Antonina
-
Число публикаций
764 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Antonina
-
-
Отвечу по порядку:
1. Пишите жалобу в управление юстиции Днепропетровской области и в Минюст на неправомерные действия нотариуса. Обосновывайте наличием судебного спора и отсутствием бесспорной суммы на основании которой нотариус имеет право делать исполнительную надпись. Также подавайте заявление в прокуратуру. Отдельно укажите что залог оформлял другой нотариус, а банк обратился к Днепропетровскому нотариусу для совершение незаконных на Ваш взгляд действий.
2. Необходимо подать иск в суд о признании исполнительной надписи такой, которая не подлежит исполнению. Ответчики по иску будут банк и нотариус, третье лицо - исполнительная служба. основной аргумент, что договор оспаривается в суде и банку это известно.
3. п. 283 на эти отношения не распространяется.
4. После принятие иска о признании исполнительной надписи такой, которая не подлежит исполнению, просите ДВС приостановить исполнительное производство.
5. Суд обязательно уведомьте о том, что банк сделал исполнительную надпись не имея никаких оснований и что Вы оспариваете эти действия в суде. Покажите судье, что банк мошенник.
6. Решение суда в пользу заемщика вполне вероятно.
По пункту 4: Антирейд, в других постах вы писали, что подавать нужно в административный суд на исполнительную службу одновременно с подачей в суд на признание исполнительной надписи, как неподлежащей к приминению. Я тут почитала и пришла к выводу, что подавая иск о признании исполнительной надписи, как неподлежащей к приминению, можно просто подать заяву об обеспечении иска - об приостановлении исполнительного производства до принятия решения по данному делу или как вы написали с копией ухвалы и заявлением о приостановлении дела посетить ДВС. Это и время сэкономит (сегодня 3,5 часа ждала предварительного заседания, в итоге мне сказали когда будет основное заседание и отдали заперечення банка) и эффект будет тот же. И как действовать, когда ухвала о признании исполнительной надписи, как неподлежащей к приминению, будет на руках?! все равно в суд?!
-
Сегодня было предварительное заседание по иску, который я выкладывалв в это ветке , где я -истец, муж как заемщик и Альфабанк как кредитор - ответчики. Почитала заперечення, которое банк прислал по почте в суд в одном экземпляре, наулыбалась от души!!! договор беззалоговый за 2007 год, через год муж в этом же банке взял кредит под залог, где я поручитель и есть заявление, где я не против передать в залог автомобиль. Так вот юрист банка начал ссылаться на договор залога по второму кредиту и мое заявление на передачу в залог авто...
Потом он пишет, что обращаю внимание суд, что договор залога был заключен в 2008 году, а брак заключен 3 марта 2009 года...(на самом деле в сентябре 2006). По их словам получается, что не понятно на каких основаниях я вообще писала это заявление о том, что я не против передать авто не будучи еще в браке...Потом они пишут, что т.к. в договоре поручительства и кредитном договоре есть третейская оговорка, то я должнабыла подавать в третейский суд-самый гуманный в мире суд. Только не понятно каким я боком к этой третейской оговорке?! я ж не подписывалась под этими договорами.... И в просительной части просят суд оставить мой иск без рассмотрения... 
дааааа, наверное им просто нечего было написать по делу.... -
Sanych, я так понимаю вы практикующий юрист! объясните пожалуйста, почему никто не принимает к вниманию то, что ст.524 говорит о том, что валюта обязательства должна быть в гривне, и стороны могут определить эквивалент в иностранной валюте (т.е. не прямое выражение в иностранной валюте, а только привязка к ней). Ведь данная императивная правовая норма говорит, что только так и никак по-другому, в отличии от валюты выполнения обязательства, а именно ст533 которая имеет бланкетную форму с отсылкой к НПА, которые имеют силу закона и описывают условия и порядок использования иностранной валюты в виде платежа!!! а именно наличие индивидуальной лицензии
-
Исходя из этого ответа как им можно,что то доказать,если они не понимают,что не они инициаторы по кредиту,что делать,я уже и не знаю.?
