Александр-К

ТО есть признавать торги недействительными не нужно, привлекать ответчиком Сетам тоже.....но как можно признать свидетельство о праве собственности договором купли-продажи и отменить его? Я до сих пор в шоке...

Провадження № 2/201/1792/2021 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Батманової В.В. при секретарі Дейнега А.М. за участі представника позивача Турчанінова І.Ю. відповідача Шаповалова О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до Локшина Володимира Семеновича, Шаповалова Олександра Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, треті особи – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації права власності,- В С Т А Н О В И В: В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до Локшина Володимира Семеновича, Шаповалова Олександра Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, треті особи – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації права власності. В обґрунтування своїх вимог позивачем було зазначено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2020 у цивільній справі № 201/10595/19 за позовом АТ «АКБ «Конкорд» до Локшина Володимира Семеновича стягнуто на користь банку 11105496,96 грн. та судові витрати в сумі 166582,44 грн. Вказане рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська набрало законної сили згідно з ухвалою від 29 грудня 2020 року Дніпровського апеляційного суду, за якою апеляційна скарга на заочне рішення Жовтневого районного суду по цій справі була визнана неподаною та повернута апелянту. Під час слухання справи у суді першої інстанції, а саме 16 вересня 2019 року ухвалою судді Жовтневого районного суду Демидової С.О. накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника - відповідача Локшина Володимира Семеновича, у тому числі і окремо на квартиру за адресою: м. Дніпро, вул. Куйбишева, буд. 5а, кв. 70. 23.09.2019 відомості про обтяження - арешт нерухомого майна - квартири були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження. Під час звернення до суду з приводу отримання виконавчого листа по справі позивачу стало відомо, що до суду із заявою про скасування арешту на спірну квартиру звернувся Шаповалов О.В. В судовому засідання при розгляді вказаної заяви Шаповалов О.В. зазначив, що є новим власником квартири та пояснив суду, що станом на дату оформлення його права власності на арештовану квартиру та здійснення реєстрації його права власності відомостей про арешт квартири у Державному реєстрі не було. У заяві до суду відповідач Шаповалов О.В. вказав, що метою його звернення є зняття усіх заборон з придбаної ним у власність квартири. Однак це суперечить вищевикладеному та свідчить про те, що правочин з приводу придбання Шаповаловим О.В. спірної квартири повинен бути визнаним недійсним та скасована державна реєстрація його права власності на це майно. Відповідач Шаповалов О.В. скористався своїм правом на подання відзиву, заперечення на відповідь на відзив, в яких позов не визнав, зазначив, що придбав квартиру на прилюдних електронних торгах, сплатив повну вартість, не мав жодних домовленостей з відповідачами по справі, при придбанні квартири діяв виключно відповідно до вимог цивільного законодавства. Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З.А. надала відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначила, що в неї на виконанні перебувало виконавче провадження № 63450493 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Кулініча С.А. № 556 від 26.08.2020 щодо стягнення з Локшина Володимира Семеновича на користь Каракаша Олександра Івановича грошових коштів в сумі 100000,00 гривень. Зазначений виконавчий напис був вчинений нотаріусом на договорі позики від 20.08.2020, укладеним між Локшиним В.С. та Каракашем О.І. Грошових коштів чи рухомого майна, на які згідно законодавству можливо було звернути стягнення, в ході виконавчого провадження виявлено не було. В рамках провадження було встановлено, що за боржником зареєстровано право власності на квартиру за адресою м.Дніпро, вул. Володимира Винниченка (Куйбишева), буд. 5а, кв. 70. Згодом 30.10.2020 виконавцем було винесено поставу про опис та арешт зазначеної квартири. Після отримання звіту про оцінку майна виконавцем було передано заявку на реалізацію арештованого майна державним підприємством «Сетам» шляхом проведення електронних торгів в формі аукціону. Після проведення торгів, переможцем яких було визначено Шаповалова О.В. та необхідних перерахувань коштів, 25.11.2020 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із повним фактичним виконанням. Відповідач зазначив, що процедура реалізації арештованого майна відбувалась з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв’язку іх чим підстави для задоволення позову відсутні. В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та відповіді на відзив, надав пояснення, аналогічні письмовим на просив позов задовільнити. Відповідач Шаповалов О.