KTF

Я с вами согласен, но сидеть и ждать перемен, либо что зеленые человечки все за нас сделают бессмысленно. По этому я и предложил объединиться и сделать что в наших силах для достижения желаемого результата и улучшения жизни. Новая власть, много говорит, но делает все да наоборот , по этому я и переживаю, что в нашей стране скорее всего так все и останется, разве что ежемесячно будут менять закон о языках да менять начальников силовых структур укоряя последних в их некомпетентности, а сам министр назначивший их разве тогда не должен подать в отставку из-за некомпетентности?.. И так во всем…

Арбитр тоже человек, а когда речь идет о том, что сформированая практика идет в разрез с требованиями закона, то мне кажется, что вы идеалист, далеко живущий за чертой реальности и который уж точно не связан с судопроизводством. Как может арбитр судить поза пределами законов, как арбитр имеет право рассматривать одно производство, которое подлежит рассматривать за правилами разных судопроизводств. Как договор между кредитором и поручителем может породить обязательства для третей стороны. Как суд может принять иск к рассмотрению, спустя два года после истечения сроков давности, а на заявление ответчика о применении исковой давности, ответить, что суд не усматривает оснований для применения сроков исковой давности. Как суд рассматривая спор между супругами может отказать жене в признании права совместной собственности, ссылаясь на то, что признание права нарушит имущественный права супруга, как суд который может по двум одинаковым делам вынести разные решении и т.д. Я понял одно, что на этом форуме скорее всего собрались филологи и пустоплёты, которые только и занимаются тем, что соревнуются остроумии и ни разу не сталкивались с реалиями судебного произвола. Также хочу ответить филологам, когда я печатаю, то может некоторые клавиши залипают, та если честно я плевать хотел сей час на орфографию , я набираю текст. Филологов прошу оценить мою работу, заранее благодарен. Из описанного видно, что вас всех устраивает нынешнее состояние судебной системы, когда рейдеру за два дня решат любое дело, а человек, который исправляет ошибку в документе судится более 6 месяцев, когда человек совершивший ДТП со телесными средними повреждениями получает 5 лет лишения свободы, в то время когда другой за причинение смерти в результате ДТП совершенное в состоянии опьянения, связанное с выездом на полосу встречного движения всего лишь год условно, когда коррупционера за 100 000 у.е оправдывают, а секретаря за канцелярские принадлежности привлекают к штрафу. Когда судья который вынес незаконное решение в результате которого человека посадили за несовершенное им преступление а спустя 3 года нашелся настоящий преступник не привлекают к уголовной ответственности, и т.п. и т.д. По этому друзья, прежде чем что либо писать подумайте насколько вы адекватны в своих высказываниях, и будет ли ваша реплика интересна читателю, ведь большинство людей сюда идут не оценивать ваше остроумие и филологические навыка. Хочу сделать заметку, не все судьи и суды противоправны, - но их подавляющее большинство. Уважаемый Bolt, критикуя правописание других проверте орфографию... В русском языке слова "заперечень" нет, есть слово "возражений" Спасибо

Вот почитал Ваши посты, и все стало ясно. Некоторый в этом форуме занимаются кнопкодавством типа Obelix. Если Вы ошибки отслеживаете, то Вам в школу, - филологом. Другие о финансовых потоках говорят абсурд , по тому что не может дать ответ куда банки полученные от народа деньги в виде возврата долгов, по другому курсу, проценты, штрафные санкции и пени переводят после выплаты депозитов с процентами , напомню в оффшоры. Из поста ВОВАНчика складывается мнение , что данное лицо тесно связан с банковской средой, по тому, что так сильно переживает, что деньги лежат не на депозитах. у банков. Хочу также разъяснить вывод денежных средств в оффшоры, это извлечение из оборотов, а какая уж там разница, деньги лежат у бабушки в банке и в подвале, или крупные олигархи положили их на счета где-то в Швейцарии или Кипре. Я начал эту тему не для того, чтобы некоторые слабо мыслящие устроили соревнование по остроумию, таким людям действительно лучше на сцену цирка. Я же хочу найти людей, юристов которые неоднократно сталкиваются с судебным произволом, рейдерскими исхищрениями, отбиранием бизнесов имущества та прочим изхищрениями на тему как используя гнилую судебную систему извернутся и украсть целое государство, да так чтобы им за это ничего не было, и т.д. Гибель нашего государства в отсутствии правового нигилизма, коррумпированности судов, а не милиции, прокуратуры или чиновников. Любой коррупционер рейдер всегда может найти защиту и поддержку в наших судебных органах. По этому я просил бы тех кто занимается словоблудием по причине низкого ума разминать свои руки и пальцы в других жизненных аспектах а не банить тему засоряя своим малым умом "ЭФИР". Большое спасибо за понимание и поддержку.