А банку ничего доказывать и не надо, они давно все понимают, что попали из-за своей тупости и жадности, но пытаются изворачиваться в агонии, в надежде, что государство и дальше будет потдерживать их и не допустит развала банковской системы. Мне так в банке и сказали, ну и что, что закон на вашей стороне... Суд приймет другое решение!!! и вот наша задача убедить суд, да так убедить, что бы он не мог принять решение в пользу банка, а вот это задачка!!!!
-
Почитайте про исполнительную надпись в этой теме: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=739
У меня тоже ОТП и те же приколы, правда я еще сама во всем не разобралась.
-
Сегодня состоялось судебное заседание по взысканию с Особа-1 задолженности по кредитному договору в сумме 1500000 грн.
В судебном заседании я заявляю встречное исковое, о признании договора недействительным.
Реакция судьи просто потрясающая: "Ой только не говорите, что это все на том основании, что кредит в валюте...." пауза... "бред какой то с этими вашими исками. Ладно, будем рассматривать. Заседание переносится."
Занавес.........
пипец...
-
Кстати, нужно не забывать, что ЗУ Про банки регламенирует деятельность только банков, а Декрет регламенирует деятельность всех субъектов валютных отношений, где ком банки всего лишь один из этих субъектов.
Это я к тому, что банковская лицензия и дозвил на банковскую деятельность как вид хозяйственной деятельности не отменяют генеральную и инд лицензии на определенные валютные операции.
-
это что - вопрос с лицензиями весь вышел вон?
я даже не сомнвался...
"давить" нужно на другие кнопочки в зу "о защите прав потребителей".
Почему вышел вон?! это так НБУ трактовал ЗУ Про банки забыв Декрет, который никто не отменял....
-
"Ещё я так чуствую, что могут все сьехать в ту сторону, что Декрет регулирует отношения только между Резидентом и Нерезидетном"
- каким образом съедут?! там такого нигде нет
Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
nameless, а вы бы не могли выложить свой запрос в минюст?
-
Начальник
Управління методології К.Є.Раєвський
Додаток 9
до Положення про порядок
видачі банкам банківських
ліцензій, письмових дозволів
та ліцензій на виконання
окремих операцій
{ Teкст підготовлено Відділом баз данних НПД УКС ВР }
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
БАНКІВСЬКА ЛІЦЕНЗІЯ
N __________
( Дoкумeнт взято з сайта BPУ - http://zakon.rada.gov.ua )
ВИДАНА ___________________________________________________________
(повна назва банку)
_________________________________________________________________,
ЗАРЕЄСТРОВАНОМУ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ
_____ ______________ ________ року ЗА НОМЕРОМ ___________,
ВИДАНУ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ _____ ____________ ______ року,
НА ПРАВО ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ, ВИЗНАЧЕНИХ
ПУНКТАМИ 1-4 ЧАСТИНИ ДРУГОЇ ТА ЧАСТИНОЮ ЧЕТВЕРТОЮ
СТАТТІ 47 ЗАКОНУ УКРАЇНИ
"ПРО БАНКИ І БАНКІВСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ",
ЗГІДНО З ДОДАТКОМ ДО ЦЬОГО ПИСЬМОВОГО ДОЗВОЛУ.
ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ______________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
____ _____________ ______ року
Кто видел у банков такую лицензию?Или я чего-то не понимаю?
Копия весит в каждом филиале банка на стенде. Только там написано "...частиною першою та пунктами 5-11 частини другоъ статты 47 ЗУ "Про банки..." И про додатки ничего нет. Но это ведь лицензия на хозяйственную деятельность субъекта хозяйственной деятельности...