В. в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві. Інші сторони в судове засідання не з’явилися, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши позиції сторін, об’єктивно оцінивши докази у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Судом встановлено, що 16 вересня 2019 року ухвалою судді Жовтневого районного суду Демидової С.О. під час розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості № 201/10595/19 за позовом АТ «АКБ «Конкорд» до Локшина Володимира Семеновича накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника - відповідача Локшина Володимира Семеновича, у тому числі і окремо на квартиру за адресою: м. Дніпро, вул. Куйбишева, буд. 5а, кв. 70 (а.с. 19-20). 23.09.2019 відомості про обтяження - арешт нерухомого майна - квартири були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с. 21). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2020 у цивільній справі № 201/10595/19 за позовом АТ «АКБ «Конкорд» до Локшина Володимира Семеновича стягнуто на користь банку 11105496,96 грн. та судові витрати в сумі 166582,44 грн.(а.с. 14-17). Вказане рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська набрало законної сили згідно з ухвалою від 29 грудня 2020 року Дніпровського апеляційного суду, за якою апеляційна скарга на заочне рішення Жовтневого районного суду по цій справі була визнана неподаною та повернута апелянту. Позивачем було встановлено, що вказана квартира, яка перебуває під арештом, перейшла у власність відповідача Шаповалова О.В. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна вбачається, що запис про державну реєстрацію права власності за Шаповаловим О.В. вчинений приватним нотаріусом Кулініч Сергієм Анатолійовичем 17.12.2020 о 15.53.32. Цього ж дня, 17.12.2020 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович видав свідоцтво, яким посвідчив, що Шаповалову О.В. належить на праві власності квартира за адресою: вулиця Володимира Винниченка (колишня назва вул. Куйбишева), будинок 5а, квартира 70 у місті Дніпро (а.с.25). Право власності посвідчено відповідно до статті 66 Закону України «Про іпотеку» та на підставі Акта про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем Шавлуковою Заірою Арсенівною, виконавчий округ Запорізької області 25.11.2020. У приватного нотаріуса Шавлукової З.А. на виконанні перебувало виконавче провадження № 63450493 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Кулініча С.А. № 556 від 26.08.2020 щодо стягнення з Локшина Володимира Семеновича на користь Каракаша Олександра Івановича грошових коштів в сумі 100000,00 гривень. Зазначений виковчий напис був вчинений нотаріусом на договорі позики від 20.08.2020, укладеним між Локшиним В.С. та Каракашем О.І. (а.с.75-77). Грошових коштів чи рухомого майна, на які згідно законодавству можливо було звернути стягнення, в ході виконавчого провадження виявлено не було. В рамках провадження було встановлено, що за боржником зареєстровано право власності на квартиру за адресою м.Дніпро, вулю Володимира Винниченка (Куйбишева), буд. 5а, кв. 70. 30.10.2020 виконавцем було винесено поставу про опис та арешт зазначеної квартири (а.с. 78). Після отримання звіту про оцінку майна (а.с. 79) виконавцем було передано заявку на реалізацію арештованого майна державним підприємством «Сетам» шляхом проведення електронних торгів в формі аукціону. Після проведення торгів, переможцем яких було визначено Шаповалова О.В. та необхідних перерахувань кошті, 25.11.2020 було складено акт про проведені електроні торги та було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із повним фактичним виконанням (а.с. 80-81) . Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів. У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець (постанова Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17). Обмеження права власника, який набув жиле приміщення за результатами звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі статей 109 ЖК УРСР та статті 40 Закону № 898-ІУ, є передбачуваними (постанова Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 643/18788/15-ц). З наданих позивачем доказів, що долучені до позовної заяви, з матеріалів про проведення торгів, вбачається, що станом на дату укладення спірного правочину відчужене за цим правочином нерухоме майно ухвалою суду було арештоване, а зобов’язання за договором та рішенням суду його попереднього власника перед позивачем-банком не виконане, про що його попередньому власникові та покупцеві було достеменно відомо. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові трава інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17-п. 38). Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов'язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 - п. 40). Спірний договір купівлі-продажу від 25.11.2020 укладений з порушенням закону, оскільки об'єктом, відчуженим за цим договором, було забезпечено позов в іншій справі. В аналогічній справі № 543/730/14-ц Верховний Суд застосував правову від 05 червня 2018 року, де дійшов обґрунтованих висновків про визнання спірних договорів недійсними і скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, здійсненої на підставі їх укладення (постанова Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц). Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов’язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України. На час розгляду справи судові процедури та виконавче провадження зі стягнення боргу на користь банку з боржника Локшина В.С. ще не завершені. Обізнаність відповідачів про законність спірного договору станом на день його укладення, порушення прав інших осіб, зокрема, позивача відчуженням майна, яке є предметом договору, незавершених судових процедур зі стягнення боргу у тому числі шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом договору є обставинами, які підтверджують позовні вимоги, спонукають до визнання спірного правочину недійсним. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно ст. ст. 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин). Згідно з п.п.4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Підсумовуючи наведене суд вважає вищевказаний правочин - договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 25.11.2020 недійсним, оскільки він порушує публічний порядок та права позивача (банку), як кредитора і стягувача у виконавчому провадженні, в якому станом на день укладення оспорюваного правочину велись судові процедури, направлені на звернення стягнення щодо цього ж самого нерухомого майна, яке було предметом купівлі-продажу. Щодо позовних вимог про скасування запису про реєстрацію права власності, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно зі статтею 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІУ) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду, зокрема, про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації. Як встановлено частиною третьою статті 26 Закону, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним дізнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності вихідних відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав. Тому вимога про скасування запису про реєстрацію права власності та оновлення відомостей про об’єкт нерухомого майна, що передували скасованому запису, також відповідає інтересам позивача, є належним способом захисту порушеного права та підлягає задоволенню. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог позивача, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача суму сплаченого при пред’явленні позову судового збору в розмірі 4540,00 грн. по 1513,33 грн. з кожного. На підставі викладеного, Конституції України, ст.ст. 216, 317, 319, 321, 658 ЦК України та керуючись ст. 13, 76-78, 81, 263 - 265 ЦПК України, - У Х В А Л И В : Позовну заяву Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до Локшина Володимира Семеновича, Шаповалова Олександра Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, треті особи – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації права власності задовольнити. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25.11.2020 Шаповаловим Олександром Володимировичем (РНОКПП 2821702051), що зареєстрований та мешкає за адресою місто Дніпро, вулиця Путилівська, будинок 21, квартира 31, укладений за результатами проведення електронних торгів відповідно до ст. 66 Закону України «Про іпотеку» та на підставі Акта про проведені електронних торгів, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною нерухомого майна- квартири 70 житловою площею 39,3 кв.м., загальною 47,6 кв.м. будинку 5а по вулиці Володимира Винниченка (колишня назва вулиця Куйбишева) у місті Дніпрі. Скасувати запис про реєстрацію права власності Шаповалова Олександра Володимировича (РНОКПП 2821702051)на квартиру 70 будинку 5а по вулиці Володимира Винниченка (колишня назва вулиця Куйбишева) у місті Дніпрі, вчинений на підставі свідоцтва серії та номер НМК 567560, реєстровий № 870, виданого 17.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А., акт про проведені електронні торги, серія та номер ВП № 63450493, виданий 25.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою Заірою Арсенівною, протокол серія та номер 512834, виданий 23.11.2020, видавник Державне підприємство «Сетам», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55775514 від 17.12.2020 16:25:03, приватний нотаріус Кулініч Сергій Анатолійович, Дніпропетровський міський нотаріальний округ. Стягнути з Локшина Володимира Семеновича (РНОКПП 2411805316) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (ЄДРПОУ 34514392) сплачений судовий збір в розмірі 1513 (тисяча п’ятсот тринадцять) гривень 33 копійки. Стягнути з Шаповалова Олександра Володимировича (РНОКПП 2821702051) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (ЄДРПОУ 34514392) сплачений судовий збір в розмірі 1513 (тисяча п’ятсот тринадцять) гривень 33 копійки. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (ЄДРПОУ 34514392) сплачений судовий збір в розмірі 1513 (тисяча п’ятсот тринадцять) гривень 33 копійки. Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Суддя : В.В. Батманова

