murcheg
-
Число публикаций
61 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы murcheg
-
-
Копию договора ипотеки?
Сторона нотариального дела имеет право ознакомиться с его материалами.
Я эт тоже знаю, но нотариус даже клиенту отказался давать! Мотивировал тем что только с разрешения банка даст! Вот думаю как с него выудить
-
отказали?
пишите кассацию.
Не останавливайтесь, впереди ВСУ.
К сожалению отказали(((( но ничо буду писать касачку. Вот думаю может ли банк щас что-то предъявить к поручителю? И еще одно осталась ипотека. Не как не могу от нотариуса получить копию. У клиента нет а нотариус банковский
-
В апелляции конечно большие молодцы.
Да уж молодци не то слово, отказали((( буду писать касацию
-
Тогда в апелляции должно быть все ок, если нет, то в ВССУ, если и там грустно, то в ВСУ (на форуме есть очень много решений, где говорится о том, что поручительство прекращается, если банк в течении 6 месяцев не обратился с иском в суд к поручителю с момента окончания срока кредитного договора).
+ я Вам дал ссылку на новую позицию ВСУ от 17.09.2014г.
Завтра иду в заседание по єтому вопросу в апеляцию. Готовлю щас дополнение. Узнал только вчера что завтра слушание
-
У меня есть похожий пример с дельтой. Налоговая не предъявляла никаких требован
Если Банк списал за свой резерв то он не подает отчетность по 1ДФ
-
Ришением первой инстанции банку удолетворили иск:
в следстрии банк (истец) подал апеляцию на это решение в след которой ему было отказано!!!!
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" липня 2014 р. Справа№ 910/1048/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Ткаченка Б.О.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Мельниченко О.В.
за участю представників сторін:
від прокуратури міста Києва: представник - Левицька Н.В. ( посвідчення № 002805 від 05.09.2012 року),
від позивача 1: представник - не з'явився,
від позивача 2: представник - Грищенко І.В. ( за довіреністю № 25/133 від 20.12.2013 року),
від відповідача : представник - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014р.
у справі № 910/1048/14 (Головуючий суддя: Літвінова М.Є.;
судді: Отрош І.М., Сташків Р.Б.)
за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі
1.Міністерства фінансів України;
2.Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"
до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"
про стягнення 13 203 996,63 грн.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 13 203 996,63 грн. заборгованості за кредитним договором №65/04 від 16.07.2004.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. по справі № 910/1048/14 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" 5 950 349,24 грн. строкової заборгованості за кредитом, 43 914,53 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США , що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 1 808 363,34 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 2 269 549,26 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1 100 643,41 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 1 808 363,34 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 120 370,48 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 71 479,10 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 377,11 дол. США , що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 19 000,24 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, відповідачем не було виконано належним чином умови кредитного договору, факт наявності заборгованості за кредитним договором № 65/04 від 16.07.2004 року належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.
Не погоджуючись з рішенням суду, заступник прокурора м. Києва звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 910/1048/14 від 09.04.2014 р. змінити та виключити з його резолютивної частини гривневий еквівалент заборгованості в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 року. В решті рішення суду залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не вірно було зазначено в резолютивній частині рішення гривневий еквівалент стягуваної суми за курсом НБУ на дату пред'явлення позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу заступник прокурора м. Києва та призначено розгляд справи № 910/1048/14 на 17.06.2014 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
17.06.2014р. представники позивача 1 та відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Колегією суддів було відкладено розгляд справи до 15.07.2014 року.
15.07.2014 року представники позивача 1 та відповідача вдруге не з'явились у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача 1 та відповідача, за наявними у справі доказами.
15.07.2014 року представник Прокуратури підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення змінити та виключити з його резолютивної частини гривневий еквівалент заборгованості в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 року.
Представник позивача 2 підтримає вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення змінити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.07.2004 між Акціонерним комерційним банком "Київ" та Відкритим акціонерним товариством "АК "Укртранс" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс", позичальник) укладено договір про надання кредиту №65/04 (далі - Договір)(а.с.17).
За умовами вищезазначеного договору, кредитор надає позичальнику кредит для покриття витрат по придбанню автотранспортних засобів за зовнішньо-економічними контрактами №2004/316/01/06 від 01.06.2004 та №/2004/UKRTRANS/10хCF85/24.05.04 ІВ від 24.05.2004 на строк з 16.07.2004 до 15.07.2007 в сумі 1 280 000,00 дол. США зі сплатою 15 % річних. (п. 1.1 договору) Відповідно до п.4.4.1 договору, позичальник зобов'язується повернути кредитору отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених цим договором.
Позичальник зобов'язується сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі та у порядку, що встановлені договором. (4.4.2 договору). Позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплатити проценти за його користування та виконати всі договірні зобов'язання, передбачені договором (п.4.4.5 договору). Позичальник зобов'язується в разі виникнення заборгованості за кредитом та процентами, кошти на погашення заборгованості в першу чергу направляти на сплату процентів за користування кредитом (п.4.4.6 договору).