Добрый день друзья форумчане. Вот уже 6 лет я борюсь с банками в судах да и не только защищая своих клиентов и друзей. Как свидетельствует практика, в нашей стране суды полностью стоят на стороне банков, так же на их сторону в 2011 году стал и Национальны банк. Так уж повелось что со своими финансовыми проблемами наши граждане остались один на один с "врагом", что позволило банкам давить народ. ведь смешно говорить, что человек взявший у банка 200 000 гривен на сегодняшний должен банку около 1 500 000 гривен при стоимости его залогового имущества не более 150000 гривен. Таким образом, я уверен, что победить это мы можем одним путем - объединившись. На сегодняшний день политическая ситуация в стране может помочь нам решить проблему, если её умело использовать. Пока общество сконцентрировано на ситуации в Крыму у нас есть время собраться и объединится, у уж потом начать действовать, вымогая у государства определенных изменений государственной и банковской политики в решении наших вопросов. Используя люстрации привлечь к ответственности не чистых судей частности Жовтневого и Индустриального судов г. Днепропетровска, добиться свержения Коломойского, который, используя теперь государственный аппарата в Днепропетровске массово уничтожит всех заемщиков Приват банка. Ведь обратите внимания, что даже когда к человеку прибывает госисполнитель, он действует, так как хотят сотрудники банка напливая на закон и права человека пусть это и должник. Нам необходимо бороться ВМЕСТЕ , иначе нас съедят поодиночке. надеюсь есть еще люди которые не хотят потерять все. Давайте объединятся, вырабатывать единую стратеги борьбы, и бороться. Ведь что не говори, а вот уже более 6 лет мы боремся, и по этому все еще на плаву, а те кто сразу спасовал ,на сегодняшний день остались без ничего. НАМ как никогда необходимо повлиять на судебный процесс в Украине, по тому, что именно из-за коррумпированных судей мы на сегодняшний день теряем все, а рейдерские группы, банки со своими коллекторами, приваты и Верусы, отбирают у нас будущее. Именно банки взвинчивают курс доллара ,именно банки изымают деньги из оборота, вследствие чего уменьшается денежная масса, что приводит к снижению покупательной способности, и втягивает нас в непосильную борговую яму. ГРАЖДАНЕ подымайтесь, не спите, иначе заплачете.

Где её добыть, а затем можно написать письмо в СБУ и ГЕНПРОКУРАТУРУ. У кого есть возможность или знакомый судья, может кто либо добыть эту телеграмму?

А можно узнать эти идеии. Хотелось бы получить такое письмо. Вот тогда бы любое решение об откази в иске можно было оспаривать в силу давления на суд.

Если я понял правильно то всей борьбе кердык. Необходимо обращаться в правоохранительные органы с жалобами. Хочу заметисть по теме "ОБращение к власти" пока мы готовим одно общее обращение время уходит. Я рекомендовал бы каждому от себя от юридической конторы, от общественной организации, от юридического лица, кто кем является начать отправлять письма в разные инстанции. Образцы писем и заявлений отправлять на форум, а повозможности и ответы на эти письма и заявления. Время уходит и оно настроено против нас.

Уважаемые господа "форумчане", хотелось бы услышать коментарии на следующую дилему: Согласно ст. 9 Положення НБУ "Про кредитування" ( v0246500-95 ), "Кредити в іноземній валюті надаються резидентам України та юридичним особам-нерезидентам - банківським установам. " Если я правильно понял, то кредиты в иностранной валюте банки могут надавать только банкам, а не физическим лицам и юрлицам субъектом хозяйствования. А также прошу прокоментировать следующее: Согласно " Л И С Т а НБУ N 13-126/2356-8649 від 26.11.97 " до Кримського управлыння НБУ НБУ рекоменду " Прийміть до керівництва в роботі пункт 6 постанови Правління Національного банку України від 20.11.97 р. N 385, яким передбачено: "Визнати такими, що не допускаються операції з надання кредитів комерційними банками резидентам України в іноземній валюті для подальшого продажу валюти на міжбанківському валютному ринку з метою отримання резидентами коштів у гривнях."" ЕСЛИ Я правильно понял, то банкам нельзя выдавать кредиты резидентам (если я правильно понял трактовку) в иностранной валюте для того, чтобы резидент затем провел обменную операцию, после чего произвел расчет по целевому условию кредита (товары, услуги, имущество)

