Сама себе адвокат

Пользователи
  • Число публикаций

    70
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы Сама себе адвокат

  1. Этот договор аренды будет фиктивным.

    Но мне-то все равно нужно из дому куда-то съехать, ибо банк придет лично ко мне и увидит, что никакой аренды нет. Я об этом уже думала, чтобы съехать.....Но пока не придумала куда и как.

  2. Ув."САМА СЕБЕ ..." Так Вы собираетесь сами подавать новый иск , чтобы приостановить апеляц.расмотрение или оспаривать опред. об открытии производства ? ! КАКОГО ? Что в АПЕЛЯЦИИ на 15 ноября с.г.? ИЛИ ВЫ- студент проводите с нами практикум ? " Интересно девки пляшут ". ВЫ КТО ?

    Новый иск подавать не для того, чтобы приостановить дело в апел. суде, а для того, чтобы отодвинуть время изъятия имущества, чтобы затянуть процесс, надеясь на то, что наступят лучшие времена.

    Суд. процесс № 1 - 15 ноября апелляция, но в районном суде уже находится мой иск по удаваному правочину, заседание по которому было назначено на 1 октября - я его проигнорировала (обоснованным отсутствием в судебном заседании), теперь повестки по этому иску нет, а в апел. суде назначено на 15.11.10, вот поэтому и возник у меня вопрос о том, чтобы просить апел. суд про відкладення розгляду справи до вирішення справи у рай. суде.

    По процессу № 2 собиралась подать иск в рай. суд по месту нахождения банка, но по другой статье, чем был у меня первый иск против банка.

    Отвечая на Ваш вопрос "Вы кто"?, отвечаю: я - ЗАЕМЩИК.

  3. Я думаю, что человеку непросто определиться чего он сам хочет.

    про апеляционное обжалование определения об открытии производства наверное на будущее спрашивала.

    еще для аргументированности апеляционного обжалования определения об открытии производства можно еще сделать договор аренды, что вы проживаете в другом районе.

    Когда речь идет о серьезных вопросах, т.е. о судебных делах, тем более, когда их три (судебных процесса), и ни один нельзя "проиграть", ибо за этим стоит твое имущество, то определяться ты должен очень быстро - здесь некогда долго определяться, чего-то хотеть, чего-то не хотеть, ты просто обязан принимать ответственные решения!

    В каком районе я проживаю, к сожалению, банк знает, и, переехать мне к сожалению некуда, хотя я бы это сделала с удовольствием (если бы были деньги снять хатынку в селе).

  4. не знаю.Но... на одной теме просит помочь с апеляц.обжалованим и вроде дело уже назначено на 15 ноября в АС. А тут дужэ гарно знает правила подсудности.Из ее версии, ей нечего уже обжаловать самое первое определение.Как говорил артист ЯКОВЛЕВ : " Что-то гложут меня сомнения ". Да ладно- может для общего развития.СЕйчас много " самих себе ( и другим) адвокат" пояилось.У нас по поводу льготных выплат бабушкам-дедушкам по закону ЧАЭС ( ст.39) кому только не лень.понабрали образцов исковых и штампуют их за 200 грн. старикам по этим беспорным " скороченым" делам.

    Уважаемый поверенный, я бы просила Вас и других форумчан, если Вы беретесь отвечать кому-то, то хотя бы внимательно читайте, что пишет тот человек, которому Вы собираетесь написать. Я, уже неоднократно на этом форуме писала, что у меня три кредита - три судебных процесса, и, я никого не просила помочь с апелляционным обжалованием, я повторюсь, если Вы прочитали настолько невнимательно - в первом своем сообщении я спрашивала, действительно ли я ОБЯЗАНА платить судовий збыр, поскольку мне из апел. суда пришла ухвала о том, что нужно устранить недостатки, т.е. заплатить 424,17 (еще и еще раз перечитайте) грн. в ответ на что мне последовало предложение (от форумчан) изменить апел. жалобу, тогда я спросила: "а как же ее можно изменить так, чтобы не платить судовий збір", но ответа такого изменения апел. жалобы не последовало. Вот о чем шла речь. И поскольку апел. жалобу изменить оказалось невозможным и нецелесообразным (если она уже больше месяца находится в апел. суде), логичным было решение заплатить судовий збір. Еще раз, пожалуйста, читайте, внимательно, и не только на форуме.

    В отношении ЧАЭС, что-то мне совсем ничего не понятно. Вы один из "тех"?

    В отношении того, что "дуже гарно щось людина знає" немає нічого поганого - честь і хвала таким людям!!! Мені мої знання дуже добре допомагають у житті - знання за плечима не носити! Знання - це сила! (як виявляється на досвіді).

    Да, действительно, по одному из моих кредитных дел уже назначено заседание на 15 ноября в апелляционном суде.

    По другому кредитному делу - подготовлена в срочном порядке апел. жалоба и сдана в апел. суд.