В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору №65/04 від 16.07.2004 відповідно до яких змінювались умови договору, а саме:
- додатковою угодою №1 від 21.01.2005 (а.с.22) змінено по всьому тексту договору номери рахунків для врахування заборгованості: за кредитом з 20558000004965 на 20633000004965; за нарахованими процентами з 20581000004965 на 20688000004965;
- додатковою угодою №2 від 12.07.2007 (а.с.23) пункт 1.1 сторони домовились викласти в наступній редакції: 1.1 кредитор надає позичальнику кредит для покриття витрат по придбанню автотранспортних засобів за зовнішньо-економічними контрактами №2004/316/01/06 від 01.06.2004 та №SEES/2004/UKRTRANS/10*CF85/24.05.04 ІВ від 24.05.2004 на строк з 16.07.2004 до 15.08.2008 в сумі 1 280 000,00 дол. США зі сплатою 15 % річних.
- додатковою угодою №3 від 15.08.2008 (а.с.23) за користування кредитом збільшено відсоткову ставку з 15.08.2008 до 19.5% річних; продовжено строк дії кредитного договору в сумі 997 600, 00 дол. США до 16.11.2009.
- додатковою угодою №4 від 28.11.2008 (а.с.24) встановлено, що сплата відсотків за користування кредитними коштами нарахованих позичальнику за листопад місяць 2008 року сплатити в грудні 2008 року не пізніше останнього робочого дня місяця.
- додатковою угоди №5 від 30.12.2008 (а.с.25) пункт 4.4.7 договору виклали у наступній редакції: "відсотки за користування кредитними коштами, нарахованими позичальнику за листопад, грудень 2008 року сплатити в березні 2009 року не пізніше останнього робочого дня місяця. Починаючи з 01 січня 2009 року нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок №20688000004965 в АКБ "Київ" МФО 322498 щоквартально не пізніше останнього робочого дня кварталу".
- додатковою угодою №6 від 29.07.2011 (а.с.26) сторони дійшли згоди про внесення змін до договору, а саме:
Встановити ліміт кредитування в гривні в сумі 7 980 800,00 грн.
У зв'язку із встановленням ліміту кредиту в гривні викласти п. 1.1 Договору в новій редакції: ліміт кредиту - 7 980 800,00 грн., 997 600,00 дол. США, ліміт діє до 19.00 год. 29.07.2011, строк повернення кредиту до 28.02.2014 включно, розмір плати за користування кредитом - 18 % річних у гривні та 19,5 % річних у доларах США.
Для обліку заборгованості кредитор відкриває позичальнику рахунки: позичковий рахунок за кредитом у гривні №20637000049001 та №20633000004965 у доларах США, за нарахованими процентами в гривні рахунок №20682000049001, в доларах США - рахунок №20688000004965."
Відповідно до п. 4.4.1 повернення кредиту здійснюється за наступним графіком: з лютого 2012 року по січень 2014 року - щомісячно до останнього дня місяця (включно)по 120 000,00 грн., до 28 лютого 2014 - решта сума заборгованості.
Згідно п. 4.4.7, поточні нараховані проценти за користування кредитними коштами сплачувати на рахунок № 29092000004905 у гривні щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Пунктом 4.4.8 визначена черговість проведення повернення заборгованості.
Додатковою угодою №7 від 23.08.2012 (а.с.31), сторони дійшли згоди щодо внесення змін до Договору, а саме: викласти п. 1.1 в новій редакції: 1.1 Кредитор надає позичальнику кредит - ліміт у гривні 8 219 898,50 грн., ліміт у дол. США - 997 600,00 дол. США, ліміт діє до 19.00 год. 29.07.2011, термін повернення кредиту до 28.02.2014, розмір палати за користування кредитом - 15 % річних у гривні та 19,5 % річних у доларах США.
В п. 1.3 додаткової угоди №7 від 23.08.2012 сторони визначили графік повернення кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з меморіальних ордерів (а.с.33-35) всього на виконання умов договору банком надано відповідачу кредитні кошти на суму 1 240 000 дол. США та 8 219 898,50 грн.
Відповідач , в порушення умов договору частину кредитних коштів не повернув, а також не сплатив відсотки за користування ними.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що станом на 14.01.2014 факт наявності заборгованості за кредитним договором №65/04 від 16.07.2004 відповідача перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований. А тому, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором №65/04 від 16.07.2004 позивач правомірно нарахував відповідачу штрафні санкції передбачені договором.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Суд першої інстанції правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК Українизазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.
Згідно ст. 530 ЦК Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 14.01.2014 факт наявності заборгованості за кредитним договором №65/04 від 16.07.2004 по строковій заборгованості за кредитом в розмірі 5 950 349,24 грн., поточній заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті в розмірі 43 914,53 грн., поточній заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті в розмірі 226 243,38 дол. США, простроченій заборгованості за кредитом в розмірі 2 269 549,26 грн., простроченій заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті в розмірі 1 100 643,41 грн., простроченій заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті в розмірі 226 243,38 дол. США відповідача перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.