а что это за закон? З А К О Н У К Р А Ї Н И Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 40, ст.364 ) { Вводиться в дію Постановою ВР N 187/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 40, ст.365 } { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 184/96-ВР від 07.05.96, ВВР, 1996, N 28, ст. 135 N 1034-XIV ( 1034-14 ) від 10.09.99, ВВР, 1999, N 44, ст.390 N 1559-III ( 1559-14 ) від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172 N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1454-IV ( 1454-15 ) від 05.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.270 N 1766-IV ( 1766-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.77 N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.510 N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 52, ст.763 N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.101 } { У тексті Закону: слова "індивідуальної ліцензії Національного банку України" замінено словами "висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики"; слово "термін" в усіх відмінках і числах замінено словом "строк" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Стаття 1. Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. { Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007, N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009, N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 } { Частину другу статті 1 виключено на підставі Закону N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Стаття 2. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. { Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007, N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009, N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 } При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. ( Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 184/96-ВР від 07.05.96 ) Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку ( 1392-2007-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. { Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Стаття 3. Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. { Стаття 3 в редакції Закону N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Стаття 4. Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). { Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. { Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. ( Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. ( Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею. ( Стаття 4 в редакції Закону N 184/96-ВР від 07.05.96 ) Стаття 5. У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента. { Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Стаття 6. Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. { Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 184/96-ВР від 07.05.96; в редакції Закону N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Порядок ( 1409-2007-п ) віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України. { Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 184/96-ВР від 07.05.96; в редакції Закону N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку. { Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про космічну діяльність" ( 502/96-ВР ), а також суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" ( 2660-14 ), після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. { Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1559-III ( 1559-14 ) від 16.03.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 } Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1454-IV ( 1454-15 ) від 05.02.2004 ) Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. { Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1454-IV ( 1454-15 ) від 05.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 } Стаття 7. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 17-93 ( 17-93 ) "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 17, ст.186, N 49, ст.462). Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР НАДЕЮСЬ Это кое-что разъяснит!

Общался я с судьей хозяйственного суда Франковской области, который на вопрос, какая сложилась практика и мнение в вашей области относительно валютных кредитов, мне сообщил о том, что есть распоряжение ВСУ (детали не озвучил) отом, что вопрос правомерности заключения кредитных договоров в иностранной валюте, это компетенция контролирующих органов. Так как расмотрение этих дел судами может подорвать банковскую систему, то по этому суды должны отказывать в удовлетворении таких исков. Что касательно 533 ГК Украины, то мне сообщили, что в области нету дел относительно исполнения обязательств в иностраной валюте, по этому в области сложилась практика о том, что кредит в иностраной валюте законен так как заемщик сам просил банк выдать кредит в инвалюте, и как доказательство своей правоты запрашивает у банка копию заявления на выдачу кредита. Таким образом все требования о том, что банк не имел права выдавать кредит резиденту в инвалюте, неоходимо отправлять контролирующим органам, а в случае отрицательного ответа обжаловать такие решения в суде. Из принципов законодательства выдавать кредит в иностраной валюте на территории Украины разрешается если одна из сторон кредитного договора нерезидент это и закреплено в Постанова НБУ № 270 о предоставлении и получнии кредитов в инвалюте резедентами у нерезидентов. Других нормативно правовых документов относительно кредита в ин валюте резидент -резидент нет. Основной ударной силой должно бы исполение кредитных договоров. Основными условиями кредитныого договора есть срок, процент сумма порядок выполнения обязательств. Вот имено порядок выполениря обязательств не соответсвует требованиям закона и противоречит им. Но в этой части судья сообщил, что лучше вы попытаейтесь частично признать недейсвтительным, имено порядок выполения обязательств, изменить на выполнение обязательства в гривне по курсу. Но тогда как быть с оплатой банком своего обязательства перед нами по кредитному договору без лицензии? Ответ на этот вопрос я от него не получил. Что касательно выражения обязательств в иностраной валюте, то суды считают, что это правомерно в силу части 2 ст 524 ГК. Тогда мне не плонятно: что слова выразить и определить, это что слова синонимы? Кроме это статус инвалюты согласно ч. 2 ст. 192 и ч. 3 ст. 533 ГК определяется законом. В украине есть один закон где статус инвалюты закреплен как статус валюты для выполнения обязательств в сношениях с нерезидентами при экспортно-имортных операциях. На это судья посмотрел удивленым взглядом. Извеняюсь за абракадабру, но имено таким образом я попытался выложить длительный разговор с судьей Подводя итог хотелось бы обратится к юристам которые пытаются оспаривать валютные кредиты не вникая в дебри происходящего.Уважаемые колеги попытайтесь хоть немного глубже вникнуть в судь проблемы. Ведь от правельности составленого искового заявления и правельного акцента оспаривания зависит результат. А когда юрист обратился в суд по вормальным обстоятельствам указав лишь в иске словам "о признании кредитного договра недействительным" для украшения своей деятельности перед клиентом, а потом когда поиграл оправдывается, что все куплено банками, помните, что таким образом вы создаете негативную практику в силу которой суды первых инстанций начинают выносить решения не в пользу заемщиков. Зарание всем благодарин за внимание.

