матвей
-
Число публикаций
26 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы матвей
-
-
НЕ ХОЧУ ОПУСКАТСЯ ДО ПРОСТОГО ЖАРГОНА .
ВОТ ПРОСТОЕ ПОЯСНЕНИЕ ЧТО ТАКОЕ КРЕДИТ КАК ПРАВОЧИН И ЧТО ОН ОБОЗНАЧАЕТ
ЗА ТО ВРЕМЯ ЧТО МЕНЯ ДОВЕЗЛИ С КРЕСТА ИЗ ПОД СУДА В ШЕВЧЕНКОВСКИЙ РУ МВС МНЕ УДАЛОСЬ ДОКАЗАТЬ И УБЕДИТЬ ЗАМ РАЙОТДЕЛА ЧТО КРЕДИТ НЕ ПОЛУЧАЛ А БЫЛ ДРУГОЕ ДЕЙСТВИЕ СОМНИТЕЛЬНОЙ ЗАКОННОСТИ И ЭТО ПРОКУРАТУРА ДОЛЖНА РАЗГРЕБАТЬ
ГЕНИАЛЬНОСТЬ В ПРОСТОТЕ СУБ НЕ МОЖЕТ РАСМАТРИВАТЬ ВОПРОС НЕ ПОДНЯТЫЙ В ИСКЕ .. А ПРАВОЧИН КОТОРЫЙ БАНК ПРОВЕРНУЛ НЕ ОТНОСИТСЯ К КРЕДИТУ -И НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЕ К ДОГОВОРУ КРЕДИТА ТАК КАК НЕ СООТВЕТСТВУЕТ ТЕМ НОРМАМ КОТОРЫЕ МОЖЕТ ЗАТРАГИВАТЬ ПОТРЕБ КРЕДИТОВАНИЕ ..
НИ ОДИН БАНК НЕ ДАВАЛ ВАЛЮТНЫХ ПОТРЕБ КРЕДИТОВ
Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним(Споживчим) договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит (Споживчий ))
позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а
позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Надати-- відповідає передачи ,переказу тому потрібно застосовуваті ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»
Стаття 3. Кошти в Україні
3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)
або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що
мають зазначену на них номінальну вартість.
3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами
ДОКАЗАВ ЧТО ПРАВОЧИНА КРЕДИТ НЕБЫЛО НЕ ЗАБЫВАЙТЕ УКАЗАТЬ ЧТО ВАМ НА ТОТ МОМЕНТ ДРУГОГО И НЕ НАДО БЫЛО И НЕ ЗАБЫВАЙТЕ РАЗЛИЧИЕ МЕЖ ЗАКОННЫМ ПЛАТЕЖНЫМ И ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТОЙ
В чем состоит злочін?
-
Валютне кредитування
Виходячи з вимог п.1 р.ІІ Закону України від 23.06.2009 р. №1533-VI „Про внесення змін до деяких Законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи”, з 1 січня 2011 року скасовано встановлені цим законом обмеження в частині кредитування в іноземній валюті. Так, нині знову дозволено:
фізичним особам (резидентам і нерезидентам) отримувати від банків та інших фінансових установ кредити/позики в іноземній валюті на будь-які цілі, не обмежуючись цілями на лікування та навчання за кордоном;
кредитні/позикові кошти в іноземній валюті, отримані фізичними особами, спрямовувати не лише за межі України, але й використовувати їх на території України;
фізичним особам отримувати та погашати такі кредити/позики (включаючи проценти за ними) як в готівковій формі, так і в безготівковій.
Однак, як свідчать офіційні джерела, слід очікувати нову хвилю обмежень у сфері валютного кредитування фізичних осіб. Зацікавленість НБУ встановити на постійній основі на рівні закону заборону на надання фінансовими установами фізичним особам споживчих кредитів в іноземній валюті зумовлює вжиття НБУ необхідних заходів щодо підтримки законопроекту № 7351 „Про захист прав кредиторів та споживачів фінансових послуг”. В той же час, враховуючи обмаль часу та факт втрати чинності вищевказаних обмежень у сфері валютного кредитування фізичних осіб, НБУ вбачає можливість розгляду варіанта відновлення дії встановлених Законом № 1533 зазначених обмежень, продовживши їх дію до 01.01.2016 р.
Банківські операції з торгівлі іноземною валютою
З метою упорядкування операцій з купівлі-продажу іноземної валюти Національним банком України 14 грудня 2010 року було прийнято ряд нормативно-правових актів, зокрема, Постанови НБУ № 543 „Про визнання такими, що втратили чинність, постанов Правління Національного банку України”, № 544 „Про внесення змін до нормативно-правових актів з питань торгівлі іноземною валютою” та № 545 „Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 02.06.08 р. №152”.
З врахуванням вимог цих постанов, нині:
уповноважений банк має здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за узгодженим з клієнтами (крім банків) курсом;
уповноважені банки мають право здійснювати купівлю іноземної валюти з метою забезпечення виконання операцій, право на проведення яких надано індивідуальною ліцензією НБУ;
закріплено норму щодо здійснення обміну іноземної валюти в межах однієї групи Класифікатора іноземних валют (вимоги щодо Класифікатора затверджені Постановою НБУ від 04.02.1998 р. № 34);
відновлено норму щодо використання купленої за гривні іноземної валюти або обміняної на іншу іноземну валюту не пізніше ніж за 10 робочих днів після дня її зарахування на поточний рахунок клієнта;
конкретизовано перелік документів, на підставі яких фізична особа-нерезидент може здійснити підтвердження походження національної валюти України з метою купівлі іноземної валюти за рахунок коштів на поточному рахунку в національній валюті (і, зокрема, на підставі виписки (довідки) уповноваженого банку про суму нарахованих відсотків за вкладом (депозитом)).
-
А какое доказательство является однозначным и непробиваемым.Например?
-
Депутат Кармазин подал в суд на Азарова на президента и т.д.Это он сказал в эфире.Пусть подаст от лица всех юристов и заемщиков.
-
Практика простая.Банки предлагали перевести договоры в гривневые.И есть заемщики, которые пошли на эти условия и сейчас платят в гривне по курсу 8.Договоры с новыми условиями подписали и теперь что то изменить не смогут.Поэтому просить перевести догвор в ГРН по 5 просто так кто на это пойдет.А вот признать договор недействительным и как следствие получить курс 5 на момент подписания договора - то да,то конечно ,если бы по закону ст.533 п.3
-
Палатку пора ставить рядом с радой и сюжет заказывать.Именно до принятия налогового кодекса,чтобы поддержать малый и средний бизнес,обьединяться с ними.Интересы отстаивать вместе и требования обединять.Рабочим -заводы,крестьянам-землю.
-
К этой же теме.Ст 613 ГК применяется ли данная статья в таких случаях: банк не выдал платежного документа,подтверждающего внесения суммы в кассу для погашения кредита. Другая ситуация:заемщик, желая расплатиться с банком, выставляет от своего имени на продажу ипотечное жилье.Приходит покупатель ,готовый купить его.Заемщик обращается к банку снять арест со всего имущества ,в том числе и с имущества поручителя ,чтобы обеспечить провомерность сделки.Заложенное имущество является общим у заещика и поручителя.Банк по отношению к заемщику арест снимает, а поотношению к поручителю нет.Юридически сделку по продаже провести нельзя,т.к.арест со стороны поручителя не снят.Как расценить действия банка,который создал препятствия по совершению сделки по продаже,при желании заемщика закрыть кредит?И будет ли работать в этом случае ст.613 ГК.
-
Новый уровень,это когда иски нужно подавать на НБУ.Смотреть на проблему шире и глубже.Это обьединит всех заемщиков.Это кончно должна быть основательная проффесиональная работа.Ну так и уровень другой.НБУ построил эту империю,котрая существует отдельно от общепринятых законов,Заемщик пытается говорить с глухим,его никто и не предполагает слушать.А время.Если серьезно.Сейчас нужно действовать на опережение.И не конкретно вам,а в рамках того, что ведутся разговоры об обьединении усилий пойти на забастовки и протесты .Протест исками нужно организовать и не в коммерческие банки.Потому что не для кого не секрет ,что долго гривня на таком уровне не протянет.окгда горм грянет?Я думаю уже все расчитано.
-
Насчет того.что хочется замять, а как это сделать.Если никто не будет осбо мешать, то найдут нужное время и способ.В же видите как, решаются дела в конституционном суде.Была одна страна .стала друга.А мешать нужно на другом уровне.То,что каждый идет в суд с иском,это правильно.Но тяжба с коммерческими банками это та карусель ,куда попадает заемщик,и борется с ветряными мельницами.Круг очерчен НБУ.Он заказчик , по его сценарию заемщики бегают по кругу.Пора из этого очерченного круга выходить на новый уровенб спирали.Главное сделать это вовремя.
-
После того ,как банк от вас получил невозвратный кредит по истечении одного года он его списывает,расчитывается с НБУ резервной суммой равной 100% кредита,и как следующий этап кредитного процесса,начинает работать с заемщиком три года,согласно исковой давности.Так вот.Ни до этого момента.как показала практика сотрудничества с банками ни после нельзя идти на предложения банков.Нужно понять.что каждая новая разработка делается на отдельном этапе действия кредита.Основная задача банка набросить на вас новый аркан.На коротком отрезке времени вы и не поймете в чем промах.Но они спецы и ведут вас по просчитанному пути не в вашу пользу.Пример:пересчитали год назад людям договора в гривневом эквиваленте в расчете по 8 гр.На сегодня то ,что предлагает НБУ по 5 гр уже ставит в неравные условия.А важнее то,что заемщик не может себя защищать по недействительности договора, т.к. сам пошел на изменение суммы кредита и закрепил в гривне.Обман чистейшей воды.
-
Правильно ,чтобы с текущего счета в валюте конвертировать в гривну и деньги упадут на нужный счет в гривне в нужном банке.Потому,что счета ослуживающие ваш кредит в гривне.И подобная операция возможна между банками .
-
Если утверждать ,что кредитвание-это двигатель экономики.а значит уловие обеспечения благополучия в стране,то каждый заемщик является одним из участников рыночной экономики.Мало того когда он берет кредит он дает возможность создавать оборотные средства государства.И важность наличия в стране заемщиков трудно переоценить.Другое дело,что НБУ навязав заемщикам обмен долларовой массы под видом выдачи кредитов и возвращения их в долларах обеспечил себе и коммерческим банкам безбедную жизнь ,особенно во время кризиса.Так вот,заемщик поверил в намерения государства строить экономику ,заложил свое имущество,а дивидендов не получил ввиде зарплат,рабочих мест.Банк плохо сработал и должен разорится,как это случается на западе.Но нет .У него другой источник дохода доллар,который мы меняем .Особенно показательно это было ,когда Ющенко предложил менять гривну по выгодному курсу.Сначала подготовилисть, создали дефицит доллара,а потом сделали предложение.Кто не работает, тот ест.