    По третьему кредитному делу - апел. жалоба сдана в апел. суд в сентябре, по которому нужно было заплатить суд. сбор.

    Да, есть вопросы, требующие незамедлительных ответов, ну и что?

  5. подаете в суд такую вот апелляцию:

    Апеляційний суд Закарпатської області

    м.Ужгород, вул. Довженка, 7

    через: Ужгородський міськрайонний суд

    м. Ужгород, вул. Загорська, 53

    по справі № 2п-____/10

    Відповідача 1: ________________________

    адреса: 89600 Закарпатська обл.

    м. Мукачево ____________________________8

    засіб зв’язку – відсутній

    у справі про: Стягнення боргу

    Позивач: ПАТ «Універсал Банк»

    04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19

    Засіб зв’язку – невідомий

    Апеляційна скарга

    на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 19.04.2010 року

    19 квітня 2010 року Ужгородський міськрайонний виніс ухвалу, якою відкрив провадження у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до _________________________ про стягнення боргу.

    Вважаю, що дана ухвала не відповідає вимогам процесуального закону, а тому повинна бути скасована з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання.

    18 січня 2010 року я повідомив банк, що змінив місце проживання з Ужгорода на Мукачево, вул. ______________. А тому, дана справа повинна розглядатися в Мукачівському міськрайонному суді.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 27, 31, 109, 292, 293, 296 ЦПК України,

    ПРОШУ СУД:

    1. Скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 19.04.2010 року по справі № 2п-____/10 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до _________________________ про заборгованості та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження срави за позовом ПАТ «Універсал Банк» до _________________________.

    Додаток: повідомлення в банк.

    «14» листопада 2010 ____________ __________

    Додаток до апеляції.

    Керуючому ВАТ «Універсал Банк»

    _________________________

    м. Мукачево

    вул. ______________

    (проживав м. Ужгород, вул. ________________________)

    Повідомляю Вас, що у мене змінилася адреса проживання – з м. Ужгорода, вул. ________________________ на м. Мукачево, ____________________

    Прошу врахувати в майбутньому дану обставину, оскільки між нами укладений Кредитний Договір № _______ від 28 грудня 2007 року.

    18.01.2010 року

    З повагою,

    Клієнт ___________ __________

    Далее ставите от фонаря отримала.

    И все.

    Далее, апелляция рассматривает и отказывает так как не доказано что вы переехали. (в апелляцию лучше не ходить вообще).

    Как только дело возвращается в суд - ВЫ ОПЯТЬ ПОДАЕТЕ ТУ ЖЕ АПЕЛЛЯЦИОННУЮ ЖАЛОБУ.

    Хитрость в том, что суд первой инстанции не имеет права рассматривать - можно, подавалась раньше апелляционная жалоба, а обязан сразу направить ее опять в Апелляционный суд.

    И так по ЦПК можете делать хоть каждый месяц. В результате - они просто не смогут принять решение - Вы дело имеете право футболить хоть сто раз!!!!

    Учитесь на здоровье.

    Спасибо огромное, но у меня все три дела уже в апелляционном суде, наверное, уже поздно говорить о неподсудности? Или можно?

  6. Уважаемый повереный, САМА СЕБЕ тут по той причине, что государство покрывает банковских мародеров в судах, САМА СЕБЕ взяла кредиты с желанием их добросовестно выплачивать, но оказалось, что ей пришлось изучать судебные тонкости, что-то изучила, что-то не изучила, поэтому обращается на форум со своими возможно для вас наивными и глупыми вопросами. Она же специально назвалась Сама себе адвокат и уточнила в названии своей темы Сама веду процесс. Уверенна что если Вы уже долгие годы изучает на практике судебные тонкости, знаете их, для Вас большинство вопросов не представляют труда, потому что Вы с ними сталкиваетесь каждый день на протяжении долгого времени, то Саму себе можно уважать за то что она за короткий период узнала и осмыслила большой объем сложные вопросы и применяет на практике. Тем более Гран Иншур выдвинул идею что бы заемщики выкладывали сюда свои проблемы, что бы коллективные разум им мог помочь. Вы очень ошибаетесь что она штампует иски по 200гр, она тут только по той причине что нет денег на адвоката и не хочет доверять такие важные вопросы постороннему человеку, потому что естественно никто не даст 100% гарантии выигрыша, так хоть сама изучит и будет знать реальность, а не доверяется на авось.

    Я об этом пишу, потому что привела Саму Себе на этот форум я.

    "....она за короткий период узнала и осмыслила....." - период не короткий, это - период всей моей жизни.

    А вопросы оказались не такими уж наивными и глупыми, коль не последовало ни одного ответа по существу!

  7. Відповідно до статті 83 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

    - істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

    - невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

    - порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

    - систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

    Міністр юстиції, як член Вищої ради юстиції, може звернутись до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання щодо звільнення судді з посади (стаття 30 Закону України "Про Вищу раду юстиції").