201/2438/21 .....Самый некорумпированный суд Уркаины Жовтневый райсуд г.Днепропетровска ( это город которого нет!)

Так что давайте закрывать тему.....поскольку высосана она из пальца....

Давайте в конце концов положим конец этому концу! Ничего делать не нужно-раС! Приостановить приватизацию-это дФа! Перестать пугать себя и всех присутствующих ахинеей-тЛи! 190 не будет никогда с мфо- и давайте это дальше не жевать! Запрета выезда за границу не будет НИКОГДА! И крапка! Если вам реально нужна личная консультация в Днепре- могу с вами встретиться и все еще раз разложить по полочкам.... Меня повторяющиесявопросы начинают немного раздражать.....либо вы никого не слышите и хотите предвидеть непредвидемое и получить анализ неанализируемого в принципе.....либо вы реально из МФО и пытаетесь так людей пугать! Мне тоже как-то из одной конторы звонили и спрашивали не знаю ли я Андрея М. ПОсле ответа что не знаю пытались навешать что я поручитель ибо мой номер указан и т. д....и ШО?

угу....и он вас расстреляет!

Теперь нужно вообще эту контору разогнать нафиг....

Если вы должны МФО скажем 20 000 гр, а мне 1 000 000 то тогда из вашей зарплаты все равно будут удерживаться ( при налиции решений судов вступивших в законную силу естественно....что в вашем случае еще раз вряд-ли).....иэти ваши 20 % будут делиться пропрционально между мной и МФО. То есть ваш общий долг 1 млн и 20 000 гр, ваша часть зарплаты это пусть 1000 гр....так тогда мне попадет в 50 раз больше чем МФО.... 1000гр /51 Х50-это получу я.....и одну пятидесятпервую от этой суммы-то чуть менее 20 гр получит мфо.... итого из удержанной суммы в 1000 гр ( еще минус 10 проц исполнительный сбор) мфо получит чуть менее 20 гр, все остальное-я ( то есть дружественный вам кредитор).... Я не считаю это прогибом под мфо.....я считаю это тонким издевательством над теми, кто сам пытается поиздеваться.... Разве не красиво?!!! И по закону, и никаких мошеничеств тут не будет....ну подумаешь 980 гр из удержанных 1000 гр зарплаты возвращаются Вам посредством дружественного кредитора....

Вы хоть одно решение по этой статье видели?!!! Зачем херню писать?

Вздор не вздор но работает. Согласен с предыдущими ораторами что ничего не нужно делать в принципе...а вот приватизацию я бы настоятельно посоветовал бы остановить! Зачем нужна приватизированная квартира? Чтобы можно было ее продать при желании.... А зачем нужна неприватизированная квартира? А чтобы в ней жить ничего не боясь! Приватизация не имеет конечных сроков....вы всегда сможете приватизировать квартиру если захотите....Я так понимаю продажа квартиры в ваши планы пока не входит? По судам, штрафам и т.д... Вот сделают исполнительную надпись....пусть и не совсем либо совсем незаконную....что дальше? Пойдут к своему же частному исполнителю и наложат арест на все имущество....и нельзя будет квартиру продать даже если оооочень захочется! А если квартира государственная то аресты вам по поводу квартиры совсем не страшны! Если будут иски в суд поданы....в чем я лично оооочень сомневаюсь-тогда и будет что обсуждать! Пока же еще раз повторюсь-забыть и забить! И спокойно жить себе дальше...не беря дурного в руки и тяжелого в голову....или наоборот... Кого слушать-вам решать! Доказывать ничего никому не собираюсь....просто я смотрю на несколько ходов вперед....и знаю что нужно в данной ситуации делать....а точнее не делать!