Стосовно нарахування позивачем штрафних санкцій, за неналежне виконання умов договору №65/04 від 16.07.2004 в розмірі 132 442,28 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 72 471,84 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 410,12 дол. США - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 5.1 договору, при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за його користування позичальник сплачує кредитору пеню за кожний день прострочки в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Перевіривши розрахунки пені, колегія суддів вважає, що позивачем не вірно було розраховано пеню, тому погоджується з перерахунком пені суду першої інстанції, таким чином задоволенню підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 120 370,48 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті - 71 479,10 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в іноземній валюті - 2 377,11 дол. США (що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 19 000,24 грн.).
Стосовно доводів апеляційної скарги, проте, що судом першої інстанції безпідставно було зазначено в резолютивній частині рішення гривневий еквівалент стягуваної суми за курсом НБУ на дату пред'явлення позову, колегія суддів зазначає, що зазначені відомості носять інформаційний характер, що до стягнення гривневого еквіваленту при виконанні судового рішення державний виконавець повинен виходити з вимог ст. 533 ЦК України, яка передбачає визначення за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року у справі № 910/1048/14, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року у справі № 910/1048/14 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року у справі № 910/1048/14 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/1048/14 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Б.О. Ткаченко
Є.Ю. Пономаренко
Мы узнали только с реестра о том что вообще была апеляция, после этомы мы подали апялию с ход о возобновления срока но нам было отказано:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"22" серпня 2014 р. Справа №910/1048/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Корсакової Г.В.
Куксова В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014р.
у справі № 910/1048/14 (головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Отрош М.І., Сташків Р.Б.)
за позовом: Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:
1.Міністерства фінансів України
2.Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк Київ»
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»
про стягнення 13 203 996,63 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 13 203 996,63 грн. заборгованості за кредитним договором № 65/04 від 16.07.2004.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі № 910/1048/14 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" 5 950 349,24 грн. строкової заборгованості за кредитом, 43 914,53 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 1 808 363,34 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 2 269 549,26 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1 100 643,41 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 1 808 363,34 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 120 370,48 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 71 479,10 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 377,11 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 -19 000,24 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі № 910/1048/14 та порушено апеляційне провадження.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014р. апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі № 910/1048/14 залишено без змін.
19.08.2014р. до Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі № 910/1048/14, в якій апелянт просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення пені, штрафів та нарахування відсотків.
Одночасно з апеляційною скаргою Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс» звернулось до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» по справі № 910/1048/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М, Самсін Р.І.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2014р., враховуючи перебування суддів Скрипки І.М. та Самсіна Р.І. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 3.1.7., 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.9. Порядку формування колегії суддів, розподілу справ та визначення коефіцієнтів навантаження на суддів, затвердженого рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р., сфомовано для розгляду апеляційної скарги по справі №910/1048/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Корсакова Г.В., Куксов В.В.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно ч.5 п.5 Постанови Пленуму Вищого Госодарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключаює перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без розгляду клопотання Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» про відновлення строку на подання апеляційної скарги, та відмову у прийнятті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» на підставі ст.ст. 97, 98 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, Публічному акціонерному товариству «Автомобільна компанія «Укртранс» слід повернути судовий збір у сумі 609,00 грн., сплачений згідно квитанції № 5 від 29.07.2014р. та 35931,00 грн. сплачений згідно квитанції № 4155\з34 від 06.08.2014р.
Керуючись ст.ст. 86, 97, 98 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» про відновлення строку на подання апеляційної скарги - відхилити.
2. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Автомобільна компанія «Укртранс» у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі № 910/1048/14.
3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі № 910/1048/14 повернути скаржнику.
4. Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Автомобільна компанія «Укртранс» (01033, м.Київ, вул.. Саксаганського 83-а, код ЄДРПОУ 22890514) судовій збір у сумі 609,00 грн., сплачений згідно квитанції № 5 від 29.07.2014р. та 35931,00 грн. сплачений згідно квитанції № 4155\з34 від 06.08.2014р.
5. Оригінал ухвали з гербовою печаткою суду надіслати скаржнику, а копію ухвали іншим учасникам процесу.
6. Матеріали справи № 910/1048/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді Г.В. Корсакова
В.В. Куксов
Подали касацию о том что КАСАЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2014 року
по справі №910/1048/14
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09 квітня 2014 року по справі № 910/1048/14 (головуючий суддя Літвінова М.Є.), позов заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 13 203 996,63 грн. задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, 83-А, код 22890514) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22; ідентифікаційний код: 14371869) 5 950 349,24 грн. (п'ять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят тисяч триста сорок дев'ять гривень 24 коп.) строкової заборгованості за кредитом, 43 914,53 грн. (сорок три тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень 53 коп.) поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США (двісті двадцять шість тисяч двісті сорок три долара США 38 центів), що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014) - 1 808 363,34 грн. (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста шістдесят три гривні 34 коп.) поточної заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 2 269 549,26 грн. (два мільйона двісті шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 26 коп.) простроченої заборгованості за кредитом, 1 100 643,41 грн. (один мільйон сто тисяч шістсот сорок три гривні 41 коп.) простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США (двісті двадцять шість тисяч двісті сорок три дол. США 38 центів), що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014) - 1 808 363,34 грн. (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста шістдесят три гривні 34 коп.) простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 120 370,48 грн. (сто двадцять тисяч триста сімдесят гривень 48 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 71 479,10 грн. (сімдесят одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять гривень 10 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 377,11 дол. США (дві тисяч триста сімдесят сім доларів США 11 центів), що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014) - 19 000,24 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень 24 коп.).