    Відповідно до статті 32 вказаного Закону Вища рада юстиції розглядає питання щодо звільнення судді з посади за порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

    Порушенням суддею присяги є: - вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;

    - незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім’ї;

    - умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;

    - порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

    Все Вами перечисленное - это все хорошая теория, как и все наши Законы, но в жизни все не так - я, как писала выше прошла это все: и Вища рада юстиції, і Мінюст, і Вища кваліфікаційна комісія суддів, і голова районного суду Києва, и по всем тем,перечисленным Вами позиций, и ничего не повлияло на отвод судей (двоих по разным судебным процессам);
  8. Доброе время суток. Суть вопроса такова - насколько реально, что суд удовлетворит отвод судьи в гражданском процессе? У кого-то может уже были случаи/прецеденты? Интересует любая информация.

    P.S. Предыстория такая: банк в одностороннем порядке повысил ставку на 10% годовых, кредит в гривне. Подал в суд, заседание назначили через полгода и сейчас начались чудеса. Предварительное заседание "провели" без меня, оказывается отправляли повестку, но не заказным письмом. В судебном заседании судья ведёт себя так, как будто я на неё в суд подал и прошу 1 млн. долларов. Представитель банка защищается вяло, а судья со мной спорит по каждой запятой и пытается увести от сути дела.

    Заранее всем спасибо!

    /quote]

    Прошла уже два судебных процесса в судах первой инстанции - по каждому из них приходилось давать отвод судьям - сами они себя не отводят, побывав в нарадчій кімнаті 40 минут с недовольным выражением лица выходят и объявляют о том, что отвода не будет и судебное заседание продолжается, как бы аргументированно ты не обосновывал свою заяву про отвод. Даже после того, что на судью была написана жалоба председателю районного суда Киева, у Вищу кваліфікаційну комісію суддів, у Мінюст. Від цих інстанцій були отримані відповіді, але це ніяким чином не вплинуло на заяву про відвід судді.

  9. Я работаю юристом, просто в другой области права! Но как и у многих, в моей семье есть кредиты, поэтому вот самостоятельно и борюсь с банками!!!

    Уж не знаю я какие там у них риски, но на них типа отразился кризис ( а на нас наверное нет, мы багачи)!!!

    А платить им я даже и не собираюсь! Пусть что хотят то и делают!!!

    Отдавала им ключи от машины, так их это не устраивает!! Им наличка нужна!! Будем бороться и дальше, уже 2 года не плачу!!!

    Legion - 512 DI, спасибо за ссылку, буду изучать!

    Я тоже не плачу два года, но ключи от машины отдавать не хочу - очень по этому поводу переживаю, дело дошло уже до апелляции, и вот если состоится и апелляция (что, естественно, не в нашу пользу), я даже не знаю как дальше бороться, чтобы сохранить имущество? Что будем делать дальше?
  10. Есть еще один вариант затягивания.

    1. Суд выносит определение об открытии производства.

    2. Вы как ответчик подаете жалобу в апел. на данное определение, якобы про-во открыто не по подсудности, но при этом не успеваете в сроки для подачи жалобы в апелляцию.

    3. Дело уходит в апелляцию.

    4. Апелляционный суд вам отказывает в рассмотрение в жалобе, так как вы пропустили срок и не подали заяву на восстановление пропущенного срока.

    5. Дело возвращается в первую инстанцию.

    6. В первой инстанции после проведения одного, двух с/з с применением вариантов затягивания по болезни, командировке и и т.п. вы подаете в апелляционный суд заяву на востановление сроков на подачу жалобы на определения суда об открытии производства. Снова обжалуете подсудность.

    Дело снова передается в апелляционный суд (при этом вы можете это предпринять на любой стадии рассмотрения дела по первой инстанции).

    7. Апелляционный суд назначает вам дату проведения заседания о рассмотрения вашего заявления на восстановление срока.. вы подаете х-во о переноседела в связи вашей болезни..

    А на каком основании я могу подать в апелляцию по неподсудности, если я не БОМЖ, и банк обратился по месту моего жительства? В данном случае банк обратился по подсудности.
  11. Уважаемые форумчане, подскажите, пожалуйста, кто знает, если по одному из кредитных договоров судебный процесс закончился в пользу банка (естественно) и дело находится в апелляции (15 ноября заседание апел. суда), я - апеллянт, могу ли я подать по этому же кредитному договору еще один иск в суд первой инстанции, но по другой статье? Будет ли это иметь какое-то значение для затягивания процесса, чтобы сохранить имущество? Если это будет целесообразно, то можно ли просить у апел. суда отстрочку до разрешения в суде первой инстанции?

  12. Ну якщо, все ж таки апеляція буде не на Вашу користь і рішення набере законної сили, то поки Ви будете оскаржувати його у ВСУ - можна затягувати процес стягнення ДВС Вашого майна, наприклад оскаржувати дії виконавців по поводу та без поводу (якщо задача недопустити стягнення до винесення рішення по касаційній скарзі).

