Ассоциация заемщиков

Пользователи
  • Content Count

    58
  • Joined

  • Last visited

Everything posted by Ассоциация заемщиков

  1. Первые комментарии http://uaz.org.ua/component/content/articl...s/92--7351.html http://maanimo.com/news/events/31657-rada-...vyplaty-ipoteki
  2. ламал на основании того, что дареное имущество даже если оно в браке, то принадлежит только обдариваемому. Жена предоставила доказательства того, что она произвела ремонт дома и территории на сумму, которая более чем на 50% увеличила стоимость объекта, но апелляция не приняла к рассмотрению эти доказательства и в этой части признала собственность за мужем, а ВСУ принял все к рассмотрению и остановил действие апелляции, наложив при этом арест на имущество. После первой инстанции,когда решение вступило в силу, жена оформила в бти имущество на себя - поэтому оно досих пор по бти на ней числиться + там же висит арест ВСУ, хотя одновременно находится в ипотеке и на отчуждение в реестре нотариусов висит ипотека.
  3. ...Мужчина получил в дар от родственника дом и заложил его в банк. В этот момент он проживал в гражданском браке и банк не требовал подписи гражданской супруги. Когда кредит платить стало нечем, гражданская жена признала через суд факт проживания семьей и подала на раздел имущества. В результате суд признал право собственности на дом за женой изза того, что она вложила значительную сумму в его ремонт и модернизацию. Банк в апелляции поломал решение этого суда в части дома, но жена подала в вышку и тот приостановил решение аппеляции. Вопрос - если в результате ВСУ признает за женой право собственности на дом, то она может судиться с банком с требованием вывести его с ареста? или ей даже судиться ненужно, тк бти уже перерегистрировала право собственности на нее и сейчас если пробивать по бти, то собственник - жена. К стати в бти висит еще и арест ВСУ на это имущество, тк он не вынес еще свое решение + в доме прописана несовершеннолетняя дочь. Прокомментируйте пожалуйста ситуацию поподробнее - ситуация неоднозначная и похожих вариантов у заемщиков немало. Спасибо. Глубокое умозаключение, спасибо))) Меня меньше всего интересует ее исскуственность - кризис тоже не сам по себе возник, а вот какие последствия такой ситуации с точки зрения ГИС и насколько они помогают в противодействии ГИС? Спасибо.
  4. Тут ко мне обратились с таким вопросом: ...Мужчина получил в дар от родственника дом и заложил его в банк. В этот момент он проживал в гражданском браке и банк не требовал подписи гражданской супруги. Когда кредит платить стало нечем, гражданская жена признала через суд факт проживания семьей и подала на раздел имущества. В результате суд признал право собственности на дом за женой изза того, что она вложила значительную сумму в его ремонт и модернизацию. Банк в апелляции поломал решение этого суда в части дома, но жена подала в вышку и тот приостановил решение аппеляции. Вопрос - если в результате ВСУ признает за женой право собственности на дом, то она может судиться с банком с требованием вывести его с ареста? или ей даже судиться ненужно, тк бти уже перерегистрировала право собственности на нее и сейчас если пробивать по бти, то собственник - жена. К стати в бти висит еще и арест ВСУ на это имущество, тк он не вынес еще свое решение + в доме прописана несовершеннолетняя дочь. Прокомментируйте пожалуйста ситуацию поподробнее - ситуация неоднозначная и похожих вариантов у заемщиков немало. Спасибо.
  5. вово!!! для достижения поставленных целей, а цель у меня, по вашим же выводам, убедить заемщиков что-то делать а не трепаться на форумах - так с чем же вы, голубчик, так несогласны в крайней то степени?