Ухвалою Київського Апеляційного господарського суду від 22 серпня 2014 року по справі №910/1048/14, клопотання Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про відновлення строку на подання апеляційної скарги відхилене.
Також, оскарженою Ухвалою відмовлено в прийняті апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.14 року по справі №910/1048/14, та повернуто її скаржнику.
Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили.
Вважаємо, що Ухвала Київського Апеляційного господарського суду від 22 серпня 2014 року по справі №910/1048/14, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює її скасування та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається із мотивувальної частини Ухвали від 22 серпня 2014 року по справі №910/1048/14, підставою для ії прийняття стала - ч.5 п.5 Постанови Пленуму Вищого Госодарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» а саме якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.
Скаржник не може з цим погодитись, так як думка суду апеляційної інстанції обгрунтована тим, що апеляційним судом вже переглядалося дане рішення та була винесене постанова від 15.07.2014 по справі №910/1048/14з цього приводу .
Скаржник не може погодитись з вище викладеним, так як в апеляційній скарзі він зазначав що під час оголошення судового рішення Господарського суду м. Києва відповідач (заявник) був відсутній в судовому засіданні, заявник не повідомлявся належним чином про судові засідання призначені в суді першої інстанції.
Заявник хоче зазначити, що судом першої інстанції було взяте до уваги неправомірно збільшений розмір штрафних санкцій та процентів, а отже не надано заявникові можливості для надання власних розрахунків, та підписання актів звірки з позивачем. Також повністю усунено Відповідача від судового розгляду справи шляхом не повідомлення останнього про час та місце розгляду справи чим грубо порушено право на захист.
Також, заявник хоче зазначити, що Київським апеляційним Господарським судом при розгляді апеляційної скарги Прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 13 203 996,63 грн., Скаржник не повідомлявся про судові засідання призначені в суді апеляційної інстанції.
На думку скаржника, позиція апеляційного суду є неправомірною, оскільки розгляд апеляційним судом справи відбувся саме за апеляційною скаргою прокурора в інтересів позивачів по справі. Разом з цим, розгляд апеляційної скарги Відповідача по справі, якій в супереч процесуальному закону взагалі не повідомлявся про розгляд справи, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції не відбувся. Апеляційна скарга Відповідача мотивована зовсім іншими підставами, які на думку Відповідача заслуговують на увагу та доводять необґрунтованість рішення суду першої інстанції.
На думку Скаржника, ч.5п.5 Постанови Пленуму Вищого Госодарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» обумовлює випадок подання апеляційної скарги тією ж стороною, апеляційну скаргу якої вже розглянуто апеляційним судом та винесене процесуальне рішення по суті.
Скаржник зазначає, що зазначена обставина залишена поза увагою апеляційним судом, оскільки апеляційна скарга подана саме іншою стороною по справі, а саме Відповідачем. Разом з цим, апеляційним судом розглянуто по суті апеляційну скаргу Прокурора в інтересах Позивачів.
Зазначене є грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює її скасування та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).
Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. ст. 7, 8 Закону).
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Таким чином, відмовивши у відновленні процесуального строку та відхиливши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції фактично позбавив скаржника, встановленого ст. 129 Конституції України, права на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених частиною другою статті 11110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин вважаю, що Ухвала Київського Апеляційного господарського суду від 22 серпня 2014 року по справі №910/1048/14, підлягає скасуванню.
В зв’язку вищевикладеним та керуючись ст. ст. 107, 1117, п. 3 ст. 1119, ст. 11110 ГПК України,
ПРОШУ:
- Ухвалу Київського Апеляційного господарського суду від 22 серпня 2014 року по справі №910/1048/14 скасувати;
- Справу № №910/1048/14 передати до Київського Апеляційного господарського суду для розгляду по суті.
-
Перенесли на ноябрь ((((( еще месяц ожидания
-
они типовые.
Тут дело не в ваших договорах.
Тут дело в принципе.
Лично я согласен с решением. Структура такая.
Суд - два месяца.
ИП - шесть месяцев
ИД - три года.
Если ты уже подал на взыскание всей суммы, то за три года ты уже должен прозреть, получается взыскать или нет...
Хочешь ты еще чего или нет.
Пропустил новый срок в 3 года - накуй.
Так правильно.
Но мы живем в кроличьей норе с перевернутыми кривыми зеркалами.
Тут закон тайга, прокурор медведь... (или по другому - судебная практика)...полностью левая хрень, которой все судью оправдывают свою ахинею.
Так что надеемся на лучшее, но готовимся к худшему.
Будем надеятся.....
-
Сканы ипотеки зачем?
Убрал, думал может они отличаются чем то
-
-
-
Будучи заангажированным апелляционным судом, я бы написал, что банк имеет право на взыскание на предмет ипотеки пока действует договор ипотеки. А так как договор ипотеки свое действие не прекратил, то исковая давность не канает.
Чтоб подсластить пилюльку...может быть... я бы написал, что исковая давность применима к иску на взыскание средств, т.к. такой иск уже был подан. А ипотека - это отдельный договор.