    Ну а 27+5 - це з 28 числа, тобто 1 листопада - останній день, а це, якщо мій календар не бреше - понеділок.

    Дуже вдячна за поради.
  13. Сейчас начинается практика, когда суды начинают отфутболивать заемщиков (оставлять заявы без движения, отказывать).

    С различными формулировками:

    Например:

    "Посилання позивача на ЗУ "Про захист прав споживачів" є безпідставним, оскільки позивач оспорює кредитний договір"

    Или начинают считать госпошлину по-полной :lol: , т.е. не освобождают от уплаты гос.пошлины на основании 22 статьи ЗУ О защите прав потребителей.

    Короче, начинают воспринимать узагальнення как нормативно - правовой акт.

    Наша задача объяснить судам, что ЗУ "О защите прав потребителей" очень даже применим к нашим кредитным договорам (потребительские, ипотечные кредиты и пр.).

    Как минимизировать такие отказы? Вот и набросал я небольшое обоснование/заяву, т.е. сделал некую правовую привязку ЗУ о ЗПП к кредитным договорам, искам.

    Можно использовать как отдельную заяву, можно как часть иска (мотивируя), чтобы упредить подобный отказ суда.

    Конечно, в нашей неправовой стране и это может не помочь. Но все же. Спасибо всем участникам в составлении ее.

    До Апеляційного суду __________________

    Від ___________________________

    Адреса для листування:

    ______________________

    Справа № _______________

    Головуючий у 1 інстанції _________________

    Суддя судової палати ____________________

    ЗАЯВА

    В Ухвалі апеляційного суду від ______________року зазначено, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, оскільки ця скарга в частині оплати судового збору та витрат на інформаційно – технічне забезпечення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 297 ЦПК України. В зв’язку з цими обставинами та відповідно до вимог ст.. 121 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

    На підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»

    Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

    Кредитний договір (надання інформації перед укладанням його, його подальше виконання) та Додаток № 1 до Кредитного договору підпадає під поняття договору згідно з яким надається певна банківська послуга на отримання іншою стороною матеріальних благ, оскільки укладається між фізичною особою із споживчою метою з однієї сторони, і юридичною особою, яка надає подібні послуги у публічному порядку (невизначеному колу осіб) в ході здійснення нею підприємницької діяльності, з другої сторони.

    У ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

    Про те, що оспорюваний кредитний договір та суть позову та апеляційної скарги стосується Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджено і п.1.1 та 1.2 Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»

    (Цитата постанови)

    1.1. Ці Правила розроблено відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", статей 47, 49 та 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі - кредитні договори), запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.

    1.2. Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту (у тому числі наданого у формі кредитної лінії, овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або кредитного договору про надання споживчого кредиту.

    (Кінець цитати постанови)

    В листі Національного Банку від 16.06.2007 р. N 40-117/2093-6134 Національний Банк додатково зауважив про необхідність застосування банками приписів ЗУ «Про захист прав споживачів» навіть і до видання вищезазначених Правил

    (Цитата листу)

    У зв'язку зі зверненнями окремих банків щодо практичного застосування вимог постанови Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за N 541/13808, Національний банк України повідомляє наступне.

    При підготовці Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (далі - Правила) Національний банк України діяв в межах вимог чинного законодавства України і, зокрема, вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції від 01.12.2005 N 3161-IV), безумовне виконання яких банки мали забезпечувати вже впродовж півтора року.

    Метою розробки Правил було встановлення єдиного для усіх банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту. Одночасно слід зазначити, що листом від 19.01.2006 N 18-112/219-637 Національний банк України звертав увагу банківської спільноти на необхідність врахування банками в своїй кредитній політиці вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"

    (Кінець цитати листу)

    Тобто цим листом НБУ зауважив банкам, що безумовне виконання ЗУ «Про захист прав споживачів» банки повинні були робити ще з 2005 року, а ця постанова має на меті лише встановлення єдиного порядку надання інформації при укладанні кредитних договорів. Тобто навіть і без її існуванні в обов’язку банків було застосування вищезазначеного закону при кредитуванні споживачів фінансових послуг.

    А в листі від 19.01.2006 р. N 18-112/219-637 «Про застосування в банківській діяльності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів"» НБУ також націлив банки на виконання ЗУ «Про захист прав споживачів»

    (Цитата листу)

    Повідомляємо, що 1 грудня 2005 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів", яким Закон України "Про захист прав споживачів" викладено в новій редакції. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

    Звертаємо увагу на те, що нормами статті 11 цього Закону врегульовано права споживачів на випадок укладення ними кредитних договорів (у тому числі при здійсненні операцій з кредитування банківських рахунків споживачів), відповідно до яких кредитодавець надає кошти на придбання продукції. Зокрема, встановлено вимоги щодо письмової форми таких договорів, визначено обсяг інформації, яку кредитодавець (у тому числі банк) має право вимагати від позичальника (споживача) з метою перевірки платоспроможності останнього, на кредитодавця покладено обов'язок доведення факту передання позичальнику (споживачу) оригіналу такого договору, а також врегульовано інші аспекти відносин між кредитодавцем та позичальником (споживачем), що можуть мати місце під час виконання ними взятих на себе зобов'язань відповідно до укладеного кредитного договору.