-
1.Акции это хорошо.Плохо то ,что по 100 человек собирается.Вы спрашиваете ,как заемщикам обьединится с предпринимателями.Да просто нужно выходить с ними под их требованиями и требования заемщиков обединять с их требованиями.Это же одно поле - интересы пересекаются.А там подтянется остальная масса заемщиков-невежд ,узнав что заемщики имеют вместе с предпринимателями численность и организованность (невежд от отсутствия доступной информации.Сколько отзывов было,что случайно зашли на сайт и заново родились на свет.Даже в Киеве люди до сих пор в отчаяньи от тупиковой ситуации).Для обьединения нухно не ждать пока кто-то случайно забредет на сайт.Нужно организовать рассылку по сайтам недвижимости. Именно там все внимание ипотечных заемщиков.Борьба в двух направлениях.Привлечь заемщиков с их проблемами и показать потенциальным покупателям,что не такие уж бесспорное ипотечное жилье.2.Пора уже готовить иски против НБУ.Мозговой центр в разработке кредитного процесса НБУ.Все руководства разрабатываются ним.Все разьяснения с подачи НБУ.В ВСУ проводятся решения угодные НБУ.И НБУ примитивно отсылает заемщика к коммерческому банку,мол вы с ним подписывали договор.Но все дороги ведут в Киев.А связь заемщика с НБУ посредством коммерческого банка надо доказывать цепочкой счетов ,в которых кроются коды этой связи.И здесь нужно разделить две цели :первая- выдача кредита по сути в гривне ,что является выполнением плановой работы по запуску в действие потребительсткого рынка.Второе-выполнение коммерческими банками задания НБУ расширить валютный рынок за счет заемщиков,а именно внедрить в жизнь выработанную схему НБУ наложения операции валютного обмена при каждой выдаче кредита в гривне.А иначе как заставить заемщика обратить внимание на доллар, когда в обычном обиходе он не нужен.Как заставить его свободно ходить по стране ?Основная программа задана,нюансы каждый коммерческий банк в творческом порыве обыграл с отличительными признаками в договорах.Могу утверждать,что наравне с обчислением сумм в долларах существует обчисление долга в гривне паралельно с указанием процентов совсем другого порядка. .НБУ зная,что каждый кредит в основе своей гривневый с уверенностью выдает письма,рекомендации всякие сомнительные с правовой точки зрения документы оттягивая время для более подходящего случая поставить на всем крест во вред заемщику.Для этого и нужен Стельмах.Сколько веревочке не вится.Поэтому нужно доказать ,что ни один заемщик не подписывался в том, чтобы отрабатывать двойную схему выдачи кредита.Или он берет кредит на потребительские нужды,а для этого нужна гривна,или он меняет валюту по заявлению.Двойная бухгалтеря НБУ началась еще при Тигипко и на любом этапе и при любой власти выгодна,потому что все они играя курсом валюты в нужное время для себя получали деньги из ничего.Поэтому банки прикрываются лицензиями в которых есть разрешение на проведение обмена валюты.что в принципе и заложено изначально.Но чтобы заемщик не задавал вопросов,а зачем ему доллары на потребительские нужды,фиксируют примитивно и нагло суммы в договорах .Мнимость и недействительность уже не раз доказывалась на основании законов,декретов ,положением что есть правильно.Но НБУ НАМ ДОКАЗЫВАЕТ НЕ ТО,ЧТО ОН ИМЕЛ ПРАВО ОФОРМЛЯТЬ КРЕДИТЫ В ВАЛЮТЕ,т.е. указывать в договорах доллары,а то что при выдаче кредита имел право нам гривну обменять на доллар,что мы сами у него и попросили по заявлению.Так вот на мой взглад нужно доказать от обратного,т.е. исходя из задумок и действий НБУ, что заемщикне подписывался на всем протяжении действия кредитного договора брать на себя обазательство гривну менять на доллар.И очень важно подчеркиваю не для погашения кредита а в принципе нет у него обязательства на протяжении 10-30 лет менять гривну на доллар.И это нужно адресовать НБУ в ответ на его плановую разработку погашения долгов,получения прибыли на оуществление разных политических проектов и т.д. Нужно определится окуда ноги растутут , а не посылать письма удаву с раскрытой пастью и надеятся ,что он ответит положительно и что то там разьяснит.
-
Скажите ,в чем разница в таких двух вариантах:1) 2026 год + 3 года исковой давности,2)З метою повернення боргу за безнадійними кредитами,після їх списання по заверешенню одного року несплати кредиту, ПІщо обліковані за балансом, банки зобов'язані працювати з клієнтами протягом трьох років. Після списання безнадійних кредитів банк зобов'язаний продовжувати роботу з клієнтами з метою повернення боргу (не пізніше, ніж до закінчення строку позовної давності) протягом трьох років.
У випадку, якщо банку все ж не вдалося погасити борги за безнадійними кредитами, вони вважаються повністю безнадійними і не піддягають системному бухгалтерському обліку, тобто списуються з позабалансових рахунків.
. Визнання нарахованих, але несплачених у строк відсотків як безнадійних і прийняття рішення про їх списання з балансу є привілею правління комерційного банку в межах чинного законодавства.
Списані прострочені відсотки обліковуються на позабалансовому рахунку протягом строків позовної давності. Нормативними документами НБУ не допускається нарахування відсотків на суму прострочених відсоткових платежів.
-
Экономико-правовая библиотека
Учебников в библиотеке - 334 Ищите же прежде Царства Божия и правды Его, и это все приложится вам. (Матф.6:33)
buy antabuse, self prescription of antabuse
Баннерная сеть Lux-BN
-
Из сети.
-
Позиция НБУ в кредитном процессе железная, т.к. он как зритель в цирке наблюдает что происходит на арене.А на арене остались коммерческий банк и классический должник.Пока должнк регулярно платит все тихо.Активы ввиде депозита на счету.Они уже не просто майно, а суммы денег ,которые можно напечатать и пустить в оборот.Вот эта задача для НБУ решилась.Дольше должник платит каждый месяц проценты, и согласитесь если кредит на 20 лет-30 лет ,то он очень далек от реальности выкупить свое майно.Ведь задекларированные доходы в справках сейчас наводят на мысль,а как же банки выдали кредиты с такими цифрами, если они еще при стабильности были впритык.Все правильно.Чтобы барьер был непреодолимым.И еще добавить комиссию при досрочном погашении.Большинство должников не задумывались ,что рост экономики не беспредельный,а имеет переодичность.А банки эту науку знают.Так вот насчет арены.Кризис все обнажил.НБУ сейчас все равно ,что происходмт на арене.Если кредит переходит в разряд невозратных,НБУ просто списывает эту сумму с счетов коммерческого банка.И тогда коммерческий банк начинает работать с должником с юридической точки зрения ,доводя дело до логического конца, доказывая должнику ,что майно и раньше, а теперь так и подавно ему не принадлежит.Оно уже в круговороте экономики, частичка общей материальной базы.Банки так себя и ведут в судах ,говоря, что дело лишь во времени.Может ли НБУ поддержать должника?Никогда.Это значит признать ,что с самого начала должник был искусственно поставлен в рамки безисходности ,о которых он не знал.Он не знал КОМУ В КОНЕЧНОМ СЧЕТЕ БУДЕТ ДОЛЖЕН. Идеальная ситуация когда должник добровольно отдает залог,он же депозит теперь для НБУ.Должник еще себе наживет,заработает.Все в шеколаде.Экономика развивается,НВП растет,коммерческий банк с стопроцентными процентами в перые годы.А что делать должнику, у которого единственная квартира в залоге.? А просто принять закон беспрепятственно выселять, чтобы даже опекунский не помог.Вот в этом и состоит преступление банков, что втянули таких людей в свою кредитную схему.Полная свобода действий,о чем думали кредитные комитеты, когда не удосужились спросить- а может у вас это единственное жилье и куда вы пойдете, когда экономика пойдет на спад.Вот здесь и нужно говорить, что коммерческий банк на свой риск брал на депозит майно должника плюс на своих условиях, которые не пересекаются с законодательством.Когда должник не может обеспечить свое обязательство по договору ,то банк этот риск должен покрыть в 100 % ОБЬЕМЕ.Такова предпринимательская деятельность.А вопрос, что делать с должником?Тогда задаем вопрос, тому кому он действительно должен.Под какие программы, проекты и на какие сроки покупался кредит у простого человека, а сегодня должника , и когда будут выплачены ДИВИДЕНДЫ.И насколько оправданы затраты.А если дивиденды, т.е. стабильность, рост экономики,улучшение жизни, увеличение зарплат не оправдалось, и человек за свои вложения ничего не получает и ему нечем платить кредит коммерческому банку, ТОГДА ВСЕ НУЖНО ОБНУЛИТЬ.В природе чего угодно должен быть баланс,закон сохранения.Сколько взял, столько надо и дать,чтобы тебе вернулось.А иначе это выглядит как кража.
-
Есть еще один пример достойный внимания.Как Украина получает кредит от МВФ.Да также.
-
Представленные выдержки имеют своего автора. Некоторрые комментарии на тему: так чьи же кошти ми получили в виде кредита , при чем здесь доллары и кто нас играет на просторах Украины.
«кредитна політика дозволяє з'ясувати підходи конкретного комерційного банку щодо організації та регулювання КРЕДИТНОГО ПРОЦЕСУ. Під організацією кредитного процесу розуміють ТЕХНИНІКУ ТА ТЕХНОЛОГІЮ КРЕДИТУВАННЯ.
В умовах радянської господарської практики організація кредитного процесу в банках жорстко регулювалась з боку органів державного управління. За галузями економіки централізовано визначалось співвідношення ВЛАСНИХ ТА ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ. Таким чином, у плановому порядку регламентувалась міра участі кредиту в формуванні ОБІГОВИХ КОШТІВ, що призводило до АВТОМАТИЗМУ в кредитуванні. Держбанк колишнього СРСР розробляв методи і форми кредитування підприємств та організацій, правила і порядок регулювання заборгованості за позиками, контролю за використанням кредитів. Завдання банків полягало в чіткому виконанні НОРМАТИВНИХ ТА ІНСТРУКТИВНИХ документів. У радянській банківській практиці застосовувались два методи кредитування: за залишком та за обігом. При обох цих методах кредитування видача кредитів здійснювалась під конкретні об'єкти, тобто визначені види товарно-матеріальних цінностей і витрат, наприклад, паливо, незавершене виробництво, готова продукція на складі тощо. Під час проведення банківської реформи 1987—1988 рр. у практику був запроваджений метод кредитування за укрупненим об'єктом згідно з уніфікованою схемою фактично для всіх галузей економіки.
При цьому методі кредитування видача позики (у межах заздалегідь визначеної планової величини) відбувалась безпосередньо па здійснення платежів шляхом сплати з позичкового рахунку грошово-кредитних документів за цінності, що кредитуються, в момент виникнення потреби в залучених коштах. Погашення кредиту відбувалось після завершення кругообігу коштів позичальника згідно з планом реалізації (товарообігу) з розрахункового рахунку. Кредит при цьому набував платіжного характеру. Використання такого методу кредитування дозволяло забезпечити безперервність платіжного обігу господарських органів, а також постійну участь кредиту в господарському обігу позичальника.
Перехід до ринкової економіки характеризує відсутність жорсткого диктату з боку держави щодо організації кредитного процесу в комерційних банках. Банки мають право самостійно обирати методи кредитування, виходячи, перш за все, з класності та рейтингу позичальника. Вони повинні також самостійно розробляти пакет документів, які використовуються для ухвали кредитного рішення, оформлення видачі позики і КОНТРОЛЮ ЗА ЇЇ РУХОМ . При цьому повинні бути чітко визначені форма і зміст документа, вимоги до його заповнення і ведення документації в цілому. Добре організована система з чітким веденням реєстрації документів та операцій в бухгалтерії є визначальною умовою управління кредитними операціями.»
Как это выглядит сегодня с участием коммерческого банка и если долар иметь ввиду как товар ,который надо выгодно продать .
Если , скажем централизованно визначаеться співвідношення власних та залучених коштів в масштабах государства, в межах заздалегідь визначеної планової величини,та ще й в плановому порядку регламентується міра участі кредиту в формуванні обігових коштів,що призводить до автоматизму в кредитуванні, плюс контроль за використанням кредитів комерційними банками та регулювання заборгованості за позиками по правилах і в порядку встановленому централізовано, то на мой взгляд видача позики НБУ КОММЕРЧЕСКОМУ БАНКУ ( у межах заздалегідь визначеної планової величини) відбувається безпосередньо на здійснення платежів (інструментом в этом является позичальник –сегодняшний должник) шляхом сплати з позичкового рахунку грошово-кредитних документів за цінності (ЗАСТАВА –майно того самого должника),що кредитуються,в момент виникнення потреби в залучених коштах у НБУ. Погашення кредиту комерційного банку перед НБУ відбувається після завершення кругообігу коштів позичальника (комерц.банка) згідно з планом реалізації (товарообігу) З РОЗРАХУНКОВОГО рахунку.Кредит при цьому набув платіжного характеру.Використання такого методу кредитування дозволяє забезпечити безперервність платіжного обігу господарських органів, а також постійну участь кредиту в господарському обігу позичальника( коммерческого банка).
« Операції з отримання кредитів комерційними банками за своєю суттю є однією з форм залучення ресурсів в БАНК і належать до пасивних операцій.У складі позабалансових рахунків передбачені рахунки для обліку забалансових зобов'язань банку кредитного характеру. Вони згруповані у наступні рахунки дев'ятого класу:
— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам (рахунок № 900);
— гарантії, надані клієнтам (рахунок № 902);
— сумнівні гарантії та поручительства (рахунок № 909);
— зобов'язання з кредитування, які надані банкам (рахунок № 910);
— зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам (рахунок №912).