Так что если это решение устоит, вам нужно будет поставить в церкви жирную свечку
Согласен с Вами...
-
Может у когото практика положительная есть???
-
После завтро все будет решено...
-
Гарне рішення, воно набрало законної сили?
Після набрання рішенням законної сили подайте позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК) та скасувати державну реєстрацію обтяження.
Я как раз про это и думаю )))
-
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2014 року справа № 370/782/14
__________________________ в складі головуючого судді ________________ при секретарі _______________, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду ______________ цивільну справу за основним позовом ОСОБА 1 до ОСОБА 2, ПАТ «Банк Форум» про визнання договорів іпотеки припиненими та зустрічним позовом ПАТ ««Банк Форум» до ОСОБА 1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА 2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
встановив:
ОСОБА 1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА 2 (далі-відповідач 1), ПАТ «Банк Форум» (далі-відповідач 2) про визнання договорів іпотеки припиненими посилаючись на те, що 12.06.2008 року між ОСОБА 2 та АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» було укладено кредитний договір №0265/08/ відповідно до якого банк відкрив ОСОБА 2 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 80 000 доларів Ріпа в подальшому 01.09.2008 року,-25.11.2008 року та 23.02.2009 року до даного договору були укладені додаткові угоди про надання ОСОБА 2 кредиту в розмірі 165 000 дол. США шляхом відкриття кредитної лінії на вказану суму строком повернення до 12.06.2014 року згідно з графіком погашення кредиту та початковою сплатою відсотків в розмірі 13, 5%, в подальшому, при укладені додаткових угод - 15% річних за користування кредитом. 12.06.2008 року та 01.09.2008 року між банком та ОСОБА 1 було укладено договори іпотеки, предметом яких є земельна ділянка та квартира в м. Києві. Вважає, що іпотечні договори від 12.06.2008 року та 01.09.2008 року на підставі ст. 559 ЦК України слід визнати припиненими, оскільки відповідачі уклавши додаткові угоди (25.11.2008 року та 23.02.2009 року) без письмової згоди ОСОБА 1 порушили її права передбачені ЗУ «Про іпотеку» та Параграфом З ЦК України.
В свою чергу, ПАТ «Банк Форум» в зв’язку з невиконанням ОСОБА 1 зобов’язань, що випливають з кредитного та іпотечного договорів в добровільному порядку, звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА 1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА 2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги за основним позовом підтримали та просили задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити та застосувати кас дід и спливу строків позовної давності.
В судове засідання представник відповідача 2 не прибув, згідно поданої письмов заяви просив справу розглянути без представника відповідача 2, в задоволенні основного позову просив відмовити, зустрічний позов просив задовольнити, подав заперечення щодо основного позову, вважає його незаконним, не обґрунтованим та таким, що не підлягає| задоволенню виходячи з того, що відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, на правовідносини не поширюються норми ст. 559 ЦК України щодо припинення пору оскільки іпотека за своєю правовою природою є заставою та регулюється норма Параграфа 6 глави глави 49 ЦК України та спеціальним законом.
Заслухавши позивача та її представника, свідка, дослідивши письмові матерів справи, судом встановлено наступне.
12.06.2008 року між ОСОБА 2 та АКБ «Форум», правонаступником якого| ПАТ «Банк Форум», було укладено кредитний договір №0265/ відповіді до п. 1.1 якого банк відкрив ОСОБА 2 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 80 000 доларів США. В подальшому 01.09.2008
25.11.2008 року та 23.02.2009 року до даного договору були укладені додаткові угоди і надання ОСОБА 2 кредиту в розмірі 165 000 дол. США шляхом відкриття кредит лінії на вказану суму строком повернення до 12.06.2014 року згідно з графі погашення кредиту початковою сплатою відсотків в розмірі 13, 5%, в подальшому, укладені додаткових угод -15% річних за користування кредитом.
12.06.2008 року між банком та ОСОБА 1 було укладено договір іпотеки згідно п.1.1 якого договір забезпечував виконання ОСОБА 2 зобов’язань, що випливають з укладеного між ним та АКБ «Форум» кредитного договору №0265 від 12.06.2008 року та додаткових угод до нього, які можуть укладені в майбутньому (основне зобов’язання), за умовами якого ОСОБА 2 (боржник) зобов’язаний повернути АКБ «Форум» (іпотекодержатель) кредитні кошти в розмірі вже 80 000 гривень з кінцевим терміном повернення 12 червня 2014 здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з січня 2009 нараховані проценти сплачувати щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступно місяцем користування кредитними коштами з розрахунку 13,5 процентів річні можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і! Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
Відповідно до п.1.2 предметом іпотеки є нерухоме майно, що включає в земельну ділянку площею сторонами в розмірі 280 911 грн.
01.09.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА 1 було укладено договір (майнова порука) згідно п.1.1 якого цей договір забезпечує виконання ОСОБА 2 (боржником) зобов’язань, що випливають з укладеного з АКБ «Форум» кредитного договору №0265 від 12.06.2008 року та додаткової угоди від 01 вересня 2009 року до нього, за умовами якого Боржник зобов’язаний повернути іпотеко держателю кредитні кошти в розмірі 165 000 доларів США, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 2 750 доларів США, з кінцевим терміном повернення 12 червня 2014 року, щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного місяця користуванні кредитними коштами сплачувати нараховані проценти за його вини користання з розрахунку 13, 5 % річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках передбачених Кредитним договором і цим договором, а також і інші витрати.