    (кінець цитати листу)

    Листи Національного Банку не є нормативно правовими актами, вони не можуть сприйматися як законодавчі документи, але вони можуть сприйматися як свідчення та відомості уповноваженого органу, що регламентує діяльність банківських установ зокрема при наданні фінансових послуг, кредитуванні. Тобто Національний Банк України сам встановив необхідність застосування банками приписів ЗУ «Про захист прав споживачів» ще з 1 грудня 2005 року.

    Аналогічної точки зори додержується й Пленум Верховного Суду України, який у п. 2 Постанови № 5 від 12.04.1996 р. “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” зазначив, що “Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”.

    Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, необхідне також якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору.

    Отже встановлено, що укладений кредитний договір (іпотечний договір) підпадає під силу дії приписів Закону України «Про захист прав споживачів», а суть Апеляційної скарги також позовна заява в суді першої інстанції містить саме оспорювання неправомірних дій Відповідача, що пов’язані з порушенням прав споживача, тобто порушення приписів ЗУ «Про захист прав споживачів».

    Попередня сплата державного мита була виконана помилково.

    На підставі ст..ст.13, 294, 295, 296, 297, 301, 302, 309 ЦПК України , -

    ПРОШУ:

    1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на Рішення ___________________

    2. Задовольнити апеляційні вимоги, що зазначені в апеляційній скарзі;

    3. На підставі ст.. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» звільнити від сплати державного мита;

    4. Дану заяву долучити до справи.

    «_____» ____________ 2010 р. _____________

    Додатки:

    1. Документ, що посвідчує сплату інформаційно-технічного забезпечення;

    Хорошая апелляционная жалоба, но это, по моему, когда суд первой инстанции требует судовий збор и можно обратиться в апелляцию, но когда этого хочет апел. суд - я не знаю кому пожаловаться, ждать кассации - вступит в силу решение апелляции. ????
  14. мое мнение--побольше фактов того, что судья не обратил внимание на какие-то Ваши доказы

    проанализируйте свой первый иск и решение суда,--что пропустил судья---это увеличит Ваши шансы

    А по споживачам--не знаю--у меня весь иск пестрил этим законом и все равно не приняли, говорят не стосуэться...

    посмотрите все ли доказы наданы банком, о том что у Вас есть задолженность(д.б. первичные бух.док-ты, а не довидка розрахунок)

    По поводу первичных (бухгалтерских) документов я неоднократно обращалась в заседаниях суда с ходатайствами о том, чтобы истребовать у банка эти первичные документы. Представители банка (они бесконечно менялись - 4 человека сменилось за время судебного процесса по данному кредитному делу) всячески изворачивались, дабы не представить указанные документы. Прошло несколько заседаний без предоставления банком затребованных материалов, и, на последнее заседание банк представил такие документы: те же копии выписок по моим платежам (выписки неполные, по поводу чего я так же указывала в зале суда), мою анкету, мои индивидуальные данные (паспорт, код), анкету на получение кредита - этот пакет документов у них называется кредитным делом. Принесли для ознакомления судье и забрали (это были оригиналы). Я с ними и не знакомилась, понимая, что все эти бумажки есть у меня. Бухгалтерские же документы я так и не допросилась со всей своей настойчивостью.

    Возможно, мне запросить аудиозапись с моими настойчивыми требованиями получить бух. документы в оригинале?

    Думаю, это было бы достаточно убедительно.

  15. Вы имеете ввиду повод для иска в первую инстанцию? Подавать иск по другой статье в первую инстанцию, пока дело будет крутиться в апелляционном суде? Так ведь уже, наверное, не успею подать в рай. суд новый позов, ибо апелляционная жалоба у меня уже в апелляционном суде находится месяц. Наш, заемщиков проигрыш - это закономерность, к сожалению. И, даже, если я и найду повод (статью или статьи) для нового позову я, как заемщик все равно проиграю, но время можно оттянуть. А кто такой самый главный? Для чего менять апел. скаргу не могу понять ?

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

    (через Печерський районний суд м. Києва)

    Апелянт: ХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

    Адреса ХХХХХХХХХХХХХ

    ВІДПОВІДАЧ: ХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

    ХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

    ПОЗИВАЧ: ПАТ Універсал Банк

    04114, Київ-114

    вул. Автозаводська, 54/19

    Справа № 2ХХХХХХ/10

    Представник позивача : Кочума Олеся Сергіївна

    02121, м. Київ, а/с, 64

    А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А

    на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2010

    у справі № 2-ХХХХХХХ/10

    Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2010 у справі № 2-2ХХХ/10 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ХХХХХХХх про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ХХХХХХХХХ. до ПАТ «Універсал Банк» про визнання договору частково недійсним частково задоволені вимоги ПАТ «Універсал Банк» - стягнуто з ХХХХХХХХ. заборгованість 84 834,82 грн. та судові витрати 968,35 грн., а зустрічний позов залишений без задоволення.