У випадку справдження умов, що зафіксовані в угоді про гарантії і контрактні зобов'язання, банк буде зобов'язаний видати позику або здійснити платіж третій особі, що спричинить зміну величини запозичених активів у балансі банку.»
Комментарий; как красноречиво сказано о том что,величина депозитов т.е. запозичених активів увеличится.
А какая же роль в этом обычных людей- на сегодня должников.А в том,чтобы дать базу материальних ценностей в виде застави которая имеет цену ,выраженную в гривне и зафиксированную в залоговых документах.Вот эти ценности распределяются на счетах не абстрактных ,а совершенно конкретных,которые систематезированны и дальше задача банков состоит в четком выполнении нормативных и инструктивных документов прописанных НБУ.
З-поміж позабалансових рахунків можна також виокремити рахунки, які носять допоміжний характер і використовуються як інструмент контролю при здійсненні кредитних операцій. Операції, що обліковуються на цих рахунках, можуть справити безпосередній вплив па зміну величини запозичених активів і відображаються за балансом на рахунках наступних груп:
— отримана застава (рахунок № 950);
— не сплачені в строк доходи (рахунок № 960);
— борги, списані у збиток (рахунок № 961);
— інші цінності та документи (рахунок № 9819). Класифікація рахунків у балансі для обліку кредитних операцій наведена нижче:»
Зачем контроль за використанням кредиту, понятно чтобы в нужной галузі прошли кошти и вернулись к кредитору- НБУ.
«При організації аналітичного обліку банками також повинні бути враховані спеціальні обов'язкові параметри:
— вид кредиту (револьверний, кредит у межах кредитної лінії, овердрафт, інші кредити);
— ЦІЛЬОВА СПРЯМОВАНІСТЬ КРЕДИТУ (ПОЗИЦІЯ ОТРИМУЄ ШИФР ЗГІДНО НОМЕНКЛАТУРИ НБУ);
— вид забезпечення (забезпечений, незабезпечений);
— дата видачі кредиту;
— дата фактичного погашення кредиту;
— перший строк погашення згідно кредитної угоди;
— кількість пролонгувань;
— категорія ризику (згідно з класифікацією кредитів за якістю). Інші параметри можуть запроваджуватися на розсуд банку у випадку виникнення потреби в отриманні додаткової інформації, необхідної для управління кредитним портфелем. Обов'язкові загальні та спеціальні параметри дозволяють забезпечити звітність за кредитними операціями згідно з вимогами НБУ.
У загальному плані під кредитною операцією розуміють укладання кредитної угоди про надання позики або угоди про прийняте банком на себе зобов'язання щодо видачі кредиту, КУПІВЛІ ПОЗИКИ, яке супроводжується записами у банківських рахунках з відповідним відображенням операції в балансі кредитора і позичальника.»
КАТЕГОРІЯ РИЗИКУ- отдельная тема.
« Підхід НБУ до класифікації позик не за всіма критеріями співпадає з прийнятим у зарубіжній банківській практиці. Проте слід відзначити, що класифікація кредитів не є стабільною і з розвитком практики кредитування змінюється. В основу формування синтетичних рахунків для обліку кредитних операцій покладено класифікацію кредитів, запроваджену НБУ.» Что мы имеем в итоге.»
«Суб'єкти підприємницької діяльності в умовах формування ринкових відносин самі визначають співвідношення власного капіталу і залучених джерел, керуючись при цьому принципом економічної доцільності. У складі залучених джерел поряд із банківським кредитом широко використовується комерційний кредит.»
Економічна доцільність просто как політична доцільність: против всех законов физики кредитные договора в долларах.
«При такій організації обігових коштів відбувається перехід від кредитування об'єкта до кредитування суб'єкта під загальний розрив платіжного обігу з метою його підтримання. При видачі позик комерційні банки послуговуються методами кредитування, що адекватні ринковій економіці та широко застосовуються в зарубіжній банківській практиці.»
Комментарий.
Методи кредитування, що адекватні ринковій економіці: было время разбрасывать камни- выдали кредиты в долларах, пришло время камни собирать- больше кредиты в долларах не выдают, зато пошла игра под названием ‘’золотые яйца’’ игра с курсом.Хотите организуем спрос на доллар, хотите по вашему заявлению как в Авале купим на межбаке и вам продадим по спекулятивной цене да еще с выдержкой в три-четыре недели, пусть гривны еще на банк поработают.Да все что угодно.Будем этот доллар гонять туда –сюда.Порекомендуем реструктиризацию и прочие услуги, еще немало заработаем.Включим сюда карманные страховые компании и закон под это.
« Усі рахунки, як балансові, так і позабалансові, призначені для обліку активних кредитних операцій, за своїм характером активні, тобто можуть мати лише дебетове сальдо. Дебетове сальдо фіксує СУМУ БОРГУ клієнта перед банком або СУМУ ВИМОГИ банку до клієнта. На забалансовому рахунку сальдо фіксує суму взятого банком на себе зобов'язання кредитного характеру.
На позабалансових рахунках, що мають допоміжний характер, облік ведеться в умовній грошовій оцінці. Наприклад, договір застави, або кредитний договір, оцінюється в умовній оцінці 1 грн. і обліковується за дебетом рахунку «Інші цінності та документи». Дебетовий обіг за позичковими рахунками показує загальну суму виданих кредитів. Кредитовий обіг фіксує:
а) суму погашених кредитів;
б) суму заборгованості за кредитами, яка пролонгована і списана на рахунок з обліку пролонгованих позик;
в) заборгованість за непогашені в строк кредити, яка списана на рахунок з обліку прострочених кредитів.»
Комментарий.
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ КРЕДИТНОГО ХАРАКТЕРУ – зобов’язання перед кем.Перед простым должником?Врядли.Когда кредиты списываются на рахунок з обліку прострочених кредитів по истечении одного года просрочки,тогда 100 % кредита перечисляется в пользу НБУ.А коммерческий банк начинает работу с должником чтобы окончательно конфисковать залог.Но он ему не нужен в натуре.Это же ДЕПОЗИТ т.е. ЗАЛУЧЕНІ КОШТИ, который содержит в себе сумму наличных в гривне, если реализовать.Один минус.Кризис сработал на падение цен.А почему банки не хотят по низкой цене продавать залог.А потому, что у него Зобов’язання кредитного характеру в кредитном процессе . В каком году Тигипко ввел валютное кредитование?ДА.Мало того,что нашим имушеством создается материальная база для деятельности банковской системы, так еще и товар в виде доллара нам сбрасывают и говорят что мы в нем очень нуждаемся потому, что процентная ставка меньше.А если хождения доллара как товара из рук в руки т.е. со счета на счет суммировать , то теже проценты что и в гривне получатся.И тогда причем тут лицензия ,если все так глобально .
Ни кажется ли Вам, что эта ст. не стыкуется с п.3 ч.1 ст.47 бибд, т.к. по кредитному договору в начале дает банк, а потом возвращаем. А по кредитной операции в начале й нас берут, а потом нам же дают?
Все правильно.Нам что говорят, что банковкая система это кровеносная система экономики.Есть НБУ-пункт А и простой человек –пункт В.Между ними коммерческий банк,работающий на НБУ в одной связке.Мы привыкли думать, что банк дает нам кредит из вкладов кровно заработанных денег вкладчиков.Очень удобная политика в кредитном процессе.Вот простой человек- пункт В живет скромно на свои доходы инертно без энтузиазма.Какой с него потребитель, если он ничего не покупает .Как запустить механизм потребительского интереса?Теоретически повести в магазин и показать всю потребительскую корзину ,на что сподобился человеческий разум.И казалось бы, этот человек заинтересовался и ему уже можно оформлять кредит.А с чего ему давать кредит.С вкладов вкладчиков?Да нет этих денег наличными ввиду простого перераспределения.На счетах есть, а наличными нет.В этом случае человек сам себе поможет.Своеобразный бартер.Только кратковременная иллюзия платежа: из пункта А через коммерческий банк ( ему выдан кредит) в пункт В направлены наличные , за что человек заплатил комиссию т.к. попользовался деньгами и вернул их хозяину –НБУ, который строго контролирует возврат налички через теже коммерческие банки.Кровообращение работает.Но основное звено- это залог очень даже материальный, оцененный и зафиксированный в гривне в залоговом документе, который человек несет в банк и
« У випадку справдження умов, що зафіксовані в угоді про гарантії і контрактні зобов'язання, банк буде зобов'язаний видати позику або здійснити платіж третій особі, що спричинить зміну величини запозичених активів у балансі банку.» Условия выполнены в плане того, что человек принес залог на бумаге и положил его на счет в банке по предписанию НБУ.И по кредитному договору видно, что сначала человек дает залог ввиде депозита потому, что есть пункты про обеспечение договора.Сначала ипотечный договор и договор поруки, после выполненных условий выдается кредит.Даже страховка оплачивается раньше выдачи кредита.И следующий шаг: РОЗМІЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ ВІД СВОГО ІМЕНІ, НА ВЛАСНИХ УМОВАХ ТА НА ВЛАСНИЙ РИЗИК. Во что оцениваются риски по выдаче кредитов на основании депозитов виде залогов ниже. Таким образом коммерческий банк получил сигнал к действию, что пора залучать кошти для кругообігу коштів згідно з планом реалізації товарообігу.Развернул компанию по рекламе и человек думая ,что он получает деньги, на самом деле положил на депозит материальные ценности и обязал себя в будущем викупить свое майно и заплатить проценты на протяжении от 10 до 30 лет.Что вышло во время кризиса ?Человеку нечем выполнять свое обязательство строкове.А у коммерческого банка обязательство перед НБУ .Счета задействованы.На них числятся кошти.Ивсе это в схеме кредитного процесса.Что делает коммерческий банк?Реализует залоговое имущество и не потому, что надо себе вернуть, а потому , что на свой риск произвел банковскую деятельность .
В отношении доллара. Все то же.Есть товар-доллар.Его надо продать.Дается синал к действию коммерческому банку.Человек под впечатлением от будущей красивой жизни свое майно размещает ввиде депозита на банковском счете, кстати и договор поруки, а может и не один.Все оценено в гривне.Он потребительские свои запросы тоже реализует посредством гривны-это заложено с самого начала.Но тут предприниматель –банк под видом низких процентов впаривает человеку доллар.У человека радость от одного сознания ,что стал сопричастен мировому движению доллара.И ни одна душа ему не сказала , что он на самом деле вне процесса.Еще и доллары эти получил по собственной просьбе ввиде заявки.Доллары у нас товар,человек их меняет в том же банке и возвращает НБУ ГРИВНУ через галузь экономики-торговую сеть .Все учтено.Это короткая дистанция.Потом начинается длинная дистанция.Все прелести возвращения кредита в долларах.Будьте добры выполнять обязательства в валюте.Гдето в глубине души человек понимает что его обманули и не один раз.А еще он понимает впоследствии когда начинают поднимать процент.Нестыковка заключается, что при поднятии процента надо заново проводить оценку майна, а в условиях пика кризиса она упала вдвое.НБУ выпускает постановление проценты не поднимать, потому что созданные обігові кошти привязаны к денежной массе выраженной в залоговом майне должников на депозитах в банке.А суть одна- человек предоставляя свое майно ввиде депозита дает банковской системе возможность на основании материальных ценностей формировать обігові кошти, счета обеспечивая тем самым работу кровеносной системы экономики , к тому же является потребителем продукции отечественной и импортной, плюс является вовлеченным в валютные операции за что платит со своего кармана.И пока платит ему никто не говорит что он поступает незаконно.В масштабах всей страны на пользу.На данный момент мы наблюдаем бойкую работу по печатанию пустых денег.Почему пустых? Потому что они не обеспечены материальными ценностями виде депозитов ,но не тех депозитов классических,а депозитов на которых лежат залоги кредитные ввиде материальных ценностей.Вопрос.Что легче сейчас придумать закон который действительно разрешит валютные кредиты или запретить выдавать валютные кредиты.И какой аргумент против банка заявить, чтобы залоговое майно осталось у должника.Ведь если массово оно останется у должников происходит подрыв экономики.НУ И Т.Д.