-
При оплате процентов банку, индивидуальная лицензия не нужна, согласно ПОЛОЖЕННЯ про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу затв. постановою НБУ від 14.10.2004 N 483, зг. п.1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями);
При оплате заемщиком процентов, банк выступает как получатель (а все документы на это у него впорядке). А хотя этим положением регулируется использование безналичной иностранной валюты, практически у вех (у меня так точно) платеж происходил путем пополнения заемщиком своего рассчетного счета, который был отрыт в этом же банке одновременно с получением кредита, и затем списывал с рассчетного счета причитающуюся сумму по графику. Т.е. фактически был безналичный рассчет.
Inn, эта тема уже множество раз обсуждалась и нужно все равно стоять на своем-нужна индивидуальная лицензия:
1. ст.192, ст.533 ЦКУ говорят, что только ЗАКОН может определять порядок и условия использования инвалюты как средство платежа!!!
2. Декрет имеет силу закона (где-то здесь я выкладывала номер закона о делегировании законодательного права верховной радой кабинету министров и ст.97-1 КУ за 78 год, где сказано, что КМУ может выдавать декреты имеющие силу закона!!!!). А в Декрете сказано, что индивидуальная лицензия необходима при использовании инвалюты как средство платежа и никак не может быть по-другому!!! и в полномочиях НБУ: ст.5 п.6. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України. А также ст.11 п.1:...
видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;
.....
Как видите никто не наделял полномочиями НБУ менять нормы прописанные в Декрете!!!
3. Постанова НБУ- это подзаконный акт-смотрим п.1 ...ТОЛЬКО ЗАКОНОМ....а не законодательством. + у НБУ нет таких полномочий, это я про пункт 1.5 Постановы НБУ від 14.10.2004 N 483-явно НПА выданный не в межах Декрета
4. Можно рассуждать так: Декрет говорит, что нужна инд лицензия, а Постанова НБУ, что не нужна -имеем противоречие двух НПА!!! Згідно, п.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності правового акту закону України суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. А что у нас имеет большую юридическую силу?! Декрет!!!! т.к. ЗАКОН!!!!
5. Можно рассуждать так: читаем: п.1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями);
любой письменный дозвол имеет додаток, в котором есть приложение с указанием перечня определенных валютных операций. И в этом перечне нет валютной операции: принимать от заемщиковв инвалюту в виде платежей по обязательствам!!! а есть только залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України!!! а кто по єтой операции инициатор-конечно заемщик, ведь вы пришли в банк за кредитом!!! а кто получатель?! конечно заемщик - вы получили кредитные средства!!!
как не крути - нужна индивидуальная лицензия!!!
-
Отдельное спасибо Антирейду за этот проект!!! к сожалению у меня никак руки не дойдут, что бы разобраться в том как открыть свой веб кошелек, что бы отблагодарить вас!!!!
может вы б контекстную рекламу разместили для заработка, я б с удовольствием по ней регулярно шастала 
-
Честно говоря я тоже думаю как повысить активность наших сограждан... Рассказываю знакомым, а они вообще не понимают, что шанс есть и говорят, ты судись, а мы на тебя посмотрим. Обидно, ведь вместе мы сила. Я думала дать объявление в местной газете и посбрасывать весь материал на диски для интересующихся, за символическую цену стоимости диска и пересылки.
Знакомые так говорят, потому что на них банк еще в суд не подал, а вот когда подаст, то будут кричать КАРАУЛ....а вообще пассивности нашего народа я поражаюсь....не зря на нас наши "народные избранники" так ездят.