  6. Как раз по существу вы не написали ни буквы - кинули необоснованую репризу в грубой форме... Если вас раздражает мое цитирование "некоего недалекого журналиста" - вам никто не мешает написать свое авторское(где оно?) опровержение данной ситуации и представить на обсуждение, но кроме критиканства с вашей стороны пока ничего нет как и нет ни малейшего конструктива. "..Определите цель вашего топика." - ваш казарменный тон здесь неуместен и не забывайте, что вы не в дурдоме - из 890 просмотров данной темы, цель топика непонятна только вам))) "В старину всаднику принесшему плохую весть отрубали голову...." - хм...раз вы об этом говорите - может у ваших предков с этим были проблемы?...или это пример железной логики? если рубить головы всем, кто приносит плохие вести, то в конце концов плохих вестей не станет... железобетонно. ...вообще от общения с вами у меня дэжавю - я ( молодой солдат) в армии... и разговариваю с суровым прапорщиком... о тяжелых буднях средневековья ))) Но в общем - спасибо за ваш юмор
  7. Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ------------------------------------------------------------ 01024, м. Київ, вул. П.Орлика, 4-а Відповідач-1 не погоджується з Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова та Ухвалою Апеляційного суду Харківської області у зв’язку з тим, що суди першої та апеляційної інстанції : 1) допустили неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) визнали обставини встановленими, які мають значення для справи, хоча вони і не були доведені позивачем; 3) дійшли до висновків, які не відповідають обставинам справи. Також судами першої та апеляційної інстанцій: 4) неправильно застосовані норми матеріального права, які поширюються на дані правовідносини, та 5) не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Окрім цього, судом апеляційної інстанції грубо порушені норми процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також 6) порушено порядок постановлення ухвал апеляційним судом, визначених правилами глави 7 розділу III ЦПК України. 1) Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, полягає у наступному : Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. У відповідності із ч.1 ст.58 ЦПК України НАЛЕЖНИМИ є докази, які містять інформацію щодо ПРЕДМЕТА доказування. За таких обставин, з метою встановлення фактичних даних щодо наявності заборгованості Відповідача-1 перед Позивачем суди повинні були дослідити ВИКЛЮЧНО первісні бухгалтерські та розрахункові документи (належним чином засвідчені) : - письмові заяви Відповідача-1 щодо надання йому кредитних траншів; - касові документи, які містять підпис Відповідача-1 щодо отримання від Позивача грошових коштів в рахунок кредитних траншів; - касові та/або платіжні документи щодо погашення Відповідачем-1 суми кредиту та процентів за кредитним договором. Не зважаючи на це суди обмежились дослідженням лише узагальнюючих розрахунків, складених самим Позивачем (тобто пояснень Позивача), які не є належними доказами по справі і не містять інформацію щодо предмета доказування, яким є, зокрема, виписка з особового рахунку Відповідача-1 (а.с. 21-26). 2) Визнання судом обставин встановленими, які мають значення для справи, хоча вони і не були доведені позивачем, полягає у наступному : В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначається, що Відповідач-1 свої зобов'язання по погашенню кредиту та процентів за користування кредитом не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на хххххр. становить: по процентам за користування кредитом складає ххххххх, по основній сумі кредиту складає ххххххх грн.; пеня за прострочення погашення кредиту та процентів складає хххххх грн. (а.с. 27,28). Таким чином, суди безпідставно визнали наступні факти : - Відповідач-1 не виконує свої зобов'язання по погашенню кредиту та процентів за користування кредитом; - заборгованість Відповідача-1 по основній сумі кредиту станом на ххххххр. становить ххххххх грн.; - заборгованість Відповідача-1 по процентам за користування кредитом станом на хххххх. становить хххххх грн. Однак, наявність чи відсутність вищезазначених фактів може бути доведена лише належним чином засвідченими первісними бухгалтерськими та розрахунковими документами із зазначенням у цих документах дати, суми та підписів як Відповідача-1, так і уповноважених на те осіб Позивача. 