«Розрахунок планової суми резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Згідно з чинними правилами загальний резерв нараховується на стандартні кредити, а спеціальний — на нестандартні кредити. До нестандартних кредитів належать:
— кредити під контролем;
— субстандартні кредити;
— сумнівні кредити;
— безнадійні кредити.
Віднесення кредиту до тої чи іншої групи визначається рівнем ризику. Національним банком України розроблені критерії віднесення кредиту до тієї чи іншої групи ризику, які відповідають чинним у міжнародній банківській практиці:
— стандартні кредити — це кредити, основний борг і відсотки за якими погашаються своєчасно, згідно з графіком, і рівень ризику тут прийнятний. Коефіцієнт ризику за цими кредитами встановлений на рівні 2 %;
— кредити під контролем — це кредити, за якими основний борг і відсотки сплачуються своєчасно, але з цією категорією кредитів виникають незначні проблеми (наприклад, неповна документація). Коефіцієнт ризику за цими кредитами встановлено на рівні 5 %;
— субстандартні кредити — це кредити, прострочена заборгованість за основним боргом і відсотках яких не перевищує 90 днів, загальний строк пролонгування кредиту перевищує 90 днів. Кредити цієї групи відносять до кредитів невисокої якості; вони спроможні призвести до непогашення, але їх негативні властивості можна усунути. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 20 %;
— сумнівні кредити — це кредити, прострочена заборгованість за основним боргом та відсотками яких складає понад 90 днів. Тут уже мають місце суттєві недоліки, існує реальна можливість втрат за кредитами. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 50 %;
— безнадійні кредити — це кредити, втрати за якими майже неминучі, а заборгованість з цих позик, як правило, підлягає списанню з балансу. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 100 %.
Комерційні банки щоквартально, станом на останній робочий день кварталу, повинні аналізувати якість кредитного портфеля з метою групування кредитів за рівнем ризику.
Під час виконання такої роботи кредитний комітет (чи комісія) зобов'язаний оцінювати окремі аспекти діяльності кожного позичальника щодо можливості виконання ними зобов'язань згідно з угодою про надання кредиту, виходячи з таких критеріїв:
— оцінка фінансового стану позичальника;
— стан погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.
На підставі класифікації кредитів розраховується загальна планова сума резерву з розбивкою на суми за кожною групою кредитів на майбутній квартал. Розрахунок складається за формою, наведеною в додатку 15.»
Позовна давність
З метою повернення боргу за безнадійними кредитами, що обліковані за балансом, банки зобов'язані працювати з клієнтами протягом трьох років. Після списання безнадійних кредитів банк зобов'язаний продовжувати роботу з клієнтами з метою повернення боргу (не пізніше, ніж до закінчення строку позовної давності) протягом трьох років.
У випадку, якщо банку все ж не вдалося погасити борги за безнадійними кредитами, вони вважаються повністю безнадійними і не піддягають системному бухгалтерському обліку, тобто списуються з позабалансових рахунків.
1. Списання суми основного боргу за безнадійними кредитами:
Д-т рахунку № 9910;
К-т рахунку № 9610, 9611.
2. Списання суми неотриманих відсотків та комісій за кредитними операціями:
Д-т рахунку № 9910;
К-т рахунку № 9600, 9601.
-
Форми забезпечення кредиту різноманітні: це може бути застава майна (у вигляді товарно-матеріальних цінностей, нерухомості, цінних паперів), угоди гарантії або поручительства. Облік залежить від форми забезпечення та місця знаходження застави:
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Отримання банком гарантії та поручительства за кредитами (за номіналом):
а) від банків
Контррахунок
№ 9900
Прості гарантії, що отримані від банків №9010
б) від клієнтів
Контррахунок
№ 9900
Прості гарантії, що отримані від клієнтів №9031
Згідно з умовами угоди застави закладене майно може перебувати як у заставника, так і у заставоотримувача в експлуатації або на зберіганні. Операції з обліку застави відображаються наступними записами:
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Цінності, прийняти в забезпечення (за номіналом згідно
суми оцінки в угоді):
а) предмет застави залишається у клієнта
Контррахунок
№ 9900
Застава, за якої предмет застави залишається у заставника № 9500
б) предмет застави передається банку
Контррахунок
№ 9900
Застава, за якої предмет застави передається банку №9501
Облік операцій з погашення кредитів та їх пролонгування.
За способом погашення розрізняють кредити, які погашаються: 1) водночас загальною сумою і 2) в розстрочку, тобто частинами суми. Спосіб погашення визначається, як правило, при структуризації позики. Кредитний працівник на основі вивчення прогнозу руху грошових потоків, що поданий клієнтом, спільно з ним визначає найбільш прийнятний спосіб погашення. Якщо обрано спосіб погашення в розстрочку, кредитний працівник складає графік погашення кредиту і розраховує суми до погашення основного боргу та відсоткові платежі по кожному строку.
Строки і суми погашення основного боргу відображаються в строковому зобов'язанні, яке надає клієнт при отриманні кредиту і на основі якого бухгалтер-операційник контролює погашення кредиту з боку клієнта. Бухгалтер щоденно проглядає картотеку і добирає зобов'язання, за якими настав строк погашення. Джерелом погашення кредиту виступають власні кошти клієнта.
Розглянемо облік операцій з погашення кредиту:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
Кредит погашається у встановлений строк у повній сумі:
а) за меморіальним ордером кошти списуються з розрахункового рахунку;
Поточний рахунок №2600
Позичковий рахунок
б) списується у витрати строкове зобов'язання;
Контррахунок
№9910
Інші цінності та документи №9819
в) вилучається зі сховища кредитна угода;
Контррахунок
№9910
Інші цінності та документи №9819
г) вилучається зі сховища угода застави;
Контррахунок
№9910
Інші цінності та документи №9819
д) заставлене майно повертається клієнту;
Застава, за якої предмет застави передається банку №9501
Контррахунок
№ 9900
е) списується отримана гарантія за кредит
Прості гарантії, що отримані від клієнтів № 9031
Контррахунок
№ 9900
2
Кредит погашає ться кредитом іншого банку (платіжним дорученням)
Коррахунок у НБУ № 1200
або
Позичковий рахунок
Коррахунокв іншому банку №1500
3.
Фізична особа погашає позику шляхом:
а) внесення готівки в касу банку;
б) перерахуванням з вкладу
Банкноти та монети в касі банку № 1001
Депозитний рахунок
Позичковий рахунок
Позичковий рахунок
У випадку повного погашення кредиту, включаючи відсоткові платежі, банк повертає позичальнику цінності, цінні папери, які були прийняті у заставу. Такі операції виконуються з дозволу керівництва банку.
Кошти на погашення кредиту з інших банків перераховуються або з використанням платіжного доручення, оформленого позичальником, або вимогою-дорученням, яке оформляє банк-кредитор. Строкове зобов'язання або зведене зобов'язання вилучається у витрати лише при їх погашенні у повній сумі. Якщо погашення здійснюється частково, то на звороті робиться позначка про суму та дату платежу, а зобов'язання залишається у картотеці і не підлягає списанню на витрати.
При прийнятті рішення щодо пролонгування кредиту складається додаток до кредитної угоди, і клієнт замінює строкове зобов'язання на зобов'язання з новими строками погашення.
Облік операцій з пролонгування кредиту:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
Пролонгована заборгованість за кредит згідно з доповненням до кредитної угоди
Пролонгована заборгованість за кредитами
Позичковий рахунок з обліку строкової заборгованості
2
Списання у витрати строкового зобов'язання з початковими строками
№9910
№9819
3.
Оприбуткування в картотеку строкового зобов'язання з новим строком погашення
№9819
№9910
При настанні строку погашення кредиту і відсутності у клієнта достатньої суми коштів для його погашення уповноважені підрозділи банку починають проводити роботу з проблемними кредитами.
У день визначеного строку погашення частина непогашеної або непогашена заборгованість за кредитом переноситься на рахунок прострочених позик. При цьому на основі меморіального ордеру здійснюється запис:
Д-т рахунку з обліку простроченої заборгованості;
К-т позичкового рахунку.
У випадку забезпечення кредиту заставою майна банк отримує право на заставлене майно. Якщо майно знаходиться у заставника, він •зобов'язаний передати його на відповідальне зберігання в банк. При цьому здійснюються наступні проводки за позабалансовими рахунками:
1) Д-т— 9500; 2) Д-т—9900:
К-т — 9900; К-т — 9501
і списується з позабалансового рахунку акт передачі заставленого майна:
Д-т— 9910;
К-т—9819.
В аналітичному обліку до позабалансових рахунків № 9819,9500, 9501 ведуться картки обліку застави, забезпечення. З метою звіряння наявності цінностей, документів, цінних паперів у сховищі та даних обліку щокварталу повинна здійснюватися інвентаризація за позабалансовими рахунками.
Після реалізації заставленого майна і надходження виручки банк складає наступні проводки:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
Надходження виручки за реалізовану заставу на коррахунок банку
Коррахунок у НБУ№1200
Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку № 2909
2
Скерування виручки на погашення простроченої заборгованості за основний борг
№ 2909
Рахунок з обліку прострочених позик
3.
Якщо сума виручки перевищує розмір основного боргу, різниця скеровується на погашення прострочених відсоткових платежів за кредит
№ 2909
Рахунок з обліку прострочених доходів за кредитами
4.
Невикористана сума виручки повертається на поточний рахунок клієнта
№ 2909
Розрахунковий рахунок
№ 2600
Періодично, один раз на місяць або квартал, банк повинен аналізувати якість кредитного портфеля. Підлягає інвентаризації та аналізу заборгованість за кредитами, яка обліковується на рахунках прострочених позик з метою виявлення сумнівної. Остання підлягає перенесенню на рахунок з обліку сумнівної заборгованості.
Трансформація заборгованості оформляється проводкою:
Д-т «Сумнівна заборгованість за кредитами»;
К-т «Прострочена заборгованість за кредитами». Таким чином, на рахунках з обліку сумнівної заборгованості обліковується заборгованість за кредитами, повернення яких на сьогодні майже неможливо.
7.3. Облік операцій з формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Порядок списання безнадійних кредитів
Для підтримання стабільності банківської системи з метою хеджування кредитного ризику в банках передбачене утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Залежно від джерел формування цей резерв розподіляється на:
— загальний;
— спеціальний.
Загальний резерв формується за рахунок прибутку банку після сплати податку на прибуток, тобто поточного і нерозподіленого прибутку. Спеціальний резерв е статею витрат банку.
Резерв для покриття можливих збитків належить до планових резервів; його формування повинно здійснюватись комерційними банками в обов'язковому порядку згідно з методикою, затвердженою Національним банком України. Призначення резерву — відшкодування можливих збитків за усіма видами наданих кредитів. Причому за рахунок резерву підлягають покриттю лише втрати за основним боргом. Покриття за рахунок резерву несплачених позичальником відсотків та комісій за кредитними операціями не дозволяється.
Резерв утворюється за усіма видами кредитів, які надані у національній та іноземній валютах. При розрахунку резерву враховується заборгованість за депозитами, які розміщені в інших банках, за кредитами, які надані іншим банкам, за всіма кредитами суб'єктам підприємницької діяльності, включаючи як прямі банківські кредити, так і непрямі, а також фізичним особам за наданими гарантіями та поручительствами.
Не враховується при розрахунку резерву заборгованість за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного комерційного банку. Сума сформованого планового резерву на покриття втрат за кредитами являє собою оцінковий показник, призначення якого — підтримати на певному рівні (наприклад, на середньому для одного класу банків) співвідношення між витратами на погашення збитків за кредитами і загальною сумою виданих кредитів.
В Україні створюється база статистичної інформації, яка дозволить визначати оптимальну усереднену величину резерву на покриття втрат за кредитами. Необхідність використання цього показника для управління кредитними ризиками безумовна. Комерційні банки нерідко опиняються в ситуації, коли втрачають контроль над кредитним портфелем. Це призводить до збільшення суми неповернення за виданими кредитами та гарантіями. Для їх покриття в першу чергу використовується спеціальний резерв, а потім — загальний резерв. Якщо суми резерву недостатньо, то на погашення безнадійних кредитів направляються кошти резервного фонду і поточний та нерозподілений прибуток. Однак якщо банку не вдається вишукати зовнішнє джерело збільшення власного капіталу, то це може призвести до його неплатоспроможності та банкрутства.