Хотя nameless тоже прав, что юрист многим не помешал бы. Хотя я, например, тоже помыкалась-помыкалась по юристам-увидела туже картину, что и nameless и поняла, что нужно надеятся только на себя.... но я в себе уверена, что с могу не растерятся, а граммотно (на сколько моих знаний хватит
) отбится от банка, благо, уже сколько судебных решений перелапатила, НПА перечитала, преблизительно знаю, что банк в ответ петь будет, да и оратор я не плохой... да и времени хватает, сижу в декрете, сын маленький-только спит и ест....а вот если б на работу нужно было ходить и работать, то врядле моральных бы сил хватило что б это все осилить... -
Почитайте здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...entry3013
и здесь иск в сообщении №8: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=804
-
Спасение утопающих, дело рук самих утопающих!!! у меня вот идея появилась - дать статью в местную газету, где в кратце описать, как банки "идут нам на встречу" загоняя еще в большую петлю и как выход вкратце описать как с ними бороться в судах, суть исков про недействительность и мнимость, описать, что закон на нашей стороне, но за то что бы суды этот закон выполняли нужно бороться!!! вплоть до пикетирования судов с призывом рассматривать дела по ЗАКОНУ!!! ну и оставить свои координаты и раздавать всем налево и направо консультации и скидывать иски, в принципе они будут типовые, если по валюте и валюте выполнения, только вставляй свои данные. Надеюсь это вызовет всплеск активности у заемщиков - ведь в судах целые шкафы дел между банками и заемщиками, притом первые подают на вторых, а вторые смиренно молчат не зная, что делать, вот только тогда банки может задумаются, что им ЖОПА.... А то ведь нас на сайте единицы-передавять по одному и все...
-
В своих интересах (проиграл в автоматах) или вообще не помнит.
Спасибо, примем на вооружение.
-
Иск: признание кредитного договора недействительным ст.65 СКУ
-
1
-
-
А договор поручительства тоже можно по этим основаниям попробовать расторгнуть?
Вот ссылка по этой теме, там Антирейд выложил ссылки решений судов по признанию договоров поручительства недействительными на основании неведения одного из супругов: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...entry3013
Могу выложить свой иск, в принципе они не очень будут отличаться.
-
Антирейд, подскажите пожалуйста, что отвечать мужу, когда его спросят о том куда он потратил эти кредитные деньги?! этот вопрос почему-то не освещен в решении.
Згідно п.4 ст.65 Сімейного Кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Можно конечно сказать, что на любовницу
, а если, например, отдал другу на лечение или какой-то другой вариант... -
Я тоже подала в суд на мужа и банк Альфа по причине-не знала о кредите, предварительное 27.02.10. Параллельно муж подал о признании кредита недействительным из-за валюты.
-
Решение интересное, только мало чего дает. С заемщиков взыскали всю сумму задолженности по кредитному договору, причем единоразово.
Кто и что выиграл непонятно.
пени нет, которая иногда как тело кредита...нужно взять на вооружение - это на крайний случай, если договор не признают недействительным
-
Цивільний кодекс ст. 215 Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена
законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого
правочину недійсним судом не вимагається.
Я так полагаю, что просить суд нужно о признании договора "недійсним", а суд может отказать в иске ссылаясь на тот факт, что "договір є нікчемним"
Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред’являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.
П О С Т А Н О В А № 9
Пленуму Верховного Суду України 2009р.
ст.5 п.2
-
Нашла на сайте юриста основные нарушения судей http://www.urist.in.ua/showthread.php?t=51295&page=3
Это как раз для Самоучки:
....
17. Часто судьи практикуют отказ в открытии производства по поданому иску, находя в исках мнимые «недостатки». Необходимо знать и помнить, что при подаче иска в суд в нем могут быть лишь два недостатка – это отсутствие спора, что предусмотрено ст.15 ГПК Украины и отсутствие оплаты судебных сборов, что предусмотрено ст.ст.81 и 121 ГПК Украины, а все остальные непонятные и отсутствующие в иске моменты судья обязан и может выяснить и затребовать в предварительном судебном заседании, что предусмотрено ст.129 ГПК Украины, на котором должны присутствовать обе стороны процесса. Как правило, судьи это предварительное заседание предпочитают проводить в письменом виде и лишь с истцом, что является нарушение норм ГПК Украины.
....