    Відповідно до статті 55 Конституції України, статті 292 Цивільного процесуального кодексу України прошу розглянути законність і обгрунтованість рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 вересня 2010 року по справі № 2-2542/10.

    11 квітня 2008 р. між ПАТ «Універсал Банк» та ХХХХХХХХХ. був укладений кредитний договір № СL 33236 за умовами якого банк надав мені кредит на поточні потреби у сумі 7 800 доларів США під 24% річних строком на 84 місяці.

    Вважаю, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 вересня 2010 року у справі № 2-2ХХХХХ/10 було прийняте суддею Козловим Р.Ю. на підставі не повно і не всебічно зясованих обставин, що мають значення для справи, недоведених обставин, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, а також з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

    Отже, відповідно до статті 309 Цивільного процесуального кодексу України рішення не є законним і обгрунтованим і підлягає скасуванню.

    Свої вимоги можу обгрунтувати наступними доказами з використанням норм Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

    Задовольняючи позов ПАТ «Універсал Банк» та відмовляючи мені в задоволенні зустрічного позову суд неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють порядок визначення і виконання зобов’язань в іноземній валюті.

    Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

    Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

    Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національний банк України” гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

    Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

    Режим здійснення валютних операцій на території України встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, яким під валютними операціями розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, а тому надання мені кредиту та проведення мною дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом) за своєю правовою природою є валютною операцією.

    Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що валютні операції проводяться на підставі генеральної або індивідуальної ліцензії Національного банку України. Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” на підставі індивідуальної ліцензії здійснюються, в тому числі, операції щодо:

    - надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

    - використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

    Таким чином, враховуючи вище викладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

    Не були досліджені судом і не знайшли відповідної правової оцінки мої доводи щодо несправедливості умов кредитного договору № СL 33236 від 11.04.2008 р.

    Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів.

    Відповідно до п.п. 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, тобто такі, які всупереч принципу добросовісності порушують дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

    Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

    Визначена пунктом 2.3 договору умова, згідно з якою кредитор може збільшити процентну ставку, зазначену у пункті 1.1 Договору, у разі зміни Національним банком України розміру чинної облікової ставки та/або уразі запровадження адміністративних та/або інших заходів, які збільшують вартість коштів на українському ринку, та/або у випадку зміни ставок LIBOR, EURIBOR, та/або в інших випадках, якщо Кредитор обґрунтовано вважає, що така зміна відповідає ринковим умовам або має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора, надає право ПАТ «Універсал Банк» збільшувати процентну ставку в разі настання передбачених цим пунктом обставин, але не надає мені права вимагати її зменшення в разі зміни обставин, які призвели до зменшення вартості кредитних ресурсів, а тому вище зазначена умова договору є в розумінні п.2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливою і такою що всупереч принципу добросовісності створює істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

    Крім того, ПАТ «Універсал Банк» не надало суду доказів настання передбачених пунктом 2.3 договору обставин, як і не повідомило мене про настання таких обставин, бо в надісланому на мою адресу листі без номеру і дати обмежилось беззмістовним посиланням на те, що « в зв’язку з останнім розвитком фінансової сфери та економічною ситуацією в Україні загалом …», і це доводить, що процентна ставка збільшена Банком в односторонньму порядку, а тому, відповідно до статті 525 ЦК України така зміна умов договору є незаконною.

    Відповідно до п. 2.4 договору за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору, яка за своєю правовою природою є способом забезпечення виконання зобов’язання за цим договором.

    Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

    Відповідно до статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

    Про застосування позовної давності в один рік мною було заявлено в судовому засіданні, але суд не дав правової оцінки цій обставині і прийняв рішення про стягнення з мене підвищеної процентної ставки за період з жовтня 2008 р. по квітень 2009 р. поза межами позовної давності.

    Крім того, встановлення підвищеної процентної ставки в трьохкратному розмірі за договором значно перевищує завдані збитки, а тому є в розумінні п.2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливою умовою і такою що всупереч принципу добросовісності створює істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

    Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Обґрунтовуючи в позовній заяві свої вимоги про дострокове погашення кредиту на підставі пунктів 6.6, 6.7 договору ПАТ «Універсал Банк», на підтвердження звернення з такою вимогою до мене надало копію вимоги Позивача та повідомлення про отримання Відповідачем вимоги 22.09.2009 р. ( п. 13 додатків до позовної заяви ). Але, зазначені докази не можуть вважатись належними в зв’язку з тим, що така вимога на мою адресу не надходила, бо у повідомлені про вручення поштового відправлення відсутні дата вручення поштового відправлення, мій підпис про його одержання (відсутній підпис взагалі) та відбиток календарного штемпеля місця відправлення повідомлення, а у вимозі про дострокове погашення кредиту відсутнє посилання на номер і дату кредитного договору за яким вимагається таке погашення.