Розрахунок планової суми резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Згідно з чинними правилами загальний резерв нараховується на стандартні кредити, а спеціальний — на нестандартні кредити. До нестандартних кредитів належать:
— кредити під контролем;
— субстандартні кредити;
— сумнівні кредити;
— безнадійні кредити.
Віднесення кредиту до тої чи іншої групи визначається рівнем ризику. Національним банком України розроблені критерії віднесення кредиту до тієї чи іншої групи ризику, які відповідають чинним у міжнародній банківській практиці:
— стандартні кредити — це кредити, основний борг і відсотки за якими погашаються своєчасно, згідно з графіком, і рівень ризику тут прийнятний. Коефіцієнт ризику за цими кредитами встановлений на рівні 2 %;
— кредити під контролем — це кредити, за якими основний борг і відсотки сплачуються своєчасно, але з цією категорією кредитів виникають незначні проблеми (наприклад, неповна документація). Коефіцієнт ризику за цими кредитами встановлено на рівні 5 %;
— субстандартні кредити — це кредити, прострочена заборгованість за основним боргом і відсотках яких не перевищує 90 днів, загальний строк пролонгування кредиту перевищує 90 днів. Кредити цієї групи відносять до кредитів невисокої якості; вони спроможні призвести до непогашення, але їх негативні властивості можна усунути. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 20 %;
— сумнівні кредити — це кредити, прострочена заборгованість за основним боргом та відсотками яких складає понад 90 днів. Тут уже мають місце суттєві недоліки, існує реальна можливість втрат за кредитами. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 50 %;
— безнадійні кредити — це кредити, втрати за якими майже неминучі, а заборгованість з цих позик, як правило, підлягає списанню з балансу. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 100 %.
Комерційні банки щоквартально, станом на останній робочий день кварталу, повинні аналізувати якість кредитного портфеля з метою групування кредитів за рівнем ризику.
Під час виконання такої роботи кредитний комітет (чи комісія) зобов'язаний оцінювати окремі аспекти діяльності кожного позичальника щодо можливості виконання ними зобов'язань згідно з угодою про надання кредиту, виходячи з таких критеріїв:
— оцінка фінансового стану позичальника;
— стан погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.
На підставі класифікації кредитів розраховується загальна планова сума резерву з розбивкою на суми за кожною групою кредитів на майбутній квартал. Розрахунок складається за формою, наведеною в додатку 15.
У графі 10 цього додатку відображаються планові суми нарахованого резерву, а за даними графи 13 визначається сума, яка підлягає донарахуванню в резерв або направляється на зменшення резерву.
Загальний резерв, нарахований на заборгованість за стандартними кредитами, розглядається як складова власного капіталу банку і обліковується на балансовому рахунку № 5020 «Загальні резерви» групи 502 «Загальні резерви банку». За своїм характером це пасивний рахунок. У першу чергу загальний резерв формується за рахунок прибутку минулих років. При цьому здійснюється така проводка:
Д-т рахунку
№ 5030 «Прибутки минулих років»;
К-т рахунку
№ 5020 «Загальні резерви».
У разі недостатності цього джерела для формування загального резерву протягом року, наприкінці року резерв має бути сформований за рахунок поточного прибутку. Ця операція відображається проводкою:
Д-т рахунку
№ 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження»:
К-т рахунку
№ 5020 «Загальні резерви».
Спеціальний резерв формується за рахунок витрат банку. Акумульовані в ньому суми обліковуються:
— за міжбанківськими кредитами на рахунку № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків»,
— за операціями з клієнтами на рахунку № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».
При акумулюванні коштів у спеціальний резерв складаються такі бухгалтерські проводки:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
За міжбанківськими кредитними операціями
Відрахування в резерв під заборгованість інших банків № 7701
Резерв під заборгованість інших банків №1590
2.
За кредитними операціями з клієнтами
Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам № 7702
Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400
Як видно зі змісту операції, витрати на формування спеціального резерву відносять на валові витрати банку і тому вони безпосередньо впливають на розмір прибутку до оподаткування.
За своїм характером рахунки № 1590 і 2400, на яких обліковується сума спеціального резерву, є пасивними, однак належать до контрактивних балансових рахунків. У балансі залишки на рахунках № 1590 і 2400 відображаються у складі активів зі знаком мінус. Це пов'язано з тим, що сума спеціального резерву розглядається як прямі втрати банку і тому не враховується у складі його власного капіталу.
При формуванні спеціального резерву сума коштів, що можуть бути віднесені на валові витрати банку, регулюється податковим законодавством. Згідно з прийнятим у 1997 р. Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» розмір коштів, що перераховуються протягом 1999—2000 рр., не можуть перевищувати 40 % від суми загальної заборгованості за кредитами, наданими гарантіями та дорученнями на останній день звітного податкового періоду; у 2001 р.— 30 % і починаючи з 1 січня 2002 р.— 20 %.
Діючою методикою передбачено, що у разі зменшення планової суми спеціального резерву в порівнянні з попередньою звітною датою комерційний банк надлишкову суму резерву скеровує:
— за загальним резервом — на збільшення прибутку;
— за спеціальним резервом — на збільшення валового доходу.
Ці операції відображаються в обліку такими проводками:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
Зменшення загального ре з ерву
Загальні резерви № 5020
Прибутки минулих років № 5030
2.
Зменшення спеціального резерву:
а) за міжбанківськими кредитами;
Резерв під заборгованість інших банків №1590
Зменшення резерву під заборгованість інших банків № 6701
б) за операціями з клієнтами
Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400
Зменшення резерву під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 6702
Згідно встановлених правил резерв на покриття можливих кредитних збитків формується головним банком та його філіями. Загальний резерв обліковується на балансі головного банку. Спеціальний резерв обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку. Це пов'язано з особливостями системи оподаткування.
Кошти резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями можуть використовуватись тільки на погашення безнадійних кредитів, заборгованість за якими обліковується на рахунках з обліку сумнівної заборгованості. Списання з балансу основної суми боргу за безнадійними кредитами провадиться згідно з рішенням Правління комерційного банку.
За рахунок спеціального резерву відшкодування безнадійних кредитів можливе у випадку, якщо причина для цього відповідає вимогам чинного законодавства України (Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 12). Рішення про списання заборгованості за рахунок загального резерву банк приймає самостійно. Однак така операція може бути проведена банком не пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредит визнано безнадійним.
Розглянемо схему бухгалтерських проводок при списанні кредитної заборгованості за рахунок спеціального резерву:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
Списання безнадійної кредитної заборгованості:
Резерв під заборгованість інших банків № 1590
Рахунки для обліку сумнівної заборгованості №1581,1582, 1589
а) за міжбанківськими операціями;
б) за операціями з клієнтами
Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400
Рахунки для обліку сумнівної заборгованості № 2027, 2090— 2099, 2190— 2191,2290, 2291, 2199
2
Одночасно списується заборгованість товарність за нарахованими та несплаченими відсотками за списаними безнадійними кредитами
Рахунки шостого класу з обліку відсоткових та комісійних доходів за кредитами
Рахунки з обліку прострочених доходів за кредитними операціями
3.
Одночасно суми списаного основного боргу і відсотків обліковуються позабалансово:
а) облік основного боргу;
Борги, які списані у збиток №9610,9611
Контр рахунок №9910
Несплачені в строк доходи № 9600, 9601
Контррахунок №9910
б) облік несплачених доходів за кредитами
Правилами Національного банку України передбачено, що у разі прийняття рішення про списання безнадійних кредитів за рахунок загального резерву комерційні банки повинні на цю суму додатково сформувати резерв, який обліковується на окремих аналітичних рахунках за балансовими рахунками № 1599 і 2400 «Резерв під заборгованість за кредитами». При цьому здійснюються такі бухгалтерські проводки:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
Погашення за рахунок загального резерву сумнівної заборгованості:
а) за міжбанківськими операціями
— формування резерву;
— списання сумнівної заборгованості;
б) за операціями з клієнтами
№ 7701
№ 1590
№1590
Рахунки за обліком сумнівної заборгованості
— формування резерву;
— списання сумнівної заборгованості
Одночасно здійснюється проводка щодо зменшення загального резерву
№ 7702
№ 2400
№ 2400
Рахунки за обліком сумнівної заборгованості
2
Зменшення загального резерву на суму списаної сумнівної заборгованості
Загальні резерви
№ 5020
Прибутки минулих років
№ 5030
3.
Облік списаної сумнівної заборгованості і відсотків за балансом:
а) облік списаної сумнівної заборгованості за кредитами;
№9610, 9601
№9910
б) облік несплачених відсотків та комісії за кредитними операціями
№9600, 9601
№9910
З метою повернення боргу за безнадійними кредитами, що обліковані за балансом, банки зобов'язані працювати з клієнтами протягом трьох років. Після списання безнадійних кредитів банк зобов'язаний продовжувати роботу з клієнтами з метою повернення боргу (не пізніше, ніж до закінчення строку позовної давності) протягом трьох років.
У випадку, якщо банку все ж не вдалося погасити борги за безнадійними кредитами, вони вважаються повністю безнадійними і не піддягають системному бухгалтерському обліку, тобто списуються з позабалансових рахунків.
1. Списання суми основного боргу за безнадійними кредитами:
Д-т рахунку № 9910;
К-т рахунку № 9610, 9611.
2. Списання суми неотриманих відсотків та комісій за кредитними операціями:
Д-т рахунку № 9910;
К-т рахунку № 9600, 9601.
Якщо позичальник повністю чи частково сплачує борг за безнадійними кредитами, який був попередньо списаний за рахунок резерву, банк повинен визнати цю суму як валовий дохід:
Д-т рахунку
№ 2600 «Поточний рахунок клієнта»;
К-т рахунку
№ 6800 «Непередбачені доходи».
Сплачені відсотки та комісії за безнадійними кредитами також обліковуються у складі непередбачених доходів:
Д-т рахунку № 2600;
К-т рахунку № 6800.
Якщо в момент погашення боргу за безнадійними кредитами його сума обліковувалась за балансом, то вона підлягає списанню з позабалансових рахунків №9600, 9601, 9610, 9611.
У банку безнадійні борги за кредитами можуть перевищувати суму сформованого резерву на покриття можливих витрат за кредитними операціями. Виникає питання: за рахунок яких джерел можуть бути покриті втрати від кредитної діяльності? Для покриття таких витрат банк повинен сформувати додатковий резерв за рахунок своїх фондів чи нерозподіленого прибутку минулого року.
Для зменшення ризику від кредитної діяльності банки на свій розсуд можуть передбачати ідентифіковані резерви за кредитами. Такі резерви утворюються проти конкретних кредитів, якщо банк має достатньо підстав вважати, що відповідний кредит не буде погашено. Джерелом ідентифікаційного резерву може бути перерозподілений прибуток. Віднесення суми резерву (або його частини) на валові витрати можливе у випадку, якщо це передбачено податковим законодавством.
У балансі зазначений резерв обліковується на рахунку № 3699 «Резерви по покриття інших ризиків та витрат». Оскільки такі резерви є реальними втратами банку, то вони не обліковуються у складі додаткового капіталу в класі «капітал банку».
Банки зобов'язані щоквартально подавати Національному банку України звітність про заборгованість за кредитами, списану з балансу і обліковану на позабалансовому рахунку; про класифікацію кредитів за групами ризику і про утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами; звіт про зміни резерву.
Для забезпечення повноти, своєчасності та ефективності контролю за використанням і погашенням кредиту велике значення має організація руху інформаційних потоків про кредитну угоду між підрозділами, які беруть участь у її виконанні. Особливе місце посідають відносини між бухгалтерією та кредитним відділом. У банку повинні бути розроблені схеми руху документів між цими підрозділами та визначена відповідальність працівників цих підрозділів за збереженість документів, на підставі яких здійснена кредитна операція.
-
Перелік документів, що подаються позичальником в обов'язковому порядку:
1. Заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком.
2. Анкета позичальника (стислі відомості про позичальника) за формою, визначеною банком.