-
Скачала с Лига - вынесли на обсуждение:
Идет суд с банком, имее ли право на жизнь такая позиция? Дайте комментарии, если можно.
СУДОВІ ДЕБАТИ
Позивач звернувся до суду з позовом про захист порушених прав споживача. Позивач вважає, що Банк ввів його в оману шляхом публічної пропозиції до продажу продукції (послуги) яка вилучена з цивільного обороту на теріторії України.
Прийнявши таку пропозицію споживач змушений при виконанні договору наражатися на небезпеку втрати майна.
Вважає, що банком порушені його права споживача, а саме - право споживача на отрмання інформації
Ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів»
1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Iнформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Iнформація про продукцію не вважається рекламою.
Право споживача на належну якість обслуговування –
Ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів»
Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
Позивач вважає, що його шляхом омани змушено придбати продукцію ( послугу) яка вилучена з цівільного обороту.
Відповідно до ст.1046 та ст.1054 ЦК України за кредитним договором передбачається надання кредиту (перехід права власності на об’єкт цивільного права - грошові кошти –«Кредит» від кредитодавця до позичальника), і сплата за надання кредиту (перехід права власності на об’єкт цивільного права - грошові кошти, від позичальника до кредитодавця), тобто здійснюється торгівельна операція.
торгівля — будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари. (ЗУ України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»)
Товаром є будь – яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності, немайнові права ,призначені для продажу .(Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91.)
продукція — будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; ( ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів).
Операція з кредитування є торгівельною операцією в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів»
Так як спірний договір регламентує порядок вчинення правочину з об’єктом цивільного права, який вилучений з обороту та теріторії України, і порушує правовий режим такого майна- Позивач просить застосувати такий захист порушеного права як – визнання договору недійсним (нікчемним) відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»
7. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.
Судом досліджувалися наступні обставини справи –
Між Позивачем та Відповідачем укладений договір про надання кредиту в іноземній валюті. Договір укладений на підставі публічної пропозиції ( пропонування до продажу) про надання кредиту в іноземній валюті громадянам України.
При наданні пропозиції щодо кредитування, банк встановив більш вигідні умови кредитування в іноземній валюті – меньша кредитна ставка.
Договором кредитування визначені умови здійснення правочину стосовно такого об’єкту цивільного права – як іноземна валюта.
__________ місяці Позивач отримав інформацію, що він уклав правочин стосовно об’єкту цивільного права, який вилучений з обігу на теріторії України. На цей об’єкт цивільного права встановлений такий правовий режим як заборона обігу та використання в якості платежу. За порушення встановленого правового режиму чинним законодавством, а саме ст. 162 КУпАП встановлене кримінільне переслідування, одним із засобів якого є конфіскація. Таке переслідування може завдати значної шкоди майновим інтересам Позивача.
Позивач вважає, що якщо б йому було відомо, що іноземна валюта вилучена з обігу і заборонена в якості платежу на теріторії України і така інформація була надана йому до укладання договору, він не уклав би цей договір.
Публічна пропозиція (пропонування до продажу) щодо кредитування в іноземній валюті ввела в оману Позивача і він не зміг правильно оцінити наслідки пропозиції щодо укладання договору про кредитування в іноземній валюті.
На теперішній час виконання цього договору завдає шкоди інтересам держави і змушує Позивача порушувати законодавчі заборони.
Правове обгрунтування зазначених обставин –
Відповідно до ст. 177 та ст.178 ЦК України - «Об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші ……….»
Об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.
Види об’єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об’єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.
Види об’єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об’єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
Ст. 192 та ст. 193 ЦК України до об’єктів цівільного права відносить і валютні цінності , в тому числі і іноземну валюту.
Відповідно до визначення юридичного терміну «іноземна валюта» Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» іноземна валюта - іноземні грошові знаки …………….., що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави …., , на відміну від валюти України що є - грошові знаки ………………., що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України,
обіг — переміщення (транспортування) або зберігання та будь-які дії, пов’язані з переходом права власності чи володіння, включаючи продаж, обмін або дарування;
( ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів»)
На забезпечення вимог ст. 99 Конституції України –
«Грошовою одиницею України є гривня.»