    На ці обставини суд не звернув уваги і в порушення статей 212, 213 ЦПК України прийняв незаконне і необґрунтоване рішення про дострокове погашення кредиту в розмірі 6979,46 доларів США.

    Крім того, судом безпідставно в мотивувальній частині рішення зазначено про звернення ПАТ «Універсал Банк» з вимогою стягнути з мене 1265,32 доларів США підвищених відсотків, в той час як позивачем заявлялись вимоги про стягнення 314,85 доларів США.

    З наведеного вище можна зробити висновок, що кредитний договір на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг.

    Таким чином, несправедливими є кумови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, яка передбачає згідно умов кредитного Договору погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України Банк покладає, як субєкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, і, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного Кодексу України, а також умови Договору щодо можливості Банку тільки збільшувати процентну ставку за кредитом без права Позичальника зменшувати її та сплати значно завищених відсотків за кредитом у разі просрочення його погашення Позичальником. Таким чином, внесення ПАТ «Універсал Банк» в кредитний Договір вище зазначених умов, що значно погіршує становищє позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» вимагати визнання договору недійсним, бо суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір на вимогу споживача має бути в цілому або в певній частині визнаний недійсним.

    Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

    Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

    Таким чином, вимоги Позивача незаконні, необгрунтовані і не мають підстав для звернення до суду. Позивач сам винен, так як знехтував нормами цивільного права і не доклав необхідних зусиль для укладення кредитного Договору № СL 33236 від 11.04.2008 року у відповідності до чинного законодавства та належного виконання умов вище згаданого Договору.

    Окрім того, судом повністю проігноровано вимоги статей 6, 13 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», вимоги яких повинні бути інтерпретовані таким чином, щоб гарантовані права були практичними та дієвими, а не теоретичними, що вводять в оману (див. п.40 Рішення справи Грабчук проти України від 21.09.2006 р. по заяві № 8599/2).

    В звязку зі ст. 34 Конвенції Європейського Суду я заявила суду, що є жертвою порушень моїх майнових прав з боку ПАТ Універсал Банку і запропонувала, щоб суд усунув порушення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Окрім того, я заявляла суду про те, що після укладення кредитного Договору, який є недійсним, я виявилась надвеликим боржником завдяки нечесним, шахрайським діям з боку Банку.

    Я не могла передбачити, що уклавши договір про надання мені кредиту в іноземній валюті, Позивач надасть мені фактично кредит в національній валюті - гривні, а саме: 36 753 (тридцять шість тисяч сімсот пятдесят три) гривні щоб з мене (згодом) стягнути борг, який щомісячно зростає за рахунок курсової різниці. А якщо допустити, що банк мене обманув, заявивши, що він має право на передачу мені валюти, то при укладенні угоди має місце обман.

    Згідно зі статтею 230 ЦК України суд зобовязаний визнати кредит недійсним, якщо він укладений шляхом введення контрагента в оману (Позивач обманув мене, заявивши про своє право на реалізацію іноземної валюти фізичним особам). При цьому офіційне звернення до суду з таким позовом не потрібне, оскільки ця угода є публічною та її законність (або беззаконність) повинні контролювати органи Державної влади, в тому числі і суд.

    Таким чином, відмовивши мені в моїх вимогах про визнання угоди недійсною суддя Козлов Р.Ю. обмежив моє право на доступ до суду, чим порушив вимоги п.1 ст. 6 Конвенції, котра передбачає право на справедливий судовий розгляд (див Рішення Страсбургзького суду у справі Дунаєва проти Росії від 24.05.2007 року з приводу заяви № 70142/01).

    Суддя Козлов Р.Ю. знехтував відповідними нормами законодавства України і всіма моїми доводами. Оцінка суддею, наданих мною доказів була субєктивною і справила враження, що для судді ці докази не мали ніякого значення.

    Враховуючи все вище наведене, вважаю, що Печерський районний суд м. Києва діяв упереджено і прийняв незаконне і необгрунтоване рішення.

    На підставі вище викладеного та керуючись статтями:

    6; 13; 34 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод»; Матеріали Рішення Страсбургзького Суду у справі Дунаєва проти Росії від 24.05.2007 року з приводу заяви № 70142/01);

    Матеріали Рішення справи Грабчук проти України від 21.09.2006 р. по заяві № 8599/2), п. 40;

    55 Конституції України;

    292; 307; 309; Цивільного процесуального кодексу України;

    6 Закону України «Про фінансові послуги та державне врегулювання ринку фінансових послуг»;

    11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів»;

    533; 633 Цивільного Кодексу України;

    3; 5; 13; Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року;

    П Р О Ш У :

    1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу;

    2. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 вересня 2010 року у справі № 2-2ХХХХ10 - скасувати.

    3. Прийняти нове рішення про відмову Публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» в задоволенні позову про стягнення з ХХХХХХХХХХХ. 85 798 гривень 14 копійок – повністю та задовольнити позовні вимоги ХХХХХХХХХ. до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», що викладені в зустрічній позовній заяві від 05.05.2010.