На счет Самого Гуманного Суда можно поспорить..... ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1 01001, м .Київ, вул. Хрещатик, 42-а Справа № 2-1684/10 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 березня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого: судді Ільєвої Т.Г, при секретарях: Кваші І.М.,Сливка А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», ОСОБА_4 обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» про визнання недійсним кредитного договору,- В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 27 грудня 2007 року між сторонами даної справи було укладено кредитний договір № 014-09.5-81427, згідно умов якого відповідач надав йому кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 14 845, 00 доларів США, що еквівалентно 74 950 гривень на момент укладення договору на споживчі цілі (придбання автомобіля) до 27.12.2003 року виходячи із ставки 12,95 % річних. 10 січня 2008 року між ним та ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» був укладений договір застави №20. 24 грудня 2007 року відповідно до копії договору купівлі-продажу №2672 ним було придбано автомобіль марки CHEVROLET AVEO TC58U, 2007 року випуску. Станом на 17.05.2009 року у позивача виникла заборгованість у сумі 13 979,27 доларів США, відповідно до претензії – повідомлення ВАТ «ОСОБА_3 Аваль». 16 червня 2009 року позивач отримав від банку пропозицію щодо врегулювання проблемної заборгованості по кредитному договору. Вимагає визнати недійсним кредитний договір, оскільки використання іноземної валюти за спірним договором як засобу платежу, на його думку суперечить вимогам чинного законодавства, вважає, що у банку відсутні правові підстави для здійснення кредитних операцій в іноземній валюті. Просить визнати вищезазначений договір кредиту недійсним. Позивач в судовому засіданні позов підтримав з викладених в ньому підстав та просив його задовольнити. Представник відповідача ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити. Представник відповідача ОСОБА_4 обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог. Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між сторонами даної справи укладено кредитний договір № 014-09.5-81427, згідно з умовами якого відповідач надає позивачу кредит у розмірі 14 845,00 доларів США строком до 27 грудня 2013 року. 10 січня 2008 року, з метою забезпечення виконання позивачем кредитного зобов’язання, між сторонами було укладено договір застави ВКВ №896716. Відповідно до умов кредитування зазначеного договору кредит позивачу надавався в іноземній валюті. Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що позичальник забов’язується належним чином використовувати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів банку, та виконувати всі інші боргові забов’язання в порядку та строки, визначені договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що наданням банком грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної кредитної лінії та проведення ним дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті ( в тому числі оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. Позивач посилається на ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яка передбачає проведення валютних операцій на підставі відповідної ліцензії НБУ, вважає, що використання банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний договір пункт, що значно погіршує його становище. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб’єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача, тому вважає, що кредитний договір в цілому має бути визнаний недійсним. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Згідно п. 8 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 9 листопада 2009 року, відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Утім, усі умови – істотні, звичайні і випадкові після укладення договору стають однаково обов’язковими для сторін і у сукупності утворюють зміст договору. Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) забов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник забов’язується повернути кредит та сплатити проценти. В судовому засіданні було встановлено, що позивач з січня 2008 року по серпень 2009 року сплачував заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті (в доларах США), що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи (а.с.29-66) та ця обставина не заперечувалася позивачем. . Також було встановлено, що з позовом до суду ОСОБА_2 звернувся після того, як банк звернувся до суду з позовом до нього про стягнення суми боргу за договором кредиту. Позовні вимоги банку до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором були задоволені судом, зі слів позивача рішення суду ним в апеляційному порядку не оскаржувалося. В своїх поясненнях позивач посилався на те, що на даний час у нього скрутне матеріальне становище, тому що з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, в зв’язку з чим значно погіршився його фінансовий стан, тому стало важко сплачувати кредит. Тобто, позивачем було визнано, що між ним та відповідачем було укладено договір № 014-09.5-81427 від 27.12.2007 року, згідно умов якого банк надав йому кредит у сумі 