3. Копії установчих документів, а також інші документи, що підтверджують правоздатність (для юридичних осіб) і дієздатність (для фізичних осіб) клієнта.
4. Копія Статуту.
5. Копія свідоцтва про реєстрацію (перереєстрацію).
6. Копії ліцензій, передбачених законодавством.
7. Техніко-економічне обгрунтування одержання кредиту з розрахунком строку окупності та рентабельності об'єкта кредитування із зазначенням:
— спрямування позичкових коштів;
— розрахунку затрат та надходжень на весь термін користування позикою.
8. Копії контрактів, угод та інших документів, що стосуються кредиту: угоди на придбання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей, послуг, виконання робіт та ін., накладні, митні декларації тощо.
9. Завірений податковою адміністрацією бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання на останню звітну дату, а також річні баланси за весь період діяльності фірми, при необхідності — розшифровка окремих статей балансу.
10. Документи, що стосуються забезпечення кредиту:
— застава майна — опис закладеного майна, угоди на придбання заставлених товарно-матеріальних цінностей, накладні та інші документи, що підтверджують право власності (техпаспорти, техталони — у разі застави транспортних засобів);
— застава нерухомості —довідка-характеристика з Бюро технічної інвентаризації, довідка з міської нотаріальної контори, угода купівлі-продажу (передачі, дарування) чи свідоцтво про приватизацію;
— гарантія (поручительство) — угода гарантії (поручительства), а також документи по гаранту, зазначені у пп. З—5, 9, 11—12;
— страхування — страховий поліс, угода страхування, умови страхування, а також документи по страховій компанії, перераховані у пп.9, 11, 12.
11. Довідка з обслуговуючого банку про наявність рахунків позичальника, наявність/відсутність заборгованості за кредитами та картотекою № 2.
12. Відомості за кредитами, отриманими в інших банках.
До документів, перерахованих у пп. 3 — 5, 8, долучаються також оригінали для звіряння.
У разі необхідності позичальник подає (до ухвалення рішення про надання кредиту або в процесі подальшого контролю) внутрішні фінансові та управлінські звіти, звіт про рух касових надходжень, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, податкові та митні декларації, документи про оренду приміщень та ін.
Здійснення кредитних операцій супроводжується виконанням наступних облікових операцій:
— реєстрація і відкриття особового позичкового рахунку позичальнику;
— операції з видачі кредиту;
— операції з обліку документів, які супроводжують кредитну операцію;
— операції з погашення кредиту;
— операції з обліку поганих кредитів;
— операції з нарахування та використання резерву на покриття кредитних ризиків;
— операції зі списання з балансу сумнівних кредитів і забалансовий облік боргів по цих кредитах;
— забалансовий облік зобов'язань банку кредитного характеру;
— зберігання і ведення картотек документів;
— відображення кредитних операцій в балансі банку, складання звітності за кредитними операціями.
Облікові кредитні операції є технічним елементом, який логічно завершує виконання окремих етапів (або етапу) кредитного процесу.
-
Экономико-правовая библиотека
Учебников в библиотеке - 334 Ищите же прежде Царства Божия и правды Его, и это все приложится вам. (Матф.6:33)
buy antabuse, self prescription of antabuse
Баннерная сеть Lux-BN
ГЛАВА 7 ОБЛІК КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ
Мета вивчення
Після вивчення глави 7 Ви повинні знати:
1. Види кредитних операцій і побудову синтетичних рахунків для їх обліку.
2. Функції бухгалтерських працівників при здійсненні кредитних операцій.
3. Суть методів кредитування і форми позичкових рахунків.
4. Перелік та призначення документів, що надаються позичальником для отримання кредиту.
5. Облік операцій з видачі, пролонгування та погашення кредиту.
6. Порядок списання з балансу сумнівних кредитів і сумнівних до погашення відсоткових платежів.
7. Облік операцій щодо формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами.
8. Суть і облік операцій кредитного характеру.
9. Облік операцій щодо нарахування і справляння відсотків за кредитами.
7.1. Організація обліку кредитних операцій
Кредитні операції посідають ключове місце з-поміж активних операцій комерційних банків. У більшості банків позичкові рахунки складають не менше половини їх сукупних активів і забезпечують близько 70 % від отриманих ними доходів. До кредитних операцій належать: позичкові операції, операції кредитного характеру та послуги кредитного характеру:
Облік операцій кредитного характеру розглядається в окремому параграфі.
Суб'єктом кредитної операції є банк та його клієнти. Банк виступає як кредитор, тобто він є юридичною особою, яка надає або бере на себе зобов'язання надати в майбутньому певну суму грошових коштів у розпорядження позичальника на певний строк. Позичальниками виступають клієнти та партнери банку, які отримують кошти в позику (у користування) і зобов'язуються повернути їх у визначений строк. До них належать суб'єкти підприємницької діяльності, органи державного управління, населення, банки.
Чинне банківське законодавство надає клієнту право вибору банку для реалізації потреби в кредитних операціях, тобто клієнт має право відкривати позичкові рахунки не в одному, а в декількох банках. Це створює умови для розвитку міжбанківської конкуренції і надає клієнту можливість обирати банк, який пропонує найбільш оптимальні умови кредитування.
При визначенні кредитної політики комерційні банки повинні враховувати рекомендації Національного банку України щодо організації та регулювання кредитного процесу, які викладені в положенні «Про кредитування».
Банки, які орієнтуються на запроваджені в міжнародній банківській практиці принципи організації банківської справи розробляють спеціальний документ з кредитної політики — керівництво, або меморандум, з кредитної політики. Він визначає філософію та стратегію банку в галузі кредитування і містить детальний опис технології організації кредитного процесу. Це конфіденційний документ, оскільки він розкриває стратегію і методи кредитної політики конкретного банку.
До найважливіших елементів кредитної політики належать наступні:
1. Мета банку, що покладена в основу формування кредитного портфеля (сегмент економіки, куди скеровуються кредитні вкладення, регіон, що обслуговується, види кредитів, які надаються, обсяги і якість кредитів).
2. Формування структурних підрозділів банку (управлінь, департаментів, відділів, груп), які беруть участь у виконанні кредитних операцій; визначення їх функцій та повноважень.
3. Розробка посадових інструкцій для співробітників підрозділів банку, що виконують кредитні операції, які визначають їхні обов'язки та повноваження щодо видачі позик; запровадження стандартів, параметрів і процедур (дій), якими повинні керуватись службовці у своїй діяльності з надання, оформлення, обліку, контролю за використанням позик і управління ними.
4. Визначення напрямків проходження інформації щодо виконання кредитної операції в середині банку; затвердження форм документів, що використовуються на кожній стадії виконання кредитної операції чи підлягають обов'язковому зберіганню в кредитній справі (досьє) клієнта (фінансова звітність, угода застави, гарантії тощо).
5. Розробка класифікації позик, методів і форм кредитування; рейтингу якості позик.
6. Порядок і правила оцінки забезпечення кредитів та реалізації застави.
7. Визначення політики і практики запровадження відсоткових ставок і комісії за позиками.
8. Розробка стандартів оцінки позик та умов кредитних угод.
9. Правила і порядок контролю за клієнтом та погашенням позики.
10. Правила і порядок пролонгування позик, роботи з проблемними кредитами, покриття збитків за позиками.
Таким чином, кредитна політика дозволяє з'ясувати підходи конкретного комерційного банку щодо організації та регулювання кредитного процесу. Під організацією кредитного процесу розуміють техніку та технологію кредитування.
У складі підрозділів банку, які уповноважені здійснювати кредитні операції, чільне місце посідають обліково-операційний відділ та головна бухгалтерія. Їх функція полягає в нагромадженні, обробці, узагальненні та зберіганні інформації щодо проведених банком операцій, у тому числі кредитних. Якість синтетичного і аналітичного обліку позичкових операцій багато в чому зумовлена можливістю своєчасного отримання інформації про розподіл кредитних вкладень за секторами економіки, видами позик та їх забезпеченням щодо окремих позичальників, про рух і погашення кредитів та ін.
Повнота та своєчасність отримання інформації про кредитні вкладення визначають якість ухвали кредитних рішень і впливають на якість управління кредитним портфелем. Чітко налагоджене документальне оформлення операцій з видачі та погашення позик дозволяє запровадити чіткий контроль за виконанням кредитних операцій па усіх стадіях кредитного процесу.
На побудову обліку позичкових операцій суттєво впливають такі елементи кредитного процесу, як класифікація позик, форми і методи кредитування, методи хеджування кредитного ризику. Методи кредитування визначають низку технічних елементів кредитного процесу, а саме: форму позичкового рахунку, порядок регулювання кредитної заборгованості, способи контролю за цільовим використанням запозичених коштів і своєчасним їх поверненням.
Таким чином, метод кредитування визначає спосіб видачі та погашення кредиту.
В умовах радянської господарської практики організація кредитного процесу в банках жорстко регулювалась з боку органів державного управління. За галузями економіки централізовано визначалось співвідношення власних та залучених коштів. Таким чином, у плановому порядку регламентувалась міра участі кредиту в формуванні обігових коштів, що призводило до автоматизму в кредитуванні. Держбанк колишнього СРСР розробляв методи і форми кредитування підприємств та організацій, правила і порядок регулювання заборгованості за позиками, контролю за використанням кредитів. Завдання банків полягало в чіткому виконанні нормативних та інструктивних документів. У радянській банківській практиці застосовувались два методи кредитування: за залишком та за обігом. При обох цих методах кредитування видача кредитів здійснювалась під конкретні об'єкти, тобто визначені види товарно-матеріальних цінностей і витрат, наприклад, паливо, незавершене виробництво, готова продукція на складі тощо. Під час проведення банківської реформи 1987—1988 рр. у практику був запроваджений метод кредитування за укрупненим об'єктом згідно з уніфікованою схемою фактично для всіх галузей економіки.
При цьому методі кредитування видача позики (у межах заздалегідь визначеної планової величини) відбувалась безпосередньо па здійснення платежів шляхом сплати з позичкового рахунку грошово-кредитних документів за цінності, що кредитуються, в момент виникнення потреби в залучених коштах. Погашення кредиту відбувалось після завершення кругообігу коштів позичальника згідно з планом реалізації (товарообігу) з розрахункового рахунку. Кредит при цьому набував платіжного характеру. Використання такого методу кредитування дозволяло забезпечити безперервність платіжного обігу господарських органів, а також постійну участь кредиту в господарському обігу позичальника.
Перехід до ринкової економіки характеризує відсутність жорсткого диктату з боку держави щодо організації кредитного процесу в комерційних банках. Банки мають право самостійно обирати методи кредитування, виходячи, перш за все, з класності та рейтингу позичальника. Вони повинні також самостійно розробляти пакет документів, які використовуються для ухвали кредитного рішення, оформлення видачі позики і контролю за її рухом. При цьому повинні бути чітко визначені форма і зміст документа, вимоги до його заповнення і ведення документації в цілому. Добре організована система з чітким веденням реєстрації документів та операцій в бухгалтерії є визначальною умовою управління кредитними операціями.
Суб'єкти підприємницької діяльності в умовах формування ринкових відносин самі визначають співвідношення власного капіталу і залучених джерел, керуючись при цьому принципом економічної доцільності. У складі залучених джерел поряд із банківським кредитом широко використовується комерційний кредит.
При такій організації обігових коштів відбувається перехід від кредитування об'єкта до кредитування суб'єкта під загальний розрив платіжного обігу з метою його підтримання. При видачі позик комерційні банки послуговуються методами кредитування, що адекватні ринковій економіці та широко застосовуються в зарубіжній банківській практиці.
У зарубіжній банківській практиці можна виділити два основних методи кредитування. Суть першого методу полягає в тому, що питання про надання позики вирішується щоразу в індивідуальному порядку. Позика надається на певний термін у декілька тижнів, місяців чи років і пов'язана з потребами позичальника в грошових коштах для фінансування цільової потреби. У загальному обсязі банківських кредитів частка таких позик суб'єктам підприємницької діяльності перевищує 50 %.
Другий метод кредитування полягає в наданні банком позичальнику позики в межах заздалегідь визначеного ліміту кредитування на певний період часу на покриття його потреби в короткострокових фондах фінансування. Такий метод кредитування називається кредитною лінією. Для банку відкрити кредитну лінію для позичальника означає взяти на себе певне забалансове зобов'язання про надання грошових коштів.
