statys

А где можно эти законопроекты Полунеева найти и почитать?

Эх, нам бы так

Хорошая статья. Так бы их всех на место! Банківські установи в Україні почувають себе настільки впевнено, що інколи витворяють що їм заманеться, мабуть керуються правилом: якщо клієнт прийме їх умови, «прийме пігулку у вигляді штрафу», то до банківської казни надійде копійчина, якщо є клієнт шукатиме захисту, то копійчини не буде. Та в жодному випадку банк не позбавить себе можливості використати шанс заробити на клієнтові. Кредитна система купівлі того чи іншого товару - річ хороша. Та коли споживач бере кредит, не завжди може розрахувати свої можливості. На момент отримання кредиту - один родинний бюджет, через рік він може стати іншим, і в наш нелегкий час, зважаючи на економічну кризу - як правило, бюджет стає меншим. Та в більшості випадків споживачі, розуміючи всю складність становища і відповідальність за не вчасну виплату, намагаються не порушувати умов договору. Наша історія повчальна тим, що вона типова для багатьох. Один із банків у Запоріжжі за порушення строків сплати кредиту нарахував клієнтові штрафних санкцій у розмірі 6925,50 грн. Клієнт справді на день-два прострочував виплати кредиту та відсотків за ним, але з вагомих причин - затримка у виплаті заробітної плати. Що найцікавіше, рахунки заробітної плати споживача знаходилися саме в цьому банку і перевірити, що нарахування щоразу відбуваються із запізненням працівникам банку не складало труднощів. До всього ж, щоразу споживач сплачував пеню за прострочені дні. Та банку пені виявилося замало, треба ще й штраф нарахувати, «авось» пройде... Коли споживач отримав повідомлення про нарахування штрафу, він звернувся до керівника відділення за детальним поясненням «природи» штрафу. Натомість отримав відписку. Споживач розумів, що це порушення його законних прав, і звернувся до управління у справах захисту прав споживачів у Запорізький області та Комітету по контролю над банківськими установами при ВГО «СГОУ «Народна Рада», які в свою чергу, розглянувши скаргу, прийшли до висновку, що керівник ТВБВ 3 Г.І.М. грубо порушив законні права громадянина Б.Н.І (ініціали - замість прізвищ: прим. автора). Про це Комітет повідомив правління банку. У листі також було відзначено: «У своїй відповіді №61/7194 від 09.08.11р. вона (керівник територіального відділення банку: прим. автора), замість того, щоб детально відповісти на письмовий запит та надати детальні розрахунки заборгованості, яка може існувати, з точки зору банку, відповіла несуттєвою відпискою з погрозами звернутися до суду. Своїми діями Г.І.М. фактично позбавила Б.Н.І. можливості своєчасно звернутися до суду з позовом про захист своїх законних прав». Також Комітет по контролю над банківськими установами у листі на ім'я голови правління банку висловив сподівання, що «Г.І.Н. діяла виключно від свого імені, і керівництво АТ «МетаБанк» у Вашій особі, візьме ситуацію, що склалась з позичальником Б.Н.І. під свій нагляд, та прийме усі міри до її повного законного врегулювання». Власне, після втручання двох структур, покликаних захищати права споживачів (в тому числі і банківських послуг), ситуація докорінно змінилася: правлінням банку було прийнято рішення про скасування нарахованого штрафу у повному обсязі та зняті обтяження на предмет застави. Що ж, напрошується простий висновок - той , хто шукає захисту, його знайде. Але є інша сторона медалі - невже потрібно щоразу захищатися від банку, від недобросовісного продавця, виробника... Невже складно шукати і знаходити компроміси, не доводячи ситуацію до крайнощів. Тетяна Шальман, заступник голови Комітету по контролю над банківськими установами www. spojivach.info