Я бы попросил всех Днепропетровских юристов не хаять! По приватизации. Вы можете в неприватизированной квартире ЖИТЬ ВЕЧНО! Вы не можете ее продать, но у вас и невозможно ее забратьб, описать и т. д. У Мавроди ( основатель МММ) забрали все кроме неприватизированной квартиры его родителей в которой он и прожил до самой смерти. Я делюсь своим мнением ,на исключительность которого не претендую. Просто очень скоро долги с процентами перевалят за 100 000 гр и можно будет описывать и выстявлять на принудительную продажу квартиру. А вот если остановить приватизацию - то нет! Поэтому я и советую остановить приватизацию. И еще .Сейчас получить данные о наличии собственнсти по любому человеку стоит 33 гривны. Если есть за что кусать-машины, квартиры...то этим конторам есть смысл насчитывать штрафы, пени и т. д....если нет- то пусть хоть пожизненно считают. Если и насчитают что-то....то подаем иск от дружественного кредитора на 1 лям в суд и делим 20 процентов зарплаты пропорционально долгам....то есть все красиво! Во всем остальном еще раз советую забыть и забить! Никто ничего не сделает.....пройдет пару лет и все забудут..... У меня есть клиенты с долгами и по 100 , и по 200 и по 300 тыс в таких же условиях .Первое что я пытаюсь сделать-обнулить имущество- то есть переписать его на родственников и т. д. В нашей стране выгоднее всего ничего не иметь в собственности-тогда ничего не могут забрать-описать и т. д. Конечно лучше иметь все...но оформленное на бабушку-старушку. Если кто не согласен-прошу аргументировать! ТС если нужно будет личная консультация в Днепре-пишите! Встретимся и поговорим!

НО это если и будет то очень нескоро....

Срочно остановите процесс приватизации! И больше НИЧЕГО НЕ ДЕЛАТЬ! Пусть что хотят, то и делают... Все их номера в черный список сразу и все! Как в анекдоте....А НИКОМУ НИХЕРА вместе пишется или раздельно?Никто вам ничего не сделает!в СУДЫ ПОДАВАТЬ накладно и затратно! Максимум что вам теоретически грозит в будущем-это 20 проц от официальной зарпаты взыскания...и то, если будет решение суда....

И что теперь? Сытника уволят?!!!

ИТАК СИТУАЦИЯ.Шло два параллельніх исполнительніх производства в гос и в частном исполнении по взісканию денег с одного и того же должника но в пользу разніх взічкателей. По дному из производств (частник) была описана и выставлена на торги квартира. По второму ( у гос исп) также была выставлена квартира.....но Сетам принимает только первого продавца! И вот после вторых торгов у частного исполнителя суд выносит ухвалу в порядке змини способу та порядку виконання рішення суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/79620713 Далее сам же суд отменяет свою же ухвалу http://reyestr.court.gov.ua/Review/80907848 ! То есть получается что судья своей неправосудной ( на мой взгляд ухвалой!) фактически лищил взіскателя взіскиваемого имущества! Хотя в заявлении об изменении порядка исполнения решения вообще нельзя применять мері обеспечения иска! ФИнансовій результат-потеря 2 млн гр! То есть взіскатель по другому исполнительному производству благодаря єтой ухвале получил преимущественное право на реализацию и в конце концов получил квартиру в собственность. Есть місли подумать и подать иск о признании права собственности за вторім взіскателем....и привлечь судью за вінесения заведомо неправосудного решения ( определения) пока не внесли изменения по єтой статье в УК.... Слушаю мнения всех желающих...