3) Невідповідність висновків суду обставинам справи полягає у наступному : В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначається, що Відповідач-1 не належним чином виконує свої зобов'язання, своєчасно не повертає суму кредиту і відсотки. Однак, представник Відповідача-1 у своїх поясненнях зазначав, що прострочення Відповідача-1 сталося не з його вини, а внаслідок прострочення своїх зобов’язань саме Позивачем, так як Позивач, починаючи з серпня хххх року, безпідставно припинив надання чергових траншів по кредитному договору Відповідачу-1. У своїх листах до Позивача Відповідач-1 зазначав, що відмова Позивача у наданні йому чергових траншів унеможливлює виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором. Таким чином, у відповідності із приписами ч.4 ст.612 ЦК України прострочення боржника НЕ НАСТАЄ, якщо зобов'язання не може бути виконане ВНАСЛІДОК ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА. Враховуючи вищенаведене, суди допустили невідповідність своїх висновків обставинам справи і безпідставно задовольнив вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача-1 процентів за користування кредитом в сумі хххххх грн. 01 коп. та пені за прострочення погашення кредиту та процентів в сумі хххххх грн. 4) Неправильність застосування судами норм матеріального права, які поширюються на дані правовідносини, та 5) незастосування судом закону, який підлягав застосуванню, полягає у наступному : Приймаючи оскаржуване рішення щодо стягнення заборгованості з Відповідача-1 внаслідок невиконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором, суд першої інстанції послався на ст.612 ЦК України, хоча частиною 4 ст.612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій не застосовані норми ч.1 ст.613 ЦК України, згідно якої кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Окрім цього , судами першої та апеляційної інстанцій не застосовані норми ч.4 ст.613 ЦК України, згідно якої боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Враховуючи те, що відмова Позивача у наданні Відповідачу-1 чергових траншів тривала з серпня хххх року до дати терміну дії кредитної лінії – до ххххр., і триває до теперішнього часу, то суди повинні були керуватись нормами ч.2 ст.612 та ч.4 ст.613 ЦК України, на підставі яких виконання зобов'язань Відповідачем-1 за кредитним договором підлягають відстроченню на час прострочення кредитора – Позивача, а нарахування процентів на час прострочення кредитора взагалі є безпідставним. З урахуванням вищенаведеного вважаю, що термін дії кредитної лінії за кредитним договором на час звернення Позивача до суду з позовом по цій справі і на теперішній час ще не сплинув, у зв’язку з чим у Позивача відсутні правові підстави для ДОСТРОКОВОГО стягнення з Відповідача-1 основної суми кредиту і процентів за користування кредитом, а також для НАРАХУВАННЯ І СТЯГНЕННЯ ПЕНІ за прострочення погашення кредиту та процентів. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Не зважаючи на це, Позивач не додав до позовної заяви і пізніше не надав до суду першої інстанції жодного доказу, який би містив інформацію щодо ПРЕДМЕТА доказування – наявності заборгованості Відповідача-1 перед Позивачем. У відповідності із приписами ст.137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ витребувати такі докази. Враховуючи те, що предметом спору по цій справі є операції, які були проведені на користь і за дорученням Відповідача-1, здійснені ним угоди, а також відомості про його банківські рахунки, які у відповідності із вимогами ч.2 ст.60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вважаються банківською таємницею, така інформація згідно ст.62 цього Закону може бути надана лише на письмову вимогу суду. За таких обставин, у судовому засіданні 19.08.2010р. представником Відповідача-1 було заявлено усне клопотання про витребування у Позивача доказів : 1) щодо надання ним грошових коштів у кредит Відповідачу-1; 2) щодо погашення кредиту та процентів; 3) розрахунок суми боргу на час розгляду справи; 4) листування сторін щодо надання чергових траншів, відмови у їх наданні та щодо виконання сторонами умов кредитного договору. Розглянувши вищезазначене клопотання, суд першої інстанції ухвалив : витребувати у Позивача відомості щодо руху грошових коштів за кредитним договором. Як вбачається з вищенаведеного, суд фактично відмовив у задоволенні клопотання представника Відповідача-1, так як витребував у Позивача не ті докази, які були заявлені у клопотанні. Вважаю, що у зв’язку невитребуванням вищезазначених доказів судом першої інстанції було порушено основний принцип цивільного судочинства, визначений нормами ст.10 ЦПК України, – змагальність сторін. Під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції були витребувані у Позивача первісні банківські документи. Однак, представником Позивача безпосередньо у судовому засіданні 22.12.2010р. в якості доказів були надані лише копії (не засвідчені належним чином) документів, які начебто підтверджують суму отриманих Відповідачем-1 за кредитним договором коштів. Не зважаючи на велику кількість документів, наданих Позивачем, у судовому засіданні було оголошено перерву на 5 (п’ять) хвилин для ознайомлення з ними представником Відповідача-1. Відразу після продовження судового засідання судова колегія видалилась у нарадчу кімнату і за декілька хвилин оголосила вступну і резолютивну частину оскаржуваної ухвали за результатом розгляду апеляційної скарги. Таким чином, можна дійти до висновку, що для постановлення оскаржуваної ухвали від 22.12.2010р. суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував первісні банківські документи, як належні докази. 