24 лютого 2014 року на адресу позивача за основним позовом направлено вимогу ПАТ «Банк Форум» щодо дострокового погашення заборгованості, де зазначено, що ОСОБА 1 виступає майновим поручителем за двома договорами іпотеки від 12.06.2008 року та від 01.09.2008 року за зобов'язань ОСОБА 2 за кредитним договором №0265/ від 12.062008 року та за яким станом на 18.02.2014 року прострочена заборгованість перед ПАТ «Банк Форум» по основній сумі кредиту становить 150,750 доларів США та по сплаті процентів - 37858,87 доларів США.
Враховуючи вищезазначене, згідно п.п. 3.2.2 та 3.3.8 кредитного договору, ПАТ «Банк Форум» звернувся з вимогою у 30 денний строк виконати свої зобов’язання щодо дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, а саме: повернути 202 358.87 доларів США, з яких : 164 500 доларів США - заборгованість по основній сумі кредиту: 37 858 доларів США - заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитними коштами, а також заборгованість за нарахованими штрафними санкціями згідно п.4.1 вищевказаного кредитного договору. Крім того, звернено увагу, що проценти за користування кредитними коштами та пеня нараховуються щодня, крім того, попереджено, що в разі невиконання вимоги, яку отримано позивачем за основним позовом рекомендованим повідомленням 26.02.2014 року відповідач 2 вимушений буде звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до зустрічного позову, позивач не заперечуючи обставин укладення з ОСОБА 2 основного договору з додатковими угодами до нього та іпотечного договору з ОСОБА 1 на виконання зобов’язань ОСОБА 2 а також направлення ОСОБА 1 письмової вимоги про перерахування заборгованості за кредитним договором на рахунок позивача, зазначив, що станом на 07.03.2014 року загальна сума заборгованості ОСОБА 2 перед позивачем без врахування штрафних санкцій становить 202358, 87 дол. США, пеня в розмірі 24060,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 2125599,68 грн.
Відповідно до п. 3.4.3. договору іпотеки, іпотекодержатель (позивач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки достроково у випадках, передбачених Кредитним договором, Договором іпотеки та чинним законодавством України.
В судовому засідання приведений у встановленому законодавством порядку до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність свідок ОСОБА 1 пояснила, що про додаткові угоди укладені її чоловіком дізналася коли до неї надійшов з банку лист вимога, нічого не підписувала, вимога надійшла в лютому місяці 2014 року, з чоловіком проживає окремо, збудувала будинок, в якому можна мешкати, іншого житла не має.
Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22.02.2011 року по справі №2-223/11, залишеного в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21.06.2011 року з ОСОБА 2 стягнуто на користь ПАТ «Банк Форум» суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 1 838 930, 89 грн.
Відповідного до технічного паспорту на житловий будинок в _____________ власником останнього є ОСОБА 1
Відповідно до п.5.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках, якщо сума наданого кредиту та/або проценти за користування ним, можливі неустойки й витрати не будуть сплачені у строки, встановлені кредитним договором, та інших випадках, передбачених кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до ч.З ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті оостешнни на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім встановлених цим Кодексом та ст.61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомої майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володінні третій особі ііравила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлено законом
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежної виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на преш іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки такі виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Враховуючи викладене, суд критично ставиться до вимоги позивача за основні позовом щодо визнання на підставі ст.559 ЦК України іпотечних договорів припинені оскільки за своєю правовою природою іпотека є заставою, підстави припинення застави визначені статтею 593 ЦК України, а щодо іпотеки, як її окремого виду, такс: статтею 17 ЗУ «Про іпотеку», серед яких не наведено посилань на зміну зобов’язання, призводило б до збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця. Положення ст. 559 України не підлягають застосуванню при вирішенні спорів щодо права застави, як наслідок, основний позов ОСОБА 1 задоволенню не підлягає.
В той же час, враховуючи час подачі зустрічного позову — 24.04.2014 року клопотання позивача та його представника за основним позовом про застосування як вимог за зустрічним позовом спливу строків позовної давності підлягає задоволеню оскільки відповідно до п. 5.1 іпотечного договору та рішення Святошинського районного суду м.Києва від 22.02.2011 року позивач за зустрічним позовом набув права вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки з часу не виконання кредитором зобов’язань як кредитним договором, а зважаючи на те, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 22.01.2011 року позовні вимоги банку до кредитора ОСОБА 2 задоволено в повному обсязі, тому з цього часу позивач за зустрічним позовом вже набув права вимоги а відповідно при зверненні до суду з вказаним зустрічним позовом позив пропустив строк позовної давності, клопотань про поновлення строків не подавав, а тому у відповідності до ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення а у випадку встановлення судом факту спливу строків позовної давності суд зобов'язаний відмовити задоволенні позовних вимог.
Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України поверненню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256 -257, 260-261, 267, 559, 575 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 13,15,58 - 60,64, 79,88,209,212-215,223 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог за основним позовом - відмовити.