У банківській практиці розрізняють два види кредитних ліній: відновлювальну (револьверну) та невідновлювальну.
У випадку відкриття невідновлювальної кредитної лінії ліміт кредитування запроваджується у вигляді ліміту видачі, тобто банк бере на себе зобов'язання надати позику в певному розмірі. Після надання банком кредиту у встановленому розмірі та його погашення позичальником відносини між банком і позичальником припиняються.
При відкритті відновлювальної (револьверної) кредитної лінії ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту заборгованості з позики. Це дозволяє підприємству-позичальнику отримати позику в межах встановленого ліміту, погасити всю її суму (або частину суми) і автоматично отримати повторно кредит у межах терміну дії кредитної лінії. Відновлювальна кредитна лінія є більш гнучкою формою кредитування і нерідко надається без спеціального забезпечення. Кредитна лінія може бути як короткостроковою з періодом дії, що, як правило, не перевищує 180 днів, так і довгостроковою із терміном дії 3—5 років. За відкриття кредитної лінії банк отримує комісію.
Залежно від характеру зобов'язань банку розрізняють підтверджену та обов'язкову кредитні лінії.
Підтверджена кредитна лінія передбачає домовленість щодо наміру банку кредитувати. Вона не є офіційним зобов'язанням банку. Банк зобов'язується надати позику згідно з заявкою клієнта лише у невідкладному випадку, тому клієнт мало зацікавлений в такій кредитній лінії і використовує її лише як гарантію за позикою, яку надає інший кредитор. Відсоткова ставка за такою кредитною лінією може заздалегідь не визначатися. Такі зобов'язання не враховуються навіть за балансом. Вони підлягають лише позасистемному обліку.
Обов'язкова кредитна лінія являє собою контрактне зобов'язання, згідно з яким банк зобов'язується у письмовій формі кредитувати клієнта за його проханням згідно з термінами та умовами, які передбачені кредитною угодою. Отже, банк може відмовити в кредитуванні лише у випадку, якщо виявить реальне погіршення фінансового стану клієнта або порушення ним умов кредитної угоди. Таке зобов'язання банку підлягає обліку за балансом на позабалансовому рахунку. При відкритті такої кредитної лінії банк отримує комісію або від суми зобов'язання, або від його частини, яка не використана позичальником.
У сучасних умовах комерційні банки переважно використовують метод індивідуального підходу до клієнта при видачі кожної окремої позики, а метод відкриття кредитної лінії практикують у відносинах із позичальниками, які мають високий кредитний рейтинг.
Метод кредитування, який включає організаційні й технічні умови кредитування, обумовлює форму позичкового рахунку. Форма позичкового рахунку визначає режим функціонування рахунку, тобто порядок документального оформлення операцій щодо видачі та погашення кредиту і їх відображення в облікових реєстрах. Для проведення операцій з кредитування банк може відкрити позичальникам наступні позичкові рахунки: простий (окремий) позичковий рахунок, спеціальний позичковий рахунок і поточний рахунок з правом на овердрафт.
Простий позичковий рахунок використовується в банківській практиці для відображення кредитних операцій як при видачі разової позики на цільову потребу, так і при наданні позик траншами в межах кредитної лінії. Кожна позика може бути видана лише за наявності документа, який містить дозвіл на її видачу. Погашення позики здійснюється з поточного рахунку позичальника за його власний кошт. Клієнту може бути відкрито декілька простих позичкових рахунків. Це залежить від числа видів кредитів, які він отримує в банку.
Спеціальний позичковий рахунок застосовується, коли позичальник відчуває постійну або сезонну потребу в запозиченні коштів. Рахунок відкривається на весь період кредитування на підставі дозвільного документа, але для виконання операції з видачі позики спеціальний документ не потрібен.
Операції з видачі кредиту здійснюються шляхом сплати грошово розрахункових документів (оплата сировини і матеріалів, робочої сили, платежів до бюджету і т. ін.) безпосередньо зі спец позичкового рахунку. Кредит погашається або плановими платежами з поточного рахунку, або через використання строкового зобов'язання з умовними строками погашення. В даний час ця форма рахунку майже не використовується комерційними банками. Застосування спец позичкового рахунку можливе також при кредитуванні за кредитною лінією.
Поточний рахунок з правом на овердрафт відкривається позичальникам, які укладають з банком спеціальну угоду для отримання такого виду позики, як овердрафт. Право використання овердрафта надається лише надійним клієнтам. В угоді банк визначає максимальну суму овердрафта, або, іншими словами, ліміт за овердрафтом, мету позики і її тривалість, умови надання кредиту і порядок його погашення.
Потреба в банківському овердрафті у прибуткових підприємств може виникнути з наступних причин.
1. Власники підприємства можуть ухвалити рішення про вилучення отриманого прибутку у вигляді дивідендів. У цьому випадку в підприємства виникає потреба в плановому джерелі фінансування, як і в момент початку діяльності. Така потреба може бути реалізована або за рахунок отримання цільової позики під забезпечення (під запаси товарно-матеріальних цінностей, готової продукції тощо), або через отримання права на овердрафт.
2. Підприємство може придбати нове обладнання або інші фіксовані активи. Це обумовлює зменшення обігових та збільшення фіксованих активів. Якщо сума прибутку і амортизації недостатня для покриття затрат на придбання, виникає розрив між надходженнями і виплатами у часі.
3. Підприємство реалізує програму збільшення товарообігу. В нього виникає потреба у джерелах фінансування додаткової потреби в товарних запасах.
Таким чином, овердрафт є додатковим джерелом фінансування, яке дозволяє забезпечити безперервність платіжного обігу.
Овердрафт надається автоматично при відсутності у клієнта коштів на поточному рахунку шляхом здійснення його платежів.
Видача позики виконується з окремого позичкового рахунку за овердрафтом шляхом сплати грошово-розрахункових документів. На погашення заборгованості за цим рахунком скеровуються всі суми, які зараховані на поточний рахунок клієнта. Таким чином, по суті цей рахунок функціонує у режимі спецпозичкового. Як правило, відсоткова ставка за овердрафтом фіксується відносно базової відсоткової ставки банку (наприклад, 5 пунктів понад базову ставку). У випадку перевищення встановленого максимального розміру за овердрафтом банк стягує з клієнта підвищений відсоток і комісійний збір, розмір якого обумовлюється в угоді.
Застосування контокорентного рахунку, який об'єднує в собі позичковий та поточний рахунки, не передбачено затвердженим планом рахунків для комерційних банків.
Суттєве значення для обліку кредитних операцій і організації звітності за позиками має такий елемент кредитної політики, як класифікація кредитів. У положенні «Про кредитування», яке розроблене Національним банком України, наведена класифікація кредитів за такими ознаками: вид позики, категорія позичальника, вид забезпечення, строки надання, призначення.
Підхід НБУ до класифікації позик не за всіма критеріями співпадає з прийнятим у зарубіжній банківській практиці. Проте слід відзначити, що класифікація кредитів не є стабільною і з розвитком практики кредитування змінюється. В основу формування синтетичних рахунків для обліку кредитних операцій покладено класифікацію кредитів, запроваджену НБУ.
Балансові рахунки для обліку кредитних операцій розміщені в першому та другому класах плану рахунків. Розподіл рахунків за класами узгоджується з принципами побудови балансу, в даному випадку окремого відображення міжбанківських та клієнтських операцій.
У першому класі «Казначейські та міжбанківські операції» згруповані рахунки для обліку кредитних операцій, які, по-перше, виникають з приводу отримання комерційними банками запозичених коштів від Національного банку України і, по-друге, відображають відносини з отримання та надання позик іншим комерційним банкам.
Операції з отримання кредитів комерційними банками за своєю суттю є однією з форм залучення ресурсів в банк і належать до пасивних операцій.
У складі позабалансових рахунків передбачені рахунки для обліку забалансових зобов'язань банку кредитного характеру. Вони згруповані у наступні рахунки дев'ятого класу:
— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам (рахунок № 900);
— гарантії, надані клієнтам (рахунок № 902);
— сумнівні гарантії та поручительства (рахунок № 909);
— зобов'язання з кредитування, які надані банкам (рахунок № 910);
— зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам (рахунок №912).
У випадку справдження умов, що зафіксовані в угоді про гарантії і контрактні зобов'язання, банк буде зобов'язаний видати позику або здійснити платіж третій особі, що спричинить зміну величини запозичених активів у балансі банку.
З-поміж позабалансових рахунків можна також виокремити рахунки, які носять допоміжний характер і використовуються як інструмент контролю при здійсненні кредитних операцій. Операції, що обліковуються на цих рахунках, можуть справити безпосередній вплив па зміну величини запозичених активів і відображаються за балансом на рахунках наступних груп:
— отримана застава (рахунок № 950);
— не сплачені в строк доходи (рахунок № 960);
— борги, списані у збиток (рахунок № 961);
— інші цінності та документи (рахунок № 9819). Класифікація рахунків у балансі для обліку кредитних операцій наведена нижче:
Розглянемо критерії, які покладено в основу поданої класифікації. Можна виділити наступні основні ознаки, за якими здійснюють групування рахунків для обліку кредитних операцій в балансі:
— інституційна;
— вид кредитної операції;
— цільове призначення і вид кредиту;
— строки користування кредитом;
— тип заборгованості за позикою;
— доходи, що належать банку за надані кредитні послуги.
Згідно з інституційною ознакою рахунки в балансі перш за все згруповані щодо наступних позичальників:
а) банки (перший клас, 152 група);
б) суб'єкти підприємницької діяльності (другий клас, 20 розділ);
в) органи загального державного управління (другий клас, 21 розділ);
г) фізичні особи (другий клас, 22 розділ).
У середині інституційних позичальників позичкові рахунки групуються (або виділяються окремі рахунки) за видами кредитних операцій:
а) пряме кредитування (позичкові операції);
б) непряме кредитування:
— кредити за операціями РЕПО (група 201, рахунок № 1522);
— кредити за врахованими векселями (група 202);
— кредити за факторинговими операціями (група 203);
— фінансовий лізинг (рахунки № 1525,2075).
Рахунки суб'єктів підприємницької діяльності для обліку позичкових операцій поділяються за цільовим направленням кредиту і окремими видами кредитів.
У синтетичному обліку окремо виділяються рахунки для обліку кредитів, які видаються для формування обігового капіталу і на фінансування інвестиційної діяльності.
Облік кредитів, призначених для фінансування обігового капіталу, ведеться за ознакою їх цільового призначення. Окремо враховуються кредити, видані на закупівлю сировини, матеріалів, формування товарних запасів, під готову продукцію на складі та відвантажені товари (рахунки групи 204), а окремо — кредити, видані на фінансування операцій з експорту та імпорту товарів і послуг і за форфейтинговими угодами (рахунки групи 205).
На фінансування обігового капіталу направляються також кредити для фінансування розрахунків за товари та послуги за допомогою платіжних карток, на поповнення обігових коштів, на виплату заробітної плати, у тому числі за розпорядженням органів влади, та деякі інші, що обліковуються у складі групи «Інші кредити в поточну діяльність» (рахунки групи 206). Кредити в інвестиційну діяльність, які направляються на покриття затрат по будівництву та освоєнню землі, на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі обліковуються на рахунках групи 207.
Така побудова синтетичного обліку кредитів, які надані суб'єктам підприємницької діяльності, не дозволяє отримати інформацію про кредитні вкладення банку за секторами економіки чи в галузевому аспекті. Це можливо лише за даними аналітичного обліку шляхом введення в номер особового позичкового рахунку коду галузі.
Принцип цільового призначення і виду кредиту чітко виявляється і при групуванні рахунків для обліку кредитів, які надані фізичним особам. Кредити, надані фізичним особам, називають споживчими кредитами. Споживчі кредити прийнято підрозділяти на дві групи:
— кредити, які надані на фінансування поточних потреб окремих осіб, у тому числі на придбання товарів тривалого використання, на оплату освіти, медичних послуг, під платіжні картки і т. ін.;
— кредити на покращення житлових умов та ведення господарства.