6) Грубе порушення судом апеляційної інстанції порядку постановлення оскаржуваної ухвали, визначеного правилами глави 7 розділу III ЦПК України, полягає у наступному : Згідно п.3 ч.1 ст.315 ЦПК України мотивувальна частині ухвали суду апеляційної інстанції повинні бути зазначені : МОТИВИ, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, яким він керувався. Однак, в оскаржуваній ухвалі суду від 22.12.2010р. відсутні і мотиви, і будь-які посилання на норми матеріального та процесуального права, що взагалі унеможливлює оцінити підстави, якими керувався суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу і відхиляючи апеляційну скаргу Відповідача-1. У відповідності із вимогами ч.4 ст.212 ЦПК України в рішенні суд відображає результати ОЦІНКИ доказів і наводяться МОТИВИ їх прийняття чи відмови у прийнятті. Не зважаючи на це, в оскаржуваній ухвалі суду від 22.12.2010р. відсутні не тільки результати оцінки доказів, а й взагалі будь-які посилання на докази, надані до справи сторонами, як Позивачем та і Відповідачем-1. Згідно п.3 ч.1 ст.215 ЦПК України, якою у відповідності із ч.1 ст.313 цього Кодексу, повинен керуватись суд апеляційної інстанції, у мотивувальній частині ухвали повинні зазначатись нормативно-правові акти, назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі яких вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, вимоги процесуального законодавства судом апеляційної інстанції повністю проігноровані – відсутні будь-які посилання на норми права матеріального і процесуального. Таким чином, можна дійти до висновку, що постановлюючи оскаржувану ухвалу від 22.12.2010р., суд апеляційної інстанції керувався виключно своїм внутрішнім переконанням без всебічного, повного і об'єктивного дослідженні наявних у справі доказів, а також без застосування будь-якого законодавства взагалі. За таких обставин, враховуючи вищенаведене, вважаю, що судами першої і апеляційної інстанцій прийняті оскаржувані судові рішення, які є незаконними і необґрунтованими, чим порушено головний конституційний принцип (стаття 8 Конституції Україні) – ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА, у зв’язку з чим Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова і Ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25.08.2010р. повинні бути скасовані. У зв’язку з тим, що Позивач, ігноруючи договірні відносини з Відповідачем-1 та норми чинного законодавства, намагається будь-яким шляхом на підставі незаконних судових рішень стягнути з Відповідача-1 грошові кошти, а також майно Відповідача-1, яке знаходиться в іпотеці у Позивача, на загальну суму хххххх грн., що призведе Відповідача-1 до повного фінансового краху та злиднів, вважаю за доцільне вирішити питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень : Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25.08.2010р. і Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 22.12.2010р. до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ цієї касаційної скарги по суті. У відповідності з вимогами ст.313 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за правилами статті 19 і глави 7 розділу III цього Кодексу, тобто згідно ч.3 ст.219 Кодексу складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш як П'ЯТЬ ДНІВ з дня закінчення розгляду справи, та згідно ч.1 ст.218 Кодексу у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду. Таким чином, у судовому засіданні 22.12.2010р. суд апеляційної інстанції проголосив вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали та повідомив, що сторони можуть отримати повний текст ухвали 29.12.2010р., подавши через канцелярію суду заяву. За таких обставин представником Відповідача-1 24.12.2010р. було подано через канцелярію Апеляційного суду Харківської області відповідну заяву, однак, у призначений строк, 29.12.2010р., повний текст оскаржуваної ухвали від 22.12.2010р. не було видано з посиланням на те, що секретар судді-доповідача знаходиться на лікарняному і повний текст можна буде отримати після новорічних свят, але 04.01.2011р. повний текст ухвали також не було видано. Секретар судді-доповідача вийшла з лікарняного на роботу лише 05.01.2011р., однак у цей день знаходилась у судових засіданнях і повідомила представнику Відповідача-1, що можна буде отримати ухвалу суду від 22.12.2010р. тільки на наступний день, тобто 06.01.2011р. Однак і в цей день ухвала не була видана з посиланням на те, що 06.01.2011р. – скорочений передсвятковий день, у зв’язку з чим представник Відповідача-1 може отримати ухвалу лише після різдвяних вихідних, тобто 10.01.2011р. Таким чином, повний текст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 22.12.2010р. було видано представнику Відповідача-1 не у п’ятиденний строк, встановлений статтею 219 ЦПК України, і не у призначений судом день – 29.12.2010р., а лише НА 19 (ДЕВ’ЯТНАДЦЯТИЙ !) ДЕНЬ з дня набрання ухвалою законної сили, тобто у передостанній день до закінчення строку на її оскарження у касаційному порядку, чим було порушено права Відповідача-1 на своєчасне ознайомлення із повним текстом оскаржуваної ухвали суду. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 13, 41, 55 Конституції України, ст.ст. 212, 213, 215, 315, 323-327, 335, 336 (п.5 ч.1), 341, 344 (ч.2) Цивільного процесуального кодексу України, П Р О Ш У : 1. Скасувати Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова 2. Скасувати Рішення судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області 3. Ухвалити нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству „Банк"у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. 4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Банк ” на користь ххххх всі судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг, у тому числі судовий збір в сумі хххххх грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі хххх грн. 5. Зупинити виконання Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова. і Ухвали Апеляційного суду Харківської області до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ цієї касаційної скарги по суті. Отсюда вопрос - неужели 9 аргументов необгрунтовани или ...или?
  8. ...как бы так сказать по-мягче.. ..Вы, любезнешый, мелите свое видео как хотите, а я свои топики как вижу, так и называю - это во первых. Во вторых, вашего високого разрешения делать выводы, спрашивать никто не намерен - если трудно увидеть на пару кадров вперед развитие сюжета - это диагноз. И в третьих, не обязательно вставлять своих 5 копеек, если по сути вставить нечего - каждый из нас делает свое дело как умеет и если не можете помочь, важно хотябы не мешать. ...для лучшего понимания, представте, чем закончатся ваши стремления в кинематографе,если все займутся выставлянием оценок вашим идеям и начинаниям?
  9. Вчера Верховный суд Украины (ВСУ) рассмотрел дело о признании недействительными кредитного договора и договора ипотеки на основании отсутствия у банка-кредитора индивидуальной валютной лицензии и удовлетворил просьбу ОТП Банка. Вот так... http://uaz.org.ua/component/content/articl...2-09-44-39.html
  10. дайте пожалуста окончательную версию иска, я выложу у себя и попробую привлечь внимание через сми. прошу слать на practic@list.ru
  11. Я занимаюсь сми, репортажами, фото и видео - это для души. Еще сужусь с банкми 3 год. Год назад, имея богатый опыт, решил делиться им с другими. создал сайт http://uaz.org.ua/ где есть и форум для общения и последние новости актуальные вывешиваю. Познакомился с другими активистами, банеры которых у меня на сайте - граждане и др организации. В общем картина такова, что большинство пиарятся как юристы через подобные организации, но есть и борцы за идею - с ними у меня договор, что по моей просьбе они помогают людям, а я помогаю им. лично меня интересует идея объединения в одном месте активных и сознательных для обмена опытом. Также в своей борьбе мы должны действовать - для этого можна разработать програму, выдвинуть предложения и тд. Обсуждать это все на антирейде неудобно потому что постоянно найдется какаята овца, которая своими 5 копейками весь конструктив сбивает. я могу создать закрытую ветку на форуме для членов или активистов, несуть как назвать, где можно будет общаться конструктивно и без лишнего фона. Снимать фильмы это познавательно, но мы все живем в заложеных квартирах и творчество лично у меня направлено больше на защиту собственного имущества))) Я думаю, что необходимо массово судиться с нацбанком по валютности - есть уже разработаный иск Бондарем ( Днепр - оо.Граждане) писать письма президенту,премьеру и международные организации, с целью привлечения их внимания к беспределу в отношении заемщиков, а эти коллективные письма публиковать в сми, чтоб чиновники не могли отмалчиваться. Жевать сопли на форумах можна было с предыдущей версией закона об исполнительной службе, а теперь осталось чтоб еще ВСУ отменил свое решение и кредитный террор узаконят. В стране 80% невозвратов, народ обанкротился и беднеет с каждым днем - по некоторым данным,нас (заемщиков) уже более 10 000 000 - (это почти треть населения )... кем надо быть, чтобы позволить какой-то сотне банков за бесценок отобрать наше имущество а нас загнать в вечное долговое рабство? И на фоне этого государство лихо берет кредиты МВФ за которые нам же потом и расщитываться со своего кармана, выплачивая в три дорога за комуналку,газ и электричество - а народ молчит... тихо бурчит...и повинуется.