ЗУ «Про національний банк України» статтею 35 «Обіг банкнот і монет» чітко визначів, що Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Визначення в цій статті гривні як єдиної законного платіжного засобу на теріторії України є законодавчою забороною на використання на теріторії України як платіжного засобу будь – якої іншої грошової одиниці.
Також ЗУ «Про національний банк України» встановив законодавчу заборону на обіг на теріторії України інших грошових одиниц, ніж гривня.
Така заборона визначена ст. 32 ЗУ «Про Національний банк України» - ….. обіг на території України інших грошових одиниць ……………… забороняються.
Іноземна валюта і є як раз тією іншою грошовою одиницею.
Таким чином іноземна валюта є об’єктом цивільного права вилученого з обороту.
На захист прав споживачів у такому випадку, ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» заборонила як такі, що вводять в оману, наступні дії - пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;
продукція — будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;
реалізація — діяльність суб’єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг);
( ЗУ «Про захист прав споживачів»)
Твердження Відповідача про те, що він може здійснювати заборонену валютну операцію за наявності в нього ліцензії та дозвілу Національного банку України не може бути прийяте судом з наступних підстав –
Заборона на обіг іноземної валюти на теріторії України встановлена законом. Тільки законом можуть бути встановлені випадки виключення з законодавчої заборони. Про що чітко визначає ст. 192 та ст. 193 ЦК України.
Як зазначає сам Відповідач до теперішнього часу чинне законодавство України не встановлює дозвіл на кредитування в іноземній валюті на будь – яку суму. Тобто немає виключення з законодавчої заборони.
Виконання Конституції та законів України є обов’язковим для Національного банку України, тому він не може видати ні ліцензію, ні дозвіл на заборонену валютну операцію.
Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про Національний Банк України»
Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання.
Ст. 45 ЗУ «Про Національний Банк України» встановлює сферу обігу іноземної валюти в межах валютного ринку і покладає на НБУ повноваження щодо організації функціонування валютного ринку .
Тому надаючи дозвіл банкам на здійснення певних валютних операцій від чітко визначає, що дозволяються неторгівельні операції з валютою ( без передачі прав власності) та розміщення іноземної валюти на валютних та міжнародних валютних ринках, тобто ті операції які підпадоють під режим регулювання Декрету КМУ
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 150 від 15. 04. 98 року
1. Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб’єктам цього ринку, до яких належать:
- Національний банк України;
- уповноважені банки (комерційні банки, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями);
- уповноважені кредитно-фінансові установи (які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями).
1.2. Суб’єктами міжбанківського валютного ринку України, крім перерахованих вище, можуть бути валютні біржі, які отримали ліцензію Національного банку України на право організації торгівлі іноземною валютою.
Громадяни України не є су’єктами валютного ринку , тому розміщення іноземної валюти у громадян України виходить за межі валютного ринку і не підпадає під режим ліцензування.
Тому ліцензія та дозвіл НБУ не скасовує законодавчу заборону на обіг іноземної валюти на теріторії України.
Тому укладений договір порушує правовий режим об’єкта цивільного права - заборону шляхом вилучення з обігу та використання в якості платежу, і є нікчемним.
На підставі вище викладеного
ПРОШУ СУД :
Захистити мої порушені права споживача шляхом визнання кредитного договору нікчемним.
Постановление ВХСУ относительно незаконности валютных кредитов
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Надо посмотреть в закон о лицензиях, что там по срокам, например, у моего мужа лицензия на пассажирские перевозки, так она имеет свой срок действия 5 лет, потом нужно новую получать. Наверняка у банка есть дозвил, который действовал в момент заключения вашего кредитного договора, а именно в декабре им пришлось получать новый., т.к. срок действия окончился.