В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом -відмовити.
-
Если в договоре о прощения долга имеется пунк о том кто выступает налоговым агентом то это сразу кирдык. Будет платить как не крути у самого ситуация подобная была. Решал через нач. налоговой и то еще не до конца.
Совет.
Имеется разъяснения налоговой консультации Украины по данному вопросу за 2013 год. Обращался за консультацией банк ВТБ
-
Да конечно до 20.08.12
У Вас срок кредитного договора до 20.08.2012?
Тогда Ваши требования вполне законны.
-
у клиента спрашивали, он точно не получал досудебное требование?
Они бывают скрывают это.
Нет не получали точно
Апеляция
Апеляційна скарга, на
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27.08.2014 року про справі №761/12476/14-ц
Рішенням Шевченківського районного суду від 27.08.2014 у справі 761/12476/14-ц відмовлено у задоволені позову про визнання договору поруки припиненим.
27 серпня 2014 року в судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частина рішення. Апелянт також хоче зазначити що в рішенні (вступна і резолютивна частина) від 27.08.2014 року про справі №761/12476/14-ц , не вказано підстав відмови у задоволені позову.
А тому більш обґрунтовану правову позицію щодо оскаржуваного рішення буде надано суду додатково після отримання повного тексту рішення.
Вважаю зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки:
Апелянт вважає, що порука є припиненою виходячи з наступного.
Згідно п.1.1 Договору поруки №2, Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ________________ (Позичальник) взятих на себе зобов’язань, що витікають з Кредитного договору №62/МК/79/2008-840 від 21.08.2008р
Згідно п.2.1. Договору поруки №2, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання Зобов’язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником Зобов’язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов’язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобов’язання Позичальника в цілому (або в тій чи інший його частині)
Згідно п.2.2. Договору поруки №2, Поручитель зобов’язаний виконати взяті на себе зобов’язання по Договору поруки №2, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником Зобовзянь і необхідності їх виконання Поручителем.
Згідно п. 2.3. Договору поруки №2. У повідомлені повинно бути визначено розмір невиконаних Позичальником Зобов’язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити.
Згідно п. 2.4. Повідомлення, що направляється Кредитором Поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи іншим листом (за адресою, що вказана у договорі поруки №2).
Таким чином, із кредитного договору вбачається зобов’язання Відповідача про повідомлення Позивача щодо виконання Зобов’язання.
Пунктом 1.3 кредитного договору №62/МК/79/2008-840 – встановлено що кредит надається Позичальнику строком по «20» серпня 2012 року. Таким чином, 20 серпня 2012 року є днем виконання основного зобов’язання.
Таким чином, строк пред’явлення вимоги до Позивача, як до Поручителя починається з 20 серпня 2012 року.
Станом, на час звернення до суду Відповідачем вимоги да Апелянта, як до Поручителя не пред’явлено.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" N 5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.
При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Таким чином, Банк мав право та можливість належним чином звернутись до Позивача, к Поручителя, на протязі шести місяців починаючи з 20 серпня 2012 року.
Також, враховуючи, що згідно п. 24 Постанови N 5 від 30.03.2012 року пред’явленням вимоги до поручителя є, в тому числі, пред’явлення позову до поручителя. Такий позов Банком був поданий в грудні 2009 року. Разом з цим, Банком пропущений строк для виконання судового рішення, що в свою чергу обумовлює припинення поруки.
Таким чином, оскільки банк не пред’являв до позивача жодних вимог як протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання тобто з 20 серпня 2012 року, так і протягом року від дня набрання законної сили рішення Солом’янського районного суду м. Києва, порука є припиненою.
Також апелянт вказує на те, що посилання Відповідача на умову договору про дію поруки до повного виконання Позичальником зобов’язання або до повного виконання зобов’язання Поручителем є безпідставною та необґрунтованою на не може бути застосовано в супереч діючому законодавству. А саме.
Так, сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є припиняючим, що принципово впливає на вирішення ряду питань.
1) його закінчення є підставою для припинення поруки;
2) у випадку пропуску кредитором строку з’явлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України.
Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. З огляду на вказане, доцільно тлумачити використовуваний в ч. 4 ст. 559 ЦК України термін "вимога" в широкому значенні - маючи на увазі будь-яку вимогу кредитора до поручителя, в тому числі і позовну. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Відповідачем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань (п. 1.1 Договору поруки №2) не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.
Відповідно до положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2ст. 555 цього Кодексу).
Отже позивач вважає що договір поруки є припиненим в силу вимог ч.4 статті 559 Цивільного кодексу України. Таким чином , позивач вважає, що кредитор пропустив строк пред’явлення вимоги до поручителя, який закінчився 20 лютого 2013 року.
Таким чином, договір поруки, укладений між відповідачем та __________________, є припиненим.
З огляду на вище зазначене і керуючись позицією Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України яка викладена у справі №6-78цс12, та постанові від 23 травня 2012 року № 6-33цс12. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2011р.
Виходячи з вищезазначеного, відповідно до ст. ст. 292, 294, 307, 309 ЦПК України
Прошу:
1. Прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду.