  12. в любой борьбе вера есть основная сила, способная привести к победе... ( мое авторство ) ставить свечи, колоть иголки в кукол или плясать с бубном - это проявление веры, но главное, по моему убеждению, ее безусловное наличие, которое материализовывается в победу в зависимости от степени силы веры.
  13. Петр. Киев. Заемщик-не юрист, сужусь с несколькими банками одновременно уже третий год. Для обмена опытом создал сайт www.uaz.org.ua Поддержка в СМИ practic@list.ru
  14. хочу опубликовать в СМИ открытое письмо заемщиков на эту тему. если кто желает вставить свои 5 копеек, прошу здесь отписать ЧОТКО,ЯСНО и ЛАКОНИЧНО с аргументами. спасибо.
  15. 11.02.2011 06:00 ВСУ рассмотрит вопрос выдачи валютных кредитов без индивидуальной валютной лицензии Коллегия Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел (ВССУГУД) 9 февраля 2011 г. допустила к пересмотру Верховным судом Украины (ВСУ) определение ВССУГУД от 17 декабря 2010 года, признавшее незаконность выдачи валютных кредитов без индивидуальной валютной лицензии. В ответ на запрос издания, эту информацию подтвердила судья Валентина Симоненко, сообщившая, что таким образом были удовлетворены заявления Национального банка Украины (НБУ) и ПАО "ОТП Банк" о пересмотре решения судов в связи с неодинаковым применением норм материального права, и дело допущено к рассмотрению ВСУ. Как сообщила изданию Симоненко, решение ВСУ, принятое по результатам подобного рассмотрения, является обязательным для всех субъектов властных полномочий и всех судов Украины. Поэтому последствием принятия такого решения будет приведение практики судов Украины в соответствие с решением ВСУ. "В то же время, следует отметить, что затронутые в деле вопросы не являются единственными проблемными вопросами кредитных правоотношений. В законодательстве относительно кредитования есть определенные пробелы, которые можно устранить только путем внесения изменений в законодательство, регулирующее банковскую деятельность", - отметила судья. ....технично
  16. вышло в Вечернем Киеве, Рио (Винница) и тут http://kievpress.net/opinions/857/U_zaemsc...vilas_nadezhda/
  17. утром ушло в печать, все что успел подусилил, воконцовке получилось так: Итак, свершилось: Высший специализированный суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел признал незаконность выдачи валютных кредитов без индивидуальной валютной лицензии. На прошлой неделе это судебное определение было обнародовано в Едином государственном реестре судебных решений. Согласно судебным материалам, 14 мая прошлого года Печерский районный суд расторг кредитный договор и договор ипотеки одного из клиентов «ОТП Банка», получившего в июне 2008 г. потребительский кредит на сумму 155 тыс. долл. и предложившего в залог трехкомнатную квартиру в Киеве по улице Красноармейской. Банк подал кассационную жалобу, а ВССГУД кассацию отклонил. И принял однозначное прецедентное решение: выдача банками валютных кредитов только на основании генеральной лицензии незаконна. До сих пор ситуация выглядела абсурдной: банки в погоне за «длинным рублем», выдавали кредиты в долларах, евро и даже швейцарских франках направо и налево. Занимали валюту, в основном, рядовые граждане на приобретение чего-то существенного – квартиры, машины, посудомоечного агрегата. Граждане зарабатывали свои доходы в гривнах, гривнами же оплачивали покупки. А банку оказывались должны деньги американские и европейские. Никто тогда не понимал, что попадает в кредитное рабство. Ведь выдавались кредиты, большей частью тогда, когда 100 долларов стоили 475 гривен. Теперь они стоят 800, то есть, почти в два раза больше. Гривневые же доходы заемщиков, как правило, не только не выросли, но у многих и подупали. Как прикажете теперь заемщику возвращать потяжелевший вдвое кредит, еще и с процентами? А банку наплевать: должен - плати. Однако, это универсальное правило в данном случае несправедливо. Ведь сами банки довели заемщиков до такого состояния, выдавая в импортной валюте отечественные потребкредиты. Правомерное и справедливое решение Высшего суда не удивительно, ведь