Стосовно такої класифікації виділені дві групи рахунків:
— кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам (рахунки групи 220);
— кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам (рахунки групи 221).
В основу класифікації рахунків з обліку кредитів, які надані органам загального державного управління, покладено ознаку розподілу органів управління за рангами. Останні прийнято підрозділяти на дві групи:
— центральні органи державного управління;
— місцеві органи державного управління.
Відповідно у другому класі виділено дві групи рахунків для обліку таких кредитів — 210 і 211.
В основу побудови рахунків усіх груп покладено єдиний загальний принцип. Згідно з ознакою строковості окремо обліковуються короткострокові та довгострокові кредити. До короткострокових належать кредити, які видані на строк до одного року, до довгострокових — кредити, видані на строк понад один рік.
У кожній групі вирізняються рахунки за ознакою типу заборгованості:
— строкова заборгованість:
— пролонгована заборгованість;
— прострочена заборгованість.
До строкової належить заборгованість по кредиту в межах початкового строку погашення кредиту за кредитною угодою. На рахунку «Пролонгована заборгованість» враховується заборгованість за кредитами, строк погашення яких перенесено до настання початкового строку погашення. До простроченої належить заборгованість за кредити, не погашені у визначений термін. У кожній групі також окремо виділяються рахунки для обліку:
а) доходів, які нараховані банком за надану послугу, строк виплати яких не наступив (відстрочені доходи);
б) прострочених доходів, тобто доходів за кредитами, які у визначений термін не перераховані позичальником банку.
По кожному інституційному позичальнику на рахунках самостійної групи обліковується заборгованість за сумнівними кредитами загальними сумами у розрізі цільових позик.
Усі рахунки, як балансові, так і позабалансові, призначені для обліку активних кредитних операцій, за своїм характером активні, тобто можуть мати лише дебетове сальдо. Дебетове сальдо фіксує суму боргу клієнта перед банком або суму вимоги банку до клієнта. На забалансовому рахунку сальдо фіксує суму взятого банком на себе зобов'язання кредитного характеру.
На позабалансових рахунках, що мають допоміжний характер, облік ведеться в умовній грошовій оцінці. Наприклад, договір застави, або кредитний договір, оцінюється в умовній оцінці 1 грн. і обліковується за дебетом рахунку «Інші цінності та документи». Дебетовий обіг за позичковими рахунками показує загальну суму виданих кредитів. Кредитовий обіг фіксує:
а) суму погашених кредитів;
б) суму заборгованості за кредитами, яка пролонгована і списана на рахунок з обліку пролонгованих позик;
в) заборгованість за непогашені в строк кредити, яка списана на рахунок з обліку прострочених кредитів.
Заключним елементом у системі балансових рахунків для обліку кредитних операцій є рахунки для обліку суми спеціального резерву, який використовується для покриття безнадійної заборгованості за нестандартними кредитами. В балансі сума спеціального резерву обліковується окремо за кредитами, наданими банкам, і загальною сумою за кредитами, наданими іншим інституційним суб'єктам:
— резерв під заборгованість інших банків (група 159, рахунок № 1590);
— резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам (розділ 24, група 240, рахунок № 2400).
За своїм характером ці рахунки пасивні, але належать до виду контрактивних балансових рахунків. У балансі і балансовому звіті залишки за цими рахунками відображаються за активом зі знаком мінус Такий порядок відображення суми резерву дозволяє за даними балансу розраховувати суму чистих кредитних активів, або, іншими словами, реально відображати вартість кредитних активів.
Аналітичний облік кредитних операцій ведеться на бланках особових рахунків. Особові позичкові рахунки відкриваються кожному позичальнику окремо на кожен вид і термін кредиту. Для обліку споживчих позик використовуються спеціальні бланки особових рахунків у формі карточки.
Формування номера особового рахунку здійснюється комерційними банками самостійно у межах наданої їм компетенції. При цьому обов'язково враховують такі параметри:
— номер балансового рахунку (4 знаки);
— ключовий розряд (1 знак);
— характеристику контрагента (1 знак);
— номер за порядком особового позичкового рахунку (2 знаки);
— код контрагента (до 6 знаків).
При організації аналітичного обліку банками також повинні бути враховані спеціальні обов'язкові параметри:
— вид кредиту (револьверний, кредит у межах кредитної лінії, овердрафт, інші кредити);
— цільова спрямованість кредиту (позиція отримує шифр згідно номенклатури НБУ);
— вид забезпечення (забезпечений, незабезпечений);
— дата видачі кредиту;
— дата фактичного погашення кредиту;
— перший строк погашення згідно кредитної угоди;
— кількість пролонгувань;
— категорія ризику (згідно з класифікацією кредитів за якістю). Інші параметри можуть запроваджуватися на розсуд банку у випадку виникнення потреби в отриманні додаткової інформації, необхідної для управління кредитним портфелем. Обов'язкові загальні та спеціальні параметри дозволяють забезпечити звітність за кредитними операціями згідно з вимогами НБУ.
У загальному плані під кредитною операцією розуміють укладання кредитної угоди про надання позики або угоди про прийняте банком на себе зобов'язання щодо видачі кредиту, купівлі позики, яке супроводжується записами у банківських рахунках з відповідним відображенням операції в балансі кредитора і позичальника.
-
7.2. Облік позичкових операцій і послуг кредитного характеру
Для отримання кредиту клієнт звертається в кредитний відділ з клопотанням, до якого додаються документи, які дозволяють прийняти рішення щодо доцільності такої кредитної операції. Пакет документів може відрізнятись залежно від комерційної операції, що кредитується, та категорії позичальника.
Документи передаються для вивчення та аналізу уповноваженим підрозділам банку. У випадку прийняття позитивного кредитного рішення укладається кредитна угода, де констатуються умови кредитної операції. Після цього кредитний інспектор оформляє бухгалтерські документи, які містять вказівки щодо відкриття позичкового рахунку та видачі кредиту. Ці документи повинні містити дозвільні підписи керівника банку або уповноважених ним для виконання зазначених операцій посадових осіб.
Оформлені згідно банківських вимог документи передаються в обліково-операційний відділ для виконання. Приблизний перелік цих документів наступний:
— розпорядження кредитного відділу;
— примірник кредитної угоди;
— угода застави (або інша форма забезпечення);
— строкове зобов'язання; зведене зобов'язання;
— картка із взірцями підписів керівника і головного бухгалтера та відбитком печатки підприємства, посвідчена в установленому порядку.
Форми та зміст розпорядження кредитного відділу, строкового зобов'язання та зобов'язання-доручення розробляються банками самостійно. У додатках 12— 14 наведено орієнтовні зразки цих документів.
У розпорядженні кредитного відділу повинен зазначатись наданий особовому позичковому рахунку позичальника номер рахунку, а також загальні рекомендовані й додаткові параметри, що характеризують позичальника та кредитну угоду і які необхідні для виконання аналітичного обліку. На основі даних розпорядження здійснюється реєстрація позичкового особового рахунку в книзі відкритих рахунків.
Строкове зобов'язання являє собою юридичний документ, який служить основою для погашення кредиту. Кількість примірників строкового зобов'язання залежить від способу погашення кредиту:
водночас, по частинах або після закінчення обумовленого періоду.
Облік операцій з видачі кредиту. Схеми бухгалтерських проводок з видачі позики залежать від способу надання кредиту та його забезпечення:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
Позика видається із зарахуванням на поточний рахунок:
а ) якщо позичальник —
клієнт банку;
б) якщо позичальник — клієнт іншого банку або власне банк
Позичковий рахунок
Позичковий рахунок
Поточний рахунок
Коррахунок у НБУ (або в
іншому банку)
2
Позика видається готівкою:
а) підприємству на закупівлю сільськогосподарської продукції;
б) фізичній особі на поточні потреби:
Позичковий рахунок
Позичковий рахунок
Банкноти і монети в касі банку
Банкноти і монети в касі банку
3,
Кредит видається:
б) на придбання розрахункової чекової книжки
Позичковий рахунок
Позичковий рахунок
Кошти в розрахунках або поточний рахунок
Кошти в розрахунках
4.
Одночасно із проводками з видачі позики обліковується строкове зобов'язання на позабалансовому рахунку
Інші цінності та документи
Контррахунок
№9910
Кредит надається позичальнику одноразово у повній сумі й зараховується на розрахунковий (поточний) рахунок або видається готівкою.
Якщо банк вважає за потрібне запровадити більш жорсткий контроль за цільовим використанням кредиту, позика видається частинами безпосередньо на сплату грошово-розрахункових документів за цінності та затрати, що кредитуються. Операції з видачі відображаються наступною бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
«Позичковий рахунок»;
К-т рахунку
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України (або в іншому банку)» (рахунок № 1500).
Бухгалтерські проводки при відкритті банком обов'язкової кредитної лінії та її використанні клієнтом наведені нижче:
№ з/п
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
1.
Відкриття обов'язкової кредитної лінії (у повній сумі контрактного зобов'язання)
Клієнту
Інші зобов'язання з кредитування, які надані
клієнтам № 9129
Контррахунок
№990
2.
Перерахування комісії за відкриття кредитної лінії клієнтом
Поточний рахунок
№ 2600
Комісійні доходи за кредитне обслуговування
№6111
3.
Видача клієнту позики у межах відкритої кредитної лінії і одночасно виконання банком позабалансового зобов'язання
Позичковий рахунок
Контррахунок
№ 9900
Поточний рахунок № 2600
Інші зобов'язання № 9129
4.
Відмова клієнта від подальшого використання кредитної лінії
Контррахунок
№ 9900
Інші зобов'язання №9129
Операції з відкриття банком клієнту підтвердженої кредитної лінії обліковуються позасистемно. Про проведення операції здійснюється запис у картці або журналі обліку відкритих підтверджених кредитних ліній.
При здійсненні операції з видачі позики одночасно проводиться операція з обліку строкового зобов'язання (або зведеного зобов'язання) по номіналу за балансом:
Д-т рахунку
№ 9819 «Інші цінності та документи»:
К-т рахунку
№ 9910« Контррахунок».
Бухгалтер-операційник поміщає обліковане строкове зобов'язання в картотеку строкових зобов'язань. Картотека ведеться у розрізі позичальників, а серед позичальників — за строками погашення кредиту.
Кредитна угода передається в бухгалтерію для розміщення у сховищі та обліковується на позабалансовому рахунку «Інші цінності та документи» в умовній оцінці 1 грн.:
Д-т рахунку
№ 9819 «Інші цінності та документи»;
К-т рахунку
№ 9910 «Контррахунок».
Форми забезпечення кредиту різноманітні: це може бути застава майна (у вигляді товарно-матеріальних цінностей, нерухомості, цінних паперів), угоди гарантії або поручительства. Облік залежить від форми забезпечення та місця знаходження застави:
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Отримання банком гарантії та поручительства за кредитами (за номіналом):
а) від банків
Контррахунок
№ 9900
Прості гарантії, що отримані від банків №9010
б) від клієнтів
Контррахунок
№ 9900
Прості гарантії, що отримані від клієнтів №9031
Згідно з умовами угоди застави закладене майно може перебувати як у заставника, так і у заставоотримувача в експлуатації або на зберіганні. Операції з обліку застави відображаються наступними записами:
Зміст операції
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Цінності, прийняти в забезпечення (за номіналом згідно
суми оцінки в угоді):
а) предмет застави залишається у клієнта
Контррахунок
№ 9900
Застава, за якої предмет застави залишається у заставника № 9500
б) предмет застави передається банку
Контррахунок
№ 9900
Застава, за якої предмет застави передається банку №9501
-
Вот еще : кто может быть ответчиком? Страховая компания или банк который является страховым агентом в лице руководства отделением?
Понятие, виды и значение стадий совершения преступления
в Юридична консультація - чати з юристом
Опубликовано
ТАКИМ ЖЕ ОБРАЗОМ Я И ПРОКУРОРУ КИЕВА ТОЖ ДОКАЗАЛ И ОН ЭТ САМПОДТВЕРДИЛ СОГЛАСИЕМ С ЭТИМИ СТАТЬЯМИ И ПРИНЯТИЕМ ОТ МЕНЯ ЗАЯВЛЕНИЯ \\ Я СКИДЫВАЛ
CКИНЬТЕ ПОЖАЛУЙСТА СТАТЬИ.