14 845,00 дол. США строком до 27.12.2013 року зі сплатою 12,95% річних, а позичальник забов’язувався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту до 27.12.2013 року, сплатити проценти за користування кредитом на основі процентної ставки 12,95 процентів річних та комісії в узгоджених розмірах, виконати інші забов’язання. Виконання забов’язань за кредитним договором було розпочате і виконувалось позивачем із порушенням графіку погашення, про що свідчать квитанції, які містяться в матеріалах справи. Відповідно до цього суд вбачає, що сторони встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору. Згідно зі ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. За таких обставин підстав вважати, що передбачені кредитним договором умови є несправедливими для позивача та суперечать чинному законодавству України, у суду немає. Крім того, твердження позивача про те, що банк немає права здійснювати кредитні операції в іноземній валюті є необгрунтованим та таким, що не відповідають дійсності виходячи з наступного. Відповідно до ст.ст. 47,49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року №2121-ІІІ, які визначають, що операції банків на розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 вищезазначеного закону визначає банківський кредит як будь-яке забов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке забов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на забов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на забов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті. Чинне законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі банківської ліцензії надавати кредити та бути суб’єктом кредитних забов’язань. Щодо вимог про наявність генеральної ліцензії для здійснення операцій з надання кредиту в іноземній валюті, суд вважає, що вони необгрунтовані. Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року №2121-ІІІ банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Відповідно до ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (надалі Декрету) генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Тобто, операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями. Відповідач має банківську ліцензію №10 від 11.10.2006 року, зареєстровану НБУ 27.03.1992 року №94 на право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п. 5-11 ч.2 с.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року №2121-ІІІ (а.с. 85-88). Правова позиція позивача щодо необхідності отримання банком індивідуальної ліцензії для здійснення операції з надання і одержання кредиту в іноземній валюті та для здійснення операцій на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України згідно з вимогами п «г» ч.4 ст.5 Декрету також не знайшла свого підтвердження. Згідно ст.5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Пунктом «в» ч.1 с.5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на даний час законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерії їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Відповідно до п.1.4 Положення НБУ №483 від 14.10.2004 року використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання будь-яких забов’язань або оплати товарів, що придбаваються. Пунктом 1.5 вищезазначеного Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк. В судовому засіданні було встановлено, що відповідач має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, тому є уповноваженим банком на здійснення операцій з валютними цінностями. Виходячи з викладеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплати процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії. Оскільки посилання позивача про порушення його прав з боку відповідача не знайшли свого підтвердження, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 203, 215, 627, 638 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року №2121-ІІІ, ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 9 листопада 2009 року №9, ст.ст. 10, 57, 60, 215 ЦПК України суд,- В И Р І Ш И В : В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», ОСОБА_4 обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» про визнання недійсним кредитного договору – відмовити. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Суддя: Т.Г.Ільєва откуда такая противоположность в менниях. ИЛИ ЗАКОН У КАЖДОГО СВОЙ

"Юра Адвокат" если можно сбрости пожалуйста мне иск на емеил: [email protected] От себя хочу добавить. Слушал сегодня дела в районном суде ивано-Франковской области, Где судья мне сообщила о том, что в их области апеляционый суд дал указания местным судам отказывать в удовлетворении исковых требований о признании кредитных договоров недействительными, при этом апеляцилоный суд не аргументировал свою позицию. Задача была поставлена следующая: районные суды отказывают, а апеляция оставляет жалобу без удовлетворения. При мне судья звонила судьям других смежных областей, ситуация таже. ЧТО БУДЕМ ДЕЛАТЬ БРАТЦЫ ?

http://reyestr.court.gov.ua/Review/8558361 странно, одно и тоже дело, а номера разные обратите внимание, что это два разных дела, два разных кредитных договора, только решение было вынесено в один день, так как стороны в процессе одни и теже. ЗАПОРОЖЦЫ МОЛОДЦЫ