незаконность выдачи таких кредитов очевидна. Как очевидна и отмеченная судом противоречивость позиции Нацбанка о достаточности генеральных лицензий для проведения коммерческими банками любых валютных операций. В решении суда сказано: «В своем же письме от 2 июня 2000 года НБУ декларировал прямо противоположную позицию, в частности указывая на то, что наличие у банка генеральной лицензии не дает ему права на проведение валютных операций, которые, согласно ст. 5 Декрета о валютном регулировании, должны проводиться исключительно на основании индивидуальной лицензии НБУ» В общем, хозяин своего слова наш финансовый регулятор. В смысле, хочу – даю слово, хочу – назад забираю. Еще и ведет себя как застенчивый воришка Альхен из «12 стульев» – последние полгода письма Нацбанка о достаточности генеральных лицензий никто не подписывает, даже пресс-служба. А заемщик валюты под залог, скажем, недвижимости, попал в капкан. Жилье ведь подешевело – то есть, при реализации банком залогового имущества, обычно гасится лишь незначительная часть долга. Заемщик, в результате, остается без имущества, но все равно должником. Вот и приходится ему, бедолаге, прибегать к действиям экстремальным: прописывать детей, фиктивно разводиться, делить имущество… На западе давно поняли – заемщику надо идти навстречу. В Германии, к примеру, проблемные кредиты пролонгированы на 80 лет, в США - на 350… А банкиры отечественные упираются рогами и стоят на своем – война до полного уничтожения должника как класса. Однако, даже наша убогая правовая практика показывает – есть судебная управа на банковский разбой. Заемщикам стоит, да что там стоит – необходимо обращаться в суды. Ведь даже простой пересчет процентов по кредиту для суда – аргумент в пользу должника. А если подать ходатайство о проведении судебной бухгалтерской экспертизы, то аргументов становится более чем достаточно. С ними можно идти к управляющему банка и смело добиваться, как минимум, реструктуризации и пролонгации долга. Хочется надеятся, что долгожданное решение Высшего специализированного суда – первый шаг к восстановлению справедливости да и просто здравого смысла. И хотя банкиры с Нацбанком, продолжают тупо настаивать на том, что для осуществления кредитных операций достаточно генеральной лицензии, и намереваются оспорить данное решение в Верховном суде, надежда у заемщиков все же появилась. Ведь по большому счету: если сотня банков хочет победить многомиллионную армию заемщиков, на стороне которых и закон и справедливость - разве такое может длиться долго?
  18. если можна, нормальным текстом, понятным читателю и без абрывиатуры))) так чтоб я не писал отсебятину а вставил в статью и смысл не потерялся
  19. вот статейку пишу, дополните, если что не так ( только не затягивайте ) - Проблема в абсурдности ситуации, когда банки в погоне за длинным рублем валюту выдавали всем подряд. Логично кредитовать в валюте юридических лиц, которые занимаются внешне-экономической деятельностью, чьи доходы формируются также в иностранной валюте, но кредитовать граждан – резидентов страны иностранной валютой в то время когда они получают доходы в гривне – это заведомый толчок в кредитное рабство. Ведь такие кредиты в основном давали когда 100 долларов стоили 475 гривен а теперь они стоят 800 – и как прикажете нашему заемщику вернуть такой кредит, когда отдать нужно почти в 2 раза больше? И это не считая процентов… Таким образом банки сами угробили заемщиков да еще и в СМИ поливают их грязью - "Заёмщики не жалают возвращать кредты" "Борьба злостных неплательщиков вышла на новый уровень" и тд. И тп.. а заемщик – это не мифическое зловредное создание, которое "похитило" кредит, а человек с семьёй и работой, который своим трудом кормил банки пока мог… Я абсолютно не удивляюсь признанию Высшего специализированного суда выдачу валютных кредитов незаконной – это очевидно, как и то что Нацбанк сам противоречит себе:... В письме от 2 июня 2000 года НБУ указывал на то, что наличие у банка генеральной лицензии не дает ему права на проведение валютных операций, а сейчас продолжает