    4. Покласти судові витрати у справі на Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

    5. Приєднати до справи лист ПАТ «Універсал Банк» без дати і номеру про зміну процентної ставки (доказ не був поданий до місцевого суду в зв’язку з тим, що доведеність обґрунтованості зміни процентної ставки покладається на позивача)

    Від сплати держмита звільнена згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

    Додаток: 1. Копія Апеляційної скарги – 2 примірники.

    2. Квитанція про сплату ІТЗ судового процесу.

    3. Копія листа ПАТ «Універсал Банк» - 3 примірники.

    «_____» вересня 2010 року ХХХХХХХХХХХ___________________

    Вот моя Апеляційна скарга, кто может, помогите, пожалуйста отредактировать так, чтобы можно было подать в понедельник, 1 ноября измененную так, чтобы все таки не платить судовий збір (т.е. згідно ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів - споживачі звільняються від сплати судового збору).

    Благодарю.

  16. Вы не должны ничего платить, кроме 120 грн. за ИТЗ.

    В понедельник 1 ноября необходимо подать изменённую ап.скаргу.

    Я не знаю, что вы написали в иске, по которому проиграли, но догадываюсь. Теперь ищите повод для иска по другим статьям, в ОТП -недействительность ФИДР, в других - по удаваному правочину. Думать надо..

    Да никогда апеляция не была последней инстанцией- есть ещё касация и европейский суд, ну а потом можно и к самому Главному.. Да пусть простит он меня грешного!

    Вы имеете ввиду повод для иска в первую инстанцию? Подавать иск по другой статье в первую инстанцию, пока дело будет крутиться в апелляционном суде? Так ведь уже, наверное, не успею подать в рай. суд новый позов, ибо апелляционная жалоба у меня уже в апелляционном суде находится месяц. Наш, заемщиков проигрыш - это закономерность, к сожалению. И, даже, если я и найду повод (статью или статьи) для нового позову я, как заемщик все равно проиграю, но время можно оттянуть. А кто такой самый главный? Для чего менять апел. скаргу не могу понять ?

  17. 1. Беспредел от судов Украины.

    2. Можно попробовать обжаловать, но это в ВССУ

    3. 27+5, но на всякий случай нужно попросить про поновлення строків.

    4. ВСУ є останньою інстанцією проте після апеляційного суду, рішення набирає законної сили.

    Саме тому, що після апеляційного суду рішення набирає законної сили, у мене виникло запитання: чи не розпочне свою діяльність виконавча служба і буде вже досить пізно щось оскаржувати через ВССУ, тобто, поки я буду оскаржувати у ВССУ, судові виконавці позбавлять мене майна, яке потім я не зможу повернути? То до чого тут ВССУ, Європейський суд тоді?

    27+5 - це зрозуміло, але субота та неділя припадають на 4-й та 5-й дні. І мене цікавить, чи понеділок та вівторок (замість суботи та неділі) будуть ще для мене корисними?

  18. Пройшла суд першої інстанції – Печерський районний суд Києва як відповідач, як позичальник, боржник за кредитним договором. Була подана зустрічна позовна заява. Районний суд задовольнив вимоги банка про стягнення заборгованості за кредитним договором, в задоволенні зустрічного позову відмовлено ( зустрічний позов – про порушення Закону України «Про захист прав споживачів», про порушення Закону України «Про звернення громадян» та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, про визнання Додатку № 1 кредитного договору № ХХХХХХ частково недійсним, розірвання кредитного договору, зобовязання вчинення певних дій та визнання незаконними дій щодо стягнення суми коштів ХХХХХХХХ). Зараз моя апеляційна скарга у апеляційному суді Києва. Три дні тому отримала рекомендованого листа з повідомленням з приводу того, що, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 297 ЦПК України, а саме: не сплачений судовий збір в сумі 424 грн. 17 коп. Винесена ухвала про необхідність усунення недоліків протягом пяти днів, тобто сплати судового збору.

    «У разі неусунення недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатися неподаною та повернута апелянту». – Так завершується лист судді апеляційного суду.

    1. Чи дійсно я зобовязана сплатити судовий збір у вказаному розмірі, хоча у своїй апеляційній скарзі я нагадала, що споживачі звільняються від судового збору за статтею 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»? Якщо так, то чому?

    2. Якщо повинна сплатити, то коли спливає мій термін усунення недоліків, якщо лист було отримано 27 жовтня ввечері?

    3. Якщо я не сплачу судовий збір і апеляційна скарга не буде розглянута, а буде повернута апелянту, і я зможу тоді оскаржити наступну ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, чи не буде тоді пізно? І чи не почне тоді виконавча служба свою виконавчу діяльність?

    4. Чи є зараз апеляційний суд останньою вирішальною інстанцією у справі?

    З повагою та подякою

    Сама себе адвокат