2. Рішення Шевченківського районного суду від 27.08.2014 року про справі №761/12476/14-ц скасувати, та постановити нове рішення яким позов ________________________ до Публічного акціонерного товариства КБ «Надра», про визнання договору поруки припиненим задовольнити.
3. Визнати договір поруки N2 від 21 серпня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра"(правонаступником якого є, ПАТ КБ «Надра») та ________________________, припиненим.
-
Можете разместить и апелляцию, если она тайная, то сбрасывайте на почту.
Да что тут может быть тайное, приеду домой скину обязательно. Только она написана по вступительной и резолютивной части, Но я указал что дополнения подам когда получу полный текс решения. Честно говоря по сей день его не получил не я не клиент.
-
п.с решение незаконно.
Апеляцию уже подал в сроки вложился, но вот со сроками уточню точно! ну что решение не законое то я тоже согласен
-
Не выкладывайте негативные решения в разделе судебные решения, для этого возможно открыть новую тему в другом разделе или написать в связанной, например, в разделе: "Юридическая консультация".
Когда у Вас была просрочка?
когда банк направил Вам требование о досрочном возврате кредита перед декабрем 2009 года?
Буду знать,
Просрочка була в 2009 году
Требование не направлял вовсе сразу пошол в суд в 2009 году
-
Державний герб України
Справа № 761/12476/14-ц
Провадження №2/761/4399/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Солошенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання договору поруки припиненим, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра», в якому просить визнати договір поруки N2 від 21 серпня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра"(правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ним, припиненим.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» ( правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №62/МК/79/2008-840, згідно з яким Банк надав Позичальнику грошові кошти в сумі 268 000 дол. США для купівлі нежитлового приміщення, строком до 20 серпня 2012 року включно, зі сплатою відсотків за користування Кредитом з розрахунку - 15,7% річних.
В забезпечення виконання умов за Кредитним договором 21.08.2008 року між відповідачем та ним було укладено договір поруки № 2.
У грудні 2009 року відповідач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та нього про стягнення коштів за кредитним договором №62/МК/79/2008-840.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 грудня 2010 року по справі №760/10779/1Зц позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» було задоволено; стягнуто заборгованість на користь Банку солідарно з боржника і поручителя.
В подальшому Банком був пропущений строк на пред'явлення виконавчого документу до виконання.
22 травня 2013 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва з заявою про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчих документів у цій справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року в задоволені заяви ПАТ «Комерційний Банк «Надра» про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання відмовлено.
Вважає, що строк пред'явлення до нього вимоги, як до поручителя, починається з 20 серпня 2012 року, оскільки днем виконання основного зобов'язання є 20 серпня 2012 р.
Так, як банк не пред'являв до нього жодних вимог як протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто з 20 серпня 2012 року, так і протягом року від дня набрання законної сили рішення Солом'янського районного суду м. Києва, порука є припиненою.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповіщав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника ПАТ КБ «Надра».
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк«Надра» ( правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», надалі та ОСОБА_2 з іншої сторони укладено Кредитний договір №62/МК/79/2008-840, згідно з яким Банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 268 000 дол. США для купівлі нежитлового приміщення. Кредит надавався строком до 20 серпня 2012 року включно, зі сплатою відсотків за користування Кредитом з розрахунку - 15,7 % річних.
21 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №2 до вищевказаного договору.
Відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2 цього договору ОСОБА_1 зобов'язався перед банком солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 у повному обсязі зобов'язань за кредитним договорам №62/МК/79/2008-840 від 21 серпня 2008 р.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року, яке набрало законної сили 20.07.2011 р., було задоволено позов ВАТ «КБ «Надра» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитом №62/МК/79/2008-840 від 21.08.2008 р. в розмірі 32 386 доларів 60 центів США
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.06.2013 р., яка набрала законної сили 02.10.2013 р., було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «КБ «Надра» про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання з виконання рішення суду від 21.12.2010 р.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки..
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин ", припинення договору поруки відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Доводи позивача, відносно того, що порука є припиненою оскільки банком своєчасно у відповідності до положень закону, не було пред'явлено вимоги щодо погашення заборгованості, спростовуються рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.12.2010 року, з якого зокрема вбачається, що звернення до суду з позовом, в тому числі, і до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за даним кредитним договором було в грудні 2009 року.
Таким чином, ОСОБА_1 всупереч вимог ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України не були доведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
У той же час у відповідності до ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання. Згідно з ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє здійсненню процесуальних прав сторін, встановлених цим Кодексом.
Тобто процесуальними нормами передбачено як право на участь у дослідженні доказів, так і обов'язок із доказування обставин при невизнанні їх сторонами (ст. 60 ЦПК України).
При цьому суд безпосередньо не повинен брати участь у зборі доказового матеріалу.
За викладених обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання договору поруки припиненим відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
-
В принципе все правильно.
Но все равно лучше просить восстановить сроки на подачу дополнений к апелляционной жалобе.
.
Ок спасибо учту, напишу когда получу полный текс решения
Решение шевченковского суда, об отказе поручителю
в Правосуддя і кривосуддя
Опубликовано
Уже это проходили, и минюст благополучно замял дело (((