настаивать на том, что для осуществления кредитных операций с валютой достаточно генеральной лицензии… ну как такое может быть? К стати то, что Нацбанк неправомерно стал разрешать кредитовать без индивидуальных лицензий, косвенно подтверждает то, что последние полгода письма регулятора о достаточности генеральных лицензий никто не подписывает, даже пресс-служба". Но у заемщиков и так полно «оружия» против банкиров. Как показывает судебная практика, элементарный перещет процентов по кредиту дает железобетонные аргументы заемщику, а если ходатайствовать суд о проведении судебной бухгалтерской экспертизы, то аргументов становится более чем достаточно. Если с такими аргументами прийти к управляющему банка, то есть вероятность добиться как минимум реструктуризации и пролонгации – ведь в Германии проблемные кредиты пролонгированы на 80 лет, а в США на 350… таким образом там заемщики потихоньку расщитываются с долгами и не совершают экстримальных действий. У нас же все, кто може прописывают детей, делят имущество или прибегают к другим манипуляциям – а ведь корень проблемы неплатежей в недальновидности банкиров, в отсутствии партнерства с заемщиком и в не желании пойти ему на встречу. Заемщик в свою очередь вынужден судиться до наступления лучших времен, тк в сложившийся ситуации при реализации банком залогового имущества, учитывая обвал цен на него, погасится лиш незначительная часть долга и заемщик останется без имущества но всеравно с долгом. По большому счету сотня банков хочет победить многомиллионную армию заемщиков, на стороне которых и закон и справедливость – разве такое может длиться долго?
  20. очень убидительные аргументы получил... но осилить немогу - бумага прописью не чоткой... к чему - нипанятна - очень все сложно... обрывками.. путано - это наверно нельзя говорить прямо? пока жду ответа, занимаюсь делом - персону деперсонализировал, учусь слушать, осознавать... и шаровары сменил на галифе. клевать не надо - я ж не просо
  21. спасибо огромное за информацию, я по этой теме, если позволите спишусь в личке, чтобы не засорять эту, важную для меня тему.
  22. 1. я прекрасно вижу статистику.2. я заемщик, который имеет,к сожалению, многолетний опыт судов,возможности,наработки... и для того, чтобы делится этим опытом и помогать новобранцам, создал ассоциацию, которой и месяца отроду нет. 3. я невижу пока мощной силы,движения или течения, которое бы громко и достойно заявило о себе и своих целях. 4. я ищу единомышленников и готов поддержать их в сми, судах,демонстрациях,митингах... 5. создавая темы на форумах единомышленников, я пытаюсь собрать информацию, тенденции и опыт...по дороге попадаются умники, вставляющие свои 5,10 или больше копеек не по теме, что естественно превращает тему в балаган - мне приходится учавствовать в нем, в надежде сконцентрировать внимание на основном... ...если мне, на будущее, нужны будут Ваши советы, я обязательно сообщу скромно... в личку Уважаемый, позволю себе напомнить, что я создал тему, в описании которой пояснил о чем она и для получения какой информации создана.Это не противоречит ни правилам форума, ни тематике ресурса - было озвучено лиш предложение, высказать свои прогнозы, которые я хотел сравнить со своими...и хоть в споре и рождается истина, но если спор по теме, а не с раздраженными указаниями что делать и кому где место - Вы, позвольте, кто будете? администрация форума или цензура новой власти, чтобы указывать мне какие вопросы задавать а что вличку Вам писать? Или может в топике висит девиз: индивидумам с воспаленным чувством справедливости изливать свой негатив ЗДЕСЬ! - ??? ...люби друзи! что за подход - европейский суд? или " а если повезет..." - тут ктонибудь есть не из числа теоретиков а практики с реальными судами по СОБСТВЕННЫМ кредитам? те, которые РЕАЛЬНО споткнулись об кризис, потеряли бизнес, здоровье,живут в заложенном доме, квартире и те, кто нерассматривает ситуацию, с позиции " если повезет" - так о каком " идти до конца" тут разговор? есть примеры? я с благодарностью бы на них посмотрел и присоединился - дайте конкретику.