, останнім днем двадцятиденного строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у касаційному порядку є 26.04.2011 (вівторок). Касаційна скарга на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі № 20/2/11 була подана скаржником 04.05.2011 (про що свідчить штемпель відділення поштового зв'язку на конверті), тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на її оскарження. Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що ним було пропущено строк з поважних причин, які не залежали від нього, оскільки він оскаржувану постанову отримав лише 15.04.2011, є такими, що не можуть слугувати підставою для відновлення скаржнику пропущеного ним строку на касаційне оскарження з огляду на те, що оскаржувана постанова від 06.04.2011 надіслана 11.04.2011 (понеділок), тобто у строки, встановлені ст. 105 ГПК України та була одержана скаржником 15.04.2011 (про що скаржник зазначає у клопотанні про відновлення пропущеного строку), строк касаційного оскарження закінчився 26.04.2011; отже на час одержання постанови строк на касаційне оскарження не був пропущений і скаржник не був позбавлений можливості вчасно звернутися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою з дотриманням строків, передбачених ст. 110 ГПК України. При цьому, звернення з заявою про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами не перешкоджало Закритому акціонерному товариству "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" звернутись з касаційною скаргою з дотриманням строку, передбаченого ст. 110 ГПК України Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі № 20/2/11 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України УХВАЛИВ: Відмовити Закритому акціонерному товариству "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" у задоволенні клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Не приймати до розгляду та повернути Закритому акціонерному товариству "Транспортно-експедиційне агентство "Сфера" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі № 20/2/11. Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО Судді Т.Л. БАРИЦЬКА О.О. ЄВСІКОВ в ЄДРСРУ №16461979